У селищі Балабине, що в Запорізькому районі, відкрився шелтер для жінок з дітьми, які змушені були покинути свої домівки через війну.
Про це повідомили на сторінці Кушугумської селищної ради у фейсбуці.
Як повідомили в дописі, новий притулок створений для внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від бойових дій або евакуювались через обстріли. Проживання у шелтері надається безкоштовно.
Для додаткової інформації та запису звертайтесь за номером телефу 095-619-16-17 (Інна).
У Києві цими вихідними пройшов Київський марафон Незламності, який об’єднав 10200 учасників. Серед бігунів були військові, ветерани, які проходять реабілітацію, діти, аматори та професіонали.
Як зазначила партнерка Run Ukraine Вікторія Веремієнко, вперше з початку повномасштабного вторгнення бігова подія вийшла на вулиці Києва з колом в 21 км.
Цей забіг — благодійний, за словами організаторів, вдалося зібрати 10 мільйонівгривень, більшість з цієї суми піде на підтримку Сил оборони.
“З зібраних коштів 1 560 000 гривень буде спрямовано на напрям “Оборона” через державну фандрейзингову платформу UNITED24. А всі внески учасників дистанції 1.6 км – 193 000 гривень буде перераховано до центру Superhumans, це додатково до 1 млн, який було зібрано в рамках Бігозбору. По одному мільйону гривень для Третьої штурмової, 24-ї ОМБр імені короля Данила та Національної гвардії України, центру NextStep. Компанія Run Ukraine спеціально зробила кілька благодійних цілей, адже потреб дуже багато, а завдяки Бігозбору, їх вдалось реалізувати”, — підкреслили у пресслужбі Run Ukraine.
Київський марафон бігли навіть в Антарктиді. Іванка Котурбаш, яка працює на станції “Академік Вернадський”, пробігла свою дистанцію онлайн.
Переможцем головного марафону країни вдруге поспіль став Микола Давиденко, а серед жінок найшвидшою стала Марія Радко, яка цього року також виграла Каунський марафон. Символічно, що останньою фінішеркою Київського марафону Незламності 2024, стала Емілія Меренмєс з Фінляндії. Вона перетнула фінішну лінію зі словами: “я біжу за Україну”.
Облаштування реабілітаційного центру для військових “Recovery” у Чернівцях планують завершити до листопада. Для цього ремонтують триповерхову будівлю одного з корпусів госпіталю ветеранів війни. Центр буде розрахований на 60 ліжок.
Про це у Facebook повідомив голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко, передає Суспільне.
За словами Бойка, у приміщення вже доставили обладнання.
Раніше начальник ОВА Руслан Запаранюк повідомляв у Facebook, що у центрі надаватимуть медичні послуги та психологічну підтримку військовим. Його обладнають тренажерами, пристроями та інвентарем для різних видів терапії та реабілітації.
У Київській області почала працювати мобільна служба підтримки для ветеранів війни та їхні родини, а також члени сімей загиблих і зниклих безвісти. У складі мобільної команди: юрист, психолог та соцпрацівник, які їздитимуть по всіх громадах Київської області та безкоштовно надаватимуть консультації
Засновником ініціативи є благодійний фонд «Волонтерське об’єднання «Веста». Представники фонду зазначили, що органи місцевого самоврядування не завжди можуть впоратись з кількістю запитів і не можуть покрити всі потреби.
«Наприклад, у Київській області проживає велика кількість родин захисників, які знаходяться у стані підвищеного стресу та мають потребу в підтримці, що викликає значні емоційні труднощі та дискомфорт. Загалом такі родини становлять приблизно 30% населення області. Також самі ветерани війни, які проживають та перебувають на лікуванні в Київській області, й родини загиблих воїнів, відсоток яких наразі неможливо розрахувати, бо ці дані закриті. Це величезна кількість людей, які потребують допомоги і не завжди знають, куди звернутися», – зазначили у ВО «Веста».
Зокрема, у фахівців «Мобільної служби підтримки» можна буде отримати відповіді та чіткі інструкції щодо:
Проходження військово-лікарських комісій та медико-соціальної експертизи. Оформлення статусів і виплат, одноразової грошової допомоги та інші юридичні питання.
Емоційних станів (з чим може стикатися ветеран/ка після повернення), самоідентифікації, психологічної підтримки та психоедукації.
Пошук реалізації після звільнення, можливості для розвитку власної справи, можливості для проходження реабілітації та інше.
Проведення лекцій та тренінгів для близьких ветеранів та представників громад на теми комунікації, створення груп підтримки у власних громадах, юридичні та психологічні теми.
Львівський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості запрошує ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни на безкоштовні курси з керування та створення дронів. Навчання пропонує дві програми: підготовка операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та курс зі створення дронів.
Нині триває конкурс ініціатив «Громада на всі 100». Рівненська територіальна громада висунула на голосування проєкт зі створення інклюзивного ветеранського кемпінгу з умовами для комфортного відпочинку та реабілітації ветеранів, які втратили мобільність внаслідок бойових дій.
Проєкт мають намір реалізувати у c.Новоугрузьке Рівненської сільської ради Ковельського району.
Про це повідомив голова Рівненської громади Юрій Фініковський.
“Якщо проєкт здобуде перемогу, ми зможемо отримати грант та облаштувати на березі Великого озера у с. Новоугрузьке інклюзивний ветеранський кемпінг. Планується встановити обладнання для спуску у воду та купання (спеціальні пандуси), інклюзивні душові кабіни, спеціальні туалети та роздягалки, місця для відпочинку, укриття від негоди, забезпечити доступ до електрики від сонячних панелей. Одним з важливих елементів має стати обладнання спеціальних пірсів для рибалки та посадки в човен”, – написав Юрій Фініковський.
Голосування у конкурсі триватиме з 14 жовтня до 10 листопада 2024 року. Підтримати проєкт можна за посиланням.
В Ірпені ветеран Андрій Несмачний відкрив майстерню “BatArt”, де військові, що отримали поранення на війні, можуть не лише відновитися, а і долучитися до благодійної справи. Майстерня простір для реабілітації наших воїнів, який половину прибутку спрямовує на допомогу військовим, половину на розвиток благодійної справи.
За словами Маркушина, Андрій Несмачний повернувся з фронту 6 років тому, де воював із самого початку російської агресії у 2014 році. Тоді ж зародилася історія його творчої справи, яка розпочалася просто на кухні: декілька гільз, шматок паракорду, і перший унікальний браслет був готовий. Замовлень ставало більше. Згодом з’явилися нові члени команди та власний цех.
На початку повномасштабного вторгнення ворог знищив майстерню, а Андрій знову взяв до рук зброю. Воювали на Київщині, потім на Херсонщині, де військовий отримав поранення. Під час відновлення в Ірпені вирішив відновити бізнес і збільшити майстерню.
“Сьогодні у команді Андрія 14 працівників (серед яких 11 — військові). Вони видувають келихи з кулями, створюють прапори з гільз, плетуть браслети, виготовляють ножі, шиють гаманці та планують розпочати роботу з керамікою”, – йдеться в дописі Олександра Маркушина.
Замовлення можна зробити на сторінці проєкту в Instagram.
Міністерство у справах ветеранів України започатковує спортивні змагання “Ігри Ветеранів”. Цьогоріч вони проходитимуть у чотирьох регіонах України та завершаться Всеукраїнськими змаганнями у місті Київ. Нині триває реєстрація для охочих взяти участь.
Учасники “Ігор Ветеранів” змагатимуться у двох дисциплінах: Кросфіт та Кіберспорт.
До участі у регіональних змаганнях запрошуються військовослужбовці, ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, служби у правоохоронних органах, які зазнали травм, поранень або захворювань під час або внаслідок виконання службових обов’язків у зоні бойових дій.
Реєстрація на участь у змаганнях є обов’язковою. Подача документів здійснюється шляхом заповнення РЕЄСТРАЦІЙНОЇ ФОРМИ
На базі одного з реабілітаційних центрів МВС протягом 21 дня ветерани, які повністю або частково втратили зір на війні, заново адаптувалися до життя. Зокрема вчились орієнтуватися у просторі, користуючись білою тростиною, аби пересуватися без допомоги інших.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ України.
Учасників курсу реабілітації забезпечили білими тростинами за ініціативи Міністерства внутрішніх справ України. Основна мета курсу – мотивація та адаптація до нових умов, а також соціалізація захисників й захисниць.
Однією із важливих дисциплін є ерготерапія. Саме завдяки ерготерапії хлопці навчаються самостійно обслуговувати себе – мити руки, ходити у вбиральню, нарізати продукти харчування та навіть готувати.
На одному із занять киянин Станіслав, який втратив око та отримав важкі поранення кінцівок на Харківщині, готував піцу, самостійно нарізаючи начинку і розкачуючи тісто.
“Якщо у нас порушений зір – у нас загострюються інші відчуття. У нас загострюється слух, смак, дотик, тобто все можна навчити. Коли реабілітанти закінчують курс, вони знову стають вмотивованими і відчувають себе людьми”, – ділиться ерготерапевтка Емілія.
Також для ветеранів із втратою зору проводять заняття з IT-технологій. Завдяки спеціалізованим додаткам, які озвучують дії на екрані та жестовим рухам, незряча чи малозора людина знову навчається користуватися гаджетами, зокрема приймати телефонні виклики і здійснювати їх самостійно, надсилати повідомлення, писати в нотатках і користуватися додатками.
Шрифт Брайля — один з важливих елементів, які має знати незряча людина, аби читати й писати. Дорослій людині опанувати цей шрифт — задача із зірочкою.
Тренери намагаються дати базові знання за 21 день, аби реабілітанти розуміли систему й методи використання шрифту Брайля у повсякденному житті.
Двічі на тиждень проводяться сеанси анімалотерапії. Каністерапія та іпотерапія відбуваються в межах лікування, адже завдяки тваринам незряча людина знову навчається довіряти світу та оточенню, Опиняючись у невізуальному світі – все відчується по-іншому.
За словами клінічного психолога, собака на психотерапевтичній сесії грає роль посередника між спеціалістом і пацієнтом. Виконує роль послаблення захисних бар’єрів.
Серед занять і танцювальна терапія. Не усі одразу виявляють бажання ходити на танці, вивчаючи віденський вальс, однак хореограф Володимир запевняє, що ці заняття сприяють укріпленню м’язів, суглобів, витримці та повертають у тонус амплітуду тіла, що дуже важливо для пересування після отриманих на фронті травм.
Проте під кожного ветерана організатори спільного із спеціалістами реабілітаційного центру МВС підбирають заняття.
“Ми відштовхуємось від потреб наших героїв, дивимось кому потрібно більше орієнтування в просторі, а хто вже готовий опановувати комп’ютер і освоювати асистивні технології. Все дуже індивідуально”, – зауважила заступниця директора освітньо-реабілітаційного центру «Трініті Хаб» Тетяна Костенко.
За 4 курси в медичному закладі Міністерства внутрішніх справ реабілітацію пройшли 25 ветеранів із втратою зору.
У серпні 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва Національного військового меморіального кладовища, яке мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області.
За словами заступника директора ДУ «НВМК» Ярослава Старущенка, наразі пройдено початковий етап будівництва і власне розпочалися активні будівельні роботи:
«Зараз встановлено тимчасовий будівельний паркан, облаштовано побутове містечко, виконуються роботи з розчистки котлована, облаштування дороги для підготовки завезення важкої будівельної техніки», — коментує Ярослав Старущенко.
До кінця поточного року планується завершення будівництва в першому пусковому комплексі першої черги, і кінець 25-го року — це завершення першої черги будівництва НВМК.
13 червня 2024, уряд затвердив низку порядків перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі. Зробили ряд виключень, і на законному рівні закріпили можливість перепоховання для Героїв України, які з 2014 року отримали орден «Золота Зірка». Про це розповідає начальник відділу меморіальної роботи ДУ «НВМК», ветеран Максим Зубов:
«Також можна перепоховати тих захисників і захисниць, яких поховали на території, яка була окупована. Є ще четверта категорія пакту, яка дає можливість на перепоховання видатних борців за незалежність України у 20 сторіччі», — пояснює Максим Зубов.
По співпраці з органами місцевого самоврядування, органами влади, за словами заступника директора кладовища, труднощів взагалі ніяких не виникало. Категоричну незгоду до обрання місця під будівництво кладовища заявляють мешканці одного з селищ, яке прилягає до території.
Жителі села Мархалівка організовують мітинги з вимогою переглянути рішення про обрання відповідної ділянки. Вони зазначають, що на території, яку обрали під забудову, підвищений рівень ґрунтових вод, а масова вирубка дерев завдасть значної шкоди довкіллю.
Історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, посилаючись на міжнародний досвід, переконаний, що критика проєкту є завчасною і у світі є дуже багато прикладів, коли робилися і робляться лісові кладовища. На одному з таких поховані Степан Бандера, Ярослав Стецько в Мюнхені:
«Я думаю, важливо те, що через певний час ми забудемо ті дріб’язкові суперечки, які у нас часто супроводжують будь-який процес, а цвинтар буде, і чим раніше ми це зробимо, тим більше воїнів, які навіть сьогодні перебувають на фронті, побачать, що держава Україна свою частину боргу перед такими, як вони, виконала. Якщо держава сказала, і гарантує, що це буде зроблено на високому рівні, то поки не буде доведено зворотне, ми маємо її підтримувати», — підкреслює історик.
