22 березня гібридні збройні формування Російської Федерації тричі порушили режим припинення вогню. Усі обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”: неподалік Водяного з 82-мм мінометів випущено 5 мін, поблизу Павлополя обстріл здійснили з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, стрілецької зброї та в районі населеного пункту Березове – зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберних кулеметів.
Підрозділи Об’єднаних сил застосовуючи наявні вогневі засоби дали збройним формуванням Російської Федерації адекватну відповідь. За підтвердженими даними розвідки, втрати гібридних російсько-окупаційних військ за минулий тиждень склали:
– загиблі – 13 осіб;
– поранені та травмовані – 22 особи.
Також російські окупанти втратили міномет калібру 120 мм без можливості його відновлення та два автомобіля типу Урал.
Припинено пропуск через лінію розмежування осіб та транспортних засобів в районі проведення операції Об’єднаних сил. Такі заходи запроваджені з метою недопущення поширення коронавірусної інфекції.
Проте, враховуючи виняткові обставини у зв’язку з критично важливими життєвими ситуаціями, було прийнято 35 індивідуальних рішень щодо пропуску громадян через КПВВ.
У подальшому, на період дії обмежень, пропуск осіб через лінію розмежування буде можливий лише за надзвичайних обставин гуманітарного характеру та наявності відповідних підтверджуючих документів.
Об’єднані сили продовжують непохитно виконувати бойові завдання щодо захисту Українського народу.
Військкомати розпочали оповіщення резервістів бригад територіальної оборони для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції, причому платити за це держава не планує.
Як стало відомо Ukrainian Military Pages із власних джерел у військовому командуванні, відповідне розпорядження видане командувачем Сухопутних військ 20 березня:
«Здійснити контрольне оповіщення резервістів та військовозобов’язаних, призначених у команди військових частин територіальної оборони, під час якого визначити осіб, які погоджуються на добровільній (безоплатній) основі приймати участь у здійсненні заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби», – йдеться у розпорядженні.
Загалом планується залучити біля 10 тисяч резервістів, це особовий склад медичних пунктів та по два взводи від кожного зі 150 батальйонів територіальної оборони 25 бригад тероборони Сухопутних військ. Резервістів та військовозобов’язаних залучатимуть шляхом призову на позапланові навчальній збори, які мають розпочатися за окремим розпорядженням.
Не зрозуміло чому резервісти боротимуться з епідемією безоплатно, і як в такому випадку призиватимуть працюючих, адже підприємству держава має компенсувати зарплатню працівника. Щодо персоналу медпунктів – для них прийдеться призивати резервістів-медиків, які працюють у цивільних лікарнях і ймовірно й так залучені до протиепідеміологічних заходів.
Варто зауважити, що завдання територіальної оборони визначені статтею 18 Закону України «Про оборону України» і серед них немає пов’язаних з епідеміями чи надзвичайним станом:
Стаття 18. Територіальна оборона України.
Територіальна оборона України є системою загальнодержавних воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період із завданнями:
– охорони та захисту державного кордону;
– забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил);
– охорони та оборони важливих об’єктів і комунікацій;
– боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями;
В рамках проведення обмежувально-карантинних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню в Україні коронавірусної інфекції, задля підтримання громадської безпеки та порядку, з 22 березня 2020 року, у населених пунктах та військових гарнізонах розпочнеться спільне патрулювання посиленими нарядами Військової служби правопорядку Збройних Сил України, що діятимуть у взаємодії з працівниками Національної поліції та військовослужбовцями Національної гвардії України.
Про це повідомляється на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України.
Командуванням військових гарнізонів ЗС України вжито вичерпних заходів щодо забезпечення особового складу, який залучатиметься до патрулювання, засобами захисту, антисептичними та дезінфекційними речовинами.
21 березня збройні формування Російської Федерації продовжили порушувати режим припинення вогню і обстріляли наші позиції 10 разів.
У районі відповідальності ОТУ “Схід” було зафіксовано п’ять обстрілів:
– в районі населеного пункту Мар’їнка двічі обстріляли з гранатометів різних систем та стрілецької зброї;
– поблизу Красногорівки зі станкового протитанкового гранатомета зробили 6 пострілів;
– поруч з Новотроїцьким та неподалік Водяного обстріл здійснили з ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
П’ять обстрілів було здійснено у районі відповідальності ОТУ “Північ”:
– двічі поблизу Новотошківського – з 82-мм мінометів випущено 8 мін;
– поруч з Новгородським – з мінометів калібру 120 мм випущено 15 мін;
– неподалік Попасної – зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберних кулеметів;
– в районі населеного пункту Новолуганське – з міномета калібру 82 мм випущено 3 міни, обстріл також вівся з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
Вчора, 21 березня, внаслідок ворожих обстрілів наших позицій «гібридними військами» один військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення.
Підрозділи Об’єднаних сил, використовуючи наявні вогневі засоби, дали збройним формуванням Російської Федерації адекватну відповідь.
З початком цієї доби російські окупаційні війська вогневої активності не проявляли.
21 березня 2014 року вже в окупованому Росією Криму кілька десятків курсантів севастопольської Академії військово-морських сил ім. Нахімова заспівали гімн України, коли в їхньому виші зрадники змінювали синьо-жовті прапори на триколори.
Близько двох десятків курсантів заспівали гімн України — і відразу ж стали одним із символів вірності Україні.
Щоб заглушити спів курсантів у динаміках на повну гучність увімкнули урочисту музику. Доспівавши, курсанти віддали честь, поплескали одне одного по плечі і повернулися в корпус.
Всю «кримську весну», з 23 лютого до 16 березня 2014 року, курсанти академії простояли на постах. На півострові тоді події змінювалися мало не щодня. 27 лютого в Криму вперше з’явилися російські військовослужбовці у формі без розпізнавальних знаків — їх називали «зеленими чоловічками». Вони блокували українські військові частини, але зброю не використали. Через це російська пропагандистська преса називали їх «ввічливими людьми».
Академію ім. Нахімова теж блокували: російськими кораблями з моря і «уралами» з суші.
Після «псевдореферендуму» курсантів академії почали умовляти залишитися на півострові. Їм обіцяли стипендію у 800 доларів, в той час як курсанти отримували 208 гривень (26 доларів за курсом 2014 року).
20 березня в академії змінилося командування. Тим, хто вирішив повертатися на материкову частину України, наказали залишатися в кубрику. Більшість курсантів вийшла на урочисте шикування. Під звуки гімну України зняли прапори. Коли на флагштоки, вже під гімн Росії, почали чіпляти російській триколор і Андріївський прапор, курсанти вибігли з кубрика і почали співати Гімн України.
За тиждень курсантам сказали забиратись геть з академії. Хлопці зібрали гроші, зняли квартиру в Севастополі і жили там. Нове керівництво академії виділило для них невеликий плац і зобов’язало приходити щоранку відзначатися, але дозволили підіймати свій, український прапор.
4 квітня дві сотні курсантів академії Нахімова виїхали з Криму. В Одесі курсантів спершу розподілили у військову академію, яка займається більше сухопутними професіями. Після цього передислокували до Національної морської академії.
Викладачів разом із курсантами з Криму вийшло мало.
Під час анексії Криму більшість українських військовослужбовців і правоохоронців, які служили там, перейшли на бік Росії і залишилися на півострові. З 20 тисяч силовиків, які склали присягу на вірність Україні, на материк повернулися тільки 6 тисяч: кожен третій. Серед них і 200 курсантів севастопольської Академії військово-морських сил ім. П.С.Нахімова.
Цю бойову машину створювали як продукт суто ізраїльської оборонки. Перша версія збудована на базі танка «Меркава» Mk1, але дуже швидко ізраїльські військові перейшли до ідеї БТР на шасі досконалішого танка «Меркава» Mk4 із силовим блоком, запозиченим від версії Mk3.
Бронетранспортер Namer відрізняється класичною компоновкою. У передній частині корпусу розташований двигун, за ним – робочі місця екіпажу бойової машини, у складі якого три особи: командир, механік-водій і оператор озброєння. Далі – десантне відділення, розраховане на перевезення 8–9 бійців у повному екіпіруванні. Для виходу з БТР вони використовують апарель, що опускається, з гідравлічним приводом у кормі. Екіпаж залишає машину через люки в даху корпусу.
Основна особливість Namer – недосяжний для техніки подібного класу рівень захисту. Збудований на базі «Меркави» бронетранспортер спеціально адаптований під перевезення солдатів із максимально можливим захистом. Виграш щодо ваги від демонтажу башти з гарматним озброєнням пішов на посилення бронювання. За словами ізраїльського генерала Ярона Лівната, БТР має важче бронювання, ніж танк «Меркава» Mk 4, на базі якого він і збудований. Загальна вага Namer перевищує 60 тонн.
Це один із небагатьох бронетранспортерів у світі із протиснарядним бронюванням лобової проєкції. За словами ізраїльських бійців, БТР та його екіпаж переживуть влучання протитанкових ракет «Корнет» і «Фагот» під час попадання у «лоб». А з бортів і даху він надійно захищений від ураження гранатами РПГ-7. При цьому конструктори подбали і щодо протимінного захисту, передбачивши днище V-подібної форми. Елементом протимінного захисту десанту є і сидіння, виконані на спеціальній підвісці і не прикріплені до днища. З 2016 року всі нові бронетранспортери Namer постачають в армію тільки зі встановленою системою активного захисту Trophy ізраїльського виробництва. Це ще збільшує захищеність і живучість на полі бою.
Бронетранспортер приводить у рух дизель потужністю 1200 к.с. – такий, як на «Меркава» Mk 3. На більшості БТР встановлено американський V-подібний 12-циліндровий дизель повітряного охолодження Teledyne Continental AVDS- 1790-9AR. Потужності двигуна достатньо, щоб розігнати важкий бронетранспортер до 60 км/год на шосе. Запас ходу – 500 км. Попри велику вагу, він вирізняється хорошою питомою потужністю – 20 к.с. на тонну, тому Namer досить маневрений.
Як основне озброєння на Namer встановлено дистанційно керований модуль озброєння Katlanit (RCWS). Зазвичай комплектують великокаліберним 12,7-мм кулеметом M2HB Browning (боєзапас 200 набоїв), також доступні варіанти з установкою єдиного 7,62-мм кулемета FN MAG або 40-мм автоматичного гранатомета Mk. 19. Додатково на люку командира на спеціальній штировій опорі можуть встановити 7,62-мм кулемет FN MAG з ручним керуванням. По бортах БТР у кормовій частині є шестиствольні пускові установки для відстрілу димових гранат.
Одна з останніх модернізацій БТР Namer – варіант з баштою із 30-мм автоматичною гарматою Mk44 Bushmaster II, яка є на багатьох зразках техніки. З таким озброєнням спроможності машини суттєво зростають. Башта – дистанційно керована, без екіпажу, а в корпусі відсутнє підбаштове відділення й інші системи, тому корисний об’єм десантного відділення не постраждав.
Інший варіант посилення бойових можливостей Namer – розміщення на сучасних ПТРК. У 2018 році Ізраїль опублікував відеозаписи пусків ПТКР «Гіль», включених до складу бойового модуля бронетранспортера. Відмінна їх особливість – пускова установка укрита в башті і піднімається тільки в момент пуску. Цей варіант розміщення захищає ПТРК від ураження осколками снарядів і мін, а також кулями й снарядами малого калібру. У разі визначення екіпажем цілі для ураження, контейнер ПТКР піднімається зі спеціально обладнаної ніші, а опісля знову повертається на місце.
Колись українці у 14 столітті частково уникнули чуми і не мали такого мору, як у Європі, де чума косила сотнями тисяч.
Так могло б статися в Україні і зараз з коронавірусом. Чудом, на нашу Богом бережену землю, епідемія докотилася чи не останніми. Ми могли б уникнути масових заражень і відбутися легким переляком, якби не одне але.
І це АЛЕ криється у спецрейсах літаків, які привозять українців з-за кордону. Привозять з епіцентрів коронавірусної інфекції. Цих українців мали би помістити на карантин, як тих “перших ластівок” у Нових Санжарах. Треба було б, аби кожна область забирала з літака своїх, попередньо підготувавши місця ізоляції для таких пасажирів, поміщати їх у себе на карантин, і лише дочекавшись результатів обстежень, відпускати здорових.
Натомість, цих українців, потенційних рознощиків, відпускають прямо з аеропорту їхати далі Україною, громадським транспортом, контактуючи з усіма навколо. Та й дома вони продовжують бути активними контактерами. Їх не ізолюють від інших.
В аеропорту їм прикладають градусника до лобика – і відпускають їздити Україною. І що той градусник дасть? Якщо його прикласти до лоба людини, яка вже випила жменю жарознижувальних засобів, або до лоба тих, хто заражений, є носієм, але в кого ще не проявилися ознаки хвороби. Приклали – гуляй. Звідки приїхав? З епіцентру заражень? Пофіг. Іди собі. Засівай.
У мене питання, це спеціально так зроблено? Навмисне, щоб ми НЕ уникнули епідемії?
Служба безпеки України викрила та блокувала масштабний механізм постачання військової продукції для авіатехніки вітчизняних оборонних підприємств до Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ.
У межах багатоходової операції оперативники спецслужби встановили, що до функціонування оборудки причетні понад 20 учасників. Організатори задіяли комерційні структури, у тому числі фіктивні, в Україні, країнах ЄС та РФ. Серед учасників угруповання були, зокрема, представники кримінальних кіл, які займаються контрабандою.
За реквізитами фіктивних українських та російських комерційних фірм ділки закуповували на підприємствах Укроборонпрому продукцію військового призначення. За інформацією слідства, для проведення цих оборудок зловмисники залучали посадовців МО України, які відповідають за так звану «військову прийомку». Потім незаконно придбану військову продукцію вони контрабандою переправляли до РФ поза пунктами митного контролю.
Організатори оборудки також задіяли інструмент фіктивної зовнішньоекономічної діяльності. Військову продукцію підприємств Укроборонпрому з оформленням усіх необхідних дозвільних документів ділки офіційно переміщували до країн ЄС, звідки за підробленими документами реекспортували до РФ.
У ході спецоперації співробітники СБ України затримали одного з активних учасників злочинної групи на території Дворічанського району Харківської області під час спроби незаконного переміщення товарів військового призначення поза пунктами митного контролю. З позашляховика зловмисника правоохоронці вилучили 11 електромагнітних пристроїв, що використовуються для комплектування російської авіаційної техніки, а також 64 інфрачервоних патрона, призначених для захисту російських літаків від керованих ракет.
Проведено понад 30 обшуків за місцями роботи і мешкання фігурантів справи, місцями зберігання товарів військового призначення на території Харківської та Миколаївської областей. Під час слідчих дій вилучено продукцію військового призначення, документи офшорних та фіктивних компаній, банківські платіжні картки, а також кошти, можливо здобуті злочинним шляхом.
Наразі двом учасникам групи слідчі Управління СБУ в Харківській області повідомили про підозру за ч. 2 ст. 201 (контрабанда) Кримінального кодексу України. Готуються повідомлення про підозру іншим учасникам групи за статтями 263, 333, 201 КК України.
Тривають слідчо-оперативні дії.
Операція з викриття та блокування протиправної діяльності проводилась співробітниками Головного управління по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю Служби безпеки України спільно з Управлінням СБУ у Харківській області під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області.
Російські терористи на Донбасі почали масово покидати свої позиції, у зв’язку з чим у лавах окупантів спостерігається серйозна нестача кадрів.
Як повідомляється на сайті Міністерства оборони України, про ці факти стало відомо Головному управлінню розвідки.
“У з’єднаннях та частинах 1 (Донецьк) і 2 (Луганськ) АК ЗС РФ тривала ротація командного складу кадрових російських офіцерів. У процесі прийняття-передання посад новопризначеними командирами підрозділів виявлено численні факти незаконної відсутності російських найманців, які протягом цього року самовільно покинули місце служби, а за даними обліку нібито перебувають у відрядженнях, на лікуванні та відпустках”, – йдеться у зведенні.
У зв’язку з наростанням некомплекту особового складу командування російських окупаційних військ намагається терміново усунути виявлені проблеми. Насамперед у підрозділах, які виконують завдання на лінії зіткнення.
Зокрема, окупаційні адміністрації активізували агітаційну та рекрутерську роботу в тилових районах тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях із призову на військову службу.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше розвідка повідомила, що в лавах терористів “Л/ДНР” почастішали випадки масового дезертирства через відсутність ротації, яку російські куратори намагаються виправдати заходами боротьби з коронавірусом.
Їхній досвід індивідуальної підготовки бійців, практики захисту важливих об’єктів та контрдиверсійної боротьби активно вивчають в інших регіонах України. А торік в Естонії вони здивували закордонних армійців креативністю підходів до військової справи. Все це і багато іншого можна розказати про окремий батальйон територіальної оборони Зміївського райвійськкомату окремої бригади ТрО Харківщини, де побував кореспондент АрміяInform.
Об’єднані патріотизмом
Весна 2014-го. У регіоні виникла складна соціально-політична ситуація. І саме в цей період у місті Зміїв під Харковом десятки чоловіків віком 30-50 років створили дружину самооборони, вирішивши протистояти можливій появі окупантів і проявам сепаратизму. Серед них був і нинішній командир окремого батальйону тероборони майор Олексій Шелест.
− Ми тоді були, немов партизанський загін: без зброї, спорядження й не мали чіткого плану дій, − пригадує офіцер. − Половина бійців – мешканці Харкова, інші – із маленьких селищ Зміївського району. Здебільшого, волонтери, підприємці, фермери й колишні армійці.
Комбат не приховує, що тоді було чимало тих, хто мріяв про великі російські пенсії й дешевий бензин за рублі. Навіть серед чиновників райдержадміністрації, до яких вони постійно зверталися по допомогу. Зустрічалися і противники створення їхнього загону самооборони.
Військкомати тоді повністю займалися мобілізацією, тому підготовку ми організували самі. За власний кошт придбали форму й елементи бойової екіпіровки. Навіть старенький УАЗ дістали. І звернулися до командирів військових частин та правоохоронних органів із проханням відрядити до нас інструкторів. Шукали фахівців і серед колишніх десантників, розвідників. І поступово стали схожі на військове формування, − розповів військовий.
Олексій Шелест тоді перебував у запасі, але свій досвід, набутий ще під час служби в підрозділі спецпризначення, охоче передавав друзям по загону. При цьому, тверезо оцінюючи свої малі можливості, акцент ставили на контрдиверсійній і диверсійній боротьбі. Як гадюка, що і нині є на шевроні підрозділу, вчилися болісно уражати ворога.
«Під крилом» військкомату
У 2015-му при Зміївському райвійськкоматі офіційно створено роту охорони та окремі загони тероборони.
Тоді ми стали існувати офіційно, отримали підтримку військової установи і місцевої влади. Наші практичні заняття стали глибокими, з’явилась змога проводити стрільби на полігонах. Почали проходити перепідготовку в навчальних центрах ЗС України.
Місцем тимчасового розміщення загону ТрО стала територія однієї з баз відпочинку за межами населеного пункту, а поруч із нею – чимало простору для польових занять.
Мені тоді запропонували офіцерську посаду в нашому РВК. Я погодився і став займатися територіальною обороною на професійному рівні. Та, на жаль, старі проблеми з матеріально-технічним забезпеченням і правовим статусом бійців ТрО залишалися. Проте наш патріотичний запал допомагав обходити, або просто не помічати труднощі, − говорить майор Олексій Шелест.
Один із бійців загону, сержант запасу Мирослав Лукавенко пригадує ті часи: «Нові можливості «під крилом» військкомату дозволили вийти на вищий рівень. Ставши на крок ближче до військової майстерності, деякі воїни ТрО, як я три роки тому, підписали контракт із Збройними Силами. А потім уже з бойовим досвідом повернулися у підрозділ. Зазначу, що відтоді до нас прийшло чимало демобілізованих бійців.
Від загону до батальйону
Влітку 2018-го на базі загонів тероборони сформовано окремий батальйон ТрО. Новостворений колектив розширив зону відповідальності зі Зміївського ще на 4 райони Харківщини, де розташовані десятки важливих об’єктів і стратегічних шляхів.
Майже щосуботи збираємося в пункті постійної дислокації і займаємося військовою справою, як кажуть, на всі сто. І міркуємо про гідну зміну. Тому активно займаємося військово-патріотичним вихованням молоді. Для цього підтримуємо тісні зв’язки майже з усіма місцевими школами, − продовжив комбат.
Тільки торік бійці ТрО провели майже три десятки різних заходів зі школярами. У результаті, кілька тисяч юних українців більше дізналися про надання першої меддопомоги пораненому, ознайомилися з тактичними діями в складі розвідгрупи, поводженням зі зброєю тощо.
− Цього року вже двічі залучалися до зборів із вихованцями місцевих осередків Українського скаутського руху «Пласт» і «Джура». А після завершення противірусних заходів плануємо провести в регіоні низку польових занять із юнаками й дівчатами. Навіть бойові стрільби хочемо організувати з майбутніми захисниками України, − уточнив офіцер.
Яким би не був напруженим робочий день майора Шелеста, він завжди знаходить час на спілкування із відвідувачами райвійськкомату. Під цигарку та анекдот розповідає про батальйон і наголошує на важливості їхніх завдань. Так поступово він розширює коло побратимів.
До вишколу залучаються і спецпризначенці
У серпні-вересні 2018-го батальйон ТрО успішно склав своєрідний іспит, коли на його базі провели перші збори з практичним призовом сотні військовозобов’язаних. Хлопці й дівчата залишили основну роботу, щоб покращити навички з вогневої, інженерної, тактичної, спеціальної, медичної і інших видів підготовки. Зрештою, десятки військовозобов’язаних підписали контракт на проходження служби в резерві.
− Особлива увага під час подібних практичних вишкілів приділяється підготовці керівного складу батальйону та підрозділів, − каже майор Шелест. – Також, як і на початку бойових дій на Донбасі, продовжуємо залучати армійських фахівців до індивідуальної підготовки чи польових виходів.
Приміром, торік у серпні на базі полігона Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» бійці ТрО сходили в розвідку, навчилися робити засідку і бути непомітними в тих місцях, де, здавалося б, сховатися ніде.
Тоді інструкторами стали військовики однієї із частин Сил спеціальних операцій, які в Східних регіонах відбирали рекрутів.
− Справжні профі показали, як малими силами можна перемогти великий ворожий підрозділ, − розповів резервіст Олексій Муштай. – Вони поділилися деякими таємницями, а потім прийняли умовні заліки в бійців тероборони. Звісно, за кілька занять хлопці не досягли армійських висот, як наші гості. Проте бажання вчитися чомусь заради захисту України в нас «запалало» ще більше.
Тоді спецпризначенці провели майстер-класи й поділилися методикою проведення занять, щоб бійці ТрО змогли вчити інших.
Участь у перших міжнародних навчаннях
За словами командування батальйону, особовий склад періодично направляють на курси підвищення кваліфікації. Ці навчання проводять на базі провідних військових вишів.
− В інших батальйонах ТрО також є чимало цікавого та корисного. Тому активно обмінюємося напрацюваннями – направляємо своїх позаштатних інструкторів до них, а вони − кращих до нас, − повідомив майор Олексій Шелест.
До речі, захисники України зі Змієва набули й першого закордонного досвіду. Зведений підрозділ батальйону залучали до міжнародних навчань армій країн-членів НАТО в Естонії «Весняний шторм-2019».
Як пригадує резервіст Олексій Муштай, там вони продемонстрували досить високий рівень підготовки, що підтвердили іноземні колеги.
− Після презентацій і спільних занять ми виступили в ролі ворожих диверсантів, отримавши завдання діяти на певній території. Тоді нам удалося трохи «поганяти» по лісах естонських військових, і ми побачили деякі слабкі сторони їхньої тероборони, − говорить боєць ТрО.
До заслуг військового колективу майор Олексій Шелест відносить і те, що нині вже підписано понад 80 контрактів на проходження служби у військовому резерві.
− Поступово кількість наших бійців збільшується, а їхній середній вік – молодшає. Патріотичні настрої серед молоді зміцнюються, а місцеві, побачивши, як живуть люди на окупованій території, вже не прагнуть перейти на російські рублі. Тож певної перемоги на локальному рівні вже досягли і цим дуже пишаємося, − підсумував комбат.
Зміївський батальйон тероборони може вразити ворога, як гадюка на його шевроні.
