Майже два мільйони українців мають статус ветеранів війни. Проте коштів з держбюджету вистачить лише для незначної частини потреб.
Про це заявив нардеп від “Батьківщини” Михайло Цимбалюк в ефірі День.LIVE.
За його словами, особливо гостро стоїть питання забезпечення житлом учасників бойових дій, родин загиблих і зниклих безвісти.
“Якщо порівняти з попереднім роком, то у проєкті бюджету закладено більше, але це не є надія, що хоча б 10% тих всіх ветеранів можуть отримати потрібне житло. Через це потрібно шукати інші варіанти”, — заявив він.
Нардеп зазначив, що Мінветеранів не здатне самостійно розв’язати всі проблеми, тому необхідні додаткові варіанти та підтримка від держави й місцевих органів.
Він також звернув увагу на важливість не лише матеріальної допомоги, а й комплексної реабілітації: медичної, психологічної та соціальної, включно з працевлаштуванням і залученням бізнесу та міжнародного досвіду.
1 жовтня телеканал «Дім» покаже прем’єру соціально-спортивного реаліті «Без меж», героями якого стали військові, що втратили на війні нижні кінцівки. Про це повідомила пресслужба телеканалу, передає Детектор медіа.
Глядачі побачать змагання ветеранів у серії випробувань, що вимагають сили, витримки та віри у власні можливості.
Всього у проєкті взяли участь 12 військових. Серед учасників — штурмовики, сапери, поліцейські, бійці Сил спеціальних операцій та «Азову», що отримали важке поранення та пройшли складну реабілітацію. Деякі герої були у полоні.
Проєкт «Без меж» складається із семи епізодів: чотири відбіркові тури, два півфінали та фінал. У реаліті буде лише один переможець, який отримає можливість «втілити свою мрію в життя».
У першому випуску троє учасників — Анатолій Леоненко, Вадим Федоренко та Олександр Вовк подолають дистанцію у три кілометри з перешкодами.
«Ми боролися і далі боремося навіть на таких змаганнях. Показуємо приклад тим, хто думає, що українських людей можна зламати. Нічого подібного! Наш дух незламний», — наголосив учасник проєкту Олександр Вовк.
Ведучими «Без меж» стали Анатолій Анатоліч і Надія Хільська.
Анатолій Анатоліч оголошуватиме завдання, рахуватиме підходи і допомагатиме в разі потреби, зокрема, зі зміною протезів.
«Без меж» — це, можливо, найцікавіший проєкт, у якому я брав участь. Подивившись його, люди зможуть знайти відповіді на важливі запитання, зокрема — “Хто такий сучасний український ветеран, який отримав поранення, але не здався?” І цю відповідь отримають не лише цивільні глядачі, а й військові та ветерани, які тільки розпочинають шлях реабілітації», — розповів ведучий.
Надія Хільська, дружина загиблого воїна, актора Олексія Хільського, спілкуватиметься з групами підтримки кожного учасника: дружинами, дітьми, батьками та друзями. Вона дізнається, як герої отримали поранення, де й коли почали службу, як рідні допомагають їм відновлюватися.
«Мені важливо показати глядачам не лише героїв-ветеранів, а й їхнє оточення. Саме рідні люди стають рушійною силою, завдяки якій хлопці знаходять у собі сили жити далі повноцінним і гідним життям», — сказала Надія Хільська.
Після прем’єри в середу, 1 жовтня, проєкт виходитиме на телеканалі «Дім» щосуботи.
Програма ветеранського лідерства вже має десятки випускників, серед яких – учасники регіональних, всеукраїнських та міжнародних шкіл. Це не лише навчання, а й десятки історій мужності та стійкості, які стають фундаментом для нових змін у політиці та громадському секторі. Учасники доводять, що навіть після тяжких поранень чи випробувань можна знаходити сили, розвиватися і вести за собою інших.
Ветеран Збройних сил України Олександр Баталов пройшов складний шлях — важке поранення, евакуація, тривала реабілітація. Завдяки підтримці рідних та побратимів він зміг повернутися до активного життя. Сьогодні його головна місія — допомагати тим, хто пережив схожі випробування.
«Ми робили все, як професіонали, робили все, що знали, вміли й чому нас навчили. Але так трапляється: ти або просто приймаєш цей факт і рухаєшся далі, або застрягаєш в цьому», — розповідає ветеран.
Програма ветеранського лідерства дала йому розуміння, що ветерани не залишаються сам на сам із проблемами, а разом можуть впливати на зміни. Олександр нині поєднує навчання, реабілітацію та роботу з іншими ветеранами, беручи на себе відповідальність за розвиток середовища і країни.
З початком повномасштабного вторгнення Артем Ліфрідов, евакуювавши родину в безпечніший регіон, добровільно став до лав захисників. Після поранення, складної операції та довгої реабілітації він не зупинився і повернувся до активного життя.
Сьогодні Артем очолює ветеранський рух у своїй громаді та доводить, що особистий досвід можна перетворити на силу для змін.
«Навіть в армії можна поділити солдатів не за фізичною чи моральною підготовкою, а на байдужих і небайдужих. Саме небайдужі тягнуть фронт — так само, як і зміни у громадах», — каже він.
Навчання у Програмі допомогло йому знайти нові можливості та однодумців, а також усвідомити, що навіть на рівні громади можна впливати на систему.
У 20 років Роман Білоус вступив до лав Державної прикордонної служби. Після поранень і хвороб його визнали непридатним до військової служби. Проте для нього боротьба за країну на цьому не завершилася.
Він пережив окупацію, евакуацію та шлях до безпеки на підконтрольній території. Долучившись до Програми ветеранського лідерства, Роман отримав можливість упорядкувати власний досвід і знайти спільноту підтримки.
Його історія поєднує ветеранський досвід із активністю молоді. На його думку, синергія цих двох напрямів здатна дати потужний результат у відновленні держави.
До війни Михайло Тітік із Полтавщини працював учителем біології. У 2022 році він вирушив на фронт і служив у складі 54-ї бригади. Після демобілізації повернувся додому та очолив відділ з питань ветеранської політики у Решетилівській міській раді.
Михайло переконаний, що статус ветерана — це не лише запис у документах, а передусім історія людини, яка заслуговує на підтримку. Його головна мета зараз — створювати умови для соціалізації й розвитку побратимів і посестер.
Він наголошує, що ветерани не є тягарем для суспільства, а навпаки — ресурсом, здатним змінювати громади та впливати на розвиток країни.
Ветеран морської піхоти Дмитро Гнатюк із Миколаївщини від початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Після поранення під Вугледаром та тривалої реабілітації він пройшов через кризу віри в себе, однак знайшов сили продовжувати завдяки підтримці родини й Програми ветеранського лідерства.
«Коли ти бачиш інших ветеранів, які живуть, організовують заходи і допомагають комусь, ти розумієш: якщо вони можуть, можу й я», — ділиться Дмитро.
Сьогодні його місія — створити мережу спортивно-адаптивних просторів для ветеранів у Миколаївській області. Крім того, він став членом Ради ветеранів України при Міністерстві у справах ветеранів, де представляє свою область та впливає на формування державної ветеранської політики.
Історії випускників Програми ветеранського лідерства показують, що освіта і підтримка спільноти допомагають ветеранам не лише долати особисті труднощі, а й ставати рушіями змін у своїх громадах і країні. Їхні приклади доводять: українські ветерани — це сила, здатна надихати, відновлювати та будувати нове майбутнє.
У суботу, 27 вересня 2025 року, з 09:30 до 23:00 триватимуть планові технічні роботи з оновлення Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ). Громадян та представників установ просять заздалегідь врахувати тимчасові обмеження, щоб уникнути незручностей у доступі до послуг, пов’язаних із Реєстром ветеранів.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.
У зазначений період буде тимчасово призупинено роботу Реєстру та недоступні сервіси, що інтегровані з ним, зокрема:
цифрове посвідчення ветерана у застосунках «Дія» та «Ветеран Pro»;
онлайн і офлайн послуги, пов’язані з ЄДРВВ;
перевірка статусів ветеранів у кабінетах уповноважених осіб (КУО);
автоматичні перевірки статусів при наданні пільг і виплат.
Міністерство запевняє, що всі персональні дані користувачів залишаються захищеними. Після завершення робіт функціонування Реєстру та пов’язаних сервісів буде відновлено у штатному режимі.
Ветерани та ветеранки мають право на безкоштовну реабілітацію амбулаторно та в медичних закладах, у яких є контракт з Національною службою здоров’я України.
Про порядок дій повідомило Міністерство у справах ветеранів України.
Для ветеранів доступні послуги медицини:
Обстеження лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
індивідуальний реабілітаційний план і програма терапії;
Реабілітацію проводять спеціальні команди фахівців: лікарі реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди, протезисти, психологи.
Важливо: реабілітація безоплатна також після хірургічних втручань, інсульту, інфаркту, лікування онкології як частина медичних пакетів НСЗУ.
Переваги програми:
повна державна оплата;
документально гарантована допомога з доказовими методами терапії.
Що треба зробити для отримання послуг:
Отримайте направлення.
Для реабілітаційної допомоги в умовах стаціонару:
потрібно мати направлення від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини;
або бути переведеним з іншого закладу чи клінічного підрозділу лікарні.
Для реабілітації в амбулаторних умовах потрібно мати направлення або від сімейного лікаря, з яким укладено декларацію, або від іншого лікаря (зокрема лікаря фізичної та реабілітаційної медицини).
Оберіть заклад для реабілітації:
зайдіть на сайт Національної служби здоров’я України;
відкрийте розділ «Е-Дані»;
перейдіть в «Аналітичні панелі» («Дашборди»);
оберіть панель «Укладені договори про медичне обслуговування населення»;
виберіть зручний формат подачі: таблиця або мапа;
оберіть свою область і населений пункт;
у полі «Група послуг» вкажіть «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах» або «Реабілітаційна допомога дорослим і дітям в амбулаторних умовах» залежно від ваших потреб.
Більше часу на якісне відновлення. Для ветеранів з множинними ампутаціями кількість можливих стаціонарних курсів збільшили до 26 циклів на рік. Це дає більше шансів на повне відновлення.
У всіх інших випадках зберігається діапазон від 2 до 8 циклів (для дітей — до 4) залежно від складності випадку. Один цикл триває щонайменше 14 днів.
Монопослуга — це послуга в реабілітації, коли пацієнт отримує необхідну допомогу від одного виду терапії, яку надає відповідний фахівець: фізичний терапевт, ерготерапевт, терапевт мови та мовлення.
У Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни відбулася надзвичайна подія — ветеран Святослав та його кохана Діана поєднали свої серця у шлюбі.
Про це розповіли на сторінці КП “Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни” РОР.
У медзакладі впевнені, що ця радісна подія стала символом того, що навіть попри всі випробування війни — любов сильніша за все, вона дарує надію, зцілює та надихає.
«Щира подяка команді, яка створила справжнє свято: Еко-Рівненщина, UVI FIT RIVNE, Загону швидкого реагування в Рівненській області. А також DJ WOODMAN (Юрій Юрковський) за музику, яка торкалася душі. Разом ви подарували незабутні емоції та довели: життя і любов не мають бар’єрів. Вітаємо молодят та бажаємо довгого та щасливого спільного шляху», — йдеться в дописі.
За два роки у Житомирській області 132 ветерани здобули нові професії та підвищили фаховий рівень у рамках експериментального проєкту служби зайнятості щодо навчання УБД та людей з інвалідністю.
Про це 26 вересня повідомила Житомирська обласна служба зайнятості.
«У вересні завершився дворічний експериментальний проєкт Державної служби зайнятості щодо навчання УБД та людей з інвалідністю. На Житомирщині в рамках проєкту 132 ветерани здобули актуальні на ринку праці професії та підвищили свій фаховий рівень», – йдеться у повідомленні.
У 2025 році, зокрема, таке безоплатне навчання пройшли 107 земляків — 79 учасників бойових дій та 28 людей з інвалідністю внаслідок війни.
Популярними професіями серед учасників проєкту були водій, тракторист, оператор верстатів з програмним керуванням, електромонтер, оператор котельні. З-поміж освітніх програм – «Організація власної справи», «Керування БПЛА», «Організація надання психологічної допомоги у воєнний час», «Штучний інтелект», «Цифрові навички».
Навчання відбувалось на сучасній матеріально-технічній базі Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості у Полтаві, Харкові, Одесі, Львові, Рівному та Сумах.
Після тяжкого поранення на фронті Олексій Подолян майже втратив працездатність. У нього майже не працює ліва рука, є проблеми із зором і памʼяттю. Але попри висновки лікарів про незворотні зміни, державна система інвалідизації відмовляється призначати йому пожиттєву групу.
Про історію ветерана Олексія Подоляна пише Texty.org на своєму сайті.
Олексій не згоден із висновком Центру оцінювання функціонального стану особи (ЦОФСО) у Дніпрі про те, що його здоровʼя може відновитися. У київському Інституті нейрохірургії підтвердили: зміни незворотні. Тепер на нього чекає ще одна спроба домогтися визнання цього факту державою.
З Олексієм ЗМІ знайомі з осені минулого року — тоді він розповідав про проблеми, що виникнули в процесі оформлення інвалідності після травми, яку дістав на війні.
На жаль, цей випадок — типовий: до правозахисників дедалі частіше звертаються ветерани, які скаржаться, що лікарі занижують групу інвалідності або замість довічної вказують тимчасову втрату працездатності.
«Це не центр оцінювання, а центр приниження військових. Особисто для мене вони не мої співгромадяни, вони вороги, “сєпарня”. Вони там царьками місцевими почуваються, розумієте?» — емоційно описує Олексій Подолян спілкування з лікарями ЦОФСО в Дніпрі, де розглядають скарги на рішення експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО).
Ці команди замінили в Україні медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) після торішнього корупційного скандалу, і саме вони ухвалюють рішення про встановлення групи інвалідності чи визначення ступеня непрацездатності людини.
У Дніпрі лікар Семен Орлов із ЦОФСО, за словами Олексія, навіть не дав йому договорити, коли той приїхав через пів країни за поясненнями щодо висновку Центру, так і не отримавши відповіді на свої письмові звернення.
Під час зустрічі лікар одразу звинуватив його в спробі залякування чи підкупу і став викликати поліцію.
Олексій надав Texty.org диктофонний запис цієї розмови:
— Що ви від мене зараз хочете?
— З’ясувати…
— З’ясувати що?
— Чому при незворотних змінах не встановлена… (лікар телефонує комусь, щоб викликали поліцію).
— Тут до мене прийшов Подолян і мені мізки виносить. Я не знаю, що він хоче. Або підкупити, або залякати.
— Ні, підкупити чи залякати я не хочу.
— Він прийшов і в мене щось вимагає. Викликайте, бо він заважає працювати. Я не можу працювати.
Олексій пішов воювати добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Воював у Миколаївській та Херсонській областях. У липні 2022 року разом із побратимами допомагав інженерним військам споруджувати переправу, носили стокілограмові шестиметрові балки. Під час танкового обстрілу його напарник, похитнувшись від вибуху, упустив балку, і вона опустилася Олексієві на шию.
Наступного дня він відчув заніміння лівої частини тіла, почалися головні болі й блювота. У госпіталі виявили ушкодження спинного мозку і поклали в стаціонар. Після тривалого лікування Олексій повернувся на службу.
«Скільки міг, я ходив ще на завдання, — згадує він. — Потім почалися такі моменти, що іноді не міг зрозуміти, де я є. Я міг підставити хлопців».
Також в Олексія погіршився зір, і лікарі повʼязують це з травмою шиї та порушенням кровообігу.
Через ризик паралічу лівого боку тіла Олексію зробили операцію у Франції, поставили в шию кейджі — спеціальні пристрої, що запобігають стисненню хребта. Каже, що з операцією йому пощастило, бо випадково зустрів у госпіталі мера Києва.
«Я перекурював на сходах, аж тут приїхав Кличко з комісією. Заговорив до мене. Я розказав свою історію, пояснив, що потрібна операція. Він дав вказівку відправити мене за кордон. Мене прооперували в Марселі, у Франції. Професор поставив мені кейджі в шию», — розповідає Олексій.
Врешті Олексія направили в резервну роту, а в 2024-му він демобілізувався за рішенням ВЛК. Справу Олексія розглядала ЕКОПФО в Хмельницькому. Йому спочатку дали третю групу інвалідності. Потім переглянули, призначили другу строком на два роки. Але наслідки для організму, спричинені травмою, яку він дістав на війні, незворотні — так йому казали інші лікарі.
Щоб довести це, Олексій звернувся в Центр оцінювання функціонального стану особи в Дніпрі, але й там йому відмовили.
«Військовослужбовцям, які під час захисту Батьківщини дістали поранення, пов’язані з ампутацією чи іншими незворотними порушеннями функцій органів та систем організму, група інвалідності призначається без встановлення переогляду, тобто довічно», — йдеться в поясненні Правового навігатора ГО «Принцип», яка допомагає ветеранам.
Тепер Олексія чекає нове коло комісій і бюрократичних процедур, хоча він прагне лише одного — щоб держава визнала його втрату здоров’я остаточно.
Кабінет Міністрів України вдосконалив механізм виплати грошової компенсації ветеранам з числа внутрішньо переміщених осіб за найм (оренду) житлових приміщень. Раніше кошти могли отримати Захисники й Захисниці, які втратили або мають пошкоджене житло внаслідок бойових дій, або мають житло на тимчасово окупованих територіях або в районах, де тривають бойові дії. Відтепер компенсацію зможуть отримати й ті ветерани з числа ВПО, які взагалі не мають власного житла або мешкали у домівках, що не були їхньою власністю.
Як йдеться в повідомленні, сума виплат залежатиме від місця розташування орендованого житла.
Як подати заяву на компенсацію?
Зробити це можна через місцевий структурний підрозділ, відповідальний за ветеранську політику, або ж звернувшись до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем оренди.
До пакету документів Захисник/Захисниця з числа ВПО має подати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб або за наявності технічної можливості – електронної довідки, що є відображенням в електронній формі інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.
Структурний підрозділ, відповідальний за ветеранську політику, розглядає подані документи та протягом 10 робочих днів ухвалює рішення щодо виплати компенсації та визначає її розмір.
У Лебединській громаді, першій в Сумській області, почали розробляти адаптивний туризм як частину реабілітації для ветеранів. Захід, присвячений цій ініціативі, провели у Лебедині з нагоди Всесвітнього дня туризму.
За словами завідувачки сектору туризму Лебединської міськради Валентини Знаменщикової, уже розробили шість маршрутів. Три з них презентували під час засідання.
“Природна терапія та спокій”: Цей маршрут фокусується на відновленні внутрішньої рівноваги. Він включає відвідування Шелехівського озера — однієї з найстаріших водойм України, а також Успенської церкви та унікальної Межирицької шовковиці.
“Історична рефлексія та гастрономія”: Маршрут пропонує глибоке занурення в історію та місцеві традиції. Туристи відвідають село Рябушки з його Іоанно-Предтеченською церквою, пройдуть Дубовою алеєю Сковороди, побачать урочище Бурлюка та побувають на фермі оленів. Завершується подорож дегустацією місцевих гастрономічних страв.
“Арт-терапія”: Проходить у селі Токарі. Окрім відвідування санаторію “Токарі-Бережки” з його цілющою водою, цей напрямок включає майстер-класи з творчості як інструмент психологічної розрядки.
Ефективність нових маршрутів уже підтверджена на практиці. Голова ветеранської організації «Побратими назавжди» Олексій Волошин, який особисто випробував туристичні пропозиції, високо оцінив їхній потенціал для психоемоційного відновлення.
Підсумовуючи зустріч, очільниця відділу культури і туризму Світлана Циханська наголосила, що адаптивний туризм — цеце частина комплексної реабілітації, яка має потенціал стати прикладом для інших громад України, повідомили в мерії Лебедина.
