Припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів:

• безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін;
• грошова компенсація відпустки особі.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши зразкову справу за позовом військовослужбовця до військової частини.

Суть позову полягає у тому, що відповідач не провів із позивачем розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, передбаченої Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у період з оголошення мобілізації.

У зв’язку з настанням особливого періоду позивач не мав змоги скористатися додатковою відпусткою із збереженням заробітної плати. Тож просив визнати бездіяльність військової частини протиправною та зобов’язати нарахувати й виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Відповідач мотивував відмову тим, що позивач не набув відповідного права на отримання грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку, оскільки ч. 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» припинено надання військовослужбовцям додаткової відпустки.

Верховний Суд задовольнив вимоги позивача в повному обсязі, зазначивши, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач протиправно не провів з позивачем усі необхідні розрахунки щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2015 по 2018 роки.

Колегія суддів КАС ВС зазначила, що всі особи мають гарантоване право на рівний та ефективний захист від дискримінації за будь-якою ознакою, будь-який необґрунтований неоднаковий підхід законом заборонений. Порівняно з іншими особами, які набули статус учасника бойових дій і не проходили військову службу, позивач мав таке ж право на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки.

Верховний Суд взяв до уваги те, що спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки у зв’язку зі звільненням позивача виникли в особливий період, у який з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.

Відповідно до ч. 8 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі невикористання військовослужбовцями (які зазначені у абз. 1 і 2 ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») щорічної основної або додаткової відпустки у рік звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Верховний Суд зазначає, що норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

Рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18 (адміністративне провадження № Пз/9901/4/19) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81798649

Уряд унормував питання нарахування до вислуги років у пільговому обчисленні (один місяць за три) часу служби протягом якого військовослужбовець брав участь в операції Об’єднаних сил.

22 травня 2019 року на засіданні Уряду прийнято постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», згідно з якою порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, а також членам їхніх сімей, визначений постановою Кабміну від 17.07.1992 р. № 393, приведено у відповідність до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Нормативно-правовим актом забезпечується право на зарахування до вислуги років у пільговому обчисленні (один місяць за три місяці) часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також доповнено порядок обчислення вислуги років новоствореною силовою структурою – Службою судової охорони.

Посилання на повні тексти нормативних документів з питань грошового, речового, житлового та соціального забезпечення можна знайти на сторінці сайту «Норми забезпечення військовослужбовців» .

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, учасники війни мають право на «першочерговий поточний та капітальний ремонт жилих будинків і квартир».

* п. 14 ч. 1 ст. 12; п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», далі — Закон)

На позачерговий безплатний капітальний ремонт жилих будинків і квартир, а також першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир мають право особи з інвалідністю внаслідок війни (п. 8 ч. 1 ст. 13 Закону), особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:

• нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні;
• Герої Радянського Союзу;
• повні кавалери ордена Слави;
• особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу»;
• Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Другої світової війни (ч. 10 ст. 16 Закону).

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 15 Закону на позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир — особи, на яких поширюється чинність Закону, перелічені в статті 10, зокрема, сім’ї загиблих учасників бойових дій або померлих внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або під час військової служби.

Отже, безплатно відремонтують житло (будинки, квартири) лише тим ветеранам війни, 1) які мають інвалідність унаслідок війни та прирівняним до них особам, та 2) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Безплатно відремонтувати житло (тільки будинок, а не квартиру) ще зможуть особам, які перелічені в статті 10 зазначеного вище Закону (наприклад, будинок, де мешкають члени сім’ї загиблого воїна).

Процедуру реалізації безплатного ремонту житла для ветеранів війни встановлено «Порядком проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 565.

Що для цього потрібно:

• особа має бути зареєстрована та постійно проживати в будинку/квартирі, які підлягають ремонту;
• будинок/квартира повинні бути приватною власністю особи, яка має право на пільгу.

Площа, на якій може проводитись безплатний ремонт, — 21 кв. м. Якщо в будинку/квартирі зареєстровані та проживають кілька осіб, які мають право на пільгу, кожна з таких осіб має право на проведення ремонту на площі до 21 кв. м.

Безплатний ремонт може проводитись один раз на 10 років.

Необхідні документи:

• копія посвідчення УБД/особи з інвалідністю внаслідок війни/іншої категорії, яка має права на цю пільгу;
• копії основних сторінок паспорту;
• копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
• довідка про склад сім’ї з ЖЕО, керуючої компанії;
• довідка з попереднього місця проживання про невикористання права на безплатний ремонт будинку/квартири протягом останніх 10 років (для осіб, які за новим місцем проживання мешкають у будинку/квартирі менш як 10 років);
• заява.

Як отримати пільгу

• Подати заяву та документи до органу виконавчої влади або до міської районної/сільської ради.
• Протягом місяця з дня подання документів орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів ЖЕО, ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт, органу технічної інвентаризації та інших.
• Комісія проводить обстеження будинку/квартири у присутності заявника.
• Після обстеження комісія складає перелік, визначає види і обсяги робіт. Складаються дефектний акт, кошторисний розрахунок. Визначається загальна вартість ремонту.
• Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за поданням комісії приймає рішення щодо обсягу робіт та виділення коштів. Рішення зміні не підлягає.

Безплатний ремонт передбачає:

1. У будинках:

1.1. ремонт/заміну зношених елементів: конструкцій даху; віконних рам, дверних коробок і полотен; підлоги;

1.2. ремонт, заміну пошкодженої покрівлі;

1.3. ремонт, переобладнання кухонних плит, печей і димоходів до них; заміну печей на котли для обігріву житлових приміщень;

1.4. ремонт, заміну пошкодженого технічного обладнання, що використовується в системах водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання, центрального (місцевого) опалення та інших внутрішньобудинкових (внутрішньоквартирних) мережах;

1.5. ремонт, заміну не придатних до експлуатації газових приладів (плит, колонок, водонагрівачів), електроплит;

1.6. ремонт, заміну сантехнічних приладів (ванн, унітазів, умивальників, мийок);

1.7. ремонт електромережі із заміною арматури (вимикачів, розеток тощо), не придатної до експлуатації;

1.8. ремонт штукатурки, стін, стелі, перегородок;

1.9. ремонт дверей із заміною окремих частин, ремонт стулок віконних рам;

1.10. роботи із внутрішнього опорядження будинку без підвищення наявного рівня благоустрою — відновлення штукатурки, фарбування, часткова заміна облицювальної плитки, передбаченої проектом будівництва, обклеювання звичайними шпалерами;

1.11. роботи із зовнішнього опорядження одноповерхових одно-квартирних житлових будинків — відновлення штукатурки, облицювання, фарбування, ремонт і заміна пошкоджених водостічних жолобів;

1.12. ремонт вимощення, сходів.

2. У квартирах:

2.1. ремонт/заміну зношених елементів: віконних рам, дверних коробок і полотен; підлоги;

2.2. ремонт, переобладнання кухонних плит, печей і димоходів до них; заміну печей на котли для обігріву житлових приміщень;

2.3. ремонт, заміну пошкодженого технічного обладнання, що використовується в системах водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання, центрального (місцевого) опалення та інших внутрішньоквартирних мережах;

2.4. ремонт, заміну не придатних до експлуатації газових приладів (плит, колонок, водонагрівачів), електроплит;

2.5. ремонт, заміну сантехнічних приладів (ванн, унітазів, умивальників, мийок);

2.6. ремонт електромережі із заміною арматури (вимикачів, розеток тощо), не придатної до експлуатації;

2.7. ремонт, заміну пошкодженого покриття підлоги;

2.8. ремонт штукатурки, стін, стелі, перегородок;

2.9. ремонт дверей із заміною окремих частин, ремонт стулок віконних рам;

2.10. роботи із внутрішнього опорядження квартири без підвищення наявного рівня благоустрою — відновлення штукатурки, фарбування, часткова заміна облицювальної плитки, передбачена проектом будівництва, обклеювання звичайними шпалерами.