У Львові запрацював Ветеранський простір — платформа для підтримки ветеранів, дітей військовослужбовців, загиблих захисників і захисниць України та внутрішньо переміщених осіб. У межах відкриття також представили нові соціальні проєкти для молоді.
Про це повідомляє Львівська обласна військова адміністрація.
Ветеранський простір відкрили 9 січня. Під час заходу презентували соціальний проєкт «Молодіжний хаб» та «Молодіжний просвітницько-профорієнтаційний табір», які спрямовані на підтримку дітей військовослужбовців, родин загиблих захисників і захисниць, а також ВПО.
«Тут зможуть зустрічатися молоді люди з ветеранами, навчаючись одне в одного. Простір — це не лише приміщення. Це про турботу, можливості, розвиток і віру в майбутнє. Проєкти, які ми сьогодні презентуємо, — приклад того, як можуть об’єднуватися університет, держава, бізнес та громадські організації», — розповіла керівниця Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив ЛНУ ім. Івана Франка Ярина Танчак.
Участь у відкритті взяли представники обласної влади. Керівник апарату Львівської ОДА Тарас Грень, звертаючись до учасників заходу, наголосив на важливості підтримки ветеранів та їхніх родин.
«Те, що ми сьогодні можемо стояти тут разом — це результат жертовності людей, які воюють і захищають Україну. Відтак, наше завдання – робити максимально від нас залежне у тій сфері, де ми є.
Я вдячний університету за те, що ви завжди поруч, працюєте, не чекаючи прохань чи доручень, маєте перспективне бачення майбутнього і створюєте можливості для дітей та ветеранів. Коли нам вдасться об’єднати у цьому просторі біль сьогодення і надію на майбутнє — це буде велика справа. Попереду багато роботи, і ми готові її робити разом», — зазначив Тарас Грень.
Центр підтримки ветеранів та соціальних ініціатив є структурним підрозділом Львівського національного університету імені Івана Франка. Його діяльність зосереджена на реінтеграції ветеранів у суспільство, наданні психологічної та юридичної допомоги, освітніх послуг, проведенні профорієнтаційної роботи та сприянні працевлаштуванню.
Центр також слугує майданчиком для співпраці з громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування, державними та міжнародними установами для реалізації спільних ініціатив.
Ветеранський простір працює у приміщенні Львівського будинку вчених за адресою: вул. Листопадового чину, 6 (2-й поверх). Графік роботи — у будні з 9:00 до 17:00.
Після повернення з війни ветерани дедалі частіше наголошують: Їм необхідно належне місце в суспільстві, а не лише в окопах. Ветерани наполягають, що широкомасштабна війна 22 року стала результатом відсутності їхнього впливу на суспільні процеси – у громадах, в медіа, в політиці. І з цим важко сперечатися, згадуючи відсутність підготовки держави та армії до війни. Однак одного бажання замало для прийняття дієвої участі в політичному житті країни.
Саме тому освітні програми для ветеранів стають окремим і важливим напрямом. В Україні нарешті запускаються навчальні курси та семінари, які готують ветеранів до ролі лідерів думок, громадських діячів і блогерів-комунікаторів.
Один із таких проєктів – новий навчальний курс “Ветерани – лідери суспільних думок”, який запустили Спілка ветеранів Сил Оборони України спільно з інформаційним порталом “Новини ветеранів”.
Юрій Корсунов, очільник Спілки ветеранів СОУ, зазначає, що після повернення з війни ветерани стикаються з комплексом проблем – від відновлення здоров’я і юридичних питань до пошуку роботи та адаптації до мирного життя. Через недосконалість законодавства і слабку реакцію державних інституцій багато з них залишаються сам на сам із цими викликами.
За його словами, ветерани часто бачать системні проблеми, але не мають достатніх знань і інструментів для ефективного впливу. Саме тому ключову роль відіграють освітні програми, які допомагають структурувати дії та переходити від хаотичних рішень до фахової роботи.
Корсунов наголошує, що новий освітній проєкт «Ветерани – лідери суспільних думок» спрямований на підготовку ветеранів до активної участі в громадському, політичному та медійному житті.
«Мета програми – допомогти ветеранам стати політиками, журналістами, громадськими діячами, державними службовцями і формувати ветеранську політику професійно. Там, в окопах, ми мріяли про країну, де діють закони, де громада впливає на владу і де інтереси України – понад усе», – резюмував Корсунов.
Втім, ветеранська освіта — це не лише окремі курси, а системна співпраця з академічним середовищем. Один із університетів, який уже працює з ветеранами, — Харківський університет Каразіна. Про співпрацю університету з ветеранськими проєктами розповідає Тетяна Кагановська, ректор цього відомого університету:
«Ветеранів не варто сприймати лише як людей, яким потрібна допомога. Це люди з унікальним досвідом, силою духу і компетенціями, корисними для держави. Університети стають майданчиком для можливості ветеранів почати новий етап життя і обрати той напрям, який їм сьогодні потрібен».
У ХНУ імені Каразіна ще влітку 2022 року було створено Центр ветеранського розвитку, який став першим пілотним проєктом університету. До роботи залучили кілька факультетів – юридичний, медичний, психологічний, соціологічний та інститути державного управління. Після цього ветерани почали системно звертатися до університету за підтримкою.
Паралельно в Україні реалізуються і інші завершені програми ветеранського лідерства. Одна з них – освітній курс від руху “Чесно”, який вже завершив першу хвилю навчання і зібрав значний інтерес серед ветеранів. Про те, як виникла ідея цієї програми, у чому її унікальність, з якими викликами стикаються ветерани, які хочуть впливати на політику, а також які результати вже дає навчання, розповідає керівниця програми ветеранського лідерства руху “Чесно” – Вікторія Олійник:
«Ми з початку повномасштабного вторгнення розуміли, що кількість ветеранів в Україні буде стрімко зростати і держава фактично ставатиме державою ветеранів. Ветерани мають впливати на те, як Україна розвиватиметься далі – не лише на полі бою, а й у політичних кабінетах», – зазначає Вікторія.
За її словами, участь ветеранів у політиці тривалий час залишалася табуйованою темою через стереотипи та страх негативного сприйняття. Саме тому у 2024 році команда руху «Чесно» започаткувала Програму ветеранського лідерства — навчальний проєкт для ветеранів, які бачать себе в політиці або активній громадській діяльності.
Програма поєднує навчання, аналітичну роботу та інформаційні кампанії і має на меті зробити ветеранів суб’єктами політичної діяльності, які усвідомлюють відповідальність за свої рішення. Станом на сьогодні навчання пройшли вже понад сто ветеранів, а проєкт перейшов до третьої хвилі набору.
Втім, оцінити реальну ефективність таких освітніх програм найкраще можуть не організатори чи експерти, а самі ветерани — ті, хто вже пройшов навчання або лише готується до нього. Саме їхній досвід, очікування та бачення показують, як освіта для ветеранів працює на практиці.
Дара Фугалевич, ветеранка та учасниця Програми ветеранського лідерства руху «Чесно», розповідає, що навчання допомогло їй по-іншому сприймати політичні процеси та власну роль у державі. За її словами, курс дав не лише знання, а й інструменти аналізу, які дозволяють орієнтуватися в роботі парламенту та ухваленні рішень.
«Люди вчаться не піддаватися гарним промовам, а аналізувати й робити щось самостійно. Багато хто прийшов на війну з цивільних професій і повертається з іншим, набагато глибшим досвідом», – зазначає ветеранка.
Роман Кабашний, ветеран і учасник освітніх програм для ветеранів, зазначає, що його мотивацією долучитися до проєкту «Патріоти до влади» стало усвідомлення необхідності використовувати бойовий досвід не лише на фронті, а й у процесах ухвалення державних рішень.
«Як ветеран, я добре знаю потреби військових, їхніх родин і ті прогалини, які існують у законах та соціальному захисті. Мене мотивувало перейти від позиції спостерігача до реальної участі у формуванні політик, що впливають на життя громади», – зазначає ветеран.
Освітні проєкти для ветеранів в Україні поступово формують нове явище – ветеранське лідерство. Це не лише про знання, а про вплив, комунікацію і відповідальність. Різні формати, різні підходи, але спільна мета – дати ветеранам інструменти для активної участі в суспільному житті. Наскільки ефективною буде ця модель – покаже час. Але вже зараз зрозуміло: великий запит на таку освіту є.
А ще більшим є очікування від українського народу: нам всім потрібна від влади не нескінчена війна, а перемога.
Якщо ми живемо в часи, коли доводиться брати участь у складних історичних подіях, то чому б не зробити «хід конем» і не використати історію як тему, де лікує живий досвід? Саме так працює історичний проєкт «Шануймося. Ветерани», в якому зі школярами працюють ветерани російсько-української війни.
Перший сезон під назвою «Шануймося» Всеукраїнське громадське об’єднання «Рушійна Сила» реалізувало ще в ковідні часи. Тоді бракувало якісних матеріалів для дистанційного навчання, а спікерами були відомі громадські діячі та лідери думок. Ролики з цих занять досі популярні і школярі переглядають їх під час підготовки до уроків.
– Коли з’явилася можливість створити другий сезон, – розповідає режисерка проєкту Марія Яремчук, – це теж була відповідь на виклики війни, бо вона дуже впливає на наше суспільство. Коли ми почали думати, хто стане спікерами уроків, відповідь була очевидна – ветерани. Зокрема ті, які мають інвалідність. У нас часто посадовці пропонують залучати ветеранів. І ми це зробили, обравши темою події з військової історії України.
Обидва сезони вийшли за фінансової підтримки Українського культурного фонду, проте на підготовці й публікації матеріалів проєкт не завершився. Важливою частиною стали зустрічі у школах, коледжах. Більшість роликів із ветеранами створювались у співпраці з локальним партнером – Тернопільською кінокомісією.
За словами продюсера Володимира Ханаса, спікерів шукали у місцевій ветеранській спільноті. Іноді бійці відмовлялися, бо вважали, що історія надто складний предмет, щоб доручати його людям без відповідної освіти. Із академічної точки зору, це дійсно так. Але мета проєкту – не просто педагогіка. Вона в тому, щоб віднайти вартісну тему для зустрічі. І тема ця вчить розуміти історію через долі людей і стає причиною для глибокого спілкування.
Оскільки рани сучасної війни надто живі, історія стає тим самим безпечним майданчиком. Команда називає таку діяльність «кінотерапією». Ветеран тут захищений від болючих питань на кшталт: «Як це – втрачати друзів? Як виконувати складні завдання в умовах стресу? Як воно – вбивати?» Натомість він може говорити про події, які хоч і болять, проте залишаються на безпечній дистанції – в архівах і спогадах.
РОЗВІДКА КРІЗЬ ОБ’ЄКТИВ
Офіцер розвідки у відставці Ігор Крочак знявся в епізоді про морські походи козаків. Як військовий журналіст та фотограф за фахом, він мріяв про цю професію з дитинства. Свій перший виїзд у зону бойових дій здійснив ще в 2014 році як волонтер, а в 2016-му пішов на фронт розвідником. Служив у 131 окремому розвідувальному батальйоні імені полковника Євгена Коновальця. У грудні він завітав до Тернопільської загальноосвітньої школи № 10 із нагоди Дня волонтера і Дня Збройних сил. Саме в цій школі навчалися деякі з учнів, які взяли участь у зйомках проєкту «Шануймося. Ветерани». На показі роликів Ігор Крочак хоч і був формально гостем, але сам не забував про своє покликання: робив світлини з заходу та доповнював інформацію цікавими фактами.
Одним із цінних трофеїв із війни для нього стала камера Sony Alpha 6000, захоплена у ворожого підрозділу. Будучи неофіційним літописцем батальйону, Ігор Крочак буквально створював історію власноруч. На зустрічі він розповів, як адаптував стару астрономічну трубу кінця 80-х, зроблену ще на радянському заводі, що працювала для мілітарних цілей.
– До повномасштабного вторгнення дрони були рідкістю, техніки бракувало, – згадує ветеран. – Я замовив титанові перехідні кільця і поєднав стару оптику з сучасною «цифрою». Цей гібрид дозволяв воїнам спостерігати за ворогом на великій відстані.
Далі Ігор показує свої архівні фото і спокійно, буденно розповідає: «А це ми на ворожій території. Це фото вже можна показувати, але я все одно не скажу вам, де саме воно зняте».
Через контузію в Ігоря розвинувся цукровий діабет. У 2022 році він на деякий час повернувся на фронт, але в повній мірі виконувати бойові завдання не міг – хвороба брала своє. Зараз ветеран працює головним спеціалістом у Державному архіві Тернопільської області, займається волонтерством і збирає історії про загиблих героїв від їхніх рідних.
Під час зустрічі зі школярами Ігор проводить паралелі. Від перших фотокореспондентів Кримської війни XIX століття, які, під охороною солдат, возили техніку на спеціальних візках; до нашого земляка Олександра Смакули, що винайшов просвітлену оптику, відому зараз як «шар Смакули». Завдяки їй сьогодні працюють супутники. Так Крочак наголошує, що, окрім бойових дій, велике значення має когнітивна та інформаційна війна:
– У нас немає іншого виходу, ніж стверджувати волею, залізом і переконаннями, як жити на своїй рідній землі. Прийдешнє покоління прийме цю естафету від нас. Я не хочу нікого лякати, але навіть, якщо й буде якесь примирення, небезпека нікуди не дінеться. На жаль, московія вкрала навіть нашу самоназву. Це як у середньовіччі: якийсь крадій, купивши титул графа, привласнює собі всі почесті. А згодом з’являється справжній спадкоємець, і це в клептомана породжує звірячу ненависть. Так і тут – вони вкрали історію Київської Русі. А тепер, коли Україна відновлює свою ідентичність, для них це є чимось немислимим. Спочатку працює телевізор, а потім приїжджають танки. Тому історія та журналістика – це також фронт! Якщо ви напишете про цей захід на своїх сторінках у соцмережах – то буде й ваш внесок. Ви зробите колосальну роботу!
ДЗЕРКАЛО ДИТЯЧИХ ОЧЕЙ
Раніше словосполучення «зустріч із ветераном» асоціювалося з урочистостями та парадами до Дня Перемоги. Там літні люди сприймалися на рівні музейних експонатів, яким давали мало говорити. Ще якийсь десяток років тому дітям казали: «Ви останнє покоління, яке застало ветеранів». Але сьогодні ті діти самі знаходяться на фронті й вони започатковують нове ветеранське покоління. Згадуються й ветерани афганської війни, про яких зараз говорять набагато менше, але вони також діяли в екстремальних умовах. Такий підхід підкреслює, що важливо вивчати мілітарну історію, поки є її свідки. Не все стане частиною загальної картини в підручниках, але є багато деталей, які мають колосальне значення для окремої людини. Існує багато важливих нерозказаних історій. І щоб їх почути, для цього потрібен індивідуальний підхід: слово за словом, подія за подією.
Сьогодні в кожній школі є діти, чиї батьки на фронті. Є ті, в кого рідні, на жаль, загинули. Для них це не нудна шкільна лінійка, а жива розмова без попереднього сценарію та зайвого пафосу. Ще цікавіше було безпосередньо на знімальних майданчиках: у школах, музеях, на природі. Під час зйомок ветерани не лише переповідали власні спогади, а й могли долучитися до написання сценарію, доповнити його власними роздумами.
– Діти хвилювалися, працюючи зі справжніми ветеранами, – згадує режисерка Марія Яремчук. – Їм було складно сидіти спокійно, бо робота в кадрі – це дублі й повтори. Але школярів мотивувала можливість у перервах розпитати ветерана про те, що їх найбільше цікавило. Вони підтримували бійців. І якби не вони, ми б мали гіршу якість продукту. Дитячі очі, відгуки, спільні жарти – все це створювало атмосферу. Ми бачили, що ветеранам теж цікаво і вони отримують позитивні емоції…
УРОКИ БЕЗ ГЛЯНЦЮ
Проєкт складається із 10 уроків і серед тем – битва за Космач, битва під Бродами, Чортківська офензива. Усі теми входять до шкільної програми, матеріали у вільному доступі. Команда проєкту інформувала про це всі обласні департаменти освіти. Вже отримано перші відгуки, зокрема подяку від Тростянецької гімназії, що на Сумщині. У методичних матеріалах поставлені глибокі питання для роздумів, як-от: «Які чинники можуть впливати на правдивість спогадів?» Це вчить розуміти історію не шляхом зубріння, а через рішення людей. Є й уроки про сучасність, про оборону Донецького аеропорту, які проводить учасник подій Олександр Терещенко.
Ще один урок, присвячений Пилипу Коновалу – українцю, ветерану Першої світової, який воював у складі канадського контингенту британської армії й був нагороджений найвищою нагородою за мужність – Хрестом Вікторії. За його героїзмом ховалася трагедія: після війни він не зміг знайти родину на Батьківщині, поневірявся без житла, відбудовуючи життя по крихтах і борючись із наслідками фізичних та психологічних травм. Цей приклад засвідчує важливість всебічної допомоги ветеранам і команда проєкту «Шануймося. Ветерани» не оминула такої теми. Загалом проєкт отримав багато позитивних відгуків, тож творці сподіваються на його продовження.
Війна може закінчитися, але в людських спогадах вона триватиме безкінечно. Саме такі ініціативи – приклад, як на місцевому рівні можна поєднати два важливі напрями: освіту та підтримку ветеранів. І це вже не просто уроки, а шлях до зцілення через розуміння того, ким ми є…
Марія БУРЛАК
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
Кабмін на сьогоднішньому засіданні здійснив розподіл 1,343 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб у 2026 році.
“Це означає, що фахівці із супроводу своєчасно отримають заробітну плату, а громади зможуть і надалі надавати підтримку ветеранам, ветеранкам, членам їхніх сімей та родинам полеглих воїнів”, – йдеться у повідомленні Мінветеранів.
Субвенцію розподілили на основі даних, які подали обласні та Київська міська адміністрації (військові адміністрації).
Нині в територіальних громадах України працюють 2 323 фахівці із супроводу ветеранів та ветеранок. З них майже 40% — мають статус ветерана чи ветеранки, є членами їхніх родини або родин загиблих захисників.
З початку 2026 року уряд оновив правила програми підтримки малого бізнесу «Власна справа». Зросли суми фінансування, а коло потенційних отримувачів грантів суттєво розширили — зокрема для родин ветеранів та молоді.
Нові суми грантів у програмі «Власна справа»
Розмір мікрогранту тепер залежить від кількості створених робочих місць:
100 тис. грн — на старт бізнесу без обов’язкового працевлаштування;
200 тис. грн — за умови найму одного працівника;
350 тис. грн — у разі створення двох робочих місць.
Хто тепер може податися на грант
У 2026 році держава значно розширила перелік учасників програми. Подати заявку можуть:
ветерани та ветеранки;
їхні дружини або чоловіки;
батьки та повнолітні діти захисників — уперше з моменту запуску програми;
молодь віком від 18 до 25 років.
Бонус для молоді: до 200 тисяч без вимоги працевлаштування
Для молодих підприємців діє спрощений старт. Особи віком 18–25 років можуть отримати грант до 200 тис. грн без зобов’язання створювати робочі місця.
Гранти для родин ветеранів — до 1 мільйона гривень
Наймасштабніші зміни стосуються програми «Грант для ветеранів»:
до 500 тис. грн тепер можуть отримати не лише подружжя, а й батьки та повнолітні діти ветеранів і ветеранок;
до 1 млн грн — для учасників бойових дій або членів сімей загиблих чи зниклих безвісти захисників.
Умови отримання максимального гранту:
ФОП має працювати щонайменше один рік;
необхідно створити чотири робочі місця.
Повторні гранти та захист уразливих категорій
Серед нововведень також:
повторне фінансування — підприємці, які успішно виконали умови попереднього гранту, можуть податися повторно для масштабування бізнесу;
призупинення зобов’язань — якщо грантоотримувач потрапив у полон або зник безвісти, виконання договору тимчасово зупиняють без штрафів;
розширення банків-партнерів — до програми приєднався «Сенс Банк».
Регіони-лідери
У 2025 році мешканці Хмельницької області за сприяння обласної служби зайнятості отримали:
494 мікрогранти за програмою «Власна справа»;
99 ветеранських грантів.
Регіон входить до числа найактивніших учасників програми в Україні.
Як подати заявку на грант для ветенранів
Подання заяви залишається без змін — онлайн через портал «Дія».
За консультацією або допомогою з бізнес-планом можна звернутися до:
гарячої лінії: 0800 219 731;
будь-якого підрозділу Хмельницького обласного центру зайнятості;
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14360, який передбачає розширення державних гарантій у сфері медичної допомоги для ветеранів війни та військовослужбовців, звільнених з російського полону. Документ пропонує повністю покрити витрати на стоматологічне лікування та зубопротезування за рахунок державного бюджету.
Про це повідомляється на сайті Верховної Ради України.
Які проблеми має вирішити законопроєкт
Автори законодавчої ініціативи наголошують, що чинного фінансування недостатньо для повноцінного та комфортного лікування військових. Через це ветерани й звільнені з полону бійці змушені доплачувати власним коштом або звертатися по допомогу до благодійників і патронатних служб.
Окрему увагу в пояснювальній записці приділено стоматологічній допомозі. Після полону вона часто є невідкладною, тривалою та потребує перебування пацієнта в одному медичному закладі, що ускладнює реабілітацію і може загострювати симптоми посттравматичного стресу.
Кого охоплюють запропоновані зміни
Законопроєкт передбачає внесення змін до законів України:
«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
«Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
Право на повне державне забезпечення стоматологічною допомогою і зубопротезуванням пропонують надати:
учасникам бойових дій;
особам, прирівняним до них;
особам з інвалідністю внаслідок війни;
військовослужбовцям, зокрема іноземцям та особам без громадянства, які проходили службу у ЗСУ та були звільнені з полону.
Збільшення фінансування до 190 тис. грн
Законопроєктом пропонується доручити Кабінету Міністрів України збільшити граничні обсяги фінансування планової стоматологічної допомоги та зубопротезування до 190 тис. грн на одну особу.
Для цього планують застосувати коригувальні коефіцієнти до чинних тарифів:
для зубопротезування — коефіцієнт 4,0;
для планової стоматологічної допомоги — коефіцієнт 2,0.
Які послуги планують додати до пакетів НСЗУ
Документ також передбачає розширення переліку послуг НСЗУ за напрямами зубопротезування та планової стоматологічної допомоги. Зокрема, йдеться про включення:
встановлення дентальних імплантатів;
кісткової аугментації;
загального знеболення в умовах стаціонару одного дня.
«Стоматологічний сертифікат» і цифровий ваучер
Окремо законопроєкт пропонує розробити державну цільову програму «Стоматологічний сертифікат». Вона передбачає перехід від оплати медзакладу за тарифом до надання пацієнту персонального цифрового ваучера на стоматологічні послуги.
Фінансування програми планують здійснювати коштом державного бюджету.
Навіщо це потрібно
У пояснювальній записці зазначається, що держава має гарантувати пораненим і звільненим з полону військовим повноцінний і безоплатний доступ до сучасної стоматологічної допомоги, комплексної реабілітації та зубопротезування.
Ухвалення законопроєкту, за задумом авторів, дозволить:
реалізувати конституційні гарантії у сфері охорони здоров’я;
усунути прогалини в чинному законодавстві;
привести національне правове регулювання у відповідність до міжнародних стандартів захисту прав людини.
Ветерани та ветеранки можуть безоплатно отримати спортивний протез у межах державної програми — без підтвердження участі в змаганнях і без додаткових довідок. Оновлений підхід дозволяє використовувати такі протези не лише для спорту, а й для тренувань, активного способу життя та особистої реабілітації.
Про це повідомляє Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Що змінилося у спортивному протезуванні ветеранів
Раніше учасникам бойових дій для отримання спортивного протеза потрібно було підтверджувати участь у змаганнях, включених до державних або регіональних календарних планів. Окрім цього, вимагали низку довідок і погоджень.
У вересні вимоги переглянули. Держава скасувала обов’язок підтверджувати попереднє заняття спортом, що суттєво спростило доступ до спортивного протезування.
Як пояснив директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, раніше під час ухвалення рішень враховували не лише медичні показання, а й наявність «передумов до занять спортом».
«Змінами скасовано вимоги щодо підтвердження участі у спортивних змаганнях. Це рішення сприяє полегшенню доступу до спортивного протезування», — зазначив він.
Хто може отримати спортивний протез для ветеранів
Право на безоплатне спортивне протезування мають ветерани та ветеранки з інвалідністю, які потребують протеза для:
фізичної реабілітації;
регулярних тренувань;
ведення активного способу життя;
занять спортом — незалежно від участі у змаганнях.
Новий підхід спрямований на рівний доступ до протезування, ефективнішу реабілітацію, соціальну адаптацію та повернення до активного життя.
Як подати заяву на безоплатний протез для ветеранів
Подати заяву можна кількома способами — незалежно від місця проживання.
Онлайн:
через Соціальний портал Мінсоцполітики;
через Електронний кабінет особи з інвалідністю.
Офлайн:
у центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
у структурному підрозділі з питань соціального захисту населення (ОСЗН);
у територіальному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ФСЗОІ).
Також заяву можна подати через:
працівника територіального відділення ФСЗОІ;
соціального працівника закладу, де ветеран або ветеранка проходить лікування чи реабілітацію.
Оновлені правила не передбачають подання підтверджень участі у спортивних змаганнях або додаткових погоджень. Достатньо подати заяву у встановленому порядку.
З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності зміни до податкового законодавства. Відтепер учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни отримали право на податкову знижку за витратами на оренду житла.
Про це інформує Delo.ua з посиланням на дані Державної податкової служби України.
Цей механізм дозволяє громадянам повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), компенсуючи частину вартості оренди квартири чи будинку.
Податкова знижка працює шляхом зменшення оподатковуваного доходу особи на суму фактичних витрат, понесених за офіційним договором оренди, що призводить до перерахунку та повернення коштів з бюджету.
Запровадження пільги передбачене Законом України № 4536-ІХ, ухваленим влітку 2025 року.
Основна мета змін — посилення соціального захисту ветеранів та людей, які зазнали поранень, боронячи територіальну цілісність України.
Нагадаємо, ветерани війни, які винаймають житло, можуть отримати компенсацію за його оренду. Окрім цього, вони можуть претендувати на субсидії на комунальні послуги.
Громадсько-військовий рух (ГВР) презентував нову ініціативу, спрямовану на професійний розвиток, перекваліфікацію та підтримку ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей.
Координатор ініціативної групи ГВР та учасник бойових дій Олексій Івашин наголосив, що підтримка ветеранів має виходити за межі формальностей.
“Ветерани та члени їхніх родин мають отримувати реальні можливості для професійного розвитку. Це не лише питання адаптації, а й спосіб розкрити потенціал людей, які звикли діяти ефективно”, – зазначив Івашин.
Олексій Івашин
Також Івашин розповів про інші напрямки діяльності організації – проєкт “СОВА” та системну підтримку ветеранських видів спорту. “Мережа громадських приймалень “СОВА” вже надає екстрену юридичну допомогу ветеранам та членам їхніх сімей в Луцьку, Житомирі, Полтаві та Львові, плануємо розширювати мережу і у 2026 році. А наш нещодавній турнір із волейболу сидячи “Єдність сильних” у Полтаві отримав позитивні відгуки від ветеранів російсько-української війни”, – повідомив координатор ініціативної групи ГВР.
Представник ГВР в Одеській області Артем Вівдич розповів механізм роботи проєкту – він стане містком між ветеранами, які шукають роботу, та бізнесом, готовим надавати робочі місця або менторську підтримку. Для ветеранів регіону стануть доступними профорієнтація та навчання (програми перекваліфікації на затребувані цивільні професії), підтримка бізнесу (допомога в отриманні грантів для відкриття власної справи) та громадська активність.
Організатори заявили, що такі зустрічі в межах проєкту стануть регулярними.
Міністерство у справах ветеранів України реалізує дев’ять експериментальних проєктів, запроваджених рішеннями Кабінету міністрів. Про це йдеться у матеріалі агентства «Інтерфакс-Україна».
Зокрема, з вересня 2025 року до кінця грудня 2026 року діє експериментальний проєкт з надання послуг адаптації окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та повністю або частково втратили зір.
У 2026 році заплановано реалізацію кількох проєктів у сфері медичної та соціальної підтримки Захисників. Серед них — надання послуг з довготривалого медичного догляду, корекції рубцевих змін шкіри після травм і опіків, а також посилення спроможностей осіб з обмеженнями життєдіяльності. Усі ці ініціативи триватимуть з січня до кінця грудня 2026 року, за винятком проєкту з розвитку спроможностей, який стартував у листопаді 2025 року.
Також з січня 2025 року на два роки запроваджено експеримент з надання учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни допомоги для занять фізичною культурою і спортом. З березня 2025 року на півтора року стартував проєкт державної допомоги на навчання дітям окремих категорій Захисників.
Окремий експеримент стосується модернізації військових, військово-морських та військово-спортивних ліцеїв, а також ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Його реалізація розпочалася у липні 2025 року і триватиме два роки.
Крім того, у 2026 році планується реалізація проєкту з призначення та виплати грошової компенсації за переобладнання транспортних засобів для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ще одна ініціатива — створення та забезпечення функціонування мережі державних ветеранських просторів — стартує у грудні 2025 року та розрахована на два роки.
