У Києві з 1 січня стартує система персоналізованого медичного супроводу ветеранів і ветеранок. Новий сервіс передбачає, що захисники й захисниці отримуватимуть медичну допомогу з координатором, без черг і самостійного пошуку послуг.

Про це повідомляє КМДА.

Київ формує першу модель ветеранської медицини

Про запуск нової системи заявила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан під час Всеукраїнського форуму «Veterans Restart».

Форум був присвячений медичній і психологічній реабілітації, соціальній інтеграції, працевлаштуванню та розвитку потенціалу ветеранів і ветеранок. Захід об’єднав представників Сил оборони, профільних міністерств, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також ветеранських спільнот.

Під час обговорень учасники наголосили, що саме Київ сьогодні формує першу комплексну модель ветеранської медицини в Україні — від розвитку інфраструктури до впровадження нових міських медичних протоколів.

Координатор замість черг і бюрократії

За словами Тетяни Мостепан, столична система охорони здоров’я має бути максимально доступною, якісною та орієнтованою на потреби ветеранів і ветеранок, із людиною та її гідністю в центрі всіх процесів.

«Ми щиро вдячні нашим ветеранам і ветеранкам за країну, за довіру і за те, що найцінніше – можливість жити й працювати у вільній державі. Тому створення доступної та якісної медичної системи для вас – це не просто моральний обов’язок, це наше основне завдання», – зазначила вона.

З ініціативи мера Києва Віталія Кличка з 1 січня у столиці стартує система медичного супроводу ветеранів. Ідеться про сервіс, за якого ветеран чи ветеранка не залишатиметься сам на сам із медичною системою.

«Їх має зустріти координатор, який відповість на всі питання, допоможе з обстеженнями, консультаціями, госпіталізацією та супроводжуватиме на всіх етапах лікування», – пояснила очільниця Департаменту.

Персоналізовані направлення та повний супровід

Система передбачає старт із комплексного медичного обстеження. З урахуванням хронічних захворювань і можливих загострень ветеранам і ветеранкам надаватимуть персоналізовані направлення — до потрібних фахівців, у зручний час і зручній локації.

Залежно від індивідуального запиту це може бути консультація, дообстеження або госпіталізація.

Модернізація медицини та міжнародна співпраця

Окрім сервісної складової, Київ продовжує модернізацію медичної інфраструктури. Йдеться про оновлення матеріально-технічної бази, розвиток сучасної діагностики, оснащення реабілітаційних відділень, створення високотехнологічних операційних і реанімацій, а також удосконалення протоколів надання допомоги в умовах невідкладних станів.

Місто також розвиває міжнародну співпрацю для обміну найкращими практиками, зважаючи на постійні безпекові виклики та роботу ліній медичної евакуації.

«Ми хочемо, щоб ветерани та ветеранки не лише отримували медичну допомогу за найвищими стандартами, а й почувалися комфортно, відчували особливе ставлення та повагу – до їхнього часу, потреб і досвіду. Це наш обов’язок перед тими, хто захищав державу», – підсумувала Тетяна Мостепан.

Позиція самих ветеранів

У межах форуму представили результати опитування серед ветеранів і військовослужбовців. Майже 85% респондентів переконані, що в Україні необхідно створювати сучасні багатопрофільні медичні центри, де в одному просторі поєднуватимуться діагностика, лікування, фізична та психологічна реабілітація.

ПриватБанк заявив про системні зміни в обслуговуванні військових, ветеранів і людей з інвалідністю після резонансного випадку в Києві, коли ветерану з високими ампутаціями відмовили у видачі банківської картки через неможливість фізично взяти її в руки для фото.

Про це повідомляє ПриватБанк.

У банку назвали ситуацію «неприпустимою» та такою, що суперечить принципам відповідальності, людяності й поваги.

«Приносимо щирі вибачення за ситуацію, яка склалася: вона є неприпустимою і суперечить базовим принципам відповідальності, людяності та поваги у ставленні до військових і ветеранів, незалежно від формальних норм чи процедур», — йдеться в заяві фінустанови.

Голова Національного банку України Андрій Пишний разом із членом правління ПриватБанку з роздрібного бізнесу Дмитром Мусієнком відвідали ветерана у лікарні. Йому передали банківські картки. У ПриватБанку також повідомили, що повністю покриють витрати на лікування та протезування ветерана, а також нададуть необхідну підтримку.

Крім того, фінустанова переглядає та змінює внутрішні процедури обслуговування. Зокрема, банк створює окрему гарячу лінію для звернень і скарг від ветеранів, ветеранок, військових і людей з інвалідністю.

До роботи залучать експертизу Патронатної служби «Янголи» 3-го армійського корпусу. Працівники банку також пройдуть додаткове навчання.

ПриватБанк планує залучити ветеранські спільноти, військовослужбовців, представників регулятора, Міністерства у справах ветеранів, благодійних фондів і громадських організацій для напрацювання рішень, які мають унеможливити подібні випадки в майбутньому.

Крім того, банк розпочинає роботу над спільним проєктом із Міністерством у справах ветеранів. Йдеться про те, щоб служби супроводу при лікарнях допомагали військовим і ветеранам у вирішенні, зокрема, фінансових питань.

Одинокій матері військовослужбовця, який зник безвісти під час виконання бойового завдання, відновили право на повний розмір грошового забезпечення після звернення до правозахисників. Раніше частину виплат безпідставно резервували за особою, яка юридично не є батьком військового.

Про це повідомляє Громадська організація “Спілка ветеранів СОУ”

До юристів Чугуївської правозахисної групи звернулася одинока мати зниклого безвісти військовослужбовця. Актовий запис про народження сина був здійснений зі слів матері, тому юридично відомості про батька відсутні. Попри це, військова частина виплачувала грошове забезпечення у зменшеному розмірі, резервуючи частину коштів за особою, яка не має статусу батька.

Юристи надали правову консультацію, роз’яснили норми чинного законодавства та різницю між встановленням батьківства і внесенням відомостей про батька зі слів матері. Також вони забезпечили правовий супровід під час підготовки та подання звернень до уповноважених органів із необхідним обґрунтуванням і пакетом документів.

У результаті вжитих заходів права жінки було відновлено. Розмір грошового забезпечення збільшили до 50% замість 25%, які виплачувалися раніше.

Юридичні консультації проводяться у місті Чугуєві та онлайн. Очний прийом відбувається щовівторка та щочетверга з 16:00 до 18:00. Онлайн-консультації доступні у будні дні з 10:00 до 16:00.

Запис на консультацію здійснюється за телефонами: 063-827-44-54, 066-734-72-07. Онлайн-консультації також доступні за номером +380 97 909 80 50.

Окрім цього, зареєструватися на отримання правової допомоги можна через офіційний сайт за посиланням.

Окремим напрямом підтримки ветеранів залишається участь у державному проєкті «єРобота» в межах програми «Гранти для ветеранів та другого із подружжя». На Рівненщині позитивні рішення Державного центру зайнятості на створення або розвиток власної справи отримали 115 жителів області. Фінансування вже надали 97 грантоотримувачам на загальну суму 41,9 мільйона гривень.

Крім того, завдяки реалізації грантових проєктів у регіоні створили понад 90 нових робочих місць. Прийом заяв на участь у програмі триває — подати їх можна через портал «Дія»

З початку 2025 року послугами Рівненської обласної служби зайнятості скористалися понад 1000 учасників бойових дій. Частина з них отримала статус безробітного, фінансову допомогу та консультаційну підтримку, а понад дві сотні ветеранів уже працевлаштувалися.

За даними установи, статус безробітного мали 720 осіб з-поміж учасників бойових дій, з яких 578 отримували допомогу по безробіттю. За сприяння служби зайнятості вдалося працевлаштувати 259 ветеранів і ветеранок.

Професійне навчання проходили 103 особи, ще 87 учасників бойових дій скористалися ваучерами на навчання. Профорієнтаційні послуги отримали 648 безробітних.

Станом на 15 грудня 2025 року послугами служби зайнятості продовжували користуватися 209 учасників бойових дій, з яких 197 перебували у статусі безробітного.

.

Повернення близько мільйона українських військових до цивільного життя після завершення війни стане серйозним викликом для держави й суспільства. Водночас саме ветерани можуть перетворитися на головний актив країни та основу нових еліт. Про це заявив Надзвичайний і повноважний посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Про це він написав у Telegram за підсумками участі у форумі «Ветерани як новий політичний суб’єкт: правила взаємодії для повоєнної України».

Залужний наголосив, що ветерани є «великою і мотивованою частиною суспільства», кількість і потенціал якої з часом лише зростатимуть. За його словами, за умови продуманої державної політики саме вони можуть стати рушієм повоєнного економічного розвитку та фундаментом нових управлінських і суспільних еліт.

«Потенційно ветерани є головним активом нашої держави. Саме вони здатні взяти відповідальність за майбутнє країни», — зазначив він.

Водночас ексголовнокомандувач визнав, що завершення війни та масовий перехід військових у статус ветеранів створить нові складні виклики не лише для держави, а й для громадянського суспільства та самих захисників.

«Україна має обмежений час, щоб перейти до стратегічної політики реінтеграції ветеранів», — підкреслив Залужний.

Він додав, що ефективна робота з ветеранами потребує не лише фінансування, а й сильного організаційного ресурсу, правильно вибудуваних комунікацій, політичної волі та системного підходу.

Ситуація на фронті залишається складною, а військові спроможності України залежать від поєднання внутрішніх і зовнішніх чинників. Щоб вистояти у війні, держава має вжити комплексних заходів у різних сферах.

Про це в коментарі 24 Каналу заявив ветеран, лицар ордена Богдана Хмельницького Микола Мельник.

За його словами, першочерговим завданням є проведення ефективної загальної мобілізації, а також повторна оцінка підприємств з огляду на їхню стратегічну важливість для економіки та оборони.

Мобілізація, кадри й командири

Мельник наголосив, що держава має усвідомити довготривалий характер війни, що потребує перебудови підходів до залучення робочої сили. Зокрема, йдеться про впровадження дієвих державних програм працевлаштування ветеранів та освоєння нових професій жінками.

Окремо ветеран звернув увагу на необхідність аналізу ефективності роботи окремих командирів.

«Ми володіємо статистикою. Не може бути в одній бригаді 50% СЗЧ, в іншій — 90%, а ще в іншій — 10%. Люди, які дезертують, будуть у будь-якій бригаді, але коли тікають масово — це вже питання управління», — зазначив він.

За словами Мельника, у таких випадках доцільно оцінювати дії командирів, які не справляються зі своїми завданнями, та знаходити для них інші ролі у війську.

Повернення з-за кордону та суспільний консенсус

Ветеран також вважає необхідною окрему державну політику щодо повернення громадян, які виїхали за кордон. Окрім цього, він наголосив на важливості раціонального розподілу обмежених людських і фінансових ресурсів, а також досягнення суспільного консенсусу між владою та громадянами.

«Коли одні віддають життя і останні гроші, а паралельно з’являються корупційні історії на мільярди — це дестабілізує суспільство», — зазначив Мельник.

Водночас він підкреслив, що підтримку армії та донати припиняти не можна, оскільки саме Збройні сили залишаються ключовим чинником захисту України.

У Бучі на Київщині триває будівництво ветеранського простору, який має стати багатофункціональним центром фізичної, психологічної та соціальної підтримки ветеранів і їхніх родин. Хід робіт на об’єкті перевірив голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник.

удівництво реалізують коштом державної субвенції, обласного та місцевого бюджетів у межах проєкту Міністерства у справах ветеранів.

Згідно з проєктом, ветеранський простір складатиметься з двох окремих блоків. У першому передбачено спортивний зал для фізичної реабілітації. Другий блок включатиме кабінети психологічної та соціальної підтримки, приміщення для індивідуальної роботи, коворкінг, конференц-зали, кафе, рецепцію, дитячу зону, а також роздягальні, душові, санвузли й допоміжні приміщення.

На прилеглій території заплановано облаштування укриття, зон фізичної реабілітації та відпочинку, майданчиків для гри в петанк, прогулянкових алей, простору для неформального спілкування та дитячих ігрових зон. Проєкт передбачає дотримання вимог інклюзивності та безбар’єрності.

За даними обласної влади, на Київщині проживає понад 80 тисяч ветеранів, з-поміж яких близько 13 тисяч мають інвалідність унаслідок війни.

Об’єкт перебуває на постійному контролі обласної адміністрації.

Ветерани, чинні військові та члени їхніх сімей отримали ширший доступ до професійної й соціальної адаптації. Кабінет міністрів оновив правила реалізації відповідної державної програми, спростивши умови участі та розширивши перелік отримувачів допомоги.

Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.

Хто тепер має право на професійну адаптацію

На період воєнного стану та протягом 12 місяців після його завершення програма поширюється не лише на ветеранів, а й на чинних військовослужбовців, резервістів, добровольців територіальної оборони, поліцейських, рятувальників та інших представників сектору безпеки й оборони.

Право на професійну адаптацію також отримали члени їхніх сімей — зокрема родини військових, які зникли безвісти за особливих обставин або загинули під час захисту України.

Підтвердження кваліфікації без повторного навчання

Оновлені правила передбачають можливість підтвердження та присвоєння професійних кваліфікацій через кваліфікаційні центри, акредитовані Національним агентством кваліфікацій. Це дає змогу офіційно визнати набутий досвід без проходження повторного навчання.

Зміни у підготовці водіїв

Кабмін також оновив підхід до навчання водіїв. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації відтепер відбуватимуться за загальним державним порядком, відокремлено від спеціальних процедур ветеранської програми.

Менше бюрократії — більше доступності

Серед інших змін:

• встановлено граничну вартість послуг професійної адаптації за кожним напрямом;
• умови участі прив’язано до статусу зайнятості особи;
• скасовано вимоги щодо подання індивідуальних програм реабілітації для осіб з інвалідністю;
• знято обмеження щодо строків навчання за робітничими професіями;
• прибрано необхідність направлень і додаткового моніторингу.

У міністерстві наголошують, що оновлення спрямовані на спрощення доступу до послуг і максимальне врахування реальних потреб ветеранів та їхніх родин незалежно від місця проживання чи життєвих обставин.