Не знаєте чим розважитись під час карантину? Сьогодні вночі Ви зможете побачити перший весняний метеорний потік або ж зорепад Ліриди.
Про метеорний потік Ліриди люди знали ще 2600 років тому.
Зорепад — це астрономічне явище, метеорний потік. Воно виникає внаслідок згоряння в атмосфері Землі маленьких метеорних часточок, наприклад комет.
Метеорні потоки утворюються від різних комет і мають свої назви. Частіше їх називи походять від сузірь, з яких вони візуально з’являються на нічному небі.
Так для зорепаду Ліриди це сузір’я Ліри. Ліриди вважаються одним із найдавніших метеорних потоків. Вперше про нього згадується в 697 році до н.е. Швидкість метеоритних чсточок сягає 49 км/с.
Цього року зорепад Ліриди триває з 16 по 25 квітня, а пік активності очікується саме сьогодні: в ніч з 22 на 23 квітня.
Метеорний потік добре видно в Північній півкулі, тож ми потрапляємо в число щасливчиків, хто може спостерігати цей зорепад.
Милуватися унікальним астрономічним явищем краще з 23:00, тоді можуть впасти до 15-20 метеоритів на годину.
Для споглядання зорепаду не потрібно спеціального обладнання – головне, щоб небо було ясним.
Щоб знайти сузір’я Ліри потрібно відшукати сузір’я Лебідя, який скоріше нагадує велетенський хрест прям у вас над головою. А Ліра виглядає як невеликий однобокий ящик або паралелограм поруч.
Під час зорепаду можна не тількио милуватися падаючими зірками, а загадати бажання.
Після того, як побачили зірку та загадали бажання, варто добре його закріпити. Для цього потрібно тричі постукати по найближчому дереву. І всім серцем вірити, що бажання здійсниться.
Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину до 11 травня 2020 року. Відповідне рішення прийняте на засіданні Уряду 22 квітня.
“Передбачається продовження терміну дії карантину до 11 травня 2020 року. Разом з цим пропонується дозволити перевезення в міському транспорті осіб, які виявили бажання бути донорами крові, а також залучати до роботи окремих категорій працівників без проходження обов’язкового профілактичного огляду, термін якого припав на період карантину”, – зазначив Максим Степанов.
– Карантин в Україні буде продовжено до 11 травня. Лише після цієї дати почнеться поетапне зняття або послаблення обмежень, – про це заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, відкриваючи чергове засідання Кабінету Міністрів у середу, 22 квітня.
Він подякував всім, хто відповідально поставився до рекомендацій влади і залишився святкувати Великдень вдома. За словами очільника Уряду, лише завдяки завчасно введеним карантинним заходам сьогодні в Україні один з найнижчих показників по рівню летальності від COVID-19 – 2,7%.
«Але моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності і він може настати на початку травня… У нас є дуже чіткий план виходу з цього карантину. Він складається з п’яти етапів», – зазначив Прем’єр-міністр.
А розпочати реалізацію цього плану можна буде лише за умови сприятливої епідемічної ситуації – орієнтовно з 12 травня. Для цього, за словами Дениса Шмигаля, має бути кілька підстав: якщо протягом 10 днів відсоток виявлених випадків захворювання у країні не змінюватиметься або коливатиметься в межах 5% та лікарні будуть заповнені пацієнтами з COVID-19 менше, ніж на 50%.
«Після цього йдемо по дорожній карті виходу з карантину і реалізовуємо наступні чотири етапи. Водночас у нас є декілька дуже важливих завдань, які ми маємо зробити до 11 травня», – зазначив Прем’єр-міністр.
За словами Дениса Шмигаля, це збільшення кількості тестувань на коронавірус, покращення у забезпеченні наших лікарень та лікарів всім необхідним, запровадження “Е-контролю самоізоляції” як альтернативи обсервації, створення нових правил функціонування для об’єктів обслуговування населення з обов’язковим соціальним дистанціюванням, масочним режимом та постійною дезінфекцією.
«Якщо все буде добре і епідемічна ситуація буде сприяти, то 11 травня ми зможемо говорити про відкриття парків та скверів, закладів торгівлі непродовольчими товарами, частини об’єктів побутових послуг. Можливо, будуть інші пом’якшувальні заходи. Але про них ми зможемо говорити пізніше», – зазначив Денис Шмигаль.
За словами Прем’єр-міністра, такі дії дозволять повернути частину людей на роботу, покращити емоційне здоров’я українців та дати старт розігріву економіки.
Денис Шмигаль також зазначив, що Уряд розуміє, що людям і бізнесу зараз непросто: «Тому ми впроваджуємо низку заходів, спрямованих на підтримку українців. Зокрема, збільшуємо виплати по безробіттю, розширюємо програми підтримки бізнесу і фактично впроваджуємо кредитні канікули, підвищуємо пенсії, створюємо нові робочі місця вже сьогодні».
Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України
У результаті реформи ДК «Укроборонпром» буде створено 6 галузевих холдингів навколо прогресивних підприємств Концерну, а сам «Укроборонпром» – ліквідовано. Про це розповів заступник Генерального директора ДК «Укроборонпром» та Голова Офісу Трансформації Концерну Роман Бондар в інтерв’ю для видання «Оборонно-Промисловий кур’єр» (opk.com.ua)
Керівництво «Укроборонпрому» переконане, що поточна модель управління Концерном має бути змінена, оскільки вона не забезпечує ефективне управління більше ніж сотнею розрізнених підприємств-учасників Концерну.
В «Укроборонпромі» готуються до створення щонайменше 6 галузевих держкорпорацій, навколо яких буде консолідовано підприємства за принципом галузевої синергії компетенцій: ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарних та морських систем. У Концерні створено Офіс трансформації та Стратегічний Комітет – обидві команди у тісній співпраці з керівниками підприємств уже розробляють галузеві стратегії, про це йдеться на сайті «Укроборонпрому».
«Наприклад, до складу бронетанкового холдингу під кодовою назвою ZIMM увійшли підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, здійснюють дослідження та створюють кінцевий продукт. Такий собі повний виробничий цикл. Подібним чином будуть створені й інші галузеві холдинги, в основі яких будуть найбільш прогресивні та перспективні підприємства Концерну. Що стосується самого Концерну, то в тому вигляді та в тій ролі, в якої він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що «Укроборонпром» має бути ліквідовано у результаті реформи», – заявив Роман Бондар.
Концепція реформи «Укроборонпрому» має дві частини, розповів Бондар: кінцеву цільову модель трансформації та перехідну модель – те, як компанія буде працювати з моменту прийняття необхідного законодавства. Протягом двох років «Укроборонпром» буде відігравати роль «центру управління польотами» для трансформаційних процесів та створення галузевих холдингів. Команда Концерну проведе корпоратизацію підприємств, здійснить оздоровлення проблемних активів, концентрує виробництва, реалізує надлишкове майно. У холдингах буде створено сучасну систему корпоративного управління, затверджено стратегію розвитку, програму капітальних інвестицій, продуктову лінійку, систему управління виробництвом та стандарти звітності.
«Після того, як корпорації буде створено, роль та значення «Укроборонпрому» точно зміняться. В цьому полягає стратегічна розвилка та ключове рішення, які держава повинна буде зробити. Питання можна сформулювати так: чи потрібна компанія, що управляє, для галузевих оборонних холдингів? Якщо потрібна, то цій компанії можуть бути делеговані функції корпоративного центру, з фокусом на залучення фінансування, розвиток нових видів бізнесу, контроль над реалізацією стратегії, зв’язкам із державними органами і тощо. Якщо не потрібна, то частина цих функцій може бути передана органам влади або новому ЦОВВ, плани на створення якого існують в державі. Питання майбутнього «Укроборонпрому» необхідно вирішувати після створення нових галузевих холдингів, а не до них», – підкреслив заступник Генерального директора з трансформації.
При цьому, реформувати неефективну систему корпоративного управління державними оборонними підприємствами неможливо без зміни законодавчої рамки: ухвалення змін до ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та прийняття нового ЗУ «Про корпоратизацію підприємств ОПК». За словами Бондара, сьогодні проєкти законів знаходяться на розгляді профільного комітету ВРУ і реформа «Укроборонпрому» напряму залежить від ефективності парламенту: «Без необхідних законів строк створення корпорацій складе близько 2,5 року. З ухваленням законів – реально впоратися за 6-9 місяців».
Більше про деталі реформи читайте у повній версії інтерв’ю Романа Бондара.
В Україні розробили робота, який може патрулювати вулиці і навіть застосовувати сльозогінний газ. Робота можна застосовувати для дистанційного патрулювання вулиць, що дозволяє уникнути контактів між поліцейськими і громадянами під час карантину.
Про це повідомляється на сайті ліги оборонних підприємств України.
Машину розробила запорізька приватна компанія “ІНФОКОМ ЛТД” на основі власної роботизованою платформи “Скорпіон”.
Робота можна застосовувати для дистанційного патрулювання вулиць, що дозволяє уникнути контактів між поліцейськими і громадянами під час карантину
В Україні розробили робота, який може патрулювати вулиці і навіть застосовувати сльозогінний газ. Про це повідомляється на сайті ліги оборонних підприємств України.
Машину розробила запорізька приватна компанія “ІНФОКОМ ЛТД” на основі власної роботизованою платформи “Скорпіон”.
Робот оснащений:
– балоном зі сльозогінним газом та сеткометом з дистанційним керуванням;
– світлоакустичною панеллю;
– стробоскопом-мигалкою і маячком;
– монітором, гучним зв’язком і мікрофоном для спілкування;
– лідаром і радаром;
– тепловізором для вимірювання температури тіла людини;
– камерою з кутом огляду в 360ᵒ і 30-ти кратним зумом.
Влада Тунісу вже контролює дотримання місцевими жителями карантинного режиму не тільки за допомогою патрулів, а й використовуючи автономних роботів P-Guard. Останні стежать, щоб громадяни дотримувалися правил карантину під час епідемії коронавируса.
Ціна Brent впала нижче $20 за барель вперше з 2002 року. Російська Urals продавалася за ціною 1998 року
Ф’ючерси на нафту марки Brent у процесі торгів 21 квітня опустилися нижче $20 за барель вперше з лютого 2002 року.
На 16:29 за Києвом ціна Brent на Лондонській біржі становить $19,61 за барель. Це на 23% або $6 нижче, ніж на закритті попередніх торгів.
Ціна на барель російської нафти сорту Urals опустилася нижче $10, пишуть “Ведомости”.
О 12:13 Urals із поставкою в порти Середземномор’я продавалася за ціною грудня 1998 року – $8,48 за барель.
Через поширення коронавірусу, світовий попит на нафту скоротився на третину. Ситуація ускладнилася “нафтовою війною”. В кінці березня ціни на нафту впали до рівня 2002 року.
12 квітня ОПЕК+, в яку входять країни ОПЕК, Росія та інші нафтовидобувні держави, домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 млн. барелів на добу в травні-червні.
Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) заявила, що кілька міністрів із країн-членів картелю та з країн-союзників провели 21 квітня консультації для обговорення зниження світових цін на нафту.
Водночас Близькосхідні країни ОПЕК слідом за Саудівською Аравією нарощують знижки на нафту в боротьбі за ринок, де надлишок поставок досяг вже 25 млн барелів на добу.
Як повідомили Reuters джерела на ринку, катарська державна корпорація Qatar Petroleum пропонує нафту постачанням в червні зі знижками до $13 за барель.
Різко були знижені ціни для південно-європейських країн. Знижка на Arab Extra Light збільшилася майже вдвічі – з $5,8 до $10,3 до ціни Brent, на Arab Light – з $8,6 до $10,3, на важкі сорти – до $11,4.
На ринку склалася унікальна ситуація: видобуток, переробка і відвантаження нафти тривають, хоча попит на неї відсутній. Практично не залишилося вільних резервуарів в європейських країнах і нафтотрейдери використовують в якості ємностей для зберігання нафти танкери, ціни на фрахт яких виросли в окремих випадках в 7 разів, розповідає голова ради директорів Петербурзького нафтового терміналу Михайло Скигін.
За даними Reuters, біля берегів Європи, поблизу найбільших паливних терміналів на якорях стоять 30 танкерів, які не можуть розвантажитися в зв’язку із заповненою резервуарів на березі.
На онлайн карті руху суден можна побачити, що багато танкерів не рухається (позначені червоними цяточками на карті).
На їх борту в сумі мільйон тон авіапалива, бензину та інших нафтопродуктів. Це загрожує постачанню російських нафтопродуктів в Європу: найближчим часом може початися різке скорочення відвантаження, попереджає Скигін.
Продати нафту в Азію також складно. Нафті, що поставляється з Росії, потрібна суттєва знижка, щоб зберегти конкурентоспроможність на азійському ринку, відзначає директор з досліджень Wood Mackenzie. Всім виробникам також доведеться знизити ціни на свою сировину, щоб конкурувати з Saudi Aramcо.
В “ерефії” вже немає місця для зберігання нафти. Залізничні цистерни також закінчуються. Зупиняти видобуток нафти небезпечно, тому що розконсервувати свердловини в умовах Росії є можливим з технічних причин. Відновлення видобутку нафти із заглушених свердловин виявиться просто нерентабельним.
Від початку 2020 донори Дніпропетровщини допомогли врятувати життя майже семи тисячам людей. Як повідомили в департаменті охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА, небайдужі жителі області здали понад 4700 літрів крові.
«Не дивлячись на карантин, станція переливання крові працює в звичайному режимі. Адже допомоги, як і раніше потребують онкохворі, бійці АТО/ООС, постраждалі в ДТП. Донорська кров для них – життєво необхідна», – зазначила головний лікар обласної станції переливання крові Антоніна Сердюк.
– Для наших донорів забезпечуємо максимальний захист. Проводимо посилену санітарну обробку, стежимо, щоб у приміщенні не було скупчення людей », – додала головний лікар.
За словами Антоніни Сердюк, добровільні помічники області все одно здають кров для тих, хто постраждав в аварії, тяжко захворів і бійців АТО/ООС. За перший квартал 2020 вдалося заготовити понад 4700 літрів.
Всього на Дніпропетровщині – понад 54000 донорів, з них понад 10000 -почесних, 24 заслужених і один Герой України, який за 40 років здав півтонни крові.
Приєднатися до благородної справи може будь-який громадянин України, віком від 18 років і без медичних протипоказань. При собі потрібно мати паспорт та ідентифікаційний код.
Пунктів здачі крові в регіоні кілька:
– Дніпро: Обласна станція переливання крові, пр. Богдана Хмельницького, 17.
Чорні маски з вишитим червоним зображеням борсука і числом “503″- перша партія таких «гостинців» вже відправлена з Черкас на Донеччину, воїнам 503-го окремого батальйону морської піхоти.
Про це повідомляє “Козацький край”.
Власне, “борсуками” весь батальйон називають з-за позивного його комбата, Вадима Сухаревського, відoмого як «той, хто зробив перший постріл у відповідь» – рятуючи «альфівців» СБУ, яких упритул розстрілювали бойовики “ДНР”. Тоді офіцер особисто відкрив вогонь у відповідь з крупокаліберного кулемета бронетранспортера. Цікаво, що червоно-чорні маски з Черкас у батальйон вирушили якраз до чергової річниці того пам’ятного бою під Слов’янськом, який стався 13 квітня 2014 року…
А вишивали маски для морських піхотинців волонтерки, дві переселенки з Луганська, які після вторгнення у їхнє місто окупантів перебралися в Черкаси. Тут Олена Удод і Тетяна Нафтель створили студію комп’ютерної вишивки “Срібний птах”. Пошиття першої партії захисник масок для морпіхів стало можливим завдяки відомому черкаському лікарю-стоматологу Валерію Горбенку (на фото), який прославився створенням і відправкою на фронт пересувних «стоматкабінетів на колесах» – спеціально обладнаних автомобілів “Тризуб-Аліса” і “Тризуб-2″.
Сам він невдовзі вчергове вирушає до морпіхів – лікувати бійцям зуби. А маски мають вберегти воїнів від пандемії – лікар Горбенко знає, що немає тих хвороб, які варто ігнорувати.
Морпіхи воюють за Україну – Черкаси ж у відповідь турбуються про їхнє здоров’я…
Шість років війни на Сході України стали серйозним випробуванням для держави та суспільства не тільки в плані зміцнення боєздатності українського війська, його оснащення новітньою технікою, озброєнням та всім необхідним для успішного ведення бойових дій тощо. Але і випробуванням на здатність забезпечити адаптацію до мирного життя тих, хто на передовій боронить цілісність країни. Не секрет, що ветерани неоголошеної війни, повертаючись до рідних домівок, стикаються з безліччю проблем. І, хоча, держава гарантує їм серйозні соціальні преференції, чимало зі вчорашніх воїнів потребують й іншого – звичайної людської уваги та допомоги у справах, які їхнім цивільним співвітчизникам здаються другорядними. На допомогу ветеранам в таких випадках приходять громадські об’єднання, волонтери яких докладають багато зусиль для безболісної адаптації до мирного життя фронтовиків. Свої зусилля з громадськістю в об’єднало і Міністерство у справах ветеранів України, де розробили програму підтримки колишніх фронтовиків, якою рекомендовано створити в регіонах так звані «ветеранські простори».
Їхнім головним завданням є надання практичної та методичної допомоги органам місцевої влади та громадським об’єднанням з питань ефективних засобів реабілітації та психосоціальної адаптації ветеранів війни, членів їхніх сімей тощо. Одними з перших в країні положення про ветеранський простір успішно реалізували на Житомирщині. 2018 року на базі Житомирського обласного центру вертебрології та реабілітації ветеранам почали надавати допомогу з питань соціальної адаптації, фахові консультації інших фронтовиків, котрі вже знайшли своє місце у цивільному житті тощо. Нині двері житомирського Дому ветеранів завжди відчинені, як для учасників АТО та ООС, так й бійців-добровольців і членів родин загиблих захисників Вітчизни.
Координаторка ветеранського простору Житомирщини, керівниця ГС «Дім ветерана» Юлія Толмачова, відома особистість в регіоні. І не тільки своєю активною життєвою позицією, постійною готовністю розв’язувати проблеми ветеранів, вмілою спів працею з органами місцевого самоврядування тощо. Ії невтомну подвижницьку діяльність достойно оцінено гідними нагородами. Зокрема, орденами княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів, відзнаками Президента України «За участь в антитерористичній операції»,Міністерства оборони та Генштабу ЗС України.
На прохання інформаційно-аналітичного порталу «НОВА» новини ветеранів» пані Юлія розповіла про становлення ветеранського простору Житомирщини, повсякденну його діяльність, плани на майбутнє тощо.
– Юлія, ветеранський простір, як складова підтримки ветеранів існує ще далеко не у всіх регіонах України. І, слід визнати, не всі, навіть самі фронтовики та їхні рідні, обізнані з їхнім завданням. Житомирщина першою почала торувати шлях до реалізації цього проекту…
– Справді це так. Ми першими перейнялися створенням ветеранського простору, бо побачили в цій ідеї перспективу, адже 237 учасників бойових дій із Житомирщини загинули у війні на Сході України. Сьогодні «Дім ветерана» підтримує їхні сім’ї, допомагає переживати втрату, яку неможливо забути. Матері, батьки, дружини, або навіть діти завжди можуть звернутися до наших психологів, взяти участь у групах підтримки та заходах, які дозволяють відволіктися від болю, що ятрить їхні души.
Нині «Дім ветерана» – це вже не лише мрія, а реальність. Це результат роботи за покликом душі як самих ветеранів і волонтерів, так і не байдужих до доль людей, котрих обпалила війна. Ми створили простір, куди може звернутись кожен фронтовик, боєць, родичі загиблих воїнів… Це їхній простір, де кожен може почути не тільки добре слово, а й отримати професійну психологічну підтримку. Ми прагнемо вирішити проблеми, надаючи і кваліфіковану юридичну допомогу. Ми працюємо, розвиваємось, радіємо і щиро вдячні за можливість підтримати тих, хто боронив Україну…
– Вплив ветеранського простору житомиряни розповсюдили і поза межі свого регіону…
– Так, ми допомагаємо не тільки військовим. Але і багатодітним сім’ям, які проживають, а, скоріш виживають, біля лінії фронту. Приміром, вже п’ятий рік поспіль ми опікуємося жителями селища Зайцеве (Жованка), де наразі мешкають 87 сімей. Шкода, але чимало людей не розуміють значення цієї допомоги… А от голова тамтешньої адміністрації Володимир Весьолкін – сам атошник із Горлівки, підтвердить, що населення в тому селищі підтримує Україну. По можливості його жителі допомагають нашим солдатам, а наші бійці – їм. У селищі майже кожен другий будинок зруйновано. Люди живуть під обстрілами, але вірять у те, що наша перемога прийде і настане довгоочікуваний мир.
Ми не залишили повз увагу і так, би мовити, «важку» категорію неповнолітніх, яких називають дітьми вулиці. З ними ми познайомилися в інтернаті під Горлівкою. На День Святого Миколая ми привезли їм куртки, солодощі, новий одяг для дівчат, невеликі подарунки тощо. Деякі дівчатка казали, що ніколи в житті ще не отримували подарунків…
– Чи підтримуєте ви контакти з волонтерами з інших регіонів України, які так само опікуються родинами загиблих в зоні бойових дій?
– Обов’язково! Приміром, ми запрошували в гості матерів загиблих учасників бойових дій із Київщини. Провели для них екскурсію Житомиром, запросили до Дому ветерана. Говорили про роботу, необхідність уваги до таких сімей, про проблеми, плани на майбутнє… У теплій невимушеній обстановці ми спілкувалися з гостями, ділились спогадами про найдорожчих для них людей, які пішли з життя захищаючи Батьківщину. Вони розповідали і про байдужість оточуючих, яка обпікає їхні серця. Зокрема, цинізм водіїв маршруток, байдужих людей, які живуть із своїми сім’ями на мирній території, не були на війні, бо за них воювали і загинули інші. Матері найбільше потребують, аби пам’ятали про загиблих синів та їхні сім’ї не лише під час урочистостей, а й у щоденному житті…
Своєю думкою щодо ветеранського простору з редакцією поділилася і тележурналістка Євгенія Подобна, яка понад рік працювала військовим кореспондентом в зоні бойових дій на Сході України. 2020 року вона стала лауреатом Національної премії імені Т.Г.Шевченка в області літератури за книгу «Дівчата зрізають коси», в якій розповіла про долі жінок, які брали учать у бойових діях на Донбасі.
«Я уважно спостерігаю за становленням ветеранського простору в Україні. І бачу, що цей проект користується популярністю, як у ветеранів – колишніх військових, так і в тих, хто і нині служить в армії. Ветеранський простір вдало поєднав багато різних аспектів. Там працюють юристи, які можуть допомогти ветеранам вирішити їхні питання – захистити їхні права, розповісти про преференції ветеранам, про які ті навіть і не знали – санаторне обслуговування, питання виплати зарплат, працевлаштування тощо…
Активно працюють і психологи. Цікаво, що ветеранські простори корисні не лише фронтовикам, але й іншим представникам суспільства, які дуже часто приходять до цих хабів, – зазначає Є. Подобна. – Вони об’єднують не тільки військових, але й цивільних. Перетворюються на такі собі майданчики, де спілкуються представники різних прошарків нашого суспільства. А не лише учасники бойових дій…».
Журналістка зазначає, що у ветеранських просторах психологи працюють не тільки з ветеранами, але й з їхніми дружинами, дітьми. Особливо це актуально для тих, чиї чоловіки служать в зоні бойових дій і рідні постійно переживають за них. В цих хабах, як тепер називають Дома ветеранів, надають психологічну і емоційну допомогу і родинам військових. У тому числі, й тим, чиї рідні вважаються зниклими без вісти, або перебувають у полоні тощо. Потребують реабілітації і ветерани, більшість з яких 2-3 роки перебували на передовій і після повернення до мирного життя зіткнулися з багатьма проблем, бо не адаптовані до реалій, в яких живуть їхні рідні і близькі. Усім цим, та багато іншим і займаються волонтери у центрах ветеранського простору.
«Переконана, що проект з ветеранським простором не лише вже довів свою життєздатність, але й має непогані перспективи. Адже навіть після закінчення війни, залишаться люди, котрі ще довго потребуватимуть підтримки суспільства, адаптації до цивільного життя. І, на відміну від інших численних об’єднань учасників АТО і ООС, які допомагають ветеранам у вирішенні земельних питань, отриманні житла, роботи тощо, активісти ветеранського простору надають переважно моральну та товариську підтримку. Що дуже важливо для ветеранів…», – резюмує Є. Подобна.
На фото:
– активісти житомирського Дому ветеранів надали допомогу лікарні
Чотири порушення режиму “Тиша” зафіксовано в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:
– поблизу Авдіївки з напрямку населеного пункту Каштанове російські найманці двічі відкривали вогонь з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї;
– позиції ЗСУ в районі Старогнатівки були обстріляні з автоматичних станкових гранатометів та кулеметів великого калібру;
– неподалік Красногорівки рашисти застосували станковий протитанковий гранатомет.
Надвечір обстріли припилились.
У районі відповідальності ОТУ “Північ” гібридні збройні формування РФ здійснили три обстріли:
– по опорних пунктах ОС поблизу Кримського та Новотошківського ворог з мінометів калібру 120 мм випустив загалом 8 мін;
– неподалік Луганського з мінометів 82-го калібру випустив 14 мін, а також здійснив обстріл зі станкового протитанкового гранатомету та великокаліберних кулеметів.
Вогнем у відповідь підрозділи Об’єднаних сил переконали рашистів повернутися до виконання «мінських домовленостей».
Втрат за минулу добу внаслідок ворожих обстрілів серед наших захисників не було.
Від початку поточної доби в р.в. ОТУ “Схід” окупаційні гібридні війська зі станкових протитанкових гранатометів обстріляли наші позиції біля Богданівки. Втрат серед наших захисників немає.
Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.
Всі ми знаємо, якою була наша армія на початку російської агресії в 2014-му році. Вона була фактично знищена та деморалізована завдяки «діяльності» радянських генералів та некомпетентних злочинців у погонах. Але довести власні збройні сили до такого жалюгідного стану, в тому числі, було можливо завдяки бездіяльності і відсутності контролю зі сторони громадськості.
Сивочолі полковники та генерали, більшість з яких відчуває нерозривний зв’язок з друзями по той бік фронту російсько-української війни, давно осіли в різноманітних консультативно-дорадчих органах, де невпинно продукують лише дві речі – корупцію з покриванням сумнівних держзакупівель та деменцію з нагородженням один одного фейковими військовими званнями і фейковими нагородами від фейкових громадських організацій.
Починаючи з червня 2019 року Рух Ветеранів України, як всеукраїнська ветеранська організація, спокійно чекала на формування нового складу Громадської Ради при Міністерстві Оборони України. Звісно, що ми наполягали на електронному рейтинговому голосуванні, а не “старим сособом” формування Громради з членів ініціативної групи голосуванням самої ініціативної групи.
І ось, перемога, електронному голосуванню бути.
Але звісно, це Міноборони, в якому нічого не буває легко.
Абсолютно випадково нам стало відомо, що десь у хащах офіційного сайту МО, без інформаційної стрічки, сторінки в Фейсбуці, було оприлюднено те, що розпочався збір документів від представників інституту громадянського суспільства.
А найцікавіше те, що терміни подання документів — з 18 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року. Тобто він вже сплив, спеціально призначений в самий пік карантинних заходів, коли увага всього громадянського суспільства була прикута до боротьби з пандемією.
На нашу думку, є лише одне пояснення тому, що трапилось – це те, що представники ініціативної групи при Міністерстві Оборони України саботують обрання нової Громадської ради при підтримці самого міністерства, для того, щоб все залишилось при старих схемах взаємопокриття один-одного.
Ну і зрозуміло, що керівництво Міністерства теж не дуже зацікавлено в тому, щоб у них “над душою” стояла справжня громадскість. Сивочолим генералам козацьких військ достатньо кинути шмат на розпил, а справжнім патріотам доведеться пояснювати відкат реформ та повернення до совкового болота.
Ми вимагаємо від Міністерства Оборони України, щоб збір документів розпочався лише після закінчення карантину та з нормальним інформуванням інститутів громадського суспільства! Врешті решт, повноваження діючою Громради завершились ще минулого року, але попри всі спроби піднімати це питання воно залишалось невирішенним, то що вирішує місяць?
Ми включаємось у цей процес та виведемо негідників на чисту воду! Підтримай нас, не дай злити реформи в український армії!
