З 1 травня в Запоріжжі стартував пілотний проєкт під назвою «Реабілітаційний простір ветеранів українського війська «Блокпост». Його мета – допомогти військовим адаптуватися після повернення з фронту та подолати поствоєнний синдром, а також надати підтримку їхнім сім’ям.
Проєкт реалізовує громадська організація «Лабораторія військово-політичних досліджень та реконструкції» разом із фондом «Відкрита Литва». В ньому ветерани та ветеранки, а також їх родини зможуть пройти психологічну та спортивну реабілітацію, навчитись створювати власні стартапи,а також знайти способи соціальнізаціі та інше.
Даний проєкт також буде готувати волонтерів,які хочуть допомагати ветеранам та членам їх родин у вирішенні нагальних питань. Планується запровадити курс «Психологічна лагуна», в рамках якого учасники курсу будуть навчатися долати наслідки ПТСР.
До реабілітаційного простору «Блокпост» можуть звернутися ветерани різних родів військ, які стоять на захисті України з 2014 року,а також члени їх родин.
Детальнішу інформацію та контакти можна знайти на офіційній сторінці у Facebook за цим посиланням.
17 травня у Львові відбудеться Всеукраїнський форум ветеранського бізнесу «Veterano Business Fest». Тут розкажуть про найкращі практики та презентують успішний ветеранський бізнес. Ветеранів та усіх зацікавлених запрошують зареєструватися.
За результатами форуму підпишуть резолюцію щодо сприяння розвитку ветеранських підприємницьких ініціатив за участі громадських організацій, представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, Міністерства у справах ветеранів України та закладів вищої освіти.
Форум відбудеться за участі Міністерства у справах ветеранів України, представників Львівської, Миколаївської, Дніпропетровської, Житомирської та Вінницької обласних військових адміністрацій, ветеранів, громадських організацій, закладів вищої освіти, а також донорських організацій, які підтримують ветеранські бізнес ініціативи.
У Тернополі розпочинається нова ініціатива спрямована на підтримку ветеранів російсько-української війни. З метою залучення їх до активного та здорового способу життя, заплановано проведення різноманітних спортивних заходів, майстер-класів, турнірів та систематичних безкоштовних тренувань на вуличних спортивних локаціях нашого міста, повідомляє Тернопільська міськрада.
Так, 10 травня о 17:00 год відбудеться майстер-клас з боротьби самбо (партер) у «КДЮСШ № 2 ім. Юрія Горайського».
Для участі у заході необхідно попередньо зареєструватись за номером тел. 098 093 42 54.
Крім того, 17 травня відбудеться турнір з настільного тенісу.
До участі запрошують ветеранів війни, учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни.
Наступного тижня в Калуші відбудеться антистресова музична терапія, присвячена всесвітньому місяцю уваги до ментального здоров’я.
Над ідеєю створення такого терапевтичного музичного сету протягом кількох місяців працювали волонтери ГО “Ветерани захисту Батьківщини” спільно з калуським DJ’єм Олександром Скаєм та психологами. Згодом проєкт отримав унікальну назву “AMBIOTIK Healing music”.
“Твоє здоров’я — це найважливіше, а правильна музика може допомогти зняти стрес та підвищити настрій. Адже музика має особливий конект з людиною. Її певні частоти впливають на твої клітини та молекули — це довели ще в минулому столітті, а зараз використовують фахівці по всьому світу”, — ділиться музикант.
Вже вдруге у Калуші такий захід пройде 9 травня о 19:00 у Молодіжному центрі “ХАБ 93” (вул. Грушевського, 93).
Організатори просять мати з собою каремат та зручний одяг.
Зареєструватися на музичну терапію можна за посиланням, оскільки кількість місць обмежена. Участь безкоштовна.
З 1 травня Центри життєстійкості запрацювали у 22 областях України. Всього таких просторів наразі 68. Ще 132 запрацюють упродовж року. Про це повідомляє пресслужба Міністерства соціальної політики.
З-поміж відкритих центрів два з’явилися у релокованих громадах – Сартанській (Донецька область) – на Львівщині та Мелітопольській (Запорізька область) – у Запоріжжі.
Кожен центр облаштований за принципами доступності та безбар’єрності – аби кожен житель громади міг прийти і отримати тут необхідну підтримку.
У Мінсоцполітики нагадують, що мета роботи таких просторів – допомогти кожному мешканцю громади долати стрес, відновлюватися після кризових подій та, попри усі виклики, залишатися включеним в активне життя.
Активності та тренінги центрів життєстійкості спрямовані на ветеранів, військових та їхніх рідних, вимушених переселенців, сім’ї з дітьми. При цьому кожна людина, якій потрібна консультація психолога, група взаємопідтримки, або допомога з різних соціальних питань, також може отримати тут необхідну підтримку.
Зі списком та адресами діючих центрів можна ознайомитися за посиланням.
Довідково: програма життєстійкості є експериментальним проєктом і реалізується Міністерством соціальної політики України з 1 січня 2024 року. Наразі до неї приєдналися 153 громади. Ще близько 50 громад міністерство планує долучити до кінця року.
Краматорська міська рада повідомляє про можливість працевлаштування для ветеранів і їхніх родин. Дехто з них потребує нового місця роботи, а хтось – хоче опанувати нову спеціальність.
“Даємо таку можливість як самим ветеранам та ветеранкам, так і членам їхніх родин. Усі вони можуть набути новий фах і стати соціальними працівниками. Для цього в Центрах зайнятості проводять спеціальні безоплатні курси. Це – можливість не лише працювати, а й надавати підтримку тим, хто її потребує”, – наголосили у Міністерстві соціальної політики України.
Для цього необхідно звернутися до Державного центру зайнятості, отримати “Ваучер на навчання” та обрати заклад, де бажаєте отримати освіту чи перекваліфікацію.
Клуб Ділових Людей Україна оголошує набір на бізнес-інкубатор для ветеранів та ветеранок Львівської області, які хочуть розпочати власну справу або розвинути уже діючий мікробізнес.
Програма передбачає бізнес-інтенсив (онлайн), індивідуальні консультації, підготовку стратегій розвитку, а також сприяння в залученні грантів.
Бізнес-інкубатор реалізується в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення», що фінансується урядом Швеції представленим Шведським агентством з питань міжнародної співпраці (Sida) та імплементується Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні.
Виконавчий партнер – Клуб Ділових Людей Україна в співпраці із Львівською Обласною Військовою Адміністрацією.
ДЛЯ КОГО
Для ветеранів Львівської області, які:
мають ідею і хочуть запустити власну справу;
призупинили бізнес на час військової служби і тепер хочуть відновити його;
уже ведуть свій мікро бізнес (до 10 працівників) і хочуть його зміцнити або розширити.
ІНШЕ
Участь у проєкті безкоштовна завдяки гранту за умови затвердження заявки учасника відбірковою комісією.
У місті Ессен (Німеччина) проходить виставка фоторобіт української фотографки Анастасії Заруби, присвячена українській команді Invictus Games, які брали участь у змаганнях в Дюссельдорфі 2023 року. Про це у Фейсбуці повідомило Генеральне консульство України у Дюссельдорфі.
Виставку відвідала генконсул Ірина Шум, яка наголосила, що проєкт є важливим, оскільки Invictus Games – це не лише про спорт, а передусім про реабілітацію та повернення до звичного життя героїв-ветеранів, які відстоюють майбутнє та європейські цінності не лише для України, а й для всієї Європи.
Вона зауважила, що цей проєкт має велике значення для того, щоб донести до німецьких друзів і партнерів, наскільки важливою і крихкою може бути свобода, і що сьогодні цю свободу потрібно виборювати щодня.
Виставку можна відвідати до 27 травня за адресою Franz Sales Haus, Steeler Str. 261, Essen.
«Іри нескорених» – один з найбільших спортивних стартів з адаптивних видів спорту для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення чи захворіли під час виконання службових обов’язків.
Нагадаємо, збірна України здобула 34 медалі на «Іграх нескорених» у 2023 році – 12 золотих, 14 срібних і 8 бронзових.
Громадська організація «Спілка ветеранів АТО» разом із депутатським корпусом, що також представлений ветеранами та активістами в Харківській обласній та міській радах, зробили для себе ще одне відкриття. Виявляється, що пільгової категорії «ветеран» та інших, пов’язаних із війною в Україні, в нашому регіоні просто не існує! Але, давайте про все по-порядку…
Не знаю, як вам, а мені приємно чути, коли в Харкові після десятиліття війни мама пояснює малюкові: «Зараз підемо до крамниці й я куплю тобі цукерок». Саме так, а «не пайдьом в магазін купіть канфєти». На якому рівні має бути свідомість у двоногих, щоб після стількох бомбардувань і смертей не розуміти, що це ж саме їх – «рускаязичних людей прішлі асвабаждать із-за парєбріка»?.. Не гидко асоціювати себе з жертвами «укрАінскага праізвола»?
А не помічали такої цікавої закономірності: тільки виникають проблеми у наших воїнів під Бахмутом, Авдіївкою чи Часовим Яром, а в Харкові вже відмовляються виконувати норму закону про функціонування держаної мови? Спочатку в магазинах, а потім і державних закладах…
А ніколи не цікавилися, скільки чиновників, які працювали на державній службі, перейшли на бік агресора під час окупації окремих територій Харківської області? А не проводили паралелі, скільки харківських держслужбовців підуть тим самим шляхом, якщо, не дай Бог, ворог окупує місто?..
Не читаєте інформації в групах, що правоохоронні органи виявили корегувальників, зрадників, сепаратистів серед викладачів вузів, працівників дитячих садків і навіть керівників державних структур?..
Все це теми для окремих досліджень і вони чекають свого часу. А зараз дуже хочеться поговорити про лікувальні заклади.
ЛІКАРНЯ ЯК ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
Якщо не брати до уваги приватні лікувальні заклади, то всі інші поділяються на державні та ті, що належать до комунальної власності. І перші, й другі існують за рахунок бюджетів. Українських бюджетів, а ніяких інших! І всі працівники цих установ, від завідувачів і головних лікарів до медсестр і прибиральниць, отримують заробітні плати від держави, що зветься України, або з бюджетів органів самоврядування, що знаходяться на території держави Україна.
А це означає, що вся діяльність як установ у цілому, так і кожного конкретного працівника, має узгоджуватися з чинним законодавством. Що ж ми спостерігаємо насправді, починаючи з 2021 року й до сьогодні, коли стала діяти норма закону про функціонування державної мови?
Користуючись тим, що хворий пацієнт не може належним чином вимагати від лікаря дотримання законних норм, тому в лікарнях Харкова 95%, а може й більше, «рускаязичних врачєй». Що в цьому напрямку роблять управління, відділи й департаменти, мені невідомо. Підозрюю, що й там знаходяться посадовці з вивихнутою щелепою. А деякі може й очікують «пріхода рускага міра». Звичайно ж, за державний і бюджетний кошт!
Була в мене сімейний лікар на прізвище Горяшко. Я приходив на прийом і завжди запитував: «Не помилився, ми в Харкові знаходимося чи ні? Судячи з вашої вимови, складається враження, що в Бєлгороді!» Вона ображалася, а мені вже не хотілося мати з нею хоч щось спільне, не говорячи вже про лікування. Не хотілося мати й такого сімейного лікаря. Тому поміняв. Нехай Горяшко обслуговує більш достойних і собі подібних. Тобто «рускаязичних»! Але ж таких горяшок у Харкові маса! І виникає питання: чому ми маємо підлаштовуватися під цих фахівців, а не вони виконувати чинну норму законодавства?!
Звичайно, ця тема дуже болюча й актуальна, але, як виявилося, не головна.
«КА ВСЄМ АДІНАКАВА!»
Існує ще одна значно гостріша й занадто актуальна тема, пов’язана з лікувальними закладами. У попередніх публікаціях ми піднімали тему, що тил не готовий до зустрічі бійців із фронту, що українська влада не зможе належним чином прийняти наших захисників у відносно мирних містах. А після всього побаченого, можна стверджувати, що влада й не намагається до цього готуватися. Тому відверто шокує, як установи обслуговують тих, хто ще вчора протистояв агресивному ворогу, захищав країну й ризикував власним життям і здоров’ям.
У лікувальних закладах міста Харків ми не знайшли жодного повідомлення про те, що існують пільгові категорії на кшталт учасників бойових дій чи інвалідів війни. Ще раз повторюю, щоб можна було усвідомити цей треш: понад десять років триває війна, більше двох років з початку повномасштабного вторгнення. Щодня гинуть наші бійці, щохвилини вони ризикують життям і здоров’ям. А в лікарнях для них немає жодних пільг!
– Коли ця тема стала достатньо гострою, – розповідає член Спілки ветеранів Валерій Мануйленко, – я сам вирішив перевірити, наскільки актуальними є скарги захисників. Прийшов до поліклініки, в якій обслуговуюся. Єдиним там місцем є лабораторія, де на дошці знаходиться об’ява, що позачергово обслуговуються учасники бойових дій та учасники війни. На інших поверхах і біля інших кабінетів нічого подібного знайти не вдалося. Тоді я став запитувати, чи існують пільгові категорії пацієнтів. У кабінетах рентгену й флюорографії відповіли, що таких категорій немає. Те ж саме почув і в травмпункті. Під час розмови з медичним директором я розповів про проблему й вона пообіцяла найближчим часом усунути всі недоліки: довести персоналу про пільгові категорії та повісити біля кабінетів об’яви відповідного змісту…
Те ж саме роблю я, але в іншій поліклініці. Запитую дівчину, що працює в кабінеті флюорографії, чи можуть учасники бойових дій не просиджувати в чергах, а скористатися пільгою? Ні, говорить, у нас такого немає! «Ми ка всєм атносімся адінакава!» Звичайно ж відповідає «на вєлікам і магучєм»!
Іду до головного лікаря, питаю, може ви не поважаєте наших воїнів, ігноруєте захисників? Ні, каже, просто це питання слід вирішувати на законодавчому рівні. Зараз нам сказали, що слід приймати без черги військовозобов’язаних із направленням від ТЦК, ми й приймаємо.
Намагаюся пояснити, що такий підхід є зневажливим і блюзнірським. Коли потрібно призвати людину й відправити на фронт, тоді тебе шанують і приймають без черги. А повернешся, якщо повернешся, поранений і з підірваним здоров’ям, будеш просиджувати в чергах, разом з ухилянтами й дезертирами, відвертими колаборантами й сепаратистами, зрадниками й коригувальниками. І ця нечисть буде говорити тобі, що за нею займало ще п’ять чоловік таких самих, як і воно. Скажете, перебільшую й згущую фарби? А ось і ні! Наведу лише два приклади.
ПРО ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЧЕРГИ
Сидить жіночка пенсійного віку в черзі до лікаря й так їй хочеться поговорити. Тому порушує, як їй здається, актуальну тему. «Зачєм, говорить, нужна била ета НАТО? Всьо ж било спакойно. А тєпєрь стрєляют!» Поки вона не розкривала рота, здавалася й не дурною. А після сказаного кардинально міняється ставлення до тих, хто мешкає поруч. Людина не може усвідомити, що агресору нічого не варто придумати масу інших причин, окрім НАТО, й він буде обстрілювати місто, поки не знищить і дурну пенсіонерку й розумного патріота. Бо йому немає різниці, як ти ставишся до окупанта, якою мовою розмовляєш і хочеш миру чи ні!
А тепер уявіть собі таку картину: довга черга – понад десять чоловік – до кабінету. Сидить наш ветеран із контузією й пораненнями та чує розмову двох жінок, що знаходяться поруч.
«Ти знаєш, говорить одна, расказивают, што в расії очень плахоє атнашеніє к нашим людям». І далі подробиці… «Нічєво, відповідає інша, я всьо стерплю – і правєркі, і фільтрационниє лагеря. Мнє абязатєльно нужно туда єхать!»
Уявили собі цей сюр і театр абсурду? А тепер поміркуйте, як має це сприймати той, хто вчора був в окопах, кого накривала снарядами ворожа арта, хто щомісяця, щотижня, а то й щодня втрачав побратимів?..
І після цього мені хтось буде розповідати, що у нас «всє равни й у ніх ко всєм адінакаває атнашеніє»?! До героїв і злочинців?! До зрадників і захисників?!
ЛІТЕРОЮ ЗАКОНУ
Ставлю питання одній завідувачці відділом у лікарні, що вона думає з приводу позачергового обслуговування ветеранів і захисників, коли таке нарешті з’явиться? Відповідає, що таким чином створиться ще одна черга й їм буде значно складніше працювати… То ж вона за те, щоб залишалося все, як є!
Головний лікар погодився, що слід виділити захисників у пільгову категорія й, як обіцяв, повісив на дверях флюорографічного кабінету об’яву. Це добре! Але на дверях лабораторії такої об’яви немає й ветеран мусив чекати більше години, щоб здати кров. Лаборанти сміються: «У нас немає такого розпорядження, щоб приймати когось без черги! Скажуть – прийматимемо!..»
А тепер – кульмінація! Чи як вигукують британці: «Бінго!» Бінго для завідувачки, бінго для головного лікаря й навіть дівчини з кабінету флюорографії – також бінго! Щодо законодавчого рівня й таких простих і зрозумілих вимог!
Існує закон України. Називається «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту». Прийнятий він ще 1993 року, а нагальна в ньому потреба виникла з 2014-го, з початком агресії московитів в Україні. За десять останніх років його правили й доповнювали, але він був, є й продовжує діяти!
Закон виділяє чотири пільгові категорії: учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни та членів родин загиблих чи померлих ветеранів війни. І всі чотири категорії, згідно закону, мають право на першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних чи амбулаторно-поліклінічних закладах!
А тепер підведемо підсумок. Понад 30 років існує закон! Понад десять років триває війна! Понад два роки відбувається повномасштабне вторгнення! Де ви, чиновники з управлінь і департаментів охорони здоров’я?! Де ви, завідуючі лікарень і головні лікарі?! Щоб ви сказали, якби вам лише за один місяць не заплатили заробітну плату? Тобто поставилися до вас так, як ви роками ставитися до ветеранів, учасників бойових дій та інвалідів?! Що?! До вас так не можна?! А ігнорувати чинне законодавство – можна?!
– Ту ситуацію, яка виникла, – говорить депутат Харківської обласної ради Ольга Лехан, – слід брати на контроль. Тому що захисники не мають сидіти в чергах. Вони вже заслужили виключне право на особливу до них увагу. А те, що лікарям невідома норма закону про статус ветерана, говорить про хворобу всього нашого суспільства, включаючи медперсонал. І ця хвороба є значно небезпечніша за будь-які інші. Тому ми будемо займатися оздоровленням, спочатку керівників поліклінік і лікарень, а, разом з ними, і всієї громади. Мені дивно, що на одинадцятий рік війни ще треба комусь доводити виключне право захисників на повагу. Але ми готові ще й ще раз це пояснювати, виїжджати до керівників лікувальних закладів, звертатися до департаментів охорони здоров’я міської ради та обласної військової адміністрації.
Чого зараз прагне громадськість, Спілка ветеранів, депутати й усі, хто прямо причетний до війни в Україні? Щоб прийшов захисник до будь-якого лікувального закладу, а там величезними літерами плакат:
«У нас поза чергою та з особливою вдячністю, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», приймають:
· учасників бойових дій
· осіб з інвалідністю внаслідок війни
· учасників війни
· членів родин загиблих ветеранів війни
Ігнорування та порушення чинного законодавства є неприпустимим!»
А нижче – номери телефонів адміністрації, департаменту охорони здоров’я, громадських ветеранських організацій, куди можуть звернутися пільговики, яким не забезпечили першочергове обслуговування!
І такі самі об’яви на дверях кожного кабінету, не залежно від того, хто там знаходиться й які процедури здійснюються!
Пора нарешті зробити так, що закон існував не лише на папері, а й був реалізований у кожному конкретному закладі кожним конкретним медичним працівником!
Зайве говорити, що в цього матеріалу буде продовження. І не одне! Ми обов’язково будемо повідомляти, які лікарні, госпіталі, поліклініки поважають бійців і законодавство. А де ігнорується – і ті, й інше!..
Україна планує залучити до розмінування більше жінок. У цьому візьме участь Канада, країна долучиться до реалізації навчальних програм у протимінній діяльності (ПМД) за участю жінок. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з пані послом Канади у справах жінок, миру та безпеки Жаклін О’Ніл.
«Гендерна рівність розглядається як невід’ємна частина політики України, яка базується на принципах інтеграції, інклюзивності та цілісності. Це стосується всіх видів діяльності, зокрема, і таких важливих напрямів як розмінування», – заявила Свириденко.
За словами міністерки, середній рівень залучення жінок серед усіх державних і недержавних операторів сягає близько 30%. Вона додала, що це відповідає порядку денному НАТО «Жінки, мир і безпека».
«Ми прагнемо збільшити участь жінок у діяльності операторів протимінної діяльності, тож для нас є цінною підтримка наших канадських партнерів у цьому питанні», – наголосила міністерка.
Свириденко розповіла, що уряд націлений забезпечити професійну реалізацію та соціальну інтеграцію жінок, ветеранів та ветеранок, людей, постраждалих від вибухонебезпечних предметів та людей із інвалідністю через залучення до виконання робіт у сфері ПМД.
