При храмі Різдва Христового Православної Церкви України, відкрили стіну пам’яті полеглим українським Воїнам з Івано-Франківської міської територіальної громади, які віддали своє життя за волю й незалежність України.
Про це інформує “Галка” з посиланням на Архієпархію УГКЦ.
Вшановували загиблих воїнів духовенство Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, РКЦ, ПЦУ, представники влади, військовослужбовці, родичі Героїв України, вірні та небайдужі жителі міста.
В храмі Різдва Христового відбувся молебень та заупокійний молебень. Після заупокійного моління до всіх присутніх звернувся Митрополит Володимир Війтишин: “Їм маємо віддати велику честь і пошану, а також любов, бо вони стали, щоб захистити нашу вільну й незалежну Україну. Допомагаймо їм всім, чим можемо! А ми, духовні люди, завжди пам’ятаймо за наших Воїнів, щоб Він їх благословив”.
Раніше у храмі Різдва Христового була парафія московського патріархату. Частина прихожан та священослужителів з храму на Довженка ще в липні 2022 перейшли до ПЦУ та створили парафію Різдва Христового, а 28 березня 2023 року в храмі провели першу службу української церкви.
24 травня 2024 року команда «Ветерани Тернопільщини 40+» у Житомирі переможно завершила виступи на чемпіонаті України з футзалу серед ветеранів 40+, інформує Перший.Онлайн.
Тернополяни за результатами попереднього етапу боролися у фінальній частині змагань у срібній лізі. У першому матчі наші земляки обіграли команду «ГазМяс» (Житомир) – 3:0, у другому – «Олексіївку» з Харкова – 6:4.
Маючи в активі 22 очка – сім перемог, одну нічию і два програші, команда «Ветерани Тернопільщини 40+» у підсумку здобула перемогу у сріблій лізі чемпіонату України.
Поліція отримала повноваження брати участь у заходах щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК та СП. Але самі поліціянти не будуть вручати повістки — це не передбачено законом, повідомляє hromadske.
Про це сказав голова Національної поліції України Іван Вигівський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Він наголосив, що під час перевірки документів законом передбачається, що уповноважений представник військкомату або поліціянт здійснює фото- та відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів.
Отже, фото- та відеофіксація буде обов’язковою. Тож будь-який громадянин може повідомити про неправомірні дії поліціянта за номером 102 або 112 та за номерами гарячих ліній. Вигівський запевняє, що на це одразу ж буде відповідна реакція.
Коли військові повертаються з бойових дій у цивільне життя, найпершим постає питання соціалізації та самореалізації. Часто власна справа стає для ветеранів тим потужним поштовхом, який додає мотивації жити.
Власна справа, що розпочалась у Києві зі зламаної ноги
Павло Матвієнко — ветеран, який у 2014 році пішов служити в Оленівку. Ідея бізнесу виникла несподівано, коли у 2015 році його товариш-спортсмен двічі за пів року зламав ногу й шукав, де орендувати милиці. Проте ніхто з них не думав, що це стане їхньою майбутньою справою.
«Після другого перелому з’ясувалося, що милиці з попереднього разу він уже віддав. А вдома, звісно, ніяких не було. І виникло питання: чому купити милиці можна, а взяти в оренду на день чи тиждень — ні?.. Коли я прийшов до нього в гості, купив заради жарту дві пари милиць і сказав, що одну він може здати в оренду, поки не працює. Але через кілька днів він зателефонував і сказав, що знайшовся орендар. А потім — і на другу пару», — пригадує колишній військовий.
Після цього Павло Матвієнко з товаришем не надто «вливались» у бізнес. Лише у 2017-му, коли охоронна фірма, у якій працював ветеран, припинила існування, він вирішив спробувати серйозно вести власну справу.
Почали із закупівлі медичного інвентарю, а пізніше взялися до наймання людей на пункти його видачі. Павло вів документацію та бухгалтерію, а товариш працював із сайтом і рекламою.
«Все почалося з двох пар милиць. Потім ми почали закупляти ходунки, крісла колісні, медичні ліжка, ролатори. Намагалися здавати в оренду й технологічно складне обладнання — ті самі УЗД-апарати й кисневі концентратори. Але ж має бути спеціаліст, який обслуговуватиме цю техніку. Та ані я, ані товариш не маємо медичної освіти. Тому цю витівку відклали», — каже ветеран.
Із часом бізнес навіть вдалося розширити — і філіали відкрились у Харкові й Дніпрі. Проте коли оренда інвентарю почала давати прибуток — настав ранок 24 лютого 2022 року, який змусив тимчасово припинити бізнес.
«На початку великої війни харківський і дніпровський склади ми майже повністю віддали волонтерам. Той період узагалі значно “почистив” склади, тому що інвентар за один-два дні фактично розібрали. Багато чого з нашого обладнання поїхало з переселенцями за кордон — із кінцями… І ми тривалий час нічого не робили. А потім вирішили, що треба далі рухатися, і продовжили роботу», — розповідає Павло Матвієнко.
На сьогодні географія бізнесу ветерана вражає. Одна з його працівниць, яка перебуває в Нідерландах, здає в оренду милиці у Дніпрі. Таку співпрацю допомагає реалізувати й неприв’язаність інвентарю до якогось офісу. Наприклад, пенсіонерка у своїй квартирі зберігає 10–20 пар милиць, забирає і видає, виносить їх тощо, пояснює Павло Матвієнко.
«Клієнту зручно, бо йому не потрібно нікуди далеко їхати — він буквально може отримати те, що потрібно, у сусідньому будинку. І нам це заощаджує кошти, бо без серйозних капіталовкладень ми можемо розвиватися географічно. А ціна в нас нижча, ніж у конкурентів, бо ми можемо собі це дозволити», — зауважує ветеран.
Павло Матвієнко на складінадано hromadske
«Ми маленькі, але тримаємось»
Значну частину медичного інвентарю підприємці досі здають безоплатно — найчастіше переселенцям і військовим.
Павло каже, що досі його бізнес значно підтримує Український ветеранський фонд (УВФ) — останній грант, який він виграв, був на суму 1,2 млн грн. Це дало змогу поповнити втрачені запаси медичного інвентарю.
«Ми раніше співпрацювали з деякими благодійними фондами — вони передавали нам зламаний інвентар, який лишався на складі, а ми його ремонтували й запускали в обіг. Але найбільше допоміг Український ветеранський фонд — в одній програмі ми компенсували до 20 тисяч гривень збитків, які мали через початок повномасштабного вторгнення. А потім і вдруге виграли грант, на який закупили немало інвентарю», — каже ветеран.
Павло Матвієнко розповідає, що зберігати бізнес значно допомагає подібна допомога від УВФ.
«Коли ми почали здавати медичний інвентар в оренду, я навіть не вивчав ринок. А вже коли занурився в цю галузь після 2017-го, почав вивчати, як наші конкуренти працюють — тоді навіть сказав другові: “Якби ми починали цю справу з вивчення ринку — ми б не почали цим займатися”. Бо і тоді, і зараз здачею медобладнання переважно займалися великі аптечні мережі. Тому всі помилки, які можна було зробити, ми зробили ще на початку. Але ми тримаємося — і завдяки грантам для ветеранів також», — каже колишній військовий.
«Наша мрія народжувалась у гаражі, а тепер маємо власну майстерню»
Павло Балабуха з Білої Церкви після повернення з війни відкрив майстерню з виготовлення дитячих іграшок із дерева. Почав майструвати ще до початку війни у 2014 році — спершу це були невеличкі кулони з дерева чи кокоса, а потім хобі переросло в його улюблену роботу та майстерню «Пан Кокос».
«Спочатку ми цю справу не називали бізнесом. Це була радше реабілітація для Паші, коли він повернувся з війни у 2015 році. Спершу він місяць попрацював на старій роботі, а потім прийшов і сказав, що не може там бути. Він змінився. І я запропонувала піти в Центр зайнятості. Там чоловік став на облік, пройшов програму підприємницької діяльності, написав бізнес-план. Після закінчення курсу придбав свій перший станок. Спершу майстерня була в гаражі, а тепер у нас ціле приміщення — наша мрія, яка здійснилася», — розповідає Світлана Балабуха, дружина ветерана.
Павло Балабуха разом з дружиною Світланою в майстернінадано hromadske
Бізнес став сімейним: Світлана просуває і працює над впізнаваністю робіт чоловіка, а Павло виготовляє іграшки. Зізнається, що дерево — це той матеріал, із яким йому працювати найцікавіше.
«Я закінчив навчання за спеціальністю газоелектрозварювальника, але метал останніми роками мене не надихає так, як надихає дерево. Відчуття, ніби я — частина дерева. Мені комфортно», — каже Павло Балабуха.
Нині колишній військовий щодня прокидається на роботу із задоволенням о сьомій годині ранку. Каже, коли працює з деревом, створює іграшки для дітей або предмети декору — відчуває, що він на своєму місці. Тому й гаслом власної справи Павла стало: «якість — наша, радість — ваша».
«Парк станків» — не лише для себе, а й щоб навчати діток військових
Павло та Світлана Балабуха зізнаються: секрет успіху їхньої справи в тому, що вони разом. Це рятувало чоловіка й тоді, коли він воював. Зізнавався, що без дружини йому було б набагато важче — і під ворожими обстрілами, і на реабілітації, яку він проходив після повернення з війни.
«Я завжди дуже пишалася Пашею, бо його позиція була, є і лишається незмінною: “Хто, як не ми?”. Тому я трималася, чекала на нього. І така підтримка потрібна кожному військовому. Бо коли він знає, що вдома його люблять і чекають — це найважливіше для нього», — пригадує Світлана Балабуха.
Павло Балабуха за роботою в майстернінадано hromadske
Окрім підтримки родини, в адаптації ветеранів важливе й визнання їх державою та середовищем, каже Павло Балабуха. Тож допомога Українського ветеранського фонду стала для багатьох ветеранів тим рушієм, який дав повірити в себе.
«Завдяки гранту Ветеранського фонду ми закупили першу частину обладнання — станок для дерева, який робили повністю під нас, щоб ми могли масштабувати вироби. Тепер хочемо почати створювати навіть посуд, якийсь домашній декор, збільшити кількість тієї продукції. яку виготовляли раніше. А згодом іще купимо два станочки — будемо навчати дітей військових працювати з деревом. Маємо плани найняти на роботу ветеранів, щоб вони працювали руками з деревом, адже це, як показав наш досвід, частина реабілітації», — розповідає подружжя.
Бізнес, що врятував від депресії після повернення в цивільне життя
Ветеран великої війни Андрій Саламаха розпочав власний бізнес із використанням агродронів ще у 2021 році. Зізнається, що для нього це була смілива авантюра — до цього досвіду з дронами він не мав. Тим паче такого функціонала.
«Пам’ятаю, в інтернеті побачив, що у Португалії люди з дронів обробляли свої сади. І вирішив, що треба пробувати. Щоправда, я навіть не знав, у що влазив. Але ми з напарником таки змогли замовити дрони й почали вчитися літати. Перші польоти завжди кінчалися тим, що ці дрони падали. І коли за перший місяць вони впали разів 10, ми підрахували, що фактично могли втратити 5–6 тисяч доларів. Тоді ж і вирішили: або відточувати майстерність по-справжньому, або забувати про цей бізнес», — каже ветеран.
Завдяки попередньому бізнесу — продажу й ремонту техніки — спроба власної справи не стала приреченою ще в перші дні. Оскільки зламані від падіння деталі Андрій Саламаха міняв самостійно. Інколи сума збитків (закупівлі деталей) сягала до 400 доларів. Проте ремонт чужими руками обходився б у рази дорожче.
Перші навчання були на ентузіазмі — Андрій Саламаха з тодішнім компаньйоном виїжджали на ділянки фермерів. Пропонували їм для порівняння одну частину поля скропити з дронів, а іншу — фермерською технікою, як завжди робили землероби.
Коли через два тижні отримали результат — однаковий на обох половинах, — тоді й з’явився перший клієнт. Це був фермер, якому дронами скропили по 300 гектарів озимої пшениці й соняха.
Однак коли бізнес, здавалося, міг дати перші плоди, почалося повномасштабне вторгнення. І про власну справу довелося на понад рік забути.
«Спочатку я був у зенітному взводі, після — частину чоловіків перевели у протитанкові війська. Протитанкіст, загалом, та сама піхота. Просто в нас була різноманітна техніка, яка уражає танки. Але ніхто нею не користувався, вона стояла для краси. Бо зараз використаєш той снаряд, який коштує 80–90 тисяч доларів, і керівництво ставитиме тобі питання. А у 2023 році нас відправили під Бахмут», — пригадує Андрій Саламаха.
Повернувся з війни чоловік 28 червня 2023 року, а вже 1 липня почав працювати на полі з агродронами. Каже, саме це його й урятувало від депресії.
«Багато військових, коли повертаються з фронту, бачать соціальну несправедливість і замикаються в собі, починають пити… А багато хто справляється лише завдяки дітям, дружині, їхній підтримці. Це величезна проблема, що держава не приділяє належної уваги цій проблемі. Я вважаю, що ті люди, які повернулися з війни, потребують набагато сильнішої соціальної та психологічної підтримки», — каже ветеран.
Андрій Саламаха з агродронаминадано hromadske
За агродронами — майбутнє
Андрій Саламаха розповідає, що на сьогодні повністю порозумівся з агродронами — вміє не лише літати, а й лагодити їх, знаходити найдрібніші несправності та якісно надавати фермерам послуги. Розуміє, що краще літати вночі, вміє оминати лісосмуги, дерева чи електролінії на полі, аби не пошкодити дрон.
Андрій переконаний, що майбутнє — за новими технологіями. І частина цих технологій прийде в цивільне життя саме з війни.
«Звісно, тракторні оприскувачі нікуди не подінуться, оскільки є потреба внесення того самого ґрунтового гербіциду. Але агродрони дуже допомагають у фермерському господарстві — наприклад, коли обробка потрібна просто зараз, а техніки поруч немає, або якщо вона не може заїхати в поле після тижневого дощу. До того ж агродрони економніші. Просто часто фермери — це люди старого загартування, які звикли робити так, як і їхні діди. Але, думаю, за 5–10 років ми застанемо, як оператор сидітиме в затишному кабінеті та звідти керуватиме агродроном», — каже ветеран.
Завдяки гранту Українського ветеранського фонду Андрій із дружиною, яка йому допомагає, придбали два дрони й бус. З усмішкою кажуть, що в них тепер — парк дронів: аж чотири безпілотники. А сезон, який іще не розпочався, вони планують закінчувати п’ятьма дронами.
«Звісно, найближчі 3–4 роки в Україні буде важко, нестабільно. Але тут наші діти, і ми це будемо робити заради них. Попри те, що москаль суне — у військовослужбовців зараз є вікно можливостей. Більше працювати, більше оптимізму — і скоро перемога», — наголошує Андрій Саламаха.
Прямо зараз оновлюється підхід до викладання курсу «Захист України» в 10-11 класах (Раніше: Захист Вітчизни, Довійськова підготовка). У 2023 році уряд виділив із держ бюджету 1,74 млрд грн субвенції на програми підвищення кваліфікації викладачів і викладачок курсу, а також закупівлю обладнання: від стрілецьких тренажерів та навчальних дронів до аптечок і медичних манекенів.
Як було раніше?
Дітей навчали, навіть якщо обладнання бракувало, а середовище для цього не підходило, часто лише за підручником, без можливості проводити практичні заняття.
Заняття відбувалося 1-2 рази на тиждень по 45 хвилин. Предмет викладали на місці в кожній школі й окремо для кожного класу.
Більшість вчителів і вчительок суміщали викладання «Захисту України» з іншими предметами, не мали профільної освіти чи досвіду.
Хлопці та дівчата навчалися окремо.
Як буде тепер?
Навчання відбуватиметься в спеціальних міжшкільних просторах (осередках) з усім необхідним обладнанням: стрілецькими тренажерами, навчальними дронами, аптечками і медичними манекенами — за кошти державної субвенції.
Замість уроку раз на тиждень для кожного класу передбачено тренінговий формат: діти раз на місяць проводять цілий навчальний день в осередку.
Кожен модуль можуть викладати фахівці й фахівчині з конкретної теми. Осередок може залучати до викладання профільні організації.
Хлопці та дівчата проходять курс разом, а поділ на групи під час навчання відбувається не за статтю, а для відпрацювання практичних навичок.
Оновлення предмету «Захист України» створили спільними зусиллями Міносвіти, Міноборони, експерти та експертки українського громадянського суспільства. До першого потоку тренерів і тренерок увійдуть 100 найпотужніших кандидатів і кандидаток з усієї України.
Стати тренером чи тренеркою можуть:
Вчителі та вчительки, у яких вже є успішний досвід викладання предмета «Захист України».
Молодіжні працівники і працівниці, які прагнуть працювати з громадянською свідомістю молоді.
Інструктор(к)и центрів готовності цивільних, які вже працюють з молоддю або хочуть навчитися працювати зі старшокласниками й старшокласницями.
Демобілізовані Захисники і Захисниці України, які готові вчитися викладати та передавати свої навички дітям.
Вчительство інших шкільних предметів: громадянської освіти, домедичної допомоги тощо, які прагнуть включитися у реформу підходу до викладання курсу «Захист України».
Як стати тренерами вчителівз програми «Захисту України»
Крок 1: Заповніть анкету на участь у тренінгу
Візьміть до уваги, що анкета потребуватиме розгорнутих відповідей на запитання, тож не відкладайте її заповнення на останній день
100 тисяч гривень на розвиток власної справи для ветеранів та військових можна отримати через нову грантову програму «Траєкторія».
Як повідомляють на сайті Вінницької ОВА, мережа центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес та мережа мультимаркетів «Аврора» ініціювали освітньо-грантову програму для українських військових і другого з подружжя, щоб допомогти у створенні та масштабуванні власної справи. Про це пише Вінниця.info.
На учасників чекає:
освітній вебінар зі створення бізнес-плану
групові заняття з психологом
онлайн-лекції від ветеранів-підприємців
індивідуальні консультації
Наприкінці навчання учасники матимуть змогу презентувати свої бізнес-проєкти. 50 підприємців-початківців із найкращими результатами залучать по 100 000 гривень на започаткування або розвиток власної справи.
Програма спрямована на підтримку демобілізованих військових, які до війни мали мистецьку практику чи навчали інших людей. Засновники хочуть підтримати ветеранок та ветеранів у поверненні до творчості, а також у психологічному та соціальному відновленні.
“Підтримки в інтеграції потребують всі ветеранки та ветерани, незалежно від професії. Ми починаємо з культурної та освітньої сфери, бо це — наші спільноти, частиною яких ми є та потреби яких розуміємо найкраще. Ми починаємо з культурної та освітньої сфери, бо треба починати з чогось меншого та обмеженого”, — йдеться в дописі “Іншої освіти”.
До створення програми доєднався художник Богдан Бунчак, який усвоїй мистецькій практиці працює з темою релігії. Окрім цього, він — доброволець та демобілізований військовий після поранення.
Співзасновниця “Асортиментної кімнати” Альона Каравай поділилася, що наразі вони з Бунчаком переходять на наступний етап: перевіряють релевантність запланованого та корегують програму разом з тими, для кого вона створена. Запуск заплановано на осінь.
Нацслужба здоров’я України уклала договори з приватними лікарнями для ветеранів та військовослужбовців. Тож тепер учасники бойових дій мають можливість скористатися безкоштовними медичними послугами у деяких приватних лікарнях. Про це повідомляє Одеський обласний ТЦК та СП, передає Судово-юридична газета.
Ветерани та військовослужбовці можуть отримати в приватних медичних закладах широкий спектр послуг, включаючи консультацію сімейного лікаря чи терапевта, лікування чи реабілітацію у стаціонарі, проведення операцій, психологічну підтримку та інші медичні послуги.
Для отримання таких послуг у відповідній лікарні повинен бути укладений договір з Національною службою здоров’я України за відповідним пакетом. Наприклад, якщо пацієнту потрібна хірургічна операція, він може звернутися до медичного закладу, що має угоду з Нацслужбою здоров’я за пакетом «Хірургічні операції», розповіли від представників територіального центру комплектування.
Всі медичні послуги, надані в рамках цього пакета, є безкоштовними для ветеранів та військовослужбовців, оплату за них здійснює держава через Національну службу здоров’я. Детальну інформацію про лікарні, які мають угоди з НСЗУ, можна знайти на сайті.
Більш детальну консультацію можуть надати у контакт-центрі Національної служби здоров’я за номером 16-77, робочий час якого з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00, а в п’ятницю з 9:00 до 16:45.
У столиці запрацював міський «Портал Захисників та Захисниць». Портал працює за принципом «єдиного вікна» і має спростити багато процесів для захисників, а також їхніх родин і родин загиблих.
У бета-версії вже доступні понад 40 різноманітних послуг: соціальні, медичні, освітні та інші. Перші 10 вже можна оформити онлайн. Надалі ці переліки доповнюватимуть.
Про це та інше розповіла в ефірі телеканалу «Київ» заступниця голови КМДА зі здійснення самоврядних повноважень та впровадження безбар’єрності Марина Хонда.
— Київ першим в Україні запустив портал, у якому представлені послуги для ветеранів та членів їхніх сімей. Коли виникла така ідея?
— Підготовку до запуску порталу ми розпочали за дорученням мера Києва Віталія Кличка ще минулого року. Дуже плідно співпрацювали з Міністерством у справах ветеранів, адже саме там знаходиться основна база документації.
На жаль, Міністерство наразі не запустило реєстр, тому ми вирішили створити для наших ветеранів-киян єдиний портал на місцевому рівні, де буде «вшито» всі послуги, які надає Київ. А коли Міністерство відкриє загальноукраїнський сервіс, ми автоматично під’єднаємося до нього і «підтягнемо» у наш, київський, державні послуги.
— Розкажіть, чому виникла потреба для такого порталу?
— Місто надає велику кількість пільг та компенсацій, але вони прописані в різних рішеннях та нормативних актах, тому людям складно розібратися. І, погодьтеся, складно кожному пояснювати, хто на що має право.
Тому ми вирішили зробити єдиний міський ресурс, де кияни, — Захисник чи Захисниця, члени їхніх родин та члени родин загиблих, — могли б автоматично, не виходячи з дому, дізнатися про те, на що вони мають право і яку послугу можуть замовити.
Спільно з нашим Департаментом ІТ у портал включили перелік послуг, які стосуються матеріальних доплат, різного виду допомог, реабілітації, компенсацій за складні операції. Усе це ветерани можуть отримати сьогодні через міський портал.
— А скільки загалом таких послуг є у доступі?
— Зараз на порталі вже представлені понад 40 різноманітних послуг. 10 з них можна отримати онлайн, а деякі — замовити на визначений час. Звичайно, є послуги, які можна отримати лише офлайн, наприклад, фізичну реабілітацію.
На порталі розміщена інформація від Департаменту соціальної та ветеранської політики; інформація про Мілітарі хаб та його послуги; інформація з питань охорони здоров’я (перелік реабілітаційних послуг у столиці, можливості компенсацій за лікування, медикаменти, протезування, психологічна підтримка). Також є можливість викликати кризову бригаду, яка при потребі приїде додому. Тобто ми включили всі ті послуги, які надає місто.
Окремий блок присвячений профорієнтації, де можна знайти інформацію про доступні послуги з перенавчання, які проводять наші комунальні заклади.
Також, наприклад, анонсують культурні заходи у комунальних театрах. Коли у нас будуть спортивні змагання для ветеранів, Департамент спорту буде розміщувати цю інформацію на порталі.
Тобто всі департаменти, які надають послуги для військових, також розміщуватимуть свою інформацію на цьому ресурсі. Але підсумую: найбільший акцент, адже цих послуг найбільше і вони найактуальніші, — це охорона здоров’я та Департамент соціальної та ветеранської політики, послуги Мілітарі хабу. Зокрема, за перші кілька днів через портал надійшло понад 100 заявок, 70% — щорічна матеріальна допомога, всі решта теж стосуються виплати матеріальних допомог і оздоровлення.
— Портал буде й надалі вдосконалюватися, а спектр послуг — розширюватиметься, правильно?
— Міська влада активно працює над розширенням онлайн-доступу до муніципальних послуг. Зараз пріоритетом є максимальне переведення послуг в онлайн-режим — там, де це можливо. Структурні підрозділи міста співпрацюють з Департаментом ІТ над автоматизацією процесів, які потребують подання документів.
Розуміючи, що багато послуг все ще потребують фізичного подання документів (згідно з нормативними актами), місто вживає заходів для цифровізації цих процесів.
Фахівці Департаменту ІТ працюють над інтеграцією з сервісом Дія для автоматичного отримання інформації від ЦНАПів. Це дозволить верифікувати документи без необхідності присутності. Додатково, для користувачів, які не мають цифрового підпису, доступна інтеграція з порталом Дія.
Зрозуміло, що на початковому етапі виникнуть питання у користувачів. Персонал Мілітарі хабу готовий надати додаткові консультації. Фахівці супроводжуватимуть та допомагатимуть на всіх етапах, а портал поступово спростить доступ до послуг.
Через три тижні проведемо оцінку роботи порталу. Це дозволить виявити та виправити недоліки, а також наповнити портал необхідною інформацією.
— Користування порталом не потребує додаткових навичок і є доступним?
— Так, абсолютно. Все досить просто, послуги згруповані за підрозділами. Наприклад, у розділі «Матеріальна допомога» можна дізнатися про розмір щомісячної матеріальної допомоги для покриття витрат на оплату комунальних послуг, хто може отримати цю послугу, який пакет документів необхідний для її оформлення.
До речі, якщо документи один раз внесені в систему, вони підвантажуватимуться автоматично. Ще раз нагадаю: якщо людині потрібна консультація, то є контактна інформація, і можна одразу ж звертатися у разі виникнення питань із заповнення анкет.
Біля кожної послуги також позначено, чи надається вона онлайн чи офлайн. Наприклад, якщо йдеться про матеріальну допомогу, то треба буде підвантажити реквізити картки, на яку будуть надходити виплати. Також зазначено, за який час розглядають заявку. Десь — три дні, десь — десять, місяць, але є й таке, що можна отримати послугу одразу.
Хочу наголосити, що чимало часу у нас пішло на те, щоб отримати підтвердження, що портал гарантує безпеку персональних даних ветеранів. Але вже отримали відповідні сертифікати і можемо працювати.
— Ветерани можуть подавати свої пропозиції щодо доповнення переліку послуг?
— Ми представимо на порталі максимальну кількість послуг, водночас закликаю наших військових, якщо вони вважають, що цей перелік можна доповнити, озвучувати свої пропозиції. Також просимо надсилати відгуки щодо роботи самого порталу на електронну пошту portal.support@kyivcity.gov.ua, це допоможе спеціалістам налагодити роботу, адже наразі портал функціонує у бета-версії.
До речі, до нас звертаються громадські організації, які так само надають послуги ветеранам, наприклад, працевлаштовують ветеранів та ветеранок. Так от, ми плануємо включати це як окрему складову від бізнесу чи громадських організацій у портал.
У волинському місті Рожище нагородили ветеранів російсько-української війни відзнаками Президента та Міністерства оборони. Про це повідомляють на сайті Рожищенської міської ради, передає Волинь Post.
Представники Другого відділу Луцького РТЦК та СП і Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук виконали почесну місію нагородження ветеранів війни державними нагородами – відзнаками Президента України «За оборону України» та відзнакою Міністерства оборони України «За поранення».
Відзнакою Президента України «За оборону України» нагородили Віктора Ладчука та Леоніда Клімішина з Навоза.
