Міністерство оборони України запустило новий сервіс «Турбота про військовослужбовця», який виступає в ролі військового асистента та надає інформаційну підтримку військовослужбовцям у різних аспектах їхньої служби.
Ця платформа створена для того, щоб полегшити доступ до необхідних документів, медичної допомоги та соціальних гарантій. Сервіс пропонує кілька ключових розділів:
Рапорти — понад 90 зразків різних документів: заяв, рапортів, довідок, звернень тощо. Важливо зазначити, що вже зараз 11 видів рапортів можна подати через мобільний додаток Армія+.
Медицина — у цьому розділі можна знайти відеоінструкції з тактичної медицини. Також є можливість залишити питання або скаргу щодо роботи військово-лікарських або медико-соціальних експертних комісій.
Допомога після поранення — розділ містить відповіді на часті запитання військовослужбовців та їхніх родин щодо ВЛК (військово-лікарської комісії), реабілітації, протезування, а також соціальних гарантій та інших питань.
У Львівському муніципальному мистецькому центрі організували заняття з мистецтва татуювання з метою психологічної та соціальної реабілітації військових та ветеранів.
Курс татуювання проводить художниця Марія Рамко, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Мистецького центру.
“Навчальний проєкт “Практика татуювання у реабілітації військових та ветеранів” має на меті допомогти ветеранам опанувати навички тату-мистецтва. На думку Марії, це сприятиме розвитку нових професійних умінь та інтеграції ветеранів у суспільство. Проєкт також відкритий для людей, які потребують інклюзивних умов для роботи, створюючи можливості в тату-індустрії та привертаючи увагу до потреб і талантів тих, хто повернувся з війни до цивільного життя”, – зазначили у центрі.
Заняття розпочалися у вересні, тож учасники проєкту вже встигли отримати початкові теоретичні знання і почали опановувати практичні навички. Коли вони будуть готові продемонструвати набуті вміння, відбудеться завершальна відкрита подія, дату якої Центр повідомить окремо.
“Проєкт був націлений на те, щоб люди, які повернулися з війни, могли знайти себе в іншій професії, яка зараз активно розвивається в Україні та світі, є затребуваною та високо оплачуваною”, – цитує Марію Рамко видання “Ветеран”.
Як зазначили в Муніципальному мистецькому центрі, тут з липня до жовтня 2024 року триває навчання та реалізація ідей митців у межах програми підтримки ветеранів, реабілітантів та їх сімей — “Тилові справи”. Ця програма створена як відповідь на запит мистецької спільноти щодо роботи з друзями та рідними, що повертаються з війни чи проходять реабілітацію. Митці та мисткині можуть долучитися до їх підтримки й опанувати методи та практики для якісної взаємодії з військовослужбовцями, їх сімʼями, внутрішньо переміщеними особами з різних середовищ, чиї права були порушені внаслідок війни.
В Україні діє державна програма отримання ваучерів на навчання для різних професій. Вона націлена на те, щоб перекрити вартість навчання для майбутнього працівника, повністю або частково, та доступна як для фізичних осіб, так і для бізнесу. Ваучер можна отримати за визначеними 123 спеціальностями. Максимальна сума, яка дається людині на освіту, становить 30,2 тис. грн.
У список входять такі професії, як: бджоляр, дорожній робітник, закрійник, кравець, кондитер, кухар, маляр, робітник фермерського господарства, молодша медична сестра, слюсар, швачка, агрономія, ветеринарна медицина, дизайн, маркетинг, підприємство та торгівля тощо.
Використати ваучер можна у закладі освіти, який має ліцензію на здійснення такого виду діяльності. З переліком можна ознайомитисятут.
Хто може отримати ваучер?
Участь у програмі можуть взяти ті, хто вже має професійно-технічну, фахову передвищу чи вищу освіту і не зареєстрований в службі зайнятості як безробітний.
Зокрема подати заявку можуть такі категорії:
Громадяни віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менш як 15 років, до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку;
Звільнені зі служби в органах внутрішніх справ. Держслужби спецзвʼязку та захисту інформації, органів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки або Державної кримінально-виконавчої служби у звʼязку зі скороченням штату або за станом здоровʼя до досягнення ними пенсійного віку, за наявності вислуги не менше 10 років;
Звільнені з військової служби, до досягнення ними пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення;
ВПО працездатного віку;
Особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.
Особи з інвалідністю;
Особи, які у період воєнного стану отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій, у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, незалежно від встановлення їм інвалідності.
Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні це 30,2 тис. грн. Якщо вартість навчання перевищує цю суму, то роботодавець або фізична особа доплачує різницю самостійно.
22 вересня у Києві відбувся перший фестиваль ветеранської культури «Коло ветеранів», який об’єднав військових та цивільних. Фестиваль став своєрідним містком між тими, хто брав участь у бойових діях, і тими, кого вони захищали. На заході були присутні як військові, так і цивільні. Лише серед зареєстрованих відвідувачів — понад 1500 осіб.
«Ми можемо бути різними, але нас об’єднує доволі багато речей — це наша культура, це наша національна ідентичність. Кожен охочий ветеран, цивільний міг підійти, пройти інструктаж від наших тренерів і спробувати себе у різних видах спорту», — коментує виконуюча обовʼязки директора Українського ветеранського фонду Юлія Кіріллова.
Герой України та амбасадор фонду Віталій Литвин підкреслив важливість таких заходів для розвитку ветеранської культури та виховання поваги до захисників.
«Українські ветерани зробили багато для кожного з нас, багато хто віддав своє життя заради інших. Важливо, щоб суспільство це розуміло і шанувало», — зазначив Литвин.
На ярмарку ветеранських бізнесів усі охочі мали змогу придбати вироби, виготовлені ветеранами — від вишиванок до меду й іншої крафтової продукції.
«Немає, я принаймні не зустрічав такого ветеранського бізнесу, який би не робив щось для фронту, як своєю продукцією, так і прямими донатами. Спочатку ми відшивали фліски, але це було в 22-му році, держава почала краще робити матеріальне забезпечення, відповідно, фліски — це не настільки важливе на фронті, тому ми вирішили робити дрони», — ділиться думками учасник заходу колишній контррозвідник, а тепер співзасновник бренду «Вишиваночка» Олександр Ткачук.
Подібні заходи — не лише змога відволіктися від буденних проблем, провести час разом та обмінятися досвідом, а й додатковий спосіб залучення українського суспільства до спільної комунікації.
Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Новини ветеранів: релокація та розвиток».
Програма включала психологічні тренінги, воркшопи з використання крісла колісного, практичні заняття на смузі перешкод.
Також проводилися майстер-класи з надання допомоги людям із різними порушеннями.
Крім того, були заняття з ремесел, які включали гончарство, миловаріння, виготовлення свічок і роботу з деревом.
Організаторами виступили асоціація «Відкриті серця» у співпраці з Вінницькою ОВА, комунальним закладом «Обласний центр комплексної реабілітації «Обрій» за підтримки благодійної організації «Вплив».
У заході взяли участь урядовці, народні депутати, представники обласної військової адміністрації, міжнародних фондів та громадських організацій, ветерани. Учасники Форуму обговорили важливі питання щодо захисту прав ветеранів.
З вітальним словом до учасників звернувся Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець: «Дотримання прав ветеранів – це пріоритет держави. На мій погляд, саме ветерани та ветеранки – це та категорія суспільства, до якої ми маємо ставитися з особливою повагою. Наша задача – це не тільки відновлювати порушені права, але й впливати на формування чіткої ветеранської політики. Важливо, що такий захід проходить саме у Вінниці. Адже на території Вінниці і Вінницької області сформована одна з кращих програм підтримки ветеранів».
Перша заступниця Начальника ОВА Наталя Заболотна розповіла про найкращі практики, виклики та перспективи ветеранської політики регіону.
«Наша область займається соцпідтримкою ветеранів вже тривалий період, не з початком повномасштабного вторгнення, а з 2015 року. Ми беремо участь в усіх пілотних проєктах, що реалізовуються у сфері ветеранської політики, генеруємо свої, тому готові ділитися цим досвідом». – зазначила посадовиця.
Під час заходу розглянули питання соціального захисту, реабілітації та підтримки ветеранів. Зокрема, осучаснення нормативно-правової бази, що регулює питання статусів ветеранів війни та реалізацію їх прав на виплати та соціальні гарантії.
Також обговорили повернення ветеранів до мирного життя в громаду. Йшлося й про права ветеранів на лікування, протезування та реабілітацію.
«Я хочу, щоб ми отримали ті практичні рекомендації, які допоможуть нам покращити свою роботу. Щоб наші ветерани та ветеранки, їх родини, сімʼї загиблих, полонених, зниклих безвісти, точно відчували те, що вони не самі в цьому суспільстві. Щоб завжди, коли вони звертаються у ті чи інші структури, отримували розуміння, підтримку та розв’язання своїх питань», – підкреслила Перша заступниця Начальника ОВА.
Наприкінці заходу Наталя Заболотна подякувала Дмитру Лубінцю та усьому Офісу Омбудсмана за високу оцінку Вінницької обласної Програми та ветеранської політики загалом, а Міжнародній організації з міграції за організацію та за ініціативу у піднятті таких важливих тем.
На Полтавщині впроваджують ветеранську політику. Одним із її напрямів є створення умов для працевлаштування та розвитку бізнесу захисників і захисниць, які повернулися до цивільного життя. Так нову спеціальність освоїв Олександр Христенко з Миргородського району. Чоловік брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку. У червні був демобілізований. Зараз очолює підрозділ соціального захисту населення у Лютенській громаді.
Про це розповів начальник Полтавської ОВА Філіп Пронін.
За соцпослугами та консультаціями до Олександра Христенка звертаються військові, ветерани, звільнені з полону, члени сімей загиблих і зниклих безвісти. Він знаходить підхід до кожного, адже добре знає потреби побратимів та їхніх родин. Займається реалізацією ветеранської політики у громаді.
«Продовжуємо працювати над тим, щоб створити гідні умови та можливості для адаптації наших оборонців», – сказав Філіп Пронін.
47-річний Олександр Ковальчук – єдиний в Україні ветеран-вихователь дитячого садочка. У житомирському дитячому садочку «Тато Фея» Олександр працює другий місяць. Ветеран розповів журналістам, чому йому важливо бути серед дітей. Далі – матеріал Суспільного.
Олександр говорить, що в дитсадку з першого дня знали, що він — військовий, і позитивно сприйняли його на посаді вихователя в садочку.
“Дуже добре прийняли мене. І коли я приходжу вранці на роботу, біжать обіймають мене — разом обіймаємося. І колектив, і батьки дуже позитивно сприйняли мене в цьому закладі. На першому занятті було невелике хвилювання, але коли займаєшся з дітьми, воно так все розсіюється. Взагалі ні про що не думаєш — віддаєш і приймаєш тепло. Їх багато, кожному потрібно увагу приділити”, — каже ветеран-вихователь.
Восени 2022 року Олександр отримав повістку, пройшов базову загальну військову підготовку і взимку 2023 року виїхав у зону бойових дій на Донеччину.
Під час служби Олександр захворів і лікувався. Через 5 місяців військово-лікарська комісія визнала його непридатним до військової служби.
“Після того, як мене демобілізували, я проходив курс лікування з психологом. Але з дітками набагато легше і скоріше проходить процес одужання. Я є заступником голови обласної “Української військової організації” по роботі з дошкільною молоддю. В організацію входять учасники бойових дій та ветерани війни. В садочку “Тато Фея” військовослужбовці та ветерани є бажаними гостями. Багато хлопців замикаються в собі після того, як побувають на війні. Пережити, побачити те, там, де вони були. Спілкування між собою, з побратимами. Коли з другом ми спілкуємося, якщо у когось є якісь негативні емоції, ми стараємося підтримати один одного. Тому що всі розуміють — там було пекло. Діти дають великий позитивний заряд енергії, якого вистачає на цілий день”, — говорить Олександр.
“Сашко до нас прийшов в пригніченому стані. Він відчував самотність. Зараз роботи з ветеранами, як такої, не проводиться. Після періоду адаптації, після бойових люди переважно замикаються в собі. А діти, ми ж знаємо, відверті і почуття у них відверті. Вони для Сашка стали другим життям, відкритим диханням”, — розповів голова обласної “Української військової організації” ветеран російсько-української війни Костянтин Чередник.
“Образ вихователя, який є ветераном і учасником бойових дій дає можливість дітям трохи краще розуміти реалії і те, що ветерани — це люди, які у потрібний момент захищали нас на передовій. І коли треба виконувати тут не менш важливу функцію, то вони працюють в дитячому садочку. Пройшовши співбесіду, виявив прихильність з боку керівництва цього прекрасного закладу. І він працює тут. Це унікальний випадок в Україні”, — сказав журналістам заступник голови обласної “Української військової організації” ветеран Михайло Сліпченко.
Власниця дитсадка “Тато Фея” Ксенія Лавріна, розповіла, що давно шукала вихователя-ветерана російсько-української війни.
“З перших днів Олександр продемонстрував, що це його талант — працювати зців, рік. І цих дітей зібрати до купи, щоб вони щось робили, дуже важко. І через 3 дні його роботи мені скидають відео, де всі ці діти як замагічені просто. Дивляться на нього і виконують все, що він робить. Жоден вихователь, помічник не втручався в процес, бо діти були наче загіпнотизовані. Звісно, були такі батьки, які спочатку злякалися. По факту, це було ні що інше, як дія соцмереж і штампованого мислення соціуму. Батьки вважали, що військовий є травмованим і може зашкодити діткам, що, можливо, у нього є десь прихована зброя. Такі думки були у тих, хто був не підготовлений. Але після того, як Сашко зайшов і показав себе, ці батьки змінили думку — зараз він улюблений вихователь, як у дітей, так і в батьків”, — каже Ксенія.
“Я люблю Сашу. Саша нас захищав. І багато всього знає”, — говорить вихованець дитсадка “Тато фея” Дмитро.
Ще один вихованець дитсадка на ім’я Станіслав на питання журналістів відповідає, що новий вихователь подобається йому всім.
“Я дуже люблю дітей і хотілося б, щоб це покоління виросло ще краще, ніж ті попередні, які були до цього”, — говорить Олександр.
Команда Волинського прикордонного загону взяла участь у командному забігу з перешкодами «Kordon Race», який учора відбувся на Львівщині.
Про це повідомляє пресслужба Волинського прикордонного загону.
За перемогу змагалися спортсмени від семи військових частин Західного регіонального управління, діти, ветерани війни та усі охочі. Цьогоріч переможців визначали як в індивідуальних, так і в командних змаганнях. Учасники долали спеціально спроєктовану трасу довжиною до трьох кілометрів з понад 20 перешкодами.
Прикордонники та прикордонниці долали вертикальну стіну, рукохід, бар’єри, водні перешкоди, а на фініші траси потрібно було подолати кількаметрову рампу, де прикордонники доклали максимальних зусиль та проявили свою згуртованість.
За результатами змагань “Kordon Race” прикордонники вибороли призові місця як серед команд, так і в індивідуальних забігах.
Серед команд друге місце вибороли прикордонники Кінологічного навчального центру (м. Великі Мости), бронза дісталась військовослужбовцям 6 прикордонного загону (м. Луцьк.)
У забігу «Individual» жінки:
І місце прикордонниця Сенюк Олеся (Кінологічний центр)
ІІІ місце прикордонниця Адамчук Ірина (6 прикордонний загін)
У забігу «Ultra» чоловіки:
І місце прикоронник Гурський Ярослав (7 прикордонний загін)
У забігу «Special» – dетерани:
ІІ місце прикоронник Піковець Павло (7 прикордонний загін)
ІІІ місце прикоронник Дубов Сергій (7 прикордонний загін).
У суботу, 21 вересня, у Івано-Франківську “невідомі активісти” побили ветерана “Азову”. За минулу добу більшість українських ЗМІ подали цю подію як “бійку між активістами через земельну ділянку”. У соцмережах дуже оперативно поширили відео бійки. Конфлікт виник між ініціаторами будівництва “дуже дивного” реабілітаційного центру на березі міського озера та військовим ветераном Андріаном Волгіним, який захищає збереження зеленої зони на цій території.
Активіст і ветеран Сергій Янчук заявив, що його побратима побили через їхню позицію щодо будівництва на ділянці. Він зазначив, що опоненти використовують маніпуляції, обвинувачуючи їх у співпраці з Росією. За словами Янчука, приватний інвестор неправильно враховує думку місцевих жителів та залучає сторонніх людей у якості “активістів”, можливо, за гроші. Як повідомили в обласній поліції, в результаті сутички двоє чоловіків отримали тілесні ушкодження. Поліція Івано-Франківщини повідомила про відкриття двох кримінальних проваджень за ч.1 ст.125 (Умисне легке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України. Розслідування триває. Подібні інциденти в Україні почастішали. Ветерани та військові зазнають нападів з боку “ухилянтів”, які потім намагаються звинуватити ветеранів ледь не “в організації замаху та вбивстві президента Кенеді”.
