У місті Вараш, що на Рівненщині, запрацював «Простір турботи про ветеранів та ветеранок». Його відкрили у Вараській багатопрофільній лікарні. Простір повністю доступний для людей з різними формами травм, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату. Тут створені умови для індивідуального й групового супроводу, а також облаштовані робочі місця для фахівців, які надаватимуть допомогу з правових, соціальних питань, оформлення документів і пільг.
Зазначається, що лише торік у Вараській лікарні медичну допомогу отримали 892 ветерани. А Простір турботи дозволить ветеранам вже під час лікування чи реабілітації отримувати необхідні консультації та підтримку.
Зокрема, тут можна буде отримати актуальну інформацію про:
державні програми, соціальні гарантії та можливості підтримки;
юридичну чи психологічну допомогу;
проконсультуватися щодо лікування, реабілітації, проходження ВЛК або ЕКОПФО.
У Просторі працюватиме фахівець із супроводу — ветеран війни. Загалом у Вараській громаді надаватимуть підтримку чотири фахівці: двоє з них — ветерани, ще двоє фахівчинь — дружини українських Героїв.
Крім того, в цій локації вже проводяться зустрічі ветеранів і ветеранок у форматі «рівний — рівному», індивідуальні та групові заходи підтримки за участі психологів Центру психічного здоров’я й фізичних терапевтів лікарні. Робота «Простору» також передбачає систематичне отримання зворотного зв’язку, адже саме їх відгуки стають основою подальших рішень і допомагатимуть покращувати сервіси.
У відкритті взяли участь міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, ветерани й ветеранки, перший заступник голови Рівненської ОДА Сергій Подолін, міський голова Варашу Олександр Мензул, начальниця Вараської МВА Людмила Мариніна, генеральний директор філії «ВП «РАЕС» Тарас Ткач, директорка Вараської багатопрофільної лікарні Тетяна Латишенко.
Проєкт «Простори турботи про ветеранів та ветеранок» реалізується Мінветеранів та Міністерство охорони здоров’я України на виконання Стратегії ветеранської політики. Простір у Вараші створено та облаштовано за підтримки проєкту «Реабілітація в Україні» (Rehab4U) в межах грантової програми у співпраці з Вараською багатопрофільною лікарнею.
Міністерство економіки України та Державна служба зайнятості оголошують про старт прийому заявок на участь у державних програмах «Власна справа» та «Гранти для ветеранів» у 2026 році.
Запуск програм став можливим після набрання чинності змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року № 1401, якою оновлено правила надання мікрогрантів і грантів для ветеранів та членів їхніх сімей.
У межах програми «Власна справа» у 2026 році збільшено базові розміри мікрогрантів — до 100 тис. грн без створення робочих місць, до 200 тис. грн за умови створення одного робочого місця та до 350 тис. грн за умови створення двох робочих місць.
Для підприємців, які реєструються та працюють або планують працювати у прифронтових регіонах, передбачено підвищені граничні розміри мікрогрантів — до 300 тис. грн за створення одного робочого місця або до 500 тис. грн за створення двох і більше робочих місць.
Окремо розширено можливості для молоді віком 18–25 років — вони можуть отримати грант до 200 тис. грн на старт бізнесу.
Програма «Гранти для ветеранів» у 2026 році зберігає пріоритетну підтримку ветеранів, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх сімей. До вже діючих можливостей додалися нові: для членів сімей загиблих або зниклих безвісти Захисників і Захисниць України передбачено гранти до 1 млн грн за умови створення робочих місць.
Оновленими правилами передбачено можливість отримання додаткового гранту для підприємців, які успішно реалізували попередній проєкт, а також розширено перелік уповноважених банків — до ПриватБанку та Ощадбанку долучився АТ «СЕНС БАНК».
З 4 лютого 2026 року обидві програми працюють у регулярному форматі як довгострокові інструменти розвитку підприємництва, створення робочих місць і підтримки економічної активності в громадах.
Подання заявок здійснюється онлайн через портал Дія.
У Полтавській області готуються до запуску Центру безпеки, адаптації та реабілітації ветеранів, де працюватимуть виключно люди з бойовим досвідом. Проєкт мають реалізувати спільно з територіальними громадами вже у 2026 році.
Про це повідомив начальник Головного управління ДСНС у Полтавській області під час брифінгу.
За його словами, ДСНС уже активно залучає ветеранів до служби та допомагає їм адаптуватися після повернення з фронту. У підрозділах працюють військові з бойовим досвідом, і цей формат, за оцінкою відомства, ефективно працює всередині колективів.
Новий центр передбачає створення місцевої пожежної команди, яка виконуватиме стандартні функції реагування на надзвичайні ситуації. Водночас підрозділ стане простором для реабілітації, соціальної адаптації та повернення ветеранів до активного цивільного життя.
Проєкт не обмежиться лише пожежною складовою. У центрі планують поєднати безпекові функції з фізичною та психологічною реабілітацією, а також системною підтримкою ветеранів і членів їхніх родин.
Міністерство у справах ветеранів України запроваджує регулярний моніторинг кадрових рішень у підпорядкованих установах після резонансу навколо бронювання співведучого YouTube-каналу «Ісландія» Володимира Петрова як співробітника Національного військового меморіального кладовища.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заяву міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, зроблену під час виступу у Верховній Раді.
За словами Калмикової, усі кадрові рішення — призначення, звільнення, переведення працівників, формування штатної політики та списків на бронювання — належать до виключної компетенції керівництва Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище».
Водночас міністерство, за її словами, дотримується принципу відкритості. «Саме тому кожен сигнал, що викликає обґрунтовані питання, має бути перевірений у правовий спосіб», — наголосила очільниця відомства.
Міністерка повідомила, що після появи інформації про можливе неправомірне бронювання вона відреагувала в межах своїх повноважень. Вона також нагадала, що Володимир Петров подав заяву про звільнення та був звільнений директором ДУ НВМК 20 січня 2026 року.
З метою дотримання принципів прозорості та законності Мінветеранів видало наказ про проведення службового розслідування щодо директора Державної установи. Розслідування має встановити ступінь вини, характер і тяжкість можливих порушень, зокрема у частині формування списків військовозобов’язаних, яких пропонують до бронювання на період мобілізації та воєнного стану.
За словами Калмикової, станом на сьогодні відбулося три засідання відповідної комісії, витребувано додаткові документи, а наступне засідання заплановане на 4 лютого 2026 року.
Крім того, 22 січня міністерка надала окреме доручення щодо моніторингу кадрових рішень у всіх підпорядкованих установах. Такий моніторинг триває, а узагальнений звіт про кадрові рішення керівників має подаватися міністру щоквартально.
Як повідомлялося раніше, Верховна Рада ухвалила рішення викликати Наталію Калмикову для доповіді щодо ймовірних фейкових бронювань у ДУ «Національне військове меморіальне кладовище». У самій установі заявили, що ухвалюють кадрові рішення самостійно та не зобов’язані окремо погоджувати їх із Мінветеранів.
Жителі Київської області можуть долучитися до базового курсу підготовки населення до національного спротиву, який розпочнеться 21 лютого 2026 року. Навчання триватиме чотири тижні та проходитиме у форматі інтенсиву вихідного дня.
Про це повідомляє Київська обласна державна адміністрація.
Хто і за якою програмою навчатиме
Курс організовує Київський обласний Центр підготовки населення до національного спротиву. Навчання відбуватиметься за програмою, затвердженою Командуванням Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У КОДА наголошують: курс є повністю безкоштовним і базується на реальному бойовому досвіді професійних військових та ветеранів бойових підрозділів.
Формат і тривалість навчання
тривалість курсу — 4 тижні;
заняття відбуватимуться виключно у вихідні дні (субота та неділя);
тривалість одного навчального дня — 6–8 годин;
після фінального випробування учасники отримають офіційний сертифікат.
Що входитиме до програми
Програма охоплює 15 ключових напрямів підготовки, зокрема:
національний спротив;
міжнародне гуманітарне право;
психологічна підготовка;
домедична допомога в умовах бойових дій;
лідерство та планування діяльності;
інформаційна безпека і протидія ворогу;
топографія та орієнтування на місцевості;
інженерна підготовка та мінна безпека;
виживання;
зв’язок і передавання інформації;
загрози застосування зброї масового ураження;
стрілецька та тактична підготовка;
військові технології та безпілотні системи;
військова англійська мова.
Умови участі
До участі запрошують:
громадян віком від 18 років;
без можливості пропуску занять;
без вимог до фізичної форми чи попереднього військового досвіду — вирішальними є мотивація та готовність навчатися.
Підтвердження участі учасники отримають SMS-повідомленням приблизно за тиждень до старту курсу.
Як подати заявку
Кількість місць обмежена. Реєстрація відбувається окремо за районами:
для жителів Бориспільського району — через відповідну онлайн-форму;
для жителів Броварського району — через окрему форму заявки.
Міністерство у справах ветеранів України розпочало формування Ради ветеранів війни за незалежність України — нового консультативно-дорадчого органу при відомстві. Рада має стати постійним майданчиком для діалогу між державою та ветеранською спільнотою.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.
Які завдання матиме Рада ветеранів
У Мінветеранів пояснюють: новий орган залучатиме практичний досвід Захисників і Захисниць до напрацювання рішень у сфері ветеранської політики. Зокрема, Рада сприятиме:
формуванню та реалізації державної політики щодо підтримки ветеранів і ветеранок;
захисту їхніх прав та інтересів;
врахуванню потреб родин загиблих (померлих) Захисників і Захисниць;
напрацюванню рекомендацій із урахуванням позиції ветеранських громадських об’єднань.
Як формуватимуть склад Ради ветеранів
До складу Ради увійде по одному представнику від кожної області України. Кандидатів обиратимуть на регіональних зборах ветеранів.
Претендувати на членство можуть ветерани й ветеранки, які є членами громадських об’єднань ветеранів війни в області, Києві або всеукраїнських організацій, що працюють не менше шести місяців.
Які документи мають подати кандидати
Для участі у відборі кандидати подають до обласної військової адміністрації:
заяву;
рішення громадського об’єднання про делегування;
біографічну довідку;
копію електронного посвідчення ветерана, посвідчення або витягу з ЄДРВВ;
витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання;
лист-підтримку з підписами щонайменше 30 учасників бойових дій;
повний витяг з системи про відсутність судимості;
мотиваційний лист;
згоду на обробку персональних даних.
Хто та як голосуватиме
Участь у голосуванні беруть ветерани, ветеранки та люди з інвалідністю внаслідок війни. Вони також подають до ОВА заяву, документи, що підтверджують статус ветерана, витяг про місце проживання та згоду на обробку персональних даних.
Обрання кандидатів відбуватиметься:
офлайн — під час регіональних зборів, організованих ОВА;
онлайн — через рейтингове голосування (за наявності технічної можливості).
Після цього ОВА передадуть обрані кандидатури до Мінветеранів, яке затвердить остаточний склад Ради.
Навіщо створюють Раду ветеранів
У міністерстві наголошують: створення Ради забезпечить постійний зворотний зв’язок із ветеранською спільнотою та дозволить формувати рішення з урахуванням реального досвіду і потреб ветеранів, ветеранок та їхніх родин у всіх регіонах України.
Ветеранів і ветеранок, а також членів їхніх сімей запрошують на чотириденну духовну та психологічну віднову, яка відбудеться наприкінці лютого в Марійському духовному центрі «Зарваниця». Учасникам обіцяють проживання, харчування, доїзд і програму з духовної та психосоціальної підтримки.
Карітас Івано-Франківськ оголосив про проведення чотириденної духовної та психологічної віднови для ветеранів, ветеранок і членів їхніх сімей. Захід відбудеться з 26 лютого по 1 березня в Марійському духовному центрі «Зарваниця».
Організатори зазначають, що подібні віднови проводять не вперше та відзначають їхню важливість для людей, які пережили досвід війни. Учасникам пропонують безпечний простір для спілкування з родиною та людьми зі схожим життєвим досвідом.
Програма віднови передбачає літургію та духовні бесіди, екскурсію Зарваницею і Хресну дорогу, тренінги та групи підтримки у форматі «рівний рівному», індивідуальну й групову роботу з фахівцями Карітас Івано-Франківськ. Також заплановані заняття з арттерапії, інтерактивні ігри та інші активності для емоційного відновлення.
Проживання, харчування та доїзд для учасників забезпечують організатори. Для участі необхідно пройти обов’язкову реєстрацію або звернутися за контактним телефоном: 067 276 94 27.
Захід реалізується в межах проєкту «Пліч-о-пліч: психосоціальна підтримка ветеранів та членів їх сімей у регіонах України» за підтримки Caritas Ukraine та Caritas Deutschland.
У Тернополі приватний тренажерний зал переобладнали для занять ветеранів війни та людей після травм. У закладі проводять силові й реабілітаційні тренування, зокрема для військових із пораненнями опорно-рухового апарату.
Тренерка-реабілітологиня Аліна Станько відкрила власний тренажерний зал у Тернополі два роки тому. Після початку повномасштабної війни простір адаптували для занять ветеранів та людей, які проходять відновлення після травм. Для цього власниця закупила спеціалізоване реабілітаційне обладнання.
За словами Аліни Станько, на розвиток закладу вона отримала грант у розмірі 500 тисяч гривень за державною програмою «Власна справа», орієнтованою на родини захисників.
У залі майже рік тренується ветеран російсько-української війни Володимир Грабован. Чоловік попросив не показувати його обличчя. Він розповів, що служив у складі штурмових підрозділів ЗСУ на Курському напрямку, де зазнав поранення, внаслідок якого має параліч ноги.
“Маю в нозі тепер плегію від пахової ділянки до самого низу. І тепер, на превеликий жаль, маємо це. Ні відчуття, ні болю”.
Володимир займається з тренером-фізіотерапевтом Віталієм Прокопою. Той зазначає, що до служби ветеран мав спортивний досвід, що допомогло у відновленні фізичної форми.
“Я і моя команда змагання організовували тут. Володимир прийшов і почав тут займатися. Ще до служби він був спортсменом, відповідно, ми просто відновили якусь базову силу в ньому”, — говорить Віталій Прокопа.
За словами тренера, регулярні тренування дали результат — Володимир досяг значного прогресу в силових вправах, зокрема у становій тязі.
“Зараз ми мітимо на цифру 200, що буде вважатися серед таких хлопців, як він, рекордом світу. Приріст у нас дуже великий. Ми починали зі станової тяги вагою 100 кілограмів. І то вона була на одній нозі. Зараз ми як-не-як використовуємо ногу, яка в нього в плегії, але просто для утримання балансу. І з цією ногою ми вже його навчили навіть присідати”, — зазначає тренер.
Окрім силових вправ, ветеран займається на горизонтальному велотренажері та веслувальному тренажері для кардіонавантажень. У залі також облаштовано спеціальний гантельний ряд із меншим діаметром дисків, призначений для людей із подібними травмами.
Аліна Станько пояснює, що рішення придбати саме медичне та реабілітаційне обладнання пов’язане і з її власним досвідом травми.
“Я почала шукати методи, як себе вилікувати. І я поїхала до Львова в центр, де вони практикували кінезіотерапію, і пройшла їхній семінар. Чому я в цей зал привезла обладнання — це медичне, — бо в мене є ця проблема. Я мушу займатися, бо якщо не буду, то не зможу нормально ходити”.
За її словами, під час війни попит на реабілітаційні тренування значно зріс.
“Є люди, які після війни, є люди, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом, є дівчата, які відновлюються після пологів або готуються до пологів, люди літнього віку”.
У залі використовують, зокрема, декомпресійні тренажери для кінезіотерапії — методики, що застосовується при захворюваннях хребта, суглобів та у післятравматичній реабілітації.
“Це є вправа для профілактики проблем із поперековим відділом хребта. Це також є реформер. Його використовують у реабілітації і не тільки. Він також добрий для тих, у кого є проблеми зі спиною”.
Наразі Аліна Станько шукає до команди реабілітологів і фізіотерапевтів. У перспективі вона планує організовувати спортивні змагання для ветеранів з різних видів спорту.
Мітингувальники вимагали обʼєктивного розслідування стрілянини, у якій загинули поліцейські та колишній військовий
У неділю, 1 лютого, у Черкасах ветерани російсько-української війни влаштували акцію протесту. Вони зібрались біля будівлі обласної військової адміністрації з вимогою забезпечити обʼєктивне розслідування стрілянинини, у якій загинули четверо поліцейських та колишній військовослужбовець.
Акцію протесту організував ветеран Сергій Коваль. За його словами, до протестів долучилися 350 ветеранів зі всієї України. Мітингувальники вимагали звільнити начальника Нацполіції Черкащини Олега Гудиму та видати родичам тіло загиблого у стрілянині ексвійськового Сергія Русінова. Ветерани додають, що не виправдовують загиблого побратима, але вважають, що стрілянини можна було уникнути.
«Найперші наші вимоги – звернути увагу на ветеранів, друге – відповідальність для виконавців, і щоб зняли обласного начальника поліції. Людина керувала цим, обласний очільник знав, що відбувається. Він знав, що може бути, і послав туди поліцейських, їх розстріляли, загинув наш побратим, теж розстріляний, і це болить», – каже Сергій Коваль.
За словами учасника акції Андрія Зозулі, загиблий у стрілянині Сергій Русінов захищав Україну у 2014 році у межах Антитерористичної операції, а також під час повномасштабного вторгнення Росії з 2022 до 2024 року. Учасник акції стверджує, що Русінов демобілізувався у звʼязку з пораненням, а два його сини наразі продовжують службу в лавах української армії.
«Нас навчила держава воювати, захищати землю, Україну, рідних та близьких. Можливо, він для себе не знайшов іншого виходу, як прийняти цей бій. Я не виправдовую його дії, я сам ішов до нього, щоб все залагодити», – заявив Андрій Зозуля.
За даними «Суспільного», представники поліції не вийшли до мітингувальників. Однак ситуацію журналістам прокоментував голова Нацполіції України Іван Вигівський. Він наголосив, що статус ветерана не є виправданням вбивства. Також Вигівський розповів, що операцію затримання колишнього військового здійснювали досвідчені поліцейські.
«Це були бійці спецпідрозділу, які мали бойовий досвід. З ним спілкувалися спокійно, з урахуванням його статусу ветерана війни. Втім, він забарикадувався та не йшов на контакт. Тож поліцейські запросили до спілкування його побратимів. Саме ці хвилини стали критично важливими – він непомітно покинув територію домоволодіння та влаштував засідку біля дороги у лісистій місцевості, де і влаштував стрілянину», – сказав Іван Вигівський.
Війна змінила не лише фронт, а й життя тисяч ветеранів. Повертаючись із передової, вони дедалі частіше стикаються не з підтримкою, а з судами та кримінальними провадженнями — і значною мірою це відбувається через наслідки бойового досвіду.
Українська судова система формувалася в мирний час і не зважаючи на 11 років російсько-української війни – ще досі практично не враховує ці реалії.
За оцінками фахівців – щонайменше 10% ветеранів потрапляють у конфлікт із законом через ПТСР та проблеми адаптації, саме тому в Україні все частіше говорять про окремий підхід до правосуддя щодо ветеранів.
У Сполучених Штатах перші ветеранські суди з’явилися ще у 2008 році. Сьогодні їх понад 500, і суть цього підходу — не уникнення відповідальності, а альтернатива тюремному покаранню: лікування, психотерапія, соціальний супровід і постійний судовий контроль).
Доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Гліб Рибалко пояснює, що ідея ветеранських судів не є експериментом «з нуля» — вона ґрунтується на вже відпрацьованій міжнародній практиці, передусім на американській моделі. США зіткнулися з тими самими проблемами, з якими нині стикається Україна: масове повернення військових до цивільного життя та нерозуміння їхнього бойового досвіду з боку класичної, «мирної» судової системи.
Ключем до вирішення цієї проблеми Рибалко вважає спеціалізацію та альтернативність покарання. Йдеться не про уникнення відповідальності, а про інший підхід: обов’язкову підготовку суддів, прокурорів і адвокатів щодо ПТСР, бойового досвіду та реабілітації, а також застосування альтернатив тюремному ув’язненню — програм лікування, психотерапії, відновного правосуддя. Окрему роль він відводить мультидисциплінарній моделі із залученням психологів, соціальних працівників і ветеранських організацій:
Запровадження пілотного проєкту в окремому регіоні дозволило б побачити, як така модель працює на практиці, з урахуванням того, що чинне українське законодавство наразі не передбачає створення спеціальних судів по всій країні. Такий пілот міг би бути реалізований на території окремої області або громади, щоб оцінити ефективність підготовки суддів, прокурорів і адвокатів, застосування альтернатив покаранню та залучення психологів, соціальних працівників і ветеранських організацій. Важливою складовою такого підходу є регулярний моніторинг і контроль виконання судових рішень, адже завдання полягає не лише у винесенні вироку, а й у відстеженні того, як він реалізується на практиці».
Ось як учасники та організатори семінару оцінюють ідею ветеранських судів і нинішню ситуацію в системі правосуддя:
«Ефективне правосуддя — це правосуддя, яке не затягується. Проблема строків розгляду справ є великою і стосується не лише ветеранів.Коли Герой України змушений судитися з Пенсійним фондом через норму, яку Конституційний Суд визнав неконституційною ще у 2018 році, — це неможливо. Але такі спори є і, на жаль, будуть», – ветеран та заступник голови Верховного суду України Олександр Мамалуй.
«Судова гілка влади до цього часу не була опрацьована з точки зору того, що можна покращити саме для ветеранів. Ми говоримо не про судові рішення – всі рівні перед законом, – а про інфраструктуру й етичну поведінку щодо ветеранів», – заступник міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов.
«Створення нових судів – це надто дорого і потребує багато часу, тоді як адміністративні суди вже сьогодні спроможні компетентно розглядати більшість ветеранських справ. Ключова проблема – не відсутність судового захисту, а навантаження і нерівномірний розподіл справ між судами», – суддя Донецького окружного адміністративного суду Ірина Буряк.
Про свій досвід захисту військових у судах, конкретні справи та наслідки судових рішень розповідають безпосередньо захисники:
«Ще з 2014 року ми постійно стикаємося з тим, що військових і добровольців судять за законодавством мирного часу. У нас немає законодавства воєнного часу, немає спеціальних судів і немає правових механізмів, які б враховували реалії війни. Люди затримують диверсанта, передають його СБУ – а проти них відкривають справу за “незаконне утримання людини”», – правозахисниця та адвокат Тетяна Іванова.
«З повномасштабним вторгненням додаткові справи перевантажили суди загальної юрисдикції, і судді просто не встигають навіть відкривати провадження. Моє бачення створення військових судів – це створення їх на базі окружного військового суду, за аналогією з окружними адміністративними судами, які б охоплювали кілька областей», – адвокат та кандидат юридичних наук Алік Керімов.
Окремий блок у дискусії про ветеранські та військові суди — реальні справи військових, які сьогодні розглядаються в межах загальної судової системи без урахування бойового досвіду. Одним із таких прикладів є справа Андрій Малахов, позивний Туман — ветерана війни, командира добровольчого підрозділу «Дике поле», який із 2014 року брав участь у бойових діях.
Його звинувачують у нібито неправомірному зборі та передачі інформації про спецоперацію «Синиця», яку проводило Головне управління розвідки ЗСУ у серпні 2023 року. За версією слідства, Малахов збирав дані про переміщення гелікоптера і передав їх іншому підозрюваному, журналісту, який опублікував відео в інтернеті.
Сам Малахов публічно називає свою справу політично вмотивованою та звертає увагу на системну проблему: кримінальні провадження проти військових часто розглядають слідчі й судді, які не мають жодного військового досвіду:
«Але що стосується справ проти військових – коли їх розглядають люди, які ніколи не тримали зброї в руках, – як вони можуть у цьому щось розуміти?», – пояснює військовий.
Питання військових і ветеранських судів — це відповідь на реальність повномасштабної війни. Сотні тисяч людей пройшли фронт, і частина з них опиняється в судовій системі, яка не враховує ані бойового контексту, ані психологічних наслідків служби. Питання залишається відкритим і потребує чіткого законодавчого врегулювання та широкого професійного обговорення.
