Розмір виплат залежить від прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Наразі їх обчислюють з розрахунку 2102,00 грн.
Допомога в разі поранення (контузії, травми або каліцтва)
У разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога залежно від ступеня втрати працездатності, який установлює медико-соціальна експертна комісія. Наразі розмір такої виплати становить від 5,25 тис. грн до 36,78 тис. грн (див. Інфографіку).
Визначається у відсотках від:
70-кратного прожиткового мінімуму: військовослужбовцю, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму: військовослужбовцю строкової військової служби, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов’язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
50-кратного прожиткового мінімуму: військовозобов’язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який зазнав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов’язків служби у військовому резерві.
Виплата в разі встановлення інвалідності
Якщо інвалідність настала під час виконання обов’язків військової служби, розмір допомоги становитиме від 525,5 тис. грн до 840,8 тис. грн − залежно від групи; під час проходження військової служби − від 147,14 тис. грн до 252,24 тис. грн.
Документи оформлюють звільненим військовослужбовцям у обласних військових комісаріатах, а діючим військовим – у військовій частині.
На іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проходять військову службу в Збройних Силах України за контрактом, поширюються умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, передбачені для військовослужбовців − громадян України та членів їхніх сімей (стаття 214 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»).
Допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця
У разі загибелі (смерті) під час виконання обов’язків військової служби допомога виплачується рідним військового в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму. Наразі ця сума становить 1576,5 тис. грн.
Якщо військовослужбовець загинув (помер) під час проходження служби, родина отримає допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, а це – 1051,0 тис. грн.
Кошти виплачують рівними частинами батькам, дружині, дітям (до 18 років та до 23 років, які навчаються). Документи оформлюють через обласні військові комісаріати.
За яких умов виплати не здійснюють
Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста є наслідком:
– вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
– вчинення ним дій в стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння;
– навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
– подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Олімпіаду в Токіо 2020 року перенесли через пандемію коронавірусу. Про це повідомляє УНН з посиланням на USA Today.
“На основі інформації, яку має МОК, було прийнято рішення про відкладення. На який термін перенесли Олімпійські ігри, ще не відомо, але вони не розпочнуться 24 липня, наскільки я знаю”, — сказав член Міжнародного олімпійського комітету Дік Паунд.
“Олімпійські ігри в Токіо 2020 року будуть відкладені через пандемію коронавірусу”, — йдеться у повідомленні видання.
Також зазначається, що варіант скасування Олімпійських ігор не розглядається.
Повідомляється, що раніше Олімпійські ігри скасовували тільки через Першу світову війну у 1916 році, а також у 1940 та 40-х роках через Другу світову війну. Також ускладнили проведення Ігор бойкоти у 1976, 1980 та 1984 рр, однак, тоді Олімпіада відбулась.
Була, навіть, пропозиція провести Олімпійські ігри в Токіо без глядачів. Але японці таку пропозицію відкинули як неприйнятну.
На початку березня МОК випустив заяву, де було сказано, що виконком організації висловлює повну впевненість, що Олімпіада в Токіо пройде в заплановані дати — з 24 липня по 9 серпня. І закликав спортсменів готуватися до змагань. 17 березня МОК підтвердив намір провести Ігри в початкові терміни.
Через тиждень глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебрейесус зазначив, що темпи поширення коронавірусу збільшуються. Всього в світі зафіксовано понад 330 тисяч випадків зараження, а Національні олімпійські комітети (НОК) один за одним почали просити МОК змінити дати Олімпіади і по можливості не затягувати з прийняттям рішення. Відправляти атлетів в Токіо відмовилися три країни — Австралія, Канада і Норвегія. М’якшу форму протесту проти проведення Олімпіади в початкові терміни обрали 17 країн. Австрія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Голландія, Данія, Ірландія, Іспанія, Нова Зеландія, Польща, Сербія, Словенія, США, Франція, Хорватія, Швейцарія та ПАР закликали перенести Ігри на інші терміни.
У вівторок прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе і президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах провели переговори про майбутнє Олімпіади в Токіо і прийшли до висновку про неможливість провести Ігри в заплановані терміни.
Проведення Ігор-2020 планувалося на період з 24 липня по 09 серпня. Прийнято рішення провести Олімпіаду не пізніше літа 2021 року. Нові дати Олімпіади визначить виконком МОК. Дата його засідання поки не названа.
Міжнародний паралімпійський комітет теж прийняв рішення про перенесення Паралімпійських ігор з 2020 на 2021 рік. Про це повідомляється на сайті МПК.
Паралімпійські ігри повинні були розпочатися відразу після завершення основних Ігор в Токіо, і тривати з 25 серпня по 06 вересня 2020 року.
Глава МПК Ендрю Парсонс заявив, що здоров’я і благополуччя людей завжди повинні бути пріоритетом. Він також додав, що проведення таких великих змагань під час пандемії просто неможливо.
Державний концерн «Укроборонпром» стабілізує роботу заводу «Маяк», відновлює виробництво та повертає у власність активи підприємства. Про це повідомив заступник генерального директора з питань взаємодії з органами державної влади Мустафа Найєм, коментуючи рішення Верховного суду України, яким відновлено права власності «Маяку» на заводське майно.
АТ «Завод «Маяк» – підприємство, що спеціалізується на розробці та виготовленні стрілецької зброї та її складових компонентів, артилерійської зброї, ремонту та модернізації військової техніки, а також виробництві апаратури мовного оповіщення при аварійних ситуаціях військових, цивільних літаків та гелікоптерів. У 2012 році функції з управління державним пакетом акцій ПАТ «Завод «Маяк» (розміром 100%) були передані ФДМУ до ДК «Укроборонпром».
«Верховний суд України прийняв остаточне рішення про відновлення права власності заводу «Маяк» на одне з найбільших будівель підприємства – площею 6,5 тисяч кв.м на вул. Степана Бандери 8, корпус 16-А у Києві. Останні 15 років приміщення контролювалося приватною фірмою, яка здійснила його реконструкцію, а після – намагалася отримати будівлю у власність всупереч інвестиційному договору, укладеному з заводом «Маяк» у 2005 році. Державний завод роками судився із приватною фірмою за свою нерухомість, і от нарешті Верховний Суд встановив, що вимоги приватної компанії були «спрямовані на незаконне вилучення майна із державної власності», – пояснив Найєм.
Наразі керівництво Державного концерну та заводу «Маяк» завершують юридичні процедури перереєстрації права власності на будівлю, про це йдеться на офіційному сайті ДК «Укроборонпром».
Налагодження виробництва та подальше встановлення контролю над майновим комплексом є першочерговим завданням нового керівництва заводу, зазначає Найєм.
«У лютому 2020 року на заводі змінили директора, який повернув контроль над дочірньою компанією «Маяк-Сервіс». Через цю компанію попереднє керівництво заводу укладало значну частину договорів суборенди, не надавало звітність про результати своєї діяльності і намагалося змусити орендарів підписувати незаконні угоди з іншою приватною компанією. Новий директор звільнив керівництво дочірньої компанії і тепер договори оренди укладатимуться напряму з заводом «Маяк», – підкреслив Найєм.
Нині на заводі «Маяк» активно відновлюють виробництво кулеметів та інших видів продукції військового та спеціального призначення.
Зі зміною керівництва роботу заводу було стабілізовано, виробництво готують для виконання контрактів в рамках державного оборонного замовлення, від якого залежить подальше функціонування підприємства. Концерн активно допомагає заводу повернути не тільки державне замовлення, розповів Найєм, але і право власності на своє майно.
Так, на початку року Міністерство юстиції України у відповідь на звернення Концерну скасувало рішення про реєстрацію права власності третіх осіб на іншу будівлі заводу «Маяк» – по вул. Степана Бандери 8, корпус 20-А.
Мін’юст також розглядає звернення Концерну щодо відновлення права власності «Маяку» на спортивну базу «Верблюд» в Оболонському районі Києва.
24 березня збройні формування Російської Федерації вісім разів порушили режим припинення вогню. Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, озброєння БМП-1, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” було здійснено чотири обстріли, а саме: – поруч із Красногорівкою – зі станкового протитанкового гранатомета; – у районі населеного пункту Березове – зі станкового протитанкового гранатомета та великокаліберних кулеметів; – поблизу Мар’їнки – зі станкового протитанкового гранатомета; неподалік Павлополя – з автоматичного станкового гранатомета, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Чотири обстріли було зафіксовано у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”, а саме: – неподалік Новоолександрівки – з 82-мм мінометів – 4 міни; – поруч з Кримським – з мінометів калібру 82 мм – 10 мін, озброєння БМП-1 та великокаліберних кулеметів; – поблизу Новотошкіського – з 82-мм мінометів – 11 мін та станкового протитанкового гранатомета; – у районі населеного пункту Травневе – дві міни з міномету калібру 82 мм та станкового протитанкового гранатомета. Вогнем у відповідь підрозділи Об’єднаних сил припинили збройні провокації противника. Окрім цього, противник зі стрілецької зброї здійснив обстріл ділянки розведення №3 Богданівка-Петрівське. Українські захисники вогонь у відповідь не відкривали, дотримуючись режиму тиші. Вчора, 24 березня, втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок ворожих обстрілів не було. З початком цієї доби російські окупаційні війська обстріляли наші позиції у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”. Обстріл було зафіксовано поблизу Авдіївки – з автоматичного станкового гранатомета та великокаліберних кулеметів. Військовослужбовці Об’єднаних сил вжили необхідних заходів для припинення вогневої провокації противника. За поточну добу втрат немає.
Що обрати: кредит на житло для учасників бойових дій чи відшкодування частини вартості придбаного житла? Головне про пільгові державні програми для АТОвців.
Без пільг кредит на житло обійдеться дорого
Ставки по іпотечному кредитуванню в комерційних банках в останній час знизилися до 14,9-16%. Прогнозують, що до кінця роки вони можуть впасти до 10%. Проте, навіть за таких умов, отримання кредиту на придбання житла на загальних засадах для учасників бойових дій залишається майже неможливим, адже обслуговувати кредит вартістю у півмільона чи мільйон гривень можуть лише ті, хто заробляє дуже високі офіційні зарплати. Тому більшості учасникам АТО (ООС) залишається сподіватися лише на пільгові державні програми щодо забезпечення житлом.
До речі, отримати будь-який кредит діючим військовослужбовцям наразі майже неможливо.
Варто зазначити, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» серед пільг, які надаються учасникам бойових дій, згадує «першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов». Ця норма мало чим допомагає ветеранам через те, що пільгових категорій громадян, які мають право на першочергове забезпечення житлом, в Україні дуже багато, і ця черга пільговиків в багатьох містах тягнеться ще з радянських часів. А от для учасників бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво, закон встановлює конкретний термін – два роки з дати взяття на квартирний облік, протягом яких їм мають надати житло. Питання лише в тому, що і цей термін не всюди витримується через відсутність квартир, що надходять для розподілу.
Ще однією перепоною для таких пільговиків є необхідність дотримання вимог Житлового кодексу при постановці на квартирний облік. При наявності власного житла, навіть якщо воно вас не задовольняє, це зробити вкрай складно. Отже, для багатьох ветеранів поліпшення житлових умов можливе лише через пільгове кредитування, або шляхом часткового відшкодування вартості житла. У чому переваги цих державних програм і хто має право ними скористатися?
Пільговий кредит на житло для учасників бойових дій
Наприкінці минулого року Урядом було затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла. Ним встановлений строк кредитування – до 20 років і неймовірно низька відсоткова ставка – усього 3% річних. Кредит надається для купівлі квартири чи житлового будинку на первинному або вторинному ринку. При цьому одержувачі кредиту житлові об’єкти можуть обирати самостійно. Серед обмежень – необхідність сплати позичальником у день укладення кредитного договору власного внеску в розмірі не менше 6% від вартості житла, а також по строкам кредитування, що пов’язані з віком позичальника – кредит надається на термін не більше, ніж до досягнення позичальником 60-річного віку.
Тоді ж уряд виділив для кредитування по цій програмі для учасників АТО (ООС) 100 млн грн та ще стільки ж для внутрішньо переміщених осіб. Займатися реєстрацією кандидатів на отримання пільгового державного кредиту доручили Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло). Заяви про намір його отримати учасники бойових дій мали подавати з 3 по 5 грудня. Зареєструватися за ці три дні в якості кандидатів на отримання кредиту встигли тисячі АТОвців. А от грошей, за офіційними даними, вистачило лише для 198 ветеранів війни та ВПО. Виділені кошти скінчилися, а коли надійдуть додаткові – невідомо. Для прикладу: в Полтавській області заяви на пільгове кредитування для придбання житла встигли подати 150 АТОвців. До кінця року кредитні кошти в сумі від 326 до 872 тис. грн. (в залежності від складу сімї) отримали перші шестеро. Ще двоє відмовились, дізнавшись про умови кредитування. У реєстру кандидатів залишилося 142 ветерана. Схожа ситуація і в інших регіонах.
А нещодавно на сайтах регіональних управлінь Держмолодьжитла з’явилась інформація про те, що через відсутність в держбюджеті на 2020 рік коштів на программу по наданню пільгового довгострокового державного кредиту учасникам проведення АТО (ООС) на придбання житла реєстрація заяв на участь у цій програмі тимчасово призупинена. Для тих оптимістів, що не втрачають надію, більш детальну інформацію про умови та порядок надання таких кредитів можна подивитися на сайтах регіональних представництв Держмолодьжитло, вебадреси яких можна знайти за посиланням державний фонд сприяння молодiжному житловому будiвництву
«Доступне житло» – програма для тих у кого є кошти хоча б на півквартири
Трохи краща ситуація з реалізацією другої державної програми – «Доступне житло». За офіційними даними Держмолодьжитло, минулого року цією програмою скористалися 989 пільговиків. Програма не передбачає кредитування, а її назва трохи не відповідає суті через те, що умови участі в ній більш жорсткі, хоча й вигідніші. Державна допомога учасникам цієї програми надається у вигляді часткової компенсації вартості придбаного житла. Цю компенсацію, на відміну від кредиту, повертати не потрібно. Тобто, це такий собі «подарунок» від держави. Умови для учасників АТО (ООС): за половину вартості квартири платить держава, а за другу – сам ветеран (50/50). Для громадян, які не мають пільгового статусу розподіл інший – 30% на 70%. Що важливо – члени родини АТОвця, на яких розраховується ця допомога, проходять за формулою 30/70.
Реєстрація на цю програму наразі відкрита і є достаньо простою. Все можна зробити онлайн – без відвідування державних установ. Достатньо зайти на сайт регіонального представництва Держмолодьжитла, де є докладні та зрозумілі пояснення, як це зробити, усі бланки та зразки їх заповнення. Принаймні, автор цієї статті на оформлення та подання необхідних документів витратив трохи більше години. Вже наступного дня моє прізвище було у реєстрі під №620 Полтавського РУ Держмолодьжитла. Чи є шанси отримати цю допомогу? У обласному реєстрі, який ведеться з 2017 року, за цей час її отримали 80 пільговиків. Отже не все так погано! Що важливо – інші документи, перелік яких є на сайті (а їх багато), необхідно подавати лише тоді, коли підійде черга на отримання державної допомоги.
Програмою «Доступне житло» можуть скористатися три категорії АТОвців, які:
– перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (у «квартирній черзі»);
– протягом останніх 3-х років не мали житлової площі у власності, без врахування тієї, що залишилася на тимчасово окупованій території (перебувати у «квартирній черзі» не обов’язково!);
– мають у власності житлову площу не більшу 13,65 кв.м. на одного члена сім’ї.
Для того щоб претендувати на отримання державної допомоги за програмою «Доступне житло» достатньо однієї з цих умов. Щоправда при цьому середньомісячний грошовий дохід пільговика разом з доходами членів його родини не має перевищувати 3-х кратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні (інформація є на сайті Держстату). Для Полтавської області це 30 тисяч 51 грн (3 х 10017 грн).
Яка сума робить житло «доступним»?
Згідно даних реєстру, розмір державної допомоги на придбання житла в останні три роки коливався від 173 до 546 тис. грн. Конкретна сума визначається виходячи із вартості квартири, площа якої не може перевищувати 21 кв.м. на кожного члена сім’ї + 10,5 кв.м на сім’ю. Тобто, якщо площа житлового приміщення більша, то за зайві квадратні метри пільговик доплачує самостійно. Для розрахунку суми цієї допомоги ще використовується поняття «граничної вартості», яка обраховується шляхом множення показника опосередкової вартості 1 кв.м. спорудженого житла для відповідного регіону, встановленого Мінрегіоном, на коефіцієнт, що залежить від категорії населеного пункту. Для Києва це 1.75 , для обласних центрів, населених пунктів, що розташовані на відстані до 15 км від них, та міст з населенням понад 300 тис. осіб – 1.5 , для міст з населенням від 100 до 300 тис. осіб – 1.25, а для інших населених пунктів – 1,0. Щодо опосередкованої вартості 1 кв.м., то станом на 01.10.2019 р. вона визначена для Харківської області – 13214 грн, Полтавської – 11179 грн, Сумської – 11794 грн.
Квартиру (будинок) для придбання учасник програми обирає самостійно. Але для різновідності цієї програми, допомога по якій надається не з державного, а з місцевих бюджетів, обирати житло можна тільки у тих забудовників, які є учасниками цієї програми. Їх перелік є на сайтах регіональних управлінь Держмолодьжитла. Додатковою умовою таких місцевих програм є обов’язковість перебування пільговика на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (у «квартирній черзі»). А їх перевагою є те, що такі програми зазвичай фінансуються краще, ніж ті, що з державного бюджету.
Отже вибір є. А от чи вдасться їм скористатися залежить від наполегливості пільговика, його вдачі та головного – бюджетного фінансування відповідних програм.
Приблизний розрахунок державної допомоги по програмі «Доступне житло» для родини АТОвця, яка складається з 3-х осіб і проживає у Харківсьскій області:
Максимальний розмір жилої площі при придбанні якої пільговик має право на державну допомогу за програмою «Доступне житло» – 73,5 кв.м. (10,5 + 3 х 21).
Максимальна вартість 1 кв.м., яка повністю враховується при виначенні допомоги, для Харківської області – 23124 грн (1,75 х 13214 грн).
Сума допомоги на прикладі купівлі квартири загальною площею 60 кв.м. за умови вартості 1 кв.м. – 20 тис. грн. (усі параметри знаходяться в межах встановлених обмежень). Загальна вартість такої квартири – 1,2 млн. грн. Сумма державної допомоги має складати 440 тис. грн. (допомога для 1/3 квартири на пільговика – 50%, для 2/3 квартири на членів його сімї – 30%).
На питання редакції щодо фінансування та перспектив реалізації програми пільгового кредитування та програми «Доступне житло» для придбання житла АТОвцями у 2020 році відповіла екс-міністр по справам ветеранів Оксана Коляда:
«Варто розуміти, що программа по пільговому кредитуванню ветеранів для придбання житла, як і програма «Доступне житло», фінансувалися з бюджету Міністерства регіонального розвитку. Програми готувалася спільно з нашим міністерством, але Держмолодьжитло – це їхня державна фінансово-кредитна установа і всі кредити видавалися через цю установу.
І хоча в бюджеті на 2020 рік не було закладено коштів на реалізацію цих програм, але прем’єр-міністром Гончаруком було задекларовано, що кошти на це обов’язково будуть знайдені. На моє переконання у таких програм велике майбутнє у справі реалізації ветеранами свого права на отримання житла. Адже це абсолютно доступна річ. За її умовами виплачувати по кредиту потрібно близько 3 тисяч грн. на місяць – це цілком нормальна сума, яку може дозволити собі звичайна родина. Я думаю, що новий прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який до речі очолював Мінрегіонрозвитку, чудово розуміє важливість фінансування цих програм і кошти будуть знайдені. Щодо конкретних сум і строків, то наразі це спрогнозувати неможливо. Але фінансування буде. Адже на сьогодні понад 20 тисяч ветеренаів перебуває на обліку як такі, що потребують покращення житлових умов. За теперішніми темпами їх забезпечення житлом на це буде потрібно 80 років! А програми пільгового кредитування та «Доступне житло» націлені саме на те, щоб пришвидшити вирішення цієї проблеми. І не зважаючи на економічну кризу та величезні видатки на протидію епідемії, питання щодо реалізації цих програм залишається на порядку денному і держава знайде кошти на їх фінансування»
Днями у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни».
24 березня документ було передано на розгляд до профільних комітетів парламенту.
Що отримають ветерани війни, учасники АТО внаслідок ухвалення цього законопроєкту? Які новації в ньому запроваджені? За роз’ясненнями АрміяInform звернулася до співавтора документа, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народного депутата Михайла Цимбалюка.
– Передусім законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни» (№ 3238) має на меті збільшити розміри пільг, які передбачені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», та визначити чіткі терміни виділення земельних ділянок ветеранам війни», – підкреслив Михайло Цимбалюк.
За словами співавтора законопроєкту, документом, зокрема, передбачено:
– позачергове забезпечення лікуванням ветеранів війни за кордоном, у випадках, коли медична допомога не може бути надана у закладах охорони здоров’я України;
– збільшення розмірів пільг для ветеранів за житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо та пенсійних виплат;
– збільшення загальної площі, на яку ветеранам війни надають пільги;
– збільшення кількості пільгових поїздок ветеранів війни у громадському та міжміському транспорті;
– доповнити чинний Закон України окремою статтею, яка надає можливість ветеранам отримати гарантовану державою земельну ділянку або отримати компенсацію за належну земельну ділянку.
Як підкреслює народний депутат, новим документом також передбачається доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення приховування податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
«Цей законопроєкт є життєво необхідним насамперед для тих бійців, які з 2014 року жертвували власними життями та здоров’ям і берегли та відстоювали цілісності нашої країни. Тим більше, що в останні роки знизився рівень соціального захисту ветеранів війни, оскільки затверджені розміри прожиткових мінімумів і мінімальної пенсії за віком удвічі зменшені щодо фактичних розмірів за методологією, а в результаті занижені розміри пенсійних виплат, різної державної допомоги ветеранам війни, підвищено розмір плати ветеранів за житлово-комунальні послуги, побутове паливо та газ, а також катастрофічно збільшилися ціни на споживчі товари для населення, ціни на медикаменти, які необхідні для лікування ветеранів війни», – резюмував Михайло Цимбалюк.
В умовах необхідності протистояння масштабним викликам, пов’язаним зі світовою пандемією коронавірусу COVID-19 та недопущення поширення цієї хвороби в Україні, Міністерство оборони України звертається до військовослужбовців запасу, волонтерів, інших небайдужих громадян, які мають відповідний досвід роботи у медичній сфері, а також студентів-медиків, зокрема інтернів, які перебувають на заочній формі навчання та студентів 5-6 курсів до спільної роботи з випадками і підозрами на коронавірусну інфекцію.
Збройні Сили України виступають активним суб’єктом протистояння коронавірусу в державі — зокрема, вчора військово-транспортний літак Повітряних Сил Збройних Сил України Іл-76МД доправив в Україну з КНР партію тестів для виявлення коронавірусної інфекції та засоби, необхідні для боротьби з поширенням COVID-19.
У той же час, армія має найбільший і найефективніший досвід співпраці з військовослужбовцями запасу, волонтерами, простими громадянами в умовах, коли потреба у такій співпраці під час російської агресії на сході нашої держави стояла найбільш гостро.
Для медичної служби Збройних Сил на даний час важлива мобілізація не лише матеріальних, а передусім людських ресурсів — усі небайдужі громадяни, які мають досвід роботи за напрямами епідеміологія, інфекційні хвороби, анестезіологія, фармація, терапія, представники інших дефіцитних та вузькопрофільних медичних спеціальностей можуть зробити свій внесок у загальнодержавну справу.
Під час пандемії закладам охорони здоров’я України, у тому числі Міністерства оборони і Збройних Сил, потрібна будь-яка посильна допомога від фахівців молодшого медичного персоналу та лікарів.
Не залишайся осторонь спільних зусиль!
Заповни форму -і долучайся до Збройних Сил у боротьбі з коронавірусом!
Криза, пов‘язана зі смертельним вірусом поглиблюється. Місто намагається з усіх сил утримати ситуацію під контролем.
Проте існують об‘єктивні фактори, які необхідно враховувати. Перш за все, – це загроза мародерства. Можна сподіватись, що все минеться.
Але.
Злочинність не зупинять жодні карантини. І хто як не ми, мешканці столиці, зацікавлені у безпеці на наших вулицях?
Хто як не ми зацікавлені у тому, аби киян, наших родичів та сусідів вижило якнайбільше? Пора нам самим підставити рідному місту плече.
Що ми пропонуємо? Головне, – координацію та взаємодію. У нас чітка та зрозуміла структура, міцний колектив. Ми створили чат, у котрому кожен може повідомити про порушення режиму карантину. І ми на це відреагуємо. Або спонукаємо відповідні служби.
Не закрилась розливайка у сусідньому будинку? Пишіть нам! Досі працює манікюрний салон десь неподалік? Пишіть нам! Основна задача – зупинити поширення вірусу. Кожне скупчення людей несе небезпеку. Торгівля з рук на час карантину заборонена. Тут все логічно. Бо це торгівля смертю.
Ми створили канал у котрому висвітлюємо найактуальніші події, пов‘язані з вірусом та його наслідками для столиці.
Через запроваджений карантин, оголошений у зв’язку зі спалахом COVID-19, призов на строкову військову службу перенесено на травень-липень 2020 року.
23 березня, Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний Указ «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році».
Разом з тим перенесені і час звільнення в запас військовослужбовців строкової служби.
З відповідним указом Президента України ви можете ознайомитись перейшовши за посиланням Міністерства оборони України
В грудні 2017 року на засідання Сумської обласної спілки АТО прийшли представники ТОВ «Довіра 2008» та запропонували допомогу для учасників АТО та членів родин загиблих бійців в оформленні земельних ділянок площею 2 Га. для ведення особистого селянського господарства.
На протязі 2018-2019 років вище зазначене підприємство оформило близько 1500 земельних ділянок на учасників АТО та членів родин загиблих. Дані земельні ділянки оформлялися на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. До того як оформити дану землю на учасників АТО та ООС нею без будь яких право установчих документів (без документів які б підтверджували право власності чи право постійного користування) – користувалися два державні підприємства. В 2013 -2015 роках дані підприємства намагалися виготовити документацію на дані земельні наділи, але її не затвердило Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в зв’язку з тим, що документація була виготовлена не належним чином, і дані підприємства й надалі обробляли дані землі без будь яких документів. В 2019 році по керівникам даних держпідприємств за фактом самовільного заняття даних земельних ділянок були відкриті кримінальні провадження по яким пред’явлені звинувачення.
Паралельно з цим працівники НАБУ відкрили кримінальне провадження за фактом «МОЖЛИВОГО» зловживання з боку посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. На даний час ними проведено ряд обшуків в геокадастрі, проектантів та представників спілок АТО, які допомагали оформляти документи учасникам АТО/ООС та членам родин загиблих.
Що буде з отриманими учасниками АТО земельними ділянками для ведення ОСГ наразі невідомо.
Зі своїми проблемами ветерани звернулися до Президента України. Текст звернення можна переглянути перейшовши за посиланням:
