На перший погляд, для ветеранів створено багато можливостей: численні безкоштовні курси, програми перекваліфікації зі знижками, і майже всі роботодавці запевняють, що готові працевлаштовувати захисників. Однак реальність значно складніша, і ветерани стикаються з безліччю перешкод на шляху до успішної адаптації у мирному житті.

Про це у своїй колонці на сайті РБК-Україна пише Олександра Башкатова, менеджерка програми “Майбутнє” громадської організації “Серце Азовсталі”.

Проблеми реінтеграції: від профорієнтації до упереджень

За даними “Дослідження про ветеранську реінтеграцію” IREX, одна з головних проблем полягає у потребі здобуття нової спеціалізації. Чимало військових долучилися до Збройних сил без значного досвіду чи навичок, а ті, хто мали професію, не завжди готові або можуть до неї повернутися. Нерідко ветерани потребують якісної профорієнтації, яка б допомогла їм краще зрозуміти власні вміння та потенціал. На жаль, подібні послуги часто обмежені лише Державною службою зайнятості та вузьким переліком програм.

Ще одним викликом є відсутність належного психологічного скринінгу на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) чи інші ментальні проблеми, зокрема порушення пам’яті після контузій, що ускладнює навчання і працевлаштування. Крім того, ветерани стикаються з упередженістю роботодавців. Попри те, що 47% українських компаній заявляють про відкритість до працевлаштування ветеранів, дослідження Work.ua за 2024 рік виявило, що 77% із них не мають навчальних програм для HR-спеціалістів, які б враховували специфіку військового досвіду.

Це призводить до того, що HR-фахівці часто не можуть правильно оцінити навички ветеранів, а самі ветерани не знаходять вакансій, які б відповідали їхньому досвіду. Лише 12% компаній проводять спеціальні тренінги з комунікації з ветеранами, а 18% розробили адаптаційні програми для нових працівників. Відсутність таких заходів ускладнює інтеграцію ветеранів у колектив, створюючи комунікаційні бар’єри і загострюючи конфлікти.

Програма “Майбутнє”: модель успішної реінтеграції

Програма “Майбутнє”, яку реалізує громадська організація “Серце Азовсталі”, існує вже понад 1,5 року і ставить за мету допомогу ветеранам у професійному розвитку та пошуку нового шляху. Менеджерка програми Олександра Башкатова зазначає, що ключем до успіху є індивідуальний підхід і конкретна дорожня карта, що підтримує ветеранів на кожному етапі адаптації.

Етапи підтримки ветеранів

1. Психологічна діагностика. Першим кроком є чекап психолога для виявлення ПТСР чи інших ментальних змін. Психологічна стабільність є основою для успішного професійного розвитку.
2. Кар’єрний менторинг. Спеціаліст допомагає ветерану усвідомити свої навички, сильні сторони і обрати напрямок кар’єри, розробляючи індивідуальний план дій.
3. Освітні програми. Ветеранам пропонують навчання у відповідних закладах, залежно від їхніх інтересів та потенціалу.
4. Працевлаштування та супровід. Програма підтримує ветеранів на етапі складання резюме, пошуку вакансій та підготовки до співбесід, супроводжуючи їх аж до моменту успішного працевлаштування.

На базі Національного університету фізичного виховання та спорту відкрили Центр ветеранського розвитку і почали навчати українських воїнів професійного кіберспорту. Перша команда ветеранів вже будує амбітні плани.

У межах нової програми, якою опікується кафедра кіберспорту, ветерани навчаються та тренуються тричі на тиждень. В університеті облаштовані спеціальні комп’ютерні класи з необхідним обладнанням і літературою, повідомляє телеканал «Дім».

Веде групу для ветеранів викладач кіберспорту та інноваційних технологій Валерій Пінчук, який професійно грав у Counter-Strike.

«Ми починаємо наше тренування з механічних навичок. Бо до аналітичних навичок їх ще потрібно підготувати. Є ветерани, які ніколи не сиділи за комп’ютерами. Ми їм даємо базу. Тобто навчаємо заходи в ігри, вивчаємо з ними, що таке Google умовно», — розповів викладач Валерій Пінчук.

«Я вважаю, що найдієвішою реабілітацією є кіберспорт. Бо потрібні навички комунікації для того, щоб була командна гра. Під час командної гри хлопці спілкуються між собою, взаємодіють, вчаться довіряти один одному. Це насправді вражає, тому що кожен гравець команди вкладається на повну», — каже ветеран Євген Омельчук, який вступи до лав ЗСУ на початку повномасштабної війни та полишив службу після поранення за станом здоров’я.

У команди ветеранів амбітні плани: вони готуватимуться до українських, а згодом і міжнародних змагань, аби продемонструвати світові переможний дух українців.

Протягом двох останніх років у сфері логістики спостерігаються суттєві кадрові проблеми. Передусім, це пов’язано з тим, що багатьох водіїв мобілізували, ще частина спеціалістів або виїхала з країни, або з різних причин не може продовжувати свої обов’язки. Міжнародні організації та українські компанії намагаються вийти з ситуації, залучаючи до роботи в галузі перевезень молодих спеціалістів, жінок та ветеранів. 

Про це повідомив старший консультант аналітичного відділу Pro-Consulting Андрій Мокряков під час Ukrainian logistic forum 2024 “Переформатування, відновлення, розвиток і стійкість”, передає ЦТС.

“Низка проведених досліджень свідчать про тенденцію зростання попиту на залучення до бізнесу фахівців без огляду на їхні гендерні особливості. Це хороша тенденція, сподіваємося вона триватиме”, – зазначив Мокряков.

Він також бачить перспективу і тому, щоби залучати до роботи в сфері перевезень ветеранів, які повертаються з фронту.

“Реінтеграція в суспільство ветеранів, це складний процес, але він потрібен для добробуту країни в цілому”, – каже експерт. 

За його словами, поки що рано говорити про те, що програми навчання для молоді та жінок у логістичній сфері є надто ефективними. Зокрема, він спирається на досвід таких мереж, як “Аврора” та “Нова пошта”, які проводили активні рекламні компанії, повідомляючи, що готові навчати всіх бажаючих. Але на роботу поки що взяли не багатьох таких спеціалістів.

“Це дійсно фізично важка робота, яка потребує витримки, спеціальних навичок і тому на підготовку фахівців піде не один рік. Але зрушення вже відбулося і це круто”, – каже аналітик. Він припускає: для того, щоб на ринку з’явилися суттєві зміни в кадровій складовій, може піти 3-5 років. 

Ще один спосіб перекрити кадрову нестачу – залучати до роботи іноземців. Попри всі можливі негативні наслідки, на думку Мокрякова, нашій країні можливо доведеться все ж таки вдаватися до таких кроків.

Триває реалізація проєкту, спрямованого на соціальну адаптацію людей, які мають ампутацію кінцівок. У межах програми буде підготовано щонайменше 12 відеопорад, головним героєм яких виступить ветеран російсько-української війни Олександр Терещенко, який має ампутації кінцівок. Чоловік на власному досвіді покаже конкретні способи виконання тих чи інших побутових справ.

Про це йшлося під час презентації проєкту щодо розширення можливостей ветеранів з ампутаціями “Я зміг – і ти зможеш!”, передає Суспільне.

За словами Терещенка, цей проєкт спрямований на допомогу якомога більшій кількості ветеранів ЗСУ, які втратили кінцівки.

“І зараз знаходяться тільки на початку цього шляху, які абсолютно не знають як їм жити далі, і в багатьох виникає запитання: чи варто взагалі продовжувати це життя, коли я не можу зробити те, чим займався раніше, не можу собі дати раду, я залежний від усіх. Допомогти конкретними порадами, як саме починати робити маленькі кроки до незалежності, до успіху”, – пояснив ветеран.

Він зауважив, що окрім людей з ампутаціями, поради, можуть бути корисними для ерготерапевтів та реабілітологів, які працюють з пацієнтами з ампутаціями. Поради також можуть стати у пригоді й для родин, аби розуміти як облаштувати помешкання та як допомогти людині з ампутацією стати самостійною.

Ці відеопоради монтуватимуться протягом року, позаяк тривалість проєкту запланована до серпня 2025 року. Їх будуть поширювати як у соцмережах, так і на інших інтернет-платформах.

Окрім відеопорад в рамках проєкту створять текстовий порадник та серії мотиваційних подкастів, які будуть корисні як для людей, які наразі перебувають на шляху адаптації, для дружин, родин, друзів, які знаходяться поруч з людьми, які мають ампутації кінцівок, так і загалом для українців, аби було розуміння про шлях, емоції та мрії людей з ампутаціями.

6 листопада у Луцькому національному технічному університеті відкрили перший центр ветеранського розвитку “LNTU VETERAN HUB”. Це – простір можливостей, дружнього середовища та соціальної адаптації ветеранів.

Про це повідомила Луцька міська рада.

Тут ветеранам надаватимуть соціальну, юридичну та психологічну підтримку. Організовуватимуть навчальні курси, тренінги, спортивне та культурне дозвілля. Це буде місце підтримки та розвитку, відновлення сил та отримання нових знань та навичок.

На презентації були присутні Луцький міський голова, голова наглядової ради ЛНТУ Ігор Поліщук, керівники обласної влади, народні депутати України, ветерани, студенти та викладачі вишу.

“Луцький національний технічний університет нині тримає лідерство не лише в питаннях освіти, але й в соціальних питаннях та питаннях ветеранської політики. Не дивно, що перший ветеранський хаб відкривається тут”, – зазначив Ігор Поліщук.

ГО «Спілка ветеранів АТО» інформує про можливість вступу до Інституту цивільної авіації ХНУПС ім. І. Кожедуба на магістратуру без іспитів для військових з УБД!

Пропоновані спеціальності:

• Комп’ютерна інженерія
• Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка
• Телекомунікації та радіотехніка
• Авіоніка
• Авіаційний транспорт

День відкритих дверей: 16 листопада о 10:00 (онлайн).

Для детальнішої інформації відвідайте сайт інституту: hups.mil.gov.ua або зв’яжіться з представниками інституту за телефонами:

• 098-465-53-31
• 050-402-63-93
• 050-301-01-97

У Фастівській громаді розпочинає роботу відділення супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, яке функціонуватиме при Фастівському міському територіальному центрі.

Про це повідомляє Фастівська міська рада.

Очолить відділення Ігор Халабурда — професійний військовий, випускник Сумського вищого артилерійського командного училища, ветеран, який із початком повномасштабного вторгнення став на захист України.

“Як командир батареї самохідних артилерійських установок “Цезар”, переданих Україні західними партнерами, він керував 80 військовослужбовцями, з якими завжди був на передовій. За час служби Ігор Халабурда отримав тяжкі поранення, але тепер продовжує свій шлях, допомагаючи побратимам повернутися до цивільного життя.”, — йдеться в повідомленні.

У закладі працюватимуть 20 фахівців, які допомагатимуть ветеранам у соціальній та психологічній адаптації.

Військова на позивний «Ксена» перемогла в номінації «Літературні твори військової тематики» за збірки поезій «Дорога життя» та «Назустріч смерті».

Про це повідомляє Івано-Франківська ОДА.

«Якщо “Назустріч смерті” змушує здригатися від своєї назви, то “Дорога життя” несе надихаючий сенс, що зароджує в серці віру в перемогу світла над тьмою, правди над брехнею, життя над смертю. Проте важко сказати, в котрої з них жахливіше наповнення», — сказала авторка віршів Оксана Рубаняк.

Довідково

Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва присуджується щороку за твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики.