Ветерани та ветеранки, які через поранення, травми або тяжкі захворювання потребують постійної підтримки, отримуватимуть безоплатний медичний догляд. Нову програму затвердив Кабінет Міністрів України, а фінансування послуг забезпечить Національна служба здоров’я України (НСЗУ).
Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я України.
Хто зможе отримати допомогу
Послуги передбачені для пацієнтів, функціональний стан яких за шкалою Бартела (медичний інструмент для оцінки рівня самостійності людини у повсякденному житті) становить 30 балів або менше. Це означає, що людина має обмежену здатність до самообслуговування й потребує постійного нагляду або допомоги.
Які послуги включає довготривалий медичний догляд
первинна оцінка стану за стандартизованими шкалами (Бартела, Карновського) з визначенням рівня залежності від сторонньої допомоги та щотижневим моніторингом;
медичне спостереження, лікування, діагностика й профілактика з урахуванням індивідуального стану пацієнта;
щоденний нагляд за здоров’ям, контроль прийому ліків, профілактика ускладнень, знеболення та догляд за пролежнями;
підтримка гігієни та забезпечення збалансованого або спеціального харчування;
підтримуюча реабілітація, а також психологічна, соціальна й духовна допомога;
навчання родичів і законних представників навичкам домашнього догляду.
Тарифи, які покриватиме НСЗУ
Розмір оплати залежить від рівня функціонального стану пацієнта, який визначають за шкалою Бартела протягом 28 днів:
для ветеранів із високою залежністю (20 балів або менше) — тариф становитиме 5 452,52 грн;
для ветеранів із помірною залежністю (від 21 до 30 балів) — 3 484,30 грн.
«Запровадження цієї програми дозволить ветеранам і ветеранкам отримати якісну довготривалу підтримку, що охоплює як медичні, так і психологічні аспекти. Це ще один крок до створення комплексної системи допомоги Захисникам України», — зазначили у МОЗ.
Водій одеської маршрутки нахамив ветерану війни та особі з інвалідністю 3 групи, Тарасу Кордонцу, коли він показав посвідчення УБД.
Історії надав розголосу депутат Одеської мерії Андрій Вагапов і повідомив подробиці, передає «Культурометр».
Тарас проїхав в маршрутці №145 від «Привозу» до зупинки Марсельська. Саме на цій зупинці перед ним вийшов ще один ветеран з посвідченням УБД. І коли він теж показав посвідчення, то водій не стримав негативних емоцій на адресу тих, хто воював на фронті, а тепер законно користуються правом безкоштовного проїзду:
«Достали со своими УБДхами. Тот с УБД, тот с УБД. Куда вы ездите постоянно? Понабирали себе удостоверений, так дома сидите», — сказав водій.
На що Тарас відповів йому: «Я можу інше надати посвідчення, особи з інвалідністю. І чому ви говорити зі мною мовою вбивць?».
Що неприємно – пара пасажирів замість підтримки ветерана почала його журити зі словами «Это одесский (язык), это не русский».
Відомо, що маршрут №145 обслуговує МПП «Ніка». Андрій Вагапов повідомив, що спільнота ветеранів вимагає у водія публічних вибачень та обовʼязкового проходження курсів державної мови. Також він звернувся до начальника Одеської МВА Сергія Лисака з проханням ініціювати перевірку перевізників та водіїв. Ветерани з задоволенням долучаться до цієї робочої групи.
Під час спілкування з ветеранами на різноманітних ярмарках вакансій часто доводилося чути, що з реальних посад, які можуть зайняти захисники, переважно це – двірники, прибиральники, вантажники. У деяких роботодавців, які брали участь у подібних заходах, ми самі заповнювали заявки, просили робити це знайомих і в більшості випадків або надходила відмова, або просто відбувалися мовчанням.
Із цього можна зробити висновок, що достойне працевлаштування для ветеранів залишається відкритою проблемою, яку чомусь ніхто не спішить вирішувати. Із навчанням – куди простіше. Отримала організація кошти, провела заняття за утвердженими планом і графіком, а що далі робити з такими «навченими», то вже нікого не обходить.
ЦЕ – РЕАЛЬНО!
Але, як виявилося, існують виключення із правил і саме такі виключення цілком природньо привертають до себе увагу. Тому, коли в редакції дізналися про діяльність платформи «Курс», що зорганізувалася при Центрі підготовки операторів БПЛА «Крук», відразу вирішили дізнатися про неї більше.
– Центр «Крук» працює із квітня 2022 року, – розповів виконавчий директор Микита Гавриленко. – Ми зорганізувалися як відповідь на потребу в підготовці операторів БПЛА. У ЗСУ на той час був запит на підготовку великої кількості операторів. Із того часу ми підготували більше 9000 курсантів за різними напрямками. Навчаємо військових лише за реальними запитами від бригад і військових частин. Тобто готуємо фахівців, які точно будуть затребувані в підрозділах…
Однак у 2023 році центр розширив власну діяльність і став готувати ще й ветеранів, тобто звільнених військовослужбовців. І не лише готувати, а й працевлаштовувати. Так виник проєкт – платформа «Курс». Після того, як ветеран проходить курс навчання, він одразу запрошується на співбесіду й на роботу. А вступ у професію центр надає в режимі онлайн. Це потрібно для того, щоб майбутній працівник зрозумів, у чому полягатиме його робота й наскільки вона буде його задовольняти кандидата.
Приміром, є в центру надійний партнер, такий як «Артеріум» – відома фармацевтична компанія. Прочитав ветеран назву професії «гранулювальник» і поняття не має, що вона передбачає. Але достатньо зайти на курс і подивитися відео, де на виробництві знаходиться працівник у медичному халаті, масці, в абсолютно стерильному приміщенні, біля верстату, який виробляє медичні препарати. І відразу все стає ясно! Без того, щоб подивитися вступну історію, неможливо зрозуміти, в чому полягає сутність роботи.
– Зараз дуже багато пропозицій для ветеранів із відкриття власного бізнесу, – продовжує Микита Гавриленко. – Компанії, фонди, благодійні організації допомагають ветеранам ставати підприємцями. Але хотіти мати бізнес і могти його мати – це принципово різні речі. Бізнес – це постійне залучення в процес, без вихідних і з величезною відповідальністю. А, як показує практика, більшість ветеранів воліють мати звичайну роботу із достойною зарплатою, відпусткою й відпочинком на вихідні. Тому ми зосередили увагу на робітничих професіях. Наші партнери – «Укрпошта» та «Укрзалізниця», для охорони якої ми підготували декілька екіпажів операторів дронів, а також фармацевтична компанія «Arterium», будівельна «Koval’ska», агро-виробничі «Kernel» і «НІБУЛОН». Але найголовніше, що ми починаємо підготовку працівника лише після уточнення, що для ветерана у роботодавця точно є робоче місце.
ЕТАПИ ТА ЗДОБУТКИ
На початку діяльності платформи «Курс» її підтримав Міжнародний фонд «Відродження». А зараз вона активно співпрацює з фондом «Razom for Ukraine». Тепер уже працівники визначають кілька етапів у своїй діяльності. Перший – півторарічний, коли було працевлаштовано біля сорока ветеранів для «Укрзалізниці», виробників дронів та інших роботодавців. Другий, під час якого не знайшлося фінансування й працівники змушені були працювати на волонтерських засадах. Зараз, на переконання виконавчого директора, триває третій етап, що розпочався в серпні поточного року. За цей час проєкт отримав біля 80 звернень від ветеранів і ці звернення зараз активно опрацьовуються.
Тут цікаво було почути назву «агродрони». Виявляється, що це не почулося, така назва дійсно існує. І не лише існує, а й активно розвивається. Це – літальні апарати, які використовуються в сільському господарстві. За їхньою допомогою обробляють поля – вносять добрива, окропляють гербіцидами, препаратами від шкідників. І тут також неможливо обійтися без оператора, вірніше – двох, які мають запрограмувати дрон на певну роботу й контролювати її виконання.
Є ще одна подія, якою проєкт може пишатися! Семеро з підготовлених на курсі фахівців зараз знаходяться в процесі оформлення в американській компанії «Mettlehawk Defence USA», яка бере участь у навчаннях НАТО й союзних держав. Там вони працюють інструкторами й навчають союзників використанню дронів на основі українського досвіду ведення повномасштабної війни.
На платформі «Курс» зараз працює лише чотири людини. Із виконавчим директором ми вже познайомилися. Інша частина команди виглядає наступним чином. Денис Ковальов, ветеран і амбасадор для співпраці із представниками ветеранської спільноти. Адміністратор платформи Антон Трібе працює над створенням курсу, консультує й адмініструє. Комунікаційник Іван Полунін веде соціальні мережі, готує пости й відповідає за рекламу. Ці люди займаються також створенням навчальних компонентів спільно з роботодавцем.
А далі відбувається співпраця з претендентами на існуючі посади. Ветеран подає заявку, проходить консультацію, прослуховує онлайн-курс, який триває кілька годин, завдяки чому знайомиться із загальною теорією. У випадку з навчанням на оператора агродрона, претендент направляється в Рівне, отримує там гуртожиток і протягом п’яти днів навчається на оператора дрона та отримує сертифікат державного зразка.
СВІЙ ДО СВОГО
Денис Ковальов із початком повномасштабної війни відразу повернувся із-за кордону. Дістатися до окупованої Херсонщини, де мешкала родина, вже не міг, тому приєднався в Миколаєві до 79 десантно-штурмової бригади. А в кінці березня на Луганщині отримав тяжке поранення. Далі було лікування, отримання інвалідності й… навчання на оператора безпілотних систем. Минулого року знову пішов служити, але стан здоров’я не дозволив повноцінно виконувати бойові завдання. Тому в травні вже поточного був звільнений вдруге.
– Я завжди вважав, – розповідає Денис, – що мій обов’язок – захищати рідну землю. І коли такої можливості вже більш не мав, вирішив допомагати ветеранам. Таким чином потрапив до платформи «Курс». Мені сподобалося, як ведуться перемовини та залучаються ветерани. Як враховуються індивідуальні особливості, зокрема стан здоров’я.
Працівники проєкту вважають, що досі їхня діяльність та організація знаходяться в зародковому стані. Зараз вони активно співпрацюють із 20–30 роботодавцями й намагаємося розширювати цю співпрацю. Але, якщо одночасно звернеться тисяча людей, такого навантаження не витримає ні структура, ні те фінансування, яке мають зараз. Тому команда платформи «Курс» звертається до представників ветеранського бізнесу, до компаній, які готові брати на роботу ветеранів, – давайте співпрацювати! Якщо ви є ветераном, що шукає роботу, – реєструйтеся на платформі за адресою https://kurs.in.ua/
Олександр ОЛЕКСІЄНКО
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Тут представлена позиція автора, яка не обов’язково співпадає з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
У Полтаві відбулася підсумкова конференція ветеранського проєкту «З теплом у серці до серця», присвячена створенню належних умов для ветеранів та членів їхніх сімей у громадах області.
Про це повідомляє Полтавська обласна військова адміністрація.
Захід зібрав представників влади, громадських організацій, бізнесу та фахівців, які працюють із ветеранами. Під час конференції обговорили результати реалізації програми, що спрямована на розвиток ветеранських просторів та підтримку самореалізації Захисників і Захисниць.
Начальниця управління у справах реінтеграції, соціального захисту ветеранів та ВПО Полтавської ОВА Ольга Саєнко наголосила, що область активно формує мережу ветеранських просторів, які стають місцем сили для військових:
«Ми створюємо не просто офіси, а справжні центри сили. Наразі в області діє вже 14 ветеранських просторів. Два з них — у Новосанжарській та Великорублівській громадах — відкриті завдяки підтримці програми реінтеграції ветеранів IREX, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США. Це приклад того, як співпраця влади, громад та міжнародних партнерів приносить конкретні результати для Захисників України», — зазначила вона.
Окремим блоком конференції стала тема розвитку ветеранського бізнесу. Заступниця начальника управління Віта Рекотова підкреслила, що підтримка підприємництва серед ветеранів — це стратегічний напрям для відновлення громад:
«Ветеранський бізнес — не лише соціальна ініціатива, а й ефективна економічна модель. Інвестиції у такі проєкти — це інвестиції у стабільність регіону».
Вона також повідомила, що з 1 січня 2026 року урядова програма «Власна справа» («Грант для ветеранів та членів їхніх сімей») буде розширена. Ветерани, які вже успішно реалізували попередні проєкти, зможуть отримати додаткові мікрогранти, а до переліку отримувачів грантової підтримки увійдуть батьки, дорослі діти ветеранів та сім’ї загиблих Захисників.
Під час заходу учасники поділилися практиками створення ветеранських просторів, досвідом психологічної допомоги та кейсами успішного повернення військових до цивільного життя.
Проєкт «З теплом у серці до серця» реалізує ГО «ДАНА-ЦЕНТР» у межах Програми реабілітації та реінтеграції ветеранів, яку впроваджує IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.
На Івано-Франківщині дедалі більше ветеранів та членів їхніх родин обирають підприємництво як шлях до відновлення після війни й адаптації до цивільного життя.
Про це повідомляє Івано-Франківська обласна державна адміністрація.
Від початку року 110 ветеранів та членів їхніх родин стали отримувачами грантів на відкриття або розвиток власного бізнесу. Серед них — 59 учасників бойових дій і 51 дружина ветерана.
Завдяки реалізації цих бізнес-проєктів у регіоні планують створити понад 200 нових робочих місць у різних секторах економіки — від агровиробництва до сфери послуг.
«Підтримка ветеранського підприємництва — це не лише допомога конкретним людям, а й інвестиція у розвиток громад і місцевої економіки», — наголошують в Івано-Франківській ОДА.
В області продовжують діяти державні та регіональні програми підтримки ветеранів, що передбачають грантове фінансування, навчання з бізнес-планування та менторський супровід на етапі запуску власної справи.
В Україні налічується понад 1,2 млн ветеранів, з них 57 % зіштовхуються з проблемами при пошуку роботи. Найбільш поширеним бар’єром при працевлаштуванні є проблеми із фізичним здоров’ям. Про це зазначили понад 36 відсотків ветеранів та ветеранок під час опитуванням проведеного Українським ветеранським фондом Мінветеранів спільно з платформою пошуку роботи.
Проблема допомоги у пошуку роботи сьогодні актуальна і потребує дій на випередження. Адже після завершення війни кількість людей, які потенційно стануть шукачами роботи може сягати 5-6 мільйонів осіб, це ветерани і їх рідні.
Саме тому в міжнародному центрі ортезування та протезування Medical Center Orthotics & Prosthetics (MCOP) Україна в межах щомісячної групи підтримки для людей з втраченими кінцівками відбувся воркшоп та відкрита дискусія на тему працевлаштування.
Одним зі спікерів заходу став пацієнт центру MCOP Україна — ветеран війни Гліб Кравченко. Завдяки високотехнологічному протезуванню він успішно повернувся до цивільної роботи, і нині очолює відділ рекрутингу в одній із українських miltech-компаній, яка спеціалізується на виробництві літальних апаратів.
“Від ветерана для ветеранів — я ділюся кейсом зі свого життя. Адже саме мій набутий військовий досвід в поєднанні з цивільним допоміг мені очолити команду рекрутингу в miltech компанії.” — розповів Гліб під час свого виступу.
До повномасштабного вторгнення Гліб працював в IT, але у 2024 році змінив посаду HR-директора на однострій. Захисник втратив нижню кінцівку в результаті осколкового поранення після влучання fpv-дрона. В квітні цього року в центрі MCOP Україна Гліб безоплатно отримав новий високотехнологічний протез ноги з електричним колінним вузлом. Успішно адаптуватися до ходи ветерану допомогла команда фахівців центру, де фізичний терапевт працює в парі з протезистом, — це дає змогу вчасно коригувати неточності посадки протеза та пришвидшує результат.
Зараз Гліб проводить на протезі до 10 годин на день, а ще зізнається: відчуває титанову ногу, як продовження рідної кінцівки — лише відображення в дзеркалі видає правду.
“Наразі на miltech-ринку є великий запит на спеціалістів саме із військовим досвідом. Компанії шукають людей, які не просто знають, як зібрати ту чи іншу техніку, а й бачили та розуміють, як вона працює на полі бою. Наприклад у нас є запит, R&D спеціалістів та інженерів-конструкторів, так і на збиральників, пайщиків, малярів та інструкторів”, — підсумував Гліб свою доповідь.
Заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості Олена Скорзова розповіла про механізми допомоги ветеранам та ветеранкам у працевлаштуванні: навчання, перекваліфікацію, гранти на відкриття власної справи. За її словами, понад 39 тисяч ветеранів скористалися послугами служби зайнятості з початку воєнного стану, 10 тисяч з яких успішно працевлаштувалися. Найпопулярніші сфери, де ветерани відкривають бізнес, — це ресторанна діяльність, роздрібна торгівля, ремонт авто, вантажний транспорт та освітні послуги.
“Закінчення служби — це лише початок нового шляху. Немає жодних перепон, коли є віра в себе. Головне — почути себе, побачити свої сильні сторони та знайти внутрішню мотивацію. А ми, у Державній службі зайнятості, допоможемо зробити наступний крок — до нової професії та впевненого життя після служби”, — зазначила Олена Скорзова під час виступу.
Про приклад соціально-відповідального бізнесу, який навчає та надає робочі місця ветеранам з втраченими кінцівками, розповів директор MCOP Україна — Андрій Петрук.
У центрі вже працює три ветерани, двоє з яких мають складну подвійну ампутацію ніг. Вони займаються питаннями логістики та взаємодії з клієнтами. І це не лише надає центру статус безбар’єрного та соціально-відповідального бізнесу, але й робить послуги ближчими до клієнта — коли тебе зустрічає людина, яка так само пройшла через ампутацію і зараз живе повноцінним життя, це неймовірно надихає!
“Ми розуміємо, що після втрати кінцівки життя людини змінюється кардинально. І та робота, яку людина могла робити до поранення, стає для неї недосяжною. Тому ми готові навчати ветеранів технічних спеціальностей, давати їм всі необхідні умови праці та рухатися надалі в цьому напрямку. Бо це реалії майбутнього України — ветеранів, які повертаються з війни з важкими травмами, ставитиме все більше”, — пояснив Андрій Петрук.
На початку 2025 року кількість людей з інвалідністю складала 3 млн осіб. Лише від початку повномасштабної війни ця цифра зросла на 300 тисяч осіб.
Директорка благодійного фонду Future for Ukraine у США, Олена Ніколаєнко, провела для ветеранів практичний воркшоп на тему, як скласти резюме та презентувати свої сильні сторони на співбесіді, навіть якщо за плечима лише військовий досвід.
“Спершу вам треба чесно оцінити свої можливості та бачення себе у новій професії. Комусь вдається вести бізнес, а хтось почувається комфортніше як найманий працівник. Не бійтеся просити допомоги — є програми підтримки ветеранів, спільноти, фонди. Ваш досвід безцінний — він може стати основою нової кар’єри чи власної справи”.
Як зазначив ветеран Гліб Кравченко, який зараз сам займається рекрутингом, головне – це відшукати свої сильні сторони, навіть ті, що були здобуті у війську, та сфокусуватися на майбутньому:
“Соціально-відповідальні бізнеси вибудовують систему залучення ветеранів, бо розуміють, що військовий — це в першу чергу спеціаліст з неосяжним досвідом, з яким можна зростати разом. Двері таких компаній, платформ, проєктів завжди відкриті для людей, що повертаються до цивільного життя і шукають можливість, яка своєю чергою вже чекає на них. Все що потрібно для цього — перший крок, який у компанії допоможуть зробити”.
Відкриту зустріч відвідали понад 20 українських ветеранів з родинами. Інформаційним партнером заходу став український медіахолдинг Live Media HUB, модерував відкриту дискусію, ведучий Новини.LIVE — Павло Ковальчук.
Безоплатні групи підтримки, де ветерани з втраченими кінцівками можуть спілкуватися на різні теми, проводяться щомісяця в центрі MCOP Україна за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Д. За анонсами можна слідкувати в соцмережах — MCOP Україна
Реєстрація на групи підтримки відбувається за телефоном +380979745996 (адміністратор Влад).
У Тернополі 11 листопада відбудеться зустріч «BLOOM для ветеранського бізнесу: новий старт після служби». Захід об’єднає ветеранів, підприємців і лідерів громад із восьми областей, щоб обговорити відновлення бізнесу після війни та можливості для старту власної справи.
Про це повідомляє ГО «West Ukraine Digital».
Участь у події зможуть узяти представники ветеранського бізнесу та підприємці з Чернігівської, Дніпропетровської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Одеської, Сумської та Запорізької областей. Захід проходитиме в офлайн-форматі у центрі Дія.Бізнес у Тернополі (Бізнес-центр «К-15», вул. 15-го Квітня, 2м), а також транслюватиметься онлайн у соціальних мережах. Початок — о 11:00.
Організатори запрошують ветеранів, підприємців та активних членів громад, які прагнуть інтегруватися у цивільне життя через власну справу, створювати робочі місця для побратимів і внутрішньо переміщених осіб, а також розвивати економіку своїх регіонів.
про сучасний стан ветеранського підприємництва в Україні, його виклики та потреби;
які можливості відкриваються для ветеранів, що повернулися зі служби;
як здійснюється відновлення бізнесу в прифронтових областях;
як програма BLOOM («Створення засобів для існування та можливостей для оптимізованих ринків») допомагає ветеранам започаткувати або розширити власну справу.
Передбачено сесію «питання-відповідь», де учасники зможуть напряму поспілкуватися з експертами.
💬 Серед спікерів:
Оксана Качурівська — голова ГО West Ukraine Digital;
Олеся Залуська — директорка консорціуму програми BLOOM, Mercy Corps;
Надія Юдаєва — керівниця напряму «Раннє економічне відновлення та підтримка малого бізнесу і самозайнятості», Mercy Corps;
Наталка Найда — голова ініціативи «Ветераницивільні Петрос»;
ветерани-переможці грантових програм.
«Мета програми — дати ветеранам інструменти для економічної самостійності, допомогти відновити впевненість у власних силах і повернутися до активного життя через підприємництво», — зазначають організатори.
Програма BLOOM реалізується ГО «West Ukraine Digital» за фінансової підтримки уряду Великої Британії через UK aid. Ініціатива впроваджується BLOOM-консорціумом, до якого входять Mercy Corps, International Rescue Committee (IRC), Swisscontact та Право на захист (R2P).
У Білій Церкві завершився курс «Психологічна реабілітація суспільства після переможного закінчення війни». Понад 130 фахівців соціальної сфери здобули міжнародні сертифікати, аби допомагати ветеранам адаптуватися до мирного життя.
Про це повідомляє інформаційний портал «Моя Київщина» з посиланням на пресслужбу Білоцерківської міської територіальної громади.
Навчання проходило в межах програми «Життя після перемоги», ініційованої громадською організацією «Ветерани на сторожі миру» за підтримки Київської обласної військової адміністрації.
Отримані знання дозволять фахівцям надавати якісну психологічну підтримку ветеранам, сприяти їхній ресоціалізації та формувати в суспільстві культуру розуміння потреб Захисників.
«Наше завдання — щоб кожен ветеран відчув, що його досвід, сила й жертовність мають продовження у мирному житті. Психологічна реабілітація — це не про лікування, а про відновлення внутрішнього ресурсу», — зазначили організатори програми.
Біла Церква продовжує розвивати ветеранську політику та створювати спільноту, де кожен Захисник України відчуває турботу, підтримку та вдячність громади.
На Волині готують до запуску унікальний освітній проєкт — «Казка-розмальовка про інклюзію та безбар’єрність». Ініціатором став ветеран з ампутацією Євген Сивопляс, а партнером — Волинська ОВА. Проєкт допоможе дітям краще розуміти ветеранів та людей з інвалідністю, формуючи повагу, емпатію й природне ставлення з раннього віку.
Навчити дітей розуміти ветеранів Проєкт презентували під час зустрічі заступника голови Волинської ОВА Дениса Денищенка з керівником ветеранської ГО «Зруш Скелю» Євгеном Сивоплясом. Участь у нараді взяли представники освітніх і архітектурних управлінь, Луцької міської ради та місцевих освітніх закладів.
Ідея проста, але надзвичайно важлива — допомогти дітям 6–9 років усвідомити, що ветерани чи люди з протезами — це звичайні герої, які заслуговують поваги, а не жалю чи страху.
«Саме у цьому віці формується світогляд, і казки чи розмальовки — найкращий спосіб навчити дитину співчуттю й прийняттю», — пояснює автор ідеї Євген Сивопляс.
Книга, яка виховує емпатію «Казка-розмальовка» поєднує казковий сюжет, комікси, інтерактивні завдання та сторінки для творчості. Діти не лише читають історії, а й самі малюють героїв, уявляючи їх із різними особливостями. Це сприятиме розвитку критичного мислення, фантазії та доброзичливого ставлення до різних людей.
За даними Мінветеранів, нині в Україні живуть від 40 до 50 тисяч людей із ампутованими кінцівками. Однак у суспільстві досі бракує культури спілкування з ними, що часто породжує непорозуміння або дистанціювання.
«Діти нерідко запитують: “Чому ця людина без руки?” або “Що це за залізна нога?”. Ми хочемо дати чесні, але добрі відповіді через мову казки», — каже Сивопляс.
Підтримка області та наступні кроки Заступник голови Волинської ОВА Денис Денищенко підтримав ініціативу та запропонував розпочати з пілотного впровадження у школах Луцької громади.
«Це гарна ідея. Почнемо з Луцька, а далі поширимо досвід на всю область», — наголосив посадовець.
Учасники зустрічі — начальник департаменту Луцької міської ради Віталій Бондар і керівниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк — домовились спільно розробити алгоритм дій для видання та впровадження книги.
Партнерами стануть Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, освітні заклади та громади області. Також організатори закликали благодійників долучитися до видання книги, адже проєкт виховує культуру поваги до українських захисників із дитинства.
Коли служба у Збройних силах визнається державою як необхідність, це водночас — акт поваги. Статус учасника бойових дій (УБД) — офіційне підтвердження участі людини у захисті незалежності України. Він закріплений законом, передбачає соціальні гарантії та має свою історію становлення.
Законодавча база й актуальні зміни
Поняття «учасник бойових дій» вперше було закріплене в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року. Саме цей документ визначив, хто належить до ветеранів війни, та заклав правову основу для надання пільг і гарантій.
Подальше деталізування статусу відбулося через постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 20 серпня 2014 року «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України». Цей документ визначає, кому, як і за яких умов присвоюється статус УБД.
Під час воєнного стану до порядку неодноразово вносилися зміни, зокрема — спрощено процедуру отримання статусу та передбачено автоматичне надання для військових, які документально підтвердили участь у бойових діях.
Хто має право на статус учасника бойових дій
Військовослужбовці та резервісти, які безпосередньо виконували бойові завдання або входили до складу підрозділів у районах бойових дій.
Працівники силових структур та інші особи, які брали участь у заходах із забезпечення бойових дій.
За певних умов — іноземці та особи без громадянства, що захищали Україну; для таких категорій діє окремий порядок оформлення.
Що важливо знати
Ключовою умовою є підтвердження факту участі в бойових діях (витяги з наказів, довідки, дані з реєстрів). У період воєнного стану вимоги щодо кількості днів у зоні боїв можуть бути змінені або спрощені згідно з діючими постановами.
Позбавлення статусу УБД
Особа може бути позбавлена статусу учасника бойових дій у разі:
встановлення факту подання недостовірних відомостей;
набрання законної сили обвинувальним вироком суду за умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин, учинений під час участі в бойових діях.
Підстави та порядок позбавлення визначені тією ж постановою № 413. Добровільна відмова від статусу законодавством не передбачена.
Різниця між статусами «учасник бойових дій» і «ветеран війни»
Поняття часто плутають, але між ними є принципова різниця. «Учасник бойових дій» — це категорія з-поміж ветеранів війни, тобто не всі ветерани є УБД. Закон виділяє три основні категорії ветеранів війни:
Учасники бойових дій Особи, які безпосередньо брали участь у бойових діях із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. До них належать військовослужбовці, добровольці, бійці територіальної оборони, а також іноземці, які воюють у складі ЗСУ чи інших офіційних формувань.
Особи з інвалідністю внаслідок війни Це військовослужбовці, працівники силових структур або інші особи, які отримали поранення, контузію, каліцтво чи захворювання, пов’язані з виконанням бойових завдань, і через це стали особами з інвалідністю. Такий статус підтверджується медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) на підставі документів про участь у бойових діях. Вони мають розширений перелік пільг і гарантій, зокрема безоплатне забезпечення транспортом (автомобілем), пріоритетне отримання житла, підвищені соціальні виплати, безоплатний проїзд усіма видами транспорту.
Учасники війни Особи, які не брали безпосередньої участі в бойових діях, але забезпечували обороноздатність держави у воєнний час. Це можуть бути працівники оборонних підприємств, медики, будівельники, енергетики, залізничники та інші, чия діяльність мала стратегічне значення під час війни або воєнного стану. Вони також мають соціальні гарантії, але їхній перелік дещо вужчий, ніж для учасників бойових дій.
Які пільги та гарантії надає держава
Закон гарантує учасникам бойових дій низку пільг і соціальних гарантій. Серед них:
безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
безоплатне медичне обслуговування в державних і комунальних закладах;
безоплатне протезування (крім зубного);
санаторно-курортне лікування (за медичними показаннями);
75 % знижки на оплату житлово-комунальних послуг;
переважне право на залишення на роботі у разі скорочення;
спрощене оформлення документів у державних реєстрах і сервісах.
Отримання статусу відбувається за поданням пакету документів до міжвідомчої комісії при Міністерстві оборони або через електронний кабінет на порталі єВетеран. Після ухвалення рішення дані автоматично вносяться до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Для військових, мобілізованих після 24 лютого 2022 року, статус часто надається автоматично на підставі даних з офіційних реєстрів та бойових наказів.
Практична інструкція: як отримати статус УБД
Підготуйте пакет документів: службові витяги, накази, довідки від командирів, інші докази участі.
Подайте заяву до міжвідомчої комісії при відповідному центральному органі (наприклад, Міноборони) або скористайтеся електронним кабінетом порталу єВетеран/Дія.
У разі дії автоматичного механізму — статус може бути наданий на підставі даних реєстрів без додаткових звернень. Перевірити стан заявки та статус можна через електронні сервіси.
Після ухвалення рішення інформація вноситься до Єдиного державного реєстру ветеранів війни — після цього особа отримує відповідне посвідчення та може реалізувати пільги.
Висновки
Статус учасника бойових дій — не просто документ. Це визнання мужності й внеску людини у захист держави. Разом із правами та пільгами він покладає на державу обов’язок підтримувати ветеранів, а на суспільство — пам’ятати про ціну цієї підтримки.
