Україна готується розширити державну програму доступної іпотеки «єОселя», залучивши фінансування від міжнародних партнерів. Уряд уже працює над новими механізмами, які мають збільшити обсяги кредитування, зокрема для ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.
Про відповідні плани заявив Олексій Соболєв під час Форуму доступної іпотеки.
«Наше завдання — масштабувати програми доступної іпотеки. Ми активно готуємося до залучення фінансових ресурсів від іноземних кредиторів, адже це дозволить продовжити реалізацію “єОселі”», — зазначив міністр.
Він також наголосив на необхідності посилення ролі цифрових рішень у розвитку програми.
За словами представниці Глобус Банк Катерина Личана, середній дохід позичальників за програмою становить від 40 тисяч гривень на місяць. При цьому:
65% кредитів оформлюють чоловіки
77,8% позичальників — у віці 26–45 років
У грудні 2025 року Кабінет Міністрів оновив правила участі в програмі «єОселя». Зокрема, посилили вимоги до площі та вартості житла. Частина змін набула чинності з лютого 2026 року й передбачає додаткові обмеження, які впливають на доступ громадян до іпотеки.
Водночас, за даними платформи OLX Нерухомість, в Україні зростає кількість пропозицій житла, доступного для придбання за програмою «єОселя».
В Україні відбудуться Всеукраїнські змагання «Карпатський виклик» для військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, які зазнали поранень унаслідок війни. Участь у заході розглядають як один із інструментів фізичної реабілітації та соціальної інтеграції захисників.
У програмі передбачили низку адаптивних дисциплін:
адаптивний більярд
настільний теніс
жим лежачи
ривок гирі
веслування
Організатори зазначають, що подія має на меті підтримати фізичну форму ветеранів, сприяти їхньому відновленню через спорт і залучити до ветеранської спортивної спільноти.
Реєстрація учасників триває до 17 квітня включно за посиланням: fitofan.com/karpatskyi-vyklyk-2026. Додаткову інформацію можна отримати за телефоном інформаційної лінії: +380 98 794 70 16.
Змагання проведуть у межах проєкту «Розвиток спорту для ветеранів», який реалізує Міністерство у справах ветеранів України. Ініціатива відповідає Стратегії ветеранської політики до 2030 року та Національній стратегії безбар’єрності, ініційованій першою леді Оленою Зеленською.
У місті Самар Дніпропетровської області у Історико-краєзнавчому музеї імені Калнишевського відкрили виставку картин, створених ветеранами війни.
Воїн і митець в одній особі
Як повідомляють у музеї, виставка представляє роботи художників-військовослужбовців та ветеранів, зокрема Дениса Недолуженка, Михайла Михайловича і Миколи Філонова. Експозиція має назву: «Мистецтво – зброя, захист, ліки».
«Ця подія є надзвичайно важливою та актуальною, адже вона відкриває суспільству інший вимір особистості українського воїна – не лише захисника, а й митця, здатного творити красу поза межами війни», – зазначили організатори.
Виставка як нагадування про людяність
Представлені роботи не говорять про війну, а показують світ, який наші воїни захищають – природу, красу, спокій та людяність. Експозиція дозволяє відчути, що навіть у складних обставинах війна не може відібрати у людини головне – бажання жити, відчувати й творити.
У Калуші невідомі пошкодили спортивний майданчик “Strong Workout”, облаштований у жовтні 2025 року для реабілітації ветеранів, військових, людей з інвалідністю та молоді. Майданчик розташований поблизу басейну “Посейдон” та оснащений сучасним інвентарем, який дає змогу займатися спортом усім охочим. Пошкодження виявили вранці 30 березня.
Міський голова Калуша Андрій Найда висловив шок і обурення інцидентом:
«Це місце відновлення сили та здоров’я тих, хто віддав своє за наш спокій. І саме на це піднялася рука в тих, хто не вміє нічого, окрім як руйнувати. Звертаюся до тих, хто це зробив: майте совість і повагу! Ви нищите зусилля громади та можливості для відновлення наших Захисників. Це ницо і ганебно».
Працівники дитячо-юнацької спортивної школи вже готують звернення до поліції, а міський голова закликав мешканців, які є свідками подібних дій, повідомляти про це правоохоронців.
У Тернополі провели перший кіберспортивний турнір серед ветеранів, який пройшов у центрі кіберрозваг After Life. У змаганнях взяли участь 15 учасників, які демонстрували свої навички у запеклій боротьбі за перемогу.
Переможці та призери отримали нагороди
За підсумками турніру визначили переможців і призерів. Вони отримали кубки, грамоти та подарунки, закуплені за підтримки Тернопільської міської ради та місцевих підприємців. Організатори відзначають, що такі заходи допомагають ветеранам відпочити, поспілкуватися та відчути підтримку однодумців.
Організатор та підтримка ветеранів
Турнір організував КЗ «Центр підтримки ветеранів та родин Героїв», який забезпечує всебічний супровід ветеранів, військовополонених, а також родин загиблих Героїв і зниклих безвісти. У центрі працює команда фахівців супроводу, представник Центру надання адміністративних послуг, юристи та психологиня з ветеранським досвідом.
У ветеранському просторі постійно організовують спортивні, культурно-мистецькі та реабілітаційні заходи, проводять навчання, майстер-класи й активності для дітей ветеранів.
Адреса: м. Тернопіль, вул. Любомира Гузара, 1 Контакти центру: +38 (050) 501 85 24, +38 (068) 696 69 43
У Полтавській області ветерани, люди з інвалідністю внаслідок війни та родини зниклих безвісти можуть пройти короткострокове відновлення у санаторіях і реабілітаційних центрах. Програма передбачає комплексну підтримку та подальший супровід після її завершення.
Про це повідомляє Полтавська обласна військова адміністрація.
У межах програми учасники можуть отримати до 10 днів перебування у спеціалізованих закладах із наданням медичної, психологічної, фізичної та юридичної допомоги.
Скористатися ініціативою можуть учасники бойових дій разом із членами сім’ї протягом року після звільнення зі служби, особи з інвалідністю внаслідок війни разом із родинами, а також сім’ї зниклих безвісти Захисників і Захисниць України — зокрема подружжя та діти. Після завершення відновлення передбачений супровід фахівця у громаді.
Для участі потрібно звернутися до підрозділу з питань ветеранської політики за місцем проживання, подати заяву та необхідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, підтвердження родинних зв’язків і відповідного статусу. Для осіб з інвалідністю І групи також потрібен медичний висновок про необхідність стороннього догляду.
Відновлення організовують на базі санаторно-курортних і реабілітаційних закладів області, зокрема у Миргороді. Після розгляду документів учасникам повідомляють дату та місце заїзду.
“Такі програми є важливою частиною підтримки ветеранів. Короткострокове відновлення допомагає не лише фізично відновитися, а й повернутися до активного життя у громаді разом із родиною”, – говорить Віталій Дяківнич, голова Полтавської обласної військової адміністрації.
Програма реалізується в межах обласної ініціативи підтримки Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей на 2026–2030 роки. Додаткову інформацію можна отримати у профільному управлінні за телефоном (0532) 56-27-33.
Ярмарок вакансій для ветеранів на Житомирщині став одним із найбільших заходів із працевлаштування: військові, ветерани та їхні родини змогли напряму поспілкуватися з роботодавцями та обрати роботу.
Про це повідомляє Житомирська обласна військова адміністрація.
Ярмарок вакансій для ветеранів на Житомирщині об’єднав представників бізнесу, державних установ і освітніх організацій. Учасники мали змогу не лише ознайомитися з вакансіями, а й отримати консультації щодо перекваліфікації, навчання та відкриття власної справи.
Які можливості дав ярмарок вакансій для ветеранів
Під час заходу ветерани та їхні родини могли:
поспілкуватися з роботодавцями безпосередньо
дізнатися про актуальні вакансії
отримати кар’єрні консультації
обговорити можливості навчання та перекваліфікації
Окрему увагу приділили підтримці ветеранів, які планують змінити професію або започаткувати власний бізнес.
Хто долучився до ярмарку вакансій на Житомирщині
До участі в ярмарку вакансій для ветеранів на Житомирщині долучилися:
Лікування хронічного болю у Львові тепер можна отримати безкоштовно: міська рада затвердила програму фінансування медикаментів і розхідних матеріалів для військових, ветеранів та інших пільгових категорій.
Хронічний біль — одна з найпоширеніших, але водночас «невидимих» проблем. Він може тривати роками, обмежувати рухливість і працездатність, а також супроводжуватися тривожністю, депресією та порушенням сну. За оцінками лікарів, від нього страждає до 20–30% дорослих, а серед військових і ветеранів ця проблема ще більш поширена.
Чому лікування хронічного болю у Львові потребувало окремої програми
У Львові допомогу пацієнтам вже надають у Центрі лікування гострого та хронічного болю на базі Першого медоб’єднання. У 2025 році тут пролікували 1670 пацієнтів і надали понад 4176 медичних послуг.
Зокрема:
585 військових отримали понад 1460 процедур
значна частина лікування фінансувалася коштом лікарень
Водночас лікування хронічного болю у Львові не покривалося Програмою медичних гарантій. Через це пацієнти або платили самостійно, або медзаклади покривали витрати власними ресурсами. Лише за рік на військових витратили близько 585 тисяч гривень.
Що передбачає програма лікування болю у Львові
Нова програма лікування хронічного болю у Львові забезпечує закупівлю:
спеціалізованих голок і катетерів
медикаментів для нейропатичного болю
розхідних матеріалів для процедур
Це дозволить безкоштовно проводити сучасні методи лікування:
інтервенційні блокади
абляції
нейромодуляцію
Щороку у Львові планують виконувати до 1500–2000 таких процедур. Вартість однієї — приблизно 1200–1800 грн.
Хто може отримати безкоштовне лікування хронічного болю
Програма охоплює:
військових і ветеранів
людей з інвалідністю внаслідок війни
родини загиблих захисників
учасників Революції Гідності
родини зниклих безвісти та полонених
Таким чином, лікування хронічного болю у Львові стає доступним для широкого кола людей, які найбільше постраждали від війни.
Який результат дасть лікування хронічного болю у Львові
У міській раді очікують, що програма дозволить:
зменшити біль на 50–70%
скоротити тривалість лікування
знизити потребу в сильних знеболювальних
пришвидшити повернення до активного життя
Окрім цього, у Львові розвиватимуть комплексний підхід до лікування, який включає фізіотерапію, реабілітацію та психологічну підтримку.
«Хронічний біль — це не просто симптом, а стан, який змінює якість життя. Без контролю болю неможливе повноцінне відновлення», — зазначила керівниця міського управління охорони здоров’я Марта Матюшко.
У міськраді наголошують: лікування болю — це не лише про медицину, а й про гідність, відновлення і повернення до повноцінного життя.
Цього року Всесвітній день театру святкується 65 раз. Він являє собою професійне свято акторів, режисерів, драматургів і всіх тих, хто так чи інакше має стосунок до високого театрального мистецтва. Само ж мистецтво створене та існує виключно для глядачів, тому й вони мають безпосереднє відношення до театру. А оскільки практично кожен із нас, хоча б раз у житті, був у театрі, то це – наше загальне Свято! Усіх без виключення!
Психологи стверджують, що мистецтво, зокрема театральне мистецтво, може призводити до ефекту ніяк не меншого, ніж інші реабілітаційні практики. Це не означає, що приходить до театру поранений, контужений із безліччю розладів ветеран і після балетної чи драматичної вистави виходить звідти цілком здоровим. Таких див на світі не буває! Кожна реабілітація, пов’язана із психічними розладами потребує довгої й наполегливої роботи фахівців. І театральне мистецтво тут може займати далеко не останнє місце. А коли його поєднувати з іншими практиками, тоді воно може дати те диво, якого не буває у світі…
Зараз Громадська організація «Спілка ветеранів Сил Оборони України» активно співпрацює з Театром опери та балету імені М. Лисенка. Співпраця полягає в тому, що адміністрація виділяє певну кількість запрошень на ту чи іншу виставу, а працівники Спілки здійснюють організацію бажаючих відвідати захід. При цьому враховуються не лише представники однієї громадської організації. Спілка ветеранів СОУ радо працює з іншими громадськими організаціями, ветеранськими просторами, Центром ветеранського розвитку Каразінського університету. Усіма, хто об’єднує навколо себе захисників і захисниць України.
Ігор Тулузов, генеральний директор – художній керівник Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка:
– Військовослужбовці, ветерани та прирівняні до них – це люди, які дуже багато зробили й роблять для країни. І ми розуміємо, що повинні віддавати їм шану. Я взагалі вважаю, що це обов’язок зробити те найменше, що в наших силах – запросити їх на оперу, балет чи гастролі, які відбуваються в нашому безпечному приміщенні. Ми працюємо з декількома ветеранськими організаціями, працюємо з ветеранським простором. Займаємося цим достатньо давно – задовго до повномасштабного вторгнення. Особливо хотілося б проявити увагу до тих, хто отримав тяжкі поранення, має обмежені можливості, хто втратив члена родини на війні. Сподіваємося, що вони, перебуваючи в нас і доторкуючись до магії театрального мистецтва, зможуть відчути повноцінність життя. І в цьому буде також вклад наших акторів, режисерів, музикантів та інших працівників «Харків Опери».
Після понад року співпраці Оперного театру з ветеранською спільнотою, така діяльність має істотно розширитися, бо до згаданого театру уже зараз доєднуються інші заклади культури, що також хочуть бачити на своїх виставах ветеранів. Це будуть практично всі харківські театри, які мають змогу демонструвати свою творчість у безпечних приміщенням. Для прифронтового Харкова такий підхід є дуже важливим!
Юрій Корсунов, голова Ради ГО «Спілка ветеранів СОУ»:
– Не дивно, що саме наша організація намагається зараз централізовано забезпечувати ветеранів можливістю відвідувати мистецькі заходи в харківських театрах. Ми стояли біля джерел створення Міністерства у справах ветеранів, Ради ветеранів України. Зараз активно співпрацюємо з іншими громадськими організаціями, ветеранськими просторами, намагаючись зробити все, щоб ветеранська спільнота як на рівні Харківщини, так і всієї України, була єдиною й монолітною. Нам добре відомо, яку роль у житті кожної людини відіграє мистецтво. Тому віримо, що співпраця митців із ветеранами принесе вагомі, а може навіть неочікувані результати! Бо залучення ветеранів та їхніх родин до мистецького простору є засобом психологічного розвантаження, джерелом позитивних емоцій. Це дієвий метод ефективного відновлення емоційного стану, стабільного повернення до мирного життя…
Одним із закладів, з яким зараз налагоджуються стосунки, є Театр ляльок, широко відомий своєю діяльністю далеко за межами Харкова. У його репертуарі є вистави для дитячої та дорослої аудиторій. Керівниця театру радить відвідати нову постановку «Уявний хворий» за п’єсою Мольєра, яка нікого не лишає байдужим до того, що відбувається на сцені. Також слід звернути увагу на вистави про життя українського кінокласика Сергія Параджанова – «Параджанов. Балкон дитинства», «Мина Мазайло» за М. Кулішем, «Калинова сопілка», в основі якої повість Оксани Забужко, а молоді актриси театру гарно виконують українські пісні…
Ірина Букрєєва, виконувачка обов’язки директора Харківського державного академічного театру ляльок імені В. Афанасьєва:
– У час, який ми зараз переживаємо, слід підтримувати людей. Особливо, якщо це ті люди, котрим ми зобов’язані можливістю жити у вільному місті та при цьому продовжувати займатися творчістю. Ми співпрацюємо з кількома підрозділами ЗСУ та НГУ. А тепер будемо партнерами ще й ветеранської спільноти. У нас уже були випадки, коли приходили люди з посвідченнями учасника бойових дій чи інваліда війни. І ми ніколи не відмовляли й радо приймали в себе таких глядачів. Зараз радує той факт, що тепер ми будемо працювати централізовано й організовано. Якщо ми хоча б трішечки можемо полегшити моральний стан людини, що потерпає від війни, ми це залюбки зробимо й будемо раді, коли в нас це вийде. Тому запрошуємо на наші вистави, дорогі наші захисники й захисниці!
Ветеранський простір «Пліч-о-пліч», як комунальний заклад Харківської обласної ради, активно працює вже другий рік. Це той заклад, співпраця з яким є бажаною для кожної громадської організації. Тому цілком прогнозовано, що Спілка Ветеранів СОУ вибрала саме його для організації відвідувань вистав у харківських театрах.
Світлана Горобинська, провідний фахівець супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб:
– У нас уже є певний досвід організації ветеранів на культурні заходи. Зараз на супроводі в мене знаходиться 101 ветеран. Я створила групу в соціальних мережах і розмістила пропозицію відвідати театр. Щоб переконатися, що в моїх підопічних усе буде добре, я також вирішила піти на балет «Пахіта». Відгуки були лише позитивні, всі залишилися задоволеними. У нашій групі був ветеран з інвалідністю, він ходив разом із дружиною й говорив, що навіть у час війни слід перезавантажуватися за допомогою мистецтва. Думаю, в подальшому, коли буде значно більше пропозицій, ми зможемо організовувати до кожного театру свій контингент глядачів. А якщо враховувати, що у ветеранському просторі я працюю далеко не одна, бажаючих піти до театру буде достатньо…
І, щоб не бути голослівним із приводу того, що театральне мистецтво дійсно здатне вважатися реабілітаційним засобом, познайомимо читача ще з однією нашою героїнею. Психологиня Олена Зима сама постійно відвідує театральні вистави й радить це робити своїм пацієнтам. Вона вважає, що тим, хто проходить реабілітацію, буде корисно для свого власного здоров’я, переживати за перипетіями, що відбуваються з дійовими особами на сценічному майданчику.
Олена Зима, психологиня й психотерапевтка, керівниця Харківської регіональної психологічної служби:
– Театр сам по собі й театральні вистави зокрема є ефективними інструментами психологічної реабілітації. Добре було б, якби ветерани могли долучатися до творчого процесу та брати участь у постановках. Але й просто відвідування, так зване пасивне споглядання, також дають неабиякий ефект. Завдяки йому виникає момент переосмислення травматичного досвіду війни. Погіршення психоемоційного стану й ментального здоров’я, депресію й соціальну ізоляцію значно легше долати, спостерігаючи за тим, як це роблять герої на сцені. Також відвідування вистав можна успішно поєднувати з іншими психологічними практиками. І в такому випадку саме театр дає можливість зняти скутість і напругу, зосередитися на власних емоціях та усвідомити себе повноцінним членом суспільства.
Сьогодні, у Всесвітній день театру, ветерани вітають театралів з їхнім професійним святом і зичать подальших творчих звершень. Дякують за ті позитивні емоції, які змогли викликати актори своєю сценічною грою. А представники театральної спільноти, у свою чергу, вдячні захисникам і захисницям за відстояну від агресивного ворога Харківщину й Харків – місто, що здавна вважається театральним. І запрошують їх на свої вистави!..
Тож зі Святом усіх причетних до театрально мистецтва!
Із Всесвітнім днем театру!
Вікторія ПУЧКА
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
У Тернополі відкрили можливість отримати грант для ветеранів на відкриття або розвиток власного бізнесу — до 150 тисяч гривень. Подати документи на грант для ветеранів можна до 2 квітня 2026 року. Програма передбачає компенсацію витрат після реалізації бізнес-ідеї.
Участь у програмі можуть взяти:
учасники бойових дій;
дружини або чоловіки ветеранів.
Умови участі у програмі
Щоб отримати грант для ветеранів, необхідно підготувати:
заяву;
проєкт розвитку бізнесу;
документи, що підтверджують витрати;
підтвердження статусу учасника бойових дій.
Крім того, учасники повинні:
працювати в межах Тернопільської громади;
не мати заборгованостей;
створити щонайменше три робочі місця;
не мати боргів зі сплати податків і зборів.
Де подати документи
Подати заявку на грант для ветеранів можна у Центрі надання адміністративних послуг за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Василя Костянтина Острозького, 6.
Що відомо про програму
Грант для ветеранів реалізують у межах Програми підтримки ветеранів та членів їхніх сімей на створення або розвиток власного бізнесу на 2026–2027 роки.
Детальні умови участі та порядок надання компенсації доступні за посиланням від організаторів.
Не зволікайте — грант для ветеранів дає можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати власну бізнес-ідею.
