В Україні з 1 по 20 січня 2026 року триватиме прийом заявок на участь у програмі «Ветеранський спорт», яка передбачає щоквартальну фінансову підтримку ветеранів і ветеранок для занять фізичною активністю у зручному для них форматі.
У межах програми Захисники та Захисниці можуть отримувати по 1 500 гривень щоквартально на спортивні заняття, які відповідають їхнім фізичним можливостям і потребам. Участь у програмі не обмежується інтенсивними тренуваннями — кошти можна використати, зокрема, на плавання, дихальні практики, йогу та інші види помірної фізичної активності.
Подати заявку можуть громадяни, які мають верифікований РНОКПП, досягли 18 років, отримали статус учасника бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, внесений до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, а також відкрили спеціальний рахунок Дія.Картки у банку — учаснику програми.
Подання заявки відбувається через застосунок «Дія»: у розділі «Ветеран PRO» необхідно обрати послугу «Ветеранський спорт», зазначити Дія.Картку для зарахування коштів і надіслати заявку. Після її схвалення виплати надходять автоматично.
Водночас учасникам програми, які скористалися коштами у четвертому кварталі 2025 року, повторно подавати заявку не потрібно — кошти будуть зараховані автоматично. Тим, хто долучається до програми вперше, необхідно попередньо оформити Дія.Картку через застосунок «Дія», обравши банк і підписавши згоду.
У Мінветеранів зазначають, що програма спрямована не лише на фізичне відновлення, а й на соціальну адаптацію. У спортивних залах, фітнес-студіях та оздоровчих просторах ветерани й ветеранки мають змогу спілкуватися з людьми зі схожим досвідом, отримувати підтримку та формувати нові соціальні зв’язки.
В Україні вже налічується понад 1,2 мільйона ветеранів, які повертаються до цивільного життя, шукають роботу та реалізують себе в різних професійних сферах, включно з підприємництвом. З 26 лютого цього року в Україні вступає в дію закон про ветеранське підприємництво — документ, який має створити можливості для ветеранів, які хочуть започаткувати або розвивати власний бізнес після служби.
Народний депутат України, голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко наголошує, що закон про ветеранське підприємництво від початку розглядався як рамковий. Під час його ухвалення було багато дискусій, однак у підсумку парламент вирішив запустити механізм і доопрацьовувати його надалі. За словами депутата, нинішня редакція закону має низку обмежень. Зокрема, він орієнтований переважно на ветеранів, які повернулися з фронту після 2022 року, і не повною мірою враховує ситуацію сімей загиблих захисників та питання спадковості бізнесу.
Окремо Остапенко звертає увагу на те, що закон не передбачає податкових пільг, оскільки це регулюється податковим законодавством.
«Цим законом ми не могли врегулювати питання податкових пільг, бо вони визначаються податковим кодексом. Але моя позиція проста: для ветеранського бізнесу потрібно переглядати, зокрема, військовий збір – або зменшувати його, або скасовувати, щоб ці кошти залишалися в бізнесі й працювали на розвиток», – коментує Остапенко.
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, зазначає, що ухвалення закону про ветеранське підприємництво стало важливим стартом, адже вперше почала формуватися системна нормативна база – як на рівні уряду, так і Міністерства у справах ветеранів. Представники ветеранської бізнес-спільноти брали участь у робочих групах і вже бачать, як під закон створюються підзаконні акти.
Водночас, за його словами, закон і до ухвалення, і після нього потребує суттєвого доопрацювання. Ключовою проблемою Позняк називає норму, за якою 100% власності компанії має належати ветерану, щоб бізнес отримав ветеранський статус:
«Основна вада закону — це вимога, щоб сто відсотків власності компанії належали ветерану. Це перекриває багато можливостей для тих, хто повертається і вже має бізнес-партнерів, а також ставить ветеранські компанії у невигідне становище при залученні інвестицій», – підкреслює ветеран.
Сергій Позняк називає чотири ключові правки, які ветеранська спільнота вважає принциповими: зменшення обов’язкової частки власності ветерана, надання права успадкування статусу сім’ям загиблих захисників, створення незалежного органу контролю за дотриманням статусу ветеранського бізнесу та визначення чіткої перспективи дії закону після завершення воєнного стану.
В Українському ветеранському фонді зазначають, що закон про ветеранське підприємництво є достатньо зрозумілим і не створює складних бар’єрів для ветеранів. Про це говорить Зівер Ісрафілзаде, юристка фонду, яка багато років працює з ветеранським бізнесом.
За її словами, для фахівців цей закон передусім означає чітке визначення статусу ветеранського підприємництва на загальнодержавному рівні. Для самих ветеранів — це про державну підтримку, стимулювання та пільги.
Першим практичним кроком для ветерана, який уже має бізнес або планує його створити, стане внесення до єдиного реєстру ветеранського підприємництва. Після цього бізнес офіційно отримує відповідний статус і може розраховувати на додаткові можливості:
«Ми говоримо про пріоритет при оренді комунального чи державного майна, а також про переваги під час участі в тендерах. Важливо, що держава говорить не лише про створення бізнесу, а й про навчання, менторство та перекваліфікацію, щоб ветеранський бізнес був успішним», – зазначила Зівер Ісрафілзаде.
Масі Найєм, ветеран, адвокат і співзасновник громадської організації Принцип, вважає, що ключовий ризик закону про ветеранське підприємництво полягає не в самій ідеї, а в механізмах його реалізації. На його думку, нинішній підхід до визначення ветеранського бізнесу – з вимогою 100% власності ветерана – суперечить самій логіці реінтеграції. Він переконаний, що держава має стимулювати ветеранську зайнятість не формальним статусом, а економічними інструментами:
«Було б правильно, якби держава сказала: якщо ветеран має, наприклад, тридцять відсотків власності, то компанія отримує податкові стимули. Але ці кошти мають бути спрямовані на реальні виплати ветерану – заробіток, а не формальний статус», – коментує ветеран.
Водночас Найєм висловлює обережний оптимізм щодо майбутнього закону. Він переконаний, що провал можливий лише за умови бездіяльності, адже сьогодні існує активне громадянське суспільство, суб’єктні ветеранські організації та ефективна команда Міністерства у справах ветеранів.
Кирило Кузьмінов, ветеран і підприємець з Харківщини, вважає, що головною сильною стороною закону про ветеранське підприємництво є державна підтримка як системний інструмент реінтеграції ветеранів у цивільне життя.
За його словами, у цьому процесі зацікавлені всі сторони – держава, ветеран і суспільство. Ветеранський бізнес, наголошує Кузьмінов, – це не «звичайна робота», а повна залученість, яка дозволяє ветерану бути соціально та економічно активним. Водночас це проєкт, у який держава має інвестувати ресурси, адже кінцевий результат — створення робочих місць і зростання економіки.
Серед потенційних ризиків Кузьмінов називає роль органів місцевого самоврядування, від яких значною мірою залежить практична реалізація закону:
«Слабке місце – це те, як саме відреагують органи місцевого самоврядування. Саме вони формують предмет закупівель і визначають, який відсоток можуть надати ветеранським підприємствам. Одна громада може запустити цей механізм за кілька днів, а інша – загальмувати процес. Тут усе залежить від взаємодії і готовності працювати», – пояснює Кузьмінов.
Закон про ветеранський бізнес – це новий етап в українському законодавстві, і наразі ще складно оцінити, як саме він працюватиме в реальних умовах. Важливо, що цей процес включає активну участь ветеранської спільноти, що надає певні сподівання на реальну ефективність цього закону. Однак, на даному етапі залишається багато питань щодо його практичної реалізації. Час покаже, наскільки дієвим буде цей механізм, і чи здатен він відповісти на всі виклики, що стоять перед ветеранським бізнесом в Україні.
Редакція порталу «Новини ветеранів» щиро вітає вас з Новим роком! Дякуємо за ваш подвиг і віддану службу. Бажаємо міцного здоров’я, душевного спокою та незламної віри в майбутнє. Нехай новий рік принесе мир, добробут і впевненість у завтрашньому дні. Щасливого Нового року!
У межах реалізації Комплексної програми підтримки Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей у Харківській області на 2024–2028 роки на базі автотранспортного фахового коледжу започаткували інклюзивну автошколу для ветеранів з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця начальника Харківської ОВА Віта Ковальська.
«Відповідно до наявних запитів постійно працюємо над розширенням та посиленням системи підтримки ветеранів, ветеранок і демобілізованих осіб у Харківській області. Це питання перебуває на постійному контролі начальника ХОВА Олега Синєгубова. Створення автошколи для осіб з інвалідністю є важливим кроком у напрямі соціальної адаптації, підвищення мобільності та розширення можливостей для захисників і захисниць України, які зазнали поранень внаслідок бойових дій. Навчання також сприятиме їхній інтеграції в цивільне життя та розвитку професійної діяльності», — зазначила Віта Ковальська.
Автошкола для осіб з інвалідністю вже отримала ліцензію на провадження освітньої діяльності. Заклад забезпечено сучасною матеріально-технічною базою, адаптованими транспортними засобами та висококваліфікованими педагогічними працівниками. Навчальний процес буде організовано з урахуванням індивідуальних потреб слухачів та з дотриманням принципів безбар’єрності. Заняття для перших десяти слухачів розпочнуться 12 січня.
Рівень суспільної довіри до українських військових і ветеранів залишається одним із найвищих серед усіх соціальних груп. Переважна більшість громадян позитивно оцінює як чинних захисників, так і ветеранів війни. За даними опитування, 96 % українців довіряють військовослужбовцям, які нині беруть участь у бойових діях. Рівень довіри до ветеранів повномасштабної війни становить 92 %, а до ветеранів АТО/ООС — 87 %.
Про це йдеться у дослідженні «Портрет ветерана 2025», яке презентував Український ветеранський фонд Мінветеранів.
Водночас 77 % опитаних вважають, що суспільство загалом поважає ветеранів, причому повагу до жінок-ветеранок респонденти оцінюють навіть вище — на рівні 81 %.
Разом із тим самі ветерани оцінюють ситуацію стриманіше. Лише 60 % з-поміж них відчувають повагу з боку суспільства, тоді як понад третина респондентів говорить про її нестачу. Дослідники зазначають, що це свідчить про розрив між загальним уявленням у суспільстві та реальним досвідом ветеранів у цивільному житті.
Окремо в дослідженні наголошують, що образ ветерана значною мірою формується через особисті контакти: 64 % українців мають серед близьких або знайомих ветеранів війни. Також більшість респондентів вважає, що медіа дедалі частіше показують ветеранів і ветеранок у реалістичному та позитивному контексті.
Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням.
Ветеранська спільнота наполягає на суттєвому доопрацюванні законопроєкту №10027, який передбачає безоплатну передачу земель із резервного фонду учасникам бойових дій та родинам загиблих Захисників і Захисниць України. Зокрема, йдеться про збільшення частки земель і чіткі строки приватизації.
Про це повідомляє громадська організація «Спілка ветеранів СОУ», яка звернулася з офіційними листами до народних депутатів України.
ГО «Спілка ветеранів СОУ», створена у 2015 році з ініціативи військовослужбовців і ветеранів російсько-української війни, підтримала загальну концепцію законопроєкту як таку, що спрямована на відновлення соціальної справедливості та виконання державних зобов’язань перед ветеранами.
Водночас у зверненні наголошується, що запропонований у законопроєкті обсяг земель резервного фонду — до 20% — не відповідає реальним потребам. За оцінкою організації, з огляду на кількість учасників бойових дій і членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України цього ресурсу буде недостатньо.
У зв’язку з цим ветерани пропонують збільшити максимальний обсяг земель до 50% площі державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, які підлягатимуть приватизації. Це, на їхню думку, створить реальну можливість для реалізації гарантованого права на землю.
Окрему увагу «Спілка ветеранів СОУ» звертає на відсутність чітко врегульованої процедури приватизації земель державних підприємств. Така прогалина, зазначають у ГО, на практиці призводить до багаторічного затягування процесів.
Ветеранська організація наполягає на законодавчому встановленні конкретних строків проведення приватизаційних процедур, а також відповідальності за їх недотримання.
У «Спілці ветеранів СОУ» переконані, що врахування позиції ветеранської спільноти під час доопрацювання законопроєкту №10027 стане важливим кроком до реального захисту прав Захисників і Захисниць України.
Повний текст звернення можна прочитати на сайті «Спілки ветеранів СОУ».
Після чотирирічної перерви на телеканалі «1+1» відбулася унікальна передноворічна прем’єра благодійного спецвипуск «Танців з зірками». Проєкт повернувся, щоб у співпраці з центром Superhumans зібрати кошти на прицільну евакуацію та реабілітацію захисників України.
Цього вечора паркет перетворився на сцену подиву та глибокої поваги. Головними героями стали ветерани — учасники Superhumans Center, які отримали важкі поранення, але продовжують боротися — тепер уже в танці. Разом із професійними танцівниками виступили Іван та Соломія Войнови, Павло Товстик, В’ячеслав і Ганна Кут’їни, Володимир Малихін, Олег Сливар. Їхній рух, зокрема й на протезах, став живою мовою мужності та прагнення до життя.
До них долучилася цивільна Валентина Псарьова, яка втратила дім в Бахмуті, а також танцівниці з київських студій. Центральним символом номера став образ різдвяного столу на паркеті — пронизливе нагадування про теплоту домівки, за яку мільйони українців сплатили надто високу ціну. Танець, поставлений хореографкою Оленою Шоптенко, розповідав про шлях до рідних, про непереборну жагу повернутися додому.
«Цей танець був про повернення додому не тільки на Різдво, а загалом. Він був про шлях до рідних, до близьких, який має дуже велику ціну», — розповіла Олена Шоптенко.
Перед виступом актор Кирило Парастаєв створив атмосферу глибокої роздумливості, прочитавши вірш Юрія Іздрика «Інший». А виступ героїв під потужну пісню «Вішліст» у виконанні гурту «Крихітка» та військовослужбовця Романа Набожняка перетворився на акт відновлення та заклик ніколи не здаватися.
Окремо варто відзначити жест судді Олени Могилевської. Вона піднялася з крісла, піднесла червону троянду до сценічного столу та низько вклонилася ветеранам на знак шани та вдячності.
Спецвипуск став не лише видовищною подією, а й потужним благодійним механізмом. Кожен голос за цей номер — це реальна допомога. Всі кошти, зібрані під час ефіру через СМС та дзвінки на спеціальні номери, будуть спрямовані в Superhumans Center на прицільну евакуацію поранених. Таким чином, шоу об’єднало мистецтво, підтримку героїв та новорічну надію, перетворюючи увагу глядача на рятівну підтримку.
В Одесі запрацював «Простір іпотерапії», де за допомогою занять із кіньми реабілітують ветеранів і членів їхніх родин, внутрішньо переміщених осіб, родин із дітьми та дітей з інвалідністю, а також чинних військовослужбовців — усіх, хто постраждав внаслідок збройної агресії рф та потребує фізичної та психологічної підтримки.
Про це повідомили в Одеській обласній військовій адміністрації.
Локацію відкрили на базі Центру реабілітації матері та дитини в межах фізкультурно-оздоровчої ініціативи «Спортивно-реабілітаційний простір єдності».
На відкриття, що відбулося цими вихідними, завітали близько сотні гостей. Для них працювали різні зони, зокрема іпотерапія для дітей і дорослих, будинок ерготерапії із заняттями з фахівцем, простір соціально-психологічної підтримки дітей і батьків, спортивні локації з тенісом, волейболом, дартсом, шахами та шашками. Також організатори облаштували зони відпочинку з напоями й частуваннями та фотозони.
В ОВА наголосили, що іпотерапія є одним із ефективних методів реабілітації, який одночасно впливає на фізичний і психологічний стан людини. Ритмічні рухи коня, живий контакт і відчуття довіри допомагають знижувати тривожність, послаблювати прояви ПТСР, покращувати координацію, внутрішню рівновагу та відчуття контролю. Саме тому цей метод особливо важливий для військових і ветеранів, які пережили травматичний досвід війни, а також для дітей.
У Львові на вулиці Івана Франка, 11 запрацював простір «Асоціація підтримки ветеранського бізнесу». Тут ветеранам і ветеранкам, членам їхніх родин та родинам полеглих захисників допомагатимуть розвивати власну справу, проходити професійне навчання, отримувати менторську підтримку та адаптуватися до цивільного життя.
овий простір покликаний посилити ветеранське середовище міста, сприяти розвитку відповідального підприємництва та налагодженню партнерств між громадськими організаціями, ветеранською спільнотою та місцевою владою.
Міський голова Львова Андрій Садовий під час відкриття наголосив на важливості єдності та подякував громадській організації «Родин полеглих Героїв Львівщини» за системну роботу з ветеранами.
Голова ГО Вікторія Родич зазначила, що організація виросла з невеликої ініціативи у масштабну спільноту, а потреба у подібних просторах серед ветеранів та їхніх родин постійно зростає.
Основний фокус діяльності простору — тренінги, освітні програми та регулярні зустрічі для ветеранів. У планах — підписання меморандумів про співпрацю з Центром підтримки підприємництва Львівської міської ради та департаментом економічного розвитку для запуску спільних грантових програм.
Співзасновниця організації Гелена Білик повідомила, що спільнота вже об’єднує понад 90 ветеранських бізнесів і продовжує розширюватися.
Директорка департаменту економічного розвитку Львівської міськради Інна Свистун підкреслила, що підтримка ветеранського підприємництва входить до пріоритетів міста, а простір для спілкування та обміну досвідом є ключовим чинником сталого розвитку таких ініціатив.
Простір створили на базі ГО «Родин полеглих Героїв Львівщини», які також є організаторами «Ярмарків ветеранського бізнесу» у Львові. Протягом року в місті відбулося кілька таких заходів за участі близько 80 підприємців з-поміж ветеранів.
Крім того, у Львові діє мапа ветеранського бізнесу, де зібрані підприємства, засновані ветеранами та членами їхніх родин. Підприємців запрошують долучатися до ініціативи для подальшої промоції власної справи.
Понад 22 тис. ветеранів та ветеранок уже подали заявки на компенсацію обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ) в “Дії”.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
“Якщо ви оформили поліс ОСЦПВ у 2025 році з ветеранською пільгою і ваше авто відповідає умовам програми — подайте заявку онлайн в застосунку “Дія” та отримайте компенсацію від держави”, – сказано у дописі.
У відомстві нагадали, які вимоги до тих, хто хоче подати заявку:
має посвідчення ветерана в “Дії” (УБД або особа з інвалідністю внаслідок війни);
вік — від 18 років; верифікований РНОКПП;
має договір автоцивілки укладений після 1 січня 2025 року з використанням ветеранської пільги;
має договір чинний на момент подачі заявки;
авто не використовується для бізнесу чи перевезень;
обʼєм двигуна — до 2500 см³ або електродвигун — до 100 кВт.
Як ми раніше повідомляли, ветерани та чинні військовослужбовці можуть отримати компенсацію вартості автоцивілки онлайн — через застосунок «Дія». Таким чином для зазначених категорій поліс фактично стає безкоштовним — половину суми відшкодовує страхова компанія, ще 50% компенсує держава.
