В Одесі відбувся круглий стіл, присвячений актуальним питанням підтримки ветеранів і ветеранок, їхній соціальній адаптації та поверненню до повноцінного суспільного життя. Для прикордонників, як і для всієї системи МВС, тема реалізації захисників після служби є пріоритетною.

Зустріч об’єднала представників різних силових структур, профільних служб, громадських організацій та самих ветеранів. Під час активного обговорення учасники визначили ключові проблеми. Ветерани та ветеранки мали змогу озвучити власні пропозиції, а представники державних органів – надати фахові роз’яснення щодо процедур їх вирішення.

Окрему увагу на зустрічі учасники приділили питанню гідних умов для адаптації, реабілітації, розвитку, та добробуту захисників та членів їхніх сімей.

Такі зустрічі мають величезне значення, адже допомагають підсилити діалог між державою та тими, хто захищав країну, зібрати реальні запити воїнів та об’єднати ресурси, щоб забезпечити їм гідні умови та нові можливості.

Держприкордонслужба – соціально відповідальна установа, яка підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток ветеранської політики та створення дієвих рішень. Те, як ми дбаємо про своїх захисників сьогодні, формує те, якою буде наша країна завтра.

У Чернігові відкрили комфортний та інклюзивний центр ментального здоров’я “Повернення” для військових, ветеранів і членів їхніх родин. Це вже восьмий осередок всеукраїнської мережі, яку Віктор та Олена Пінчуки.

Про це повідомляє мережа “Повернення”.

До центру ментального здоров’я “Повернення” в Чернігові можуть звертатися військові, ветерани та члени їхніх родин, які зіткнулися з наслідками психологічної травми. Фахівці центру працюють із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), тривожними розладами, депресією, адаптаційними й психосоматичними труднощами, а також іншими наслідками травматичного досвіду.

Щороку тут зможуть отримувати якісну комплексну допомогу понад 4 тисячі захисників і захисниць.

Усі послуги в центрі “Повернення” є безоплатними для відвідувачів.

“Ми розуміємо, що вся українська спільнота сьогодні потребує психологічної підтримки. Але фокус проєкту “Повернення” – передусім наші Герої та Героїні: військові, ветерани та члени їхніх сімей. Наші центри ментального здоров’я – це справжні фортеці, де захисники й захисниці можуть зняти психологічний бронежилет. Важливо, щоб про них знали, адже багато військових через маскулінність звикли казати: “Навіщо нам допомога, ми впораємося самі”. Але саме тут можна відверто говорити з фахівцями. І потрібно, щоб у суспільстві й у ком’юніті військових та ветеранів була готовність приходити по цю підтримку”, – зазначив Віктор Пінчук, засновник проєкту “Повернення”.

Проєкт “Повернення” демонструє успішне партнерство між приватним сектором і державою, коли благодійники створюють центри ментального здоров’я на базі державних медичних установ.

Усі центри “Повернення” амбулаторно надають безоплатну допомогу захисникам та захисницям, а також їхнім родинам.

У чернігівському центрі є чотири кабінети фахівців для індивідуальної та сімейної психологічної та психіатричної допомоги, кімната групової терапії, двомісна палата денного стаціонару з медичними електричними багатофункціональними ліжками та інклюзивним санвузлом, рецепція із зоною очікування, маніпуляційний кабінет, ординаторська, кімната відпочинку персоналу з санвузлом та інклюзивний санвузол для відвідувачів.

Центр оснащений сучасними інструментами для психологічної підтримки: системою стрес-менеджменту Shiftwave System (США), обладнанням для EMDR-терапії, матеріалами для арттерапії та психологічними ресурсами для індивідуальної й групової роботи. Для фахівців передбачена вся необхідна техніка: мультимедійний проєктор, комп’ютери, багатофункціональні пристрої та ноутбуки.

Як і в інших осередках мережі “Повернення”, у чернігівському центрі з пацієнтами працює мультидисциплінарна команда – психіатри, психотерапевти, психологи, медичні сестри, а за потреби – кейс-менеджери, соціальні працівники чи фахівці із супроводу ветеранів.

Вони допомагають людині на всіх етапах – від первинного консультування до довготривалої терапії та психологічного відновлення.

“Якщо ви потребуєте психологічної підтримки або відчуваєте, що вам потрібна розмова з лікарем-психіатром, – звертайтеся. Уся допомога в нашому центрі є абсолютно конфіденційною: розмова не виходить за межі кабінету. Ви отримаєте підтримку, прийняття й професійний супровід. Ми працюємо в неосудливий спосіб, із чуйністю й розумінням до кожного пацієнта. У нашому підході головне – не лікувати “розлад”, а допомагати людині, її переживанням і її досвіду”, – зазначає Анастасія Шевченко, завідувачка центру ментального здоров’я “Повернення” в Чернігові.

Вона зауважує, що такий стандарт роботи дозволяє створювати безпечний простір, де військові, ветерани та їхні родини можуть відчути реальне полегшення й почати шлях до відновлення.

Особлива увага приділяється безпечному середовищу, емпатійній присутності й поступовому відновленню психічної стійкості пацієнтів. У цьому процесі важливу роль відіграє підхід “рівний рівному” – коли з військовими та ветеранами працюють фахівці, які самі пройшли схожий досвід.

Такий контакт зменшує бар’єри недовіри, дає відчуття розуміння без зайвих пояснень і допомагає людині відкриватися у власному темпі. Це структурно підсилює ефективність допомоги й робить відновлення більш природним та опорним.

Мережа центрів “Повернення”

На сьогодні центри мережі “Повернення” вже працюють у Дніпрі, Тернополі, Полтаві, Кропивницькому, Рівному, Хмельницькому, Луцьку та Чернігові. У мережі проходять відновлення понад 2 800 осіб.

Планується, що на першому етапі проєкту передбачено відкриття 20-25 центрів ментального здоров’я по всій Україні. Щороку в них понад 100 тисяч військових, ветеранів і членів їхніх родин зможуть отримувати професійну психологічну допомогу, повертаючи силу, рівновагу й віру в себе.

Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що після завершення війни в Україні може бути до шести мільйонів ветеранів і членів їхніх родин. Уряд готує нові кроки підтримки — від медичної допомоги до безбар’єрного навчання в автошколах. Прем’єрка зазначила, що держава має готувати повноцінну інфраструктуру підтримки ветеранів уже зараз.

«За нашими оцінками, після завершення війни Україна матиме близько 5–6 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин. Саме тому ветеранська політика має бути органічно інтегрована в усі сфери життя», — підкреслила вона.

Свириденко також анонсувала низку рішень, які уряд планує ухвалити найближчим часом.

Зокрема, Міністерство у справах ветеранів разом із громадськими організаціями проведе консультації з Міністерством охорони здоров’я та Мінекономіки щодо пропозицій у сферах медичної допомоги та працевлаштування.

Крім того, уряд опрацьовує питання доступу ветеранів з інвалідністю до складання водійських іспитів після навчання у безбар’єрних автошколах. До цього процесу долучать і Міністерство внутрішніх справ.

Свириденко наголосила, що всі ці кроки мають сформувати систему, яка дозволить ветеранам адаптуватися та повноцінно реалізовувати свої права після повернення до цивільного життя.

ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України» отримала відповіді від державних органів щодо експериментального проєкту з розширення первинної медичної допомоги для ветеранів. У відповідях ідеться про обсяги фінансування та перелік послуг, однак відсутні ключові показники результативності та дані про фактичних отримувачів допомоги.

Про це повідомляє ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України».

За інформацією, наданою у відповідях державних органів, заклади охорони здоров’я, залучені до експериментального проєкту, отримали фінансування на загальну суму 43 976 078,68 грн. Також було надано перелік медичних послуг і закладів, які брали участь у реалізації проєкту.

Водночас у відповідях не міститься інформації про кількість ветеранів, які фактично скористалися медичними послугами, а також про загальну результативність проєкту. За коментарем адвоката, юриста Чугуївської правозахисної групи Романа Лихачова, такі відомості належать до публічної інформації та мають оприлюднюватися відповідно до вимог бюджетного законодавства і законів про доступ до публічної інформації та відкритість використання публічних коштів.

Юрист зазначає, що органи влади зобов’язані звітувати не лише про факт виділення коштів, а й про ефективність бюджетних програм. Відсутність цих даних, на його думку, може свідчити про порушення принципів відкритості та підзвітності.

Окремо у зверненнях порушувалося питання інформування ветеранів про доступні медичні послуги. Як зазначає адвокат, законодавство зобов’язує державу забезпечувати доступність медичної допомоги, що включає повне та своєчасне інформування. Недостатній рівень поінформованості, за оцінкою правозахисників, створює додаткові бар’єри для реалізації гарантованого права на медичну допомогу.

Разом із тим питання щодо загального обсягу запланованого фінансування експериментального проєкту у відповідях розкрито не було, оскільки воно не було чітко сформульоване у первинному запиті. У ГО зазначають, що в разі подання уточненого запиту державні органи зобов’язані надати відповідну інформацію у встановлені законом строки.

У зв’язку з цим «Спілка ветеранів СОУ» готує повторний уточнений запит щодо повного фінансування проєкту, статистичних даних про отримувачів послуг і показників ефективності, а також планує подати скарги щодо неповних відповідей керівництву відповідних органів і до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

«Ми не просимо нічого зайвого. Ми очікуємо, що держава чесно і відповідально виконуватиме свої обов’язки перед тими, хто захищав Україну. Якщо кошти виділені – вони мають доходити до ветеранів, а не осідати в цифрах на папері», — наголосив голова ГО «Спілка ветеранів СОУ» Юрій Корсунов.

У громадській організації заявили, що й надалі відстоюватимуть право ветеранів на доступні медичні послуги та домагатимуться оприлюднення повних даних щодо реалізації експериментального проєкту.

Від початку року до Київ Мілітарі Хаб надійшло понад 2 700 звернень щодо психологічної підтримки. Показник удвічі перевищує результати минулого року та свідчить про зростання потреби ветеранів і військових у фаховій допомозі.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

У Київ Мілітарі Хаб працюють штатні психологи, які надають допомогу військовослужбовцям, демобілізованим, родинам загиблих, полонених і зниклих безвісти, а також тим, хто повернувся з полону. Як заявили в КМДА, звернення найчастіше стосуються адаптації до цивільного життя, переживання втрати, напруги в сім’ї та пошуку ресурсів для відновлення.

За словами Марини Хонди, частина ветеранів приходить просто поговорити, і ця форма підтримки є не менш важливою, адже дозволяє безпечно проговорити переживання та знизити емоційне напруження.

Психологи Хабу працюють у форматі короткострокового консультування, головна мета якого — стабілізація стану, вирішення найгостріших запитів та перенаправлення до відповідних спеціалістів у разі потреби. Для відвідувачів доступні індивідуальні консультації, групи підтримки, парно-сімейна терапія, арттерапевтичні практики та тренінги. У кризових ситуаціях працює мобільна група екстреного реагування.

Звернення приймають за номером: 0800-300-633.

В Україні іноземні військовослужбовці, які служать у силах оборони, вперше офіційно отримали посвідчення учасника бойових дій. Це стало знаковим етапом у формуванні сучасної ветеранської політики, яка визнає внесок кожного Захисника і гарантує підтримку тим, хто боронить державу, незалежно від громадянства.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.

В українських силах оборони служать іноземці з різних країн, які свідомо вступили до підрозділів, не маючи українського громадянства. Надання їм статусу УБД фіксує їхній бойовий досвід і забезпечує доступ до передбачених законом гарантій.

Під час заходу в Києві Мінветеранів разом із партнерами презентувало «Правовий навігатор для іноземних військовослужбовців» — ресурс, що систематизує інформацію щодо порядку отримання статусів, соціальних гарантій і базових юридичних процедур. Інструмент доступний англійською, іспанською та португальською мовами. Участь у події взяв ветеран, заступник Міністра Руслан Приходько.

Під час презентації іноземним військовим вручили посвідчення УБД, що підтвердило практичне застосування рішень держави.

«Україна має забезпечити підтримку кожному, хто бере участь у її обороні», — зазначили у відомстві.

Після презентації відбулася дискусія щодо типових запитів іноземних військових: від оформлення документів і взаємодії з підрозділами до питань соціальної підтримки та адаптації під час служби.

Київська область очолила рейтинг регіонів, де бізнес найактивніше створює робочі місця для людей з інвалідністю та ветеранів, отримуючи від держави компенсації за їх облаштування. Програма демонструє стабільне зростання, хоча окремі роботодавці вже стикаються з браком коштів на підтримку інклюзії.

Про це повідомили в Уряді.

На Київщині працює щонайменше 590 підприємств з інклюзивними робочими місцями. Це робить регіон абсолютним лідером за кількістю роботодавців, які користуються державною програмою компенсацій.

До трійки також увійшли Черкащина (567 підприємств) та столиця (352 підприємства). У Києві на інклюзивних місцях працюють понад дві тисячі людей, однак частині таких робочих місць загрожує закриття через нестачу фінансування.

Сума компенсацій цьогоріч становить 80–120 тисяч гривень, залежно від групи інвалідності. У середньому виплата складає 78 тисяч гривень, зазначили у Державній службі зайнятості.

Від серпня 2023 року підприємці вже отримали понад 300 мільйонів гривень компенсацій. Це дозволило працевлаштувати більш ніж 4,1 тисячі людей з інвалідністю на понад 3,5 тисячах підприємств.

З наступного року програма розшириться — роботодавці зможуть компенсувати не лише витрати на техніку, а й інші види адаптації робочого місця.

Повномасштабне вторгнення суттєво змінило ринок праці: кількість людей з інвалідністю зросла щонайменше на 10%, але рівень працевлаштування залишається одним з найнижчих у Європі. Понад 30% кандидатів повідомляють про упередження на співбесідах. Схожа ситуація — серед ветеранів і людей старшого віку, які часто стикаються зі знеціненням власного досвіду.

Через це більш ніж половина військових прагнуть відкрити власну справу, щоб уникнути дискримінації, а значна частина людей з інвалідністю й досі не має достатнього доходу навіть для базових потреб.

Уряд ухвалив ключові рішення, які формують нову систему підтримки українських ветеранів — від створення Ветеранського кодексу до запуску медичних програм і відкриття державних ветеранських просторів. Це має забезпечити захисникам та їхнім родинам передбачувану, комплексну та доступну допомогу.

Про це повідомляє глава уряду Юлія Свириденко.

Уряд погодив створення Ветеранського кодексу — єдиного документа, що впорядковує всі норми щодо статусів, гарантій та соціальних прав ветеранів. Свириденко зазначила, що кодекс систематизує категорії захисників, серед яких ветерани воєн XX століття, родини загиблих, іноземці, які стали на захист України, постраждалі учасники Революції Гідності та працівники підприємств, що брали участь в оборонних заходах без статусу військовослужбовців.

Документ має забезпечити комплексну підтримку: освіту, працевлаштування, реабілітацію та розвиток сервісів для родин. Він вносить зміни більш ніж у два десятки нормативно-правових актів і буде переданий до парламенту найближчим часом.

«Мета всіх рішень — допомогти ветеранам реінтегруватися в цивільне життя і відчувати постійну дієву підтримку держави», — наголосила прем’єрка.

Уже з початку січня стартує експериментальна програма корекції рубцевих змін шкіри після поранень та опіків. Проєкт триватиме до 31 грудня 2026 року, а механізм реалізації визначить Міністерство у справах ветеранів. Це стане одним з елементів медичної реабілітації, орієнтованої на наслідки бойових травм.

Ще одним рішенням стало створення державних ветеранських просторів, де захисники та їхні родини зможуть отримувати основні послуги в одному місці. Перші центри відкриють у Кривому Розі, Луцьку та Івано-Франківську на початку наступного року. Загалом уряд планує створити 153 такі простори.

На забезпечення житлом уряд спрямував 1,7 млрд грн, що дозволить надати компенсації на житло 715 сім’ям ветеранів. Упродовж року житло вже отримали 1 587 родин, і новий розподіл коштів продовжує цю підтримку.

Комплекс ухвалених рішень формує нову модель державної ветеранської політики, що має зробити допомогу системною, доступною та зрозумілою для кожного ветерана та їхніх родин.

Українські ветерани ГУР МО України та бійці підрозділу KRAKEN, зокрема Ігор Заблуда та Артем Малиш, взяли участь у забігу Spartan Trifecta Weekend, що проходив на острові Тенеріфе. В межах нового проєкту Limitless вони подолали дистанцію Spartan Beast довжиною 21 км з 30 перешкодами та 700 метрами набору висоти.

Попри ампутації кінцівок, ветерани показали неймовірну витривалість і самовіддачу, завершивши забіг за 4 години 42 хвилини. Їхній виступ мав також благодійну мету — зібрати кошти на протез для побратима.

«Limitless підтримує ветеранів, які продовжують жити на повну та щодня показують, що людські можливості — значно ширші, ніж здається. Та не мають жодних меж», — переконані благодійники.