Кабінет міністрів України ухвалив низку кадрових рішень у Міністерстві у справах ветеранів. У відомстві призначили нових заступників міністра, визначили виконувача обов’язків державного секретаря та звільнили одного із заступників.
Рішення уряд ухвалив 26 серпня.
Ольгу Малярчук призначили заступницею міністра у справах ветеранів України. Відповідне рішення закріплене розпорядженням Кабміну №844.
Також уряд призначив Сергія Рекуна першим заступником міністра у справах ветеранів, а Ігоря Пискуна — заступником міністра.
Крім того, Руслана Приходька перепризначили заступником міністра з питань європейської інтеграції. Раніше він обіймав посаду заступника міністра без уточнення напряму роботи.
Олега Шиманського також перепризначили заступником міністра. Тепер він відповідатиме за цифровий розвиток, цифрові трансформації та цифровізацію.
Олег Немчінов тимчасово виконуватиме обов’язки державного секретаря Міністерства у справах ветеранів. До цього Немчінов працював начальником відділу спорту ветеранів війни.
Таке рішення ухвалили після звільнення Юрія Бутенка з посади державного секретаря Мінветеранів. Бутенка звільнили за угодою сторін відповідно до розпорядження Кабміну №841.
Олег Немчінов виконуватиме обов’язки держсекретаря до призначення нового керівника на цю посаду у встановленому порядку.
Окремо Кабмін скасував своє попереднє рішення щодо Ігоря Пискуна. 21 серпня його призначили заступником міністра у справах ветеранів. Однак 26 серпня уряд скасував це розпорядження. Того ж дня Ігоря Пискуна знову призначили заступником міністра — уже відповідно до нового рішення уряду.
Також 26 серпня Кабмін звільнив Фархада Фархадова з посади заступника міністра у справах ветеранів України.
Таким чином, після кадрових рішень уряду в Мінветеранів змінилися склад заступників міністра та керівництво апарату відомства. Державного секретаря міністерства поки не призначили на постійній основі — його обов’язки тимчасово виконує Олег Немчінов.
Ветеранам можуть дозволити ввозити транспортні засоби без розмитнення. Відповідну законодавчу ініціативу опрацьовує Асоціація підприємців та ветеранів України. Йдеться не лише про легкові автомобілі, а й про вантажівки, мотоцикли та інший транспорт. Наразі пакет документів перебуває на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Остаточного рішення щодо запровадження нульового розмитнення для ветеранів поки немає.
Над питанням доступного розмитнення транспортних засобів Іван Казачук працює ще з 2016 року. Спочатку ініціатива стосувалася військовослужбовців, а згодом її почали розглядати і в контексті потреб ветеранів.
Сам Казачук є ветераном російсько-української війни. У 2023 році він долучився до військової служби. Спочатку служив солдатом у роті розвідки, а згодом пройшов підготовку операторів БпЛА та став пілотом. Служив у Чорнобильській зоні, а пізніше виконував завдання на Запорізькому напрямку, де працював із FPV-дронами. Після звільнення з військової служби через сімейні обставини Казачук долучився до роботи Асоціації підприємців та ветеранів України. Там він почав працювати над законодавчими пропозиціями, зокрема щодо доступного розмитнення транспорту.
Представники ініціативи вважають, що після завершення служби ветеранам може бути потрібен автомобіль для повернення до цивільного життя. Йдеться про пересування, працевлаштування, реабілітацію, соціалізацію та ведення власної справи.
За словами Казачука, нині існує ситуація, коли військовослужбовець може придбати автомобіль за власні кошти та використовувати його під час служби в межах відповідних механізмів гуманітарної допомоги. Однак після звільнення зі служби правила користування таким транспортом можуть змінюватися.
На думку представника Асоціації, після завершення військової служби ветеран також має мати можливість користуватися доступним транспортом у цивільному житті.
Ініціатива передбачає можливість нульового розмитнення різних видів транспорту.
Серед них:
легкові автомобілі;
вантажівки;
мотоцикли;
інші транспортні засоби.
Це може бути актуальним, зокрема, для ветеранів, які після служби планують займатися підприємництвом. У такому випадку транспорт може використовуватися для роботи, перевезень або розвитку власної справи.
До роботи над питанням долучився народний депутат Мар’ян Заблоцький. 23 квітня він подав законопроєкти щодо нульового розмитнення транспортних засобів для чинних військовослужбовців.
Після обговорення ініціативу вирішили допрацювати та передбачити в ній положення, які стосуватимуться також ветеранів та учасників бойових дій.
Відповідні положення допрацювали у Хмельницькому департаменті управління у справах ветеранів обласної ради.
Наразі пакет документів перебуває у профільному комітеті Верховної Ради — Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
Запровадження нульового розмитнення наразі не є ухваленим рішенням. Законодавчі пропозиції мають пройти подальше обговорення та опрацювання. До процесу планують залучати військовослужбовців, ветеранів, представників державних органів та інших зацікавлених сторін. Оскільки питання стосується митної та бюджетної політики, важливою буде також позиція Міністерства фінансів та органів, відповідальних за бюджетну політику.
У разі проходження всіх необхідних процедур законопроєкт має бути розглянутий профільним комітетом, а потім винесений на голосування до сесійної зали Верховної Ради. Після ухвалення парламентом документ має підписати Президент.
Найближчим часом представники ініціативи планують провести публічні обговорення.
4 та 15 вересня в УНІАН мають відбутися круглі столи, присвячені питанню нульового розмитнення транспортних засобів для ветеранів та військовослужбовців.
У вересні планують обговорити та доопрацювати законодавчі пропозиції.
У жовтні, після повернення народних депутатів до активної роботи у Верховній Раді, представники ініціативи планують продовжити роботу з профільним комітетом.
Таким чином, зараз нульове розмитнення для ветеранів ще не запроваджене. Ініціатива перебуває на етапі законодавчого опрацювання, а остаточні умови та саме рішення про можливість пільгового ввезення транспорту ще мають визначити Верховна Рада та інші відповідальні органи.
У Києві триває набір ветеранів та ветеранок до нових груп проєкту «Літай» від БФ «Дігнітас». Учасникам пропонують безкоштовне навчання з управління та ремонту цивільних дронів.
Курс розрахований на тих, хто хоче здобути нові практичні навички, спробувати себе в новій сфері та отримати додаткові можливості для професійного розвитку у цивільному житті.
Під час навчання учасники:
познайомляться з будовою цивільних дронів;
опанують базові навички ремонту та пайки;
тренуватимуться на симуляторах;
спробують пілотувати тренувальні дрони.
Навчання триватиме 6 тижнів. Заняття проходитимуть офлайн двічі на тиждень у Києві.
Організатори зазначають, що навчання проходитиме у комфортній атмосфері, а учасників супроводжуватиме команда досвідчених інструкторів.
У Тернополі після конфлікту між місцевими жителями та представниками ТЦК обговорили роботу груп оповіщення. Питання розглянули на позачерговому засіданні Ради ветеранів.
Представники ТЦК та ветерани обговорили дотримання законодавства під час роботи груп оповіщення та відповідальність за можливі порушення. Окремо говорили про взаємодію військовослужбовців ТЦК із громадянами під час перевірки військово-облікових документів та проведення заходів оповіщення.
Також учасники зустрічі обговорили, як мають діяти представники ТЦК під час спілкування з громадянами та яких вимог законодавства вони повинні дотримуватися.
Конфлікт стався 25 серпня близько 20:00 на вулиці Леся Курбаса. За даними поліції, під час спілкування працівників ТЦК з одним із чоловіків до службового автомобіля почали підходити інші громадяни. Атмосфера була гаряча: дехто з людей мав із собою бити та ножі. Заспокоювати людей приїхала броньована техніка та спецпризначенці, які допомогли вивезти і захистити військових від натовпу.
Унаслідок конфлікту працівники ТЦК отримали тілесні ушкодження.
Поліція встановлює всіх учасників події та з’ясовує обставини конфлікту.
В Одеській області відбулися перші в Україні обласні змагання серед ветеранів зі стрілецької дисципліни «3GUN». Турнір приурочили до Дня пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
У змаганнях взяли участь ветерани з усіх районів Одеської області. Учасники змагалися у трьох вправах: стрільбі з карабіна, пістолета та малокаліберної гвинтівки.
Окрім спортивної частини, турнір став можливістю для ветеранів поспілкуватися, зустрітися з побратимами та провести час разом. Учасники готували плов просто неба та ділилися спогадами. Музичну частину заходу забезпечив гурт Nord Division підрозділу «Аратта» ГУР МО України.
В Одеській ОВА зазначили, що такі заходи допомагають розвивати ветеранську спільноту регіону та створювати можливості для спорту, реабілітації, спілкування і самореалізації ветеранів та ветеранок.
«Ми крок за кроком формуємо сильну ветеранську спільноту нашого регіону, де є взаємопідтримка, повага і можливість бути поруч із тими, хто пройшов схожий шлях», — зазначив Олег Кіпер.
За його словами, підтримка ветеранів залишається одним із пріоритетів Одеської обласної військової адміністрації.
На Буковині ветерани після повернення з війни могли б працювати водіями, інженерами, фермерами та за іншими спеціальностями. Однак частина з них виїжджає за кордон. Серед причин — відсутність житла, зрозумілої інформації про можливості та швидкого супроводу після повернення.
Про те, як громадам залучати ветеранів до роботи, волонтерства та розвитку місцевих територій, розповів керівник «Ветеран Хаб Буковина» Олександр Кошовий на Форумі громад Чернівецького району «Спроможні громади: спільні рішення, інвестиції, партнерства».
За словами Кошового, ветеранів варто сприймати не лише як людей, яким потрібна допомога, а і як кадровий та економічний ресурс громади. Ветерани після повернення додому самі цікавляться можливостями для працевлаштування, навчання, відкриття власної справи та участі в житті громади. Для цього, на думку керівника ветеранського хабу, громади мають створювати ветеранські простори. Це не обов’язково має бути окрема велика будівля. Почати можна навіть із кімнати чи іншої доступної локації, де ветеран зможе отримати потрібну інформацію та підтримку.
При цьому допомога не повинна обмежуватися оформленням документів, пільг чи взаємодією з державними установами. Після вирішення базових питань ветеран має отримати відповідь на головне запитання: «А що далі?». Йому мають запропонувати інформацію про роботу, навчання, власну справу, волонтерство та можливість долучитися до розвитку громади.
Кошовий зазначає, що зараз шлях ветерана від повернення додому до працевлаштування може тривати роками. За його словами, після проходження необхідних формальностей перший контакт ветерана з громадою має відбуватися якомога швидше. Людина повинна знати, куди звернутися і хто може допомогти визначити подальший маршрут. Фахівець із супроводу ветеранів має з’ясувати, ким людина працювала до війни, які має навички, чим хоче займатися після повернення, чи потребує перенавчання та які можливості може запропонувати громада.
Окремо громадам пропонують створити механізм для пошуку працівників серед ветеранів. Наприклад, місцевим підприємствам і комунальним установам можуть бути потрібні водії, інженери, фермери та фахівці інших професій. Кошовий вважає, що за належної взаємодії громади та державних установ шлях до працевлаштування можна скоротити щонайменше вдвічі — до приблизно шести місяців.
Ще одна пропозиція — створити електронний «путівник ветерана» на рівні кожної громади. У ньому має бути зібрана актуальна інформація про ветеранські простори, громадські організації, центри життєстійкості, доступні послуги, працевлаштування, навчання, підтримку бізнесу, житло та можливості релокації.
Кошовий навів як приклад «Путівник ветерана» Чернівецької територіальної громади, яким користувався після повернення до Чернівців. Такий цифровий ресурс, за його словами, дає можливість ветерану самостійно знайти потрібну інформацію та обрати зручний спосіб комунікації, не витрачаючи час на пошук актуальних контактів.
Ще одна проблема — різні умови для ветеранів у різних громадах області. За словами Кошового, у громадах можуть діяти різні програми та пільги для людей з однаковими обставинами. Через це ветерани можуть обирати для проживання громаду, де можливостей для них більше. На його думку, ветеранська політика в області має бути більш узгодженою, щоб доступ до основних можливостей не залежав від місця реєстрації людини.
Щоб планувати програми, громади мають знати реальні потреби ветеранів. Для цього, за словами Кошового, важливо активніше залучати їх до опитувань. Він навів приклад опитування щодо розвитку спортивної інфраструктури. За його словами, з усієї області на нього відповіли лише вісім людей, хоча в області налічується близько 32 тисяч учасників бойових дій. Подібна ситуація, за його словами, виникає і з опитуваннями щодо працевлаштування: ветерани можуть говорити про відсутність роботи, але водночас не завжди відповідають на запити центрів зайнятості. Без таких даних громадам складно визначити, які послуги та програми справді потрібні ветеранам.
Окремо Кошовий звернув увагу на проблему житла. Якщо ветеран або його родина не мають де жити, людині складно залишатися в громаді та працювати там. Він вважає, що наявність житла, інформації про безпеку та можливості для роботи може допомогти залучати до Буковини не лише ветеранів, які вже живуть у регіоні, а й фахівців з інших областей.
Також громадам пропонують враховувати можливості релокації бізнесу, що може створювати додаткові робочі місця.
За словами Кошового, фахівець із супроводу ветеранів має фактично виконувати роль кейс-менеджера для ветерана та його сім’ї. Його робота повинна починатися з першого звернення і продовжуватися після вирішення конкретної проблеми. Йдеться не лише про документи чи соціальні послуги, а й про працевлаштування, навчання, участь у культурному, спортивному та громадському житті.
“Сильний ветеран — це сильна громада, а сильна сім’я ветерана — це також ресурс для громади. Тому наше завдання — не просто допомогти ветерану, а створити умови, за яких він зможе відновити свої можливості, реалізувати свої знання та досвід і залишатися активним учасником життя громади”, резюмує він.
Адаптивний ветеранський спорт неухильно набирає популярності в Україні. Стосується це, зокрема, людей, які втратили на війні кінцівки. Для них регулярно проводять відкриті змагання у різних регіонах. Ветерани змагаються у пауерліфтингу, гирьовому спорті, веслуванні на тренажерах та в інших дисциплінах.
Переважно такі турніри відвідують аматори, які проходять фізичне та психологічне відновлення через спорт. Два роки тому такий невеликий колектив ентузіастів у Вінниці зібрав Армен Гарибян. Згодом він вивів цей рух на новий рівень — створив спортивний клуб «Вінницькі Титани».
Сьогодні команда об’єднує ветеранів, які системно тренуються, беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях і представляють Вінницю. Вони формують навколо клубу спільноту людей та бізнесу, котрі готові підтримувати ветеранів конкретними справами. Також «Титанів» підтримує спорткомітет Вінницької міськради, за що атлети щиро вдячні. Саме завдяки такій підтримці команда має можливість тренуватися, їздити на змагання та розвиватися. А ще «Титани» безкоштовно тренуються у сучасному фітнес-клубі NEXT у центрі Вінниці. Заняття проходять під керівництвом професійного наставника та діючого чемпіона в адаптивному спорті — засновника клубу Армена Гарибяна.
Запустили програму «300 спартанців»
На початку до «Вінницьких Титанів» входило троє людей, – повідомив Армен Гарибян. У 2024 році, окрім нього, проєкт започатковували Ярослав Фіногенов і Ярослав Бегас. Згодом Ярослав Бегас пішов своїм шляхом. Ярослав Фіногенов тренується самостійно, але продовжує їздити на змагання разом з одноклубниками.
«Ми спочатку не планували робити акцент на допомозі іншим спортсменам-ветеранам війни, бо самі тільки починали реабілітуватися та брати участь у змаганнях. Сьогодні вже можемо підтримувати інших. Нам допомагають міський спорткомітет і благодійний фонд «Дій за свободу», який заснував наш побратим Іван Дібров», — каже Армен Гарибян.
Також «Титани» започаткували програму «300 спартанців», у рамках якої бізнес може долучитися до підтримки спортивної команди вінницьких ветеранів.
«Ми хочемо об’єднати навколо команди людей і бізнес, які готові підтримувати ветеранів не лише словами, а конкретними справами. Кожна допомога — це можливість для наших хлопців і дівчат тренуватися, їздити на змагання, відновлюватися та ставити перед собою нові цілі», – зазначив Армен.
Голова Вінницького міського спорткомітету Сергій Краєвський розповів, що «Титанам» надається бюджетна підтримка шляхом фінансування виїздів на змагання.
«Вінницькі Титани» — це команда ветеранів, яка щодня доводить: справжня сила — не лише у спортивних результатах, а й у характері, витримці та незламності. Вони повертаються у спорт, ставлять перед собою нові цілі, перемагають і надихають інших. За кожною медаллю — наполеглива праця, сила волі та величезна мотивація. Ми пишаємося нашими «Титанами»! Вони — приклад мужності, незламності та любові до життя», — прокоментував Сергій Краєвський.
Перемагали навіть у США
З грудня 2025 року Армен Гарибян та його однодумці почали запрошувати до своєї спільноти інших вінницьких ветеранів, передаючи їм власний досвід відновлення через спорт. Згодом у клубу з’явилася можливість організовувати поїздки на турніри. Кошти спрямовуються на заправку автомобілів, харчування, проживання та інші необхідні витрати. На відкриті змагання «Титани» виїжджають приблизно двічі на місяць.
Сьогодні команда налічує 16 ветеранів. Це переважно спортсмени з ампутаціями. На змаганнях вони регулярно здобувають десятки нагород. За словами тренера, у клубі ветерани покращують не лише фізичний стан, а й психологічне самопочуття. Спорт допомагає повернути впевненість у власних силах, відчути командну підтримку та побачити нові можливості після важких поранень.
«Ветерану, який став на шлях спорту і використовує його як частину свого відновлення, потрібна максимальна підтримка. Зрозуміло, не кожен може за рік вийти на міжнародний рівень і привезти звідти медалі», – пояснює тренер.
На шляху до Паралімпіади
Армен Гарибян родом із Чернігівщини. Пішов до ЗСУ 24 лютого 2022 року, добровольцем. Був сержантом, командиром відділення розвідників. 18 червня 2023 року отримав важке поранення (став на міну) на Запорізькому напрямку. Це сталося, коли Армен евакуйовував побратима. Лікування проходив у Вінниці, де і залишився жити. Родина Армена розкидана. Батько живе в Києві, мати – в Білорусі, два брати – військові.
Найбільше досягнення Армена у ветеранському спорту сталося в 2024 році. Тоді він отримав два золота і бронзу на Arnold Strongman Classic у Мадриді. У 2025 році став чемпіоном України з пауерліфтингу та штовхання ядра. В цьому ж році в складі збірної нашої країни на Strong Spirit’s Games у Мадриді здобув чотири нагороди, з них два золота.
Армен Гарибян мріє про участь в Паралімпіаді як штовхальник ядра, чим активно займається під керівництвом заслуженого тренера України Тетяни Дідик.
З ампутацією трьох кінцівок
Серед активних членів клубу «Вінницькі Титани» – 43-річний Сергій Кумчак, який нещодавно звільнився із ЗСУ. Воював на Покровському напрямку. Після влучання легкого дрона йому ампутували три кінцівки, лишилася одна рука. Сергію у побуті допомагають мама, дружина, діти, друзі та куми.
«Після важкого поранення у мене друзів стало навіть більше. Всі допомагають, провідують. Для пересування маю власну автівку. Але я захотів знайти собі цікаве заняття. Побачив в інтернеті інформацію про «Вінницьких Титанів». Вирішив долучитися, бо в колективі легше спортом займатися. Це перезавантаження на психологічному рівні; погані думки в голову не полізуть. Також цікавлюся бразильським джиу-джитсу. На татамі борюся (без протезів) з іншими ветеранами без кінцівок», – розповідає Сергій Кумчак.
Сергій дев’ять місяців тому прийшов до «Титанів». Виступає на змаганнях щомісяця. З кожним разом покращує свої результати. Зокрема, тепер жме 16-кілограмову вагу 42 рази за хвилину.
Також своєю єдиною рукою Сергій Кумчак працює на ейрбайку. Там оцінюється кількість спалених кілокалорій за хвилину. Сергій наразі має результат 13 Ккал. Це можна порівнювати із показниками тих ветеранів, хто має лише одну ампутацію. У своїй категорії вінничанин регулярно перемагає, адже саме таких спортсменів обмаль.
«У команді «Титанів» ми один одного розуміємо, спілкуємося, жартуємо. Це цікаве спортивне життя. Отримую військову пенсію, але й працюю, у «Ортопедсервісцентрі». До речі, там постійно якийсь рух: конкурси проводять, артисти і співаки дають концерти, волонтери водять ветеранів по басейнах», – ділиться Сергій Кумчак.
«Комфортно і весело в чоловічому колективі»
У клубі займаються не лише кремезні чоловіки, але й симпатичні ветеранки. Одна з них – 40-річна Оксана Рудик, колишня військовослужбовиця 59-ї окремої бригади. Вона була на фронті бойовим медиком, а після демобілізації стала основним членом команди «Вінницькі Титани». Родина жінки позитивно ставиться до того, що Оксана активно займається адаптивним спортом. Рідні пишаються її досягненнями. До речі, діти Оксани вже достатньо дорослі, їм 20 і 15 років.
«Я пішла до ЗСУ у 2015 році. Безпосередньо участь в бойових діях почала приймати участь із 2019 року. «Повномасштабку» зустріла разом із бригадою на Олешківських пісках (Херсонщина). Ми опинилися в оточенні, відступали. Звісно, було важко, багато втрат», – згадує Оксана Рудик.
Оксана отримала серйозне поранення у 2023 році. Це сталося під час «прильоту» у село, коли вінничанка побігла рятувати людей. Вона все ж повернулася на службу після лікування. Прослужила ще 9 місяців, а потім списалася з війська.
«Відкрила власну студію апаратної косметології, видаляю татуювання. До «Титанів» доєдналася восени минулого року. До цього займалася велоспортом в «Інваспорті». Але мені більше подобається працювати із залізом!» – наголошує ветеранка.
Оксану Рудик не бентежить, що серед «Титанів» майже всі представники сильної статі. Бо й на фронті була аналогічна ситуація.
«Мені досить комфортно, весело і прикольно в чоловічому колективі. А ось на адаптивних змаганнях дівчата і жінки змагаються окремо. Я отримала чотири «золота» на відкритому чемпіонаті у США, а тепер хочу виграти чемпіонат України та потрапити на Strong Spirit’s Games. Виступаю у всіх традиційних адаптивних видах спорту – жимі лежачи, ейрбайку, веслуванні на тренажері і гирьовому спорті», – каже Оксана Рудик.
Михайло ШАФІР
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowmentfor Democracy (NED)
Ветеранів і ветеранок запрошують взяти участь у восьмиденній пригодницькій програмі «Компас Героя» в Карпатах. Участь для захисників і захисниць є безкоштовною.
Заїзд відбудеться 9–16 вересня у Драгобраті. Програма поєднає активний відпочинок у горах, командну роботу та творчі практики.
Учасники зможуть долучитися до гірських маршрутів і різноманітних активностей, пройти командні випробування, відвідати арттерапевтичні заняття та поспілкуватися з ветеранами-менторами.
«На наших попередніх програмах учасники підіймалися на карпатські вершини, пробували нові для себе активності та часто продовжували спілкуватися вже після повернення додому. Саме поєднання пригоди, безпечного простору та роботи в групі є основою “Компасу Героя”», – розповідають організатори.
Після завершення заїзду підтримка учасників не припиниться. Організатори планують продовжувати взаємодію з ветеранами й після їхнього повернення додому.
Щоб взяти участь у програмі, необхідно попередньо зареєструватися. Для цього потрібно зателефонувати за номером +38 (093) 223 42 25. За цим номером також можна отримати деталі щодо участі та поставити запитання.
На Закарпатті понад два місяці не можуть встановити місце перебування ветерана війни та громадського діяча Олександра Гокса. Перед зникненням чоловік планував госпіталізацію для операції та подальшого лікування.
За інформацією волонтерів, до зникнення Олександр підтримував зв’язок із побратимами, ветеранами та представниками волонтерських організацій. Згодом він перестав відповідати на дзвінки та виходити на зв’язок. Занепокоєння близьких посилилося після того, як автомобіль Олександра знайшли зачиненим посеред лісу. Син чоловіка звернувся до поліції та повідомив про його зникнення.
Наразі правоохоронці встановлюють обставини зникнення та місце перебування Олександра Гокса. Пошуки також продовжують його близькі та волонтери.
Усіх, хто може знати, де перебуває Олександр, бачив його після зникнення або має будь-яку іншу інформацію про обставини події, просять повідомити поліцію за номером 102.
Ветерани можуть отримувати частину лікарських засобів за програмою «Доступні ліки». Одні препарати за програмою видають безкоштовно, за інші потрібно доплатити лише частину вартості.
Програма охоплює препарати для лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань, діабету, хвороб дихальних шляхів, психічних і неврологічних розладів, ендокринних, метаболічних, аутоімунних та запальних захворювань, глаукоми, мігрені, хронічного болю та інших захворювань.
Щоб скористатися програмою, ветерану потрібно звернутися до сімейного лікаря. Медик за наявності відповідних підстав випише електронний рецепт. Сповіщення про е-рецепт може надійти в застосунок Дія, Viber або SMS. Якщо телефону немає, лікар надасть паперову пам’ятку.
З рецептом можна звернутися до аптеки, яка бере участь у програмі. Такі заклади мають спеціальну позначку «Тут є Доступні ліки». Знайти найближчу аптеку, що працює за програмою, можна за допомогою електронної карти або за телефоном контакт-центру НСЗУ 16-77.
Якщо необхідної аптеки немає поблизу або до неї складно дістатися, можна скористатися сервісом «Укрпошта.Аптека» (доставка безкоштовна).
Забрати препарати можна в аптеці незалежно від того, де людина проживає або в якому населеному пункті лікар виписав електронний рецепт. Кількість звернень за програмою також не обмежується.
«Доступні ліки» — це не окрема програма лише для ветеранів. Нею можуть користуватися всі пацієнти, які відповідають умовам для отримання конкретних препаратів.
Тому ветеранам та їхнім близьким, які регулярно купують ліки, варто запитати у сімейного лікаря, чи входять необхідні препарати до програми «Доступні ліки».
Якщо потрібні ліки є у програмі, їх можна отримати безкоштовно або з частковою доплатою за електронним рецептом.
