Українських захисників і захисниць запрошують на навчально-тренувальні збори з богатирського багатоборства. Триденний спортивний інтенсив відбудеться 26–28 серпня у Вишневому на Київщині.
Участь у зборах можуть взяти як початківці, так і ветерани з досвідом у силових видах спорту.
Протягом трьох днів учасники працюватимуть над спортивними навичками та готуватимуться до майбутніх змагань.
У програмі:
базові методики богатирського багатоборства;
планування тренувань;
техніка виконання силових вправ;
спортивне харчування;
відновлення до, під час та після фізичних навантажень.
Фахівці також розберуть раціон спортивного харчування, який допомагає організму відновлюватися після інтенсивних тренувань.
Організатори зазначають, що спортивні збори мають сприяти фізичній реабілітації та соціальній адаптації ветеранів. Учасники зможуть тренуватися разом, спілкуватися та знаходити однодумців.
Участь у вишколі можуть взяти ветерани, які мають посвідчення учасника бойових дій (УБД).
Захід організовують Міністерство у справах ветеранів України та Федерація найсильніших атлетів України та перетягування канату за підтримки генерального партнера «Генерал Черешня FPV».
Проєкт реалізують у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.
Щоб потрапити на збори, необхідно заповнити спеціальну форму до 19 серпня включно.
Військовослужбовець Тарас Василенко з позивним Кобзар розповів про спробу отримати психологічну допомогу під час гострої кризи. За його словами, він зателефонував на п’ять кризових ліній, але не зміг вчасно отримати допомогу.
Про свій досвід військовий написав у Facebook 13 серпня.
Спочатку він зателефонував за номером 0 800 100 102, який МОЗ вказує як лінію Національної психологічної асоціації. Та номер виявився недоступним. Водночас на актуальній сторінці МОЗ цей номер досі зазначений серед телефонів психологічної допомоги. Далі військовий намагався додзвонитися на 5522 — лінію психологічної підтримки військових та їхніх близьких. За словами Василенка, після семи хвилин очікування з’єднання не відбулося. Ще одна спроба була за номером 0 800 33 20 29 — гарячою лінією Українського ветеранського фонду. Військовий повідомив, що чекав відповіді близько п’яти-семи хвилин, але ніхто не відповів. Також він зателефонував на короткий номер 7333 — Lifeline Ukraine. Проте замість розмови він почув повідомлення про те, що абонент не в мережі.
Цей випадок підтверджує актуальна інформація на сайті самої Lifeline Ukraine: наразі роботу гарячої лінії призупинено, а короткий номер 7333 і чати тимчасово не приймають звернення. Водночас на сайті досі описано 7333 як лінію кризової підтримки, що раніше працювала цілодобово.
«Людина в гострому кризовому стані може не мати ваших клятих семи хвилин. Не тому, що вона дуже зайнята — вона вже насилу змусила себе набрати цей номер», — написав Тарас Василенко.
Василенко наголосив, що між екстреними службами та моментом, коли людина відчуває, що втрачає контроль, має бути доступна кризова психологічна допомога. За його словами, швидка допомога може оцінити стан людини та запропонувати госпіталізацію, однак не повинна замінювати психологічну кризову службу.
«Коли людина нарешті переступає через сором… бере телефон і набирає номер, який їй стотищраз рекламували як допомогу, вона має почути людину», — зазначив військовий.
Він закликав відповідальних за роботу гарячих ліній регулярно перевіряти їхню доступність, зокрема ввечері, вночі та у вихідні, а також контролювати час очікування.
Тарас Василенко — запорізький медійник, музикант і поет. Із травня 2024 року він служить у ЗСУ. Військовий брав участь у Курській операції як мінометник та разом із побратимами виходив з оточення. Під час служби отримав поранення, контузії та ПТСР, після чого проходив лікування. Нині Василенко займається військовою роботою, пов’язаною з його основним фахом — журналістикою.
У Бориславі на базі гірськолижного комплексу «Буковиця» проходять тренування з адаптивного велоспорту для військовослужбовців та ветеранів, які отримали травми або поранення під час бойових дій. Програма має назву «Вершини мужності: адаптивні види спорту на базі гірськолижного комплексу “Буковиця”».
Заняття проходять три рази на тиждень. Учасники тренуються на маршрутах Прикарпаття під супроводом сертифікованих інструкторів. До команди тренерів входять двоє ветеранів. Вони мають власний досвід служби та відновлення після поранень.
Для учасників безкоштовно надають спеціалізовані велосипеди та захисне спорядження.
Програма розрахована на людей із різними типами травм. Формат занять підбирають з урахуванням фізичних можливостей учасників.
Організатори розглядають адаптивний велоспорт не лише як фізичні тренування. Програма також передбачає індивідуальний супровід інструкторів та інформаційну підтримку з питань відновлення, професійного розвитку й повернення до активного життя.
Учасники можуть регулярно тренуватися, спілкуватися з іншими військовими та ветеранами й поступово повертатися до фізичної активності.
Долучитися до програми можуть військовослужбовці та ветерани, які отримали травми чи поранення під час бойових дій.
Ветерани війни та члени їхніх сімей в Україні можуть безкоштовно навчатися в автошколах. Вартість теоретичної та практичної підготовки компенсують із державного бюджету в межах програми професійної адаптації.
Про це повідомляє Головний сервісний центр МВС.
Можливість запровадили змінами до постанови Кабінету Міністрів України №432 від 21 червня 2017 року. Скористатися програмою можна з 5 грудня 2025 року. Навчатися можна як у звичайних акредитованих автошколах, так і в закладах, які працюють у межах проєкту «Безбар’єрні автошколи».
Програма поширюється на кілька категорій громадян. Безкоштовне навчання можуть отримати:
ветерани війни, які звільняються або вже звільнилися з військової служби;
люди, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та члени їхніх сімей;
члени сімей загиблих або померлих ветеранів війни;
члени сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України;
постраждалі учасники Революції Гідності;
військовослужбовці, резервісти, військовозобов’язані та добровольці Сил територіальної оборони, які безпосередньо брали участь у заходах із забезпечення оборони України;
члени сімей військовослужбовців та інших осіб, які належать до останньої категорії.
Йдеться, зокрема, про представників ЗСУ, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДСНС, поліції, Держспецзв’язку, Управління державної охорони та інших військових формувань і структур. Для військовослужбовців, резервістів, військовозобов’язаних і добровольців програма діє на період воєнного стану та ще три місяці після його припинення або скасування.
В Україні працюють сім «Безбар’єрних автошкіл». Їх створили на базі закладів вищої освіти системи МВС.
Такі автошколи працюють на базі:
Національної академії внутрішніх справ у Київській області;
Львівського державного університету внутрішніх справ;
Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ;
Маріупольського центру первинної професійної підготовки «Академія поліції» Донецького державного університету внутрішніх справ у Кропивницькому;
Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони;
Харківського національного університету внутрішніх справ у Кам’янці-Подільському;
Одеського державного університету внутрішніх справ.
Навчання людей з інвалідністю також проводять автошколи в Ужгороді, Миколаєві, Житомирі, Рівному, Луцьку, Ковелі та Харкові. На Рівненщині підготовку проводить Рівненське ЦПТО ДСЗ за адресою: вул. Пирогова, 8.
У «Безбар’єрних автошколах» передбачені спеціальні умови для людей з інвалідністю, зокрема для тих, хто має порушення опорно-рухового апарату.
Для участі в програмі потрібно звернутися до органу соціального захисту населення. Подати заяву можна за зареєстрованим місцем проживання або перебування чи за місцем фактичного проживання.
Заяву приймають у паперовій або електронній формі.
До неї потрібно додати документи, які підтверджують особу та право на участь у програмі. Зокрема:
паспорт громадянина України;
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
посвідчення або інший документ, що підтверджує відповідний статус;
документ про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України — для відповідної категорії;
індивідуальну програму реабілітації — для людей з інвалідністю внаслідок війни;
документи, що підтверджують родинні зв’язки, — для членів сімей;
медичну довідку про придатність до керування транспортним засобом.
Після звернення орган соцзахисту укладає тристоронній договір про професійну адаптацію між ветераном або членом його сім’ї та обраною автошколою.
Програма передбачає оплату теоретичної та практичної підготовки відповідно до чинних вимог.
Після завершення навчання людина отримує свідоцтво про проходження теоретичної та/або практичної підготовки.
Іспити складають у сервісному центрі МВС. Для людей, які цього потребують, можуть використовувати спеціально обладнаний автомобіль, зокрема з ручним керуванням. Якщо іспити складено успішно, посвідчення водія друкують та видають у тому самому сервісному центрі МВС.
У Калинівці на Вінниччині ветерани війни тренуються з петанку. Команда «Легіон калина» готується представляти область на Кубку України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону. Всеукраїнські змагання відбудуться в Одесі 15 та 16 серпня.
Петанк об’єднав ветеранів із різними пораненнями. Тренування проходять на міському стадіоні в Калинівці. Як розповіла директорка міського терцентру надання соціальних послуг Наталія Бачинська, цей вид спорту обрали як один із напрямів фізичної та психологічної реабілітації ветеранів.
Петанк — традиційна французька гра на точність. Учасники кидають металеві кулі, намагаючись розмістити їх якомога ближче до маленької дерев’яної кулі. Саме доступність гри стала однією з причин, чому петанк підійшов ветеранам із різними фізичними можливостями.
На всеукраїнських змаганнях Вінниччину представлятимуть троє ветеранів. Серед них — 42-річний Микола Михайлюк. Через пошкодження нервів на нозі він не відчуває стопу. У петанк чоловік почав грати під час тренувань команди.
«Гра непогана, треба звикнути і навчитися. Перші враження незвичайні, перший раз — незвично, але зараз граємо, тренуємося, будемо їхати на змагання», — сказав Микола Михайлюк.
Ще один учасник команди — Андрій Бланар. Він втратив ліву ногу внаслідок поранення, яке отримав на Покровському напрямку. Петанк почав опановувати лише кілька тижнів тому. Спочатку чоловік не був упевнений, що йому сподобається новий спорт.
«До нас приїхав у Калинівку новий вид спорту — петанк. Дивився по інтернету, думав, що не зайде. Спробував — сподобалось. З хлопцями граємо, дуже класно», — розповів Андрій Бланар.
У міському терцентрі постійно шукають нові способи реабілітації та соціальної адаптації ветеранів. З петанком працівники центру познайомилися під час навчання. Пізніше команда з Тернополя приїхала до Калинівки, подарувала ветеранам набір для гри та провела майстер-клас. Новий спорт зацікавив ветеранів, адже грати в нього можуть люди з різними фізичними можливостями.
Тепер команда «Легіон калина» готується до першого для себе всеукраїнського випробування. Кубок України з петанку серед ветеранів війни Південного регіону відбудеться в Одесі 15 та 16 серпня.
Верховна Рада може переглянути механізм виплат військовим, які після поранення, контузії чи захворювання потребують тривалого лікування. Йдеться, зокрема, про захисників і захисниць, які перебувають у медичних закладах понад рік, у тому числі за кордоном.
За чинними правилами військовослужбовці мають право на повне грошове забезпечення під час лікування. Водночас виплати під час стаціонарного лікування здійснюються не довше 12 місяців поспіль. Після цього військовий має пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), яка визначає його придатність до подальшої служби. Проблема виникає у випадках, коли військовий після року лікування все ще потребує медичної допомоги та фізично не може пройти ВЛК. Особливо це стосується захисників, які лікуються за кордоном. У такій ситуації людина може залишитися без виплат і водночас не мати можливості пройти процедуру, необхідну для звільнення зі служби та отримання передбачених законом виплат.
Врегулювати такі випадки має законопроєкт №13704-д.
Про це повідомили в Офісі Військового омбудсмана.
Документ передбачає низку змін, в тому числі зберегти додаткову винагороду у 100 тисяч гривень на місяць для військових із тяжкими пораненнями або захворюваннями, якщо їхнє стаціонарне лікування триває понад рік. Це стосуватиметься також тих, хто лікується за кордоном.
Також пропонується запровадити виплату 50 тисяч гривень на місяць для військовослужбовців, які отримали травми не під час виконання бойового завдання — зокрема на полігонах, у навчальних центрах або внаслідок обстрілів. Законопроєктом пропонується забезпечити безоплатне лікування та реабілітацію іноземців і людей без громадянства, які проходять військову службу у Силах оборони України.
Ще одна пропозиція — довічне грошове утримання для військовослужбовців, які через поранення втратили кінцівку, інший орган або його функції. Окремо передбачено надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни військовослужбовцям, які отримали травми, психічні розлади або захворювання під час перебування в полоні.
В Офісі Військового омбудсмана заявили, що підтримують запропоновані зміни та долучилися до роботи Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Комітет схвалив запропоновані поправки та рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт №13704-д у другому читанні та в цілому. Наразі йдеться саме про законопроєкт.
Щоб запропоновані зміни набули чинності, Верховна Рада має їх ухвалити, а закон — пройти подальші передбачені процедури.
Після повернення з війни мобільність стає для багатьох ветеранів одним із практичних питань адаптації до цивільного життя. Можливість самостійно дістатися на лікування чи реабілітацію, повернутися до роботи, навчання або власної справи безпосередньо залежить від доступності транспорту. Особливо це відчутно для людей, які внаслідок війни отримали поранення або інвалідність. Однак окремого механізму пільгового ввезення автомобілів для військовослужбовців і ветеранів в Україні досі немає.
В Україні питання пільгового ввезення таких автомобілів обговорюють не перший рік. Наразі у Верховній Раді зареєстровані законопроєкти №15194 та №15195, навколо яких об’єдналися представники ветеранської спільноти. Вони пропонують доопрацювати механізм так, щоб ним могли скористатися не лише чинні військовослужбовці, а й ветерани, учасники бойових дій та люди з інвалідністю внаслідок війни.
«Транспортний засіб – це засіб мобільності»
Ветеран та адвокат Іван Казачук наголошує: автомобіль після повернення з війни може безпосередньо впливати на можливість людини повернутися до активного життя. За його словами, різні законодавчі ініціативи щодо доступного або безмитного розмитнення автомобілів реєструвалися у Верховній Раді й раніше. Однак зараз значна частина роботи ветеранської ініціативної групи зосереджена саме навколо законопроєктів №15194 та №15195 авторства народного депутата Мар’яна Заблоцького:
«Всього в Верховній Раді ще з початку двадцять другого і навіть до двадцять другого року були зареєстровані декілька законопроєктів, які стосуються доступного чи безкоштовного розмитнення для ветеранів. Але, на мою думку, найперспективніший і найконструктивніший законопроєкт це саме пана Заблоцького. І з моєї поради, і з поради інших ветеранів саме ми всі зосередилися на цих двох законопроєктах, і все обговорення, всі зміни, всі напрацювання і доповнення, і прогрес крутяться навколо цих двох законопроєктів».
До обговорення долучаються окремі ветерани, ветеранські спілки та громадські організації з різних регіонів.
«Для ветерана машина – це не розкіш»
Ідею пільгового розмитнення підтримує і новообраний голова Ради ветеранів Володимир Ферцович.
«Ми як Рада ветеранів хочемо досконало вивчити це питання і налагодити комунікацію з народними депутатами, щоб розуміти, який саме законопроєкт у підсумку піде до парламенту. Позиції депутатів сьогодні різняться: одні готові підтримати пільгове розмитнення, інші говорять про можливі прогалини в законі та втрати для бюджету. Ризики є, але, на мою думку, їх можна передбачити й врегулювати законодавчо».
Два механізми: для військових і ветеранів
Учасники ініціативної групи пропонують розділити майбутній механізм на дві категорії. Ветеран Василь Радковський пояснює: для чинних військовослужбовців пільга може діяти протягом воєнного стану та визначеного перехідного періоду. Для ветеранів, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни пропонується окремий постійний механізм.
«Нашим основним завданням було змусити систему предметно працювати, а не затягувати рішення на роки. І водночас створити реальний механізм, який був би юридично цілісним, мав механізми контролю, мінімізував зловживання і працював на військових та ветеранів».
Для ветеранської категорії пропонують встановити чіткі обмеження щодо характеристик та вартості автомобіля, а також запобіжники від перетворення пільги на схему заробітку.
Серед запропонованих обмежень — один автомобіль на одну особу, заборона відчуження протягом трьох років, автоматична перевірка через державні реєстри, блокування повторного використання пільги та фінансова відповідальність за порушення.
«Ми свідомо заклали в модель механізму захист від схем і перепродажів. Ми пропонуємо модель, яка одночасно підтримує військових і ветеранів, але не створює неконтрольованого ринку пільгового імпорту», — зазначає Радковський.
Ветеранські організації готують звернення
До просування пропозицій долучаються ветеранські організації у громадах. Серед них — Меджибізька спілка учасників бойових дій.
Заступник голови Михайло Костик розповідає, що питання виникло після звернень самих ветеранів. Окремою проблемою залишаються автомобілі, які військові купували власним коштом або за пожертви родин для виконання бойових завдань.
«Маємо знайомих військових, які придбали автомобіль для виконання бойових завдань за власний рахунок, за пожертви родини. І таких автомобілів тисячі. А врегулювання їх законності на території України немає. Тому як із цим бути?»
За словами Костика, напрацювання ветеранської ініціативної групи розглянула постійна комісія з питань національної стратегії ветеранської політики при Хмельницькій обласній раді. Після доопрацювання пропозиції адресували профільним комітетам парламенту та народним депутатам.
Водночас представники спілки закликають до процесу активніше долучатися інші ветеранські організації та об’єднання.
«Зараз потрібно, щоб до нас долучалися інші організації, спілки ветеранів для загального розголосу. Наша ініціатива дуже потрібна і вона на часі», — говорить Михайло Костик.
Як пропозиції ветеранів перетворили на законодавчі правки
До напрацювання змін долучилася профільна комісія Хмельницької обласної ради. Її представники вирішили не обмежуватися загальним зверненням на підтримку пільги, а підготувати конкретні пропозиції до законодавства.
Заступник голови комісії з ветеранської політики Хмельницької облради Олександр Розізнаний пояснює, що пропозиції оформлювали у форматі порівняльної таблиці: чинна редакція, запропонована редакція та обґрунтування кожної зміни.
«Ми взяли за основу матеріали, які вже були напрацьовані в групі. Чітко прописали всі норми і направили Мар’яну Заблоцькому, Гетманцеву та у відповідний комітет. На що отримали відповіді: в принципі, все враховано».
Серед ключових пропозицій – поширення майбутнього механізму на ветеранів, учасників бойових дій та ветеранів з інвалідністю.
Що каже автор законопроєктів?
Ініціативна група продовжує проводити онлайн-зустрічі, стежити за рухом законопроєктів та обговорювати подальші дії. До однієї з таких зустрічей долучився автор законопроєктів №15194 та №15195, народний депутат Мар’ян Заблоцький.
За його словами, ідея має підтримку серед частини народних депутатів, однак для її просування важливо, щоб свою позицію активніше висловлювали ветеранські організації та місцеві ради.
«До мене дуже багато депутатів підійшли і сказали, що готові підтримати закон, що насправді дуже рідко буває. Звернення до обласних рад працює. Чим більша медійна хвиля, якщо вона досягає якоїсь критичної точки, то його приймуть так чи інакше».
Коли пільга може запрацювати?
Наразі нульового або пільгового розмитнення автомобілів для військовослужбовців і ветеранів в Україні ще немає. Законопроєкти №15194 та №15195 перебувають на етапі просування та доопрацювання.
Їх уже обговорювали під час засідання Комітету з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення Національної асоціації адвокатів України.
6 серпня позицію ветеранів підтримав і представник Офісу Військового омбудсмана. Там очікують офіційних звернень від ветеранських спілок та правничої спільноти для подальшої взаємодії. Ініціативу також підтримали Хмельницька, Миколаївська та Харківська обласні ради, ветеранські та громадські організації. 16 серпня у Львові представники ветеранських організацій обговорять, як прискорити ухвалення нульового розмитнення для військових та ветеранів.
Подальша доля законопроєктів №15194 та №15195 залежатиме від їх розгляду у профільному комітеті Верховної Ради та винесення до сесійної зали. Наразі остаточного рішення щодо запропонованого механізму немає.
Водночас ветеранська спільнота продовжує напрацьовувати пропозиції та шукати підтримку для законодавчих змін.
У Вінниці ветеранів та членів їхніх родин запрошують на безоплатну екскурсію «1910-ті». Під час прогулянки учасники зможуть дізнатися, якою була Вінниця понад сто років тому та хто вплинув на її розвиток.
Екскурсія відбудеться 14 серпня. Збір учасників — о 16:00 біля Туристичного Хабу на вулиці Соборній, 89.
Про це повідомляє Офіс туризму Вінниці.
Екскурсію проведе гідеса Соломія Грон. Учасникам розкажуть про Вінницю 1910-х років та людей, які залишили помітний слід в історії міста: Длуголенського, Кумбарі, Новінського та Артинова.
Під час прогулянки учасники побачать:
садибу Длуголенського;
садибу Кумбарі;
будинок Новінського;
сходи Артинова;
ілюзіон «Амброзь»;
Водонапірну вежу.
Участь в екскурсії безоплатна. Усі витрати покриває Міжнародна організація з міграції.
Ветеранські послуги мають бути доступними не лише через цифрові сервіси. «Спілка Ветеранів Сил Оборони України» звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із закликом забезпечити альтернативні способи отримання державної підтримки.
У Спілці наголошують, що цифровізація не повинна ставати перешкодою для реалізації прав ветеранів. Йдеться, зокрема, про ветеранів старшого віку, поранених та людей з інвалідністю, тих, хто перебуває на лікуванні чи реабілітації, мешканців прифронтових територій, а також людей, які мають проблеми з електронною ідентифікацією.
У Мінветеранів повідомили, що частина альтернативних механізмів уже працює. Зокрема, ветерани можуть звертатися через ЦНАПи, фахівців із супроводу та за допомогою паперових звернень.
Водночас для розширення таких можливостей необхідні зміни до нормативних документів, додаткове фінансування та технічна готовність відповідних сервісів. У «Спілці Ветеранів СОУ» наголошують, що цифрові сервіси мають спрощувати отримання державної підтримки, а не ставати умовою для доступу до неї.
В Ірпені ветеранів та ветеранок громади запрошують на безкоштовний тренінг «Власна справа». Учасникам розкажуть, як започаткувати або розвинути бізнес, а також де шукати можливості для грантового фінансування.
Під час навчання учасники отримають практичні знання для розвитку власної справи та дізнаються більше про реалізацію соціальних ініціатив. Також вони зможуть поставити запитання сертифікованому бізнес-консультанту Павлу Пархоменку та отримати рекомендації щодо розвитку бізнесу.
Тренінг проведуть у два потоки: 15–16 серпня 2026 року та 28–29 серпня 2026 року.
Окрім навчання, учасники зможуть записатися на безкоштовні індивідуальні консультації. На них допомагатимуть із підготовкою бізнес-плану та поданням заявок на гранти Ірпінської міської ради.
Участь у тренінгу безкоштовна, однак необхідно попередньо зареєструватися. Місце проведення повідомлять зареєстрованим учасникам. Зареєструватися можна за формою: https://forms.gle/42R5LX2b4qdgE9LB9
Додаткову інформацію можна отримати за телефоном +380 97 476 79 14 (Ірина).
