ГО «Курайна» спільно з ГО «Спілка ветеранів АТО» запрошують на безоплатний онлайн-лекторій з серії «Справжня історія українських козаків». Лекцію читатиме Олексій Сокирко, український історик і публіцист, кандидат історичних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Міжнародної премії імені Івана Франка, автор досліджень з військової історії України.
Які питання будуть розглянуті на лекції:
Які військові конфлікти відбувалися на українських теренах здавна?
Що лежало в основі військової ефективності козацтва?
В чому полягали секрети воєнних перемог української козацької держави — Гетьманщини?
Що з воєнної історії козацької доби нам треба пам’ятати і про що нагадувати постійно?
Перша лекція відбудеться 15 березня 2025 року о 13:00 онлайн на YouTubе-каналі.
Олексій Сокирко, відомий український історик, свою лекцію присвячує відродженню справжньої історії українських козаків: це нариси перемог та картини занепадів. Давайте разом спробуємо розібратися в їх причинах — реєструйтеся!
Проєкт онлайн-лекторію «Справжня історія українських козаків» реалізується ГО «Спілка ветеранів АТО» та ГО «Курайна» на безгрантовій основі.
В Україні запроваджують нову ініціативу для покращення медичної підтримки ветеранів. Відповідно до постанови Кабміну № 67 від 24 січня 2025 року, медичні заклади, які вводяться в штат фахівця із супроводу ветеранів війни, отримають субвенцію.
Про це повідомляє Електронний журнал «Управління закладом охорони здоров’я».
Основні вимоги: ✅ один фахівець працює максимум зі 100 особами; ✅ спеціаліст має пройти підготовку відповідно до професійних стандартів.
Фахівці охоплюватимуть не лише ветеранів, а й їхні родини та потреби інших осіб, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Для зручності ветеранів найближчим часом буде оновлено інтерфейс «Дії»; його адаптують під потреби цільової аудиторії.
Про це під час брифінгу «Цифрові можливості для ветеранів: доступність та повага» повідомив віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, передає Укрінформ.
«Виникла така ідея, щоб апгрейднути «Дію» спеціально для ветеранів. Тобто створити спеціальну версію застосунку на базі існуючої, яка після встановлення її ветеранами, тільки-но відбудеться ідентифікація їхнього статусу, автоматично змінить свій вигляд. Зміниться все – від того, як виглядає значок самої «Дії» на екрані смартфона, до того, які функції проактивно будуть користувачу запропоновані», – розповів Федоров.
За його словами, завдання нової «Дії» – стати зручною для великої кількості користувачів зі статусом ветерана. Щоб люди не витрачали часу на пошук потрібної їм інформації чи документа, застосунок буде автоматично налаштований так, щоб надавати все це ще до запиту.
Під час заходу Федоров також повідомив, що невдовзі в «Дії» з’явиться комплексна послуга для військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. За однією заявою можна буде отримати статуси особи з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ) та члена сім’ї загиблого (ЧСЗ), оформити допомогу та пільги.
Український ветеранський фонд Мінветеранів запрошує ветеранів і ветеранок взяти участь в анонімному онлайн-опитуванні та поділитися досвідом працевлаштування після служби.
Ветеранів і ветеранок, які мають досвід звільнення зі служби і пошуку роботи, просять розповісти: • які виклики та перешкоди їм довелося долати під час працевлаштування; • чи стали їм у пригоді на новому місці роботи знання та навички, отримані під час служби; • якої підтримки в працевлаштуванні їм найбільше бракує.
Мета опитування — визначити, як впливає перехідний період після звільнення зі служби і до працевлаштування на успішність працевлаштування. Український ветеранський фонд систематично досліджує потреби ветеранів та ветеранок.
Це важливо для розробки ефективних програм підтримки. З результатами попередніх досліджень можна ознайомитися на сайті: https://bit.ly/3HchUKO.
Міністерство у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України представили ключові результати у цифровізації послуг для ветеранів війни та їхніх сімей.
Нині у мобільному застосунку Дія вже згенеровано понад 416 тисяч е-Посвідчень ветерана. Отримати його можуть:
учасники бойових дій
особи з інвалідністю внаслідок війни
учасники війни
постраждалі учасники Революції гідності
члени сім’ї загиблого ветерана війни
члени сім’ї загиблого Захисника / Захисниці України.
Е-посвідчення ветерана дозволяє миттєво перевіряти його достовірність у режимі реального часу, що виключає можливість використання підроблених чи застарілих документів. Е-посвідчення також сприяє поліпшенню надання адміністративних процедур, швидкому та ефективнішому доступу до соціальних гарантій. Важливим є й те, що у разі втрати паперового посвідчення ветерана людина зможе безпроблемно використовувати електронне посвідчення.
Автоматичне отримання статусу УБД
Менш ніж за два місяці з моменту запуску нової послуги спільно з Мінцифри ми досягли того, що раніше здавалося неможливим:
Понад 11 100 Захисників і Захисниць отримали статус УБД автоматично!
Раніше для цього потрібно було збирати купу документів, чекати на підписи й проходити нескінченні погодження. Нині все інакше: жодних черг, жодної паперової тяганини, тільки один процес – автоматичний.
Як це працює?
Відомості про участь у бойових діях вносяться уповноваженими особами військових частин
Система автоматично обробляє дані через Єдиний державний реєстр ветеранів війни (ЄДРВВ)
Статус УБД надається без залучення самого військовослужбовця.
Також автоматичний статус УБД отримують військові, які потрапили в полон чи зникли безвісти. Держава підтримує їхні родини – надає можливість користуватися пільгами без додаткових заяв чи звернень.
Цифровізовано отримання статусів:
Особи з інвалідністю внаслідок війни
Члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці.
Тепер оформити їх можна онлайн через Портал Дія, а також у ЦНАП.
Витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни відтепер можна отримати в ЦНАП за 5 хвилин
10 740 витягів з ЄДРВВ видано через ЦНАП — за лічені хвилини.
Раніше, щоб отримати цей документ, потрібно було листом звертатися до Мінветеранів і чекати понад 30 днів. Тепер витяг можна отримати протягом 5 хвилин через мережу «єдиних вікон» для ветеранів в ЦНАПах по всій Україні. Витяг з ЄДРВВ – важливий для підтвердження статусу в багатьох життєвих ситуаціях.
Протистояння влади з ветеранами набирає все більших і більших обертів. У захисників уривається терпець. Раніше такого відвертого ігнорування вони не могли навіть припустити. Причому ситуація приблизно однакова в усіх регіонах. Таке враження, що методичка писалася в центрі й для всіх одразу. Люди старшого віку мають пам’ятати вчення про загострення класової боротьби. І особливо те, чим така боротьба закінчується…
Зараз приведемо лише два приклади з різних областей України, які не межують між собою й знаходяться далеко одна від одної. Чернівеччина й Харківщина. У Чернівцях скандал був такої сили, що в лічені години набув розголосу на всю країну. Заступниця голови обласної адміністрації, якій ветеран був «нерівнею» та не мав права сидіти поруч, у результаті скандалу звільнилася.
НА ЗВ’ЯЗКУ – ЧЕРНІВЦІ
Нам удалося поспілкуватися з ветераном російсько-української війни Вальтером Шеффером. Саме завдяки йому люди дізналися про сьогоднішні амбіції новітніх аристократів від представників влади. Переказувати скандал немає ніякого сенсу, оскільки він достатньо свіжий і гучний. Нагадаємо лише те, що заступниця голови адміністрації Альона Атаманюк написала своїм підлеглим, щоб більше не садовили поруч з нею ветерана Вівчарюка, бо він їй «не рівня»… Ось що з цього приводу розповів Вальтер Шеффер:
– Валерій Вівчарюк – мій побратим, дуже давній друг ще з довоєнних часів. Перебуваючи підполковником МВС у відставці, мобілізувався до ЗСУ й пішов служити простим солдатом. Брав участь у боях 2015–2016 років, а після повномасштабного вторгнення був снайпером ССО в найгарячіших точках війни. Валерій зараз очолює Управління ветеранської політики при Чернівецькій ОВА.
Коли мені стала відома ця ситуація, я не міг на неї не зреагувати. І не тому, що він мій друг. А тому, що це ветеран, який захищав нашу країну. І таке ставлення чиновника є неприпустимим у будь-якому разі. Якщо ця пані так ставиться до ветерана, то як вона сприймає всіх інших людей?! Я написав до Ради ветеранів при Міністерстві та опублікував допис у FaceBook, який дуже швидко розповсюдився мережею. Багато засобів інформації використали мій пост.
Альона Атаманюк є профільним заступником голови ОВА, тобто саме вона має опікуватися проблемами ветеранів. Після розголосу заступниця довго мовчала. Потім написала, що її сторінку зламали. І для неї таке зізнання було ще гіршим, тому що напис з’явився не на сторінці, а в менеджері WhatsApp. Далі почала стверджувати, що зламали телефон. Однак на той час уже відреагували Міністерство ветеранів, багато волонтерів і блогерів. Під тиском громадськості вона вимушена була написати заяву про звільнення.
Але мене обурило те, що голова адміністрації Руслан Запаранюк спочатку ніяк не відреагував і тільки наступного дня, увечері, написав, що в нього є заява Атаманюк, але він її підпише лише в тому випадку, коли буде впевнений, що переписка не є підробленою. Коли все ж підписав заяву, то звільнив заступницю не за статтею, а за погодженням сторін. І цим, я вважаю, голова дискредитував себе в очах усієї громадськості.
Представники влади чомусь думають, що стали такими собі місцевими царьками. І це не голослівна заява. Десь за два тижні до пригоди з написом, Атаманюк зібрала робочу групу з підтримки військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх сімей. При цьому до складу комісії не було включено жодного ветерана, жодного представника від сімей загиблих. Це абсурд! Після скандалу деякі представники комісії заступалися за Альону, писали мені всілякі дурниці.
Однак те, що було написано Атаманюк, неможливо трактувати багатозначно. Там усе відверто й зрозуміло. Написала вона одному зі службовців Управління ветеранської політики. Коли я тільки дізнався про це, то знаходився у стані, який навіть зараз не можу охарактеризувати літературними виразами. Влада просто втратила землю під ногами! Атаманюк, хто ти така?! Ти проти Вівчарюка – ніхто! Це він, а не ти, захистив Україну й продовжує працювати для ветеранів!
Ми маємо підтримувати своїх побратимів. Справа в тому, що з ветеранів, які повертаються додому з війни, активними є лише 5–6 %. Усі інші потребують моральної й матеріальної підтримки й допомоги. І це при тому, що суспільство хворе, велика кількість людей ненавидить ветеранів, уважає їх нерівнею. На жаль, така тенденція підтримується на рівні держави – зневага до військового, до захисника. Під державою я розумію Офіс Президента та Верховну Раду. Бо саме на цих рівнях влади було зірвано мобілізацію, знівельовано заслуги захисників, а тепер ще й відбувається відверте ігнорування ветеранів…
ПРЯМА МОВА З ХАРКОВА
Про працевлаштування ветерана нам розповів редактор порталу Олександр Кухаренко, який довгий час викладав у вузі, має науковий ступінь і вчене звання. Спочатку йому вказали на відсутність у нього досвіду державної служби, однак юрист пояснив, що викладацька діяльність прирівнюється до стажу держслужбовця. Проводила співбесіду Тетяна Печура, останнім місцем роботи якої було керівництво Департаментом соцзахисту. Після цього пані Тетяну провели на пенсію, вона знаходилася на заслуженому відпочинку й прийшла, як сама розповідала, до заступниці голови адміністрації. А та говорить, що без вас адміністрація в цейтноті, бо нікому очолити Управління ветеранів. І Печура погодилася… Але про все по порядку у прямій мові ветерана, що проходить співбесіду в керівниці Управління у справах цих самих ветеранів:
– На ярмарку вакансій я з подивом дізнався, що ОВА нарешті вирішила до ветеранського управління працевлаштувати аж трьох осіб (звичайно у це важко повірити!), які мають статус ветерана. Я розумів, що після відвертої критики цього підрозділу, його очільниці та профільної заступниці голови адміністрації державна служба для мене закрита раз і назавжди. Тому цікавило лише одне питання: як мені відмовлять?
А ще на ярмарку дали два аркуші, де вказані вимоги та обов’язки заступника керівника управління. Не знаю, хто це готував, але такої кількості помилок не знайдеш, мабуть, у двієчника із загальноосвітньої школи. Почитав, посміявся й зателефонував до управління, щоб з’ясувати, яким чином слід претендувати на посаду?..
Коли з’явився на завчасно узгоджену зустріч, постукав і відчинив двері, то почув: «Падаждіті!» Ну добре, думаю, почекаю. Стояв біля кабінету хвилин п’ятнадцять. А весь цей час чи то секретарка, чи помічниця ходила із приймальні до кабінету й поверталася знову.
– У нас тут форс-мажор! – пояснила мені.
Я вже подумав, чи не викликаний він моїм приходом?.. А з кабінету долинала розмова на «чістом вілікоруском нарєчії», як і має бути в державній структурі… Але п’ятнадцять хвилин спливло й я зайшов до кабінету.
– Я вас слушаю, – почув від очільниці управління.
Ні для кого не є таємницею, що в побуті й на роботі так звані «професійні чиновники» користуються виключно мовою агресора, але щоб така практика застосовувалася до відвідувача, таке зустрінеш нечасто… Печура після кількох фраз начебто зрозуміла, якою мовою слід говорити в службовому кабінеті, й зажадала отримати резюме. Вчиталася в перший рядок і скривилася: ХЕМЗ. Може, думала, технар якийсь прийшов. Довелося пояснювати, що то не завод ХЕМЗ, а Палац культури «ХЕМЗ». Читає далі.
– Так у вас немає досвіду роботи на керівних посадах.
– Як немає, – запитую, – а керівник телевізійної студії, головний редактор всеукраїнського видання та інтернет-порталу, директор агентства?
– Ну, це не те, – говорить панянка, але сама розуміє, що позиція відверто слабка.
– А що ж, – цікавлюся, – вам потрібно?
Питання виявилося занадто складним, тому починає імпровізувати прямо під час розмови. Говорить, що їй потрібно сформувати штат і вона має підібрати службовців, які в змозі виконувати надскладні завдання, що стоять перед управлінням.
– Мені тут один кандидат, – повідомляє, – уже приніс резюме й він мені більше підходить.
– Ні, – не погоджуюся я, – вам може подобатися хто завгодно, але мені ви маєте вказати, що вам потрібно та чого в мене не вистачає? Без цього я нікуди не піду!
– А яка у вас освіта? – хапається за останню надію, як за соломинку, очільниця.
– Вища, – повідомляю, – режисерська й філологічна.
– Ні, це не те, – кривиться. – Ви не знаєте законів про державну службу!
– Із чого ви взяли, що я їх не знаю?
– Ну, у вас же така освіта… – намагається пояснити Тетяна Миколаївна. – А закон там дуже складний, далеко не кожен може зрозуміти.
В устах Печури така заява виглядала занадто смішною. Я не знаходжу іншого порівняння (звичайно без прив’язки до особистостей), окрім того, коли дилетант намагається пояснити пілоту, чому птахи літають.
Пробую розтовкмачити жіночці, що я є доктором філософії, маю біля сотні наукових публікацій.
– Ні, – знаходить нарешті аргумент, – нам потрібен економіст, юрист або фінансист!
– Для чого? – дивуюся. – Щоб сидіти й нічого не робити?
– Та ви що! – гнівається очільниця. – А вам відомо, що два роки тому ми підготували таку програму для ветеранів, якої немає в усій Україні?!
Я вже не став казати, що два роки тому Печура працювала зовсім в іншому департаменті й до управління ветеранів не мала ніякого стосунку. А посадовиця продовжувала розповідати, що головне в роботі, – вказівний палець догори, – це державна служба! Далі сама собою напрошувалася фраза: «А ветерани – кому вони потрібні?! Головне – служба!» Але виголошувати її не став.
Подякував і сказав на прощання:
– Та ви не переймайтеся, я й не збирався з вами працювати. Мене цікавило лише те, яким чином мені буде відмовлено. Чесно кажучи, у вас це вийшло дуже погано!..
Однак звинувачувати одну Печуру в ігноруванні ветеранів було б неправильно. Ну не її ж провина в тому, що жіночка пенсійного віку знаходиться не на заслуженому відпочинку, а продовжує трудову діяльність на державній службі! Насправді це – система, де такі печури й атаманюки – лише гвинтики. Вони виконують відведену їм роль у спланованій, вибудуваній та успішно реалізованій дискредитації захисників і ветеранів…
Звичайно, з цим можна не погоджуватися. Але лише наші матеріали, що з’явилися в останні кілька місяців на порталі «Новини ветеранів», доводять широкий масштаб проблеми, що зачіпає Київ і Тернопільщину, Чернівеччину й Харківщину. І щоб довести істинність такого твердження, обіцяємо найближчим часом висвітлювати проблему ставлення до ветеранів і в інших регіонах країни…
Над матеріалом працювалиІрина ЛОЗОВА, Артем ПРАВДЮК
Верховний Суд визнав, що ветерани війни не повинні сплачувати судовий збір у справах, які стосуються їхнього соціального захисту, зокрема пенсійного забезпечення. Це рішення стало важливим прецедентом для всіх, хто стикається з подібними ситуаціями.
Про це повідомляє Юридична газета із посиланням на Постанову Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі №600/3723/24-а (адміністративне провадження №К/990/36520/24).
Справа розглядалася після того, як один із ветеранів звернувся до суду з вимогою виплатити йому індексацію пенсії, яку, на його думку, незаконно не нарахували з 1 травня 2020 року. Суд першої інстанції частково відмовив у розгляді позову, тому ветеран подав апеляцію. Однак апеляційний суд відмовився її розглядати, оскільки заявник не сплатив судовий збір, не визнавши його звільненим від цього платежу.
Верховний Суд скасував таке рішення апеляційного суду та підтвердив: ветерани війни мають право не сплачувати судовий збір у справах, які стосуються їхнього соціального захисту. Суд наголосив, що вимога оплачувати судовий збір може стати фінансовим тягарем і фактично обмежити доступ ветеранів до правосуддя.
Це рішення є важливим для всіх ветеранів, які змушені відстоювати свої права в судах. Якщо ваша справа стосується соціального захисту, зокрема пенсійного забезпечення, ви маєте право на звільнення від сплати судового збору. Якщо суд вимагає від вас оплату, посилайтеся на це рішення Верховного Суду та відповідні статті законів України.
Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин. Відшкодовуємо 20 тисяч гривень на купівлю товарів та обладнання для ведення власної справи. Подавати заявки можуть ветерани, ветеранки, дружина, чоловік, батько, матір, дитина (у тому числі усиновлена) учасника чи учасниці бойових дій, а також загиблих захисників.
Які документи потрібні, щоб подати заявку:
паспорт заявника або ІD-картка та документ що підтверджує адресу реєстрації;
виписку чи витяг з ЄДРПОУ (або аналогічного інформаційного реєстру) про реєстрацію ФОП або Довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру(форма 34-ОПП);
документ, що підтверджує статус ветерана: посвідчення УБД, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни;
документ що підтверджує факт належності до члена сім’ї ветерана та проживання з ним однією сім’єю);
документи, що підтверджують понесення фактичних витрат, пов’язаних із здійсненням підприємницької або незалежної професійної діяльності самозайнятою особою (фіскальний чек та видаткова накладна; виписка з рахунку та видаткова накладна, тощо), які дають можливість встановити суть витрат, платника та суму вже понесених заявником витрат.
В межах даної програми відшкодовуються лише вже понесені заявниками витрати, кошти на заплановані придбання в межах програми не виплачуються.
Мінцифра запускає новий сезон освітньо-грантової програми Траєкторія, щоб підтримати підприємницькі ініціативи ветеранів та сімей військовослужбовців. Протягом двох місяців на учасників чекають освітні модулі з маркетингу, цифровізації та основ бізнесу. За результатами навчання підприємці зможуть залучити фінансування для розвитку власної справи.
Участь у програмі можуть взяти:
ветерани;
члени сім’ї ветерана, військовослужбовця, загиблого, полоненого або зниклого безвісти, зокрема, другий з подружжя, батьки, діти, серед яких усиновлені, брати та сестри.
Програма допоможе ветеранам і сімʼям військовослужбовців здобути необхідні знання для реалізації власних підприємницьких ідей. Учасники навчаться впроваджувати інноваційні цифрові технології для масштабування власного бізнесу, пройдуть інтенсивне навчання та отримають менторську підтримку.
Програма поєднуватиме два формати навчання:
Спільний лекторій — онлайн-навчання, яке передбачає загальну освітню програму. Доступ до навчання отримають усі зареєстровані учасники. Також підприємці матимуть змогу передати на розгляд менторів бізнес-план та отримати шанс позмагатися за фінансову підтримку.
Інтенсивний лекторій — офлайн на базі 11 центрів підтримки підприємців Дія.Бізнес і віртуальний буткемп. До участі буде відібрано 230 підприємців, які претендуватимуть на фінансову підтримку.
Під час заповнення заявки учасникам необхідно вказати, у якій категорії вони планують проходити навчання: «Початківець у бізнесі» або «Досвідчений підприємець».
За результатами навчання в інтенсивному лекторії 44 учасники з категорії «Початківець у бізнесі» отримають по 200 000 гривень, а 20 учасників з категорії «Досвідчений підприємець» — по 400 000 гривень на реалізацію своїх ідей. Додатково два бізнес-проєкти з онлайн-лекторію залучать по 100 000 гривень на розвиток бізнесу.
На фінальному заході Grand Pitch Day 10 учасників з найвищими балами змагатимуться за головні додаткові винагороди: 1 мільйон гривень у номінації «Початківець у бізнесі» та 2 мільйони гривень у номінації «Досвідчений підприємець».
Крім того, після завершення програми 68 переможців отримають можливість відвідати до трьох безоплатних індивідуальних зустрічей з менторами проєкту.
У межах навчання підприємці зможуть прослухати лекції понад 10 провідних експертів з розвитку бізнесу, а також отримати розбір психології власного бізнесу. Також на учасників очікують спеціальні пропозиції від технічного партнера «Вчасно».
Дедлайн подання заявок — 23 березня 2025 року (23:59).
Дізнавайтеся більше про проєкт та подавайте заявку на участь на лендингу Програми за посиланням.
У третій день календарної весни Координаційний гуманітарний центр, разом із партнерами, провів ініціативу під назвою «Сила жіночої краси».
Влаштований захід об’єднав жінок і дівчат, членів родин загиблих героїв, що належать до п’яти територіальних громад Харківщини, у яких зараз точаться запеклі бої. Організаторам удалося зібрати біля сотні учасниць.
– Нам допомагають наші давні партнери – розповіла менеджер Координаційного гуманітарного центру Ольга Борщ, – всеукраїнська програма «Ти як?», фонд «Ліга добра» та дівчата-волонтери, що погодилися організувати мейкап-сесії для наших гостей. Дуже приємно було чути, як жінки, які відвідали захід, говорили, що їм вдалося хоча б дещо розслабитися й відчути, що навіть у складний воєнний час, вони залишаються жінками. І ті світлини, які ми зробимо, стануть приємним спогадом і про захід, і про перші дні весни поточного року.
У програмі цієї ініціативи – лекція-навчання для учасниць про ментальне здоров’я, мейкап від професійних візажистів, фотосесія та вручення косметичних наборів від компанії «Avon».
– Нас запросили взяти участь у заході, – поділилася враженнями співзасновниця Благодійної організації «БФ «Ліга добра» Марина Бровкіна, – на якому планувалося надати ментальну, психологічну, гуманітарну допомогу жінкам із Куп’янського, Харківського та Чугуївського районів. Створити жінкам свято. Ми радо відгукнулися на запрошення та надали доглядові набори, які з радістю вручаємо учасницям цього заходу.
До підготовки ініціативи «Сила жіночої краси» багато сил доклала Лілія Зотова, координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров’я. Вона також розповіла про власну участь у цьому заході:
– Наша програма спрямована на те, щоб об’єднувати зусилля всіх, хто працює у сфері надання психо-соціальної підтримки. На заході я розповідаю, що таке ментальне здоров’я, про його складові та те, як кожна людина може впливати на власне здоров’я та самопочуття. Приємно, що учасниці відгукуються й дякують за надану інформацію. Говорять, що було цікаво…
