Сторінка 62 – Новини ветеранів зі всієї України

На Волині запускають освітній проєкт для дітей про повагу до ветеранів

На Волині готують до запуску унікальний освітній проєкт — «Казка-розмальовка про інклюзію та безбар’єрність». Ініціатором став ветеран з ампутацією Євген Сивопляс, а партнером — Волинська ОВА. Проєкт допоможе дітям краще розуміти ветеранів та людей з інвалідністю, формуючи повагу, емпатію й природне ставлення з раннього віку.


Навчити дітей розуміти ветеранів
Проєкт презентували під час зустрічі заступника голови Волинської ОВА Дениса Денищенка з керівником ветеранської ГО «Зруш Скелю» Євгеном Сивоплясом. Участь у нараді взяли представники освітніх і архітектурних управлінь, Луцької міської ради та місцевих освітніх закладів.

Ідея проста, але надзвичайно важлива — допомогти дітям 6–9 років усвідомити, що ветерани чи люди з протезами — це звичайні герої, які заслуговують поваги, а не жалю чи страху.

«Саме у цьому віці формується світогляд, і казки чи розмальовки — найкращий спосіб навчити дитину співчуттю й прийняттю», — пояснює автор ідеї Євген Сивопляс.


Книга, яка виховує емпатію
«Казка-розмальовка» поєднує казковий сюжет, комікси, інтерактивні завдання та сторінки для творчості. Діти не лише читають історії, а й самі малюють героїв, уявляючи їх із різними особливостями. Це сприятиме розвитку критичного мислення, фантазії та доброзичливого ставлення до різних людей.

За даними Мінветеранів, нині в Україні живуть від 40 до 50 тисяч людей із ампутованими кінцівками. Однак у суспільстві досі бракує культури спілкування з ними, що часто породжує непорозуміння або дистанціювання.

«Діти нерідко запитують: “Чому ця людина без руки?” або “Що це за залізна нога?”. Ми хочемо дати чесні, але добрі відповіді через мову казки», — каже Сивопляс.


Підтримка області та наступні кроки
Заступник голови Волинської ОВА Денис Денищенко підтримав ініціативу та запропонував розпочати з пілотного впровадження у школах Луцької громади.

«Це гарна ідея. Почнемо з Луцька, а далі поширимо досвід на всю область», — наголосив посадовець.

Учасники зустрічі — начальник департаменту Луцької міської ради Віталій Бондар і керівниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк — домовились спільно розробити алгоритм дій для видання та впровадження книги.

Партнерами стануть Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, освітні заклади та громади області. Також організатори закликали благодійників долучитися до видання книги, адже проєкт виховує культуру поваги до українських захисників із дитинства.

Статус учасника бойових дій – отримання у 2025 році

Коли служба у Збройних силах визнається державою як необхідність, це водночас — акт поваги. Статус учасника бойових дій (УБД) — офіційне підтвердження участі людини у захисті незалежності України. Він закріплений законом, передбачає соціальні гарантії та має свою історію становлення.

Законодавча база й актуальні зміни

Поняття «учасник бойових дій» вперше було закріплене в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року. Саме цей документ визначив, хто належить до ветеранів війни, та заклав правову основу для надання пільг і гарантій.

Подальше деталізування статусу відбулося через постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 20 серпня 2014 року «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України». Цей документ визначає, кому, як і за яких умов присвоюється статус УБД.

Під час воєнного стану до порядку неодноразово вносилися зміни, зокрема — спрощено процедуру отримання статусу та передбачено автоматичне надання для військових, які документально підтвердили участь у бойових діях.

Хто має право на статус учасника бойових дій

  • Військовослужбовці та резервісти, які безпосередньо виконували бойові завдання або входили до складу підрозділів у районах бойових дій.
  • Працівники силових структур та інші особи, які брали участь у заходах із забезпечення бойових дій.
  • За певних умов — іноземці та особи без громадянства, що захищали Україну; для таких категорій діє окремий порядок оформлення.

Що важливо знати

  • Ключовою умовою є підтвердження факту участі в бойових діях (витяги з наказів, довідки, дані з реєстрів). У період воєнного стану вимоги щодо кількості днів у зоні боїв можуть бути змінені або спрощені згідно з діючими постановами.

Позбавлення статусу УБД

Особа може бути позбавлена статусу учасника бойових дій у разі:

  • встановлення факту подання недостовірних відомостей;
  • набрання законної сили обвинувальним вироком суду за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, учинений під час участі в бойових діях.

Підстави та порядок позбавлення визначені тією ж постановою № 413. Добровільна відмова від статусу законодавством не передбачена.


Різниця між статусами «учасник бойових дій» і «ветеран війни»

Поняття часто плутають, але між ними є принципова різниця. «Учасник бойових дій» — це категорія з-поміж ветеранів війни, тобто не всі ветерани є УБД. Закон виділяє три основні категорії ветеранів війни:

  1. Учасники бойових дій
    Особи, які безпосередньо брали участь у бойових діях із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
    До них належать військовослужбовці, добровольці, бійці територіальної оборони, а також іноземці, які воюють у складі ЗСУ чи інших офіційних формувань.
  2. Особи з інвалідністю внаслідок війни
    Це військовослужбовці, працівники силових структур або інші особи, які отримали поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, пов’язані з виконанням бойових завдань, і через це стали особами з інвалідністю.
    Такий статус підтверджується медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) на підставі документів про участь у бойових діях.
    Вони мають розширений перелік пільг і гарантій, зокрема безоплатне забезпечення транспортом (автомобілем), пріоритетне отримання житла, підвищені соціальні виплати, безоплатний проїзд усіма видами транспорту.
  3. Учасники війни
    Особи, які не брали безпосередньої участі в бойових діях, але забезпечували обороноздатність держави у воєнний час.
    Це можуть бути працівники оборонних підприємств, медики, будівельники, енергетики, залізничники та інші, чия діяльність мала стратегічне значення під час війни або воєнного стану.
    Вони також мають соціальні гарантії, але їхній перелік дещо вужчий, ніж для учасників бойових дій.

Які пільги та гарантії надає держава

Закон гарантує учасникам бойових дій низку пільг і соціальних гарантій. Серед них:

  • безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
  • безоплатне медичне обслуговування в державних і комунальних закладах;
  • безоплатне протезування (крім зубного);
  • санаторно-курортне лікування (за медичними показаннями);
  • 75 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
  • переважне право на залишення на роботі у разі скорочення;
  • спрощене оформлення документів у державних реєстрах і сервісах.

Актуальний перелік пільг та порядок їх надання опублікувало Міністерство у справах ветеранів України.

Як отримати статус УБД

Отримання статусу відбувається за поданням пакету документів до міжвідомчої комісії при Міністерстві оборони або через електронний кабінет на порталі єВетеран.
Після ухвалення рішення дані автоматично вносяться до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Для військових, мобілізованих після 24 лютого 2022 року, статус часто надається автоматично на підставі даних з офіційних реєстрів та бойових наказів.

Практична інструкція: як отримати статус УБД

  1. Підготуйте пакет документів: службові витяги, накази, довідки від командирів, інші докази участі.
  2. Подайте заяву до міжвідомчої комісії при відповідному центральному органі (наприклад, Міноборони) або скористайтеся електронним кабінетом порталу єВетеран/Дія.
  3. У разі дії автоматичного механізму — статус може бути наданий на підставі даних реєстрів без додаткових звернень. Перевірити стан заявки та статус можна через електронні сервіси.
  4. Після ухвалення рішення інформація вноситься до Єдиного державного реєстру ветеранів війни — після цього особа отримує відповідне посвідчення та може реалізувати пільги.

Висновки

Статус учасника бойових дій — не просто документ. Це визнання мужності й внеску людини у захист держави. Разом із правами та пільгами він покладає на державу обов’язок підтримувати ветеранів, а на суспільство — пам’ятати про ціну цієї підтримки.

Слава Героям!

В Києві відбувся форум «Ветерани. Бізнес. Економіка»

Форум «Ветерани. Бізнес. Економіка» об’єднав представників держави, бізнесу, міжнародних організацій і ветеранів, щоб побудувати нову модель співпраці, засновану на довірі, розвитку й людяності. Подія стала символом переходу від слів до системних дій.

Під час відкриття форуму до учасників звернулися Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова та заступник Голови Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Деян Кесерович.

Спікери наголосили: підтримка ветеранів і ветеранок — це не соціальна програма, а стратегічна інвестиція у майбутнє. Сьогодні ті, хто боронив Україну, створюють власні бізнеси, розвивають громади, формують нову економіку та демонструють лідерство поза фронтом.

«Їхній бойовий досвід перетворюється на управлінський, лідерський і підприємницький. Це приклад сили, яку можна спрямувати на відновлення країни», — зазначили організатори.


Ветеранська політика — спільна справа держави, бізнесу й міжнародних партнерів
Сьогодні ветеранська політика — це не лише соціальний захист. Це створення екосистеми підтримки: від перекваліфікації та навчання до фінансування бізнесу, менторства й цифрових сервісів.

Держава через Міністерство у справах ветеранів спільно з урядом, бізнесом, громадськими структурами та міжнародними донорами формує умови для гідної праці, самореалізації та розвитку ветеранів.


Фокус — ветеранське підприємництво
Однією з ключових тем форуму стало ветеранське підприємництво. Його учасники — люди, які не чекають на зміни, а створюють їх.

«Руки, що тримали зброю, сьогодні тримають інструменти, книги, бізнес-плани. Ветеранський бізнес — це не про пільги, це про відповідальність і лідерство», — підкреслили організатори події.


Рік після запуску “Принципів бізнесу, дружнього до ветеранів”
Дата проведення форуму — 1 листопада — символічна. Рівно рік тому бізнес і держава презентували «Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок». За цей час вони перетворилися з декларації на сталу практику — нову культуру партнерства.

Форум став нагодою підбити підсумки, обговорити результати й визначити подальші кроки розвитку ветеранської екосистеми.

«Жодна вершина не є недосяжною»: ветерани Київщини та Закарпаття підкорили Говерлу

50 ветеранів із Київської та Закарпатської областей, серед яких і воїни з ампутаціями, здійснили символічне сходження на найвищу точку України — гору Говерлу. Захід став прикладом незламності, підтримки побратимів і віри у власні сили.

Як повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник, підйом відбувся 1 листопада і об’єднав учасників бойових дій, які попри поранення та ампутації, продовжують активно жити, долаючи нові вершини.

«Здавалося б, просто гора. Але для нас це було набагато більше — символ того, що жодна вершина не є недосяжною, коли поруч твої побратими», — зазначив Калашник.

За словами очільника ОВА, ідея сходження народилася після перегляду документального фільму «Друге дихання» — історії українських воїнів, які після поранень і ампутацій підкорили Кіліманджаро.

«Серед тих, хто стояв на вершині, були хлопці, які втратили кінцівки на війні. Але ніхто не шукав жалю. Навпаки — лише сила, мотивація і віра. Саме такі люди тримають країну», — наголосив Калашник.

Під час підйому ветерани спілкувалися про життя, побратимів і плани на майбутнє. За словами організаторів, ця ініціатива — не лише про спорт чи рекорди, а про відновлення, взаємопідтримку і повернення до активного життя після війни

«Це було мега круто. Гори, вітер, український прапор і відчуття єднання. Ми говорили про життя, про побратимів, про плани. І всі як один сказали: “Хочемо більше і вище”», — додав Калашник.

Микола Калашник підкреслив, що на Київщині продовжується системна підтримка ветеранів — не на словах, а конкретними діями, зокрема через програми реабілітації, працевлаштування та інтеграції у цивільне життя.

Вийшло оновлення застосунку «База» для психологічної підтримки ветеранів

Громадська організація «Психологічна підтримка та реабілітація «Вільний Вибір» оголосила про вихід третьої версії мобільного застосунку «База». Воно містить матеріали для роботи з родинами військовополонених, зниклих безвісти, та з тими, хто повернувся з полону. Це інформація про те, коли, куди і за якими послугами та контактами звертатися, які стани можуть виникати, як надати допомогу собі та близьким, інструменти з самодопомоги для опрацювання цього досвіду.

Про це «Детектор медіа» повідомила пресслужба організації.

Серед основних нововведень «База 3.0» — оновлення блоків «Базове» та «Контакти» для родин військовополонених, зниклих безвісти та звільнених з полону, а також запровадження блоку про першу психологічну підтримку людей в кризових станах.

Зазначається, що застосунок «База» містить едукаційні матеріали про тривогу, наслідки травм, хронічний біль, поганий сон, депресію та нав’язливі думки, доповнені практичними інструментами для роботи з цими станами. Серед ключових функцій — трекер настрою, можливість записувати думки та стани, кризова кнопка для моментів гострого стресу та зв’язок з фахівцями.

«База» не замінює професійну психологічну допомогу, а є додатковим інструментом для тих, хто хоче підтримувати своє психічне здоров’я між сесіями з фахівцем або в умовах обмеженого доступу до спеціалістів.

«Цей додаток стає частиною системи психологічної безпеки України. Ми бачимо, як люди вже зараз використовують «Базу» для першої допомоги собі та близьким, і віримо, що 3.0 версія значно розширить можливості таких користувачів», — сказала психологиня та менеджерка «Бази» Катерина Криленко.

Оновлена версія «База 3.0» доступна для завантаження у App Store та Google Play.

3 листопада у Брисполі відкриється виставка портретів ветеранів «Хоробрі обличчя»

У листопаді відбудеться виставка портретів Юлії Овсяннікової під назвою “Хоробрі обличчя”. Цей захід покликаний познайомити відвідувачів із шляхами реабілітації та відновлення. У експозиції буде представлено 24 портрети восьми військовослужбовців та ветеранів, які проходять лікування та реабілітацію після ушкоджень обличчя.

Про подію повідомляє Межа.

Ініціатива реалізується в межах благодійної програми, спрямованої на реконструкцію облич військовослужбовців після поранень.

Головна мета проєкту – продемонструвати волю до життя та красу героїв попри шрами, підкреслити силу духу українських військових і мужність, з якою вони долають труднощі після поранень.

Презентація виставки відбудеться 3 листопада у Бориспільському державному історичному музеї на Київщині за участю organizerів та партнерів проєкту, ветеранів і учасників. Спеціальний гість заходу – волонтер, автор-виконавець та учасник бориспільського гурту «The Кум» Віталій Каменюченко.

Експозиція триватиме із 3 по 16 листопада 2025 року.

Співорганізаторами проєкту «Хоробрі обличчя» є Благодійний фонд “Лікарі для Героїв”, Укрінформ, група біоінженерних компаній «Іматех Медікал» та ДП «Кримський дім».

Як відомо, міжнародна місія Face the Future провела операції 32 пацієнтам у Івано-Франківській обласній клінічній лікарні, які зазнали травм через війну.

Подібні ініціативи підтримують ветеранів та наголошують на важливості їхньої реабілітації та повноцінного життя після пережитого. Виставка стане змістовним уроком мужності та людяності для відвідувачів з різних міст України.

В Україні створюють VR-терапію для відновлення ветеранів і військових

Українські фахівці розробляють VR-програму «Шлях до спокою», яка допомагає ветеранам, військовим і цивільним із травматичним досвідом відновити психологічну рівновагу. Технологія поєднує віртуальну реальність, біосенсори та терапевтичну візуалізацію, що реагує на стан людини в реальному часі.

Про це повідомляє NV.

Як працює VR-програма «Шлях до спокою»

VR-терапія створює кероване занурення, у якому віртуальний світ реагує на пульс, дихання та сигнали мозку (ЕЕГ) користувача.
Під час сеансу тривалістю 15–25 хвилин система відтворює середовище, що «дихає» разом із людиною, допомагаючи тілу знижувати рівень тривожності та навчатися саморегуляції.

Терапевтичний ефект оцінюють за допомогою опитувальників і фізіологічних показників, що дозволяє адаптувати VR-досвід під кожного користувача.


Яка мета проєкту

Автор ідеї — Валерій Коршунов, який зібрав команду психологів, арттерапевтів і VR-розробників. Ініціативу підтримує Український культурний фонд.

«Наша мета — дати людям медитацію, яку не треба уявляти. Достатньо вдиху й кількох кроків — і світ довкола підлаштовується під ваш ритм, допомагаючи тілу згадати спокій. Якщо допоможемо хоча б частині людей — це вже перемога. Але наша амбіція — рішення, яке допоможе мільйонам», — зазначає автор проєкту Валерій Коршунов.


Що кажуть психологи про VR-відновлення

Психологиня проєкту Тетяна Вахницька пояснює, що після травми людині важко створювати позитивні образи або відтворювати безпечні стани:

«При травмі уявні образи часто не «вмикаються», і людина ніби застрягає у повторенні болю. Ми даємо новий приємний досвід, створюємо теплий внутрішній простір, допомагаючи віднайти безпечне місце всередині себе».


Де застосовуватимуть VR-терапію

Команда розробників планує інтегрувати VR-програму:

  • у реабілітаційних центрах для ветеранів і військових;
  • у клініках і психологічних службах;
  • у ветеранських просторах та університетах;
  • у корпоративних програмах добробуту.

Технологію позиціонують як масштабований інструмент допомоги ветеранам і людям із ПТСР, який можна швидко впровадити в будь-якому закладі.


На якому етапі розробка

Наразі «Шлях до спокою» перебуває у фазі пілотного проєкту.
Команда Валерія Коршунова продовжує дослідження реакцій мозку під час занурення у VR та відкрита до співпраці з реабілітаційними центрами, клініками, університетами й донорами.

У кожному районі Києва створять ради ветеранів: як вони працюватимуть

У столиці з’являться районні ради ветеранів — нові консультаційно-дорадчі органи при райдержадміністраціях. Вони координуватимуть взаємодію між державними структурами, ветеранськими організаціями, родинами полеглих і чинними військовими.

Про це повідомляє Київська міська військова адміністрація.

Для чого створюють ради ветерані

Мета нової ініціативи — налагодити системну комунікацію між ветеранами та міською владою, а також зробити підтримку захисників більш цілеспрямованою.

Ради ветеранів функціонуватимуть як консультаційно-дорадчі органи при кожній районній державній адміністрації.
Вони забезпечуватимуть співпрацю між:

  • державними структурами;
  • ветеранськими спільнотами;
  • сім’ями загиблих і зниклих безвісти;
  • чинними військовими;
  • представниками соціальних служб.

Основні напрямки роботи рад

Ради ветеранів у районах Києва розроблятимуть і впроваджуватимуть місцеві програми підтримки. Серед ключових напрямів їхньої діяльності:

  • реабілітація та ветеранський спорт;
  • працевлаштування та перекваліфікація;
  • соціальна допомога;
  • освіта й розвиток;
  • безбар’єрність та інклюзивність;
  • меморіальні ініціативи та вшанування пам’яті.

Хто увійде до складу рад

До рад ветеранів планують залучити:

  • ветеранів і ветеранок війни;
  • представників районних держадміністрацій;
  • фахівців із супроводу ветеранів;
  • членів родин загиблих, зниклих безвісти та полонених;
  • представників громадських і волонтерських організацій.

Що кажуть у КМВА

«Впровадження рад ветеранів у кожному районі — це створення платформи для ефективної комунікації і прийняття рішень, спрямованих на підтримку ветеранів та їхніх родин. Ми закладаємо основу для якісної взаємодії між ветеранами та містом. Попереду багато роботи», — зазначив Ігор Рева, заступник начальника КМВА.

У Львові створили літературну відзнаку для військових та ветеранів

Воїни та ветерани, які пишуть українською мовою, тепер зможуть отримати спеціальну нагороду в межах Премії Львова — міста літератури ЮНЕСКО. Нову категорію додали, щоб відзначати авторів, котрі документують свій досвід війни й зберігають голоси фронту.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Що змінилося у премії ЮНЕСКО у Львові

Організатори оновили положення про літературну премію, додавши спецвідзнаку для військових і ветеранів, які створюють художні або документальні твори українською мовою.

«Ми розуміємо важливість книжок, що зберігають голоси війни — розповідають про досвід солдатів, волонтерів, медиків, полонених. Тому в положення внесено окрему категорію — для військових та ветеранів-авторів», — пояснили у Львівській міській раді.


Що таке Премія Львова — міста літератури ЮНЕСКО

Премія Львова — міста літератури ЮНЕСКО — це щорічна всеукраїнська відзнака, яку присуджують авторам або перекладачам за оригінальні чи перекладні твори українською мовою.

Вона є частиною міжнародної мережі ЮНЕСКО Creative Cities of Literature, до якої входять 53 міста світу, що популяризують літературу, читання й культуру письма.

Діти та батьки ветеранів зможуть отримати гранти на бізнес: держава збільшує суму допомоги

З 1 січня 2026 року в Україні оновлять державну програму «Власна справа», яка допомагає громадянам запускати або розвивати власний бізнес.
Зміни торкнуться як суми грантів, так і кола тих, хто може взяти участь у програмі.

У Міністерстві у справах ветеранів наголошуютьщо мета змін — зробити підтримку людей і бізнесу більш ефективною та адаптованою до реалій воєнного часу».

Нові розміри грантів і додаткові можливості

Після оновлення програми підвищуються максимальні суми фінансової допомоги:

  • до 100 тис. грн — без створення робочих місць;
  • до 200 тис. грн — за одне робоче місце;
  • до 350 тис. грн — за два робочих місця;
  • для молоді віком від 18 до 25 років — до 200 тис. грн без обов’язкових робочих місць.

Крім того, учасники, які успішно виконали умови програми, зможуть претендувати на додатковий мікрогрант.

Серед нововведень — розширення партнерської мережі: тепер подати заявку можна буде не лише через «Дію», а й обравши Ощадбанк або Сенс Банк.

Консультації щодо подання заявки надають центри зайнятості, офіси «Зроблено в Україні» та контакт-центр Державної служби зайнятості за номером 1518.


Розширення можливостей для ветеранського бізнесу

Окрему увагу в оновленій програмі приділено ветеранському напрямку. Вперше можливість подати заявку отримають батьки та повнолітні діти ветеранів — на рівні з їхнім подружжям.

Для цієї категорії передбачені гранти до 500 тис. грн, якщо учасник створює нові робочі місця.

Крім того, за словами прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, сім’ї загиблих захисників матимуть змогу отримати до 1 млн грн державної підтримки для розвитку власного бізнесу.


Гарантії для військових, полонених і зниклих безвісти

Уряд також передбачив механізми захисту учасників програми, які проходять службу або потрапили у складні обставини.
Виконання умов гранту тепер може бути призупинене не лише у випадку мобілізації, а й якщо підприємець перебуває в полоні чи вважається зниклим безвісти — до моменту уточнення статусу.


Програма, що вже допомогла тисячам ветеранів

Програма «Власна справа» успішно діє з 2023 року. У 17-й хвилі ветеранського напряму визначено 49 переможців, які отримають загалом 23 млн грн на розвиток власних проєктів.

Від початку реалізації ветеранського компоненту понад дві тисячі українців уже відкрили або розширили власний бізнес, створивши більш ніж чотири тисячі нових робочих місць.