В Харкові працює великий обласний центр служби крові. З 27 лютого 2022 року працівники і донори перемістилися в підвал після того, як під час рашистського обстрілу ракета влучила в будівлю, убивши одного донора і поранивши ще трьох.
«З початку війни збільшилася здача крові. Раніше кількість бажаючих здати кров була низькою», – розповіла IWPR Олена Малигон, заступник директора Харківського обласного центру служби крові.
По всій Україні діє майже 300 медичних установ, де люди можуть здавати кров. Незважаючи на те, що російські війська обстрілюють електростанції, в клініках гарантується електропостачання, а центри крові можуть продовжувати працювати в разі відключення електроенергії.
«Центр крові оснащений необхідню кількістю генераторів і має запас палива на випадок повного відключення електроенергії щоб гарантувати збереження як компонентів крові у сховищі, так і продовження роботи лікарів: прийом донорів, підготовку, переробку та дослідження донорської крові», –повідомив IWPR Віталій Демський, в.о. директора Київського міського центру крові.
Київський міський центр крові працює як координуючий центр збору та тестування, обробки, зберігання, розподілу та транспортування послуг для мережі лікарняних банків крові по всій столиці.
Американське видання The New York Times опублікувало “графік” вторгнення російської армії в Україну. У ньому зазначено, що російські окупанти планували захопити Київ не за три дні, а всього за 18 години.
Як пише видання, рашисти дізналися про початок вторгнення за кілька годин до того, як їх “відрядили” в Україну. Один із рашистів, який перебував у Білорусі, розповів, що був лише один наказ — необхідно було їхати за машиною, що йшла попереду.
Згідно з “графіком”, який видали рядовим рашистам, Києва вони мали дістатися за 18 годин. Там чітко зазначено, які підрозділи та військові частини вирушили на захоплення України, скільки було машин у колоні. Російські окупаційні війська вирушили з Білорусі о 01:33 24 лютого 2022 року, а у Києві мали вже бути вже о 14:45 цього ж дня.
Російський окупант зізнався, що “графік” не дотримувався навіть близько. Через несприятливі погодні умови росіяни до українського кордону дісталися лише за добу. А потім, на території України, їх очікували суцільні “несприятливі умови”.
Уряд Японії дуже непокоїть, що вторгнення росії в Україну спонукає Пекін атакувати Тайвань і японські острови. Через це у п’ятницю, 16 грудня 2022 року, уряд Японії схвалив найбільше з часів Другої світової війни нарощування військової потужності. Про це повідомило агентство Reuters.
П’ятирічний план дозволить подвоїти бюджет країни приблизно до 2% ВВП і зробить її країною з третіми за величиною військовими витратами у Світі після США та Китаю. Виділення 320 мільярдів доларів має підготувати пацифістську країну до тривалого військового конфлікту. Він також включає придбання ракет, здатних завдати удару по території Китаю. Японія всерйоз розглядає можливість придбання в США крилатих ракет Tomahawk.
Прем’єр-міністр Фуміо Кісіда сказав, що Японія знаходиться на “перехресті історії”. “Ми відчуваємо швидке погіршення ситуації в плані безпеки на кордонах нашої країни. Стають дедалі помітнішими тенденції швидкогонарощування військової потужності в країнах та регіоні, що оточують нашу країну, відбувається посилення ядерного та ракетного потенціалів, робляться спроби в односторонньому порядку змінити статус-кво за допомогою сили“, – сказав Кісіда.
І побоювання уряду Японії не безпідставні. Війна може розпочатись у тому випадку, якщо Росія все ж таки досягне своєї мети в Україні. Провал її “блискавичного бліцкригу” викликало досить серйозне занепокоєння у лідера КНР Сі Цзіньпіна. Про це заявив директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс.
“Ми знаємо, що він (Сі Цзіньпін – ред.) доручив своєму військовому керівництву бути готовим розпочати війну до початку 2027 року”, — заявив Бернс. І незважаючи на те, що Китай публічно заявляє про своє бажання об’єднати Пекін і Тайвань без застосування сили, Сі Цзіньпінь реально готується до війни.
Згідно з заявою посольства КНР в Японії, Китай звинуватив Японію в неправдивих заявах щодо його військової діяльності в рамках нової стратегії безпеки.
За інформацією пресслужби Генштабу ЗСУ російські загарбники продовжили докладати зусиль для покращення тактичного положення на Лиманському напрямку та зосередили головні зусилля на веденні наступальних дій на Бахмутському та Авдіївському напрямках.
За минулу добу підрозділи Сил оборони відбили атаки російських окупантів в районах понад п’ятнадцяти населених пунктів. Серед них – Стельмахівка і Серебрянське лісництво Луганської області та Верхньокам’янське, Виїмка, Веселе, Бахмут, Кліщіївка, Опитне, Первомайське, Невельське і Красногорівка на Донеччині.
З інших джерел стало відомо, що підрозділи ЗСУ залишили н.п. Яківлівка. Рашисти просунулись вперед на кількасот метрів в напрямку н.п. Підгороднє, Бахмут, Курдюмівка, Озарянівка.
В районі Авдіївки рашисти намагаються обійти підрозділи з півночі і півдня, тим самим створиривши загрозу оточення змусити їх відступити. Але лінія фронту на цій ділянці за минулу добу не змінилася.
Рашисти змінили тактику ведення бойових дій, і це дало свій ефект. Тепер вони діють малими піхотними добре скоординованими групами. В них велика кількість втрат, але люди ніколи не були пріоритетом в Росії, – Олександр Сирський спілкується з виданням The Economist.
Путін готовий до загибелі всіх 300 тис. мобіків, вважає NYT. Це приблизно втричі перевищує його втрати на цей момент. Нажаль, НАТО дуже сильно помиляється. Путін готовий змиритися з загибеллю усіх російських громадян, аби залишитися при владі.
У середу, 14 грудня 2022 року, народні депутати проголосували законопроєкт № 8271.
Одразу була зареєстрована петиція до президента з проханням накласти вето на цей закон. Лише за добу ця петиція зібрала 25.000 підписів, необхідних для того, щоб на неї дали відповідь.
Чому законопроект № 8271 викликав настільки різку реакцію суспільства, кому він вигідний, а хто від впровадження таких норм може постраждати найбільше?
Що змінює Законопроєкт № 8271?
Основний «удар» потенційного закону спрямований на вітчизняні суди. Їм планують заборонити пом’якшувати покарання або призначати умовні строки для військових, засуджених за такі злочини, як:
непокора (ст. 402 КК),
невиконання наказу (ст.403 КК),
погрози чи насильство щодо начальника (ст.405 КК),
самовільне залишення військової частини (ст.407 КК),
дезертирство (ст.408 КК) та
самовільне залишення поля бою (ст. 429 КК).
Крім цього, передбачається збільшення терміну покарання за військові злочини й адміністративні правопорушення. Наприклад, за розпиття військовими алкогольних напоїв.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що недостатньо жорстка судова практика покарань військовослужбовців, котра існує на даний момент, фактично заохочує до вчинення правопорушень:
«Враховуючи триваючу фазу війни та оголошений воєнний стан в Україні, за вказаними правопорушеннями (самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби) розглядається значна кількість справ, як у кримінальному, так і в адміністративні провадженні.
Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень пов’язаних з самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби».
Наразі відомо, що від 24-го лютого за злочини «проти встановленого порядку несення військової служби» судами було винесено більше півтори сотні вироків. Втім практично всі вони засекречені, тож проаналізувати цю судову практику наразі не є можливим.
Крім цього, законопроектом планується надання повноважень Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України здійснювати огляд уповноваженими посадовими особами військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння з використанням технічних засобів та тестів.
Ініціатори та бенефіціари
08 грудня 2022 року від депутатів «Слуги народу» надійшов до Верховної Ради Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
12 грудня 2022 року цей законопроект був розглянутий профільним комітетом парламенту.
14 грудня 2022 року депутати без особливих обговорень та дискусій прийняли за основу та в цілому законопроект №8271.
Від набрання чинності №8271 відділяє тільки підпис президента та подальша офіційна публікація документа.
Одразу ж кидається в очі оперативність парламентського бюрократичного механізму, що майже автоматично дозволив перетворити волю ГШ у закон. Без сумнівів та зволікань, а також без урахування думки військових та громадськості.
Із фейсбук-дискусій нардепа Давида Арахамії можна дізнатися, що ініціатива по “8271” виходила від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Причина поспіху — критична ситуація під Бахмутом. Арахамія згодом уточнив, що під «критичною ситуацією» мається на увазі масове дезертирство:
«Цілими підрозділами залишають ділянки, потім сплачують штраф 40 тис. грн і повертаються вихваляючись, а хтось за це платить життям. Таке обґрунтування військових».
На своїй сторінці у Фейсбук Генштаб всіляко вітає прийняття парламентом “8271”:
«Суди неоднаково застосовують норми кодексів під час ухвалення рішень по суті. Це негативно впливає на стан військової дисципліни та правопорядку у збройних силах України».
Після прийняття 8271, вважають у Генштабі, суди не зможуть призначати більш м‘які покарання за злочини (зазначені вище — ред.), що є «справедливо в умовах війни, адже такі злочини послаблюють обороноздатність, можуть фатально вплинути на виконання бойових завдань іншими законослухняними військовими».
Критика законопроєкту № 8271
Прийняття законопроекту спричинив лавину обурення, що досі несеться соціальними мережами. Серед найактивніших критиків 8271 депутатка Ради з об’єднання Справедливість, членкиня Комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська. На своїй сторінці у Фейсбук вона зазначає, що «норми цього законопроекту надмірні та шкідливі»:
«Так, за перелічені військові злочин не буде можливості призначити покарання менше за нижню межу, визначену Кримінальним кодексом, з урахуванням обставин конкретної справи, не буде також можливості надати засудженій людині умовно-дострокове звільнення. Так, можливо у деяких обставинах це може бути виправданим. Але не у всіх.
Закон нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет, наш комітет щодо нього ще не засідав, зауваження наші ніхто не вислухав, і з порушенням регламенту проголосували в цілому – і одразу направили на терміновий підпис Президенту.
Авторами проекту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб «обтяжувати» і так немалі санкції.
Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом’якшення (ст. 152 «зґвалтування», ст. 115 « умисне вбивство», ст. 111. «Державна зрада», а діючі військовослужбовці по ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ – ні».
Соломія Бобровська
Письменник та військовий Артем Чех надав “8271” більш радикальну оцінку, ніж Бобровська:
«Безмежне поле для можливих маніпуляцій, банальної помсти і зловживань службовим становищем.
Безумовно, у війську є проблеми з дисципліною. Їх треба вирішувати. Але не катівськими методами рабовласницького устрою, бо інакше гасло «Вірю в ЗСУ» трансформується за своєю суттю у феодальне гасло «Вірю галерникам».
А галерники-веслярі, бувало, піднімали такі бунти, що на дно йшло не лише судно, але й весь флот. Не закликаю. Застерігаю. Бо не байдуже.
І я не знаю, чому так раптом знадобилося протягнути цей підленький закон, але відчуваю, що він стане пострілом у свою ж ногу. А у кульгаве ЗСУ вірити буде набагато складніше».
Артем Чех
«Мрія для совково-паркетного командира-самодура», — так оцінив потенційний закон керівник військового напрямку «Фонду Сергія Притули» Роман Сініцин. Також він вважає, що можливе підписання “8271” негативно вплине на особистий авторитет Зеленського.
Загалом «натяк» владі очевидний: ліпше займатися причинами, що призводять до правопорушень, а не зарегулюванням та протягуванням драконівських методів, котрі швидше за все призведуть тільки до погіршення ситуації.
Підписання ж Закону № 8271, перетворення його положень у закон, може призвести до серйозного підриву авторитету влади та командування серед військових, волонтерів та громадськості загалом, що не принесе користі ні першим, а ні другим.
Єдиний потенційний вигодоотримувач від українського розбрату є російська федерація.
Якою буде доля законопроекту № 8271 — дізнаємося вже незабаром.
Починаючи з першого дня війни всіх українців турбує ракетна загроза. На запитання: – Скільки росія може виготовляти ракет?, – відповів військовий експерт Олександр Коваленко. Він вважає, що:
Рашисти мають технічні можливості виробництва ракет Х-101 – 3-4 одиниці на тиждень і близько 150 одиниць протягом року. Але технологічно цей показник становить близько 5-6 ракет на місяць.
Ракети “Калібр” технічно можуть виробляти в кількості до 12-15 ракет на місяць, але реальне виробництво їх не перевищує 5-6 ракет.
Виробництво ракет Х-22 відсутнє та відновленню не підлягає.
Технічний потенціал виробництва ракет П-800 “Онікс” – 5-6 на місяць. Реально виробляють 1-2 ракети.
Ракети Х-59 виробляються в кількості 2-4 на тиждень, але технологічно мають серйозну залежність від іноземних комплектуючих.
“Але будемо відвертими, ракетні удари по території України до завершення війни не закінчаться”, – підсумував експерт.
До цього варто додати, що за інформацією ГРУ путлерівці домовилися з Іраном і крім “мопедів-шахедів”, до нового року на росію мають надійти балістичні ракети.
Рашисти у своєму черговому пропагандистському сюжеті засвітили арктичну версію зенітного ракетного комплексу Тор-М2ДТ на базі гусеничного всюдихода ДТ-30МП «Вітязь», котра є “штучним товаром”.
За даними з відкритих джерел, перша й одночасно остання партія ЗРК “Тор-М2ДТ” в кількості 12 одиниць надійшла до берегових військ північного флоту вмф рф у 2018 році. Передбачалося, що це ЗРК застосовуватиметься лише в арктичних широтах, оскільки його основне призначення — захист повітряного простору в екстремальних кліматичних умовах.
Окрім «морозостійкості», особливістю комплексу є його висока прохідність та амфібійні можливості. Цього вдалося досягти завдяки дволанковому гусеничному шасі ДТ-30МП. Але разом з тим Тор-М2ДТ доволі повільна техніка. Навіть на гарному дорожньому покритті вона не розганяється швидше 40 км/год.
Екіпаж комплексу складається з трьох-чотирьох осіб. Згідно заявлених даних ЗРК Тор-М2ДТ може вражати малопомітні цілі, що рухаються зі швидкістю до 2500 км/год, на відстані від 1 до 16 кілометрів, та на висотах від 10 до 10.000 метрів. Боєкомплект комплексу складається із 16 ракет.
Фахівці відмічають, що у зв’язку з конструктивними особливостями розміщення радіолокаційних засобів даний ЗРК не може виявляти, супроводжувати та обстрілювати цілі, які пікірують на неї під кутом 65 і більше градусів.
Російські війська під час масованої атаки на Україну 16 грудня застосували фактично все наявне озброєння, окрім дронів-камікадзе типу “Shahed”, повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
“Вчора було застосовано фактично все… різні ракети та різних типів наземного базування, повітряного та морського були застосовані. Крім “Шахедів”, “Шахеди” були напередодні”, – зазначив Ігнат.
За його словами, вчора “Шахедів” не було, а напередодні “Шахеди” летіли і всі були знищені. Речник Повітряних сил ЗСУ зазначив, що дрони-камікадзе російські окупанти можуть запускати у тому числі, щоб “промацати” і з’ясувати, де саме їх було збито і де саме їх дістала протиповітряна оборона. “Тому що збивають “Шахеди” вночі і… перш за все це – зенітні ракетні комплекси… Зрозуміло, що вони визначають їхнє місце розташування, зрозуміло, що потім роблять корективи для своїх уже ракетних атак”, – додав Ігнат.
Російські загарбники 16 грудня завдали масованого ракетного удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. Загалом ворог випустив 98 ракет і зробив понад 65 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.
За інформацією пресслужби Генштабу ЗСУ на початок 297 доби підрозділи Сил оборони України відбили атаки окупантів в районах понад двадцяти населених пунктів. Противник зміг просунутись на кількасот метрів в районі населених пунктів Підгороднє та Яковлівка.
Тривають запеклі бої в районі н.п. Площанка, Червонопопівка, Білогорівка Луганської області та Бахмут, Опитне, Зеленопілля, Андріївка, Мар’їнка, Побєда і Новомихайлівка Донецької області.
В той же час російські загарбники завдали масованого ракетного удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі нашої держави. Всього ворог випустив 98 ракет та здійснив понад 65 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
В обхід санкцій росія продовжує купувати більшість компонентів для БПЛА “Орлан-10” та ракет за кордоном. Про це йдеться у спільному розслідуванні Reuters, Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень та видання “Важниє історіі”.
З початку року західні компанії через посередників поставили росії обладнання на суму 1,65 мільярдів рублів.
У розслідуванні зазначили, що у останній версії “Орлан-10” використовуються мікроелектроніка американських Analog Devices, Texas Instruments та тайванської Getac, а також японські двигуни Saito.
Посередники з різних компаній світу допомагають рашистам успішно обходити санкції. Відповідно нагляд та контроль за виконанням санкцій має бути набагато жорсткіший.
