В Генштабі пропонують скасувати одноразову грошову допомогу при укладанні військовослужбовцями першого контракту, а замість неї ввести таку виплату при підписанні другого та наступних контрактів. Яка мета і чи є у цьому сенс?
Щоби відповісти на це питання мабуть варто почати з того, що ситуація з укомплектуванням військових частин Збройних сил України особовим складом залишається складною. Чимало бригад та полків укомплектовані особовим складом на рівні нижче 50% від штатної чисельності. Щоразу перед їх відправленням на ротацію до району проведення Операції об’єднаних сил (ООС) постає завдання щодо термінового доукомплектуванню хоча б до половини штатної чисельності. І виконується воно завдяки неймовірним зусиллям, а інколи за рахунок зниження якості підбору нових контрактників. Останні роки військові підрозділи, що виходять на ротацію в зону ООС, поповнюються за рахунок відряджених військовослужбовців з військкоматів та тилових частин. Звісно, що їх підготовка зазвичай гірша, а інколи і військова спеціальність не співпадає з тією посадою, на якій їм доводиться служити протягом півроку, а то й року. Проте краще такі бійці, ніж «вакант».
Чому? Справа у тому, що перед ротою чи батальйоном, незалежно від повноти їх укомплектування, завдання ставляться, як перед повноцінним підрозділом. Кількість бойової техніки та озброєння залишається незмінними, їх треба зберігати, обслуговувати та використовувати за призначенням, у тому числі в бойових умовах,і робити це в умовах, коли людей вдвічі, а то й втричі менше від потреби, досить складно. Адже тоді на солдата чи офіцера покладаються завдання, які за штатним розкладом мали б виконувати двоє чи троє. Неймовірно зростає фізичне, моральне та емоційне навантаження на кожного військовослужбовця при тому, що рівень грошового забезпечення залишається незмінним. «Працюєш за трьох, а отримуєш за себе» – ситуація виглядає приблизно так. І якщо у мирній зоні це призводить лише до того, що військовослужбовці через день заступають у добовий наряд, тижнями, а то й місяцями перебувають у відрядженнях і на полігонах, то у районах проведення ООС така ситуація призводить до підвищеної втомлюваності, фізичного та емоційного виснаження людей. Наслідком цього стає необережність, невиконання заходів безпеки, нервові зриви, зниження пильності при несенні бойового чергування, що підвищує ризики несення бойових втрат та травмування. Ще гірша ситуація, коли з тієї половини чи третини від штатної чисельності, яка є в наявності, багато новачків, які недостатньо підготовлені у професійному плані та не мають бойового досвіду, а бувають й такі, що за своїми морально-діловими якостями не відповідають вимогам бойового підрозділу. Тоді виконання усіх завдань лягає на плечі тих, хто спроможний їх виконати.
Стикнувшись з умовами, коли доводиться виконувати обов’язки за себе і за «того парня» багато військових професіоналів ледь дочекавшись закінчення терміну контракту звільняються з армії. Збройні Сили втрачають підготовлених та досвідчених військовослужбовців, які отримали бойовий досвід, і наполегливо готують замість них новобранців, витрачаючи на це час і значні ресурси. Проходить строк їхнього контракту, і вже ці військовослужбовці, ставши класними фахівцями та набравшись бойового досвіду, звільняються з військової служби і все повторюється знову. Замкнене коло, яке потрібно розірвати. Вочевидь, саме це і є метою запропонованих змін в умовах обмеженого фінансування – утримати в армії досвідчених військових професіоналів.
Що саме пропонується? Наразі військовослужбовцям лише при укладанні першого контракту виплачується одноразова грошова допомога, розмір якої залежить від військового звання: особам рядового складу – 8, сержантського – 9, і офіцерського – 10 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня календарного року. У 2020 році це означає суми у 16816, 18918 та 21020 грн відповідно. Нагадаємо, що розмір цієї допомоги визначений постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704. А от за підписання другого та наступних контрактів жодної виплати взагалі не передбачено. Саме це і пропонує змінити Головне управління морально-психологічного забезпечення ЗС України – відмовитися від одноразової грошової допомоги за перший контракт і ввести її за наступні тривалі (3 роки і більше) контракти. Щоправда не для всіх, а лише для дефіцитних військових спеціалістів. При цьому планується суттєво збільшити суму допомоги та змінити порядок її виплати – не одноразово, а рівними частками щомісячно впродовж 3-5 років контракту. Зокрема, за другий контракт військовослужбовцям пропонується виплачувати удвічі більше від теперішнього рівня: солдатам – 16, сержантам – 18, і офіцерам – 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або 33632, 37836 та 40040 грн відповідно. А за підписання третього та наступних контрактів суму виплат хочуть збільшити у 2,5 рази – до 20, 22 і 24 прожиткових мінімумів відповідно.
У Генштабі сподіваються що така виплата стане додатковим мотивуючим чинником для досвідчених військовослужбовців не звільнятися з військової служби після закінчення контракту, а укладати новий. Звісно, значно ефективніше було б суттєве збільшення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців і доведення його мінімального рівня для солдата, що наразі складає 10200 грн, хоча б до рівня середньої заробітної плати в Україні (12264 грн за грудень 2019 р.) При цьому і одноразову грошову допомогу при укладанні першого контракту бажано було б зберегти. Але для цього потрібно збільшити фінансування відповідних статей військового бюджету. Генштаб намагається вирішувати проблему з кадрами в межах існуючого фінансування. Чи допоможе ця новація вирішити проблему покаже час.
На думку голови ГО «Координаційний центр об’єднань ветеранів АТО» полковника запасу Володимира Полякова такі зміни ні на що вплинуть. Щоби утримати досвідчених фахівців на військовій службі, на його думку, необхідно суттєво посилити рівень соціальної захищеності військовослужбовців.
А от колишній командир 17-го окремого мотопіхотного батальйону та колишній заступник командира 57 окремої мотопіхотної бригади полковник запасу Олександр Щербина висловився більш оптимістично: «Вважаю пропозицію щодо грошової виплати при укладанні військовослужбовцем другого та наступних контрактів правильною. Утримати досвідчених бійців в армії вкрай важливо. Це розуміє кожний бойовий командир».
А як це роблять в армії США?
Проблеми з набором контрактників є і в американській армії, через що бонуси та доплати за підписання контракту там зростають постійно. Так, якщо у 2011 році за укладання першого контракту на 2 роки солдат міг отримати до $20000, а другого – до $40000, то під час президентства Дональда Трампа ці суми зросли у рази. Наразі деякі особливо цінні фахівці в армії США можуть отримати за продовження контракту на строк від 4 років до $90000! Що важливо – ці кошти виплачують не одразу, а частинами протягом кожного року служби за контрактом. Зрозуміло, що фінансові можливості армії США мотивувати своїх військовослужбовців продовжувати службу не можна порівнювати з можливостями Збройних Сил України. Так у 2017 році тільки на виплату бонусів солдатам, вирішним залишитися на військовій службі, Пентагон витратив $380 млн. У 2020 році витрати ЗС України на виплату грошового забезпечення та заробітної плати складають 59,2 млрд грн, або трохи більше $2,3 млрд за діючим курсом. Зрозуміло, що з такого бюджету щось викроїти для виплат за продовження контрактів досить складно. Як бачимо, в США давно зрозуміли цінність досвідчених військових професіоналів і не жалкують ніяких грошей щоб утримати їх на військовій службі. В українській армії поки лише розмірковують над цим питанням. Краще пізно, ніж ніколи?
