Завершилися змагання “United States Air Force Trials 2024”, які проходили в США. Українська команда складалася із 30 спортсменів, які виступили у десяти адаптивних видах спорту: стрільба з лука, легка атлетика, велосипедний спорт, паверліфтинг, веслування на тренажерах, волейбол сидячи, плавання, кульова стрільба, баскетбол на кріслах колісних та регбі на кріслах колісних.
Основна мета змагань “United States Air Force Trials 2024” – залучити ветеранів та військових до занять спортом, популяризувати реабілітацію через спортивні заходи серед ветеранів. У цих змаганнях Україна взяла участь вперше.
Наші ветерани війни вибороли 79 медалей: 44 золоті, 21 срібну та 14 бронзових. Наймедальнішим видом стало плавання, яке принесло українській команді 27 нагород. У легкій атлетиці українці здобули 21 медаль, у веслуванні на тренажерах — 19, у паверліфтингу — шість, у стрільбі з лука — три. Ще по одній збірна виборола у велоспорті, волейболі сидячи та кульовій стрільбі.
“Це не просто спорт – це демонстрація непереможного духу нашої нації, важливий елемент дипломатії, який нагадує світові про силу, відвагу та відданість наших людей своїй країні. Слова “Відвага та честь: наші ветерани – живий дух України!” глибоко відображають те, чому ми так цінуємо наших ветеранів. Вони – втілення всього, чим ми пишаємося: мужність, чесність, і непохитна віра в краще майбутнє для нашої країни. Дякуємо нашим ветеранам за їх службу, силу та незламність”, – зазначив в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.
Мета акції-нагадування “Два серця у полоні” — привернути увагу суспільства до проблеми повернення полонених та пошуку зниклих безвісти військових, розповіла Суспільне Харків співорганізаторка Світлана Білоус.
У центрі Харкова, на майдані Свободи, зібралися родичі зниклих безвісти та полонених військових. Вони встановили на майдані Свободи столи і два стільці: на одному сиділа близька людина полоненого, а на другому стільці навпроти висіла військова форма, але він залишався порожнім.
Харків. 16 березня 2024 року. Фото: Катерина Тарасенко
У Дніпрі дружини українських військовополонених організували перформанс: вони та діти сидять за столом, а напроти – фото їхніх чоловіків.
Фото: Суспільне Дніпро
Одна з учасниць акції Ольга, її чоловік потрапив у полони після виконання бойового завдання на Вугледарському напрямку. Жінка каже, вона не знає, де і в яких умовах утримують її чоловіка. “Знаємо, що в нього критична втрата ваги, в нього пухлина на хребті. Наразі, на цей рік, нам нічого невідомо. Акцією “Два серця в полоні” хочемо привернути увагу, європейське суспільство до проблеми з полоненими, щоб нас чули, щоб нашій країні допомагали повертати наших бійців з полону”, – розповіла дружина військовополоненого.
Фото: Суспільне Дніпро
У Запоріжжі родичі наших захисників, які перебувають у полоні, також зібралися в центрі міста, щоб нагадати про долю своїх близьких. До акції долучилося близько ста людей. Учасниці сиділи за столами в символічному очікуванні своїх чоловіків, братів та синів, а на фоні лунали голоси з їхніми почуттями.
Фото: Суспільне Запоріжжя
“Два серця в полоні” — це про те, що в полоні одна людина з сім’ї, але друге серце, другої людини, також в полоні. Дівчата сидітимуть за столами і чекатимуть своїх рідних з полону. Під час того, як вони сидітимуть за столами буде звучати аудіозапис. Аудіозапис почуттів рідних, які вони відчувають за цей час, коли вони очікують своїх рідних з полону”, – розповіла організаторка акції Тетяна.
У Черкасах відбулася мирна акція на підтримку військовополонених. Зорганізували її родини захисників. На площі біля міської ради зібралися понад пів сотні людей. Вони принесли повітряні кульки у формі серця, прапори та плакати.
Фото: Суспільне Черкаси / Оксана Швед
Учасники заходу організували “живий ланцюг”, а також перформанс “Два серця в полоні”: лунали записи листів, що писали родичі військовополонених до своїх рідних — до коханих, батьків, братів, синів.
Фото: Суспільне Черкаси / Оксана Швед
У Миколаєві рідні військовополонених вийшли на акцію-нагадування, присвячену військовополоненим та зниклим безвісти військовим. Також у центрі міста відбувся перформанс за участі родичів полонених, щоб нагадати про долю своїх близьких.
Вулиця Соборна у Миколаєві під час акції-нагадування. Фото: Катерина Шелест/Суспільне Миколаїв
На акцію прийшла Людмила. Розповідає, останній раз говорила з чоловіком 15 місяців тому. “Надіюся, що він в полоні. Ми, 46-та бригада, прийшли на акцію “Два серця в полоні”. На акцію ходимо кожен раз: були у Києві, у Вінниці, на зустрічі в координаційному штабі. Чекаємо своїх чоловіків, яких любимо”, — каже вона.
Пані Лілія під час акції-нагадування про військовополонених. Фото: Катерина Шелест/Суспільне Миколаїв
Піні Лілія приїхала на акцію з Нового Бугу. Жінка чекає з полону чоловіка і тата, говорить — вони служили разом. Жінка розповідає, її рідні перебували разом в одному батальйоні. “Ми чекаємо наших захисників. Кожна людина, кожен українець, бореться за те, щоб повернулись наші бранці. Свободу полоненим! Свободу захисникам!”, — наголосила донька і дружина наших захисників.
Андрій Одаренко змінював професію декілька разів. За свої 30 років він мав досвід служби в поліції, працював на фермі, воював. Після ампутації ноги внаслідок важкого поранення під Словʼянську, Андрію знову довелося міняти професію.
“Дев’ятого травня 2022 року о п’ятій ранку був артобстріл, який завдали російські війська. Я був в окопі, почув вибух ззаду, розвернувся й бачу штани розірвані. Поповз до хлопців”, — розповів чоловік.
У Андрія ампутована на права нога вище коліна. На той час йому було 28 років. Ветеран пригадує: Після закінчення Київської академії внутрішніх справ служив у Хмельницькому районному відділку тоді ще міліції. Хотів допомагати людям. Я служив дільничним інспектором по селах Хмельницького району. Потім у 2015 році я поїхав в зону антитерористичної операції”.
Після цього, у 2015 році, перевівся у патрульну поліцію,де прослужив три роки. «Я був розчарований. Було прийнято рішення звільнятися. Нічого не змінюється, і знову питання зарплати».
Згодом, у 2019 році, поїхав у Данію, де працював на молочній фермі.“Ферма 600 корів – це дойка їх апаратами, робота на тракторах робота. 24 лютого 2022 року о сьомій ранку мене розбудила колега й сказала, що почалася війна. Я зателефонував до мами”.
За 2 доби Андрій повернувся в Україну. Був солдатом у Хмельницькій територіальній обороні.“Не міг потрапити в ЗСУ, мене ніде не брали, казали, що місць немає. У військкомат я взагалі не йшов, бо там така черга була. Один з наших побратимів вже був у Хмельницькій теробороні, там з часом з’явилося місце й ось так ми потрапили в ЗСУ”.
Під час обстрілу артою, Андрій отримав важке поранення під Словʼянськом. “Мене затягнули в бліндаж, перев’язали. Кілометр до місяця евакуації, падаємо встаємо, падаємо встаємо. Бетеер приїхав, мене забрали, потім я втратив свідомість й прокинувся в Краматорську після операції. Бачу, що нога прикріплена якимось залізяччям, пальцями на нозі рухаю. Везуть мене в Мечнікова в Дніпро, там ногу ампутують”.
Після ампутації Андрій 3 доби не приходив до тями. “Для мене це отак було: закрив очі, відкрив. Загалом у лікарнях я був понад місяць. Потім отримав протез й самостійно навчився на ньому ходити”.
Андрій не знав у якому напрямку рухатися далі. У жовтні 2023 року знайомий запропонував спробувати себе в IT школі: “Він бізнесмен й хотів допомагати ветеранам ЗСУ, хотім щоб його проєкт очолив саме ветеран. Спочатку я в нього просто працював керівником, в дитячій ІТ школі. І з часом отримав грант від держави на 250 тисяч”.
Після того, як ветеран отримав грант, він став співзасновником IT центру. В ньому навчають дітей від 3 до 16 років: “Вони в нас складають, програмують роботів на різні рухи. Вчимо дітей працювати в команді. Старші дітки в нас займаються основами програмування. Я люблю зайти, поспілкуватися, подивитися, як процес йде”.
Окрім Андрія у центрі працюють ще 4 викладачі та адміністратор. Сам Андрій організовує роботу IT центру: “Зранку я їду займатися з реабілітологом. Приїжджаю в офіс десь о 10:30-11:00 Проводжу нараду з адміністратором. Ставимо задачі на день, на пару днів вперед, на тиждень”. Наразі в IT центрі навчається 60 дітей.
Ветеран каже: «Я вибрав ІТ-школу і працювати з дітьми тому, що я вірю, що ці діти потім піднімуть нашу країну на інший рівень і зроблять її сильною”.
У Дніпрі відбулась презентація проєктів підтримки ветеранів – “Підтримка ветеранів: шляхи та інновації”. В ній взяли участь представники п`яти громадських організацій Дніпропетровщини, які переймаються проблемами ветеранів, інформує Суспільне.
У кожного свій напрям роботи: психологічна та юридична допомога, розвантаження, адаптація воїнів та їхніх родин. Координатор громадської організації “Захисники Дніпра” розповів, нині найбільша складність для ветеранів – лікування. За його словами, в організації відновили майже 600 військових-ветеранів з різними травмами та пораненнями.
“Мій бойовий досвід – це ще 14-й рік і тоді пішов добровольцем пов’язав свою долю з Азовом, на той час – це батальйон був. Відслужив, наприкінці 2014 року отримав поранення”, – розповів координатор ветеранського простору Руслан Сергійчук.
З власного досвіду про важливість підтримки ветеранів в цивільному житті знає Руслан Сергійчук. Він співорганізатор простору для родин українських воїнів у Новомосковську. “Хто мав досвід до цих подій, вони вже хоть трошки розуміли як це відбувається. Значно збільшилась кількість і тому люди не були готові, підготуватись, не мали розуміння як це. І тому сьогодні виникають такі юридичні питання: як що робити, як що оформляти”, – каже він.
Головна мета проведеного заходу — продемонструвати підтримки ветеранів війни та різні напрямки роботи, яка проводиться.
Уряд остаточно визначився з місцем розташування НВМК. “Кабінет Міністрів України на своєму засіданні ухвалив розпорядження щодо визначення місця розташування Національного військового меморіального кладовища (НВМК) у Гатненській сільській територіальній громаді Фастівського району Київської області”, – йдеться у повідомленні урядового порталу.
До цього діяла постанова уряду, де був визначений Порядок реалізації експериментального проєкту щодо меморіального комплексу. Термін його дії був обмежений — до 30 липня 2025 року.
Найближчим часом має бути ухвалене рішення щодо передачі понад 265 га у власність ДУ «Національне військове меморіальне кладовище». Це рішення фактично дасть старт початку будівництва першої черги кладовища. Потім на території НВМК розпочнуться підготовчі роботи із видалення зелених насаджень, інформує урядовий портал.
Кожен другий українець допускає, що може стати ветераном бойових дій. Про це свідчать дані четвертого загальнонаціонального опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» спільно з Українським ветеранським фондом.
Про можливість стати ветеранами найчастіше кажуть мешканці західних регіонів. Серед них — наймолодші респонденти, чоловіки та ті, хто мають родичів і близьких, котрі воювали з 2014 року і зараз.
Дедалі більша кількість родин, у яких є люди, котрі воюють, говорять про зниження рівня абсолютної довіри цивільного населення до ветеранів різних категорій та військових.
«Особливу увагу варто звернути на тривожний тренд зниження довіри до ветеранів періоду АТО/ООС. Це може свідчити про дедалі більшу стигматизацію ветеранів і потенційне поглиблення проблем з їхньою соціалізацією та адаптацією. Якщо ця тенденція триватиме, можливо, ми станемо свідками таких сценаріїв щодо ветеранів, які наразі воюють, після їх повернення додому», — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконувачка обов’язків виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Проте, 76% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів. Порівняно з опитуванням у вересні 2023 їх кількість майже не змінилася (у вересні таких було 79%). Протилежну думку сьогодні мають 18%.
«Більше таких серед мешканців західних регіонів та молоді», — наголосив Любомир Мисів, заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг».
З іншого боку, 67% українців вважають, що для ветеранів однією з головних проблем буде нерозуміння з боку суспільства.
Команда розслідувачів Bihus.Info запрошує ветеранів і ветеранок взяти участь в програмі “OSINT для ветеранів: Курс стеження за владою та бюджетами” і здобути навички для контролю влади та викриття російських злочинців.
Програма школи включає 1 ознайомчий вебінар та три 3-денні оффлайн тренінги (25-27 квітня, 09-11 травня та 25-27 травня).
Після проходження навчання учасники, які покажуть найкращі результати, зможуть отримати стипендії на реалізацію власних розслідувань, а також стажування у потужних українських редакціях.
Тренерами і менторами в навчанні будуть журналісти й експерти з Bihus.Info, Суспільного мовлення, The Kyiv Independent, “Наші гроші”, NGL media, Харківського Антикорупційного Центру, Інституту масової інформації, ІРРП.
👉 Подати заявку на участь можна у формі. Реєстрація відкрита до 18.00 1 квітня 2024.
Участь в проєкті є безкоштовною. Учасникам з інших міст пропонується проживання в готелі та компенсація витрат на проїзд.
Група учасників проєкту формуються на конкурсній основі. Bihus.Info повідомить запрошеним учасникам про участь до 8 квітня 2023 року.
Представник Львівщини, військовослужбовець ЗСУ Герман Золотарьов завоював дві золотих медалі з легкої атлетики у забігу на 1500 м та у забігу на 800 м, категорія 5.0 (ампутація однієї верхньої кінцівки).
Ще один військовослужбовець ЗСУ Олександр Катаула здобув срібну медаль в індивідуальних змаганнях зі стрільби з лука. Та золоту медаль в командних змаганнях зі стрільби з лука разом з івано-франківцем Юрієм Гапончуком та киянином Ігорем Салієм.
Як зазначають в управлінні молоді та спорту Львівської ОВА, змагання Повітряних сил США завершуються сьогодні, 14 березня.
ГО «Школа врядування» та Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича оголосили набір на навчання за безкоштовною сертифікатною Програмою «Урядування в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення». Програма спрямована на підвищення кваліфікації ветеранів та ветеранок, які прагнуть професійно самореалізуватися в сфері державного управління та місцевого самоврядування.
Мета – сприяти професійному розвитку та підвищенню кваліфікації ветеранів та ветеранок, які прагнуть пов’язати свою професійну кар’єру з державною службою та місцевим самоврядуванням. Після навчання учасники та учасниці отримають відповідні знання, навички та компетентності для успішного зарахування у кадрові резерви, проходження конкурсів на посади, працевлаштування та подальшої роботи в органах державної влади.
Нагадаємо, нещодавно ми публікували звернення ГО “Спілки ветеранів АТО” щодо ситуації із мобілізацією та закликом до кардинальних змін ветеранської політики в Україні. На тлі цих подій, голова ГО ” Спілка ветеранів АТО” Сергій Бабаєв прокоментував ініціативу від IREX: “Громадські об’єднання вже відзначають необхідність широкого залучення ветеранів до системи державної служби в Україні. Ми сподіваємося, що це будуть тільки перші кроки на цьому довгому шляху – докорінної зміни державної системи в нашій державі”.
Для кого програма
Запрошуються ветерани та ветеранки, які:
не мають жодного досвіду роботи в сфері державної служби та/або служби в ОМС, але мають намір працевлаштування на таких посадах у найближчому майбутньому;
перебувають на посадах державної служби чи служби в ОМС до 3-х років станом на дату проведення конкурсного відбору слухачів та мають намір продовжувати працювати на цих посадах у найближчому майбутньому.
Етапи відбору
• подання заповнених форм і мотиваційних листів – до 08 квітня 2024 р. включно;
• оголошення результатів конкурсного відбору – 15 квітня 2024 р.;
У Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) Підгороднянської територіальної громади ветерани війни, члени їхніх сімей та родини загиблих воїнів зможуть швидко та якісно отримувати адміністративні послуги у форматі “єдиного вікна”.
На сьогодні тут надаються 19 ветеранських послуг. Спеціально підготовлені адміністратори ЦНАПу допоможуть ветеранам війни та їхнім рідним зареєструвати шлюб, оформити документи при народженні дитини, вирішити земельні питання, зареєструвати місце проживання тощо.
ЦНАП облаштований за вимогами безбар’єрності. Працює термінал для швидкої сплати адмінзбору, Wi-Fi, електронна черга та ігровий простір для дітей.
