Єдина ветеранська лінія в Україні переходить на новий короткий номер — 1528. Його зробили простішим для запам’ятовування, а команду операторів розширили для надання комплексної підтримки ветеранам і їхнім родинам.
Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів України, передає «Дім».
На лінії надають безоплатні консультації з широкого кола питань. Зокрема, йдеться про:
психологічну підтримку;
оформлення статусів і видачу посвідчень;
пільги, соціальну та психосоціальну допомогу;
освіту та працевлаштування;
житлові, правові й фінансові питання.
Єдина ветеранська лінія працює щодня з 08:00 до 20:00.
Також ветерани та ветеранки можуть звернутися на гарячу лінію Українського ветеранського фонду за номером 0 800 33 20 29. Там надають психологічну допомогу в кризових ситуаціях і юридичні консультації.
Окрім телефонної підтримки, звернутися по допомогу можна через фахівця із супроводу — у розділі «Ветеран PRO» у застосунку «Дія» або через структурні підрозділи з питань ветеранської політики.
Детально та покроково про всі послуги, програми й можливості для ветеранів, ветеранок та їхніх рідних на https://veteranpro.gov.ua/
У ніч на 18 грудня російський дрон-камікадзе влучив у житловий сектор Черкас. Один із «шахедів» поцілив у будинок ветерана війни та переселенця з Нової Каховки. Оселя вигоріла вщент. Загалом унаслідок атаки пошкоджень зазнали близько півтора десятка будинків.
Для Миколи, ветерана війни й переселенця з Херсонщини, це вже друга втрата дому. У 2022 році через російську окупацію він вивіз родину з Нової Каховки до Черкас, а сам пішов захищати Україну. Після поранення чоловік отримав інвалідність другої групи та придбав житло за державним сертифікатом для ветеранів.
«Цей будинок мені дали по державній програмі, як інваліду війни. Тільки в кінці місяця куплений, зробили ремонти. Добре, що хоча б діти цілі», — розповів Микола.
Під час атаки він намагався вивести родину в укриття, однак сам не встиг сховатися та зазнав поранень.
«Я почав спускати родину в підвал, сам трохи не встиг. Трохи підірвав пальця, його посікло, то позашивали. Нічого страшного», — зазначив ветеран.
У пожежі не вцілів бойовий прапор Миколи, проте реліквію з підписами загиблих побратимів вдалося врятувати.
«Це не мій бойовий прапор. Це прапор, на якому розписалися мої загиблі друзі. А мій бойовий прапор не вцілів».
Суттєвих руйнувань зазнав і будинок місцевого жителя Валерія Слободенюка. За його словами, з усього майна вцілів лише дитячий одяг трирічної доньки.
«Перший вибух — схопилися. Почули другий. Я взяв дитину на руки, хотіли спускатися через вулицю в погріб. Не встигли. Застало в середній кімнаті», — розповів чоловік.
Валерій отримав опіки ноги. Разом із батьком після обстрілу він шукав у згарищі бодай якісь уцілілі речі.
«Ми як були — в трусах, без документів, без паспортів, без грошей, без телефонів. З усієї хати дивом вціліла шафа з речами — просто дитячий одяг», — сказав він.
Уламки дронів, цегла, скло, особисті речі та дитячі іграшки — усе змішалося під завалами. Пошкоджень зазнало й господарство пана Євгена: вибуховою хвилею знищило гараж, автомобіль та альтанку.
«Слава Богу, що ми встали за хвилину до вибуху, а так не знаю, що було б зі спальні», — зазначив чоловік.
Наразі мешканці разом із комунальними службами розбирають завали. На місці працюють фахівці Червоного Хреста. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко повідомив, що постраждалі отримають компенсації.
«Ті люди, будинки яких зазнали менше пошкоджень, отримають матеріальну компенсацію на рахунки відповідно до актів обстеження. Що стосується тих сімей, які повністю втратили житло — запропонуємо їм кілька варіантів, може є комунальні квартири, може є де в кого перебути, але вони отримають компенсацію з міського бюджету».
В Івано-Франківську міська рада не підтримала проєкт рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки біля міського озера, яку громадськість пропонує використати для створення Парку ветеранів України. Йдеться про понад 2,8 гектара землі, що перебуває в приватній оренді.
18 грудня на сесії Івано-Франківської міської ради депутати не підтримали проєкт рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки площею 2,819 гектара — з «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування».
Ініціативу з трибуни озвучив депутат від партії «Європейська солідарність» Олексій Петечел. Ділянка наразі перебуває у приватній оренді. Представники громадської організації «Парк ветеранів України» наполягають, щоб на цій території, а також на суміжній комунальній ділянці площею 1,366 гектара створили парк без забудови.
Позиція міського голови
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що запропонований проєкт рішення є юридично некоректним, оскільки змінити цільове призначення землі без згоди орендаря неможливо.
«Я дійсно підтримую рішення про те, щоб на цих чотирьох гектарах був парк ветеранів, але ми повинні діяти в юридичній площині й спілкуватися з орендарем, який свого часу пішов на поступки міській раді й відступив понад один гектар», — сказав Руслан Марцінків.
За його словами, міська рада розглядає варіанти обміну ділянки або її викупу для суспільних потреб. Також мер повідомив, що ТОВ «Розважально-відпочинковий центр “Гаразд”» надіслало офіційний лист про готовність до перемовин.
«Вони платили оренду і просто відмовитися не готові. Тому шукаємо варіанти», — написав Руслан Марцінків у Facebook.
Аргументи громадськості
Під час обговорення виступили представниці ГО «Парк ветеранів України» Аліна Лещік та Катерина Лозовенко.
«Наша громадська організація виступає за створення парку ветеранів України на усій території — на чотирьох гектарах — і за збереження цієї зони без жодної забудови», — сказала Аліна Лещік.
Катерина Лозовенко наголосила, що чинне цільове призначення не відповідає Генеральному плану міста та позиції громади.
«Громада вже неодноразово висловлювалася за парк без забудови. Сьогодні — можливість показати, що ви разом із громадою», — звернулася вона до депутатів.
Також Лозовенко зазначила, що створення парку відповідає Стратегії розвитку Івано-Франківської громади до 2040 року, зокрема цілям екологічного та зеленого розвитку.
Що далі
Після голосування депутати не підтримали проєкт рішення. Руслан Марцінків запропонував створити робочу групу для перемовин з орендарем і залучити до неї трьох представників громадської організації та депутатів міськради.
У Рівненській області запрацював Простір турботи про ветеранів та ветеранок — точка комплексної підтримки безпосередньо в медичному закладі. Його відкрили на базі Рівненської обласної лікарні імені Юрія Семенюка для тих, хто проходить лікування та відновлення після служби.
Про це стало відомо під час офіційного відкриття простору за участі представників уряду, обласної влади, медичної спільноти та ветеранів.
Комплексна допомога без зайвої бюрократії
Новий Простір турботи працює як єдина точка супроводу в межах лікарні. Тут ветерани та ветеранки можуть отримати індивідуальну допомогу з:
медичних питань;
психологічної підтримки;
соціального та адміністративного супроводу;
правових консультацій;
формування подальшого маршруту повернення до цивільного життя.
Модель передбачає надання підтримки вже під час лікування — у тісній взаємодії з лікарями та без додаткових черг і процедур.
«В Україні вже працюють 15 просторів турботи про ветеранів та ветеранок. Це місця, де підтримка починається ще під час лікування — поруч із лікарями, без зайвої бюрократії та очікування. У 2026 році ми продовжимо розширювати цю мережу в закладах охорони здоров’я, адже саме така модель дозволяє поєднати медичну допомогу, супровід і людську увагу», — зазначила Наталія Калмикова.
Міністерка також наголосила, що в лікарнях уже працюють фахівці із супроводу ветеранів, які допомагають вирішувати соціальні, адміністративні та інші питання демобілізованих осіб під час лікування або реабілітації. Це дозволяє зменшити навантаження на медичних працівників.
Паралельно на базі лікарні з ветеранами та ветеранками працює мультидисциплінарна команда, до якої входять лікарі, реабілітологи, психологи, психіатри та протезисти.
Крім того, з листопада 2025 року в закладі функціонує Центр ментального здоров’я. У ньому надають психосоціальну допомогу первинного та вторинного рівнів ветеранам і ветеранкам, а також чинним військовослужбовцям.
Проєкт “Простори турботи про ветеранів та ветеранок” реалізується Мінветеранів та Міністерство охорони здоров’я України на виконання Стратегії ветеранської політики, за підтримки IOM Ukraine та фінансування Європейського Союзу.
Гранти для ветеранів та членів їхніх сімей — це потужний інструмент підтримки підприємництва в Україні. Вони допомагають започаткувати або розвивати бізнес, отримати менторську підтримку та консультації від експертів. Ми зібрали всі актуальні можливості у 2026 році, щоб ветерани та їхні родини могли легко орієнтуватися та скористатися фінансовою допомогою держави та фондів.
Що таке гранти для ветеранів?
Гранти для ветеранів — це фінансова допомога, яка не потребує повернення за умови виконання вимог програми. Вони спрямовані на створення нових робочих місць та розвиток бізнесу серед ветеранів і членів їхніх сімей.
1. Програма «єРобота»
Хто може отримати:
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, їхні подружжя.
ФОП або фізична особа, яка планує відкрити власний бізнес.
Пропозиції програми:
Грант до 250 000 грн на започаткування бізнесу.
Грант до 1 000 000 грн для створення підприємства з найманими працівниками.
Гранти на садівництво, теплиці, переробку продукції (від 400 000 грн до 8 млн грн).
Обмеження:
Окуповані території, РФ або Білорусь.
Під санкціями.
Відкриті провадження з банкрутства.
Реєстрація як кредитні/страхові організації, інвестиційні або недержавні пенсійні фонди, учасники ринку цінних паперів, ломбарди.
Ветерани та їхні подружжя; підприємці-початківці та досвідчені бізнесмени.
Подання заявки:
Онлайн через портал «Дія».
Офлайн через відділення «Ощадбанку».
3. Грантові конкурси від УВФ
Що пропонує:
Гранти до 1,6 млн грн для розвитку власного бізнесу.
Для кого:
Ветерани та ветеранки, зареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП).
Члени родин загиблих ветеранів/ветеранок, зареєстровані як ФОП.
Дружини ветеранів/чоловіки ветеранок, які здійснюють підприємницьку діяльність, якщо їхні проєкти спрямовані на реінтеграцію захисників та захисниць у активне суспільне життя та забезпечення фізичного й психічного здоров’я ветеранів/ветеранок.
Юридичні особи (крім громадських об’єднань або благодійних організацій), зареєстровані не менше року до подання заявки, з принаймні одним засновником/учасником/власником, який є ветераном/ветеранкою або членом родини загиблого ветерана/ветеранки.
Подання заявки: Нині збір заявок на конкурс завершено, триває відбір переможців. Проте Український ветеранський фонд постійно відкриває нові аналогічні програми, тож варто слідкувати за їхніми соцмережами для отримання актуальної інформації.
Інші можливості для ветеранських бізнесів
Український ветеранський фонд (УВФ):
Компенсація до 20 000 грн на купівлю обладнання або товарів для бізнесу.
Освітньо-грантова програма «Жити назустріч»:
Онлайн-навчання, менторство, публічний захист проєктів.
20 команд-переможців отримають гранти до 500 000 грн для початківців та до 1 млн грн для досвідчених команд.
YASNO:
20 бізнесів отримають компенсацію за електроенергію до 30 000 кВт∙год (≈300 000 грн).
Catalyse NEB 2026:
Акселераційна програма для стартапів у сферах інновацій, дизайну, культури та сталого розвитку.
Ukrainian Digital Bootcamp:
Онлайн-програма для масштабування бізнесу з AI-підтримкою, інтерактивними іграми та навчанням за програмами провідних університетів.
Які напрямки для започаткування бізнесу частіше виграють гранти
Виробництво та переробка.
ІТ-рішення та технічні сервіси.
Логістика та транспорт.
Крафтове виробництво (одяг, їжа, побутові товари).
Агросектор.
Безпекові технології.
Соціальні послуги.
Найпоширеніші помилки при подачі заявки на грант
1. Невідповідність умовам грантової програми
Подання заявки на грант, який не відповідає цілям або критеріям програми. За даними Horizon Europe, близько 30% заявок відхиляються через невідповідність вимогам.
2. Недостатня деталізація бізнес-плану
Грантодавці очікують чітко визначені цілі, етапи реалізації та реалістичні фінансові прогнози. За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 70% успішних заявок містили детальні бізнес-плани.
3. Невідповідність бюджету реальним потребам
Завищений або занижений бюджет викликає недовіру. За даними USAID, близько 20% заявок відхиляються через нерелевантний бюджет.
4. Нечітке формулювання цілей проєкту
Чітко сформульовані, вимірювані цілі підвищують шанс на успіх на 25% (Світовий банк).
5. Недостатня увага до вимог документів
Близько 15% заявок відхиляються через формальні помилки (Ukrainian Startup Fund).
6. Недооцінка ролі команди
Детальний опис команди підвищує шанс на успіх на 20% (Western NIS Enterprise Fund).
7. Ігнорування зворотного зв’язку
Заявники, які враховують відмови, мають на 25% більше шансів отримати грант при повторній подачі (Horizon Europe).
8. Невідповідність часовим рамкам
Нереалістичні терміни реалізації проєкту — причина відмов у 10% випадків (Світовий банк).
9. Відсутність чіткої стратегії виходу
Наявність плану подальшого фінансування підвищує шанс на отримання гранту на 15% (USAID).
10. Недооцінка важливості презентації проєкту
Професійна презентація із візуальними матеріалами підвищує шанси на успіх на 40% (Ukrainian Startup Fund).
Поради для підготовки заявки
Сформулюйте бізнес-ідею: вирішує проблему, масштабована, створює робочі місця.
Підготуйте бізнес-план: опис продукту, фінансові розрахунки, прогноз прибутку, маркетингова стратегія.
Підтвердьте компетентність: сертифікати курсів «Дія.Освіта», «Освіта для ветеранів», e-Ветеран.
Підготуйте фінансову репутацію: відсутність податкової заборгованості.
Додайте соціальну складову: робочі місця для ветеранів або ВПО.
Ветеранський бізнес — це можливість працювати, створювати додану вартість та бути частиною економіки. Підтримка держави ефективна, коли вона забезпечує умови для роботи на себе або в команді, а не через пільги та патерналізм. Справжнє партнерство між ветераном та державою — основа стабільного розвитку країни.
У Києві з 1 січня стартує система персоналізованого медичного супроводу ветеранів і ветеранок. Новий сервіс передбачає, що захисники й захисниці отримуватимуть медичну допомогу з координатором, без черг і самостійного пошуку послуг.
Про запуск нової системи заявила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан під час Всеукраїнського форуму «Veterans Restart».
Форум був присвячений медичній і психологічній реабілітації, соціальній інтеграції, працевлаштуванню та розвитку потенціалу ветеранів і ветеранок. Захід об’єднав представників Сил оборони, профільних міністерств, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також ветеранських спільнот.
Під час обговорень учасники наголосили, що саме Київ сьогодні формує першу комплексну модель ветеранської медицини в Україні — від розвитку інфраструктури до впровадження нових міських медичних протоколів.
Координатор замість черг і бюрократії
За словами Тетяни Мостепан, столична система охорони здоров’я має бути максимально доступною, якісною та орієнтованою на потреби ветеранів і ветеранок, із людиною та її гідністю в центрі всіх процесів.
«Ми щиро вдячні нашим ветеранам і ветеранкам за країну, за довіру і за те, що найцінніше – можливість жити й працювати у вільній державі. Тому створення доступної та якісної медичної системи для вас – це не просто моральний обов’язок, це наше основне завдання», – зазначила вона.
З ініціативи мера Києва Віталія Кличка з 1 січня у столиці стартує система медичного супроводу ветеранів. Ідеться про сервіс, за якого ветеран чи ветеранка не залишатиметься сам на сам із медичною системою.
«Їх має зустріти координатор, який відповість на всі питання, допоможе з обстеженнями, консультаціями, госпіталізацією та супроводжуватиме на всіх етапах лікування», – пояснила очільниця Департаменту.
Персоналізовані направлення та повний супровід
Система передбачає старт із комплексного медичного обстеження. З урахуванням хронічних захворювань і можливих загострень ветеранам і ветеранкам надаватимуть персоналізовані направлення — до потрібних фахівців, у зручний час і зручній локації.
Залежно від індивідуального запиту це може бути консультація, дообстеження або госпіталізація.
Модернізація медицини та міжнародна співпраця
Окрім сервісної складової, Київ продовжує модернізацію медичної інфраструктури. Йдеться про оновлення матеріально-технічної бази, розвиток сучасної діагностики, оснащення реабілітаційних відділень, створення високотехнологічних операційних і реанімацій, а також удосконалення протоколів надання допомоги в умовах невідкладних станів.
Місто також розвиває міжнародну співпрацю для обміну найкращими практиками, зважаючи на постійні безпекові виклики та роботу ліній медичної евакуації.
«Ми хочемо, щоб ветерани та ветеранки не лише отримували медичну допомогу за найвищими стандартами, а й почувалися комфортно, відчували особливе ставлення та повагу – до їхнього часу, потреб і досвіду. Це наш обов’язок перед тими, хто захищав державу», – підсумувала Тетяна Мостепан.
Позиція самих ветеранів
У межах форуму представили результати опитування серед ветеранів і військовослужбовців. Майже 85% респондентів переконані, що в Україні необхідно створювати сучасні багатопрофільні медичні центри, де в одному просторі поєднуватимуться діагностика, лікування, фізична та психологічна реабілітація.
ПриватБанк заявив про системні зміни в обслуговуванні військових, ветеранів і людей з інвалідністю після резонансного випадку в Києві, коли ветерану з високими ампутаціями відмовили у видачі банківської картки через неможливість фізично взяти її в руки для фото.
У банку назвали ситуацію «неприпустимою» та такою, що суперечить принципам відповідальності, людяності й поваги.
«Приносимо щирі вибачення за ситуацію, яка склалася: вона є неприпустимою і суперечить базовим принципам відповідальності, людяності та поваги у ставленні до військових і ветеранів, незалежно від формальних норм чи процедур», — йдеться в заяві фінустанови.
Голова Національного банку України Андрій Пишний разом із членом правління ПриватБанку з роздрібного бізнесу Дмитром Мусієнком відвідали ветерана у лікарні. Йому передали банківські картки. У ПриватБанку також повідомили, що повністю покриють витрати на лікування та протезування ветерана, а також нададуть необхідну підтримку.
Крім того, фінустанова переглядає та змінює внутрішні процедури обслуговування. Зокрема, банк створює окрему гарячу лінію для звернень і скарг від ветеранів, ветеранок, військових і людей з інвалідністю.
До роботи залучать експертизу Патронатної служби «Янголи» 3-го армійського корпусу. Працівники банку також пройдуть додаткове навчання.
ПриватБанк планує залучити ветеранські спільноти, військовослужбовців, представників регулятора, Міністерства у справах ветеранів, благодійних фондів і громадських організацій для напрацювання рішень, які мають унеможливити подібні випадки в майбутньому.
Крім того, банк розпочинає роботу над спільним проєктом із Міністерством у справах ветеранів. Йдеться про те, щоб служби супроводу при лікарнях допомагали військовим і ветеранам у вирішенні, зокрема, фінансових питань.
Одинокій матері військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання, відновили право на повний розмір грошового забезпечення після звернення до правозахисників. Раніше частину виплат безпідставно резервували за особою, яка юридично не є батьком військового.
Про це повідомляє Громадська організація “Спілка ветеранів СОУ”
До юристів Чугуївської правозахисної групи звернулася одинока мати зниклого безвісти військовослужбовця. Актовий запис про народження сина був здійснений зі слів матері, тому юридично відомості про батька відсутні. Попри це, військова частина виплачувала грошове забезпечення у зменшеному розмірі, резервуючи частину коштів за особою, яка не має статусу батька.
Юристи надали правову консультацію, роз’яснили норми чинного законодавства та різницю між встановленням батьківства і внесенням відомостей про батька зі слів матері. Також вони забезпечили правовий супровід під час підготовки та подання звернень до уповноважених органів із необхідним обґрунтуванням і пакетом документів.
У результаті вжитих заходів права жінки було відновлено. Розмір грошового забезпечення збільшили до 50% замість 25%, які виплачувалися раніше.
Юридичні консультації проводяться у місті Чугуєві та онлайн. Очний прийом відбувається щовівторка та щочетверга з 16:00 до 18:00. Онлайн-консультації доступні у будні дні з 10:00 до 16:00.
Запис на консультацію здійснюється за телефонами: 063-827-44-54, 066-734-72-07. Онлайн-консультації також доступні за номером +380 97 909 80 50.
Окрім цього, зареєструватися на отримання правової допомоги можна через офіційний сайт за посиланням.
Градизьк – селище Кременчуцького району на Полтавщині, славне мальовничою красою Кременчуцького водосховища, горою Пивихою та тим, що колись тут народився композитор Олександр Білаш. Пам’ятаєте: «Два кольори мої, два кольори…»? А зараз у центрі громади місцеві мешканці просять розташувати майбутню Алею Слави. Саме перед селищною радою, в центрі Градизька. Та дивуються, чому досі, на четвертий рік війни, тут немає Алеї пам’яті чи бодай чогось іншого, що вшановувало б полеглих на війні героїв і захисників.
До Градизька журналістів запросив колишній військовий, нагороджений орденом «За мужність», Андрій Миколенко. За його словами, місцеві мешканці хочуть розібратися, чому в селищі досі немає Алеї Слави? Зараз єдине, що демонструє тут пам’ять подвигу місцевих захисників перед російським окупантом – борд із портретами загиблих воїнів при в’їзді до селища.
А тут мала бути Алея Пам’яті, яка б яка б являла собою конструкцію у вигляді встановлених портретів захисників в один ряд та не несла б значних витрат для місцевого бюджету. Утім найбільші суперечки викликали плани встановлення тут майбутнього меморіального комплексу. Він, за задумом голови громади Мирослава Носи та депутатів, має розташуватися за три з половиною кілометри від центру, в парку на території так званого «старого центру».
БАТЬКИ, АКТИВІСТИ ТА НЕБАЙДУЖІ
Того дня розповісти про ситуацію, що склалася, прийшли батьки. Зараз вони єдине, що можуть бачити, це – могили своїх дітей на кладовищі. Олексій Калашник – батько загиблого військового Олега Калашника, військовий пенсіонер Анатолій Цикало разом із дружиною Тетяною – батьки померлого в госпіталі Володимира Цикала, Ніна Біленька – мати загиблого Віктора Ковтуна, активістка Марина Богданова – дружина колишнього військового. Прийшов на зустріч і колишній депутат селищної ради та місцевий активіст Юрій Акименко.
На місцевому кладовищі окремого почесного сектору для захисників немає, полеглих оборонців ховають там, де є місце. Тому присутні наголосили, що просять відновити справедливість та шану до тих, хто віддав свої життя за незалежність країни. Адже побудова майбутнього меморіального комплексу так далеко від центру міста, за словами Андрія Миколенка, вказує на те, що цю пам’ять намагаються приховати «подалі від місцевих очей».
– Людей обурило те, – розповів Акименко, – що наш голова громади не підходив до батьків загиблих із цим питанням. Тож, ні з ким не радячись, вирішив встановити Алею Слави на території «старого центру». Хоча, коли балотувався, давав обіцянку, що всі важливі питання вирішуватиме тільки через громадські слухання.
У підтвердження сказаного, колишній депутат показав зібрані підписи на декількох аркушах. Батьки та активісти вважають, що місця перед сільрадою для цього цілком достатньо. Адже тут, поруч із висадженими соснами, знайшлося місце для встановлення пам’яток на честь воїнів-афганців та ліквідаторів Чорнобильської катастрофи.
Окрім Алеї Слави, на яку начебто планують витратити 10 мільйонів із бюджету, обіцяли встановити ще Алею Пам’яті неподалік від церкви. Утім цього не зроблено й такої алеї у Градизьку також немає.
СЕЛИЩНИЙ ГОЛОВА
Щоб розібратися в усьому, присутні вирушили до селищної ради поговорити з Мирославом Носою. Селищний голова підтвердив, що Алея Пам’яті незабаром буде встановлена біля української церкви, а Алея Слави – там, де й заплановано раніше – у парку, відповідно до генплану селища. А ще додав, що побудова Алеї Слави можлива лише після закінчення війни.
– Усі ці представники родин загиблих, – прокоментував Носа, – були присутні на презентації ескізу, яку проводив архітектор. Для того, щоб розробити проєктно-кошторисну документацію, проєкт має відповідати генплану. Частина території скверу перед сільрадою відноситься до дороги Н-08. Тому внесення якихось змін громадою, в тому числі встановлення Алеї Слави, тут неможливе. А на території іншої частини скверу, яка належить селищній раді, місця для меморіалу із 70 пам’ятників не вистачить.
Ми поцікавилися, чи не хоче голова громади прислухатися до думки народу, провівши відкриті слухання? На що Носа відповів, що питання вирішене та підтримане місцевими депутатами. Однак на питання, хто запропонував обрати місце саме у «старому центрі», Мирослав чіткої відповіді не дав, сказавши, що усе це обговорювалося з депутатами на засіданнях комісій.
Стало відомо й те, що ескізний проєкт Алеї Слави розглядали уже на трьох сесіях. То ж під час розмови в бік селищного голови пролунав ще один докір: долю Алеї Слави озвучили громаді вже після винесеного депутатами рішення. А далі відбулася словесна перепалка між керівником і членами громади. І виглядало це наступним чином.
– Усі сосни перед сільрадою посаджені автодором, – пояснює голова. – Коли відбуватиметься капітальний ремонт дороги, передбачене її розширення. Тож біля пам’ятника Білашу проходитиме траса державного значення.
– Архітектор говорив, – апелює Юрій Акименко, – що місця від пам’ятника й до сільради для Алеї Слави мало б вистачити, лише потрібне ваше слово!
– Ви говорите те, чого я не чув.
– А я чув і чув військовий!
– Ну викликайте архітектора, щоб він вам підтвердив ці слова!
– А навіщо? Ви самі вийдіть і подивіться, що місця вистачає. І підписи ось зібрані, щоб було саме тут!
– Ці підписи я перший раз бачу! Тим більше, що вони мають бути подані у вигляді офіційного звернення!
– Але ж ми приходили й говорили це на сесії, а ви через це закрили засідання!..
Окрім рішення планів побудови Алеї Слави, присутні обурювалися й тим, що важливі для громади питання доводиться врегульовувати разом із журналістами. Що досі не встановлена Алея пам’яті зі здавалося б незатратних матеріалів. Що немає в центрі телевізора, на якому можна було б транслювати ролики про загиблих. Що стелу Небесної сотні в парку «старого центру» встановили на місці колишньої дошки пошани, на якій колись вшановували комуністів…
ПІСЛЯМОВА
Після численних звинувачень з одного й іншого боку, Мирослав Носа пообіцяв, що в найближчому майбутньому проведе усне опитування щодо місця встановлення Алеї Слави членів родин загиблих і безвісти зниклих, а також врахує думку громадськості та активістів. Але відбудеться це лише після подачі та розгляду офіційного звернення, підкріпленого підписами.
Дата найближчої сесії поки що не призначена. Утім лише вона наочно продемонструє, чи прислухається селищний голова до думки батьків та активістів, чи докладе зусиль до того, щоб у Градизьку з’явилася Алея Слави й щоб місце її розташування влаштувало громаду. І не лише середньостатистичну її більшість, а, в першу чергу, враховуючи членів родин героїв, які втратили найдорожче заради того, щоб жила Україна та існувала, в тому числі, Градизька селищна рада…
Ліна РОМАНЧЕНКО
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
Окремим напрямом підтримки ветеранів залишається участь у державному проєкті «єРобота» в межах програми «Гранти для ветеранів та другого із подружжя». На Рівненщині позитивні рішення Державного центру зайнятості на створення або розвиток власної справи отримали 115 жителів області. Фінансування вже надали 97 грантоотримувачам на загальну суму 41,9 мільйона гривень.
Крім того, завдяки реалізації грантових проєктів у регіоні створили понад 90 нових робочих місць. Прийом заяв на участь у програмі триває — подати їх можна через портал «Дія»
З початку 2025 року послугами Рівненської обласної служби зайнятості скористалися понад 1000 учасників бойових дій. Частина з них отримала статус безробітного, фінансову допомогу та консультаційну підтримку, а понад дві сотні ветеранів уже працевлаштувалися.
За даними установи, статус безробітного мали 720 осіб з-поміж учасників бойових дій, з яких 578 отримували допомогу по безробіттю. За сприяння служби зайнятості вдалося працевлаштувати 259 ветеранів і ветеранок.
Професійне навчання проходили 103 особи, ще 87 учасників бойових дій скористалися ваучерами на навчання. Профорієнтаційні послуги отримали 648 безробітних.
Станом на 15 грудня 2025 року послугами служби зайнятості продовжували користуватися 209 учасників бойових дій, з яких 197 перебували у статусі безробітного.
