У застосунку Армія+ стартувало опитування щодо обрання нового начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У опитуванні представлені п’ять кандидатур, які відібрали головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий. 

«Кожен військовослужбовець, хто користується Армією+, може запропонувати свої ідеї щодо вдосконалення роботи Академії та підтримати одного з п’яти досвідчених кандидатів на посаду її очільника. Результати цього опитування стануть важливим орієнтиром для системних реформ у ключовому закладі військової освіти України», – зазначив міністр оборони України Рустем Умєров.

Хто є кандидатами:

• Полковник Олександр Бакулін, командир 57-ї окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка;
• Полковник Євген Ласійчук, командир 25-ї повітрянодесантної бригади ДШВ ЗСУ;
• Бригадний генерал Михайло Сидоренко, заступник командувача військ оперативного командування «Північ»;
• Бригадний генерал Сергій Баранов, начальник Головного управління супроводження ракетних програм;
• Полковник Роман Качур, командир 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ».

Опитування триватиме до 17 січня. За підсумками голосування буде ухвалено рішення про призначення нового начальника Академії.

За попереднім моніторингом у жовтні 2024 року 45 громад планували ввести до штату комунальних закладів фахівців із супроводу. На сьогодні — 47 громад уже ввели посади фахівців. Як доповіла директорка обласного департаменту соціальної та ветеранської політики Оксана Гобод, фактично вже працює 27 осіб, з яких четверо – ветерани війни.

Про це інформують у Волинській ОВА.

Голова Волинської ОДА Іван Рудницький поцікавився, які з громад цього ще не зробили. Зокрема, Боратинська, Велимченська, Дубівська, Ківерцівська міська та Олицька територіальні громади, доповіла очільниця обласного департаменту соціальної та ветеранської політики.

«Маємо інформацію, що на перших сесіях у цьому році дані громади планують ввести посади фахівців із супроводу».

Крім того, під час оперативної наради керівники Доросиненської та Сошичненської громади зобов’язались прийняти рішення упродовж тижня. Також Оксана Гобод повідомила, що від Волинської ОДА було клопотання на Мінветеранів щодо субвенції на оплату праці таких фахівців вже з січня місяця – у сумі 15 мільйонів гривень. В середньому заробітна плата фахівця із супроводу ветеранів становитиме 25-29 тисяч гривень та повністю покривається з державного бюджету. З 6 січня по 31 березня триває поетапне прийняття заявок Мінветеранів від органів місцевого самоврядування із кандидатурами.

Тож за погодженням начальника ОВА у громади буде скероване доручення пришвидшити процес введення у штати посади фахівців із супроводу ветеранів

Колишній начальник Управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Міністерства у справах ветеранів Євген Шибалов на тлі гомофобного скандалу нардепки Мар’яни Безуглої згадав кілька показових історій з часу його роботи в міністерстві. Цими згадками він, зокрема, підсвітив важливість законопроєкту про реєстровані партнерства, а також згадав деякі деталі щодо його підтримки.

Про це ексначальник Управління європейської інтеграції та міжнародного співробітництва Мінветеранів, ветеран Збройних сил України, який пройшов російський полон, журналіст Євген Шибалов детальніше розповів на своїй Facebook-сторінці, передає Апостроф.

13 січня народна депутатка Мар’яна Безугла спричинила гомофобний скандал своїм дописом у Фейсбуці. Вона назвала представників ЛГБТ-спільноти людьми, що “мають психофізіологічні відхилення”, а також вказала, що це є, “з наукової точки зору, хворобами”.

“Наприклад, народитися геєм, мати псоріаз чи алергію на пеніцилін — це стани, які супроводжують людину протягом життя”, – писала нардепка на своїй сторінці.

На тлі цього вона також посперечалася з радником президента України з питань комунікацій Дмитром Литвином, якого, зокрема, публічно запитала, чи він гей.

Шибалов написав, що Безугла, за його словами, “по простоті душевній відкрито висловила те, про що багато депутатів та чиновників думають, але побоюються сказати”.

Згадав він також історію часів роботи в Міністерстві у справах ветеранів:

“Надходить якось до нас від Верховної Ради законопроєкт про реєстровані партнерства з проханням надати відгук. Оскільки законопроєкт посилається на європейські конвенції, це звернення від парламентського комітету перекидають на міжнародне управління. Влаштовуємо з колегами невеличку нараду з цього приводу.

– Жень, що ми з цим робимо? – питають колеги.

– Як це що? – відповідаю. – Підтримуємо! Обома руками! Можна ще й ногами, для більшої кількості.

– Чого?”.

На це питання, як пише журналіст та колишній співробітник міністерства, відповів таким поясненням:

“Бо для військових та ветеранів це мегаважливе питання. От візьміть мою ситуацію – військовослужбовець у полоні. Його звільненням переймаються його частина, координаційний штаб СБУ, Національне інформаційне бюро, омбудсмен, поліція… І якщо ви думаєте, що всі ці поважні інстанції автоматично обмінюються всіма необхідними документами, то ви дуже добрі, але дещо наївні люди. Ні, між цими установами з купою папірців човником ганяє дружина полоненого або хтось інший з рідних. А тепер уявіть, що це гейська пара. І хлопець не може посприяти звільненню свого коханого, бо закон його в цьому обмежує! Колеги схвально покивали. Ну та, корисний, виходить, закон”.

Згадав Євген Шибалов і про інший приклад зі своєї бойової історії:

“Після штурму боєць в лікарні з уламком в голові. В комі. Треба робити операцію. Але операція може з однаковим успіхом як врятувати, так і остаточно добити. Ризик – величезний. В таких випадках лікарі не беруть відповідальність на себе. Вони вимагають письмової згоди на операцію від рідних”.

Натомість пропонує уявити, що це просто хлопець дівчина, які не оформили свої стосунки: “І вона позбавлена права прийняти життєво важливе рішення щодо своєї найближчої людини…”.

Показово для порівняння також згадав, як його командир списався, коли в нього важко захворіла дружина. Проте зауважує:

“… якби це була пара з двох дівчат, то друга не може залишити службу, щоби доглядати кохану. Що це, якщо не дискримінація? Ну і, нарешті, найсумніше питання – хто отримує компенсацію у випадку загибелі бійця? Мама, яка з ним не спілкується після його камінг-ауту? Чи хлопець, який його любив більше за все?”.

В результаті у дописі Шибалов наголошує, що його колеги тоді підготували схвальний відгук на законопроєкт.

“Але щоби він вийшов як офіційна позиція Міністерства, його мали погодити всі заступники міністра. На сучасному чиновницькому жаргоні це називають «лайкнути». Мовляв, бачили, заперечень не маємо. Всі лайкнули. Крім одного. Тягне, ніхароший чілавєк. І от видно по ньому, що воно звичайнісінький гомофоб, а сказати про це боїться. Тільки відмазки вигадує одна одної тупіші”.

В підсумку він зауважує, що “бідолашний” законопроєкт, коли Шибалов звільнявся, чекав лайку вже майже три тижні “і дочекатися не міг”:

“Попри те, що депутатам Ради відповідати ми зобовʼязані чи то в триденний термін, чи то в пʼяти…”.

Ветерани, які мають статус учасників бойових дій, можуть скористатися пільгою на оплату комунальних послуг із 75% знижкою. Це право поширюється на них та членів їхніх родин, які проживають разом із ними.

У 2025 році ця пільга буде автоматично продовжена, але лише за умови, що обставини, які впливають на її нарахування, не змінилися. Якщо такі зміни сталися, ветерани або їхні родини можуть втратити право на пільгу або отримати її в меншому обсязі.

Пільги передбачають оплату житлово-комунальних послуг, газу, електроенергії, а також придбання палива для будинків без центрального опалення. Якщо в житті ветерана відбулися зміни, наприклад, зміна адреси або складу родини, необхідно протягом 30 днів звернутися до Пенсійного фонду України із заявою про продовження пільги.

Подати заяву можна через портал електронних послуг Пенсійного фонду, мобільний додаток “Дія”, особисто в сервісному центрі чи поштою.

У 2024 році було запроваджено експериментальний проєкт, який спрощує процес подання заяви на пільги для ветеранів та їхніх рідних. Завдяки цьому можна швидко й зручно подати документи онлайн через портал Пенсійного фонду.

В Україні стартував масштабний проєкт «Повернення», спрямований на забезпечення ментального здоров’я військових, ветеранів та їхніх родин, які постраждали від психологічних травм через війну. Основна мета ініціативи — організація доступу до якісної психологічної допомоги та створення системи підтримки за сучасними стандартами.

У межах проєкту передбачено відкриття 25 центрів ментального здоров’я по всій країні. Ці заклади функціонуватимуть на базі державних медичних установ і надаватимуть безкоштовні послуги. Перший центр розпочне роботу у 2025 році в Дніпрі. Крім того, заплановано навчання психологів, психіатрів і психотерапевтів із фокусом на лікування травм, спричинених війною.

Допомога надаватиметься як у стаціонарних закладах, так і через мобільні команди, які об’єднають спеціалістів різних напрямів. Це дасть змогу ефективно реагувати на потреби постраждалих, охоплюючи навіть найвіддаленіші регіони.

За даними ВООЗ, у зоні бойових дій приблизно 20% людей стикаються з психічними розладами. Проєкт «Повернення» спрямований на реабілітацію цих осіб, підвищення їхнього психологічного стану та соціальну адаптацію.

Окрім цього, у Києві відбулася міжнародна конференція RECOVER TOGETHER, присвячена подоланню наслідків бойового стресу. На заході понад 60 фахівців із різних країн, серед яких США, Канада, Німеччина, Сінгапур, Латвія та Ізраїль, ділилися досвідом та практичними кейсами для впровадження новітніх підходів у психологічній реабілітації.

Проєкт стане основою для розвитку адаптивної системи підтримки ветеранів в Україні, забезпечуючи належну допомогу та відновлення тих, хто зазнав впливу війни.

13 січня на Голосіївській гірці в Києві відбулося ознайомче тренування ветеранів війни на адаптивних лижах — спеціальних кріслах, які дозволяють людям з інвалідністю займатися зимовими видами спорту. У заході взяли участь 10 ветеранів, серед яких були як ті, хто має ампутації, так і учасники без видимих травм. Адаптивні лижі надано меценатами з Норвегії, а місцеві інструктори пройшли навчання в Італії.

“Цей проєкт є частиною програми першої леді України Олени Зеленської ‘Безбар’єрність’, яка спрямована на створення можливостей для ветеранів займатися спортом незалежно від фізичних обмежень. Це не тільки фізична реабілітація, але й підтримка морального духу. Ветерани демонструють чудові результати на лижах, і ми плануємо розвивати цей напрям по всій Україні”, — зазначила Наталія Калмикова, міністерка у справах ветеранів України.

Серед учасників тренування був і Олександр Толоченко, ветеран, який отримав важкі поранення під час штурму в 2023 році. “Морально було дуже важко. Я не вірив, що зможу повернутися до активного життя. Але спорт став тим засобом, який допоміг мені подолати свої страхи. Я бажаю кожному пораненому військовому знайти свій вид спорту”, — поділився своїм досвідом Олександр.

Ветерани протестували спеціальне адаптивне лижне крісло, яке допомагає не лише покращити фізичну форму, але й позитивно впливає на ментальне здоров’я. “Спорт є важливим етапом у процесі адаптації до мирного життя. Це не тільки фізична активність, але й можливість для ветеранів відновити себе морально”, — сказала Тетяна Ломакіна, Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.

Проєкт «Розвиток спорту для ветеранів» у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, який реалізується за ініціативи першої леді, вже дає перші результати. Мінветеранів активно залучає ветеранів до спортивних заходів, проводячи всеукраїнські змагання та підтримуючи участь українських збірних у міжнародних спортивних подіях для ветеранів.

Важливою складовою ініціативи є підтримка місцевих громад. Тетяна Ломакіна звернулася до міських рад і мерів України із закликом створювати умови для розвитку адаптивного спорту, щоб ветерани могли займатися спортом у своїх громадах. “Необхідно адаптувати спортивні локації, навчати тренерів і створювати інфраструктуру для адаптивного спорту в кожному місті”, — підкреслила вона.

Важливим партнером у реалізації цих ініціатив є Національний університет фізичного виховання і спорту України. В університеті планують використовувати свої ресурси для підтримки реабілітації ветеранів через спорт. “Це частина нашої соціальної відповідальності як університету в умовах війни. Ми прагнемо підтримати наших захисників у їхньому поверненні до активного життя”, — сказав в. о. ректора університету Олександр Пижов.

Проєкт «Розвиток спорту для ветеранів» — це важливий крок на шляху до безбар’єрного простору та соціальної реабілітації для ветеранів, який відкриває нові горизонти для кожного, хто пережив важкі випробування на війні.

У 2024 році для забезпечення житлом ветеранів та їхніх родин у Дніпропетровській області з державного бюджету було виділено 1,2 млрд грн. Це дозволило придбати житло 123 особам.

Про це повідомив голова обласної ради Микола Лукашук. Він уточнив, що гроші були спрямовані на придбання осель для 570 ветеранів та членів їхніх родин, включаючи осіб з інвалідністю з таких міст, як Дніпро, Кривий Ріг, Синельникове, Кам’янське, Жовті Води, Вільногірськ, Павлоград, Самар, Шахтарське, Вільногірськ, Тернівка, Підгороднє, Апостолове та райони області: Дніпровський, Криворізький, Кам’янський, Павлоградський, Самарівський.

Відповідно, цей захід покриває 99,3% від загальної потреби в житлі для ветеранів. Лукашук зазначив, що грошова компенсація вже була перерахована у повному обсязі на спеціальні рахунки ветеранів, і наразі 123 особи вже придбали житло.