Сьогодні, 14 грудня 2023 року, представники Громадської Організації “Спілка ветеранів АТО” в рамках реалізації проєкту “Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина” відвідали Близнюківську територіальну громаду. Цей візит став ще одним кроком у втіленні системної програми з підтримки та реабілітації для ветеранів, які проживають у Харківській області, інформує svato.kh.ua.
Під час спілкування з представниками органів місцевого самоврядування, закладів та організацій , які мають опікуватися ветеранами, значну увагу було приділено питанням психологічної реабілітації.
“Важливість психологічної підтримки для тих, хто пережив воєнні події, є значущою і не може бути переоцінена, – відмітив Голова Близнюківської територіальної громади Геннадій Король (ветеран АТО; брав участь у відбитті нападу РФ у 2022 р.). – Тож, спільно з місцевими органами, ми працюватимемо над забезпеченням доступу до якісної психологічної допомоги для ветеранів та їх родин”.
Також під час обговорення члени команди проєкту відмітили ефективну реалізацію Близнюківською ОТГ втілення програми “Соціальна підтримка Захисників і Захисниць України та членів їх сімей”. Ця програма є прикладом турботи та підтримки для тих, хто воює на благо нашої країни. Такі ініціативи допомагають ветеранам та їх сім’ям у важливих аспектах їхнього життя.
«Сьогоднішня зустріч із представниками Спілки ветеранів АТО є дійсно важливою. Ми обговорили психологічну підтримку для ветеранів та їх сімей, а також важливі аспекти працевлаштування та питання житло – комунальної сфери. Ми сьогодні спрацювали на випередження тих проблем, про які ми ще й не здогадувались на початку нашої зустрічі. Чекаю на подальшу співпрацю для забезпечення належного захисту нашим ветеранам», – зазначив Голова Близнюківської ТГ Геннадій Король (на фото).
Команда ГО “Спілка ветеранів АТО” продовжує працювати над реалізацією проєкту “Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина”, спираючись на підтримку ветеранської спільноти, місцевих громад та західних партнерів – урядів Канади, Фінляндії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Сполучених Штатів Америки.
Громадські активісти переконані, що зможуть створити середовище, де ветерани та їх родини отримають необхідну підтримку та можливості для повноцінного життя після повернення з війни.
Спільно з адвокатами Аліком Керімовим та Андрієм Гур’євим, які співпрацюють зі Спілкою ветеранів АТО, вже було підготовлено кілька публікацій. Найбільш резонансними з них виявилися ті, що були присвячені безвісти зниклим і військовополоненим. Узагалі ці теми є чи не найголовнішими в сьогоднішній діяльності правників щодо ветеранів і членів їхніх родин. І пояснення тут просте: на сьогоднішній день, за офіційними даними, зниклими безвісти вважаються понад 35 тисяч українців, а в полоні знаходиться біля 4300 наших громадян.
Попередня наші розмови стосувалися суто теоретичного боку проблеми. Ми говорили про те, що й як слід вчиняти, до кого звертатися, куди писати. Говорили, яку структуру для вирішення цих питань створила держава та які функції визначені чинним законодавством. Однак до нової нашої зустрічі з правниками з’явилися суто практичні напрацювання, розповідь про які мають стати корисними для наших читачів.
Справа перша (представляє Андрій Гур’єв)
Роботу з Ольгою, дружиною військовослужбовця, юристи почали в кінці жовтня поточного року. Командування військової частини в телефонній розмові повідомило, що доля чоловіка-контрактника Олега невідома.
– Оскільки Ольга вже на цьому етапі прийшла за юридичною допомогою до Спілки ветеранів АТО, – розповідає Андрій Гур’єв, – ми відразу ж звернулися до підрозділу й через день отримали офіційне підтвердження, що військовослужбовець зник безвісти. Отже, не довелося чекати, коли представники ТЦК проінформують і підтвердять зникнення. Більш того, родина отримала інформацію про обставини зникнення. Події відбувалися в одній найгарячіших точок на карті бойових дій – селі Водяному поблизу Авдіївки. У будинку, де бійці утримували позицію, стався обвал, в результаті якого бійці були засипані в підвалі. Після цього територія перейшла до сірої зони й можливості провести повторну евакуацію вже не було.
Оскільки за лічені дні зібрали всю необхідну інформацію, відразу підготували й направили запити до компетентних органів – Координаційного штабу, Міністерства оборони, Національного інформаційного бюро. Ці запити не дали конкретної відповіді, бо минуло дуже мало часу з моменту зникнення. Але за два тижні запити надіслали повторно. І 1 грудня отримали відповідь від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що Олег знаходиться в полоні.
– Працювали ми двома паралельними шляхами, – говорить Андрій. – Пріоритетним питанням було встановлення долі військовослужбовця. І одночасно займалися соціально-економічним спрямуванням, оскільки в подружжя підростає дворічна донька й матеріальне забезпечення є достатньо важливим для родини. Подальшими кроками мають стати визначення місця знаходження Олега та офіційне включення його до списків на обмін.
Справа друга (представляє Андрій Гур’єв)
– Іншою нашою справою стала робота з особою, яка вже мала статус військовополоненого, – розповідає далі Андрій. – У прикордонному з державою-агресоркою населеному пункті в Харківській області зникла людина. Назвемо його Іваном. Це колишній військовослужбовець, який брав участь в антитерористичній операції, й він був заарештований окупантами. Його звинуватили в шпигунській діяльності та перешкоджанні проведення спеціальної воєнної операції.
Із точки зору здорового глузду пояснити це неможливо. Прийшли на нашу землю озброєні терористи з сусідньої країни, залякують, катують і знищують громадян, мародерять в їхніх домівках. Називають це евфемізмом «спеціальна військова операція». А патріотично налаштованих мешканців, які живуть на окупованій території, звинувачують у перешкоджанні власним терористичним діям!
– Звернулася до нас мати Івана, – продовжує юрист Гур’єв, – назвемо її Мариною. Звернулася не на початковому етапі. Нею самостійно вже був виконаний певний обсяг юридичних дій і вдалося встановити, що син знаходиться в полоні. Ми почали спільно працювати над тим, щоб його вважали не цивільною особою, яка потрапила в полон, а надали статус військовополоненого. Для чого це потрібно? У державі існує, якщо так можна сказати, два паралельні коридори, які працюють з полоненими, – цивільними й військовими. Коли ведеться робота з військовими, то тут задіяно значно більше компетентних органів.
Отже, за час співпраці, що триває з літа поточного року, було підтверджено перебування людини в полоні та включення до списків на обмін, змінено статус на військовополоненого. Постійно підтримувався імпульс до державних органів, щоб вони не послаблювали увагу щодо саме цього полоненого. Удалося встановити місце перебування Івана та вийти на зв’язок із ним. Мати декілька разів спілкувалася з сином, завдяки чому стали відомі деталі його перебування в полоні…
Але в таких випадках необхідно набратися терпіння й усвідомити, що поки суд держави-агресорки не винесе вирок, полонений не може бути обміняним. Інша значна проблема полягає в тому, що з літа до зими обмінів не було. Московити навмисно призупинили обмін військовополонених, щоб дестабілізувати ситуацію всередині українського суспільства. Родичі та активісти, міркують вони, будуть виходити на мітинги, вимагати повернення додому членів родин і таким чином буде створена ще одна точка напруженості в країні. Зважаючи на останні події в Україні й зокрема Харкові, слід визнати, що спецслужбам ворога це вдається…
Справа третя (представляє Алік Керімов)
Як показує практика та дві вже наведені в цій публікації події, далеко не всі вони, передбачають звернення до суду. Але й такі ситуації, коли слід звертатися до судових інстанцій, трапляються часто й наступний приклад є цьому підтвердженням.
– Нами встановлювався факт смерті військовослужбовця, що загинув у бою в місті Бахмут Донецької області, – розповідає Алік Керімов. – Справа в тому, що офіційне визнання особи загиблою за відсутності тіла може визнати лише суд. Після проведення службового розслідування, військовою частиною, родичами й нами були зібрані факти й свідчення, які давали підстави визнати військовослужбовця не зниклим безвісти, а загиблим…
Відразу слід пояснити, для чого це потрібно. Якщо відразу не встановити, що боєць загинув, то в подальшому така процедура може затягнутися на довгі місяці й навіть роки. І тоді в суду буде ще одна підстава відмовити в позові, пославшись на те, що позивач не звернувся до суду раніше. А саме тоді, коли військовослужбовець зник безвісти…
Тут слід навести пояснення побратимів, які знаходилися поруч і стали свідками події. Вони зазначили, що загиблий залишився лежати лицем донизу, а під час того, як його перевернули, то побачили, що з рота та носа йде масивна кровотеча. Після того, як зняли бронежилет, побачили наскрізну рану грудної клітини. Установивши, що військовий не подавав жодних ознак життя, було вилучено його особисту зброю, військовий квиток і телефон. Однак евакуювати тіло не було можливості…
Коли ж усі матеріали були зібрані й позов поданий, коли були залучені свідчення побратимів і зроблені з дронів фотознімки загиблого, на яких родичі впізнали члена родини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Не будемо зупинятися на обговоренні рішення, винесеного суддею. Скажемо лише, що процедура, в разі незгоди, передбачає звернення до апеляційного суду. І родичі, разом з юристами, скористалися такою можливістю.
– Апеляційна інстанція, – розказав далі представник позивача Керімов, – почула доводи сторони захисту, проаналізувала надані нами докази та ретельно вивчила обставини справи. І, як результат, скасували рішення, задовольнили позов і встановити факт смерті. Я дуже вдячний суддям, які приймають такі рішення й захищають права родин загиблих, а не примушують родину роками очікувати позитивного рішення…
Сергій Бабаєв, голова Ради ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Ми зараз маємо справу з величезною кількістю воїнів, які знаходяться в полоні або вважаються зниклими безвісти. Це тисячі й тисячі українських захисників. Нагадаю, що після війни у В’єтнамі, США десятиліттями робили все можливе для встановлення долі бійців і повернення їх додому. Останні полонені повернулися до Америки через 30 років після закінчення війни… Чим швидше наша держава сформує продуктивну й далекосяжну політику в цій сфері, тим на кращі результати можна буде очікувати. Однак починати цим займатися потрібно було ще вчора…
Тут були наведені всього три справи. Три справи з величезної купи звернень до юристів Аліка Керімова й Андрія Гур’єва, які вже тривалий час надають консультації у Спілці ветеранів АТО.
То ж, якщо у когось із читачів виникають питання чи хтось потребує кваліфікованої правової допомоги, звертайтеся до громадської організації за телефоном:
+38 066 734 72 07,
запишіться на консультацію та отримайте відповіді в будь-якому зручному для вас режимі.
Ми запрошуємо всіх ветеранів та членів родин захисників України до онлайн-лекторію «Державна політика щодо підтримки та захисту ветеранів в Україні та за кордоном».
Наше завдання – надання відповідного рівня знань щодо ветеранської політики в Україні та в інших країнах. Ветерани АТО в свій час не змогли переконати суспільство у реальності тих викликів, які стоять перед нашою державою. І війна 2022 року стала закономірним результатом цього.
Ця ініціатива спрямована на залучення ветеранів та членів їх родин до онлайн-лекторію з метою надання більшого розуміння ветеранської політики не лише в Україні, а й у світі.
Дата проведення заходу: 16.12.2023
Початок заходу: 10:00
Формат заходу: онлайн-зустріч у форматі відео-режиму на платформі Zoom
В Івано-Франківську провели змагання «Ігри нескорених», в яких взяли участь наші захисники, які на війні отримали важкі поранення. Про це повідомило видання rai.ua
Учасники змагалися в естафетах із шести видів спорту, у двох категоріях: для військових з легкими пораненнями та для тих, хто на війні втратив кінцівки. До змагань доєднався ветеран війни Андрій Дашкевич. Cвоєю участю він намагається популяризувати спорт та показати, що коли є бажання, то немає жодних перешкод.
Також, у естафетах бере участь і військовослужбовець Роман. ВІн розповів, що до змагань доєднався, адже вважає, що не потрібно падати духом та втрачати наснагу. Для швидшої реабілітації потрібна мета, а спорт – це саме та сфера, де можна ставити перед собою конкретну ціль.
Підтримати учасників турніру прийшов і спортсмен Василь Вірастюк. За його словами, такі спортивні естафети є надзвичайно важливими не лише для фізичної, а й психологічної реабілітації.
Змагання «Ігри Нескорених» планують проводити в Івано-Франківську щорічно.
Сьогодні, 13 грудня 2023 року, представники Громадської Організації “Спілка ветеранів АТО” взяли участь у проведенні обласного форуму з питань впровадження ветеранської політики в Харківській області.
Особливу увагу на заході привернув експериментальний проєкт “Помічник ветерана”, який нарешті розпочав втілюватися в Харківській області.
Цей новий сервіс спрямований на створення комфортних умов для відновлення ветеранів та членів їх сімей у цивільному житті. Концепція “рівний-рівному” передбачає індивідуальний супровід ветеранів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 10 жовтня 2023 року, Харківська область приєдналась до проєкту “Помічник ветерана”. На цей час для участі в цьому проекті обрано 8 великих громад: Богодухівська, Валківська, Балаклійська, Красноградська, Лозівська, Харківська, Чугуївська, Пісочинська, представники з іних районів області, за винятком Куп’янського району.
Протягом листопаду 2023 року 25 кандидатів в помічники ветерана зареєструвалися на платформі e-veteran у пілотних громадах.
На жаль, разом з цим на Слобожанщині створився певний вакуум державної допомоги щодо ветеранів та їх родин. Адже з листопада 2023 року у всіх регіонах країни припинили свою діяльність територіальні органи міністерства у справах ветеранів. Разом із цим програма “Помічник ветерана” ще фактично не діє, залишає захисників України без гідного рівня підтримки.
Також на форумі презентували нову обласну Програму підтримки Захисників і Захисниць України на найближчі 5 років. Були детально презентовані заходи, які планується втілити в життя в рамках цієї програми в наступному 2024 році:
– Сприяння самостійному санаторно-курортному лікуванню (отриманню рекреаційних послуг) на території Харківської області осіб, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини через механізм відшкодування частини вартості отриманих послуг відповідно до Порядку, затвердженого рішенням обласної ради;
– Будівництво (реконструкція) будівель та споруд для належного функціонування реабілітаційного закладу психосоціальної допомоги для Захисників і Захисниць України та членів їх сімей;
– Закупівля обладнання для реабілітаційного закладу психосоціальної допомоги для Захисників і Захисниць України та членів їх родин;
– Компенсація частини відсоткової ставки за кредитами на придбання житла Захисникам і Захисницям України та членів їх сімей.
Всього на період з 2024 по 2028 роки передбачено 26 заходів. Фінансування програми на 5 років має скласти 572,2 млн грн.
“Цей захід — необхідний крок у полегшенні повернення ветеранів у цивільне життя. В рамках цього заходу, хочу підкреслити також і важливість проєкту “Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина” . Він доповнює ті державні програми, котрі незабаром, як сподіваємося, запрацюють для ветеранів та їх родин, родин загиблих захисників України. ГО «Спілка ветеранів АТО» докладає всіх зусиль, щоб забезпечити ветеранів російсько-української війни необхідною підтримкою та можливістю повноцінного повернення до мирного життя”, – зазначив Голова Ради ГО “Спілка ветеранів АТО” Сергій Бабаєв.
Ця ініціатива спрямована на підтримку та забезпечення ветеранів після їхньої служби, надаючи необхідну підтримку та гарантуючи їхні права та соціальний захист.
Запрошуємо на онлайн-семінар “СЗЧ та невиконання наказу командира: реалії захисту прав військовослужбовців”, який відбудеться в суботу, 16 грудня 2023 року з 13.00 до 14.00 на платформі ZOOM.
У Миколаєві та ще 7 містах України стартувала програма реінтеграції ветеранів. Вона реалізовується за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини командою DVV International в Україні та центром освіти дорослих «Південь».
Основним напрямком програми є проведення освітніх курсів для ветеранів та їхніх родин. В рамках проекту ветерани можуть вивчитися на електрика, SMM-менеджера, графічного дизайнера, проектного менеджера та інші професії, планують навчити користуватися 3D-принтером.
Організатори планують запрошувати юристів, які відповідатимуть на запитання ветеранів: які є пільги та можливості, як оформлювати пенсії та інші необхідні документи.
В рамках проекту для миколаївських ветеранів проводитимуть заняття з англійської мови. Нагадаємо, що завтра, 13 грудня, стартує перша початкова група з вивчення іноземної мови. Зареєструватися можна через спеціальну Google-форму. Охочі можуть обрати для себе будь-який доступний вид допомоги або навчання.
Також в рамках проекту миколаївські ветерани можуть отримати грошову допомогу у розмірі 10 тисяч єврона розвиток власної справи. Центр навчання і освіти дорослих «Південь» організовує спеціальну бізнес-школу, в рамках якої претендентам на грошову підтримку допомагатимуть писати бізнес-плани, після чого учасники матимуть змогу на конкурсній основі отримати грантову допомогу.
В наступному 2024 році на отримання гранту можуть розраховувати 20 ветеранів або членів їхніх родин.
Актуальну інформацію як про освітні, так і про фінансові можливості можна знайти на сайті центру освіти і навчання для дорослих «Південь».
У Миколаєві працює обласний фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, який фінансує підприємства, що виготовляють технічні засоби реабілітації (протези). Загалом, сьогодні держава виділила на протезування ветеранів України 95 мільйонів гривень.
З квітня 2023 року в Миколаєві працює універсальний центр фізіотерапії, реабілітації та підтримки Care4You, який допомагає відновити функцію ходьби після травм, операційного втручання та поранень. Центр надає безкоштовну допомогу українським військовим які потребують протезування та подальшої реабілітації.
Адреса Care4You: вулиця Пушкінська, 48.
Окрім громадських ініціатив у Миколаївській області діють соціальні програми та служби, які надають допомогу в тому числі ветеранам та членам їхніх родин. Це, зокрема, департамент соціального захисту населення Миколаївської ОВА. Департамент спільно з сектором по підтримці учасників бойових дій при обласній військовій адміністрації реалізує ряд програм , які повʼязані з допомогою демобілізованим.
Депутати Верховної Ради ухвалила в цілому законопроєкт про розширення переліку груп людей, які можуть отримати одноразову грошову допомогу у випадку загибелі військового. Рішення підтримали 274 народні депутати. Законопроєкт №9226 передбачає право військових та працівників критичної інфраструктури робити заповіт про виплату грошової допомоги для членів своєї родини.
Виплати можуть отримати:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблого та народжені після його смерті;
діти, щодо яких загиблого було позбавлено батьківських прав;
батьки (усиновлювачі);
онуки;
один із подружжя, який пережив загиблого;
жінка або чоловік, з яким загиблий проживав однією сім’єю без реєстрації шлюбу, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблого.
Варто зазначити, що в постанові Кабміну від 28 лютого 2022 року мова йде про те, що сім’ї загиблих військових, можуть отримати одноразову грошову допомогу розміром 15 млн гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
Київську область відзначили нагородою від Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Нагородження відбулося у Борисполі на першому в Україні фестивалі “Родина координаторів Активних парків Київщини”. Про це повідомляє Управління молоді та спорту Київської обласної військової адміністрації.
Протягом трьох днів 120 активістів, які займаються реалізацією соціального проєкту “Активні парки – локації здорової України” навчалися теорії та вправлялися на практиці для підвищення компетентності у впровадженні здорового та активного способу життя.
“Активні парки” — проєкт Міністерства молоді та спорту. Це місце фізичного відновлення, платформа для психологічної підтримки та соціальної реінтеграції ветеранів війни та людей з інвалідністю у суспільство. Київська область стала пілотним регіоном для втілення соціального проєкту “Активні парки — локації здорової України”.
Метою програми є залучення людей усіх соціальних груп до фізичних тренувань і пропагування здорового та активного способу життя. Парки обладнані багатофункціональними тренажерами. Вони є у всіх 7 районах Київщини.
Кожна з локацій має свого координатора, деякі з них – учасники бойових дій. Вони залучають до активностей побратимів, ветеранів війни.
У Харкові відбулася презентація проєкту під назвою «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина». Проєкт заснований завдяки ініціативі громадських організацій «Спілка ветеранів АТО», «Дружини ветеранів» і «Спілка інвалідів-ветеранів АТО «Непереможні» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великобританії, Канади, США, Фінляндії, Швейцарії, Швеції.
Ось такий інформаційний привід. Звичайно, що про проведення заходу вже з’явилася новина на ветеранських пабліках, про сам проєкт можна прочитати у проспекті й листівках, відеоверсія презентації викладена на ресурсі «Media Hub Kharkiv». Нам же хотілося зрозуміти те, що можливо не ввійшло до програми заходу, залишилося за кадром відеоверсії. Несказане, неозвучене, недоговорене…
Ідеться про кричущу проблему, що виникла в Україні під час війни. І проблема ця полягає в кількох питаннях, які напрошуються самі собою. Чому саме громадські організації мають започатковувати та реалізовувати державну політику підтримки ветеранів і членів їхніх родин? Де результати обіцяної діяльності державних інституцій і, в першу чергу, Міністерства у справах ветеранів? Скільки ще треба чекати, щоб чиновники, які володіють державними коштами, почали хоч якось здійснювати функції, прописані їхніми службовими повноваженнями?
Підрозділи міністерства в областях кілька місяців тому зупинили свою яку-не-яку роботу. Оголосили, що до початку жовтня буде розроблена нова структура діяльності, визначено органи, що здійснюватимуть цю діяльність, буде затверджений штат цих органів. Уже минув початок грудня, а нічого з обіцяного так і не було зроблено. Спромоглися написати методичні рекомендації для обласних адміністрацій, які є більш відписками, ніж закликом до дій.
Єдиний перспективний проєкт, що носить назву «Помічник ветерана», поки що так і не запустили. Як і раніше, продовжується навчання людей, які будуть здійснювати таку потрібну й необхідну діяльність. Але роботу не можна замінити обіцянками! Сьогоднішні проблеми не вийде вирішувати завтра! Воєнний стан – це не передвиборча кампанія! А чиновники, не здатні виконувати покладені на них обов’язки, мають піти!..
Нещодавно була створена комісія Верховної Ради з перевірки діяльності Міністерства у справах ветеранів. Міністр Юлія Лапутіна доповіла народним обранцям, що нею зроблено й що планується зробити. Але навіть ця ініціатива вищого законодавчого органу була викликана активною позицією самих ветеранів щодо повної бездіяльності міністерства. Громадська рада при міністерстві, Рада ветеранів і значна кількість ветеранських організацій звернулися до Кабінету Міністрів і Президента України з відкритим листом щодо негативної оцінки діяльності міністерства. Звичайно добре, що таку комісію було створено, що вона намагається розібратися та вжити заходів. Але які це дасть результати, чи дасть і найголовніше – коли?!
Ось чому доводиться ветеранам самим допомагати собі. Як на початку війни, з 2014 року, битися головою об стіну нерозуміння й самотужки вирішувати власні проблеми, які окрім них більше нікого не цікавлять. Або створювати різноманітні об’єднання та громадські організації, залучати кошти міжнародних партнерів, шукати фахівців, які у змозі здійснювати консультацію, реабілітацію, захист.
Прослухавши учасників проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» на заході, присвяченому його презентації, ми вирішили поспілкуватися з кожним особисто й, якщо так можна сказати, неофіційно.
– Проєкт, який ми презентуємо, на мій особистий погляд, нічого революційного не містить. Допомогою ветеранам і членам їхніх родин Спілка займається давно й постійно. Але завдяки отриманим коштам, ми зможемо об’єднати існуючі напрямки, такі як юридична консультація, психологічна, медична та фізична реабілітація, різноманітні соціальні консультації, допомога у проходженні ВЛК і МСЕК. Зможемо залучити значно більшу кількість фахівців – юристів, психологів, реабілітологів. І цим самим ми закладемо основу для вироблення державної ветеранської політики. Ми не повинні чекати, що хтось колись це зробить. Харківщина була й залишається одним із передових регіонів у діяльності, пов’язаній із допомогою ветеранам. Причому діяльності на рівні громадських організацій. Тому ми робитимемо це самостійно й вимагати, щоб наші напрацювання використовувалося, в тому числі, державними інституціями.
Влад Якименко, начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Проєкт реалізується за фінансової допомоги посольств країн Європи й Америки, які всебічно підтримують Україну та програми, які в ній діють. Оскільки наша країна в час війни знаходиться у скрутному фінансовому становищі, державні інституції не в змозі забезпечити належну допомогу ветеранам. Але найгіршим є те, що зараз повністю відсутня цілеспрямована державна ветеранська політика. Тому значну частину цієї місії взяли на себе самі ветерани, члени їхніх родин, волонтери та громадські активісти. Ми спостерігаємо, як із кожним місяцем з війни повертається все більше й більше людей. Повертаються поранені, покалічені, хворі й потребують допомоги не завтра, не через місяць чи через рік, а саме зараз. У такій ситуації ми не можемо стояти осторонь і намагаємося всіма силами сприяти тому, щоб ці люди почувалися захищеними й потрібними суспільству.
Андрій Гур’єв, очільник адвокатського бюро «Гур’єв і партнери»:
– У проєкті я представляю юридичний напрямок діяльності, який є необхідний ветеранам і членам їхніх сімей. І навіть у цьому сегменті можна виділити головне спрямування. Ми його не планували й не могли передбачити, його продиктувало саме життя, активні бойові дії й практика нашої діяльності з ветеранами. Це кропітка юридична робота щодо зниклих безвісти, військовополонених і загиблих героїв. Спільними зусиллям громадських організацій та юридичних об’єднань нами вже організовано процес надання правової допомоги. За півтора роки вже напрацьований досвід, є певні результати, про які я розповідав на презентації. І нам залишається лише влитися до складу проєкту та розширювати коло наших завдань на найближче майбутнє.
Олена Гузьман, керівниця групи психологів:
– До запровадження проєкту «Реінтеграція ветеранів» наша група активно працювала в громадах. Психологи їздили до найбільш постраждалих від війни осередків Харківщини. Працювали онлайн і офлайн, здійснювали індивідуальні й групові форми роботи. Психологи, задіяні в цьому проєкті, мають від двадцяти до тридцяти років професійного стажу. Причому це – практикуючі психологи. Робота з ветеранами й членами їхніх родин має певні відмінності, але вони незначні. Тому я переконана, що цей напрямок діяльності буде реалізуватися максимально успішно. Ідеться про перший етап реалізації проєкту, розрахований на півроку. А далі – буде залежати від різних факторів…
