21 листопада 2024 року відбулася урочиста церемонія вручення сертифікатів учасникам навчального курсу “Сонячний РеСтарт для ветеранів та ветеранок”, організованого Благодійним Фондом RePower Ukraine. Завершивши 10 тижнів навчання, 47 фахівців – 28 монтажників та 19 проєктувальників сонячних електростанцій (СЕС) – отримали знання та практичні навички, необхідні для початку кар’єри у сфері відновлюваної енергетики. Проєкт є загальнонаціональним, заявки на навчання поступали з усіх куточків України.
Ця програма стала частиною стратегічного напрямку фонду, спрямованого на підтримку енергетичної безпеки України та розвиток зеленої енергетики. Особливістю курсу було поєднання теоретичних занять із практичною сесією для монтажників сонячних електростанцій у Навчально-практичному Центрі відновлювальної енергетики. Також, майбутні фахівці змогли відвідати функціонуючі об’єкти сонячних електростанцій, побачити на власні очі як вони влаштовані та отримати відповіді на всі можливі запитання від інженерів, які їх обслуговують.
Навчання, яке пройшли ветерани, відкрило перед ними двері у високотехнологічну галузь сонячної енергетики. Завдяки отриманим компетенціям, вони мають можливість стати затребуваними фахівцями та сприяти розвитку перспективного сектору економіки. Важливо зазначити, що на момент отримання сертифікатів, успішно працевлаштувались 7 випускників монтажників СЕС та 1 випускник проєктувальник СЕС. Крім того, близько 20 випускників планують найближчим часом або розпочинати кар’єру, або відкривати власний бізнес в галузі сонячної енергетики. Отже, дана ініціатива не лише допомагає ветеранам знайти себе в мирному житті, але й підсилює енергетичний ринок та економіку України.
Під час церемонії вручення сертифікатів директорка фонду Марина Замфір зазначила:
“Цей курс – не просто навчання, а інвестиція у відновлення України. Ми віримо, що завдяки таким проєктам ми створюємо нові можливості для наших людей і разом наближаємо країну до енергетичної незалежності.”
Програма була реалізована завдяки партнерству з провідним міжнародним фондом та українськими організаціями, які підтримують відновлення критичної інфраструктури та розвиток відновлюваних джерел енергії.
В телеграм-каналах, присвячених темі допомоги переселенцям, поширюються різноманітні фейки від імені Українського Червоного Хреста: про “благодійні сертифікати” на покупки в Аврорі, а також подарункові набори та гроші, які організація нібито дарує спільно з Rozetka “для підтримки населення у зимовий період”. Мета шахраїв – заволодіти персональними даними користувачів, зокрема банківськими.
Про це інформує Червоний Хрест України у фейсбуці. У дописі наголосили, що інформація не відповідає дійсності, а Український Червоний Хрест не проводить жодних акцій та не вимагає заповнення заявок з метою збору персональних даних.
“Вся інформація стосовно допомоги, яку надає Український Червоний Хрест доступна на офіційних ресурсах – сайті та офіційних сторінках організації у соцмережах.Закликаємо перевіряти інформацію, а у разі виявлення фейкової інформації, повідомте нас, зателефонувавши на Лінію добропорядності за номером 0 800 357 100 або надіславши листа на пошту redcross@ethics.email. Будьте пильними і не дайте себе ошукати”, — попереджають на сторінці гуманітарної організації.
Крім того, 19 листопада в організації повідомляли про хвилю фейкових розсилок. Родини зниклих безвісти та полонених військовослужбовців отримували неправдиві листи про припинення співпраці Українського та Німецького Червоного Хреста. Цю інформацію також спростували.
В ухваленому Верховною Радою бюджеті України на 2025 рік військові видатки заплановані в сумі 2,22 трлн гривень. Це майже в сім раз більше, ніж станом на початок повномасштабної війни у 2022 році. Як мінялись бюджети на оборону і нацбезпеку за цей час, – читайте в огляді журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.
Видатки на нацбезпеку та оборону за три роки
Повномасштабна війна, яку почала Росія в 2022 році, змусила Україну суттєво переглянути оборонний бюджет. Видатки на нацбезпеку й оборону, заплановані на 2022 рік у розмірі 323 млрд гривень, або 6% ВВП, були рекордними, але недостатніми для війни такої інтенсивності. В результаті за 2022 рік ці витрати склали 1 трлн 536,6 млрд гривень, що дорівнює 32,5% ВВП.
У 2023 році на національну безпеку та оборону в державному бюджеті заклали 1 трлн 141 млрд грн, або 18,2% ВВП. Зокрема, фінансове забезпечення сил оборони становило 13,85% ВВП. Серед усіх видатків державного бюджету оборонні склали 43,4%. При цьому дефіцит бюджету прогнозували у понад 20% ВВП.
У держбюджеті на 2024 рік на національну безпеку та оборону заклали майже половину всіх витрат – 1 трлн 692 млрд грн, або 21,6% ВВП. Ця сума перевищила минулорічну на майже пів трильйона гривень. На фінансування виробництва зброї та боєприпасів передбачили 51 млрд грн, що в 4,2 рази більше, ніж у попередньому році. На закупівлю дронів виділили 43,3 млрд грн. Дефіцит бюджету очікується на рівні 614,5 млрд грн.
У бюджеті на 2025 рік витрати на оборону закладено в сумі 2 трлн 223 млрд грн (26,3% прогнозного ВВП). Ця сума на понад пів трильйона більша за видатки 2024 року. Плановий дефіцит становитиме 1,6 трлн грн, або 19,4% ВВП.
Видатки на нацбезпеку та оборону
2023
2024 (прогноз)
2025 (прогноз)
1,14 трлн гривень (18,2% ВВП)
1,69 трлн гривень (21,6% ВВП)
2,22 трлн гривень (26,3% ВВП)
Міністерство оборони
У 2023 році Міноборони отримало 857,9 млрд грн. Із цієї суми 494,1 млрд грн було спрямовано на забезпечення Збройних сил України, включаючи підготовку військ, медичне забезпечення та соціальні виплати ветеранам. На закупівлю та модернізацію озброєння і техніки виділили понад 350 млрд грн. На житло для військових передбачили 136,1 млн грн.
У 2024 році бюджет Міноборони зріс до 1 трлн 164 млрд грн, що на 306,1 млрд більше за попередній. З них 882,8 млрд грн виділили на забезпечення ЗСУ. Оборонні закупівлі склали близько 265 млрд грн. На житло передбачили 100,7 млн грн.
У 2025 році фінансування Міноборони зросте до 1 трлн 530 млрд грн (+366 млрд грн до 2024 року). На ЗСУ заплановано трохи більше 1 трлн грн. На закупівлю та модернізацію озброєння і техніки передбачено 455,8 млрд грн. Також 54,5 млрд грн буде спрямовано на розвиток оборонної промисловості — на 3,5 млрд більше, ніж у 2024 році. Держава виділить 500 млн грн на підтримку програми доступних кредитів для оборонних підприємств.
На Головне управління розвідки Міноборони у 2025 мають перерахувати 24,9 млрд, що на 6,8 млрд грн більше за бюджет-2024 (18,1 млрд) і на 13,4 млрд грн за 2023 рік (11,5 млрд).
На житло у трьох бюджетах вказані однакові видатки – по 150 мільйонів гривень.
Видатки на Міністерство оборони
2023
2024 (прогноз)
2025 (прогноз)
857,9 млрд грн
1,16 трлн грн
1,53 трлн грн
Міністерство внутрішніх справ
МВС України є одним із найбільших міністерств країни за кількістю підпорядкованих органів і структур, а також за обсягом фінансування. Попри те, що під час війни фінансування Міністерства оборони перевищує бюджет МВС, останнє залишається одним із ключових відомств, до складу якого входять НГУ, ДСНС, ДПСУ та ДМС.
Зокрема, в бюджеті на 2023 рік на МВС розрахували 209,7 млрд грн. На забезпечення діяльності органів, установ та підготовку кадрів було виділено 12,6 млрд грн. На боротьбу з організованою злочинністю та корупцією – 7,3 млрд грн. Ще 4,4 млрд грн направили на створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту.
У 2024 роцібюджет міністерства зріс до 324,2 млрд грн (+114,5 млрд грн). На забезпечення діяльності МВС і профільних закладів освіти передбачено 17 млрд грн. На боротьбу з організованою злочинністю та корупцією виділили 7,5 млрд грн (+200 млн грн). На авіаційну систему безпеки передбачено 1,5 млрд грн (- 2,9 млрд грн).
У 2025 році кошторис МВС досяг рекордних 419,6 млрд грн (+95,4 млрд грн порівняно з 2024 роком). На забезпечення діяльності та освіту профільних закладів заплановано 13,3 млрд грн (-3,7 млрд грн). На боротьбу з організованою злочинністю залишається 7,5 млрд грн, а на авіаційну систему – 840 млн грн (- 660 млн грн).
Фінансування Державної прикордонної служби у 2023 році склало 33,2 млрд грн. На розвідувальну діяльність виділили 494 млн грн, на житло для військових – 200 млн грн.
У 2024 році бюджет ДПСУ зріс до 61,9 млрд грн (+28,7 млрд грн). Розвідувальна діяльність отримала 692 млн грн. На житло виділено 150 млн грн (-50 млн грн).
У 2025 році фінансування сягне 97,2 млрд грн. На розвідку виділено 697 млн грн (+5 млн грн). На житло для військових – 200 млн грн.
Національна гвардія України у 2023 році отримала 47 млрд грн, з яких 327,1 млн грн спрямували на житло для військових. У 2024 році фінансування зросло до 104,2 млрд грн (+57,2 млрд грн), на житло – 327,1 млн грн. У 2025 році планується 156,8 млрд грн (+52,6 млрд грн), на житло – 353,1 млн грн.
Нацполіціяя та міграційна служба, які також є частиною системи МВС, мають наступні бюджети.
Національна поліція України:
2023 рік – 68,6 млрд грн;
2024 рік – 89,8 млрд грн (+21,2 млрд грн);
2025 рік – 104,3 млрд грн (+14,5 млрд грн).
Державна міграційна служба:
2023 рік – 4,3 млрд грн;
2024 рік – 5,6 млрд грн (+1,3 млрд грн);
2025 рік – 2,1 млрд грн (-3,5 млрд грн).
Видатки на Міністерство внутрішніх справ
2023
2024 (прогноз)
2025 (прогноз)
209,7 млрд грн
324,2 млрд грн
419,6 млрд грн
Інші силові органи
Служба безпеки України у 2025 році отримає 41,3 млрд грн, що на 19,1 млрд грн більше порівняно з 2024 роком і на 22,2 млрд грн більше за 2023 рік. На забезпечення житлом співробітників СБУ у 2025 році передбачено 180 млн грн, що на понад 500 млн грн менше, ніж у 2024 році, але на 59,5 млн грн більше, ніж у 2023 році.
Служба зовнішньої розвідки, яка діє на базі СБУ, у 2025 році отримає 6,3 млрд – це на 400 млн грн вище за бюджет 2024 року (5,9 млрд) і на 1,6 млрд вище за 2023 рік (4,6 млрд). Витрати на житло у 2025 і 2024 передбачено по 150 млн грн, а у 2023 — 125 млн грн.
Національне антикорупційне бюро: у 2025 отримає 2,1 млрд – це на 300 млн грн більше, ніж у 2024 році (1,8 млрд) та на 900 млн перевищує бюджет на 2023 рік (1,2 млрд).
Державне бюро розслідувань отримає по 3,7 млрд грн у 2024 та 2025 роках, що на 1,3 млрд більше, ніж у 2023 році.
Рада національної безпеки і оборони у 2025 — 338,5 млн грн (+ 24,7 і 56,2 млн грн відповідно за 2024-2023).
Планові доходи державного бюджету України на 2025 рік без урахування трансфертів передбачено в сумі близько 2,34 трлн гривень, у тому числі доходи загального фонду – 2,15 трлн гривень та доходи спеціального фонду – 193,87 млрд.
Видатки бюджету заплановано в розмірі 3,94 трлн гривень, у тому числі видатки загального фонду – 3,69 трлн гривень, спеціального фонду – 247,43 млрд. Зокрема, витрати на оборону закладено в розмірі 2,22 трлн гривень.
МСК “Дніпро” запрошує на безкоштовні тренування ветеранів російсько-української війни. Заняття проводять у Черкасах, є одразу кілька доступних дисциплін, отже кожен охочий зможе обрати активність до душі.
Про це повідомили на сторінці спортивного клубу в інстаграмі.
СТРІЛЬБА З ЛУКУ
Заняття проводить Едуард Калініченко.
Детальніша інформація за тел: 0938600823.
Графік тренувань: вівторок-четвер, початок о 13:30.
Місце проведення: м.Черкаси, вул. Смілянська 78, спортивний комплекс «Сокіл».
НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС
Заняття проводить Ігор Дудка
Детальніша інформація за тел: 0938011500
Графік тренувань: вівторок-четвер, початок о 10:00.
м.Черкаси, вул. Остафія Дашковича 39.
ВОЛЕЙБОЛ СИДЯЧИ
Заняття проводить майстер спорту України з волейболу Вікторія Дєдкова
Детальніша інформація за тел: 063 148 75 52
Графік тренувань: по вівторках (початок о 18:30) та суботах (початок о 13:30).
Місце проведення: м.Черкаси, вул. Смілянська 78, «Черкаси–Арена» (спортивний комплекс «Сокіл»)
АМП ФУТБОЛ (аmputee football) – футбол на милицях для осіб з інвалідністю, у тому числі з ампутаціями кінцівок
Заняття проводить майстер спорту України міжнародного класу з футболу Богдан Кулинич
Детальніша інформація за тел: 097-581-76-16 та @bkulynych1292
Графік тренувань: по понеділках (початок о 18:00) та середах (початок о 18:00).
Місце проведення: м.Черкаси, вул. Смілянська 78, «Черкаси-Арена».
Послуга з соціальної адаптації успішно реалізовується на Вінниччині. З початку поточного року вже вдалося охопити 54 родини ветеранів, а загалом це 133 особи. Мета програми — допомогти учасникам налагодити стосунки зі своїми рідними, навчитися боротися з власними страхами й переживати ті емоції, які вони мають після звільнення зі служби. А також жити з досвідом, набутим під час війни.
Про це в інтерв’ю Укрінформу повідомила перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна. За її словами, це одна з найкращих практик у ветеранській політиці.
Наталя Заболотна зазначила, що послуга соціальної адаптації складається з двох етапів. На першому етапі ветеран, його дружина, діти, приїжджають на сім днів в один із санаторіїв Вінницької області. Там з ними працює спеціально підготовлена команда фахівців, соціальних працівників та психологів, які пройшли спеціальне навчання та мають досвід роботи з військовими.
У ході отримання послуги захисники спільно із членами родини адаптуються до цивільного життя, налагоджують стосунки зі своїми рідними, вчаться боротися з власними страхами й переживати ті емоції, які вони мають після звільнення зі служби, а також жити з досвідом, набутим під час війни.
“Вже з 1 грудня стартує черговий заїзд. Ще 12 сімей ветеранів з Вінниччини пройдуть послугу з соціальної адаптації. На другому етапі родину в громаді «підхоплюють» соціальні працівники і продовжують процес адаптації, дотримуючись «дорожньої карти», яку склали фахівці під час першого етапу. Фахівці в громаді продовжують працювати над усіма потребами та проблемами родини ветерана. Це і реабілітація, і оформлення різних документів, допомога з працевлаштуванням, і так далі. Ветерани та члени їх родин мають відчувати підтримку держави як на обласному рівні, так і на місцевому рівні, безпосередньо у громадах, в яких проживають», – підкреслила Наталя Заболотна.
На Дніпропетровщині відбувалася чергова зустріч в межах платформи «Діалог влади та бізнесу». Цього разу спілкувалися про можливості для бізнесу, який працевлаштовує ветеранів. Це, зокрема, компенсація витрат на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Освітні програми для підвищення кваліфікації або перенавчання.
До розмови запросили долучитися заступницю міністра у справах ветеранів Юлію Кіріллову, а також представників обласного центру зайнятості, підприємств-роботодавців, громадських об’єднань. Долучилися і захисники, учасники проєкту #ТитаниUA.
«На сьогодні ми виділяємо декілька основних напрямків в роботі. Серед них, підтримка фізичного та ментального здоров’я захисників і захисниць. Допомога їхнім родинам, пакет соціальних гарантій, який розробляємо та втілюємо. Велику увагу приділяємо вшануванню Героїв», – зазначила заступниця міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова.
Цьогоріч на фінансування програми заклали 71 млн грн. З них – 2,5 млн грн на професійну адаптацію ветеранів Дніпропетровщини. Декілька людей вже скористалися послугою.
Також на зустрічі закликали самих бійців активно користуватися доступними ініціативами, подаватися на гранти.
Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги детально пояснив, чи має право військовослужбовець не підписувати рішення військово-лікарської комісії, якщо він не погоджується з ним і як діяти в такій ситуації.
Як зазначають фахівці, військовослужбовець не підписує саму постанову ВЛК, а лише підтверджує факт її отримання своїм підписом. Рішення ВЛК ухвалюється більшістю голосів членів комісії та підписується головою. Після затвердження, військовослужбовець отримує копію для ознайомлення.
У разі незгоди з результатами медичного огляду, військовослужбовець може оскаржити рішення кількома шляхами:
подати заявку на повторне обстеження до тієї ж ВЛК;
надіслати скаргу до ВЛК вищого рівня для перегляду висновків іншими медиками;
якщо попередні звернення не дали результату, можна оскаржити рішення в Центральній військово-лікарській комісії (ЦВЛК);
ще одним варіантом є подання позову до суду.
Якщо вам потрібна консультація юристів, ви можете отримати безкоштовну правову допомогу від фахівців проєкту “Права ветеранів”. Для цього перейдіть за посиланням та прокрутіть сторінку до форми онлайн-реєстрації.
Консультації проводять для чинних військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин:
наживо — Київ та Харків, з 10.00 до 16.00;
дистанційно — вся Україна, щочетверга кожного тижня з 10.00 до 16.00.
ПІДПИСУЙТЕСЯ НА ПРОЄКТ “ПРАВА ВЕТЕРАНІВ” У СОЦМЕРЕЖАХ
У період воєнного стану, в Україні триває експериментальний проєкт, який спрощує ветеранам війни процедуру звернення за пільгою на оплату житлово-комунальних послуг: замість двох окремих заяв за експериментальним проєктом подається одна спрощена. Крім того, таку заяву можна подати дистанційно, але тоді потрібно буде долучити додаткові документи.
Спрощену заяву можна подати дистанційно, в електронному форматі через сайт ПФУ або через Дію. Однак за бажанням надіслати документи можна і поштою. Проте тут є важливий нюанс.
“Зверніть увагу! Якщо заява на призначення пільги на оплату житлово-комунальних послуг подається поштою, датою звернення вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця надсилання заяви”, – наголосили у ПФУ.
Інші зміни:
Подати заяву на призначення пільг замість ветерана можуть члени його родини;
Замість існуючих раніше двох окремих подається єдина спрощена заява – про взяття на облік як пільговика і про надання пільг;
Зменшився обсяг необхідної для призначення пільг інформації.
Як подати спрощену заяву?
Як зазначили в Пенсійному фонді, при подачі заяви онлайн необхідно доповнити стандартну форму документом, що підтверджує інформацію про характеристики житлового приміщення, для якого оформлюється пільга. Це потрібно для проведення коректного розрахунку розміру пільги, роз’яснюють фахівці.
“Це може бути квитанція про сплату за житлову послугу та за використання теплової енергії”, – пояснили в ПФУ.
Яку інформацію має містити цей документ:
загальну та опалювальну площу житлового приміщення/будинку/його частини (за наявності розділених особових рахунків);
характеристику будинку (індивідуальний чи багатоквартирний);
До 6 грудня у Львові триватиме акція «Святий Миколай для військових». Долучитися може кожен охочий у Гарнізонному храмі. Для цього треба просто скласти пожертву у скриньку Фундації святого Миколая. Зібрані кошти направлять на закупівлю подарунків для захисників – смаколиків та ікон із зображенням святителя Миколая Чудотворця.
Організатори благодійної акції – Фундація святого Миколая. Як підкреслили у міськраді, таку акцію проводять уже десятий рік поспіль.
«Під час благодійної ініціативи відбудеться збір коштів для закупівлі солодощів, для виготовлення іконок із зображенням святителя Миколая Чудотворця. Передбачається закупівля 650 кг солодощів, а також понад 500 готових подарункових наборів», – повідомили у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.
Щоб долучитися до акції і подарувати нашим воїнам часточку теплої атмосфери свята, залиште свою пожертву у відповідній скриньці у Гарнізонному храмі.
У Чернівцях запрацював реабілітаційний центр “Recovery” на базі відділення госпіталю ветеранів війни. Для цього відремонтували триповерхову будівлю одного з корпусів закладу. Оновлене відділення має 61 ліжко для військових. Зараз воно – заповнене.
“Ми зайняли нішу з надання загальної реабілітації й до нас на реабілітаційне та відновлювальне лікування потрапляють пацієнти з різними діагнозами. У стаціонарі ми можемо працювати з пацієнтами, які мають уламки чи складні поранення. Такі пацієнти перебувають у нас на відновлювальному лікуванні й ми їх умовно готуємо до попередньої реабілітації”, – розповів виконувач обов’язків гендиректора госпіталю Віталій Полатайчук.
У реабілітаційному відділенні госпіталю працюють п’ятеро лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, три фізіотерапевти та три ерготерапевти. Також два психологи, які працюють з військовими та їхніми родинами.
“Так ми адаптуємо їх, бо після перебування в зоні бойових дій емоційний стан військових може змінитися. Також згідно з договорами, у закладі має бути соцпрацівник. У цьому напрямку теж маємо свої напрацювання”, – каже Полатайчук.
У госпіталі облаштували зали для фізичної реабілітації та ерготерапії, приміщення для індивідуальної та групової психотерапії, занять з терапевтами з мовлення. У коментарі Суспільному завідувач реабілітаційного відділення Максим Чобан розповів, що заклад уклав угоду з одним із центрів протезування.
Також госпіталь отримав нове обладнання. Зокрема, є апарати для розвантаження м’язів тіла, розроблення рук та ніг, суглобів, а також відновлення ходьби.
“Є обладнання, на якому за допомогою поясів пацієнтів кріплять до підвісної системи. Так люди, які не могли ходити через травми чи неврологічну симптоматику, ходять з цими автоматами. Є бруси для відновлення ходьби”, – каже Чобан.
Зокрема, військові можуть працювати на обладнанні в ігровій формі. На одному з таких пацієнти розробляють кисті, втім датчики апарату можна використовувати й на інших частинах тіла, а також регулювати складність вправ.
“Цими вправами пацієнт посилює м’язи й може не помічати цього, бо тренується в ігровій формі. Так саме цей апарат є унікальним, бо може робити аналіз ходи. На іншому обладнанні треба засікати часу секундоміром, а терапевту слідкувати, як пацієнт ходить, а це обладнання робить це самостійно”, – каже ерготерапевтка Аліна Глобчанська.
Як військових направляють на реабілітацію в госпіталь
за направленням командирів військових частин;
за переведеннями з інших медзакладів;
за направленнями ТЦК, прокуратури чи Військової служби правопорядку;
За словами Полатайчука, після реабілітації в госпіталі військових направляють у військові частини або на ВЛК, щоб визначити, чи придатний він до військової служби. Також комісія визначає, потрібно дати військовому відпустку чи спрямувати на додаткове лікування.
