Міноборони оприлюднило для обговорення Стратегію розвитку людського капіталу в Силах оборони. Проєкт наказу «Про затвердження Стратегії залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України на період до 2027 року» доступний на офіційному вебсайті Міноборони. У документі відомство окреслює ключові цілі та завдання для підвищення обороноздатності країни в умовах воєнного стану, післявоєнний період та мирний час.
«Одним із головних пріоритетів на сьогодні є розвиток людського капіталу. Це ключ до перемоги та запорука успіху. Нова Стратегія стане інструментом для підвищення престижу служби, всебічного розвитку та посилення мотивації наших захисників. Вона запроваджує комплексний та інноваційний підхід, враховуючи сучасні реалії», — наголосила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.
Основною метою Міноборони є формування оборонної свідомості в суспільстві, підвищення престижу військової служби та створення сприятливих умов для професійного зростання захисників України. Особлива увага приділяється забезпеченню гендерної рівності, посиленню кадрової безпеки, впровадженню інноваційних підходів до управління персоналом, реалізації ефективної та справедливої ветеранської політики після військової служби.
Втілення Стратегії включатиме розробку щорічних планів, моніторинг виконання ключових показників, залучення громадського суспільства, втілення трансформаційних змін, міжвідомчу взаємодію та розвиток міжнародної співпраці. Координацію зусиль забезпечуватиме спеціально створена Міжвідомча робоча група під егідою Міністерства оборони.
Успішне впровадження Стратегії сприятиме підвищенню боєготовності Сил оборони, прискорить інтеграцію України до НАТО та ЄС, а також оптимізує інвестиції у розвиток військових кадрів.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються протягом 15 робочих днів з дня оприлюднення оголошення на електронну адресу: S.hreshchyshyn@mil.ua. Відповідальна особа — Грещишин Станіслав Васильович.
Міністерство оборони України запрошує всіх зацікавлених долучитися до обговорення та надати свої пропозиції.
За підсумками цьогорічної шістнадцятої хвилі подання заяв на гранти для ветеранів визначено 69 переможців. Вони отримають 35 мільйонів гривень на започаткування або розвиток бізнесу.
Серед переможців — 36 учасників бойових дій, 37 членів родин ветеранів і 3 особи з інвалідністю внаслідок війни.
Гранти до 1 мільйона гривень отримали 7 переможців, до 500 тисяч гривень — 50, до 250 тисяч гривень — 12.
Найбільше грантоотримувачів зі Львівської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької областей.
Найпопулярнішими сферами є оптова та роздрібна торгівля, переробна промисловість, тимчасове розміщення й організація харчування та інші види послуг.
Загалом від старту ветеранського компонента грантової програми «Власна справа» переможцями стали вже 1029 ветеранів та членів їхніх родин. У їхній бізнес держава інвестує майже пів мільярда гривень.
Відповідно до умов програми учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а також другий із їхнього подружжя можуть отримати такі гранти:
• до 250 тисяч гривень, до 500 тисяч гривень і до 1 мільйона гривень — для ветерана за умови створення одного, двох і чотирьох робочих місць відповідно;
• до 250 тисяч гривень і до 500 тисяч гривень — для другого з подружжя ветерана за умови створення одного і двох робочих місць відповідно.
Заявки на отримання гранту подаються разом із бізнес-планом за цим посиланням (https://diia.gov.ua/services/grant-dlya-veteraniv-ta-chleniv-yihnih-simej).
“Разом зібрали та вивезли десять мішків сміття”,— повідомив Суспільному керівник вишкільного центру “Айдар 95” Костянтин Рубановський.
Захід, що відбувся на Чигиринщині, унікальний тим, що молодь долучились до відновлення сакрального місця разом з ветеранами:
“Ми зібралися на толоку не лише з метою очищення Гайдамацького ставу, й задля просвітницької діяльності. Друг Скіфич прочитав молоді лекцію на тему “Суб’єктності України”, — пояснив Костянтин Рубановський.
Усі разом у Холодному Яру зібрали та вивезли 10 мішків різноманітних відходів.
“Також у цей день відбулась особлива подія для нашої організації. Був підписаний меморандум про співпрацю між Національним парком Холодний Яр, ГО “Гордість Нації” та ГО”Айдар 95″. Тепер наша співпраця набула більших можливостей котрі безперечно будуть сприяти патріотичному вихованню молоді та юнацтва, та більшої популяризації та розвитку місця мили серед усього населення”, — додав директор національного парку Богдан Легоняк.
Окремий загін безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун» створено у 2024 році. У команді новоствореного загону спецпризначення зібрали компетентних військових спеціалістів широкого профілю, які мають бойовий досвід, та бійців, які прагнуть до розвитку у спеціалізації безпілотних систем.
«Чи міг подумати, що бізнесмен, батько трьох дітей, я прийду у військо добровольцем? Ще й маючи право на відстрочку», — каже Павло Гвозденко. Він став заступником командира новоствореного загону безпілотних систем спеціального призначення Нацгвардії — «Тайфун».
До великої війни Гвозденко займався бізнесом. Має і досвід у держслужбі, як-от створення «рибоохоронного патруля». Це й стало в пригоді під час формування нового підрозділу.
Командир «Тайфуну» Михайло Кмитюк пояснює: назва «Тайфун» виникла через схожість обертання пропелерів у дронах на рух повітря в однойменному циклоні.
Ядро загону — ветерани, які мають унікальний досвід як у війську, так і в цивільному житті. Сам командир воював іще з 2015-го. Через чотири роки повернувся до цивільного життя — спершу працював тілоохоронцем, потім інструктором тактичної підготовки в одній із приватних компаній. А вже після початку великої війни знову повернувся на фронт.
«Я пройшов шлях від бійця до командира загону, тож розумію потребу кожного воїна. Це велика відповідальність», — запевняє командир «Тайфуну».
«Ми відкрили невеличку станцію техобслуговування автівок. Усе було на старті, аж тут почалася війна. Я покликав майстрів, які залишалися в Києві, ремонтувати машини військовим», — пригадує заступник командира Павло Гвозденко.
Спершу він доєднався до лав тероборони. У ТЦК чоловікові відмовили, бо він батько трьох неповнолітніх дітей. Йому тоді взагалі порадили їхати за кордон. Однак чоловік був налаштований служити й згодом усе ж потрапив до Нацгвардії.
«Чи міг я подумати, що прийду у військо? Чи було мені страшно? Звісно! Але страх переважало бажання захистити своїх близьких, родину, країну. Я зробив цей непростий крок», — пригадує Павло.
Свій досвід він використовує для роботи над бойовим напрямом у «Тайфуні». Гвозденко зосереджує увагу на адаптації новобранців із цивільного життя до служби у війську.
“Ми не професійні військові, у нас не було того досвіду, як зараз. Ми знаємо, наскільки тяжко було тоді. Ми знаємо, як потрібна підтримка, що не треба боятися ставити питання. Не всі люди однакові: комусь потрібно щось підказати, а іншого 10 разів запитати, чого йому не вистачає“, – каже Павло Гвозденко, заступник командира загону НГУ «Тайфун».
Жінки «Тайфуну»
Лілія у цивільному житті працювала дата-аналітикинею. Повномасштабне вторгнення застало її у Сумах — поки місто оточували росіяни, вона волонтерила. На початку великої війни чоловік Лілії зник безвісти — у лавах «Азову» він боронив Маріуполь.
Дівчина спершу доєдналася до роботи за звільнення Маріупольського гарнізону. Зокрема, виступала у складі українських делегацій в ООН, Парламентській асамблеї Ради Європи, засіданнях Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Я боролася за військовополонених, але розуміла, що мені цього недостатньо. Хотілося піти у військо», — згадує Лілія. Тепер вона й сама у строю, має позивний Троя.
Ще у листопаді 2022-го жінка добровільно мобілізувалася до лав Нацгвардії. Починала свій шлях, як і чоловік, — з «Азову». Потім був спецпідрозділ «Омега». Тепер — у «Тайфуні».
Нині дівчина відповідає за цивільно-військове співробітництво загону. Пояснює на прикладі: якщо група військових виїжджає на завдання у якийсь населений пункт, то його спершу вивчають: зокрема, говорять із місцевою владою та жителями. Цивільні мають нормально реагувати на бійців, а бійці на цивільних. А ще у її відповідальності — благодійна робота.
Троя додає, що поки що жінок у підрозділі небагато, але для них відкриті всі посади. Головне — бути вмотивованими та прагнути змін.
“Я завжди кажу, що сміливість дає змогу йти вперед, але тільки розум дає змогу обрати правильний шлях“, – впевнена Лілія, військовослужбовиця загону НГУ «Тайфун».
Перший виліт на FPV був провалом
Руслан, на позивний Айрон, — ще один заступник командира. До 2022-го він був тренером, мав свій фітнес-клуб. На початку великої війни вивіз сімʼю з маленькими дітьми на захід країни, а сам пішов до війська — у ту ж таки «Омегу», де були його друзі.
Він став першим пілотом спецпідрозділів Нацгвардії, який застосував FPV-дрон на лінії фронту. Направду, тоді результати були такі собі, бо ці технології тільки зʼявлялись у нашому війську.
«Хлопці були в Сєвєродонецьку. Кажуть: “Ми бачимо ворога з дрона, але не можемо дострелити. “Мавік” туди ми не заведемо”. Я чув про таку тему як FPV. Допоміг менеджерський досвід — мене звели з хлопцями, які робили такі дрони», — розповідає Руслан.
Військовий згадує: хоч хлопці його навчили літати, та були проти використання їхніх дронів як «камікадзе». Для них це все ж було дороге устаткування для зйомок фільмів — а тут Руслан вирішив «таку класну Феррарі» розбити. Переконати вдалося — і вже через тиждень йому «підігнали кілька пташок».
«Ми готувалися 7 днів. Я полетів, долетів до бронетранспортера, а він… Не вибухнув! Чому? Бо в нас був механічний спосіб підриву», — ділиться Руслан спогадами про свій перший бойовий виліт.
Айрон брав участь в обороні Авдіївки та Вугледару на Донеччині. Після поранення став навчати пілотів. У «Тайфуні» заступник командира очолює також експертно-аналітичний відділ, який опікується новими технологіями.
Як долучитися до «Тайфуну»?
Павло Гвозденко запевнив, що охочих потрапити до «Тайфуну» супроводжуватимуть, щоб вони точно потрапили до цього загону.
«Йдеш на пілота — пілотом і стаєш. Якщо в процесі щось там не виходить, бо всяке буває, ми допомагаємо людині потрапити туди, де її риси й здібності будуть найбільш потрібні», — запевняє заступник командира.
В українських супермаркетах почали продавати ветеранську продукцію під брендом Мінветеранів “Створено Захисниками”. Перші полички з такою продукцією з’явилися у столичному супермаркеті “Ашан”.
– найбільшого в Україні та Європі виробництва з кизилу “FamBerry”. Підприємство заснували рідні загиблого воїна Данила Ольшанського та одними з перших почали використовувати бренд “Створено захисниками”;
– виробника гострих соусів “Вогняр”. Однойменне тепличне господарство знаходиться на Черкащині: тут вирощується понад 20 сортів гострого перцю.
“Це перший крок, який Мінветеранів буде масштабувати. Це також є дуже важливим прикладом підтримки з боку держави, яка не словом, а ділом допомагає ветеранам — виробникам виходити на полиці ринку, гідно позиціонувати себе та виступати конкурентоспроможним гравцем. Це важливий крок з боку великого бізнесу підтримувати маленький. Вірю, що в такій синергії буде результат! Тому підкреслюю: ветерани-виробники, долучайтесь до проєкту. Бізнес, допомагайте та підтримуйте. Споживачі, купляйте товари тих, хто стояв на нашому захисті”, — закликав заступник міністра у справах ветеранів України Максим Кушнір.
Риболовля з пікніком — це традиційний захід для військовослужбовців і ветеранів, що проводить Київський міський Центр реабілітації «Аскольд» у новій зоні відпочинку на Оболоні.
Фахівці стверджують, що відпочинок на природі — не просто розвага, а й потужний інструмент для реабілітації й можливість для ветеранів спілкуватися між собою, ділитися досвідом та емоціями.
На Оболонському острові створені належні умови для відпочинку маломобільних груп.
Так фахівці КП «Плесо» обладнали доступ до води, встановили спеціалізовані сенсорні фонтани, облаштували доріжки з твердим покриттям тощо.
За словами очільника Департаменту, острів Оболонський — рекреаційна зона, яка на сьогодні фактично повністю облаштована. Нині тут доробляють такі локації, які дозволять пораненим Захисникам урізноманітнити реабілітацію.
На Харківщині власники «Активної стайні «Рай» Анна й Олександр Ніконенки проводять іповенцію (модель терапевтичної взаємодії між людиною і конем) для ветеранів і військовослужбовців.
Власники утримують коней у середовищі, наближеному до природних умов. Тварини живуть в огорожі, але табуном, і фактично просто неба, лише з накриттям від сонця.
Майже два десятки коней з’являлися тут поступово.
«Спершу це було просто бажання – хочу коня. А потім з’явилася Багіра. Коли вона була вагітна, її хотіли здати на м’ясо. В нас вийшло її забрати. Її Багі народився вже тут – і він думає, що ми, напевно, його родичі. Бо коли ще в нас зовсім мало коней було і не було огорожі, коник заходив і до хати, крав капці. Наші тварини люблять спілкуватися з людьми», – говорить Анна Ніконенко.
За її словами, ідею занять для військових подала волонтерка Марія Волкова, яка на собі відчувала, що таке стрес та вигоряння. Перше заняття провели у квітні 2023-го.
Найголовніше, чому навчають – взаємодії з кіньми через внутрішні рівновагу та спокій, а не фізичну силу.
«Будь-хто може співпрацювати з конем. Ми вчимо людей концентрувати увагу на собі, на своєму диханні, розслабленості. Бо кінь розуміє людину не словом і навіть доторком, а відчуттями. Якщо ти відсторонений, кінь не почує», – вважає Анна.
Днями у стайні побували військовослужбовці та ветерани 5 Слобожанської бригади Нацгвардії.
Сергій свій позивний – «Гаїшник» – отримав не за роботу в Державтоінспекції: 26 лютого 2022-го, коли до Харкова прорвалася ДРГ росіян, і зав’язався бій, він завертав транспорт з вулиці, що вела до місця зіткнення. До того чоловік був в АТО, мав ротації у Серебрянське лісництво, Лиман, а з першого дня повномасштабного вторгнення знову став на захист країни.
Після тяжких поранень, тривало лікування та реабілітації повернувся до роботи – працює менеджером з закупівель у магазині. Народився та виріс Сергій у Кочетку на Харківщині, іповенція на природі для нього – як приємні спогади з дитинства.
«Батько мій був лісівником, умів вправлятися з кіньми. Кожне літо моє проходило в селі, в Дворічанському районі», – говорить ветеран.
Військовослужбовець Родіон (позивний «Пастор») став на захист Харкова у лютому 2022-го, згодом воював на Донеччині, у Кліщіївці дістав поранення.
«Така взаємодія з тваринами, кіньми потрібна не лише пораненим, усім бійцям, які виходять з позицій, – вважає «Пастор». – Бо потрібно відволікатися, перемикатися, отримувати зовсім інші емоції».
Очільниця Міністерства у справах ветеранів України Наталія Калмикова розповіла, що планує робити на новій посаді.
Цим вона поділилась у підсумковому інтервʼю, яке опублікували на каналі Міноборони, пише АрміяInform.
«У Міністерстві у справах ветеранів насправді дуже така свіжа історія. Це одне з наймолодших міністерств в Україні. Воно було створено ветеранами, й вони дуже слідкують за тим, що відбувається», — зазначила вона.
Наталія Калмикова вважає своїм завданням координацію всіх центральних органів виконавчої й місцевої влад у всіх програмах, де є ветеран.
«Ветеран повертається, іде на роботу, їздить у транспорті, купує житло або винаймати квартиру, або очікує на житло. Ветеран їздить дорогами, звертається до поліції, лікується. Діти ветерана йдуть до школи, в садочок або університет. Дружина ветерана хоче працювати, будувати свій бізнес тощо», — пояснила вона.
За її словами, це ті сфери, де Міністерство у справах ветеранів має надати власні рекомендації.
«Дати свої рекомендації, базуючись на інформації, яку отримає від потреб ветерана, через комунікацію, через взаємодію з ветеранськими організаціями, з громадянським суспільством, з Міністерством оборони, в якому більшість учасників бойових дій зараз служать», — пояснила вона.
На її думку, Міністерство у справах ветеранів буде більше взаємодіяти з Міністерством оборони, з Міністерством охорони здоров’я й з Міністерством соціальної політики в інтересах людини.
Наталія Калмикова розповіла, що основна увага буде приділятись спроможностям ветерана в цивільному житті.
«Пільги — це дещо принизливе слово для людини, яка зі зброєю боронила свою батьківщину. Я б хотіла, щоб ми максимально в нашому лексиконі, в принципі, відходили від такого слова. Є гарне слово, яке його заміняє, це гарантії, які надає держава», — зауважила вона.
Ексзаступниця Міністра оборони підкреслила, що надання можливостей для реалізації себе в цивільному житті — це найкраще, що можна зробити для ветерана або ветеранки за їхні жертви.
Ветерани війни, колишній військовий 3-ої ОШБр, Роман Колесник з позивним “Добряк”, відкрив збір на мільйон гривень для воїнів ЗСУ. А щоб люди активніше донатили, вирішив підкорити декілька українських вершин на протезі та показати свій шлях на сторінці в Instagram.
Першою горою, на яку піднявся “Добряк”, стала вершина Петрос. Її висота — 2020 метри над рівнем моря. Але за цей час вдалося зібрати тільки половину необхідної суми. Щоб дозбирати необхідну суму ветеран вирішив продовжити свій маршрут і піднявся на вешину Говерли.
“Три дня, 33 км пішки, 20 кг ваги на собі, на протезі, покорено — Петрос, Говерла! Так як збір не закритий я йду на озеро Несамовите, лягаю спати, а завтра вирушаю на Шпиці! Зупиніть мене будь ласка, я йду тільки через те що збір не закритий…”, — написав ветеран.
До війни “Добряк”-Роман Колесник був ультрасом київського Динамо. На початку повномасштабного вторгнення рашистів долучився до ССО “Азов.Київ”, який пізніше перетворився на Третю окрему штурмову бригаду. Після отриманого поранення у травні 2022 року Роману ампутували нижню кінцівку та встановили протез. Пройшовши реабілітацію ветеран створив власний бренд одягу та почав писати музику.
На зібрані кошти Роман планує придбати дрони, авто та засоби РЕБ і розприділити їх між “штурмовиками”, операторами БПЛА та “розвідниками”.
Громадська організація «Спілка ветеранів АТО» та Чугуівська міськрайонна громадська організація «Чугуївська правозахисна група» об’єднали зусилля. 6 вересня 2024 року ми підписали меморандум про співпрацю, щоб спільно діяти на користь ветеранів. Велика кількість питань, які належать до площини порушень прав ветеранів, тих зобов’язань, які на себе має брати держава та виконавчі органи – змушують об’єднати наші зусилля.
Юрій Даніленко, голова ГО «Спілка ветеранів АТО» (на фото ліворуч), підкреслив: «Об’єднуватися задля підтримки ветеранів — це не просто ініціатива, це необхідність. Ми хочемо зробити реальні зміни для тих, хто захищав нашу країну, і спільні зусилля значно наближають нас до цієї мети».
Ця співпраця — ще один важливий крок у напрямку реальної реінтеграції ветеранів у суспільство. Разом із нашими партнерами ми продовжуємо працювати для ветеранів, створюючи нові можливості для їхнього розвитку та захисту їхніх прав.
