Сторінка 74 – Новини ветеранів зі всієї України

Ветерани можуть пройти HSE-навчання у Вінниці для роботи у сфері відбудови України

Ветеранам і ветеранкам пропонують 18-тижневе навчання за напрямом охорони здоров’я, безпеки та навколишнього середовища (HSE). Програма передбачає теоретичні й практичні модулі, сертифікацію та підтримку працевлаштування у будівельній галузі.

Про це повідомляє Український ветеранський фонд.

В Україні стартує навчальна програма підготовки координаторів з охорони здоров’я, безпеки та навколишнього середовища (HSE), орієнтована на ветеранів і ветеранок із досвідом у будівництві. У межах ініціативи планують підготувати 30 фахівців для роботи у сфері відбудови.

Програма складається з трьох етапів. Перший — теоретичне навчання тривалістю вісім тижнів (березень–квітень 2026 року) на базі освітнього закладу у Вінниці. Учасники вивчатимуть стандарти будівельної безпеки, управління ризиками, екологічні вимоги, антикризові підходи та цифрові системи контролю безпеки.

Другий етап передбачає восьмитижневу практику на будівельних майданчиках у травні–червні 2026 року. Учасники працюватимуть із наставниками, застосовуватимуть отримані знання на реальних об’єктах та готуватимуться до подальшого працевлаштування або консультативної діяльності.

Завершальна фаза триватиме два тижні й буде присвячена професійній інтеграції: стандартам безпеки, етиці роботи, принципам сучасних робочих процесів та складанню сертифікаційних іспитів.

Навчання є безкоштовним. Учасникам надають професійну сертифікацію HSE, консультації щодо працевлаштування, наставництво, навчальні матеріали та за потреби психологічну підтримку. Для слухачів з інших регіонів передбачені проживання і харчування; місцевим учасникам компенсують транспортні витрати та забезпечують обіди.

Серед вимог — статус ветерана російсько-української війни після завершення служби, щонайменше 2–4 роки будівельного досвіду, вік від 25 років і можливість навчатися очно з березня по червень 2026 року. Перевагу надаватимуть кандидатам із Вінницької області, однак заявки приймають з усієї України.

Подати заявку на участь у програмі можна через онлайн-форму реєстрації.

Кінцевий термін подання заявок — 1 березня 2026 року, співбесіди заплановані на 2–6 березня, старт навчання — березень 2026 року, фінальна сертифікація очікується в липні.

Проєкт реалізують українські та міжнародні освітні й ветеранські організації. Після завершення навчання випускники можуть працювати координаторами HSE у будівельних компаніях або займатися незалежним консалтингом у сфері безпеки будівництва.

Робота, житло і гранти: уряд запустив нові програми підтримки ветеранів

Державна програма працевлаштування на 2026–2027 роки, розширена компенсація оренди житла, субвенції громадам на ветеранські простори та спеціальний статус для ветеранського бізнесу — уряд представив комплекс нових рішень для підтримки захисників після служби.

Про це повідомили на сайті Кабінету Міністрів України.

«Працюємо, щоб більше ветеранів змогли знайти себе в цивільному житті, щоб люди, які віддали свій час, сили і здоров’я для захисту країни, мали не лише пільги, а вибір професійного шляху — як у державному, так і в приватному секторі», — підкреслила глава уряду.

За її словами, понад 50% ветеранів, які стали до праці, повернулися на попередні робочі місця. Близько 12 тисяч працюють як ФОПи, ще понад 30 тисяч отримали нову роботу.

Уряд затвердив державну програму «Ветеран.Робота» на 2026–2027 роки. Вона охоплює професійну адаптацію, перекваліфікацію, супровід працевлаштування та розвиток кар’єрних можливостей після служби.

Паралельно розвивають цифрову платформу «Кар’єра ветерана». Наразі там доступні понад 65 тисяч вакансій, зареєстровано більше 3 тисяч ветеранів і майже тисяча роботодавців. Платформа допомагає поєднати військовий досвід із цивільними компетенціями та підібрати відповідну посаду.

Уряд розширив програму компенсації оренди житла для ветеранів. Отримати кошти можуть:

  • захисники й захисниці, які втратили або мають пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях;
  • ветерани з числа ВПО, які не мають власного житла або проживали у помешканнях, що не були їхньою власністю;
  • особи, яких держава-агресор позбавила особистої свободи у зв’язку із захистом України, які повернулися з полону, а їхнє житло залишилося на окупованій території РФ.

Подати заяву можна через структурні підрозділи з питань ветеранської політики або ЦНАП за місцем орендованого житла.

У 2026 році 15 громад отримають державну субвенцію на створення ветеранських просторів — безбар’єрних центрів для консультацій, послуг і підтримки родин у громадах.

Також уряд запроваджує спеціальний статус суб’єкта ветеранського підприємництва. Він відкриє доступ до окремих програм фінансової підтримки, грантів і пільгових інструментів розвитку власної справи. Детальний алгоритм отримання статусу додатково повідомить Міністерство у справах ветеранів.

«Усі національні та регіональні можливості для ветеранів зібрані на платформі “Ветеран.Про”. Держава разом із бізнесом продовжує системну роботу, щоб після служби ветерани мали реальні можливості, знали про них і могли легко скористатися», — резюмувала Юлія Свириденко.

Що призвело до трагедії в Черкасах, де загинули поліцейські та ветеран?

Трагедія на Черкащині, що сталася 27 січня, привернула увагу не лише на місцевому рівні, але й на національному. Загинули четверо поліцейських і 59-річний ветеран Сергій Русінов, ще один правоохоронець отримав поранення. Подія викликала цілу хвилю запитань, починаючи від офіційних заяв і закінчуючи розслідуванням конфлікту між Русіновим та депутатом Віталієм Сторожуком. Ветеранська спільнота та родина загиблого активно вимагають справедливості, а суспільство очікує прозорого розслідування. 

Події того дня описує Андрій Зозуля, позивний «Артист», представник Корсунь-Шевченківської Січі, до якої входив загиблий ветеран:

“В той день ми мали вирішувати питання в міській раді, але не вдалося. З того часу, коли дізналися про ситуацію, з’явилась інформація, що Сергія обклали. Ми з п’ятьма побратимами вирушили до нього на допомогу. Уже прибувши до будинку, побачили, що там були правоохоронці і слідча група. Нам пояснили, що буде проводитись штурм, бо Сергій був забарикадований. Я зголосився на перемовини, але його не було вдома. Після цього, через п’ять хвилин після того, як ми виїхали, пролунали постріли. І, коли ми вже прибули на місце, ми побачили тіла”.\

Володимир Ліневич, родич загиблого, розповів про те, що відбувалося з його точки зору того ранку:

“Ми прийшли, бачили, що поліція брала драбину, молоток. Питалися, чи не хочемо поговорити, чи може ми відкриємо, а потім сказали, що все одно відкриють будинок. І через п’ять хвилин пролунав постріл. Тоді почалася перестрілка, а вже через деякий час приїхала слідча група, і ми побачили тіла біля дороги”.

Син загиблого Сергій Русінов, військовослужбовець, активно вимагає розслідування трагедії та повторної експертизи. Він зазначає: “Нам досі не надали всі матеріали справи. Ми чекаємо на відповіді, щоб переконатися в обставинах загибелі батька. Без ясності в розслідуванні я не можу просто прийняти цю ситуацію”. Олександр Русінов наполягає на повторній експертизі та вимагає, щоб усе було перевірено детально.

Окрім родини, важливу роль у ситуації відіграла місцева влада та поліція. Ветеранська спільнота та родина загиблого вимагають, щоб влада пояснила, чому конфлікт між Русіновим і депутатом Віталієм Сторожуком призвів до таких наслідків. Що сталося насправді? Чому не було достатньої комунікації між місцевими органами влади, поліцією та ветеранами?

Юрій Корсунов, очільник Спілки ветеранів СОУ, зауважує:

“Трагедія на Черкащині переросла у справу національного масштабу, однак чіткої та вичерпної картини подій досі немає. Є офіційна позиція правоохоронців, є запитання з боку родини та ветеранської спільноти. Водночас суспільство очікує прозорого та неупередженого розслідування”.

Трагедія на Черкащині нагадує інцидент, що стався в 1992 році в США, в Рубі-Ріджі, коли протистояння між ветераном і правоохоронними органами призвело до загибелі як військових, так і мирних мешканців. Подібно до подій на Черкащині, ситуація, яка могла бути вирішена через діалог і чіткі процедури, призвела до трагедії.

Ветеранська спільнота та родина загиблого вимагають не лише справедливості, а й чіткої реакції держави, аби такі ситуації більше не повторювалися.

Сподіваємося, що розслідування цієї трагедії допоможе визначити винних і запобігти подібним інцидентам у майбутньому.

У Харкові відкрили меморіальну дошку військовому медику Єгору Желніну, який загинув під Бахмутом

У Харкові вшанували пам’ять капітана медичної служби, військовослужбовця тероборони Харківщини Єгора Желніна, який загинув на Бахмутському напрямку в серпні 2023 року. Меморіальну дошку відкрили на фасаді обласної стоматологічної поліклініки, де він працював лікарем-стоматологом до початку повномасштабного вторгнення РФ.

Про це повідомляє Харківська обласна рада.

Під час пам’ятного заходу голова Харківської обласної ради, президент УАРОР Тетяна Єгорова-Луценко наголосила: з перших днів повномасштабної війни Єгор Желнін добровільно став на захист рідного міста.

«Лікар. Воїн. Людина. Рятував поранених — так само, як робив це все життя. 17 серпня 2023 року під час евакуації, під ворожим обстрілом, Єгор прикрив собою побратима і загинув на Бахмутському напрямку. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня», — зазначила Тетяна Єгорова-Луценко.

Участь у вшануванні пам’яті взяли рідні Героя, його колеги та побратими, генеральний директор Харківської обласної клінічної лікарні Руслан Врагов, ректор Харківського національного медичного університету Валерій М’ясоєдов, а також представники медичної спільноти.

Окремо голова облради подякувала заступнику командира Полку безпілотних систем KRAKEN Костянтину Немічеву за ініціативу встановлення меморіальної дошки.

«Пам’ять про таких людей — це наш спільний обов’язок. Вічна шана Герою. Слава Україні», — додала вона.

Нардеп Тарас Тарасенко розкритикував модель ветеранських просторів на 1,07 млрд грн

В Офісі Президента України під головуванням Ірини Верещук відбулася нарада щодо розвитку ветеранських просторів. Під час зустрічі Міністерство у справах ветеранів презентувало модель будівництва великих регіональних центрів вартістю понад 100 млн грн кожен. Наразі в Україні зводять сім таких об’єктів.

Напередодні Кабінет Міністрів ухвалив постанову про надання субвенцій областям на 2026 рік саме під цю модель. Загальний обсяг фінансування становить 1,07 млрд грн.

Про перебіг наради повідомив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко на своїй сторінці у Facebook.

«Будувати потрібно політику, а не лише об’єкти»

За словами Тарасенка, у нього та частини присутніх виникли обґрунтовані сумніви щодо ефективності використання коштів і доцільності централізованого підходу. Ще 4 лютого він направив депутатське звернення Прем’єр-міністру України з вимогою переглянути відповідну постанову уряду.

Ірина Верещук під час наради наголосила, що Президент доручив будувати ветеранську політику, а не просто ветеранські простори. Йдеться про системну роботу — від надання послуг і супроводу до реінтеграції, ментального відновлення, розвитку економічної активності та формування спільнот.

Приклади ефективних моделей

Тарасенко навів приклади ініціатив, які вже демонструють результат.

Зокрема, проєкт PRO Mental Health, що фінансується урядом Польщі, понад два роки працює в Рівненській області, а цього року розширив діяльність на Житомирщину. Його також пропонують масштабувати у Дніпропетровській та Одеській областях. За словами депутата, проєкт має сильну менеджерську команду та чітку філософію функціонування простору.

Ще один приклад — британо-українська програма «Надійне Майбутнє», яка вже рік працює в Україні з ветеранами, що пережили моральну травму. Програма формує невеликі спільноти в громадах і забезпечує підтримку навіть без окремого приміщення, створюючи для ветеранів «місце сили».

Альтернатива: екосистема замість централізованої мережі

Після трьох років аналізу ситуації в регіонах Тарасенко запропонував замість централізованої мережі дорогих об’єктів формувати екосистему ветеранських просторів. Йдеться про об’єднання вже існуючих ініціатив — громад, комунальних установ, громадських організацій, міжнародних партнерів і приватних ініціатив — у єдину систему зі спільною стратегією та стандартами якості послуг.

Головною метою він назвав формування спільнот ветеранів, родин загиблих і зниклих безвісти, а також цивільних, які прагнуть відновлення та розвитку. Саме спільноти, за його словами, формують людський капітал — основу розвитку громад і держави.

Запропоновані кроки

Серед конкретних ініціатив, які презентував депутат:

  • аналітика спроможності громад із використанням методології, розробленої Острозькою академією;
  • визначення та узгодження функціоналу просторів — від базового до розширеного;
  • формування культури створення спільнот;
  • забезпечення просторів транспортом для підвезення ветеранів або надання послуг на виїзді;
  • налагодження співпраці з патронатними службами військових підрозділів;
  • створення спеціалізованих просторів для абілітації, проживання та відновлення після фізичних і ментальних травм, зокрема залежностей.

Тарасенко повідомив, що очікує позицію Міністерства у справах ветеранів у доповіді в Офісі Президента, а також офіційну відповідь Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко на його депутатське звернення.

Бойовий офіцер очолив ветеранську політику поліції Черкащини

Капітана поліції Миколу Скляра призначили помічником керівника ГУНП у Черкаській області з ветеранських питань. кладі зведеної бригади Національної поліції та батальйону поліції особливого призначення ГУНП Черкащини брав участь у бойових діях на Донеччині, зокрема на Костянтинівському напрямку. Під час служби він зазнав поранення, пройшов тривале лікування та успішну реабілітацію.

Про це повідомили у поліції Черкаської області.

«Наразі я продовжую впроваджувати розбудову ветеранської політики, започатковану моїми колегами на цій посаді, а також налагоджувати системний діалог між ветеранською спільнотою області та органами Національної поліції області», — зазначив Микола Скляр.

Нацгвардія розірвала співпрацю з режисером «Театру Воєнних Дій» після скандалу з ветеранами

Гучний конфлікт довкола «Театру Воєнних Дій» отримав продовження. Національна гвардія України офіційно припинила співпрацю з режисером Алексом Боровенським після звинувачень у зневажливих висловлюваннях на адресу ветеранів. Що стало останньою краплею — розповідаємо деталі.

Національна гвардія України розірвала меморандум про співпрацю з режисером та засновником «Театру Воєнних Дій» Алексом Боровенським. Про це повідомляє hromadske з посиланням на пресслужбу НГУ.

У Нацгвардії зазначили, що співпрацювали з режисером упродовж кількох років. У 2025 році сторони підписали меморандум, який передбачав проведення спільних заходів, а також участь військовослужбовців НГУ у театральних постановках.

Втім, у січні 2026 року НГУ вирішила припинити дію документа. У відомстві уточнили, що меморандум дозволяв розірвання в будь-який момент, зокрема у випадках, коли одній зі сторін може бути завдано моральної шкоди.

За інформацією пресслужби, про припинення співпраці офіційно повідомили з 15 лютого 2026 року.

Що передувало рішенню

Рішення ухвалили на тлі заяв ветерана Іллі Мар’яна з позивним «Фестиваль». Він брав участь у виставі «Стусанина» з вересня 2025 року до січня 2026-го та заявив про неналежну комунікацію з боку режисера.

За словами ветерана, йдеться про образливі висловлювання на адресу учасників проєкту та погрози після їхнього виходу з вистави. Зокрема, прозвучали фрази зі зневажливим ставленням до ветеранів.

Позиція режисера

Сам Алекс Боровенський у коментарі hromadske заявив, що співпрацював із НГУ не три роки, а з грудня 2024 року — один рік і три місяці.

«Театр Воєнних Дій» працює у Києві з 2024 року. Серед акторів — ветерани та чинні військовослужбовці. Скандал довкола режисера став першим публічним конфліктом такого масштабу для театру.

Ситуація навколо «Театру Воєнних Дій» продовжує викликати резонанс у ветеранській спільноті. Чи матиме вона подальші наслідки — покаже найближчий час.

Джерело: hromadske

«Голос ветеранів має звучати гучніше»: у Черкасах перезавантажують Консультативну раду

У Черкаській ОВА анонсували перезапуск Консультативної ради у справах ветеранів. До складу запрошують чинних військових та учасників бойових дій. Влада наголошує: жодної політизації — лише професійний діалог і конкретні рішення.

Про це у своїх соцмережах повідомив Голова ОВА Ігор Табурець.

За його словами, голос ветеранів має бути більш відчутним як під час формування політики, так і на етапі її реалізації. Він закликав ветеранську спільноту активніше долучатися до виявлення проблем і їх попередження.

В адміністрації підкреслюють: завдання влади — діяти на випередження, своєчасно ідентифікувати потреби ветеранів та шукати ефективні інструменти для їх задоволення. У регіоні продовжують розвивати ветеранську інфраструктуру — створюють нові простори підтримки та збільшують кількість фахівців із супроводу ветеранів.

Хто може увійти до складу Ради

Очільник ОВА наголосив, що дорадчий орган має зберегти свою фаховість. До складу Ради планують залучати осіб зі статусом чинного військовослужбовця або учасника бойових дій.

«Не можна допустити політизації діалогу. Розмова — професійна, критика — предметна, результат — дієві рішення», — зазначив Ігор Табурець.

В адміністрації наголошують, що ветеранська політика — це питання не лише соціальної підтримки, а й національної та регіональної безпеки, відновлення людського капіталу та формування нової політики пам’ятування.

Ветеранські спілки та організації Черкащини запрошують долучатися до роботи оновленої Консультативної ради.

Деталі можна уточнити за телефонами:
068 621 80 29
050 420 13 56 (Контактний центр)

Пенсії родинам Героїв зростуть майже вдвічі: уряд затвердив нові мінімальні суми

З 1 березня 2026 року в Україні зросте адресна фінансова допомога для членів сімей військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Зокрема, мінімальна пенсійна виплата для кожного непрацездатного члена сім’ї — батьків, дружини чи чоловіка загиблого воїна, а також для однієї дитини, якій замість пенсії призначено державну допомогу, становитиме не менше 12 810 грн на людину. Нині ця сума становить 7 800 грн.

Виплати зростуть і для родин, де допомогу отримують двоє або більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини чи чоловіка), а також для двох і більше дітей загиблого військовослужбовця. Для них розмір підтримки становитиме не менше 10 020 грн на кожного замість нинішніх 6 100 грн.

Усі виплати щороку індексуватимуться, починаючи з 1 березня 2027 року.

Ветерани на протезах подолали складний зимовий маршрут у Карпатах

Зимове сходження на гору Говерла — у складних кліматичних умовах, за сильного вітру, снігових заметів та густого туману. Цей захід став черговим, уже п’ятим, сходженням в межах проєкту Чернівецької ОВА «Мандротерапія». Захід проходив у форматі дводенного ретриту в Карпатах, який поєднав фізичну активність, психологічну підтримку та реабілітацію через взаємодію з природою.

Учасниками стали ветерани з ампутаціями, які долали маршрут на протезах.   Вони пройшли важкий зимовий маршрут, перемогли власні страхи та сумніви й довели головне —  сила духу сильніша за будь-які обставини. Підйом на найвищу вершину України — це не лише фізичне випробування, а й можливість довести собі, що не все втрачено, що після важких поранень життя продовжується і в ньому є нові вершини.

Особливим джерелом мотивації був супровід Олени Карлової— української альпіністки, професорки математики. У 2025 році вона здійснила сходження на п’яту вершину світу — Макалу, а у 2026 році планує піднятись на Еверест. Її присутність і особистий приклад стали підтримкою для кожного з учасників.

Сходження було реалізоване за активної участі волонтерів проєкту Recovery Travel, які забезпечили організацію, супровід та безпеку учасників.