Екіпажі «Старобільська» та «Слов’янська» відпрацювали низку корабельних завдань під час виходу в море. Зокрема патрульні катери відпрацьовували елементи експериментального курсового завдання, що спеціально адаптоване для визначення бойових спроможностей цих катерів.

– Під час виходу ми відпрацювали ряд елементів, серед них приготування судна до бою та походу, прохід вузини. Основною метою було визначення маневрених елементів катера, відпрацювання та злагодження одного та другого екіпажів під час дій навчання «Людина, що випала за борт», відпрацювання боротьби за живучість на ходу. Також на кораблі виконували вправи стрілецьких стрільб, – розповідає командир патрульного катера ВМС ЗС України «Слов’янськ» старший лейтенант Дамір Аулін. – Оскільки це був перший такий дводенний вихід, є досить багато зауважень, але ми над ними працюємо. Думаю, екіпажам просто необхідна практика, щоб уникнути будь-яких недоліків.

До слова, екіпажі «Айлендів» наполегливо готуються до складання самооцінки першого рівня, яка стане допуском катерів до заходів навчально-бойової підготовки міжнародного рівня. Це перевірка бойових та оперативних спроможностей українських катерів до дій у взаємодії з кораблями НАТО.

 

За матеріалами АрміяInform

Перехід Збройних сил України на стандарти НАТО є важливим і необхідним. Коли ми говоримо про стандарти НАТО, то маємо на увазі здатність військових різних країн Альянсу разом ефективно захищати спільні інтереси і цінності.

Якщо брати до уваги відсутність в Ісландії регулярних збройних сил, мова йде про 26 європейських та 2 північноамериканських армії. Іншими словами 20 тисяч норвежців повинні розуміти на полі бою і в тилу 30 тисяч португальців. Їхні командири повинні однаково розробляти та трактувати бойові накази, користуватися узгодженим алгоритмом (процесом, процедурами) роботи штабів, а війська повинні бути готовими у будь-який час замінити одні одних. Тобто бути взаємосумісними. Для такого щоденного порозуміння й існують стандарти НАТО, які умовно можна розділити на три групи: адміністративні, оперативні та матеріально-технічні.

Сьогодні менше від третини країн НАТО можуть похвалитися хоча б 80-відсотковою адаптацією всіх існуючих стандартів. Чому так? Насамперед, тому що рівень підготовки збройних сил різний, рівень укомплектованості військ сучасними зразками озброєння та військової техніки також різний. Час не стоїть на місці і зі зміною характеру воєнних дій, постійно удосконалюються стандарти.

Для того, щоб відповідати вимогам і вчасно адаптуватися, в структурі НАТО організовано Стратегічне командування з трансформації (Allied Command Transformation). Під його управлінням перебуває об’єднана мережа вищих навчальних закладів, розробляються сценарії та проводяться військові маневри на багатонаціональних полігонах, функціонують Передові центри удосконалення майстерності (Centres of Excellence). На початок 2020 року в Альянсі налічувалося вже 25 центрів, у яких акумулюється, аналізується і впорядковується практичний бойовий досвід та тестуються нові методики.

Стандарти – це не лише про однаковий калібр боєприпасів, як часто спрощено їх сприймають. Стандарти НАТО – це постійна спільна робота з адаптації військ, органів військового управління до нових загроз і гнучкості реагування на них. Тому, коли ми говоримо про розробку і прийняття стандартів НАТО у Збройних силах України, то маємо на увазі перехід на сучасні системи управління і технології прийняття управлінських рішень, допуск до нових розробок та практичного і бойового досвіду країн НАТО тощо.

 

Яка ж практична користь від процесу адаптації стандартів НАТО для ЗСУ?

З урахуванням набутого бойового досвіду 2014–2015 років та за прикладом Альянсу в Збройних силах України були створені вітчизняні Школи військової фахової майстерності (Школи снайперів, операторів ПТРК, танкістів, курси ССО тощо).

Користуючись методиками та порадами інструкторів армій НАТО, ми зібрали в цих школах найкращих українських військових фахівців з реальним бойовим досвідом за окремими напрямками для його передачі іншим, наставництва і вдосконалення. Це дозволило нам розширити можливості бойового навчання на основі досвіду – від концепції масової (низькоякісної) до індивідуальної (висококваліфікованої) підготовки військовослужбовців – професіоналів.

Наведу ще один приклад, так би мовити на пальцях. У 2017 та 2018 роках український танковий взвод брав участь у змаганнях «Strong Europe Tank Challenge», який у нас прозвали «танковим біатлоном». До початку змагання, що проходило на одному з полігонів у ФРН ми спробували адаптувати наші екіпажі до натовських вимог. Думаєте це було легко? Ні. І ось чому. Натовський танковий взвод, зокрема переможці з Бундесверу, це не лише на один танк більше, це інша філософія бою, це зовсім інша тактика і взаємодія між екіпажами, це інші технічні можливості.

Ми не зайняли місця на п’єдесталі, хоча за швидкістю відкриття вогню і влучністю завжди були в першій трійці. Підвела наших хлопців, головним чином, стара «повільна» техніка та незнання англійської мови.

Разом з тим, наші танкісти та супроводжуючі їх офіцери управління бойової підготовки отримали унікальний безцінний досвід в організації занять з тактичної, спеціальної підготовки, зв’язку та медичної евакуації.

У ЗСУ за останні декілька років є достатньо позитивних прикладів адаптації стандартів Альянсу та поступового повного переходу на управлінські процедури НАТО.

Ось що таке стандарти НАТО. Їх не можна розглядати лише в одній площині, або окремо від спільних військових навчань та інших заходів військового чи технічного співробітництва.

На завершення хочу зазначити, що в Збройних силах України за останні декілька років є достатньо позитивних прикладів адаптації стандартів Альянсу та поступового повного переходу на управлінські процедури НАТО на тактичному та оперативному рівнях. Блокування чи просто сповільнення цього процесу матиме виключно негативний вплив на бойові спроможності і готовність українського війська до виконання завдань за призначенням. І найголовніше, що може бути паралізовано всередині нашої армії і міністерства оборони, якщо буде відмова від подальшої стандартизації НАТО – це руйнівні зміни у філософії управління, технологіях ухвалення рішень, кадровій політиці, унеможливлення лідерства і розвитку критичного мислення військових посадових осіб та державних службовців сектору національної безпеки і оборони країни.

Честь маю!

На світлинах: Віктор Муженко – начальник Генерального штабу ЗСУ – головнокомандувач Збройних сил України у 2014–2019 роках.

 

За матеріалами Радіо Свобода

У Києві представили пам’ятну медаль «За бойові заслуги. 75 років перемоги над нацизмом». Нею нагороджуватимуть учасників бойових дій Другої світової війни, які воювали з 1939-го по 1945 рік.

Медаллю будуть нагороджені громадяни України, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни 1939-1945 років.

«Ця нагорода входить у відкриту нагородну систему. Відповідальність за те, що людина нині жива й живе саме там, де їй вручать цю медаль, і що вона насправді воювала — на тому, хто представив до нагородження й заповнив нагородний лист», — пояснив Сопов.

Він зазначив, що нагородою нагороджуватимуть людей за нагородним листом і це перша нагородна медаль, яка є номерною, тобто персоніфікованою.

«Державницький сенс існування нагород — це не тільки відзначення гідних особистостей, а перш за все спонукання громадян на героїчні вчинки й видатні досягнення на прикладі нагороджених», — пояснив Олександр Сопов.

Він також додав, що для вшанування громадян України — безпосередніх учасників бойових дій Другої світової війни — представлення на нагородження треба надіслати до 27 березня 2020 року.

Виробничо-творче об’єднання «Орден» – провідний виробник державних і відомчих нагород в Україні. Всі розроблені ВТО «Орден» державні нагороди й відомчі відзнаки затверджені Комісією державних нагород і геральдики.

Планується, що нагороджуватимуть героїв Другої світової герої АТО/ООС.

 

За матеріалами Арміяinform