Під час другого модуля «Ветераноорієнтованість культури у громадах: виклики та можливості відновлення» спікери поділилися своїм баченням створення нових ініціатив для ветеранів, обговорили успішні практики з реабілітації військових за допомогою мистецтва, а також сучасні інструменти, як популяризувати ці проєкти.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Перша заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич звернула увагу на необхідність зміни підходу до підтримки ветеранів від «ветераноорієнтованості» на «ветераноцентричність».
«Нам слід говорити не тільки про підтримку, а й про створення єдиної, цілісної державної політики щодо ветеранів, яка враховуватиме можливості громад, незалежно від їхнього бюджету чи адміністративних ресурсів. Громади мають бути інклюзивними та доступними для ветеранів — не лише фізично», — зазначила Ірина Констанкевич.
Враховуючи наскрізність ветеранської політики, МКСК спільно з Мінветеранів розробили План заходів реабілітації військових та членів їх сімей, а також родин загиблих. Він передбачає підготовку працівників сфери культури для роботи з ветеранами та членами їхніх родин, соціалізацію ветеранів через культуру, меморіалізацію війни, реабілітацію через культуру та співпрацю з реабілітаційними центрами.
Учасники панелі також підкреслили важливість культури задля створення проєктів для підтримки ветеранів, повернення їх до громад і зміцнення соціальних зв’язків. Саме культурні інституції — театри, бібліотеки, музеї — можуть допомогти ветеранам адаптуватися, знайти нові можливості для самовираження та психоемоційного відновлення. Цей спільний підхід забезпечуватиме стійкість культурного середовища.
Український актор та режисер, військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв розповів про спільну ініціативу «ТРО Медіа» та Театру Драматургів — проєкт «Театр ветеранів», який має на меті реабілітувати ветеранів через можливість навчитись професійно писати тексти для театру та втілювати свій задум на сцені.
«Перейшовши від тези “пожаліти” до “надихнутися”, ми посилюємо культурну дипломатію. Адже коли ветеран на сцені співає, танцює, розповідає — це зовсім інша парадигма. Тоді ми не просто просимо допомагати нам. Ми кажемо “ви маєте шанс доєднатися до потужної нації, представники якої, отримавши такі важкі ураження, повертають собі якість свого життя”», — наголосив він.
