Серед ветеранів й ветеранок наразі існує величезний запит на започаткування власного бізнесу або розширення чи розвиток вже існуючих проєктів, і для Мінветеранів цей напрямок – один з ключових пріоритетів, зазначає в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун.
Зокрема, Український ветеранський фонд Мінветеранів вже два роки надає фінансову підтримку ветеранському підприємництву через конкурсні програми. Наразі до участі у програмі від УВФ “Варто почати власну справу” надійшла рекордна кількість заявок – 219 проєктів. Майбутні бізнеси дуже різноманітні – від СТО до створення артпросторів.
Також діє програма мікрофінансування від Українського ветеранського фонду Мінветеранів: відшкодування 20 тис. грн на купівлю товарів та обладнання для ведення власної справи.
Крім того, наразі доступні низка програм та грантів від Уряду та дотичних міністерств і відомств, якими можуть скористатися ветерани, ветеранки та члених їхніх сімей:
“Мінветеранів планує піти ще далі, наприклад, пропонуватимемо надати доступ до держзамовлення, бо сьогодні ветеранський бізнес також і про забезпечення потреб фронту. Крім того, працюємо над розширенням можливостей інформаційно-консультаційного супроводу та навчання, що включатиме всі етапи впровадження кейс-менеджменту. Ветеранське підприємництво – має стати впізнаваним брендом. Не тільки в Україні”, – наголошує Олександр Порхун.
Метою програми “Шлях до змін: Програма розвитку для ветеранів та ветеранок з інвалідністю”є надання ветеранам з інвалідністю знань та навичок інформованої громадянської та політичної участі; підвищення впевненості та мотивації брати активну участь у житті громади і країни; cтворення спільноти ветеранів для обміну досвідом, знаннями, взаємопідтримки та просування спільних ініціатив; ознайомлення з практичним досвідом громадської та політичної участі.
Програма передбачає кілька етапів
І-ий етап – школа громадської участі, 21-25 квітня 2024 р. Після закінчення модулю учасники та учасниці будуть розуміти структуру та повноваження влади в Україні, механізми прийняття рішень владою, як побудувати успішну адвокаційну кампанію (аналіз проблеми, мета, планування, кроки, стейкхолдери, мішені, важливість залучення громадян, створення партнерств та коаліцій). ІІ-ий етап – школа політичної участі, кінець червня-початок липня 2024 р. Після закінчення модулю учасники та учасниці будуть розуміти комплексність виборчого процесу, його учасників та зацікавлених сторін. Основні виборчі системи (пропорційна та мажоритарна), виборчий процес та його учасники. Принципи демократичних виборів, виборче законодавство в Україні та міжнародні стандарти. Доступність виборчого процесу. Будуть розуміти, на яких етапах та в якому статусі можуть приєднатися до виборчого процесу. ІІІ-ій етап – реалізація набутих знань через стажування та реалізацію власних проєктів, липень-листопад 2024 р. Стажування ветеранів та ветеранок з інвалідністю в органах державної влади. Реалізація ініціатив ветеранів та ветеранок. Також під час навчання передбачається серія мотиваційних зустрічей з активними волонтерами, представниками громадського сектору та державної влади.
Участь у програмі безкоштовна, усі витрати повязані з проживанням, харчування та транспортування покриваються організаторами. Також покривається участь супроводжуючих осіб або волонтерів, які зацікавлені. Місце провдення програми є доступним для людей з інвалідністю.
Для участі у конкурсі потрібно заповнити аплікацйну форму до 1 квітня 2024 року. Якщо Ви супроводжуюча особа або бажаєте прийняти участь в якості волонтера, теж потрібно заповнити форму. Про результати конкурсного відбору буде повідомлено до 1 квітня 2024 року.
У Ніжині відкрився ветеранський простір, куди можуть звертатися ветерани, військовослужбовці та члени їхніх родин з усієї області. За словами міського голови Олександра Кодоли, гроші на облаштування простору їм дали благодійники та іноземні партнери.
За словами проєктної менеджерки Інни Кулинко, ідея створити такий простір з’явилася ще восени 2022 року. Ремонт розпочався в грудні 2023 року. Його допомагали робити волонтери, ветерани та члени їхніх сімей, родини загиблих. Рада підприємців закупила металопластикові двері та вікна.
Окрім кімнат для відпочинку та роботи, в хабі є спортивна зала. Також у просторі можна отримати послуги юриста та психолога. Крім того, тут є дитяча кімната та вихователька, яка може приглянути за дітьми, поки батьки зайняті.
За словами проєктної менеджерки, вони мають отримати списки людей, з якими зможуть працювати.
“Ми будемо проводити якісь групові заняття. У нас зараз не така велика кількість ветеранів у місті, тому плануємо працювати з дружинами і ветеранів, і військовослужбовців. Тому що дружини теж повинні бути готові до зустрічі з військовими”, – сказала Інна Кулинко.
В Україні діє урядовий проєкт щодо професійного навчання для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Вони можуть пройти курси підвищення кваліфікації, перенавчання й отримати ваучери на здобуття освіти.
Із січня вже 116 осіб почали навчання за програмами керування БПЛА, а 87 учасників бойових дій обрали програму підприємництва для створення власної справи.
Також майже 200 людей проходять програми психологічної допомоги, які допоможуть їм адаптуватися до цивільного життя та подальшого працевлаштування.
Зараз у складі Державної служби зайнятості повноцінно працюють 8 центрів професійно-технічної освіти. Вони функціонують у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Одеській, Львівській, Рівненській, Сумській та Івано-Франківській областях.
Навчання триває від 3 до 6 місяців залежно від професії та її кваліфікаційного розряду. За потреби заклади готові проводити навчання за дистанційною формою.
Таке навчання здійснюється за 95 ліцензованими робітничими професіями та 365 освітніми програмами підвищення кваліфікації. Повний перелік професій доступний на вебсайті Державного центру зайнятості за посиланням.
У Кропивницькому військові та ветерани, які мають поранення, можуть отримати на лікування 20 тисяч гривень з міського бюджету та ще 15 тисяч – з обласного. Чи може військовий повторно отримати допомогу, якщо має друге поранення, та які документи для цього потрібні?
Директорка міського департаменту соціальної політики Юлія Вовк розповіла Суспільному, що 2023 року на програму підтримки учасників війни з РФ та членів їхніх сімей виділили 79 мільйонів 587 тисяч гривень, 2024-го – 103 мільйони. Допомога після поранень, контузій та травм, з її слів – одноразова. Загальна сума – 35 тисяч гривень з міського та обласного бюджетів.
“Але якщо військовослужбовець після поранення вилікувався та повернувся на бойові позиції, де отримав повторне поранення, то він може звернутися ще”, – наголосила Юлія Вовк.
Документи на обидві допомоги (з міського та обласного бюджетів – ред.) слід подавати у Центрі надання адміністративних послуг, сказала Юлія Вовк.
“2023 року передбачили 12 мільйонів 680 тисяч, їх отримали 590 військовослужбовців. На 1 березня 109 військових отримали два мільйони 580 тисяч допомоги”.
Замість військового, який перебуває на лікуванні, подати документи можуть його рідні. За інформацією керівниці департаменту, потрібні заява, копія паспорта, ідентифікаційного номера, довідка зі шпиталю, довідка переселенця (за потреби), банківські реквізити та посвідчення учасника бойових дій. Якщо посвідчення немає, приймають витяги з наказів військової частини.
“Ми ж розуміємо, що не всі військовослужбовці отримали посвідчення учасника бойових дій. Потрібні й копія довідки медичних закладів, які підтверджують поранення і те, що його отримали під час участі у бойових діях, копія документа з військової частини, що підтверджує участь військовослужбовця у захисті батьківщини”.
Після опрацювання документів міською радою, за словами Юлії Вовк, допомога надійде за півтора місяця.
У Львові ветеранам, їхнім дружинам та батькам вручили сертифікати на розвиток власного бізнесу від міста. Програму надання ваучерів для ветеранського бізнесу започаткували в липні 2023 року. Тоді гроші отримали 27 переможців, цьогоріч їх 53. Про це розповіла заступниця начальника відділу ділових індустрій Юлія Трохимчук.
Серед ідей, з якими звертаються майбутні підприємці — вирощування королівських креветок, облаштування екосадиб, швейне виробництво, створення дронів та інші. Павло Дьокін, один із переможців, отримав гроші на розвиток спортивного клубу.
“З ідеєю на розвиток спортивного клубу “Крук”, це буде направлення на молодь. Ще з дитинства я достатньо довго займався кікбоксингом, потім виступав по змішаних єдиноборствах. Це була свого роду така маленька мрія і зараз міська рада дала можливість втілити в життя”, — розповів Павло Дьокін.
Стартовий внесок на ветеранський бізнес становить до 300 тисяч гривень. Загалом сума виданих ваучерів складає близько 15 мільйонів гривень.
Підтримку за ветеранськими ваучерами можуть отримати ветерани, ветеранки, їхні чоловіки та дружини. Також до переліку додали батьків, якщо ветеран чи ветеранка неодружені, та повнолітніх дітей ветеранів, які мають бізнес-ідеї.
Через війну з росією в Україні з’являється багато соціальних викликів, які вимагають розв’язання. Серед них і реінтеграція ветеранів у цивільне життя. Зважаючи на досвід, який вони отримують під час служби, деякі по поверненню готові брати на себе відповідальність і створювати нові бізнеси. Крім того, часто їхні підприємницькі ідеї одночасно покривають багато питань: створення робочих місць, локальних невеликих ветеранських спільнот, внесок у розвиток громади через сплату податків.
Серед таких підприємців Олександр Мозговий — ветеран із Кагарличчини Київської області, який отримав поранення і тому не зміг повернутися у військо. Бажаючи бути корисним для України, він вирішив взяти участь у конкурсі “Роби своє” від благодійного фонду “МХП-Громаді” і переміг у 2023 році. Він вирішив розвивати виробництво арболітових блоків. Поговоримо з ним про те, як знайти гарну ідею, як її втілити, а також про важливість формування спільноти навколо бізнесу.
Чому саме арболітові блоки
Ідея бізнесу виникла майже одразу – через війну багато будинків було зруйновано. В тому числі тих, де надавалися соціальні послуги. Часто їх потрібно відновлювати швидко і з невеликими затратами.
Арболіт — це чудовий будівельний матеріал, який був створений ще наприкінці минулого століття і використовувався переважно для утеплення будинків. Він на 70% складається з подрібнених відходів деревообробки, зміцнених цементом та додатковими сумішами. Через це він є більш екологічним та має хороші теплоізоляційні властивості. Окрім цього матеріал є одним з найбільш доступних за ціною, простим у виготовлені, а ще стіна з арболіту забезпечує на 35 % кращу теплоізоляцію за кладку цегли та на 75 % краще тримають тепло за стіни з піноблока.
Також арболітові блоки набагато легші за інші будівельні матеріали, і кладка потребує менше фізичних сил. Адже ще на етапі формування бізнес-плану Олександр зрозумів, що його командою, робітниками, будуть ветерани з різними фізичними даними.
Грантовий конкурс “Роби своє” – чому такі проєкти важливі
До війни Олександр працював в органах місцевого самоврядування, а далі пішов захищати наші кордони. Після важкого поранення повернувся у свою громаду і зрозумів, що потрібно створити власну справу, аби мати змогу забезпечити себе, сім’ю, а також створити місце, де ветерани можуть мати безпечний простір, а також розуміння. Участь у конкурсі “Роби своє” взяв вперше. Зі слів Олександра, на момент підготовки заявки він вже мав гарну ідею, мав бажання її втілити, розумів, яке обладнання треба придбати, де буде брати матеріали для виготовлення блоків. Для цього всього сформував бізнес-план, прорахував усе, що може бути в нагоді для початку роботи підприємства. Тоді ж почав комунікувати з локальними бізнесами й державними установами, аби налагодити співпрацю. Так на місцевій пилорамі, наприклад, він бере відходи від заготівлі матеріалів.
Тож перед створенням грантової заявки вже міг відповісти на всі питання – як буде працювати бізнес, скільки людей потрібно, де братиме сировину, як збуватиме продукцію.
Такі грантові програми, що створені для підтримки малого бізнесу, дозволяють отримати фінансову підтримку, якої на початку завжди не вистачає. А ще “Роби своє” дає змогу пройти якісне навчання онлайн від різних фахівців.
!Важливо. Цього року заявки приймають до 9 квітня. Потрібно заповнити аплікаційну форму за цим . Компанії мають формувати грантову заявку з урахуванням співфінансування. Тобто частину коштів ви отримуєте як грант, а ще частину – фінансуєте зі своєї сторони як підприємець.
Також важливо, аби ваш бізнес працював офіційно – як фізична особа-підприємець, чи ТОВ. Адже сплата податків допомагає розвитку громади, де функціонує ваш бізнес.
Як зрозуміти, що ідея для бізнесу спрацює
Перш за все важливо добре розібратися в обраному напрямку, зважити, наскільки він актуальний. Треба вивчати закони, знати, у яких межах ви повинні діяти, чи потрібне ліцензування або сертифікація. Наприклад, вже зараз зрозуміло, що потрібно будувати бізнеси, які дозволяють створювати продукцію з доданою вартістю.
Ще гарний спосіб — спробувати, як це працює на невеликих обсягах. Тобто не купувати одразу дороге обладнання, а сформувати менше виробництво, яке буде самоокуповуватися. Так ви зможете відтестувати свою ідею і побачити, від якої аудиторії є запит та як саме вам потрібно покращувати ваш продукт.
Коли Олександр вивчав інформацію про арболіт, у вільному доступі її було недостатньо. Тому на першому етапі було багато експериментів з виявлення ідеальних пропорцій суміші. Й досі підприємець покращує технологію. Тож наступною його порадою було — не боятися пробувати. Бо можна роками виношувати класні ідеї, але так і не довести їх до втілення.
“Я вдячний фонду “МХП-Громаді” через те, що у 2024 році вони спрямували проєкт на підтримку ветеранських бізнесів. Адже є багато тих, хто думає про власну справу. Але може не вистачати досвіду чи коштів”, – поділився Олександр.
З його слів, іншою важливою складовою ветеранського бізнесу є певна соціальна функція, яка проявляється і на його виробництві. Збираючись кожного дня, усі в команді спілкуються між собою, а через схожий попередній досвід розуміють один одного чи не з півслова. Тож навіть короткі розмови дають можливість відчути підтримку і “плече побратима”. Відчути, що ми продовжуємо приносити користь своїй країні, і що маємо змогу знову забезпечувати свої сім’ї.
У межах всеукраїнської програми з підтримки ментального здоров’я “Ти як?” випустили посібник про те, як толерантно взаємодіяти з людьми, які мають досвід війни. Про це розповіли в МОЗ.
Автори посібника нагадують, що цивільним людям може бракувати досвіду і знань, коли вони зустрічають рідних або знайомих, які приходять з війни, а тим паче незнайомих ветеранів чи ветеранок. Соціологічні дослідження показують, що вже більшість українців має близьких на фронті, а ще майже половина не відкидає, що самі опиняться там.
“Ми нормальні люди, просто бачили трохи друге. Різні світи просто. Там чорне і біле, там ворог і друг. І все, там більше немає нічого. А тут не знаєш, з якої сторони тобі каменюкою по голові дадуть. Багато чого не розуміють цивільні про війну. Війна – це дуже погано. Не нада їм розуміти цього. Але військових розуміти – це було б класно”, – ділиться досвідом ветеран, старший солдат Сергій Коц.
Посібник складається з рідних розділів, наприклад про те, чого не слід запитувати у військових або як поводитися з тими, хто повернувся з полону, а отже з великою ймовірністю пережив катування.
Окремо в книзі є розділ для роботодавців, бо нині більш ніж половина українських ветеранів хочуть мати власну справу, щоб не стикатись із дискримінацією під час працевлаштування. Якщо ж ветеран має інвалідність, то в цьому разі брак знань серед роботодавців призводить лише до більшої недовіри.
У межах співпраці з Національною службою здоров’я України Мінветеранів роз’яснює ветеранам і ветеранкам, які послуги реабілітації вони можуть отримати на безоплатній основі. Зокрема, йдеться про медзаклади, у яких є договір із НСЗУ, де застосовуються виключно доказові методи реабілітації.
Відновленням функціональних можливостей пацієнта займаються фахівці з реабілітації у сфері охорони здоров’я: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови й мовлення, протезисти-ортезисти, психотерапевти та ін. Для проходження реабілітації необхідне направлення від сімейного або лікуючого лікаря.
Ветерани можуть отримати безоплатно такі послуги:
реабілітаційне обстеження;
індивідуальний реабілітаційний план та програма терапії;
нейрореабілітація, ортопедична, кардіо-респіраторна реабілітація та інші;
знеболення у стаціонарі;
психологічна допомога.
Крім цього, реабілітація включена в низку медичних пакетів як складова послуги. Зокрема, це реабілітація після хірургічних втручань, при лікуванні онкології, інфаркту, інсульту. Доплачувати за жодні компоненти реабілітації не потрібно!
НСЗУ покриває послуги з реабілітації за двома пакетами:
“Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у стаціонарних умовах”;
“Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах”.
Перевірити, чи має лікарня договір із НСЗУ за необхідним пакетом, можна за допомогою інформаційного дашборду або за телефоном контакт-центру НСЗУ – 16-77.
Зараз проводяться навчання, вчаться 15 осіб. Це маленькі бригади, які працюють разом: і диспетчери, і оператори БпЛА. Перекваліфікацією ветеранів-залізничників займатимуться інструктори Центру підготовки операторів БпЛА “КРУК”.
Про це повідомила в ефірі Українського радіо директорка департаменту соціальної політики АТ “Укрзалізниця” Ольга Безпалько.
“Багато хто думає, що ключове завдання — це працевлаштувати ветерана. Це так, але не зовсім. Ключове завдання… — створити такий підрозділ, який буде якісно охороняти інфраструктуру Укрзалізниці, знизить рівень крадіжок на залізниці, зробить більш ефективною нашу компанію”, – сказала Безпалько.
За її словами, підрозділ запрацює за місяць-півтора. Поки що учасники проходять навчання. На нинішньому етапі проєкт охоплюватиме Київську область, а потім мережа таких підрозділів може бути розширена.
“Йдеться про великі міста, великі вузлові станції, принципово важливі стратегічні станції. Мені здається, що наступним буде Одеський регіон. Можливо, Львівський. Треба буде дивитися по нашому потоку вантажів і місць, де ми фіксували велику кількість крадіжок”, – зауважила Безпалько.
За її словами, ключове завдання — відстежувати крадіжки, забезпечення збереження вантажів. Також, це запобігання будь-яким диверсійним ситуаціям, які можуть статися на об’єктах критичної інфраструктури.
