Кабінет міністрів України виділив додатково 400 млн грн на придбання житла для ветеранів у 2024 році. Додаткові кошти нададуть можливість Мінветеранів забезпечити виплату грошової компенсації для придбання житла у цьому році ще для 186 осіб.
Про це повідомила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, передає Мілітарний.
У міністерстві зазначають що кошти будуть направлені на рахунки отримувачів протягом поточного місяця.
Таким чином, завдяки додатковим коштам на забезпечення житла ветеранам у цьому році було виділено рекордні 10,5 млрд грн. Це дозволить забезпечення власними оселями 4 619 ветеранів та їхніх родин.
Фінансування на придбання житла можуть отримати:
особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, а також члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць;
особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також члени сімей загиблих (померлих) таких ветеранів;
ВПО, які брали участь в АТО/ООС і визнані учасниками бойових дій або особами з інвалідністю внаслідок війни III групи.
Станом на 1 грудня 2024 вже виплачено грошову компенсацію 2 130 ветеранам, з них придбали житло 1 053 осіб.
Після отримання коштів ветерани та члени сімей загиблих самостійно обирають житло, яке бажають придбати. Воно може бути як на вторинному, так і на первинному ринку за умови, що його введено в експлуатацію.
Для отримання державної компенсації необхідно встати на квартирний облік за місцем проживання. Станом на березень 2024 року загальна черга становила 35 тис. ветеранів війни.
Команда ветеранів повернулася із нагородами зі змагань Кубка України серед ветеранів “Звитяга нескорених”. Переможна бронза далася їм важко, змагалися одразу у чотирьох дисциплінах — жим лежачи, веслування на тренажері, аеробайк та ривок гирі.
Цьогоріч Рівне представляли троє стронгменів — Володимир Климов, Євген Лисенко та Ігор Таргонський.
Як розповів журналістам Володимир Климов, змагання проводилися між групами з трьох учасників за першість країни серед ветеранів, а його команда була єдиною, яка представляла Рівненську область.
“Представників команд було по три чоловіки. Кількість команд з одного міста, району, області була необмежена. Окрім нас, з Рівненщини ніхто не був зареєстрований”.
“В запеклому бою вибороли ми бронзу за останнім етапом класифікації, тому що було чотири вправи. І в кожну праву всі три учасники були залучені, а результат просто сумувався. В остаточному кубку України, серед ветеранів, наша команда взяла бронзу”, — розповів Володимир Климов.
Як відбувалися змагання — дивіться у сюжеті Суспільного.
В Україні стартувала інформаційна кампанія за участі ветеранів російсько-української війни. На вулицях Києва, Одеси, Запоріжжя та Вінниці тепер можна побачити інформаційні борди з короткими історіями ветеранів, які знайшли підтримку на платформах Українського ветеранського фонду.
Як повідомили у Фонді, загалом допомогу вже отримали понад 49 тисяч ветеранів.
Артем Кичко — отримав грант у рамках програми #Варто. На кошти від Українського ветеранського фонду реконструював приміщення дитячого спортивного клубу для використання під спортивно-оздоровчий центр реабілітації ветеранів.
Олександр Манченко — Олександр Манченко розвиває проєкт із відновлення ветеранів «Танцюють всі». Як один із переможців грантової програми #Варто він отримав безоплатну консультацію щодо ведення бізнесу від провідних фахівців Київської школи економіки.
Володимир Довган — ще один переможець #Варто. Разом з дружиною ветеран започаткував артрезиденцію на базі гончарної майстерні для реабілітації побратимів.
Борис Бордюжа — ветеран, який звернувся на Гарячу лінію кризової підтримки та почув від психологів ті слова, які йому були необхідні в момент, коли опускалися руки.
Данило Мотильов — ветеран, який пройшов курс OSINT-аналітики.
Після закінчення війни в Україні кількість ветеранів може сягнути 5–6 мільйонів людей.
Такою оцінкою Мінветеранів поділилося під час презентації результатів загальнонаціонального опитування “Образ ветеранів в українському суспільстві” в Українському кризовому медіацентрі.
В Україні зареєстровано 1,2 млн ветеранів. За підрахунками відомства після завершення війни, їх кількість зросте до 5-6 млн осіб (включно з членами родини), і таким чином поняття «ветеран» набуде масового характеру.
Як свідчать результати опитування, у суспільстві надалі фіксуються найвищі показники довіри до військових.
У ніч проти 15 грудня 43-річний мешканець Запоріжжя накинувся на свого сусіда — 25-річного ветерана Дмитра Панкова. Конфлікт стався через паркомісце. Постраждалий отримав численні травми і нині перебуває у лікарні.
Про інцидент написали на сторінці благодійної організації «Рубіконі Волі».
Постраждалий — Дмитро Панков, ветерана війни, колишній боєць 110-ї бригади ТрО, а нині — волонтер. За словами авторів допису, бійка сталася на сходовому майданчику біля квартири ветерана.
“Через дріб’язковий конфлікт щодо паркомісця для авто Дмитро отримав численні травми, які тепер загрожують його життю та здоров’ю. Сусід не зупинився навіть після того, як Дмитро погодився переставити машину зранку. Нападник зламав йому щелепу, пошкодив скроневі кістки та навіть наніс ножове поранення.
Ця звіряча розправа відбулася на очах його дівчини, яка чула погрози виколоти очі ножем і благала нападника зупинитися. Дмитро зараз у лікарні, попереду — складна операція зі встановлення 8 титанових пластин”, — йдеться в дописі.
Благодійна організація також опублікувала жахливі світлини Дмитра після нападу сусіда.
Національна поліція Запорізької області підтвердила факт побиття ветерана. У пресслужбі поліції повідомили, що наразі відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.122 (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.
“Подія сталася у Дніпровському районі обласного центру. Один із учасників інциденту – 43-річний житель Запоріжжя — завдав опонентові тілесних ушкоджень. Потерпілого забрала швидка. На місці події працювала слідчо-оперативна група Запорізького районного управління поліції. Фігуранту готується повідомлення про підозру одразу після отримання висновку судово-медичної експертизи”, — йдеться в повідомленні правоохоронців.
26 грудня для ветеранів Рівного проведуть зустріч на тему грантових програм, кредитів та інших можливостей для започаткування власної справи. Учасники дізнаються про всі існуючі форми підтримки УБД та корисні інструменти для підприємництва, а також зможуть поставити запитання.
Про це інформує Рівненська обласна державна адміністрація.
Під час заходу своїм досвідом поділяться ветерани, які вже пройшли цей шлях та успішно займаються своїми проєктами.
Хто можу взяти участь?
захисники, які вже мають бізнес або тільки планують його відкрити;
члени родин захисників;
представники громадських організацій і органів влади.
Щоб долучитися, необхідно зареєструватися за посиланням.
20 грудня Кабінет Міністрів України погодив проєкт закону, який закріпить статус Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ). Документ пропонує визначити ЄДРВВ як єдину державну інформаційно-комунікаційну систему, призначену для ефективного збору, зберігання, обліку, оброблення та захисту даних про ветеранів війни та членів їхніх родин.
Проєкт Закону, розроблений Мінветеранів, буде переданий на розгляд до Верховної Ради України.
«Цей законопроєкт є надзвичайно важливим кроком для забезпечення роботи з даними ветеранів. Він дозволить підвищити ефективність надання послуг, спростити доступ до соціальних гарантій і забезпечити підтримку нашим Захисникам і Захисницям та їхнім родинам. Ми повинні працювати над тим, щоб жоден ветеран чи його рідні не залишилися без необхідної допомоги», – зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
На сторінках Харківської обласної громадської організації “Спілка ветеранів АТО” опублікували офіційне звернення щодо критичної ситуації в українському війську. Ветерани виступили із ініціативою переосмислити принципи ведення війни.
Далі текст офіційного звернення:
“Прийшов час реально оцінити ситуацію, яка склалася на фронті. На завершення третього року повномасштабного вторгнення ми бачимо дві реальності. Одна — це життя вищого військового керівництва, яке зручно пристосувалося до умов війни, а друга — це драматичні будні офіцерів і солдатів на передовій, передусім тих, хто пішов добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення.
Одні, мов напівбоги, кидають у топку війни тисячі життів, а інші, маючи вже не одне поранення, з останніх сил тримають фронт. Ми пам’ятаємо, як було на початку: ініціатива йшла знизу, дії військ були ефективні без зайвої бюрократії та самодурства, і був результат.
Зараз відчуття, що командування зацікавлене у безкінечній війні, бо для них це привілеї та матеріальний зиск, для інших військових це війна на два фронти — з ворогом і з “совковістю” в тилу.
В умовах недолугого керівництва військами, провальної мобілізації, гальмування виробництва озброєння необхідно негайно проводити зміни стратегії війни.
Можливо, варто спробувати зупинити активні бойові дії, щоб мати час:
повернути військовополонених,
провести зміну управління військами за натівськими стандартами,
отримати нові види озброєння,
і тоді повернутися до звільнення захоплених територій.
Громадська організація “Спілка ветеранів АТО” допомагає захисникам з 2015 року, і одним із видів безкоштовної допомоги є надання юридичних консультацій діючим військовослужбовцям, ветеранам, членам їхніх родин. Проєкт реалізується у співпраці з декількома адвокатськими об’єднаннями, зокрема одним із таких є «Керімов та Партнери». Кожного тижня до них на консультації записується близько 10 осіб.
Крім того, на Youtube-каналі адвокатського бюро доступні безкоштовні семінари, під час яких юристи надають відповіді на найпоширеніші запитання.
Основною проблемою, яку виділяє керуючий директор адвокатського бюро Алік Керімов, є труднощі, з якими стикаються ветерани при вирішенні пенсійних питань. Часто вони змушені самостійно збирати документи, оббиваючи пороги різних установ.
Наприклад, якщо у ветерана бракує трудового стажу, його направляють до ТЦК, але там заявляють, що це не їхня компетенція, і рекомендують звертатися до військової частини. У результаті ветеран змушений “бігати” між установами, як футбольний м’яч на полі.
Це принижує його гідність, адже поки він захищав батьківщину, працівники пенсійного фонду сиділи в комфортних кабінетах. Такий підхід до тих, хто ризикував своїм життям заради країни, є абсолютно неприйнятним і потребує негайного вирішення, зокрема розробки певного алгоритму на законодавчому рівні.
За словами Керімова також останнім часом до них за консультаціями звертаються родини зниклих безвісти. Люди не знають, які документи отримувати і які в них є права:
“Консультуємо, займаємося, допомагаємо, усна консультація безкоштовна, надаємо дорожні карти, дуже часто приємно чути від членів сімей загиблих військовослужбовців, коли вони кажуть, ми вам дуже вдячні, а то скільки ми де не були, ніхто нам не може роз’яснити, як нам бути?” — ділиться Алік Керімов.
Роман Лихачов — юрист Центру надання підтримки ветеранам, які також співпрацюють зі Спілкою ветеранів АТО, зазначає, що до їхньої приймальні часто звертаються ветерани та їхні родини з широким колом питань. Найпоширеніші з них стосуються:
Дотримання пільг для ветеранів;
Медичне забезпечення — зокрема, проходження військово-лікарських комісій. Бувають випадки, коли комісії не визнають хворобу, травму чи поранення пов’язаними з військовою службою або захистом батьківщини. У таких ситуаціях доводиться оскаржувати їхні рішення на рівні регіональних комісій;
Виплати при звільненні — це питання викликає багато суперечок;
Права родин загиблих ветеранів — зокрема, забезпечення пільг для членів їхніх сімей.
Ці проблеми свідчать про необхідність формування цілісної державної політики захисту прав ветеранів.
Роман Лихачов зауважує, що велика кількість звернень та судових справ вказує на системні недоліки, які потребують не лише розгляду в судах, а й змін на законодавчому рівні.
Наприклад, Харківський окружний адміністративний суд буквально перевантажений позовами від звільнених військових, діючих військовослужбовців та їхніх родин. Найчастіше позови стосуються перерахунку пенсій або виплат при звільненні.
Один із клієнтів Спілки ветеранів АТО Ігор Луганський звернувся до Центру надання підтримки ветеранам із потребою підтвердження отриманих діагнозів під час захисту Батьківщини:
“На початку він не вірив, що можна дійсно зробити, повʼязати з захистом Батьківщини його відповідні діагнози, але пройшовши довгий бюрократичний шлях ми отримали чудове рішення, і я дуже радий, коли ветеран розуміє, що він переміг у певному бюрократичному процесі, і він доказує іншим ветеранам, що не треба опускати руки, можна йти далі і результат буде”, — підкреслює Роман Лихачов.
За час існування Громадської організації було надано понад 20 тисяч консультацій. Про це розповідає юрист «Спілки ветеранів АТО» Діана Говʼяда:
“Наразі ми реалізовуємо проект “Права ветеранів” за підтримки Німецького фонду Маршала США. Отримати консультацію можуть ветерани як АТО, так і широкомасштабної війни 2022 року, а також члени їх родини, за умови попередньої реєстрації на сайті або за телефоном. Консультації проводяться щовівторка з 10:00 до 16:00 в офісі, а також щочетверга з 10:00 до 16:00 за телефоном або через месенджер. Права ветеранів — наш пріоритет”, — резюмує юрист.
Ветерани і влада… Біля двох років після початку повномасштабної війни ми звертали увагу на те, що суспільство не готове до зустрічі захисників із фронту, що влада не бажає належно працювати над цим питанням. І ось нарешті на третій рік повномасштабного вторгнення почалася показово-кипуча діяльність. Невже щось змінилося? Невже чиновники переглянули власну позицію й почали інакше сприймати тих, хто захищав їх ще з 2014-го?..
Звичайно, хотілося, щоб саме так і було. Але реальність і практика показують дещо інше… Приміром те, що пільги для ветеранів не завжди є пільгами, оскільки отримати їх може далеко не кожен учасник бойових дій чи ветеран, інвалід війни чи член родини загиблого… Що часто ветерани бувають непроінформовані щодо запровадження чи позбавлення їхніх прав… Що бувають випадки, коли ветеранська спільнота відверто ігнорується, а то й замінюється тими, хто до захисників не мають жодного відношення… У цій публікації ми висвітлимо лише деякі випадки, котрі ілюструють ставлення влади – законодавчої й виконавчої, центральної й регіональної – до ветеранів.
МАТИ ПРАВО ПРАВА НЕ МАТИ
У Харкові обласна влада, витрачаючи сотні тисяч бюджетних коштів, одне за одним влаштовує шоу. І приурочує їх в акурат до відвідин міста міністрами чи їхніми заступниками. Останній такий захід був присвячений отриманню ветеранами сертифікатів на придбання житла. Керівник області з гордістю заявив, що в цьому році такі сертифікати були видані аж 161 родині. Залишилося всього 22 ветерани, які отримають сертифікати в наступному році. І все! Перемога в окремо взятій області!
Нагадаємо, що це кошти не обласного бюджету! Це – державні кошти! І заслуга обласної влади полягає лише в тому, щоб передати отримане від держави конкретному ветерану.
Виникає питання: невже на Харківщині лише 183 родини, які потребують покращення житлових умов? Із понад 42,5 тисяч зареєстрованих ветеранів? Погодьтеся, дивний показник?!
– Я з родиною мешкаю у так званій гостинці, – розповідає інвалід війни другої групи, – тому потребую повноцінної ізольованої квартири. Мені розповіли, що таке право я маю. Довелося кілька місяців збирати довідки, ставати на квартирну чергу, чекати рішення міської ради. А коли приніс усі необхідні документи до соціальної служби, виявилося, що ні, не положено. У нас на кожного члена родини припадає понад 13 квадратів. На 25 сантиметрів, але більше! «Так це ж гостинка?!» – кажу я. – «Та хоч сарай! Не положено!»
– Дійсно, – говорить начальниця відділу з питань ветеранської політики Київського району міста Валентина Кузнецова, – у нас був такий випадок. Справа в тому, що Постанова Кабінету Міністрів № 719 містить формулу розрахунку житлової площі. Згідно з цією формулою, на кожного члена родини маємо 13,65 квадратних метрів. Множимо на кількість людей і віднімаємо від цього ту площу, яка вже є у родини. Компенсація призначається лише на ті метри, що залишаються в результаті…
Якщо у ветерана є житло, скажімо на 15 квадратних метрів, то, не залежно від умов, він має право на компенсацію за 1,5 квадрати. Ще, за вказаною формулою, на особу з інвалідністю додається десять квадратних метрів. Але в постанові є пункт 14, згідно з яким: «Комісія відмовляє заявнику в призначенні грошової компенсації, якщо заявник та члени його сім’ї… володіють правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі». А це означає, що інвалід у такому випадку не має права на десять квадратних метрів, на які він за цією самою постановою має право. Такий законодавчий казус!
– Не зважаючи на те, – продовжує Валентина Кузнецова, – що за формулою ми б мали призначити інваліду компенсацію за призначені йому квадратні метри, саме пункт 14 позбавляє нас такої можливості. Тому вимушені були відмовити. Згідно із законодавством…
ДО ХОРОШОГО ЗВИКАЄШ ШВИДКО
Ще одна проблема, пов’язана з ветеранами, виглядала наступним чином. У листопаді всі, кому призначена компенсація за житлово-комунальні послуги, констатували істотне зменшення суми в порівнянні з попередніми місяцями. Скажімо, якщо у вересні й жовтні ветеран отримував 2600 гривень, то в листопаді сума склала 1600, а в грудні 2200 гривень, бо почався опалювальний період. І стали пільговики розповідати один одному про скорочення суми компенсації. На жаль, далеко не кожен соціальний працівник міг пояснити ветерану, в чому причина й що трапилося?
Отримавши масу подібних питань, вимушені були звертатися до Управління пенсійного фонду із відповідним запитом. Коли отримали відповідь за підписом начальника управління, склалося враження, що юристи навмисно писали текст так, щоб із нього нічого розібрати було неможливо. Вони повідомили, як має розраховуватися компенсація, які існують соціальні нормативи, написали про централізоване та автономне опалення, про «тризонні тарифи, диференційовані за періодами часу». Може за такими складними конструкціями десь і загубилася відповідь про те, чому сума компенсації зменшилася… Але вона загубилася!
Довелося безпосередньо йти до пенсійного фонду Київського району, де працівниця «на пальцях» пояснила, що зменшення, як такого, не було. Згідно до Постанови Кабінету Міністрів № 521 із червня до вересня включно відбулося тимчасове збільшення суми і стосувалося воно лише пільговиків Харкова й Харківської області. А з жовтня все стало на свої місця і в листопаді ветерани отримали ту саму компенсацію, яка існувала до червня поточного року.
Не знаю, наскільки зрозуміло мені вдалося це пояснити, але якби така відповідь надійшла із Головного управління в Харківській області, то не довелося б іти за додатковими поясненнями.
ВОНИ КРАЩЕ ЗНАЮТЬ, ЩО ПОТРІБНО ВЕТЕРАНАМ!
І останній за часом випадок, який просто шокував ветеранську спільноту, трапився в тому ж таки Харкові. У попередніх публікаціях ми вже згадували про нічим не виправдані витрати обласної адміністрації на ветеранські й волонтерські заходи, про ставлення до ветеранів і відсутність необхідної комунікації. Згодом з’явилася інформація, що волонтерів і ветеранів на таких заходах організатори успішно заміняють представниками територіальних громад Харківщини. І ось, як вишенька на торті, створення при військовій адміністрації Ради захисників!
Виконуюча обов’язки начальника Управління у справах ветеранів надсилає листа до територіальних громад із вимогою надати дані кандидатів для включення до складу ради. А ветеранські організації та ті, що опікуються проблемами ветеранів, про це, як то кажуть, ні слухом, ні духом. Може керівники адміністрації сподівалися таємно створити консультативно-дорадчий орган, щоб ніхто про це навіть не здогадувався? Однак непідконтрольні адміністрації ветерани та їхні засоби інформації завжди влізуть туди, де їх не просять, щоб із дрібнички роздмухати неймовірних розмірів проблему!
Деякі з ветеранських організацій вимушені були звернутися із запитом до начальника ХОВА. Інші хочуть поставити це питання на анонсованій зустрічі ветеранів із головою Обласної ради. Яким буде результат, поки що нікому невідомо.
Але зараз хотілося б акцентувати увагу чи не найголовнішій проблемі – питанні формування владних структур. Верховна, обласні та міські ради, тобто законодавча гілка влади на різних рівнях, вибираються електоратом. Люди голосують, а значить довіряють і надають повноваження певним представникам чи політичним силам. Однак керівників міністерств і відомств, обласних і районних адміністрацій ніхто не обирає. За них не голосують і їм не довіряють жодних повноважень. Вони призначаються й часто незрозуміло, за які заслуги?
Може ці люди на Майдані відстоювали європейський шлях розвитку? Може служили в добровольчих батальйонах під час АТО й ООС і захистили державу від знищення? А може стояли на смерть і зупинили агресора після повномасштабного вторгнення? Чи звільняли окуповані ворогом території? Вимушений констатувати, що в переважній більшості випадків – ні! Останні десять років вони працювали в бізнесових і навчальних структурах, управліннях і департаментах, були громадсько- і політично-пасивними особами. На мітинги не ходили, воювати не прагнули, а залишалися в тіні, аж поки не були призначені на посади в тому чи іншому регіоні. І волею випадку, саме вони, оці пасивні до власної держави люди призначені на найвищі пости, щоб запроваджувати, в тому числі, й ветеранську політику в регіонах.
А щоб такі ситуації не повторювалися, ГО «Спілка ветеранів АТО» послідовно наполягає на необхідності змін у країні. І в першу чергу, обов’язковість служби в силах оборони для всіх без виключення державних посадовців та депутатів всіх рівнів. А також виборність губернаторів й всіх, хто впроваджує реальну політику на місцях. На жаль, численні звернення до Верховної Ради та чиновників із високих кабінетів поки що залишаються без відповіді. А куди спішити? Не вони ж воюють! Однак саме такі зміни є необхідною умовою нашою перемоги. Так стверджують ветерани…
Свого часу ми підготували купу публікацій про відсутність участі захисників і захисниць у структурах обласних адміністрацій. Тоді вдалося дізнатися, що в Управлінні у справах ветеранів Харківської ОВА працює аж один (!) ветеран. Скільки ветеранів усього налічує штат адміністрації до певного часу не було відомо. А коли нарешті отримали відповідь, вона виявилася більш, ніж невтішною. Із 728 працівників на 30 червня поточного року вакантними залишалися 149 посад. А в адміністрації на державній службі знаходилися аж 10 (!) працівників, що мають статус ветерана. Простий математичний розрахунок показує, що адміністрація працевлаштувала 1,37 % ветеранів від загальної кількості всіх працівників!
У Київській ОВА, від якої також отримали відповідь на звернення, ветеранів дещо більше – 12 працівників. Правда чиновники забули вказати загальну кількість службовців за штатним розкладом…
І що з цим робити? – запитаєте ви. Відповім: Хоча б не мовчати! Вигнала вас чиновниця з кабінету – напишіть пост у FaceBook. Дізналися про неправомірні розтрати на проведення ветеранського чи волонтерського заходу – повідомте до будь-якої організації, що опікується захисниками…
Бо лише разом можна протистояти свавільникам від влади! Іншого шляху немає!..
Олександр ОЛЕКСІЄНКО
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію автора, яка не обов’язково співпадає з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
