На сторінках Харківської обласної громадської організації “Спілка ветеранів АТО” опублікували офіційне звернення щодо критичної ситуації в українському війську. Ветерани виступили із ініціативою переосмислити принципи ведення війни.
Далі текст офіційного звернення:
“Прийшов час реально оцінити ситуацію, яка склалася на фронті. На завершення третього року повномасштабного вторгнення ми бачимо дві реальності. Одна — це життя вищого військового керівництва, яке зручно пристосувалося до умов війни, а друга — це драматичні будні офіцерів і солдатів на передовій, передусім тих, хто пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення.
Одні, мов напівбоги, кидають у топку війни тисячі життів, а інші, маючи вже не одне поранення, з останніх сил тримають фронт. Ми пам’ятаємо, як було на початку: ініціатива йшла знизу, дії військ були ефективні без зайвої бюрократії та самодурства, і був результат.
Зараз відчуття, що командування зацікавлене у безкінечній війні, бо для них це привілеї та матеріальний зиск, для інших військових це війна на два фронти — з ворогом і з “совковістю” в тилу.
В умовах недолугого керівництва військами, провальної мобілізації, гальмування виробництва озброєння необхідно негайно проводити зміни стратегії війни.
Можливо, варто спробувати зупинити активні бойові дії, щоб мати час:
повернути військовополонених,
провести зміну управління військами за натівськими стандартами,
отримати нові види озброєння,
і тоді повернутися до звільнення захоплених територій.
Громадська організація “Спілка ветеранів АТО” допомагає захисникам з 2015 року, і одним із видів безкоштовної допомоги є надання юридичних консультацій діючим військовослужбовцям, ветеранам, членам їхніх родин. Проєкт реалізується у співпраці з декількома адвокатськими об’єднаннями, зокрема одним із таких є «Керімов та Партнери». Кожного тижня до них на консультації записується близько 10 осіб.
Крім того, на Youtube-каналі адвокатського бюро доступні безкоштовні семінари, під час яких юристи надають відповіді на найпоширеніші запитання.
Основною проблемою, яку виділяє керуючий директор адвокатського бюро Алік Керімов, є труднощі, з якими стикаються ветерани при вирішенні пенсійних питань. Часто вони змушені самостійно збирати документи, оббиваючи пороги різних установ.
Наприклад, якщо у ветерана бракує трудового стажу, його направляють до ТЦК, але там заявляють, що це не їхня компетенція, і рекомендують звертатися до військової частини. У результаті ветеран змушений “бігати” між установами, як футбольний м’яч на полі.
Це принижує його гідність, адже поки він захищав батьківщину, працівники пенсійного фонду сиділи в комфортних кабінетах. Такий підхід до тих, хто ризикував своїм життям заради країни, є абсолютно неприйнятним і потребує негайного вирішення, зокрема розробки певного алгоритму на законодавчому рівні.
За словами Керімова також останнім часом до них за консультаціями звертаються родини зниклих безвісти. Люди не знають, які документи отримувати і які в них є права:
“Консультуємо, займаємося, допомагаємо, усна консультація безкоштовна, надаємо дорожні карти, дуже часто приємно чути від членів сімей загиблих військовослужбовців, коли вони кажуть, ми вам дуже вдячні, а то скільки ми де не були, ніхто нам не може роз’яснити, як нам бути?” — ділиться Алік Керімов.
Роман Лихачов — юрист Центру надання підтримки ветеранам, які також співпрацюють зі Спілкою ветеранів АТО, зазначає, що до їхньої приймальні часто звертаються ветерани та їхні родини з широким колом питань. Найпоширеніші з них стосуються:
Дотримання пільг для ветеранів;
Медичне забезпечення — зокрема, проходження військово-лікарських комісій. Бувають випадки, коли комісії не визнають хворобу, травму чи поранення пов’язаними з військовою службою або захистом батьківщини. У таких ситуаціях доводиться оскаржувати їхні рішення на рівні регіональних комісій;
Виплати при звільненні — це питання викликає багато суперечок;
Права родин загиблих ветеранів — зокрема, забезпечення пільг для членів їхніх сімей.
Ці проблеми свідчать про необхідність формування цілісної державної політики захисту прав ветеранів.
Роман Лихачов зауважує, що велика кількість звернень та судових справ вказує на системні недоліки, які потребують не лише розгляду в судах, а й змін на законодавчому рівні.
Наприклад, Харківський окружний адміністративний суд буквально перевантажений позовами від звільнених військових, діючих військовослужбовців та їхніх родин. Найчастіше позови стосуються перерахунку пенсій або виплат при звільненні.
Один із клієнтів Спілки ветеранів АТО Ігор Луганський звернувся до Центру надання підтримки ветеранам із потребою підтвердження отриманих діагнозів під час захисту Батьківщини:
“На початку він не вірив, що можна дійсно зробити, повʼязати з захистом Батьківщини його відповідні діагнози, але пройшовши довгий бюрократичний шлях ми отримали чудове рішення, і я дуже радий, коли ветеран розуміє, що він переміг у певному бюрократичному процесі, і він доказує іншим ветеранам, що не треба опускати руки, можна йти далі і результат буде”, — підкреслює Роман Лихачов.
За час існування Громадської організації було надано понад 20 тисяч консультацій. Про це розповідає юрист «Спілки ветеранів АТО» Діана Говʼяда:
“Наразі ми реалізовуємо проект “Права ветеранів” за підтримки Німецького фонду Маршала США. Отримати консультацію можуть ветерани як АТО, так і широкомасштабної війни 2022 року, а також члени їх родини, за умови попередньої реєстрації на сайті або за телефоном. Консультації проводяться щовівторка з 10:00 до 16:00 в офісі, а також щочетверга з 10:00 до 16:00 за телефоном або через месенджер. Права ветеранів — наш пріоритет”, — резюмує юрист.
Ветерани і влада… Біля двох років після початку повномасштабної війни ми звертали увагу на те, що суспільство не готове до зустрічі захисників із фронту, що влада не бажає належно працювати над цим питанням. І ось нарешті на третій рік повномасштабного вторгнення почалася показово-кипуча діяльність. Невже щось змінилося? Невже чиновники переглянули власну позицію й почали інакше сприймати тих, хто захищав їх ще з 2014-го?..
Звичайно, хотілося, щоб саме так і було. Але реальність і практика показують дещо інше… Приміром те, що пільги для ветеранів не завжди є пільгами, оскільки отримати їх може далеко не кожен учасник бойових дій чи ветеран, інвалід війни чи член родини загиблого… Що часто ветерани бувають непроінформовані щодо запровадження чи позбавлення їхніх прав… Що бувають випадки, коли ветеранська спільнота відверто ігнорується, а то й замінюється тими, хто до захисників не мають жодного відношення… У цій публікації ми висвітлимо лише деякі випадки, котрі ілюструють ставлення влади – законодавчої й виконавчої, центральної й регіональної – до ветеранів.
МАТИ ПРАВО ПРАВА НЕ МАТИ
У Харкові обласна влада, витрачаючи сотні тисяч бюджетних коштів, одне за одним влаштовує шоу. І приурочує їх в акурат до відвідин міста міністрами чи їхніми заступниками. Останній такий захід був присвячений отриманню ветеранами сертифікатів на придбання житла. Керівник області з гордістю заявив, що в цьому році такі сертифікати були видані аж 161 родині. Залишилося всього 22 ветерани, які отримають сертифікати в наступному році. І все! Перемога в окремо взятій області!
Нагадаємо, що це кошти не обласного бюджету! Це – державні кошти! І заслуга обласної влади полягає лише в тому, щоб передати отримане від держави конкретному ветерану.
Виникає питання: невже на Харківщині лише 183 родини, які потребують покращення житлових умов? Із понад 42,5 тисяч зареєстрованих ветеранів? Погодьтеся, дивний показник?!
– Я з родиною мешкаю у так званій гостинці, – розповідає інвалід війни другої групи, – тому потребую повноцінної ізольованої квартири. Мені розповіли, що таке право я маю. Довелося кілька місяців збирати довідки, ставати на квартирну чергу, чекати рішення міської ради. А коли приніс усі необхідні документи до соціальної служби, виявилося, що ні, не положено. У нас на кожного члена родини припадає понад 13 квадратів. На 25 сантиметрів, але більше! «Так це ж гостинка?!» – кажу я. – «Та хоч сарай! Не положено!»
– Дійсно, – говорить начальниця відділу з питань ветеранської політики Київського району міста Валентина Кузнецова, – у нас був такий випадок. Справа в тому, що Постанова Кабінету Міністрів № 719 містить формулу розрахунку житлової площі. Згідно з цією формулою, на кожного члена родини маємо 13,65 квадратних метрів. Множимо на кількість людей і віднімаємо від цього ту площу, яка вже є у родини. Компенсація призначається лише на ті метри, що залишаються в результаті…
Якщо у ветерана є житло, скажімо на 15 квадратних метрів, то, не залежно від умов, він має право на компенсацію за 1,5 квадрати. Ще, за вказаною формулою, на особу з інвалідністю додається десять квадратних метрів. Але в постанові є пункт 14, згідно з яким: «Комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації, якщо заявник та члени його сім’ї… володіють правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі». А це означає, що інвалід у такому випадку не має права на десять квадратних метрів, на які він за цією самою постановою має право. Такий законодавчий казус!
– Не зважаючи на те, – продовжує Валентина Кузнецова, – що за формулою ми б мали призначити інваліду компенсацію за призначені йому квадратні метри, саме пункт 14 позбавляє нас такої можливості. Тому вимушені були відмовити. Згідно із законодавством…
ДО ХОРОШОГО ЗВИКАЄШ ШВИДКО
Ще одна проблема, пов’язана з ветеранами, виглядала наступним чином. У листопаді всі, кому призначена компенсація за житлово-комунальні послуги, констатували істотне зменшення суми в порівнянні з попередніми місяцями. Скажімо, якщо у вересні й жовтні ветеран отримував 2600 гривень, то в листопаді сума склала 1600, а в грудні 2200 гривень, бо почався опалювальний період. І стали пільговики розповідати один одному про скорочення суми компенсації. На жаль, далеко не кожен соціальний працівник міг пояснити ветерану, в чому причина й що трапилося?
Отримавши масу подібних питань, вимушені були звертатися до Управління пенсійного фонду із відповідним запитом. Коли отримали відповідь за підписом начальника управління, склалося враження, що юристи навмисно писали текст так, щоб із нього нічого розібрати було неможливо. Вони повідомили, як має розраховуватися компенсація, які існують соціальні нормативи, написали про централізоване та автономне опалення, про «тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу». Може за такими складними конструкціями десь і загубилася відповідь про те, чому сума компенсації зменшилася… Але вона загубилася!
Довелося безпосередньо йти до пенсійного фонду Київського району, де працівниця «на пальцях» пояснила, що зменшення, як такого, не було. Згідно до Постанови Кабінету Міністрів № 521 із червня до вересня включно відбулося тимчасове збільшення суми і стосувалося воно лише пільговиків Харкова й Харківської області. А з жовтня все стало на свої місця і в листопаді ветерани отримали ту саму компенсацію, яка існувала до червня поточного року.
Не знаю, наскільки зрозуміло мені вдалося це пояснити, але якби така відповідь надійшла із Головного управління в Харківській області, то не довелося б іти за додатковими поясненнями.
ВОНИ КРАЩЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ПОТРІБНО ВЕТЕРАНАМ!
І останній за часом випадок, який просто шокував ветеранську спільноту, трапився в тому ж таки Харкові. У попередніх публікаціях ми вже згадували про нічим не виправдані витрати обласної адміністрації на ветеранські й волонтерські заходи, про ставлення до ветеранів і відсутність необхідної комунікації. Згодом з’явилася інформація, що волонтерів і ветеранів на таких заходах організатори успішно заміняють представниками територіальних громад Харківщини. І ось, як вишенька на торті, створення при військовій адміністрації Ради захисників!
Виконуюча обов’язки начальника Управління у справах ветеранів надсилає листа до територіальних громад із вимогою надати дані кандидатів для включення до складу ради. А ветеранські організації та ті, що опікуються проблемами ветеранів, про це, як то кажуть, ні слухом, ні духом. Може керівники адміністрації сподівалися таємно створити консультативно-дорадчий орган, щоб ніхто про це навіть не здогадувався? Однак непідконтрольні адміністрації ветерани та їхні засоби інформації завжди влізуть туди, де їх не просять, щоб із дрібнички роздмухати неймовірних розмірів проблему!
Деякі з ветеранських організацій вимушені були звернутися із запитом до начальника ХОВА. Інші хочуть поставити це питання на анонсованій зустрічі ветеранів із головою Обласної ради. Яким буде результат, поки що нікому невідомо.
Але зараз хотілося б акцентувати увагу чи не найголовнішій проблемі – питанні формування владних структур. Верховна, обласні та міські ради, тобто законодавча гілка влади на різних рівнях, вибираються електоратом. Люди голосують, а значить довіряють і надають повноваження певним представникам чи політичним силам. Однак керівників міністерств і відомств, обласних і районних адміністрацій ніхто не обирає. За них не голосують і їм не довіряють жодних повноважень. Вони призначаються й часто незрозуміло, за які заслуги?
Може ці люди на Майдані відстоювали європейський шлях розвитку? Може служили в добровольчих батальйонах під час АТО й ООС і захистили державу від знищення? А може стояли на смерть і зупинили агресора після повномасштабного вторгнення? Чи звільняли окуповані ворогом території? Вимушений констатувати, що в переважній більшості випадків – ні! Останні десять років вони працювали в бізнесових і навчальних структурах, управліннях і департаментах, були громадсько- і політично-пасивними особами. На мітинги не ходили, воювати не прагнули, а залишалися в тіні, аж поки не були призначені на посади в тому чи іншому регіоні. І волею випадку, саме вони, оці пасивні до власної держави люди призначені на найвищі пости, щоб запроваджувати, в тому числі, й ветеранську політику в регіонах.
А щоб такі ситуації не повторювалися, ГО «Спілка ветеранів АТО» послідовно наполягає на необхідності змін у країні. І в першу чергу, обов’язковість служби в силах оборони для всіх без виключення державних посадовців та депутатів всіх рівнів. А також виборність губернаторів й всіх, хто впроваджує реальну політику на місцях. На жаль, численні звернення до Верховної Ради та чиновників із високих кабінетів поки що залишаються без відповіді. А куди спішити? Не вони ж воюють! Однак саме такі зміни є необхідною умовою нашою перемоги. Так стверджують ветерани…
Свого часу ми підготували купу публікацій про відсутність участі захисників і захисниць у структурах обласних адміністрацій. Тоді вдалося дізнатися, що в Управлінні у справах ветеранів Харківської ОВА працює аж один (!) ветеран. Скільки ветеранів усього налічує штат адміністрації до певного часу не було відомо. А коли нарешті отримали відповідь, вона виявилася більш, ніж невтішною. Із 728 працівників на 30 червня поточного року вакантними залишалися 149 посад. А в адміністрації на державній службі знаходилися аж 10 (!) працівників, що мають статус ветерана. Простий математичний розрахунок показує, що адміністрація працевлаштувала 1,37 % ветеранів від загальної кількості всіх працівників!
У Київській ОВА, від якої також отримали відповідь на звернення, ветеранів дещо більше – 12 працівників. Правда чиновники забули вказати загальну кількість службовців за штатним розкладом…
І що з цим робити? – запитаєте ви. Відповім: Хоча б не мовчати! Вигнала вас чиновниця з кабінету – напишіть пост у FaceBook. Дізналися про неправомірні розтрати на проведення ветеранського чи волонтерського заходу – повідомте до будь-якої організації, що опікується захисниками…
Бо лише разом можна протистояти свавільникам від влади! Іншого шляху немає!..
Олександр ОЛЕКСІЄНКО
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію автора, яка не обов’язково співпадає з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Федерація легкої атлетики України запроваджує ініціативу, спрямовану на підтримку ветеранів війни та їх інтеграцію у спортивне середовище. Початковим кроком стало підписання меморандуму між Федерацією та Спілкою поранених військових України «Міцні 300».
Документ, що відкриває нові можливості для співпраці, підписали президентка ФЛАУ Ольга Саладуха та очільник ГО «Міцні 300», ветеран Андрій Кучер.
Меморандум передбачає реалізацію низки важливих напрямків:
• популяризація легкої атлетики серед ветеранів;
• організація адаптивних спортивних заходів для воїнів;
• участь у програмах патріотичного виховання;
• створення умов для реабілітації та повернення до активного способу життя;
• залучення партнерів і спонсорів для розвитку адаптивної легкої атлетики.
Ольга Саладуха, коментуючи підписання документу, висловила подяку захисникам і захисницям України: «Саме завдяки вам Україна живе і має можливість боротися за своє майбутнє. А український спорт, попри виклики, продовжує розвиватися та досягати нових висот».
Вона підкреслила важливість ролі спорту в поверненні воїнів до мирного життя: «Фізична активність стане частиною комплексної реабілітації, допомагаючи відновлювати як фізичне, так і ментальне здоров’я наших героїв».
Саладуха також зауважила, що Федерація легкої атлетики є однією з перших спортивних організацій, яка інтегрує ветеранський компонент у свою роботу на постійній основі. Вона висловила впевненість, що співпраця зі «Спілкою поранених військових» стане прикладом успішної інтеграції спорту в реабілітаційний процес.
Андрій Кучер, зі свого боку, наголосив на важливості спорту для ветеранів, особливо для тих, хто зазнав поранень: «Для багатьох воїнів фізична активність є одним із найефективніших шляхів реабілітації. Сьогодні як ніколи потрібна тісна взаємодія між ветеранськими та спортивними спільнотами, яка неодмінно принесе позитивні результати».
Ця ініціатива є прикладом того, як спорт може допомогти героям України знайти нові можливості для самореалізації, подолання викликів та повернення до активного життя.
У Києві відкрили Центр ветеранського розвитку, який є частиною загальнонаціонального проєкту зі створення мережі центрів у закладах фахової передвищої освіти України. У його межах члени сімей ветеранів і ветеранок можуть отримати освітні послуги, включаючи консультації щодо відкриття родинного бізнесу, отримання грантів тощо.
Про це повідомили в Департаменті освіти і науки КМДА.
Головна мета центру – підтримка ветеранів і ветеранок через надання можливостей для освіти, психологічної адаптації та професійного розвитку. Центр створено з використанням досвіду роботи Студентських Ветеранських Центрів коледжів Сполучених Штатів Америки.
«Це більше, ніж просто ще одна освітня ініціатива. Ми беремо на себе відповідальність підтримати наших Захисників і Захисниць у їхньому новому житті. Досвід американських колег, із якими ми познайомилися в серпні під час робочої поїздки, доводить, що саме такі центри стають важливими точками опори для ветеранів і ветеранок, допомагаючи їм знайти свій шлях у цивільному житті через освіту, психологічну підтримку та професійний розвиток. Наш центр – це про повернення віри у свої сили та побудову майбутнього в Україні», – зазначила директорка Київського фахового коледжу прикладних наук Ганна Щуцька.
Фахівці коледжу вже розробили програми короткострокових курсів Центру ветеранського розвитку. Серед них: графічний дизайн; вебдизайн; мікробізнес: власний бренд одягу; українська жестова мова; інтернет-комерція та інші актуальні напрями.
Центр ветеранського розвитку стане платформою для навчання, особистісного росту та успішної інтеграції ветеранів і ветеранок у суспільство, допомагаючи їм будувати нове життя в мирному середовищі. Крім того, він створює рівні умови та вільний доступ до освіти ветеранам і ветеранкам, забезпечуючи освітню безбар’єрність.
Діти, батьки яких боронять нашу країну від російської агресії, діти ветеранів, або діти тих, хто поклав своє життя на захист України, мають право на пільги. Зокрема, до реалізації цих пільг залучені й заклади освіти – садочки, школи, заклади професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
У цьому матеріалі ми докладніше розповімо про перелік цих пільг, а також про те, що робити батькам/законним представникам дитини, якщо в закладі освіти відмовляють у наданні пільги.
ХАРЧУВАННЯ
Насамперед йдеться про безоплатне харчування. Таку можливість мають діти загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України: “Сім’ям загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10) та сім’ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (стаття 10-1) надаються такі пільги: … Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні й комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього Закону” (абзац 8 пункту 23 статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).
Це означає, що діти загиблих захисників мають отримувати безплатне харчування – від садочка до закладу професійно-технічної чи фахової передвищої освіти (училища, коледжу тощо) включно.
Звернімо увагу, що інший нормативний акт уточнює, що ця пільга фактично доступна лише у випадку, якщо дитина відвідує заклад очно, а інакше вартість такого безплатного обіду не компенсується. “Компенсація не здійснюється:
у разі відсутності здобувачів освіти у закладі освіти під час освітнього процесу за однією з інституційних форм здобуття освіти;
для здобувачів освіти, що здобувають освіту за однією з індивідуальних форм здобуття освіти, а також за дистанційною формою здобуття освіти;
Важлива ремарка, що отримати послугу з харчування в закладі освіти можна лише у робочі дні. “Харчування у закладі освіти здійснюється тільки у робочі дні. У вихідні та святкові дні здійснюється харчування здобувачів освіти, що проживають у пансіоні закладу освіти (за заявою одного з батьків або інших законних представників)” (пункт 5 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку).
Винятком є забезпечення дитячим харчуванням дітей від народження до 3-річного віку. Адже держава гарантує дитяче харчування пільговим категоріям незалежно від того, чи відвідують діти заклади дошкільної освіти. “Дітям грудного віку та дітям другого року життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, дітям грудного віку та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа внутрішньо переміщених осіб, дітям з числа осіб, визначених устаттях 10 та 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України” (частина 3 статті 33 Закону України “Про дошкільну освіту”).
[Нагадаємо, що 19 листопада 2024 року Президент України Володимир Зеленський під час представлення депутатам Плану стійкості повідомив, що харчування в закладах середньої освіти з 2025 року стане безплатним для всіх школярів і школярок – ред.].
ПОЗАЧЕРГОВЕ ЗАРАХУВАННЯ
Це означає, що діти військовослужбовців мають бути зараховані до шкіл та садочків у першочерговому порядку. “Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності” (частина 4 статті 13 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Інша стаття цього ж закону розширює коло осіб, яким доступні пільги із зарахування до дитячих закладів. Зокрема, місцеві ради “надають позачергово дітям військовослужбовців та дітям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження служби, а також дітям резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві місця у дитячих закладах за місцем проживання (перебування) дитини” (абзац 3 частини 5 статті 18 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”).
Втім, ці статті законодавства варто застосовувати, беручи до уваги численні інші нормативні акти, які були ухвалені у зв’язку зі змінами, що відбувалися в системі освіти. Наприклад, зарахування до садочка, початкової школи та гімназії має відбуватися з урахуванням пільг, вказаних у статтях закону вище (тобто позачергово).
А от зарахування до ліцеїв має відбуватися переважно на конкурсній основі й цей процес регулюють окремі нормативні акти, залежно від типу ліцею. Наукові, мистецькі, спортивні ліцеї не передбачають пільг для будь-яких категорій учнів. Право зарахування поза конкурсом для дітей захисників передбачили лише при вступі до військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою. Скористатися пільгою можна, втім, лише після успішного складання вступних випробувань. “Право на зарахування поза конкурсом, за умови успішного складання вступних випробувань, мають … діти учасників бойових дій, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; діти осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності” (пункт 8 розділу 1 Порядку зарахування, відрахування та переведення осіб до військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою).
Щодо інших типів ліцеїв та профільних ліцеїв (переважно 10-12 класи), зарахування може відбуватися на загальних підставах: за результатами конкурсу, якщо претендентів більше, аніж місць, або ж без конкурсу, якщо претендентів менше.
“МІСЦЕВІ” ПІЛЬГИ
Місцева влада може встановлювати власні пільги чи розширювати категорії громадян для отримання пільг. Тож обовʼязково варто переглянути сайти місцевих органів управління, або ж безпосередньо звернутися до органів управління освітою (управлінь, департаментів) територіальної громади, аби дізнатися докладніше про всі можливості.
Тобто для того, щоб отримати пільгу чи то на харчування, чи при зарахуванні до закладу освіти, варто надати копії документів, які підтверджують право на отримання цієї пільги.
Це можуть бути відповідні посвідчення батьків – про інвалідність, набуту під час війни, посвідчення учасника бойових дій, посвідчення сім’ї загиблого.
Також потрібно буде підтвердити родинні зв’язки дитини з батьками. Для цього достатньо подати копію свідоцтва про народження дитини.
За законом рішення про пільги ухвалює керівник закладу освіти. Тож ці документи подаються разом із заявою (про зарахування, чи про отримання пільги на харчування) саме до керівника закладу освіти.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ОТРИМАЛИ ВІДМОВУ
Заклад освіти не може відмовити у гарантованих державою пільгах. Але якщо таке сталося, батькам/законним представникам варто звернутися зі скаргою до органу управління, якому підпорядковується заклад – це може бути управління чи департамент освіти місцевої влади.
Якщо після скарги ситуація не змінилася, варто повідомити про порушення Міністерство освіти і науки України та подати скаргу до освітнього омбудсмена. Також можна зателефонувати на урядову “гарячу лінію”.
За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з ініціативи «Українського фонду ветеранів» Міністерства у справах ветеранів України 5-6 грудня 2024 року, 54% опитаних зазначили, що серед їхніх близьких та рідних є ті, хто брав участь у бойових діях на території України, з 2014 по 2021 роки. 71% мають серед близьких тих, хто воював чи воює на фронті, починаючи з 24 лютого 2022 року. Показник зростає у порівнянні з попередніми опитуваннями, починаючи з 2022 року.
40% опитаних допускають, що можуть стати ветераном у майбутньому, 56% – протилежної думки. деякі про можливість стати ветераном говорили мешканці центральних та західних регіонів, наймолодші респонденти, чоловіки, та ті, хто має родичів і близьких, які воювали з 2014 року і воюють зараз.
Військовослужбовцям ТЦК не довіряють 67%, довіряють – 29%. Щодо останнього найвищого рівня недовіри до них серед мешканців західних та прикордонних областей, наймолодшого покоління, чоловіків.
Серед ризикових явищ, з якими можуть зіткнутися ветерани російсько-української війни після повернення зі служби, надалі на перших місцях – психоемоційна нестабільність, проблеми з фізичним здоров’ям та труднощі з отриманням медичної допомоги, наявність інклюзивного простору та адаптованого робочого місця для осіб з інвалідністю, також проблеми з оформленням соціальних пільг та конфлікти у сім’ї, родині. Також спроби вважають добрими ймовірними нерозуміння суспільства, викликають роботу, вживання алкоголю, чи наркотиків, невідповідність військового досвіду для цивільного життя. Близько половини опитаних зазначили про ризик самогубств серед ветеранів та про ризики порушення ними законів та участі у злочинності. У порівнянні з опитуванням у березні 2024 року зросла кількість тих, хто вбачає ризики у вживанні алкоголем та наркотиками, порушення законів та участі у злочинності. Відносно частіше наявність відомих проблем відчувають близьких ветеранів, які воювали з 2014 року та воюють зараз.
64% опитаних зазначили, що образ ветеранів ветеранок в українських ЗМІ є переважно позитивним. 20% відповіли, що він є скоріше нейтральним. Лише 4% сказали про негативний образ ветеранів у ЗМІ. З іншого боку 36% зазначили, що образ ветеранів та ветеранок у реальному житті не відповідає тому, що зображується в ЗМІ. 58% – протилежної думки. Частіше про невідповідність ветеранів та ветеранок у реальному житті та ЗМІ відзначали ті, хто має батьків, які воювали в АТО/ООС з 2014 року.
Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%, у вересні 2023 – 33%, у березні 2024 – 25%, у грудні 2024 року – 25%. Сьогодні тих, хто вважає по-іншому, – 68%. Деякі негативні думки про виконання зобов’язань держави перед ветеранами підтримуються мешканці західних та прикордонних регіонів, а також ті, хто має близьких, які воювали з 2014 року і воюють зараз.
Серед тих, які вважають, що держава не виконує своїх зобов’язань перед ветеранами громадян (59%) вважають, що серед інституцій у першу чергу не виконує своїх зобов’язань Верховна Рада (59%). 30% зазначили, що своє зобов’язання не виконує Кабінет Міністрів, 28% – Президент, 27% – місцеві ради та виконкоми, 19% – міністерства та відомства.
78% опитаних вважають, що суспільство сьогодні поважає ветеранів. У порівнянні з опитуванням у березні 2024 року їх дещо зросло (у березні таких було 76%). Протилежну думку сьогодні мають 17%. Більше таких серед тих, хто має родичів, які воювали в АТО/ООС з 2014 року, мешканців західних та прикордонних регіонів.
53% вважають, що державні програми з створення інклюзивного (доступного) простору та інфраструктури для осіб з інвалідністю є неефективними. 37% – протилежної думки. Частіше про неефективність таких програм зазначили мешканці прифронтових та центральних регіонів, старше населення (51+) та родичі тих, які воювали в АТО, а також тих, які воюють сьогодні.
Кількість тих, хто зазначив, що добре або швидше поінформованих про проблеми ветеранів у порівнянні з березнем 2024 року не змінилася (56%). 43% – зазначили, що не інформовані. Більше останніх серед мешканців пограничних областей, осіб старшого віку, тих, які не мають близьких, чи знайомих, які воюють.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів.
Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонне інтерв’ю з використанням комп’ютера).
Помилка дослідження репрезентативності з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
У п’ятницю, 20 грудня, в Черкасах відкрився СпівДія Хаб – мультифункціональний простір, де постраждалі від збройної агресії росії люди можуть безоплатно отримати комплексну підтримку та допомогу.
Виконавча директорка благодійного фонду “Співдія” Надія Савинська розповіла, що у СпівДія Хабі в Черкасах кожен зможе отримати дієві інструменти задля покращення психоемоційного стану та подолання життєвих викликів.
“Ми хочемо, щоб жителі громади отримали комплексні послуги! Людина, яка потребує підтримки, у підсумку ставала незалежною від цієї допомоги та самозарадною. Саме з цією метою ми пропонуємо екосистему послуг: психоемоційну та правову допомогу, а також кар’єрні консультації, що допомагають знайти нові професійні можливості. СпівДія Хаб – це місце, де кожен може відчути підтримку”, – зазначила Надія Савинська.
Простір створений благодійним фондом “СпівДія” та ГО “Крила” за підтримки BLUE CHECK Ukraine. Тут можна отримати такі послуги:
психологічну підтримку, розвиток та захист дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, а також дітей ветеранів та військовослужбовців;
базову благодійну допомогу (продукти харчування, одяг тощо);
психологічну підтримку для людей, які пережили втрати, травматичний досвід, а також для родин військовослужбовців і ветеранів;
допомогу в пошуку роботи, професійному навчанні та перекваліфікації.
СпівДія Хаб запрошує жителів Черкас та області, які потребують підтримки, завітати до простору та скористатися доступними послугами. Адреса хабу: місто Черкаси, вулиця Хоменка, 14/2.
20 грудня на засіданні сесії міської ради депутати підтримали рішення про зміни до положення департаменту соціальної політики міської ради. У складі департаменту створюється управління ветеранської політики, яке покликане забезпечувати надання соціального супроводу та допомоги сім’ям Захисників і Захисниць України, членам сімей загиблих (померлих), безвісти зниклих оборонців.
Вінницький міський голова Сергій Моргунов зазначив, що створення управління ветеранської політики – актуальне питання сьогодення.
«Напрямком щодо ветеранів має займатись структурний підрозділ. Переконаний, що це пришвидшить ефективність роботи безпосередньо з ветеранами», – зазначив Сергій Моргунов.
«Департамент соціальної політики надає системний супровід ветеранам війни, чинним військовослужбовцям, їхнім родинам, а також сім’ям полеглих, безвісти зниклих Захисників і Захисниць. Відтепер у структурі департаменту створюється окреме управління, у повноваження якого входитимуть всі ці питання. Це покращить ефективність та організацію роботи у межах чітко визначених повноважень», – зазначила директорка департаменту соціальної політики ВМР Валентина Войткова.
Серед завдань створеного управління також:
взаємодія з громадськими об’єднаннями ветеранів та членів їх сімей;
розвиток партнерських відносин між сторонами соціального діалогу та іншими зацікавленими особами для ветеранського розвитку та підприємницьких ініціатив з метою досягнення соціального та економічного результату;
забезпечення і проведення організаційно-методичної допомоги в роботі фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб;
планування та організація на території громади здійснення заходів щодо гідного вшанування пам’яті ветеранів;
забезпечення взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в частині переходу ветеранів від військової служби до цивільного життя;
співпраця з правоохоронними органами утвореними відповідно до законів України;
взаємодія з центрами ветеранського розвитку та ветеранськими просторами щодо визначення та формування потреби та надання ветеранам війни, членам сімей ветеранів комплексних послуг;
моніторинг на території громади стану дотримання прав і свобод ветеранів та членів сімей ветеранів; дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту ветеранів та членів сімей ветеранів, зокрема трудових гарантій ветеранів, які мобілізовані, зайнятості та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, забезпечення послугами у сфері охорони фізичного та психічного здоров’я, здобуття освіти, реалізації планів та заходів у сфері фізкультурно-спортивної реабілітації, забезпечення житлом; стану реалізації наявний регіональних (державних або міжнародних) програм розвитку підприємницької діяльності ветеранів, грантових програм, які орієнтовані на інвестування підприємництва для ветеранів.
Також нове управління організовує санаторно-курортне лікування осіб з інвалідністю, зокрема тих людей, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також виплату грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям населення відповідно до законодавства.
Управління, серед іншого, здійснює нагляд за наданням особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих військовослужбовців, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей таких осіб, Захисникам і Захисницям України, членам сімей загиблих (померлих), безвісти зниклих за особливих обставин Захисників і Захисниць України та ветеранів війни, сім’ям з дітьми та іншим громадянам пільг та компенсацій, установлених законодавством.
Минулого тижня представники ветеранської спільноти Слобожанщини з подивом довідалися, що при Харківській обласній військовій адміністрації оперативно й таємно створена Рада захисників.
Велика кількість ветеранських і волонтерських організацій, що реально діють у місті та області з 2014 року, виявилися не обізнаними щодо цієї ініціативи обласної адміністрації. Представники жодної з них не володіють інформацією про створення такої ради.
Згодом виявилося, що адміністрація й Управління у справах ветеранів ХОВА вирішили піти «революційним шляхом» і, замість ветеранів та ветеранських об’єднань, які вже довгий час й ефективно діють – залучити до ради Захисників людей із територіальних громад області за одними їм зрозумілими принципами.
27 листопада за підписом виконуючої обов’язки начальника Управляння Вікторії Кравченко до територіальних громад було направлено листи такого змісту: «…терміново у дводенний термін надати пропозиції щодо кандидатури громадської організації, які в громаді опікуються питаннями підтримки захисників і захисниць України, для включення до складу ради». Не кандидатури захисників і захисниць, а тих, хто опікується питаннями їхньої підтримки! Але ж тоді виникає логічна пропозиція: назвою цього утворення в такому випадку треба зробити «Рада опікунів захисників».
У зв’язку з черговим ігноруванням і приниженням чиновниками ветеранської спільноти Слобожанщини, ГО «Спілка ветеранів АТО» звернулася до начальника ХОВА Олега Синєгубова із запитом на отримання інформації. У запиті сформульовано чотири найважливіших питання, що стосуються ситуації, яка виникла:
1. Який склад Ради захисників Харківщини на теперішний час?
2. Які були критерії відбору та затвердження кандидатів до Ради захисників Харківщини та в якій Програмі це закріплено?
3. Чому не було оголошено через ЗМI або іншим способом, місцевим ветеранським громадським організаціям про створення Ради захисників Харківщини – зокрема всім тим, хто зареєстрований у Харківський області?
4. За iнiцiативи якого органу виконавчої влади України було прийняте рішення про утворення Ради захисників Харківщини?
Тепер протягом установленого законом терміну ветеранські організації Слобожанщини чекають від чиновників відповіді. Чи просто відписки? Бо якщо влада до цього часу ігнорувала ветеранську спільноту, хто їй завадить і надалі так само до неї ставитися?!
