В Дніпропетровській області поліція проводить перевірку щодо дій правоохоронців, які імовірно зламали руку чоловіку під час затримання. Військові пабліки пишуть, що йдеться про колишнього військового з позивним Ямаха.
«Поліція Дніпропетровської області проводить перевірку щодо дій правоохоронців. У соцмережах поширилось відео, де поліцейські на вулиці затримали чоловіка», — йдеться у повідомленні пресслужби поліції Дніпропетровської області.
На неофіційному Telegram-каналі 25-та окремої повітрянодесантної Січеславської бригади боєць з позивним Ямаха розказав деталі інциденту.
За його словами, під час перевірки документів на автівку, ветеран вимагав у них показати й свої посвідчення, а втім, ті проігнорували та погрожували йому застосувати фізичну силу. Ямаха попередив поліцію, що має інвалідність, на що поліціянт сказав: «А яка у вас інвалідність? На голову, так?»
На відео видно, що вже після цього правоохоронці поклали його на асфальт та заламали руки. На пояснення, що в руці пластина, та прохання дозволи встати, а вже потім надягнути наручники, поліція не відреагувала.
«Я зазнав тяжких фізичних та психічних порушень на війні і по теперішній час лікуюсь вже більше півтора року. Хочу добитися правосуддя та показати народу, з чим стикнувся я повернувшись з війни!» — сказав колишній військовий.
Паблік також показав фото перелому руки.
Пресслужба поліції Дніпропетровської області повідомила, що за фактом події у місті Самар поліція розпочала службову перевірку.
“9 грудня поліцейські групи реагування Новомосковського РВП зупинили автомобіль Volkswagen Passat з пошкодженими номерними знаками. Між пасажиром та правоохоронцями виник конфлікт.
Поліція Дніпропетровської області розпочала службову перевірку, щоб встановити правомірність дій наряду поліції на місці події. На час перевірки поліцейські відсторонені від виконання службових обовʼязків”, — йдеться в повідомленні.
Сьогодення диктує нові умови й ми вирішили дещо змінити формат рубрики «Позиція». Тепер тут будуть з’являтися матеріали, що висвітлюють не лише позицію редактора й редакції, а й позицію героїв публікацій. У тому числі в такому жанрі як інтерв’ю. Із головою Харківської обласної ради, головою Української асоціації районних та обласних рад Тетяною Єгоровою-Луценко нашому журналісту вдалося поговорити про становлення ветеранської політики, яка здійснюється на Харківщині.
– Пані Тетяно, скажу чесно, мені незрозуміло, за якими принципами відбувається співпраця між Обласною радою та адміністрацією, де закінчуються функції одних і починаються повноваження інших?
– Військова адміністрація – це виконавча гілка влади на рівні області. Фактично Обласна рада делегувала їй повноваження в усіх напрямках, у тому числі й питаннях ветеранської політики. Враховуючи те, що в адміністрації створені всі відповідні департаменти, саме вона є виконавцем делегованих повноважень – здійснювати політику у сфері освіти, культури, охорони здоров’я й таке інше. Керівництво адміністрації звітує про хід виконання всіх прийнятих програм перед Обласною радою. Враховуючи воєнний стан, згідно з постановою Кабінету міністрів, адміністрація має право, в разі необхідності, приймати рішення самостійно, тобто за розпорядженням голови. Але в підсумку керівництво адміністрації все одно має відзвітувати перед радою про всі прийняті рішення та витрачені кошти на ту чи іншу програму. Усі програми, що діють в області, приймаються виключно депутатами ради, які контролюють використання обласного бюджету. Якщо вбачаються перевищення повноважень, нецільові витрати коштів, тоді настають функції аудиту та втручання правоохоронних органів.
– Чому Харківщина достатньо пізно почала опікуватися ветеранським питанням? Лише в кінці минулого року була прийнята програма підтримки захисників і захисниць, у цьому році почав створюватися ветеранський простір. В інших регіонах така діяльність запроваджена значно раніше й, здається, проводиться ефективніше.
– Насправді цим питанням обласна влада займалася ще до 2022 року. Тоді було запроваджене відшкодування коштів на житло для учасників АТО, вирішувалося доволі складне питання отримання земельних ділянок. А через півроку після повномасштабного вторгнення я особисто запропонувала Міністерству у справах ветеранів спільно розробити проєкт програми, яка б могла діяти на рівні обласних рад в усій Україні. Більш того, Харківською обласною радою така програма була розроблена. Для її опрацювання на рівні міністерства, а міністром тоді була Лапутіна, створили робочу групу. А далі, хтось раніше, хтось пізніше, запровадив її в тій чи іншій області. На Харківщині програма була прийнята в минулому році. Зараз можу погодитися з тим, що ветеранським питанням треба приділяти значно більшу увагу, що ми й намагаємося робити. Приміром, я переконую міністерство й Офіс Президента, що в кожній обласній адміністрації має бути заступник голови, який має опікуватися лише ветеранською політикою. Управління у справах ветеранів, де працює п’ять людей, не в змозі успішно виконувати таку важливу роботу та впоратися з таким навантаженням.
– Як ви вважаєте, чи існує якесь непорозуміння навколо створення ветеранського простору? І якщо воно є, то з чим пов’язане?
– Перше, що мене здивувало, це ставлення деяких депутатів до цього питання саме в комісіях. Виникли якісь дивні претензії: а для чого його потрібно створювати, чому ми цього не робили раніше? Кілька разів відкладали, переносили… Потім почалися проблеми з керівником. Була кандидатура, яку, як я зрозуміла, підтримувало управління у справах ветеранів. Ми отримали заяву й винесли кандидатуру на погодження комісії. Я ніколи не наполягала, що це єдино можлива претендентка на цю посаду. Мені невідомо, звідкіля колишня представниця Університету внутрішніх справ довідалася, що в нас є така вакансія. Коли ветеранська спільнота виступила категорично проти, я сказала, нехай напишуть заяви всі ті, хто хоче очолити простір, і будемо вибирати з кількох кандидатів одного. Тоді з’явилася кандидатура Сергія Філіппова, якого підтримала лише одна із двох комісій.
– Філіппову була призначена зустріч у заступниці голови адміністрації й разом із ним прийшли керівники восьми ветеранських організацій, що підтримували його кандидатуру. Розповідають, що тоді ветерани були виставлені з кабінету зі словами: «А для чого ви мені тут потрібні? Я вас сюди не запрошувала? Якщо я й буду з вами спілкуватися, то не тут і не зараз!» Чи відомо вам щось про це?
– Ні, я цього не знала… Я там не була. І з мого боку некоректно це коментувати. Але собі я такого ніколи б не дозволила. У мене завжди відчинені двері, й я намагаюся протягом дня всіх прийняти. Але всі люди різні. У кожного своя правда. Для себе я визначила: якщо працюю з людьми, треба любити людей. І цілком усвідомлюю, якби не наші захисники, орки давно були б у Прикарпатті. Ми всі маємо розуміти, кому слід дякувати, що цього не сталося.
– Позаминулого тижня комісія затвердила Ігоря Шишка тимчасово виконуючим обов’язки керівника ветеранського простору. Але заяву на цю посаду написав представник адміністрації Олександр Заліван. Тому ветерани схильні вважати, що адміністрація не може дозволити, щоб комунальним закладом керував хтось із неконтрольованих нею людей. Що з цього приводу думаєте ви?
– Мені здається, що проблема тут іміджева. Адміністрація та управління у справах ветеранів розуміють, що за діяльність ветеранського простору та його керівника їм треба відповідати й звітувати перед профільним міністерством. А для цього має бути взаєморозуміння і взаємодовіра…
– Як можете прокоментувати скандал навколо витрат адміністрацією суми в 455 тисяч гривень на проведення ветеранського форуму в Харкові?
– Такі заходи потрібні, якщо вони дають необхідні результати. Але зараз обласний бюджет максимально скеровується на ЗСУ. І, на мою думку, треба економити кожну копійку. Тому я обов’язково зверну увагу адміністрації на цей факт…
– А як саме? Які ви маєте повноваження щодо впливу на керівництво адміністрації?
– Ідеться про використання коштів обласного бюджету, до якого ми маємо безпосереднє відношення. Ви не перший, хто ставить мені питання щодо заходів. До цього мене запитували про вшанування волонтерів, на яке також було витрачено 450 тисяч. Тепер я дізнаюся, що був ще й ветеранський форум. Як голова Обласної ради, я хочу взагалі відійти від проведення будь-яких заходів за рахунок обласного бюджету. Тому обов’язково зверну увагу адміністрації на це, поставлю таке питання перед головою ХОВА.
– Як ви ставитеся до такої форми заходів, де надають слово для звітів керівникам управлінь і департаментів і вони довго розповідають про те, що робиться для ветеранів? До заходів, де ветерани є лише сторонніми слухачами й їхні конкретні проблеми мало кому цікаві?
– Ветеранська політика – дуже крихка річ. Люди, які знаходяться у владі, мають або повністю віддавати себе цій діяльності, або добровільно піти із влади. Моя позиція – бути максимально ефективними на своїх посадах… Але ж буває й так, що на нараді присутні сидять, посміхаються й удають із себе задоволених, а після наради починають говорити, що там ніхто нічого не вирішує. Якщо людям це нецікаво, наступного разу вони просто не будуть брати участь у таких заходах…
– Я мав на увазі, що замість форумів і зустрічей в режимі онлайн слід створити умови, за яких кожен конкретний ветеран із кожним конкретним питанням може звернутися до уповноваженої інстанції, де його почують і за можливості вирішать проблему.
– Звичайно, що заходи потрібні, але не лише для інформування, а й для вирішення наболілих питань. Тут я погоджуюся. І вже прийняла рішення хоча б раз на три тижні збирати представників ветеранських організацій, вести відверту розмову й вирішувати всі ті проблеми, які маємо на сьогоднішній день. І почнемо це вже з наступного тижня. Я налаштована приділяти максимальну увагу ветеранській спільноті. І сподіваюся на зворотну підтримку…
– Пані Тетяно, портал «Новини ветеранів» свого часу ініціював вирішення питання щодо медичних закладів, де порушується законодавство про обслуговування без черги окремих категорій – ветеранів війни, учасників бойових дій, інвалідів і членів родин загиблих. На якому етапі вирішення знаходиться ця проблема?
– Я читала вашу статтю, відреагувала на звернення Спілки ветеранів і на нараді ми винесли це окремим питанням. Запросили керівника департаменту охорони здоров’я. Скорегували листа на військову адміністрацію. Я особисто дала доручення головним лікарям визначити конкретну людину в кожному медичному закладі, яка буде супроводжувати ветерана від лікаря до лікаря й відповідати за те, щоб пільговик ніде не сидів у черзі.
Ще голова Обласної ради поділилася власним нововведенням, яке стосується медичних закладів і не лише ветеранів, а всіх без виключення пацієнтів. Вона створила чат і зобов’язала щодня перед сніданком, обідом і вечерею фотографувати й надсилати фото меню, що надається пацієнтам. Після цього харчування стало набагато якіснішим і смачнішим. Тепер у головних лікарів і завідувачів харчових блоків існує змагання, щоб отримати уподобання за кулінарний хист. Оскільки світлини не здатні передавати смакових якостей продуктів, Тетяна Єгорова-Луценко періодично відвідує медичні заклади й повністю контролює процес харчування пацієнтів…
А ми, як засіб інформації констатуємо, що також налаштовані брати активну участь у формуванні ветеранської політики й зацікавлені в тому, щоб влада нас чула й реагувала. Здається, це й є та сама формула співпраці, про яку говорила голова Обласної ради: приділяти увагу ветеранам і отримувати підтримку від них…
Спілкувався Олександр КУХАРЕНКО
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію автора, яка не обов’язково співпадає з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Організація Women in Tech Ukraine створила інноваційну платформу, яка націлена на сприяння інклюзії в українському бізнесі та допомогу ветеранам у адаптації до цивільного життя.
Ініціатива об’єднує освітні, аналітичні й практичні ресурси та створює основу для ведення соціально відповідального бізнесу в Україні. Проєкт орієнтований на створення рівних можливостей у професійній сфері для ветеранів та людей з інвалідністю, кількість яких зросла внаслідок повномасштабної війни.
За допомогою платформи компанії зможуть розробляти інклюзивні стратегії, а ветерани — ефективно інтегруватися в цивільні команди.
Платформа пропонує:
лекції та воркшопи для ветеранів — адаптація до нового професійного середовища, перекваліфікація, підготовка до співбесід;
навчальні сесії для бізнесу — тренінги з інклюзії для керівників та HR-менеджерів, спрямовані на формування інклюзивної культури в компаніях;
дослідницьку діяльність — проведення анонімних опитувань та фокус-груп для виявлення бар’єрів, з якими стикаються ветерани та їхні колеги;
психологічну підтримку — рекомендації від військових і цивільних психологів щодо взаємодії в робочих колективах;
інформаційні кампанії — підвищення обізнаності про важливість інклюзії та соціальної відповідальності.
«Ця платформа є простором для взаєморозуміння, де бізнес, ветерани та цивільні об’єднуються для досягнення спільних цілей, створюючи ефективні команди, засновані на довірі, досвіді та взаємопідтримці», — зазначають на сайті платформи.
Цільова аудиторія проєкту:
український бізнес — власники компаній, керівники та HR-менеджери, зацікавлені у впровадженні інклюзивних підходів та створенні рівних можливостей у своїх організаціях;
ветерани — люди, які повернулися з війни та прагнуть отримати нові професійні навички, зокрема в галузі ІТ;
громадські організації та ініціативи — партнери, які підтримують розвиток інклюзії та заохочують соціально відповідальну діяльність у бізнес-середовищі.
У Липянській громаді відбулася знакова подія — відкриття ветеранського простору, який став символом поваги та турботи про тих, хто захищав і захищають Україну. Це місце, де ветерани зможуть знайти підтримку, отримати консультації, допомогу та просто поспілкуватися у дружній атмосфері.
За допомогу у створенні простору громада завдячує: директору ФГ “ДАЖ” Цегельнікову Сергію Володимировичу, директору ФГ Гулю Михайлу Михайловичу, а також працівникам Липянської сільської ради, КУ ЦНСП та КП “Благоустрій”.
За всіма питаннями ветерани можуть звертатися до фахівця із супроводу ветеранів Дар’ї Черах. Номер телефону: 096 940 5860.
“Разом ми створили місце, де ветерани завжди можуть розраховувати на допомогу, підтримку та вдячність за їхню службу і самопожертву”, — написали на сторінці громади.
Projector Foundation спільно з компанією Uklon запускають набір на безоплатне навчання у сфері креативних та IT індустрій для захисників та захисниць, ветеранів та ветеранок. Зареєструватись та знайти всю інформацію про проєкт можна за посиланням. Дедлайн подачі заявок — 29 грудня.
Освітній проєкт покликаний підтримати ветеранів після повернення або допомогти отримати нові знання та навички захисникам та захисницям, щоб стати ефективнішими в армії.
Програма пропонує:
Онлайн-формат навчання: зручний доступ незалежно від місця проживання чи служби.
Багато практики: основи теорії поєднуються з реальними завданнями.
Підтримка куратора: навчання у супроводі професіоналів.
Результати: сертифікат, портфоліо з готовим кейсом та можливість потрапити на стажування в команду Uklon.
«Наша задача допомогти ветеранам та ветеранкам відновитися та повернутися в цивільне життя, а захисникам покращити свої професійні навички. В першу чергу — завдяки навчанню та опануванню нових навичок та спеціальностей. Дякую партнеру Projector Foundation за позицію, яку ми розділяємо, та надання необхідної освітньої бази. Uklon також запросить ветеранів пройти стажування по деяким професіям після отримання освіти. Вірю, що цей проєкт — тільки початок великого процесу реінтеграції, де ми будемо активно залучені», — розповів CEO Uklon Сергій Гришков. Для кого ця програма?
До участі можуть подаватися:
Захисники та захисниці, які зараз служать у лавах ЗСУ.
Ветерани та ветеранки, які повернулися до цивільного життя.
Посада, вік чи географія служби, досвід у сфері не мають значення. Головне — мотивація до змін!
“Ми працюємо з освітою для військових, ексвійськових і їхніх родин уже понад два роки. За цей час ми надали освіту 380 партнеркам військових від імені Фундації та 70 стипендій для військових і ветеранів від імені Projector Institute. Освіта — це потужний інструмент, який допомагає ветеранам віднайти своє місце після повернення до цивільного життя та відкрити нові можливості для самореалізації. Для військових нові знання та навички не лише сприяють адаптації до сучасних викликів, але й допомагають посилити їхню ефективність як на службі, так і за її межами. У рамках цієї програми студенти-військові будуть інтегровані в загальні групи, що сприятиме обміну досвідом і побудові спільноти”, — коментує Тетяна Фіщук, CEO Projector Foundation.
Що можна вивчати?
Навчання починаються вже у січні за напрямками:
IT Project Management
Mobile Apps Design
Digital Marketing
Facebook & Instagram Targeting
SMM
Copywriting Beginning
Graphic Design Beginning
Motion Design
Python Beginning
Product Design
AI for Product Creation
Дізнатися більше про освітню програму можна на сайті проєкту.
Ініціативна група організації «Ветераницивільні Петрос» вела перемовини із «Центром розвитку міста та рекреації» для облаштування простору ще весною. Основну частину роботи вдалось завершити нещодавно. Зараз простір має три лавки, безбарʼєрну поверхню, а згодом тут мають розписати стіну поблизу та встановити вуличне освітлення. Керівниця «Ветераницивільні Петрос» Наталка Найда каже, що це перше місце з подібним функціоналом у місті.
«Дуже важливо розуміти, що це простір для взаємодії військових, ветеранів та цивільних. Простір повністю доступний. Весною ми будемо з Яремою Стециком тут шеврони наносити. Тут буде також стояти такий металевий поштомат і в ньому будуть стояти вудочки, ракетки, шахи. Це місце, куди люди зможуть прийти і користуватися цим всім безкоштовно і проводити гарно час на свіжому повітрі», – каже Наталка Найда.
Поки остаточного кошторису немає, та орієнтовно облаштування простору обійдеться у близько 400 000 гривень, які акумулювали «Ветераницивільні Петрос».
Керівниця КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк каже, що для КП є важливим забезпечення доступності для людей з інвалідністю, ветеранів, а також сімей з дітьми з особливими потребами, тому вони й відгукнулися на створення простору.
«Коли до нас звернулася пані Наталя з ініціативою створення простору для реабілітації, соціалізації й спільного дозвілля мешканців та гостей міста, ми обрали для цього найбільш доступну локацію. Вона має зручне сполучення з міською лікарнею та міським озером. Нашим основним проханням було зберегти природність цієї зони. Ми інтегрували простір у вже існуючий природний ландшафт, не зрубавши жодного дерева. Усе оформлено в екостилі, що чудово вписується в зелену зону. Забетоновані чи забруковані ділянки виглядали б зовсім інакше», – ділиться Руслана Василюк.
Керівниця «Теплого міста» Оксана Бриндзак наголосила на ролі спільної роботи громадських організацій, менторських програм та активних мешканців, які прагнуть допомогти ветеранам відчути себе залученими до життя громади.
«Ідея створення скверу саме біля озера, в цьому мальовничому просторі, народилася завдяки їхньому прагненню допомогти військовим виходити за межі лікарень, перебувати серед природи, спілкуватися з іншими. Такі місця потрібні, щоб ветерани відчували себе залученими до життя громади, бачили красу навколо і могли відновлюватися як фізично, так і морально. Ця ініціатива є частиною менторської програми, яку ми організували в березні для ветеранських і громадських організацій. У ній взяли участь 20 організацій, які протягом шести місяців працювали з менторами та проєктним офісом. Однією з підтриманих ідей став цей сквер – простір для взаємодії цивільних, ветеранів і військових».
Наталка Найда ділиться, що у планах – створити мінімум пʼять подібних місць у парках по місту.
У 2024 Уряд виділив для Сумщини понад 74 мільйони 918 тисяч гривень на придбання 38 квартир для ветеранів війни і членів їхніх родин. Про це повідомили в Сумській ОВА, передає Суспільне.
Також, за інформацією обласної військової адміністрації, виділено 74,8 мільйона в рамках обласних програм підтримки ветеранів війни та членів їх родин. У межах цих програм створено широкий пакет регіональної підтримки для ветеранів війни та членів їхніх родин.
“У 2025 році Сумщина виділяє на підтримку ветеранів понад 47,6 мільйона гривень. Сумщині на сьогодні відкритий один ветеранський хаб”, — йдеться в повідомленні ОВА.
У липні 2024 року Уряд затвердив розподіл субвенцій на виплату грошової компенсації для придбання житла за трьома бюджетними програмами на 2024 рік для ветеранів на загальну суму 5,7 мільярда гривень.
Ветерани війни зустрілися із учнями восьмих класів Бучанського ліцею № 5. Це уже вдруге на запрошення вчителів воїни завітали до освітнього закладу. Перша зустріч – із чотирикласниками, дуже сподобалась дітям, тож вирішили продовжити цікаве і корисне знайомство.
«Дітям потрібно доносити, навіщо ми воюємо, і яка ціна нашої незалежності, – зазначив ветеран, який родом із Київщини, і додав, що ці діти вже знають ціну. – Ми готові поділитися своїм досвідом та знаннями, що можуть зберегти їх життя».
Другий військовий родом із Сіверськодонецька Луганської області. Коли російський агресор прийшов до його дому, чоловік вивіз родину на вільну територію країни і вступив до ЗСУ.
Обидва ветерани війни пройшли чимало боїв, мужньо боролися з ворогом, потрапляли у засідки, отримували поранення. Зараз кожен залишився без ноги, пересуваються на протезах та відмовляються залишати службу. Один із ранніх спогадів: коли були в Бахмуті, й ще ніхто у ЗСУ не мав дронів. А їх підрозділ був «озброєний» «Мавіком»! І як це було краще і для розвідки, і для нищення ворогів.
Ветерани прийшли до дітей не просто із розповідями, а з відео деяких моментів, записаних на передовій чи на навчаннях.
Справжні історії з фронту, як обходили російських солдатів, перевіряли територію, «зачищали» будинки, захоплювали позиції, ліквідовували противника. Звичайно, все коректно, без жорстоких кадрів та розповідей.
Називали назви населених пунктів, які ми всі знаємо із зведень, що щодня звучать у ЗМІ. І періодично слова: «Оцього хлопця вже нема …»
“Ми розуміємо, що кожне завдання може бути останнім, тому постійно підтримуємо бойовий дух і позитивний настрій”, – наголосили ветерани. Тож наступний спогад про те, як смажили картоплю. До противника було 250-300 метрів. А бійці знайшли затишок і напівзруйнованій будівлі, прилаштували балон, плиту… І влаштували смачну вечерю. Потім згадали, як святкували Різдво. «Світло не було, та ми запалили свічки. Адже треба себе якось підбадьорювати».
Наступне відео у Горлівці. Хлопці піднялися на терикон, а «хробаки» лише через кілька годин зрозуміли, що там хтось є. Розповіли, що тоді це вдалося завдяки побратиму, який має гарну спортивну підготовку. Тож він з розбігу піднявся на терикон, закріпив канат, на якому через кожен метр зав’язали вузли. І тоді піднялися інші військові.
Учні із цікавістю слухали розповіді, дивились відеосвідчення буремних подій на фронті, ставили питання. Наприклад, цікавилися нагородами, які мають Герої. А потім дівчинка підняла руку:
Як ви втратили ногу? – запитала вона у ветеранів.
«Натрапили на засідку. Я отримав багато поранень, кілька куль в нозі, осколки. Руки не можливо підняти. А в цей час противник кинув гранату». Вона впала десь на відстані двох метрів. А трохи далі були його побратими. Тож поранений військовий з останніх сил доповз до гранати, затиснув її під коліном і повернувся так, щоб на хлопців не летіли осколки. Порахував до 15. Час йшов дуже повільно…
«Так, я не маю ноги, та не планую звільнятися. Хоч їжу їм буду возити, але залишусь у строю», – наголосив ветеран.
А другий військовий з колегами на машині потрапив на міни. Авто вибухнуло. Він вискочив і втратив свідомість. Потім дізнався, що кістки ноги були зламані у кількох місцях, а п’ятка відірвана. Коли прийшов до тями, ще метрів 100 повз, допоки не забрали побратими.
«Яким чином залишився живий, досі не розумію».
Чи складно морально? – запитав інший учень.
«Буває, – відповів ветеран. – Але через те, що не досипаємо. Це складно. А тепер, коли втратили ноги, також складно на східцях, інші моменти».
Вони розповіли, як мало спали, бо було дуже холодно. Як облаштовували собі ліжко у снігу.
«Рано чи пізно ви будете вибирати професії. І ви повинні цінувати те життя, яке зараз маєте. Можливість вчитися, розвиватися», – наголосили дітям ветерани війни.
А потім повідали про побратима, який на протезі дістався фінішу четвертим у міжнародному марафоні. У цьому спортивному заході беруть участь військові зі всієї планети.
«Перед вами зараз відкривається весь світ. Як ви будете йти до своєї мети, так ви й будете досягати успіху», – наголосили Герої.
Крім того, бійці принесли деяке спорядження та показали різні види зброї, гранат. І наголосили, щоб діти не підходили до таких небезпечних предметів. При виявленні їх за можливості треба огородити це місце й обов’язково відійти на значну відстань. “Не ваше – не чіпайте, наголосили вони, адже вибухівка може бути в іграшці, під ноутбуком тощо».
Роздивляючись озброєння, Кирил і Тимур поділилися, що зустріч була дуже цікавою, особливо розповіді про війну.
А учениця Наталія наголосила: «Військові дуже відкриті, поділилися з нами своїм досвідом. І намагаються залишатися в позитивному настрої. Дуже корисний і цікавий захід».
Загалом відбірковими комісіями рекомендовано до працевлаштування на посади фахівця із супроводу 573 кандидати, майже третина з них – ветерани. Перші 411 фахівців вже починають працювати у своїх громадах.
“Як ми і планували, у грудні приступили до роботи фахівці з супроводу ветеранів. Перші 411 фахівців вже починають працювати у своїх громадах. Вони надаватимуть ветеранам та їхнім родинам інформаційний супровід та підтримку щодо отримання статусів, соціальних гарантій, проходження реабілітації, освітніх та інших послуг, працевлаштування, започаткування власної справи тощо. І процес працевлаштування фахівців із супроводу зараз триває”, – зазначила очільниця Міністерства у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
Де можна знайти фахівця із супроводу для себе?
Фахівці з супроводу ветеранів працюють у комунальних закладах ОТГ. Станом на 11 грудня 2024 року в регіонах працюють:
Вінницька обл. – 10 фахівців
Волинська обл. – 26
Дніпропетровська обл. – 11
Житомирська обл. – 16
Закарпатська обл. – 15
Запорізька обл. – 4
Івано-Франківська обл. – 23
Київська обл. – 76
Кіровоградська обл. – 23
Львівська обл. – 9
Луганська обл. – 0
Миколаївська обл. – 7
Одеська обл. – 11
Полтавська обл. – 35
Рівненська обл. – 12
Сумська обл. – 6
Тернопільська обл. – 14
Харківська обл. – 20
Херсонська обл. – 2
Хмельницька обл. – 30
Черкаська обл. – 34
Чернівецька обл. – 14
Чернігівська обл. – 13
м. Київ – 0
Кількість звернень до фахівця із супроводу – необмежена.
При першому зверненні потрібно подати документ, що підтверджує статус ветерана війни, або члена його родини.
“Ми розвиватимемо цей проєкт, проводитимемо оптимізацію ресурсів. Також будемо аналізувати роботу кожного фахівця із супроводу, адже кожен ветеран, ветеранка, їхні рідні мають свої особливі потреби та запити. То ж будемо впроваджувати зміни відповідно до таких запитів”,– наголосила Наталія Калмикова.
6-8 грудня у Києві відбувся фінал спортивних змагань серед ветеранів та військовослужбовців «Ігри ветеранів», започаткованих Міністерством у справах ветеранів України.
В них взяли участь військовослужбовці, ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, служби у правоохоронних органах, які зазнали травм, поранень або захворювань під час або внаслідок виконання службових обов’язків у зоні бойових дій.
Під час регіональних етапів «Ігор ветеранів» в Одесі, Івано-Франківську, Житомирі та Кривому Розі учасники змагалися за першість у дисциплінах «Кросфіт» та «Кіберспорт”.
Загалом у спортивних змаганнях взяли участь 190 ветеранів з усіх регіонів України.
Завершились “Ігри ветеранів” Всеукраїнськими змаганнями у столиці.
«Я щаслива, що ми можемо підтримувати наших воїнів, зокрема, і в такий спосіб, організовуючи змагання “Ігри ветеранів”, і щиро сподіваюсь, що з кожним роком наша родина буде збільшуватися, що наші учасники приводитимуть своїх друзів та побратимів, тих, хто служить та тих, хто вже звільнився. Аби кожен розумів, чому спорт — це круто та важливо, чому потрібно розвиватися фізично та що ти можеш отримати на виході. Аби кожен українець бачив та наслідував приклад вашої взаємопідтримки», — наголосила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова під час фінальних змагань.
У категорії «Кросфіт» учасники виконували адаптовані вправи, що включали елементи важкої атлетики, кардіо і вправи з власною вагою. Залежно від фізичного стану ветеранів поділили на 13 категорій, а переможців визначали за швидкістю виконання вправ та кількістю повторень.
Переможці у дисципліні «Кросфіт»:
Категорія H1
Жінки
1 Hiконoвa Яна
Чоловіки
1 Танасійчук Роман
2 Галунко Гліб
2 Панасюк Валентин
Категорія N1.1
1 Камсков Apтeм
2 Мицик Сергій
3 Сокол Сергій
Категорія R1
1 Завірюхін Артем
2 Дубов Сергій
3 Євтушенко Олександр
Категорія H2
1 Гладкий Антон
1 Дмитраш Максим
2 Петренко Юрій
З Гулій Максим
Категорія S1
1 Дорошко Євгеній
2 Щербак Олег
Категорія N2
1 Скрипник Артем
2 Крехальов Олександр
3 Литовченко Юрій
Категорія R2
1 Грязних Олександр
2 Ходос Олександр
Категорія NO
Жінки
1 Аліманова Ярина
Чоловіки
1 Лисенко Євгеній
2 Моргун Олег
3 Шинкарук Biктop
Категорія N2.2
1 Гільчук Вадим
2 Литвинов Денис
3 Передереєв Артем
Категорія WO
1 Вознюк Назар
2 Середа Михайло
2 Смольніков Денис
Категорія N1
1 Заріцький Микола
2 Тихонівський Павло
3 Шатіло Владислав
Категорія RO
1 Дмитрук Євгеній
2 Троян Ігор
3 Заболотній Андрій
3 Саєнко Едуард
Категорія W1
1 Федосєєнко Євген
2 Дамаскін Михайло
У категорії «Кіберспорт» ветерани та військовослужбовці змагалися у популярних відеоіграх: стратегії Dota 2, шутері Counter-Strike 2 і спортивному симуляторі EA FC 25. Для деяких жанрів учасників об’єднували у випадково сформовані команди.
Переможці у дисципліні «Кіберспорт»:
EA FC 25
Павло Тихонівський
Владислав Ліснічук
Дмитро Чайка
Dota 2
«Team Malta Style»
Михайло Дамаскін
Євгеній Іванов
Андрій Бережний
Ілля Гайдук
Микита Рудь
Counter-Strike 2
«Non Stop»
Олексій Тюхтій
Тарас Спеціальний
Ростислав Квачан
Владислав Єзик
Ярослав Пошелюжний
«Завдяки силі духу наших учасників та їхньому прагненню розвивати національні ініціативи, Мінветеранів вдалося започаткувати “Ігри ветеранів”. Цей проєкт має всі шанси стати міжнародним у майбутньому. Адже саме в Україні живуть ветерани з унікальним бойовим досвідом. Хоча цей досвід здобутий у важких умовах, саме він дає нам можливість вчити інших і змінювати світ», — зазначила заступниця Міністра у справах ветеранів України Руслана Величко-Трифонюк.
