2 вересня 2025 року у Києві відбувся Форум стійкості «Підприємництво під час війни», організований у межах програми «Власна Справа». Захід об’єднав представників уряду, бізнесу, міжнародних партнерів та громадських організацій.
До дискусій долучилися представники ГО «Спілка ветеранів СОУ». Для військових, які повертаються до мирного життя, грантові програми стають важливим інструментом відновлення та самореалізації. Вони відкривають можливості для створення власних бізнесів, забезпечення робочих місць та зміцнення економіки навіть у воєнних умовах.
На форумі були представлені приклади підприємств, які отримали грантову підтримку: від невеликих ініціатив у сфері послуг, започаткованих ветеранами, до масштабних проєктів юридичних осіб із фінансуванням до 10 мільйонів гривень. Окрему увагу приділили креативним індустріям, виробничим проєктам та розвитку бізнесу у прифронтових регіонах. Це підтвердило, що програма охоплює широкий спектр напрямків і сприяє створенню робочих місць по всій країні.
«Це була конструктивна зустріч. Обговорювали створення нових програм, і ми бачимо, що напрямки грантової підтримки суттєво розширюються. Важливо, що ветерани також отримують доступ до фінансування, а гранти охоплюють різні категорії бізнесу — від нових підприємницьких ініціатив до великих компаній. Це дає перспективу й створює додаткові можливості для економіки навіть у час війни», — зазначив голова київського осередку ГО «Спілка ветеранів СОУ» Віталій Посохов.
Форум продемонстрував, що розвиток підприємництва сьогодні є одним із ключових шляхів до відновлення країни та інтеграції ветеранів у мирне життя.
У Черкасах кілька тижнів триває дискусія навколо керівництва Департаменту соціальної політики. Призначення депутата Сергія Рубана викликало занепокоєння серед ветеранської спільноти. І спільнота вимагає, щоб на таких посадах працювали люди, які розуміють потреби захисників. Ветерани подали до Міської ради петицію про його звільнення, але депутати пояснили, що це не належить виключно до їхніх повноважень. Ця ситуація стала частиною значно ширшої дискусії про роль ветеранів у формуванні політики підтримки державою тих, хто повертається з фронту, тож ми поспілкувалися з обома сторонами, щоб зрозуміти позиції кожної з них.
Голова Громадської організації ветеранів російсько-української війни «Честь маю» Сергій Головко є автором тієї самої петиції до Міської ради. Він уважає, що нинішня система підтримки ветеранів працює неефективно: ключові посади займають люди без досвіду роботи з ветеранами, а кадрові рішення ухвалюються за партійними квотами:
«Є чудові державні програми, але вони залишаються на папері. Вирішувати елементарні питання доводиться “по дзвінках”, індивідуально, що є ненормально. Система має бути прозорою, простою та зрозумілою. Або держава займеться ветеранами, або ветерани займуться державою. І тоді буде вже пізно щось змінювати», — пояснює Сергій Головко.
Сергій Головко також розповів про результати зустрічі з міським головою. За його словами, розмова була конструктивною, а сторони домовилися підготувати конкретні пропозиції щодо удосконалення системи підтримки ветеранів у місті. На жаль, нам не вдалося зв’язатися з міським головою, аби отримати його коментар.
Ще один учасник зустрічі з міським головою — ветеран Валерій Зубалій — наголошує, що проблема не обмежується лише призначенням Сергія Рубана. На його думку, потреби ветеранів значно ширші, ніж може охопити департамент соціальної політики:
«Ми пропонуємо створити окреме управління, яке буде координувати всі ці напрямки. Це дасть можливість працювати системно, а не вирішувати проблеми точково. Кожен ветеран повинен знати, куди звертатися, щоб отримати допомогу. Зараз такого чіткого механізму немає, і це потрібно змінювати. За результатами зустрічі з міським головою домовилися підготувати власні пропозиції щодо створення такої структури та обговорити їх уже на наступних етапах разом із владою», — коментує ветеран.
У вересні 2024 року у Черкасах сталася резонансна подія, про яку розповів ветеран Віталій Грушовець. Діючого військовослужбовця Євгенія Резніка, який приїхав у відпустку, жорстоко побили двоє молодиків. У результаті чого військовий отримав черепно‑мозкову травму й досі продовжує лікування та реабілітацію. Віталій Грушовець наголошує, що такі випадки підкреслюють необхідність створення дієвої системи підтримки ветеранів і військових, а керівні посади у цій сфері мають займати люди, які розуміються на специфіці їхніх потреб:
«Ми виконали свій обов’язок перед державою, захищали Україну, ризикували життям і здоров’ям. Тепер ми вимагаємо виконати обов’язок перед нами: дати те, що зароблено потом, кров’ю та смертю побратимів. Суспільство часто забуває про ветеранів. Поки ми потрібні — нас пам’ятають, а коли повертаємось додому, нас списують і залишають наодинці з проблемами», — зауважує Віталій Грушовець.
Головний винуватець скандалу у Черкасах – директор Департаменту соціальної політики Сергій Рубан зазначає, що відкритий до конструктивного діалогу з ветеранами. За його словами, департамент перебуває на етапі оптимізації: замість одного відділу планують створити окреме управління у справах ветеранів, а серед подальших кроків — створення «будинку ветерана» для підтримки та комунікації захисників. Також Сергій Рубан відзначає, що вже зараз до діяльності департаменту залучені ветерани:
«Департамент перебуває на етапі оптимізації. Замість одного відділу, який працював із ветеранами та сім’ями загиблих, ми пропонуємо створити окреме управління у складі 23 працівників, яке системно опікуватиметься цими питаннями. Ветерани вже залучені до роботи департаменту: двоє офіцерів працюють у відділі, а надалі стануть частиною нового управління. Серед наших планів — створення комунального закладу або “Будинку ветерана” як простору для підтримки, реабілітації та комунікації захисників. Це має стати місцем, де ветерани відчуватимуть належну увагу та допомогу», — розповідає Сергій Рубан.
Ситуація в Черкасах показала, наскільки важливо на місцях вибудовувати ефективну ветеранську політику. Ветерани наразі готують свої пропозиції щодо покращення роботи з захисниками, а подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки конструктивною буде взаємодія з міською владою. Більшість рішень ще в процесі обговорення, і як вони реалізовуватимуться на практиці — питання відкрите. А ми продовжуємо стежити за розвитком подій та інформувати про них наших глядачів і читачів на порталі «Новини ветеранів».
Захід розпочався зі спільного молебня за тих, хто віддав життя за свободу й безпеку України. А продовжила його хвилина пам’яті та виконання гімну України у супроводі синьо-жовтого диму як символу українського стяга.
«Це день мужніх воїнів, чиє життя сповнене небезпек, але й безмежної любові до Батьківщин», – підкреслили організатори.
Подія відбулася за підтримки всеукраїнської спільноти молоді ГО “Тінь”, яка спрямована на виховання покоління із цінностями, відповідальністю та усвідомленням значення пам’яті.
До участі долучилися активна молодь, ветерани та військові, зокрема і співробітник ГУР із позивним “Ліс” зі спецпідрозділу “Артан”, який підкреслив, що пам’ятати своїх героїв дуже важливо, аби молодь, зберігаючи цю пам’ять продовжувала справу захисту України. Військовий отримав важке поранення під час виконання завдання на ворожій території, проте не зміг залишатися осторонь і після реабілітації повернувся до роботи: тепер він виховує молоде покоління, а також є інструктором ГУР з інженерної справи.
“Ми потрапили на мінне поле, і на ньому потрапили під мінометний обстріл. Я отримав важке поранення лівої ноги, а потім ще коліном правої ноги став на міну. І мій побратим, як у голлівудських фільмах, йшов моїми слідами, взяв мене на плечі, потім не бачив куди ступати, тому я, стікаючи кров’ю, його скеровував. І так він мене виніс, – пригадує він те, як побратим відмовився його залишати за будь-яких умов. – Ця історія мого поранення розповідає про той дух братерства, який живе у нас в Головному управлінні розвідки, коли всі один за одного”.
Як відзначив координатор львівського осередку ГО “Тінь”, медик роти спецпідрозділу ГУР МО “Артан” Назарій Турів такі заходи пам’яті у це день відбулися не лише у Львові, але також у Києві, Вінниці та Одесі.
«Сьогодні важкий для нас час, і розвідка України зараз працює на всіх складних напрямках, у всіх місцях, де тривають бойові дії. І ми хочемо показати молоді, що ми є всюди, ми беремо на себе відповідальність, ми розвиваємось, йдемо вперед і боремось за незалежність нашої держави», – пояснив Назарій Турів.
74 фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб працюють у 44 територіальних громадах та у восьми закладах охорони здоров’я Вінницької області. 48 з них — ветерани або члени їхніх родин чи родин загиблих захисників.
Про це на Facebook-сторінці повідомила перша заступниця начальника обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
«Фахівці із супроводу — ті, хто зустрічає наших захисників і захисниць після повернення в громаду, а також допомагає їхнім родинам та сімʼям полеглих героїв. Вони забезпечують інформаційний супровід та підтримку, консультують щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, започаткування власної справи, надають юридичну допомогу», — сказала Заболотна.
Для фахівців створюють окремі робочі місця в комунальних установах і закладах (у центрах надання соціальних послуг або при таких), комунальних некомерційних підприємствах, що належать до сфери управління сільських, селищних і міських рад (ветеранських просторах або лікарнях).
Ветеранські простори, у яких працевлаштовано фахівців із супроводу, розташовані у Вінниці, Хмільнику, Крижополі, Томашполі та місті Барі.
Також фахівці здійснюють супровід у таких лікарнях області:
КНП “Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. Ющенка”;
КНП “Вінницький обласний клінічний медичний реабілітаційний центр ветеранів війни та радіаційного захисту населення”;
КНП “Городківський центр первинної медико-санітарної допомоги”;
КНП “Жмеринська центральна районна лікарня”;
КП “Козятинська центральна районна лікарня”;
КНП “Тульчинська центральна районна лікарня”;
КНП “Хмільницька центральна лікарня”;
КНП “Гайсинська ЦРЛ”.
Знайти свого фахівця можна через “Ветеран PRO” в застосунку Дія. Для цього треба обрати “Пошук фахівця” та ввести дані (прізвище, ім’я та по батькові), громаду чи область. Також можна скористатися сайтом департаменту ветеранської політики обласної державної адміністрації за посиланням: https://surli.cc/jgysde
Наразі фахівці Вінниччини уклали 3342 договори щодо супроводу і надали понад 10 000 заходів підтримки для захисників та членів їхніх родин.
Президент України Володимир Зеленський закликав громади створювати робочі місця для ветеранів і доручив уряду разом з Офісом президента протягом місяця представити єдину платформу з усіма можливостями для військових, які повертаються до цивільного життя.
Під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад в Ужгороді глава держави наголосив на важливості конкуренції між громадами у сфері ветеранської політики.
«Створення робочих місць для ветеранів – це має бути пріоритетом для кожної громади. Важливо, щоб була позитивна конкуренція між громадами у створенні таких можливостей, щоб за підсумками руху ми могли разом визначити, які громади дійсно є прикладом реалізації ветеранської політики-героїв», — сказав Зеленський.
Він також доручив Кабінету Міністрів та команді Офісу президента координувати роботу у громадах і підготувати цілісну систему з об’єднаними послугами для ветеранів. Йдеться про сервіси, документи, можливості в освіті, підприємництві та працевлаштуванні.
Крім того, президент закликав громади цього року спрямовувати не менше ніж 15% своїх доходів на підтримку воїнів.
Премʼєр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що найближчим часом буде презентовано платформу з усіма державними можливостями й послугами. Вона нагадала, що вже зараз ветерани та ветеранки можуть отримати інформацію та супровід через сервіс «Ветеран Pro» у застосунку «Дія».
Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт № 13696 «Про основні засади державної ветеранської політики щодо ветеранів/ветеранок, які брали участь у відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України». Документ має на меті закріпити сучасні підходи до ветеранської політики та визначити систему державної підтримки для ветеранів і членів їхніх сімей.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що нині в Україні діє лише Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ухвалений у 1993 році. Протягом трьох десятиліть він зазнав майже сотні точкових змін, однак системного оновлення підходів не відбулося.
«Наразі у державі відсутній законодавчий акт, який визначає засади державної ветеранської політики відповідно до сучасних підходів публічного врядування. До того ж потреби осіб, які набули статус ветерана війни до 2014 року, і тих, хто боронив і нині боронить Україну від російської агресії, є відмінними. Тому існує необхідність глибокого та чіткого перегляду гарантій та пільг для Захисників та Захисниць України», – йдеться у документі.
Законопроєкт розроблений Міністерством у справах ветеранів у співпраці з іншими державними органами, ветеранськими організаціями та міжнародними партнерами.
Серед ключових положень:
визначення мети, завдань і принципів державної ветеранської політики;
встановлення повноважень органів влади у цій сфері;
створення національної системи моніторингу та прогнозування;
унормування статусів ветеранів, членів їхніх сімей та сімей загиблих воїнів;
визначення документа, що підтверджує відповідний статус;
окреслення підстав для відмови чи позбавлення права на державну підтримку;
гарантії державної підтримки у сферах медицини, освіти, спорту, працевлаштування, соціального захисту, житлових прав;
розвиток ветеранського підприємництва та створення ветеранських просторів;
увічнення пам’яті загиблих Захисників;
механізми міжнародної співпраці у сфері ветеранської політики.
При цьому особи, які вже мають статус ветеранів війни, продовжать користуватися чинними пільгами, а заміна посвідчень не передбачена.
10 вересня у Львові стартує мандрівка в межах проєкту «Терапія мандрами», під час якої ветерани, військовослужбовці та їхні родини відвідають Гніздичівську громаду. Програма поєднує відпочинок, духовне відновлення та знайомство з історичною спадщиною гетьманської доби.
Організаторами заходу виступають Львівська ОВА спільно зі Стрийською районною державною адміністрацією. Поїздка розпочнеться о 9:00 з виїзду від будівлі ЛОДА у Львові, а програма у Гніздичеві триватиме з 10:30 до 15:00. Орієнтовне повернення до Львова – о 16:30.
Учасників чекає насичений маршрут: екскурсія Кохавинським монастирем, відвідини музею Гетьмана Івана Виговського, прогулянка територією втраченого середньовічного замку та фото біля вікового дуба Виговського. Також запланована дегустація традиційних місцевих страв — засипаної капусти, біґусу та гетьманського чаю.
У Миколаївській області розпочався соціальний проєкт для ветеранів, які втратили кінцівки. Ініціатива працюватиме у форматі «рівний – рівному» та має на меті допомогти військовим адаптуватися до повсякденного життя після ампутацій.
Один з організаторів, ветеран російсько-української війни Олександр Терещенко, пояснив, що головна ідея проєкту полягає у підтримці тих, хто лише починає шлях реабілітації, з боку тих, хто вже його пройшов.
«Ми розпочинаємо новий соціальний проєкт підтримки ветеранів з ампутаціями, метою якого є допомогти ветеранам, які втратили кінцівки, адаптуватися до активного та повноцінного життя. Основна ідея полягає у форматі “рівний – рівному”: ті, хто вже пройшов шлях реабілітації, діляться досвідом, як самому дати собі раду, із тими, хто тільки починає», – зазначив Терещенко.
Програма розрахована на пів року та включає серію мотиваційних зустрічей, тренінгів і відеопорад. Ветеран наголосив, що одним із ключових елементів стане поширення роликів «Я зміг і ти зможеш», де команда проєкту ділиться практичними порадами з реабілітації, протезування та організації побуту.
Майстер-класи та тренінги відбуватимуться у реабілітаційних центрах і навчальних закладах, що готують ерготерапевтів. Загалом планується провести 10 зустрічей у різних регіонах України. Цільова аудиторія — ветерани з ампутаціями, їхні родини, а також фахівці з ерготерапії та фізичної терапії.
Проєкт реалізується міжнародним благодійним фондом Олександра Терещенка за підтримки Фонду «Відродження».
6 жовтня у Львові розпочнеться безоплатний тритижневий курс «Пекар» для ветеранів та ветеранок у межах програми UNIT 6.0 проєкту Reskilling Ukraine. Навчання поєднує теорію та практику, а також передбачає проживання і харчування учасників.
Програма орієнтована на колишніх військовослужбовців, які прагнуть здобути нову професію в харчовій галузі. Учасники вивчатимуть основи хлібопекарської справи, технології приготування тіста, випікання різних видів хліба та кондитерських виробів.
Навчання триватиме з 6 по 24 жовтня 2025 року у Львові. До участі запрошуються ветерани з усіх регіонів України, які перебувають у статусі цивільної особи не менше шести місяців, мають мотивацію працювати за новою спеціальністю та задовільний стан здоров’я.
Організатори забезпечують проживання у готелі та харчування, усі витрати покриває шведський проєкт Reskilling Ukraine.
Подати заявку можна до 22 вересня 2025 року через реєстраційну форму за посиланням.
Сьогодні в Україні загалом налічується понад 130 тисяч ветеранів з інвалідністю внаслідок війни – різних груп, зумовлених різними типами поранень, ушкоджень здоров’я, травм, контузій та каліцтв.
Про це повідомив заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько в телеефірі, передає Укрінформ.
“Якщо ж говорити саме про порушення зору чи його втрату, то наразі, на жаль, немає чіткої та деталізованої статистики. Водночас у 2023 році Державний центр реабілітації повідомляв про понад 18 тисяч ветеранів із такими проблемами”, – сказав Приходько.
Він зазначив, що недержавні інституції, які працюють із ветеранами з повною або частковою втратою зору, констатують дуже високий відсоток таких випадків.
За його словами, динаміка бойових дій, зокрема масове застосування FPV-дронів, суттєво змінила картину травм і поранень, яких зазнають наші захисники під час участі в бойових діях.
“Якщо йдеться про ветеранів із повною втратою зору, то надзвичайно важливо вже на первинному етапі правильно організувати роботу з пацієнтом – навчити його базових навичок самообслуговування в післягострий період і під час реабілітації. У подальшому ця робота має продовжуватися системно”, – додав Приходько.
