Президент України Володимир Зеленський видав щорічний Указ № 687/2021 про терміни проведення чергових призовів на строкову військову службу. У 2022 році вони стартуватимуть у квітні та жовтні. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.

  Згідно Указу, проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу буде здійснюватися в 2022 році  з квітня до червня та з жовтня до грудня. Звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили визначені терміни строкової військової служби, також передбачено провести у квітні – червні та жовтні – грудні 2022 року.

  Призовні комісії будуть працювати з 01 квітня та 01 жовтня 2022 року, а підготовчі заходи заплановано розпочати на місяць раніше цих дат.

  В Указі зазначено, що призвані військовослужбовці строкової служби не залучаються до виконання бойових завдань в зоні проведення ООС.

  Військові, які будуть призвані для проходження строкової служби в ЗСУ, будуть задіяні передусім до: комплектування особового складу обслуговування арсеналів, баз, складів, центрів зберігання боєзапасу та на посади, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності військових частин у пунктах постійної дислокації (крім тих, які дислокуються у Донецькій та Луганській областях).

Не підлягають призову

  Відповідно до законодавства, не підлягають призову громадяни призовного віку, які навчаються (їм надається відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання):

• студенти денної форми навчання закладів загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти,
• фахової передвищої освіти, серед іншого – під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти.
• студенти фахової передвищої та/або вищої освіти, зокрема під час здобуття наступного ступеня, у закладах середньої або вищої духовної освіти, в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

  Відстрочка від призову також надається громадянам, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.

  Питання про призов або надання відстрочки (звільнення) від призову, відповідно до чинного законодавства, розглядають районні чи міські призовні комісії.

Китайські військові вводять в експлуатацію форму типу 21, починаючи з цієї зими. Відповідні зразки опублікували на сайті Міноборони Китаю.

“Це спрямовано на підготовку до бою, ощадливість і дотримання порядку” – заявили у Міноборони Китаю.

Нагадаємо, що з минулого року почали надходити численні види спорядження, призначеного для служби у різних умовах.

Нагадаємо:

 Прем’єр-міністр Денис Шмигаль виступив з промовою, яку присвятив трансформаціям і змінам в державі. Зокрема мова йшла і про зміни в оборонній галузі. Про це повідомляє пресслужба Кабінету Міністрів України.

“Державний бюджет у січні-листопаді цього року виконано на 104%. Це на 47 млрд грн більше, ніж очікувалося, і частина цих коштів була направлена на підтримку оборонного сектору, економіки та громадян” – заявив Шмигаль.

Також прем’єр відзначив, що уряд 10 разів підвищував виплати різним категоріям пенсіонерів, зокрема збільшевши доплати військовим пенсіонерам. Окрім цього, Шмигаль згадав і той факт, що Україна замовила три літаки “Антонов” вперше за 30 років.

Нагадаємо:

  29 грудня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ №685/2021, яким ввів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони (РНБО)  України «Про Стратегію інформаційної безпеки». Нова стратегія має замінити Доктрину інформаційної безпеки від 2016 року.

  В Документі визначені загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, а також цілі та завдання, спрямовані для протидії цим загрозам. “Стратегія інформаційної безпеки” має бути реалізована до 2025 року. Її цілі – протидія пропаганді, насамперед російської, всебічний розвиток української культури, підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності, інформаційна реінтеграція громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях та інші.

  Серед основних загроз у документі вказані: дезінформація з боку Росії, її інформаційне домінування на окупованих територіях, низька медіаграмотність громадян, маніпуляція думкою суспільства щодо вступу України в ЄС, НАТО, тощо. В Указі також зазначено, що інформаційна політика РФії загрожує не лише Україні, а й іншим демократичним країнам.

Середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» Військово-Морських Сил ЗС України разом із фрегатом Військово-Морських Сил Французької Республіки Auvergne провели тренування типу PASSEX. 

Під час відпрацювання елементів тактичного маневрування особовим складом кораблів було проведено низку спільних тренувань, зокрема, ведення нічного сигналовиробництва з використанням міжнародної системи сигналів, висвітлення морської обстановки в районах інтенсивного цивільного судноплавства, тренування зі зв’язку тощо. Основну увагу приділили підвищенню взаємосумісності та злагодженості дій екіпажів.

Крім того, на борту “Юрій Олефіренко” було відпрацьовано тренування з надання допомоги аварійному кораблю із висадкою аварійно-рятувальної групи французького фрегата.

Нагадаємо:

  Міністерство національної оборони Польщі планує придбати сотню військових  БПЛА. Дрони будуть обладнані електрооптичними боєголовками й застосовуватимуться для розвідки, пише РБК-Україна з посиланням на Польське радіо.

  Над виробництвом безпілотників працюватиме консорціум до якого входять “Польська збройна група” й “Заводи військової авіації”. Дрони здатні безперервно працювати протягом трьох годин й долати відстань до 35 кілометрів. Водночас вони відзначаються низьким рівнем шуму.

  За словами міністра національної оборони Маріуша Блащака, БПЛА взаємодіятимуть з технікою, яку нещодавно отримала країна. “Гармати-гаубиці “Краб” будуть більш ефективними, коли у артилерійських підрозділах будуть також безпілотники, які будуть виконувати завдання, пов’язані із розвідкою і цілевказуванням”, – заявив міністр.

  Поставка безпілотних апаратів до польського війська запланована на 2024-2027 роки.

Президент Володимир Зеленський посідає перше місце у президентському рейтингу, але у другому турі програє своєму попереднику Петру Порошенку. Про це йдеться у результатах спільного соцопитування “Демократичних ініціатив” та Центру Разумкова.

У другому турі, за даними соціологів, могли б бути такі результати:

1. Зеленський – 49,9%, Порошенко – 50,1%;

2. Зеленський – 63,1%, Бойко – 36,9%;

3. Зеленський – 53,4%, Тимошенко – 46,5%;

4. Зеленський – 43,6%, Разумков – 56,4%.

Дослідження проводилося з 17 по 22 грудня, опитали 2018 повнолітніх респондентів з усієї України, крім тимчасово окупованих територій. Похибка – трохи більше 2,3%.

Нагадаємо:

“Айдарівець” дав жорстку відсіч полякам, які увірвалися у хостел в Польщі і кричали, що “бажають української крові”.

У польському місті Вроцлав сталася масова бійка між поляками та українцями. Нетверезі місцеві жителі увірвалися вночі в хостел, де проживають сім’ї українців із намірами влаштувати побоїще.

Проте, непрохані гості отримали жорстку відсіч, повідомляє на своїй сторінці у Facebook головний сержант танкової роти батальйону ЗСУ “Айдар” Віталій Корун. На нещастя грабіжників, у цей же час у хостелі знаходився танкіст з батальйону “Айдар” із позивним Акс. Разом з іншими українцями він дав сильну відсіч агресорам, вибивши двом зуби. Ще двоє нападників втекли, пише Корун.

Нагадаємо:

У 2021 році літаки НАТО близько чотирьох сотень разів піднімалися в повітря для охорони повітряного простору союзників. Про це йдеться в повідомленні на сайті Альянсу про підсумки року, пише УНН.

“У 2021 році винищувачі НАТО піднімалися в повітря близько 370 разів по всій Європі, в основному для перевірки літаків, що пролітають без попередження поблизу повітряного простору союзників. Близько 80% вильотів, в цілому 290, були здійснені у відповідь на польоти російських військових літаків”, – йдеться в повідомленні.

За словами прессекретаря НАТО Оани Лунгеску, винищувачі НАТО чергують. Вона зазначила, що НАТО завжди робитиме все необхідне для захисту і оборони всіх союзників.

Більшість перехоплень в 2021 році відбулося в Балтійському регіоні, де НАТО здійснює місію повітряного патрулювання Естонії, Латвії та Литви.

У НАТО є аналогічні місії для Албанії, Чорногорії, Північної Македонії та Словенії. Союзники також допомагають контролювати повітряний простір Румунії, Болгарії та Ісландії.

Повідомляється, що, як правило, перехоплення відбувалися без інцидентів, оскільки літаки НАТО злітають, щоб ідентифікувати літак, що наближається, і супроводити його з району. Дуже мало перехоплені літаки входили в повітряний простір союзників.

За даними Альянсу, по всій Європі понад 60 літаків НАТО постійно перебувають у стані підвищеної готовності, готові відреагувати на незаплановані військові польоти, а також допомогти цивільним літакам, які втратили зв’язок з авіадиспетчерами з будь-якої причини – від технічних проблем до викрадення. НАТО має два центри повітряних операцій — один у Німеччині, що охоплює північ Європи, і один в Іспанії, що охоплює південь, – які відстежують повітряні переміщення по всій Європі.

Нагадуємо: