Перехід від військової служби до цивільного життя часто потребує не лише психологічної адаптації, а й пошуку нових професійних можливостей. Одним із напрямів самореалізації для ветеранів дедалі частіше стає підприємництво. Саме для тих, хто планує започаткувати власну справу, підготували практичний гід «Ветеранський бізнес 2026».
Практичний посібник розробила агенція візуальних комунікацій Top Lead за сприяння Мінветеранів. Його мета — стати своєрідною дорожньою картою для ветеранів, які хочуть започаткувати власний бізнес або розвивати підприємницькі ініціативи після завершення служби.
Підприємництво як інструмент адаптації
Фахівці наголошують: розвиток власної справи для ветеранів — це не лише питання фінансової стабільності окремої родини. Підприємництво також відіграє важливу роль у соціальному відновленні громад.
У посібнику показано, як досвід, отриманий під час військової служби — дисципліна, стресостійкість, здатність приймати рішення та лідерські навички — може стати основою для створення успішного бізнесу.
Що містить гід
«Ветеранський бізнес 2026» побудований як покрокова інструкція для запуску власної справи. У ньому розглядають ключові етапи створення та розвитку бізнесу.
Зокрема, посібник містить:
юридичні основи підприємництва — пояснення щодо вибору форми власності та законодавчих норм, які регулюють підприємницьку діяльність ветеранів;
фінансову грамотність — рекомендації з управління бюджетом і пошуку фінансування, зокрема грантових програм;
налагодження ділових відносин — практичні поради щодо співпраці з партнерами, клієнтами та побудови довіри;
психологічну стійкість — матеріали про адаптацію до цивільного життя та подолання викликів на початку підприємницької діяльності.
Де завантажити посібник
Ознайомитися з гідом «Ветеранський бізнес 2026» можна у форматі PDF. Посібник доступний за посиланням.
Громадська організація «Спілка ветеранів Сил Оборони України» звернулася до прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко із пропозицією враховувати безпекову ситуацію під час створення ветеранських просторів у прифронтових регіонах. У зверненні йдеться про необхідність додаткового захисту таких об’єктів у регіонах, що перебувають під постійними обстрілами.
Про це повідомляє Спілка ветеранів Сил Оборони України.
У ГО зазначили, що причиною звернення стала постанова Кабінету Міністрів України №180 від 11 лютого 2026 року, яка передбачає державну субвенцію на створення ветеранських просторів. Водночас, за словами представників організації, документ не враховує безпекову ситуацію у прифронтових та прикордонних регіонах.
Зокрема, у Харкові та Харківській області відбір земельних ділянок для будівництва ветеранських просторів, за даними організації, відбувається без урахування реальних ризиків безпеки. У ГО наголошують, що в регіонах, які регулярно зазнають ракетних та артилерійських обстрілів, такі об’єкти мають передбачати додатковий рівень захисту для ветеранів, членів їхніх родин та відвідувачів.
У зверненні організація запропонувала закріпити на державному рівні обов’язкове врахування безпекової ситуації під час визначення місця для будівництва ветеранських просторів. Також представники ветеранської спільноти закликали розглянути можливість створення таких просторів у підземному або напівпідземному форматі у прифронтових регіонах.
У «Спілці ветеранів Сил Оборони України» заявили про готовність долучатися до подальшої роботи над питанням створення безпечних ветеранських просторів в Україні.
Уже за тиждень в Україні розпочнуться вибори до Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів. Хоча формально йдеться про створення дорадчого органу, на практиці цей процес може стати тестом для всієї системи ветеранської політики. Саме тому громадський рух «ЧЕСНО» оголосив, що здійснюватиме моніторинг виборчого процесу в усіх регіонах України. Представники руху планують бути присутніми під час голосування, щоб фіксувати перебіг виборів та можливі порушення.
У «ЧЕСНО» наголошують: формування Ради ветеранів має значення не лише як організаційна процедура.
Йдеться про перевірку того, чи зможе ветеранська спільнота консолідуватися навколо кандидатів, здатних реально представляти її інтереси. Водночас для держави це тест на готовність забезпечити чесні та незалежні вибори до дорадчого органу.
Очікується, що Рада ветеранів стане майданчиком, де досвід людей, які пройшли війну, трансформується у практичні рішення державної політики. Йдеться не про символічний статус, а про можливість впливати на формування програм підтримки ветеранів та родин загиблих.
Різні правила в регіонах
Міністерство у справах ветеранів розробило типове положення щодо проведення виборів. Однак документ має рекомендаційний характер, тому частина обласних адміністрацій почала встановлювати власні правила проведення голосування.
У деяких регіонах це вже викликало питання щодо організації процесу.
Зокрема, типовим положенням передбачалося, що реєстрація учасників загальних зборів має завершитися за 14 днів до голосування. Такий підхід дозволяє заздалегідь визначити кількість учасників і підготувати місце проведення зборів.
Втім окремі обласні адміністрації вирішили проводити реєстрацію безпосередньо в день голосування. У разі великої кількості учасників це може суттєво затягнути процедуру та фактично заблокувати проведення виборів.
Питання до реєстрації кандидатів
В окремих регіонах виникають також суперечки щодо реєстрації кандидатів.
Відповідно до положення, претендентів мають обирати з-поміж представників ветеранських громадських організацій, які працюють щонайменше шість місяців. Такий підхід має забезпечити представництво реальних ветеранських об’єднань.
Водночас, за даними «ЧЕСНО», в окремих випадках з’являються спроби просувати кандидатів від так званих «кишенькових» громадських організацій — структур, створених для імітації громадського представництва.
«Маленькі вибори» з великим значенням
У громадському русі наголошують: хоча ці вибори мають локальний характер, їх результати можуть стати показником якості ветеранської політики в Україні.
Для ветеранської спільноти це перевірка здатності об’єднуватися та підтримувати кандидатів, які мають довіру серед ветеранів.
Для державних органів — тест на готовність забезпечити прозорі правила та відмовитися від практик адміністративного впливу на виборчі процеси.
У разі фіксації порушень під час організації або проведення виборів у «ЧЕСНО» закликають повідомляти про це електронною поштою: veteranslead@chesno.org
У Києві 12 березня відбудеться ярмарок освітніх закладів «Кваліфікація майбутнього», на який запрошують ветеранів, їхні родини та абітурієнтів. Під час заходу учасники зможуть напряму поспілкуватися з представниками вищих навчальних закладів столиці, дізнатися про умови вступу, пільги та освітні можливості.
У межах ярмарку відвідувачам нададуть детальну інформацію про вступну кампанію 2026 року та можливості навчання для ветеранів і членів їхніх родин.
Зокрема, у програмі:
роз’яснення пільгових умов вступу та інших освітніх можливостей для ветеранів і їхніх родин;
ознайомлення ветеранів із програмами професійної адаптації;
відкрите спілкування з представниками вищих навчальних закладів Києва;
надання вичерпної інформації про вступну кампанію 2026 року.
Окрім цього, під час ярмарку проведуть тематичні воркшопи та майстер-класи.
Для ветеранів підготували сесію про грантові програми та ваучери на навчання, а для абітурієнтів організують майстер-клас «Сім кроків вибору професії».
Де і коли відбудеться ярмарок
Ярмарок освітніх закладів «Кваліфікація майбутнього» відбудеться:
12 березня
початок — об 11:00
місце проведення — вул. Харківське шосе, 168ж
Участь у заході безкоштовна, попередня реєстрація не потрібна.
Довідка
Київ Мілітарі Хаб — це простір підтримки для ветеранів і їхніх родин, де вони можуть отримати консультації та допомогу з різних питань. Упродовж 2025 року фахівці центру опрацювали майже 17 тисяч звернень, що становить близько 40% від загальної кількості звернень.
Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради повідомляє про проведення онлайн-зустрічей для роботодавців, присвячених питанням працевлаштування ветеранів і ветеранок. Онлайн-зустрічі проходитимуть у форматі робочих дискусій за участю представників бізнесу, бізнес-клубів та об’єднань роботодавців.
Під час зустрічей учасники:
обговорять шляхи інтеграції ветеранів у ринок праці в різних регіонах і галузях економіки;
ознайомляться з досвідом компаній, які вже працевлаштовують ветеранів і ветеранок;
розглянуть можливості сучасних платформ для пошуку роботи;
напрацюють практичні інструменти співпраці бізнесу з ветеранами.
Проєкт став практичним продовженням принципів Хартії стійкості людського капіталу (HCR Charter) та ініціатив із розвитку бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок. Також він пов’язаний із розвитком державної платформи «Кар’єра ветерана».
Участь у заходах безкоштовна, однак необхідна попередня реєстрація. Зробити це можна за посиланням.
Після реєстрації учасники отримають детальну інформацію про дату та час проведення онлайн-зустрічі для свого регіону.
Заходи організовують у межах проєкту за підтримки міжнародних партнерів Folke Bernadotte Academy у співпраці з Міністерством у справах ветеранів України та Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип».
Поки країна воює, банківський сектор демонструє рекордні фінансові результати. У матеріалі Banker.ua зазначено, що за 9 місяців 2025 року банки заробили близько 119,4 млрд грн чистого прибутку, а 2024 рік приніс понад 103–104 млрд грн, що було вище за 2023-й. На тлі цих цифр Верховна Рада ухвалила підхід, за яким у 2026 році ставка податку на прибуток банків — 50% замість 25%
Для ШвидкоГроші (небанківської фінустанови) важливо пояснити це без “великої політики”: звідки береться прибутковість у фінсекторі, як вона впливає на вартість грошей для людей і чому клієнту завжди треба дивитися на повну вартість та графік платежів, а не на заголовки.
Також це напряму стосується практичних запитів клієнтів, зокрема взяти кредит на картку для військових ЗСУ: незалежно від новин про прибутки банків, ключове — зрозуміти реальні умови конкретного продукту, свою платоспроможність і план погашення.
Від шоку 2022-го до рекордів 2023–2025
2022: прибуток “з’їли” ризики та резерви
У перший рік повномасштабного вторгнення банки масово формували резерви під можливі збитки через різке зростання кредитних ризиків. Banker.ua пише, що перше півріччя 2022 року сектор завершив зі збитком, і лише наприкінці року вийшов у слабкий плюс.
У 2023 році модель заробітку відчутно змінилася: в огляді пояснюється, що прибутки формувалися не лише “класичним” кредитуванням, а значною мірою депозитними сертифікатами НБУ та ОВДП. Ключовою була висока облікова ставка (25%), яка дала банкам можливість розміщувати ліквідність із мінімальним ризиком і високою дохідністю.
2025: рекордна динаміка зберігається
Banker.ua наводить оцінку 119,4 млрд грн чистого прибутку за 9 місяців 2025 року, що підсилює дискусію про “надприбутки” та оподаткування.
Чому це важливо розуміти клієнту
Прибутковість сектору не завжди дорівнює “дешевим кредитам” Навіть якщо фінсектор загалом заробляє більше, це не означає, що будь-який продукт автоматично стає вигіднішим для клієнта. Вирішує не загальна статистика, а умови конкретного договору.
Монетарна політика впливає на “ціну грошей” Зміни облікової ставки, дохідності ОВДП та інструментів НБУ змінюють поведінку гравців: частина ліквідності йде у безризикові інструменти, і це впливає на доступність/вартість кредитних продуктів.
Порівнювати потрібно повну вартість та графік Для позики/кредиту ключове: сума, строк, загальна вартість, графік і правила дострокового погашення — саме це визначає реальне навантаження на бюджет.
Як це пояснює підхід ШвидкоГроші
ШвидкоГроші працює у сегменті споживчих кредитів/позик “під задачу”, де цінність для клієнта — не в макроцифрах прибутковості банків, а в практичних речах:
прозорість умов до підтвердження;
чіткий графік і зрозумілий розрахунок платежів;
відповідальне рішення: позика має сенс, коли є реалістичний план погашення.
Огляд Banker.ua показує: під час війни прибутковість банків суттєво змінилася через поєднання резервів 2022 року та впливу облікової ставки й державних інструментів у 2023–2025 роках, що й привело до рекордних результатів та податкової дискусії на 2026 рік. Для клієнта ШвидкоГроші практичний висновок простий: незалежно від того, “що в системі”, рішення треба приймати за повною вартістю, графіком і реалістичністю погашення саме у вашому бюджеті.
Питання та відповіді
Чому банки показують високі прибутки під час війни?
На прибутковість впливають кілька факторів: зміна ризиків у 2022 році (коли банки активно формували резерви), а далі — стабілізація та можливість розміщувати ліквідність у відносно низькоризикових інструментах (зокрема через механізми НБУ та державні папери). Це формує значну частину доходів сектору, навіть коли кредитування зростає не так швидко, як хотілося б бізнесу та домогосподарствам.
Чи означає прибутковість банків, що кредити для людей мають стати дешевшими?
Не обов’язково. Прибуток сектору не автоматично “перетворюється” на нижчу вартість кредитів для кожного позичальника. На ціну конкретного продукту впливають ризики, вартість ресурсів, конкуренція, строк, комісії, а також індивідуальний профіль клієнта. Тому орієнтуватися треба на умови договору, а не на загальні новини.
Як монетарна політика НБУ впливає на “ціну грошей” для клієнта?
Ключовий канал — облікова ставка та пов’язані інструменти. Коли ставка висока, фінансовим установам вигідніше тримати частину ліквідності у низькоризикових інструментах, а вартість ресурсів у економіці загалом зростає. Це впливає і на депозити, і на кредитні продукти, і на загальні умови доступу до фінансування.
На що дивитися в договорі, щоб реально оцінити вартість кредиту/позики?
Найважливіше: повна вартість, графік платежів, усі комісії та платежі, умови дострокового погашення, штрафи/пеня у разі прострочення. Саме ці пункти визначають реальне навантаження на бюджет, незалежно від того, як “красиво” виглядає ставка в рекламі.
Якщо цікавить “взяти кредит на картку для військових ЗСУ”, які базові правила безпечного рішення?
Почніть із бюджету: оцініть, який платіж буде посильним навіть при нерівномірних надходженнях. Далі — перевірте повну вартість і графік, оформлюйте заявку лише через офіційні канали, і не передавайте нікому коди підтвердження чи дані доступу. Остаточні умови завжди фіксуються у договорі, а рішення приймається індивідуально після перевірки даних.
В Ізмаїлі Одеської області 5 березня пройшов фізкультурно-реабілітаційний захід «Спортивний простір єдності», під час якого ветерани війни випробували себе в адаптивних видах спорту та взяли участь у різних активностях. Подія зібрала учасників із міста та району і стала майданчиком для спортивного спілкування та взаємної підтримки.
Захід відбувся в Ізмаїльському палаці спорту. Для ветеранів підготували кілька спортивних локацій, де можна було спробувати настільний теніс, дзюдо, піклбол, корнхол, регбі та волейбол сидячи. Окрім цього, діяли й інші активності.
Також для учасників працювала зона арт-терапії. Там усі охочі могли долучитися до майстер-класу з розпису гільз.
У події взяли участь понад двадцять ветеранів з Ізмаїла та району. Вони мали можливість не лише позмагатися у різних дисциплінах, а й поспілкуватися з людьми з подібним досвідом.
Організатори наголошують, що адаптивний спорт є важливою складовою відновлення військових після поранень і повернення до цивільного життя. «Адаптивний спорт — це не просто фізичні вправи, а повноцінна “терапія дією”».
Інклюзивні спортивні активності допомагають ветеранам долати психологічні бар’єри, адже тренування відбуваються за принципом «рівний-рівному» — поруч займаються люди з подібним життєвим досвідом.
Учасники заходу також наголошують, що ветеранський спорт — це не лише про результати чи медалі, а насамперед про відновлення, підтримку та повернення віри у власні сили.
Кіборг, який потерпає… Ветеран, що три роки не може отримати посвідчення учасника бойових дій… Інваліду міняють групу, хоча покращення здоров’я як не було, так і немає… Щастя людини з ампутованою кінцівкою, бо отримав усі виплати, гарантовані державою й законодавством…
Наша Аліса знаходиться ще в Країні Чудес чи вже потрапила до Задзеркалля?.. Насправді це – реалії сьогоднішньої української дійсності. Тієї, що Льюїсу Керролу навіть не снилася…
ДО ЛІКАРНІ Й НАЗАД
Микола Юхименко із Золотоноші, до 2014 року працював будівельником. На початку АТО йому зателефонували з військкомату. Що робити далі, Микола не вагався:
– Я кинув роботу й поїхав. Як був у тапочках, шортах і футболці – так і поїхав. Нам видали автомати. Більше нічого. Форму ми отримали пізніше. А коли одягли, відразу розлізлася, бо була трухлява. Так я чотири місяці воював у шортах і тапочках. Пройшли Донецькою областю: Амвросіївка, Гранітне, Водяне. Там я собі бронік і каску із загиблого росіянина зняв. Потім знайшов і взуття. Держава до війни не була готова. Зброю давали іржаву, треба було піском очищати. патрони також не найкращої якості.
Микола воював у складі 79 десантно-штурмової бригади. При одному зі штурмів потрапив у засідку ворога. Отримав перше поранення. Осколки прилетіли у спину й голову.
– Нас, вісім тяжкопоранених, виводили із оточення через росію. Була така домовленість. Зустрічали в Амвросіївці наші медики. А на блокпост приїхали їхні журналісти й ми повинні були подякувати, що нас повернули живими…
Після лікування – знову фронт. Тепер уже Донецький аеропорт. Разом із побратимами тримав новий термінал. Наші позиції – перший і другий поверхи. Від третього до п’ятого, а також у підвалі знаходився ворог.
– Ми були як прокладка в них. Перевіряли, щоб ніде розтяжку не зняли. Вивчили: коли тихо – значить вони десь лізуть. Відпочивати могли тільки тоді, коли вони стріляли. «Гради», танки, 120-ті не могли пробити стіну. Там більше 60 сантиметрів литого бетону. Аеропорт робили з дуже хороших матеріалів.
По захисниках працювала снайперша. Її вдалось ліквідувати. Коли труп випав із вікна, щоб його забрати, росіяни одразу попросили перемир’я. І саме в момент оголошення тиші по Миколі вистрілила напарниця вбитої, попала в руку. Евакуювати пораненого вдалося лише наступного дня…
Шлях «поранення – лікування – повернення» Юхименко проходив п’ять разів. Медики жартома казали, що треба йому вже свою палату мати. Проте, в Пісках захисник отримав ушкодження, після якого не знав, чи взагалі буде ходити. При зачищенні будинку Микола перебирався з однієї квартири до іншої через балкон. Прилетіла граната. Ударною хвилею його скинуло на землю…
Перелом хребта. Знову лікування. Потрібні були спеціальні імпланти. Школярі із Золотоноші збирали гроші. Батьки продали бабину хату. Купили турецькі, які зараз знаходяться у спині.
Після цього поранення Миколу звільнили. Йому поставили другу групу інвалідності. Близько року бійцю знадобилось, аби він знову міг ходити. Проте, з тих пір пересувається лише з паличкою.
ПОТРІБЕН, ПОКИ ВОЮЄШ
Життя потроху впорядковувалося. Микола повернувся до будівельної справи, одружився, в нього народився син… А в перший же день повномасштабного вторгнення, чоловік сам прийшов у військкомат і сказав, що піде воювати. Його взяли в роту снайперів 95 десантно–штурмової бригади.
Повномасштабне вторгнення Микола називає іншою війною. Багато техніки, авіація, масовані штурми. На одній із позицій у селі Долина на Донеччині Микола потрапив під атаку дронів. З одного ворог скинув гранату й вона влучила прямо в ногу.
– Допомогло, що я був в американських берцях із титановою вставкою. Встиг накласти бандаж, передати, що я поранений… Опритомнів, коли зробили операцію й поставили апарат… Мене кинула жінка. Почалася депресія. Коштів на лікування немає. Була ситуація, коли стержень випав і почала йти сукровиця. Звернувся до лікарні в Золотоноші. Полежав ніч, уранці виписали. Сказали, треба їхати туди, де мені робили протезування. А їхати в Київ немає за що…
Воювати Микола Юхименко більше не може. Пенсія ветерана – 18 тисяч. Шість із них віддає на аліменти, ще сім – на виплати кредитів, що брав на лікування. Розповідає, що пенсію нарахували неправильно. Навіть через суд довів, що заборгували 156 тисяч. Погодилися й виплачують… по 180 гривень на місяць. Проста арифметична дія дає відповідь, що таким чином із Миколою повністю розрахуються через 867 місяців, або понад 72 роки (!) За останнє поранення через помилку в документах виплату взагалі не отримав…
Допомогти виправити помилку й домогтися виплат узялася волонтерка із Дніпра Тетяна Лішик:
– Приїхала вивчити документи й побачила, як він живе. Холодильник порожній. Микола не встає з ліжка. І нікому до цього немає діла. Чому місцева влада не цікавиться, як живуть ветерани? Ногу потрібно терміново рятувати, бо вона гниє. Дала розголос у соцмережах. Люди почали писати, телефонувати. Хтось надіслав контакти радника Президента з питань реабілітації учасників бойових дій. Той сказав не гаяти часу і приїжджати до Києва в лікарню.
У столиці Миколу одразу поставили в чергу на лікування. Обіцяють вивести інфекцію, врятувати ногу й оздоровити спину. Якщо все вдасться, гроші, які збирала волонтерка підуть на медикаменти та закриття кредитів Юхименка в банках.
– Чому, коли треба воювати, – дивується Тетяна, – вони всім потрібні? А зробити щось для них, коли вони самі потребують допомоги, нікому! Ніхто не поцікавиться, як вони живуть. Миколу міськрада навіть зі святом не привітала!..
ПОСТІЙНА ІСТОРІЯ
А скільки в Україні ветеранів, що залишилися сам на сам із проблемами? Скільки тих, хто не дочекався своєї волонтерки?
Євген Самодін із міста Самар воював у 2015–2016 роках. У березні 2022-го знову на службі. Проте, через два тижні під Вугледаром отримав серйозне поранення. Ногу вдалося зберегти, але з тих пір Євген її не відчуває. Ходить на милицях. Отримав другу групу інвалідності. Зі служби списали. Отримав виплати й оформив пенсію. А за два роки на перекомісії групу змінили – із другої на третю. І пенсію зменшили. Зараз отримує 13 тисяч. А ногу як не відчував, так і не відчуває…
Один із тих, кому пощастило, якщо це можна назвати «щастям» – Дмитро Гарлє із Хмельницького. Із початку повномасштабного вторгнення пішов на фронт добровольцем. Воював у 116 бригаді. Запоріжжя, Донеччина, Харківщина. Поранення отримав у 2025 році під Куп’янськом. Дмитра поранило в обидві ноги. Одну вдалося врятувати. Іншу – ампутували.
Ветеран розповідає, що в нього з виплатами не було жодних проблем. Поки лікувався, щомісяця отримував по сто тисяч. Пенсію також оформив. Наразі чекає на виплати за поранення, подав усі необхідні документи. Сподіваються отримати понад 900 тисяч гривень.
Співзасновник громадської організації «Ветерани UA» Едуард Русанов повідомив, що до них за юридичною допомогою щодня звертаються до п’яти чоловік звільнених захисників з усієї України:
– Помилки в документах – постійна історія. Але, мені здається, винні в цьому військові частини. Є дуже тупі помилки. Наприклад, у датах і прізвищах. Тоді треба з адвокатами доводити, що ти маєш право на виплати. Часто ветерани не знають, що їм робити після списання. Роз’яснювати це мають у ТЦК, але там цього, на жаль, не роблять… От я військовий, я знаю, що мені треба зробити після списання: лікування, обстеження. А люди, які на ентузіазмі долучилися до війська, хотіли допомогти, вони поняття не мають. У нас є випадки, коли людину три роки тому звільнили, а в неї досі немає УБД!..
Щоб помилок не сталося, треба прискіпливо читати всі документи, які видаються. Збирати й нікому не віддавати оригінали. Якщо ж якусь помилку все-таки не помітив, звертайся за допомогою до юристів. Не факт, що тоді ти не потрапиш до Дивокраю, Задзеркалля чи просто бюрократичної пастки, але приводів для цього буде значно менше…
Дар’я БОБРОВА
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
Кабмін розширив програму підтримки для ветеранів, які через війну залишилися без даху над головою. І тепер коло отримувачів виплат стало значно ширшим. Відтепер на компенсацію можуть розраховувати не лише захисники з пошкодженим житлом, а й ветерани-переселенці (ВПО), які взагалі не мають власної квартири чи будинку.
Окремо подбали про тих, хто пройшов через полон. Якщо людина захищала Україну, була позбавлена волі агресором, а її домівка залишилася в окупації — вона також має повне право на ці виплати після повернення.
Як і куди подавати документи на компенсацію за оренду
Не обов’язково стояти в чергах, можна обрати зручний варіант:
Зайти у місцевий ЦНАП (шукайте послугу за кодом 02606).
Звернутися до профільного відділу з питань ветеранської політики там, де ви зараз орендуєте житло.
Просто надіслати документи рекомендованим листом.
Якщо виникають труднощі з паперами, можна звернутися до фахівця із супроводу ветеранів — вони мають допомагати з оформленням та розрахунками.
Строки та продовження виплат за оренду житла
Фінансування розбили на три етапи (до середини березня, червня та жовтня), щоб кошти надходили без затримок.
Перший період виплат розрахований на пів року, але якщо за цей час питання з власним житлом не вирішиться, компенсацію можна продовжити ще на 6 місяців.
Київ традиційно залишається містом, де народжуються нові соціальні формати — від мистецьких ініціатив до масштабних волонтерських проєктів. Одним із таких прикладів став благодійний бал «Тріумф духу. Грація танцю», що відбувся 22 лютого.
Захід зібрав ветеранів російсько-української війни, дипломатів, представників влади та бізнесу. Водночас подія стала лише видимою частиною більшого процесу — створення у столиці системної моделі реабілітації військових через танець.
Ініціатором концепції ветеранського балу як постійного соціального формату став власник київської студії BIG Dance Богдан Головатенко. Студія вже багато років працює як платформа для професійних та Pro-Am танцювальних пар, проводить великі події та об’єднує команду професійних тренерів.
«Ідея виникла не як одноразова подія. Було розуміння, що Київ має всі ресурси для запуску формату ветеранського балу — зали, тренерів, досвід і меценатів. Потрібно було об’єднати це в одну концепцію», — зазначив Головатенко.
Його співпраця з військовими розпочалася ще у 2017 році, коли студія стала платформою підготовки учасників соціального проєкту «Запроси мене з війни». Після початку повномасштабного вторгнення робота з ветеранами стала частиною щоденної діяльності студії.
Підготовка учасників до балу проходила на базі студії BIG Dance. Тренери працювали з ветеранами, які мають ампутації, адаптували танцювальні рухи та створювали індивідуальні й групові постановки.
До створення ключових номерів долучився хореограф Євген Сіроштан, який працює у складі команди студії.
Особливістю формату стало не лише партнерство ветеранів із професійними танцівницями, а й залучення їхніх родин до фінальних виступів.
«Для мене важливо було, щоб це був не світський вечір, а простір гідності. Коли ветеран танцює не як “людина з травмою”, а як сильний чоловік, батько і партнер», — підкреслив організатор.
Чому саме Київ
Столиця має значний потенціал для розвитку подібних соціальних ініціатив. У Києві зосереджені:
великі майданчики для проведення масштабних заходів;
активна бізнес-спільнота, готова підтримувати соціальні проєкти;
ветеранські центри та реабілітаційні установи.
Бал показав, що формат адаптивного танцю може об’єднати різні середовища — ветеранське, культурне, бізнесове та державне.
Наступний крок — системна програма
Організатори переконані, що ініціатива потребує системної підтримки. У перспективі йдеться про створення у Києві центру компетенцій адаптивного танцю.
Такий центр міг би включати:
навчання тренерів роботі з ветеранами з ампутаціями;
розробку методичних протоколів безпеки;
партнерство з протезними центрами;
регулярні групові заняття;
щорічний ветеранський бал як підсумок програми.
«У Києві є вся необхідна інфраструктура, професіонали та аудиторія. Потрібна лише синергія. Якщо столиця стане прикладом, зможемо створити мережу адаптивного танцю по всій країні», — переконаний Богдан Головатенко.
