За інформацією прес-центру ООС за минулу добу гібридні збройні формування Російської Федерації 15 разів порушили режим припинення вогню. 11 обстрілів було здійснено у другій половині дня.
В районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід”:
– противник здійснив обстріл наших позицій неподалік Павлополя із БМП, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів;
– по захисниках Пісок ворог вів вогонь з 82 мм мінометів та великокаліберних кулеметів;
– оборонців Кам’янки обстрілював з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів;
– біля н.п. Тарамчук та Авдіївка противник застосовував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети;
– неподалік Красногорівки зафіксовано використання СПГ
В районі відповідальності ОТУ “Північ”:
– тричі російські найманці вели вогонь по позиціях Об’єднаних сил поблизу Новотошківського, використовуючи для обстрілів 120 мм та 82 мм міномети, протитанкові ракетні комплекси, АСГ, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю, а пізно ввечері ще з артилерійських сисием калібру 122 мм випустили у бік наших захисників 32 снаряди.
– По позиціях неподалік Новоолександрівки, Новозванівки та двічі по Оріховому ворог вів вогонь з мінометів 120-го калібру, використавши 56 мін.
– Біля Хутора Вільного противник випустив 64 міни 82-го калібру по наших опорних пунктах, а також вів вогонь з автоматичних станкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
– Околиці Новгородського окупанти обстрілювали з великокаліберних кулеметів.
30 квітня втрат серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів не було.
За даними розвідки, 30 квітня наші військовослужбовці знищили двох російських окупантів та ще трьох поранили.
Сьогодні рашистські гібридні збройні формування вже дев’ять разів порушили режим припинення вогню.
В р.в.ОТУ “Схід” противник тричі обстрілював наші позиції неподалік Богданівки з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, снайперської та стрілецької зброї.
Неподалік Водяного ворог двічі застосовував гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.
В р.в.ОТУ “Північ” російські бандити двічі вели вогонь по позиціях ЗСУ поблизу Кримського. Для обстрілів окупанти використали 10 мін 120-го калібру, підствольні гранатомети та стрілецьку зброю.
По околиці Південного ворог вів вогонь з мінометів 120-го калібру, а біля Новотошківського застосовував 82 мм міномети.
Сьогодні зранку внаслідок ворожих обстрілів двоє українських воїнів отримали поранення.
Об’єднані сили рішуче відреагувати на усі випадки злочинної активності окупантів, змусивши ворожі вогневі засоби замовкнути.
За час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ на Донбасі склали 1234 убитими і 2074 пораненими. Такі цифри назвав командувач операцією Об’єднаних сил генерал-лейтенант Володимир Кравченко в інтерв’ю “Укрінформу”.
Він наголосив, що з початку проведення ООС (30 квітня 2018 року) українські захисники добре вивчили ворога, його підступну і злочинну тактику, знають, як діяти за будь-якого розвитку ситуації. Майже кожна провокація окупантів отримує адекватну відповідь ЗСУ.
“Тільки за цей рік підтверджено ліквідацію 143 загарбників і ще 273 були поранені. Крім цього нашими воїнами знищено 28 одиниць техніки. Всього за час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ склали 1234 убитими і 2074 пораненими”, – повідомив Кравченко.
Під час сьогоднішніх переговорів міністрів закордонних справ країн “нормандського формату” — України, Росії, Німеччини та Франції — обговорили в першу чергу безпекові питання врегулювання ситуації на сході України. Про це заявив на брифінгу у четвер міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, – передає кореспондент УНН.
“Наша позиція залишається незмінною, її цілком підтримують партнери з Німеччини та Франції, про те що у нас ТКГ, в якій присутні Росія – як держава-агресор, Україна – як держава, що захищається від агресії та ОБСЄ – як посередник, а також запрошені учасники, залишається ключовим механізмом для взаємоприйнятних рішень які мають вести нас до припинення війни і деокупації нашої території. Я наголосив під час розмови, що ми готові до діалогу з будь-яких найчутливіших питань, але не перетинатимемо наші червоні лінії”, — сказав Кулеба.
З його слів, певна частина розмови була присвячена “спробам російського колеги завести інтерпретацію реальності в прямий діалог між Києвом та так званим Донецьком та Луганськом”.
Кулеба наголосив, що Україна готова говорити з українцями, які проживають на окупованих територіях, але не з незаконними формуваннями.
“Сьогодні ми в основному обговорювали безпекові питання, і це ще раз демонструє, що будь-яка політична дискусія, і у „нормандському форматі“, базується на принципі „спершу безпека“. Ми домовились з колегами, що ми продовжимо цю практику спілкування з міністрами, обговорювати весь комплекс питань пов’язаний з нормандським, мінським порядком денним. Сьогодні ми також приділили увагу викликам, які створює пандемія коронавірусу для врегулювання, для безпеки і здоров’я громадян на окупованих територіях”, — зазначив міністр.
Він повідомив, що під час розмови було неодноразово наголошено на тому, що СММ ОБСЄ та МКЧХ повинна бути забезпечена можливість мати доступ до окупованих територій і ефективно виконувати свої задачі.
Також обговорили, як люди можуть отримувати пенсії на окупованих територій — це має вирішуватись виключно в правовому полі України.
“Ми досягли домовленості про те, що ТКГ має якнайшвидше обговорити деталі проголошення всеосяжного припинення вогню і визначити дату, коли таке припинення вогню буде запроваджено. І , звісно, приділили увагу питанню обміну утримуваними особами… Ми ще далекі від реалізації формули „всіх на всіх“, тому потрібно рухатись вперед. Росія і Україна мають продовжити взаємодіяти. Я окремо наголосив на необхідності звільнення українців, яких утримують на території РФ та в окупованому Криму”, — зазначив дипломат.
Цей чоловік до війни був доволі успішним бізнесменом. На початку бойових дій на Донбасі — активним волонтером. Нині він служить у війську снайпером. Коли Сергій прибув на Донбас, перше чим він відзначився, — намалював собі на бронежилеті великий і яскравий смайл. Відтоді цей сонячний малюнок став його позивним. Чоловікові він личить, адже, попри все те, що йому довелося пережити на війні, усмішка ніколи не покидає його обличчя.
Сьогодні «Смайл» і його підрозділ стоять на захисті Батьківщини. Минуло понад шість років, а він і до нині дякує своєму однокласнику Олександрові за те, що той запропонував йому разом робити добру справу для українських захисників.
Всі прибутки з бізнесу Сергій Варакін спрямовував на допомогу нашим воїнам, а згодом продав фірму і спрямував всі зароблені гроші на потреби війська. Дружина не зрозуміла такого вчинку. Не підтримали такого рішення й давні друзі. Частенько запитували: «А що ти з цього маєш?» Життя відсіяло багатьох…
— У 2014-му військовим було дуже складно. У перший же рік бойових дій на Сході не вистачало елементарного: засобів захисту, взуття, ліхтариків, навіть батарейок. Списки потреб замикали глобальні на той час речі — автомобілі та бойова амуніція, — розповідає Сергій. — До району АТО ганяли по два-три рази на тиждень. Не спали, долали близько трьох тисяч кілометрів, адже знали, що навіть один шолом, який ми везли в багажнику, може врятувати чиєсь життя.
Часто волонтери і медики були мішенню номер один для окупантів.
— Одного разу заїхали ми у Волноваху, щоб купити хліба. Тільки-но зайшли до магазину, а продавчиня нам з порогу: «Украинской армии я не продам!» Не встигли ми від’їхати від того місця, як нас наздогнали «жигулі». Звідти висунулися два автомати й почали по нас стріляти. Весь наш автобус прошили, але, дяка Богові, усі залишилися живими, — пригадує «Смайл».
Багато разів Сергію доводилося вивозити загиблих хлопців з передової додому. Були тіла, а часом лише рештки тіл воїнів. Вони обережно складали їх в невеличкі коробки. Ці страшні картини нині час від часу він бачить у снах.
— Війна тривала, наші хлопці гинули, і я вирішив поповнити лави захисників на передовій, — каже «Смайл». — Спочатку майже півтора року я воював у складі невеличкого добровольчого підрозділу. Вже згодом мене запросили в одну з бригад ЗС України, де я давно став своїм, адже часто приїздив, допомагав, чим тільки міг. Комбриг запропонував мені очолити взвод снайперів. Так, з червня 2016-го я поповнив лави Збройних Сил України.
Снайперську гвинтівку Сергій опанував ще будучи волонтером. Підрозділ формував сам, зібравши найкращих. До його команди увійшли військовослужбовці з інших підрозділів та бригад, яких він добре знав, колеги з волонтерської організації та просто хлопці, з якими згуртувала війна. Переважно всі вони мали солідний бойовий досвід та залізну витримку.
Сьогодні бійці «Смайла» запевняють, що особливість їхнього підрозділу в тому, що вони відчувають себе великою родиною, у якій всі можуть постояти один за одного, як за рідного брата. Сергія вони вважають справжнім командиром, адже завжди він прагне до того, щоб у його бійців було все найкраще. Результат у снайперській справі залежить напряму від досвіду та оснащення, тому менше ніж за рік існування підрозділу в них з’явилися декілька сучасних великокаліберних гвинтівок.
Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова (ХКБМ), що входить до складу ДК «Укроборонпром», передало Міністерству оборони України чергову партію з 5 бронетранспортерів БТР-4Е.
Про це повідомляє Укроборонпром.
Усі БТР оснащені кулеметами КТ762 виробництва київського державного підприємства «Маяк», який є співвиконавцем контракту.
Таким чином ХКБМ виконав уже 60% державного контракту — станом на кінець квітня на заводі виготовили та передали військовим 28 бронетранспортерів з 45, передбачених державним оборонним замовленням 2019 року.
«Усі БТР прийняті військовою прийомкою Міноборони та вже відбули до військової частини», — повідомив директор підприємства Яків Мормило.
Нагадаємо, виконання поставок бронетранспортерів відбувається за контрактом з Міноборони від 2016 року, який був розблокований спільними зусиллями Президента України, Кабінету міністрів України, Міноборони та нового керівництва Укроборонпрому наприкінці 2019 року.
Команда Концерну разом з керівництвом ХКБМ, новим директором заводу «Маяк» та Міністерством оборони доклали значних зусиль для реанімації контракту на виготовлення бронемашин та кулеметів для них. Ці бронетранспортери безпосередньо задіяні у військових операціях на Сході, але протягом більше ніж двохироків не виготовлялися і не постачалися Збройним силам України.
«Контракт дістався нам у спадок у безнадійному стані і для нашої команди було принципово його врятувати, адже від його виконання залежала доля одного з наших найбільших заводів бронетанкового дивізіону. За фактом зриву контракту було порушене кримінальне провадження і у поставки цих машин в армію вже ніхто не вірив. Нами була пророблена беспрецедентна робота разом з державними органами і на даний момент контракт виконується з повним дотриманням термінів», — розповідає Мустафа Найєм, заступник генерального директора Укроборонпрому з питань взаємодії з органами державної влади.
Що важливо, виконання контракту дозволило відновити виробничий процес на іншому підприємстві Концерну — АТ «Маяк», додав Найєм. «Після майже дворічного простою завод повністю відновив виробництво кулеметів для бронетранспортерів та інших видів зброї. Перша партія з 5 кулеметів для БТР-4Е пройшла всі випробування, була прийнята Військовим представництвом Міноборони та доставлена до Харкова, де їх встановили на бронетранспортери», — додав заступник гендиректора Концерну.
«Два роки завод не працював, його атакували рейдери і потроху розкрадали екс-керівники. Ми змінили на „Маяку“ директора, з яким за три місяці стабілізували роботу підприємства, почали повертати майно і налагодили виробництво кулеметів за цим державним контрактом», — розповів Найєм.
Нагадаємо, перші відвантаження військовим бронетехніки після відновлення робіт за контрактом відбулися у грудні 2019 року — ХКБМ передав військовим 12 бронетранспортерів БТР-4Е. Далі відвантаження відбувалися чітко за графіком. Так, у лютому цього року підприємство відвантажило 3 бронемашини, у січні — 4, у березні — 4 та 5 — у квітні. Всього за контрактом ХКБМ має виготовити і передати 45 одиниць бронетранспортерів БТР-4Е.
Під час карантину в Україні виробництво кулеметів на заводі «Маяк» та бронетранспортерів на ХКБМ відбувається без затримок, державний контракт виконується всіма співвиконавцями у повному обсязі та згідно з графіком.
Сьогодні, 30 квітня, неподалік арсеналу зберігання боєзапасу Збройних Сил України, який розташований неподалік міста Балаклія Харківської області, виникла степова пожежа. Вогонь поширювався на відстані близько 6 км від арсеналу.
У ході оперативних дій місцевого підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій пожежу було невідкладно локалізовано та ліквідовано, – повідомляє Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України.
Пожежна безпека навколо зазначеного арсеналу, з урахуванням посушливих погодних умов, перебуває на постійному контролі місцевих органів самоврядування, аварійно-рятувальних та правоохоронних органів.
Керівництвом військової частини вжито необхідних заходів щодо попередження та недопущення виникнення пожеж у зоні відповідальності. Штатні пожежно-рятувальні підрозділи та підрозділи охорони й оборони військової частини підтримують постійну бойову готовність.
30 квітня 2018 року о 14:00 розпочалась операція Об’єднаних сил із відсічі та стримування збройної агресії Росії на Донбасі.
Операція об’єднаних сил — це військова операція зі стабілізації ситуації на Донбасі та його соціального відродження. Окрім суто армійської складової, ми також проводимо ряд правоохоронних, цивільно-гуманітарних заходів, реалізовуємо комплекс проєктів щодо відновлення інфраструктури і створення умов для подальшого мирного життя регіону.
Ці два роки видались складними і напруженими. Проте, з усією відповідальністю я можу запевнити народ України у тому, що ми не поступимось російському окупанту та не віддамо жодного клаптика нашої землі. Адже на сьогодні українська армія — це зовсім не те військо, що ми мали напередодні збройної агресії з боку Російської Федерації. Ми не стоїмо на місці, постійно вдосконалюємось.
Досягнутих спроможностей нам достатньо, щоб із російськими найманцями, які беруть участь в агресії проти України, вести діалог «мовою української зброї». Ще раз наголошу — війна закінчиться в той самий день, коли буде звільнений останній клаптик української землі!
Сьогодні від себе особисто та від колективу Об’єднаних сил висловлюю щиру вдячність усім, хто упродовж цього періоду самовіддано та наполегливо допомагав виконати довірену нам народом України місію — захист Батьківщини від агресивних зазіхань Російської Федерації.
Окремо висловлюю глибокі співчуття рідним і близьким воїнів, які пожертвували своїм життям в боях на сході країни. Світла пам’ять сучасним українськими героям!
Ні на мить ми не повинні забувати й про тих наших захисників, які у протистоянні з агресором втратили здоров’я, отримали поранення і каліцтва. Як ніхто інший, вони і їх родини потребують нашої щоденної підтримки та допомоги.
Вірю у невичерпні сили української армії і міць нашого з Вами непохитного лицарського духу!
Вірю у нашу з Вами перемогу над російським окупантом!
Два роки тому, 30 квітня 2018 року о 14.00 розпочалася операція Об’єднаних сил, і підрозділи, що увійшли до її складу, приступили до виконання бойових завдань на території Донеччини і Луганщини. Відтоді новини з району ООС стали невід’ємною частиною нашого життя, а ситуація на лінії бойового зіткнення фактично є барометром безпеки нашої держави.
Кореспондентка Укрінформу напередодні річниці ООС поспілкувалася з командувачем операції Об’єднаних сил генерал-лейтенантом Володимиром Кравченком та дізналася, чим сьогодні живуть українські захисники на лінії зіткнення, як вплинула епідемія коронавірусу на проходження служби в армії, скільки російських кадрових військових зараз перебуває на неконтрольованій частині Донбасу і чи багато хворих на коронавірус на тимчасово окупованих територіях.
– Володимире Анатолійовичу, сьогодні два роки, як розпочалася операція Об’єднаних сил. Що змінилося за цей час
– Перш за все зазначу, що операція розпочиналась не з «нуля», а стала логічним, вдосконаленим і переформатованим продовженням Антитерористичної операції, як відповідь на збройну агресію Російської Федерації в Донецькій і Луганських областях України. Два роки тому Об’єднаним силам було поставлено чіткі завдання щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування окупаційних військ на Донбасі. Сьогодні можу упевнено заявити, що ми ці завдання сумлінно та самовіддано виконуємо.
Головним досягненням вважаю те, що жодного метра нашої території, попри всі намагання загарбників, ми не віддали. Об’єднані сили забезпечили повний контроль над лінією зіткнення, не допустили загострення обстановки та вживають усіх заходів щодо створення безпечних умов для особового складу.
Окрім цього на час проведення встановлено чіткі межі району операції Об’єднаних сил, у тому числі зон безпеки, районів обмеженого та забороненого доступу, остаточно врегульовано питання підпорядкування та застосування сил і засобів, що залучаються до проведення операції. Також досягнуто такого рівня стабільності на Донбасі, який дозволяє створити та підтримувати необхідні для безпеки цивільного населення умови, дає змогу зберегти і розвивати існуючу інфраструктуру регіону.
Водночас триває переоснащення частин Збройних сил України новітніми зразками озброєння та військової техніки. На даний час у складі Об’єднаних сил діють підрозділи, укомплектовані модернізованими танками Т-64 «Булат», бронетранспортерами БТР-3ДА, БТР-4Е, БТР-70Ді, спеціальними броньованими автомобілями «Новатор», вантажними повнопривідними автомобілями КРАЗ 6322, «Богдан» (МАЗ 5316).
Підготовка наших військ триває не лише в пунктах постійної дислокації, навчальних центрах та полігонах, а й в районі проведення операції, під час безпосереднього виконання підрозділами бойових завдань. Зокрема, на території Донецької та Луганської областей розгорнуто й використовується близько трьох десятків навчальних ділянок місцевості. Протягом двох років зі штабами бригад, батальйонів і дивізіонів проведено понад півтисячі заходів оперативної підготовки, а також близько 25 тисяч занять зі стрільб та водіння техніки.
З ПОЧАТКУ 2020 РОКУ СММ ОБСЄ ЗАФІКСУВАЛА ПОНАД СІМ ТИСЯЧ ВИПАДКІВ ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ПРИПИНЕННЯ ВОГНЮ З БОКУ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ РФ
– Яка сьогодні ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил Чи є тенденція до зменшення кількості обстрілів До яких провокацій нині найчастіше вдається ворог
– Якщо виходити з характеру дій та оперативної побудови військ противника, то зрозуміло, що метою збройних формувань Російської Федерації на нашій території є намагання завдати втрат ЗС України та не допустити відновлення територіальної цілісності України, повернення контролю над тимчасово окупованими територіями.
Незважаючи на досягнуті домовленості щодо припинення обстрілів, загарбники продовжують вести вогонь на ураження по підрозділах Об’єднаних сил. Так з початку 2020 року Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, у своїх щоденних звітах зафіксувала понад сім тисяч випадків порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань РФ. Уздовж усієї лінії зіткнення широко застосовується стрілецьке озброєння, міномети та протитанкові ракетні комплекси.
Слід зауважити, що окупаційні війська не відвели значну частину важкого озброєння на безпечні відстані та своїми діями грубо порушують Мінські домовленості. Періодично противник здійснює артилерійські обстріли з прихованих вогневих позицій, які, як правило, обладнанні в межах окупованих сіл та містечок. Відверто порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, бойовики систематично обстрілюють населені пункти, внаслідок чого гинуть мирні люди, руйнуються житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.
Найбільша активізація противника спостерігається на Сєверодонецькому, Попаснянському, Авдіївському та Маріупольському напрямках.
При цьому окупаційна влада продовжує перешкоджати Місії ОБСЄ в об’єктивній оцінці порушень Мінських домовленостей – у першу чергу в частині, що стосується припинення вогню та відведення озброєння. Зокрема, противник регулярно не допускає спостерігачів ОБСЄ до власних військових об’єктів та неконтрольованих пунктів пропуску на кордоні з РФ. З цією метою російсько-окупаційні війська регулярно повідомляють про закриття певних районів начебто для проведення навчань та робіт з розмінування місцевості, що не відповідає дійсності. Останнім часом такі дії окупанти пояснюють ще й проведенням заходів з протидії поширення коронавірусної інфекції.
Проте, за всі ці роки ми добре вивчили ворога, його підступну та злочинну тактику, знаємо, як нам діяти за будь-якого розвитку ситуації. Майже кожна провокація окупантів отримує нашу адекватну відповідь. Тільки за цей рік підтверджено ліквідацію 143 загарбників та ще 273 було поранено. Окрім цього нашими воїнами знищено 28 одиниць техніки. Всього за час проведення ООС втрати російсько-окупаційних військ склали 1234 убитими та 2074 пораненими.
РФ ПРОВОДИТЬ НА ДОНБАСІ ДОСЛІДЖЕННЯ НОВІТНІХ СИСТЕМ ОЗБРОЄННЯ ДЛЯ СВОЄЇ АРМІЇ
– Що ви можете розповісти про противника? Яка зараз його чисельність, кількість озброєння? Хто командує цими військами?
– Для контролю над тимчасово окупованими територіями Донбасу генеральним штабом збройних сил РФ сформовано та утримується оперативне угруповання російських окупаційних військ у складі 1-го (ДОНЕЦЬК) та 2-го (ЛУГАНСЬК) армійських корпусів загальною чисельністю понад 35 тисяч осіб, які оперативно підпорядковані 8 загальновійськовій армії Південного військового округу ЗС РФ. Основу керівного і командного складу полків, бригад та штабів армійських корпусів складають кадрові офіцери і генерали ЗС РФ, які на ротаційній основі відряджаються до тимчасово окупованих територій України. Сьогодні на окупованій частині Донбасу перебуває понад дві тисячі кадрових російських офіцерів. При цьому посади рядового, сержантського складу та командирів тактичної ланки комплектуються переважно місцевими мешканцями та найманцями з Росії.
Крім цього, для підтримання адміністративно-поліцейського режиму, забезпечення функціонування окупаційних адміністрацій, боротьби з проукраїнським рухом та охорони важливих об’єктів системи життєзабезпечення регіону створено інші так звані “силові відомства” – міністерство внутрішніх справ і міністерство державної безпеки, якими безпосередньо керують російські МВС та ФСБ.
Поряд з утриманням та забезпеченням збройних формувань, Російська Федерація, використовуючи територію Донбасу як військовий полігон, проводить тут дослідження новітніх систем озброєння для своєї армії. Найбільш широко випробуються комплекси радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, безпілотні літальні апарати, системи наведення високоточної зброї, наземні станції артилерійської розвідки, захищені засоби цифрового зв’язку, тактичне спорядження та снайперська зброя.
За час військового протистояння ми захопили та задокументували чимало зразків зброї, яка перебуває на озброєнні виключно ЗС РФ, що черговий раз доводить безпосередню участь Росії у збройному конфлікті на території України.
Також засобами розвідки на окупованих територіях виявлено російські – комплекс радіоелектронної розвідки “Торн-МДМ” і комплекси радіоелектронної боротьби РБ-341В “Леер-3”, РЕБ 1Л269 “Красуха-2”, РБ-109A “Биліна”, “Репеллент-1”, радіолокаційні станції “Каста-2Е2” тощо. Зафіксовано застосування противником протитанкових керованих ракет 9М133“Корнет”, керованих снарядів 3ОФ39 “Краснополь”, безпілотних літальних апаратів “Орлан-10”, “Елерон”. Також відмічається застосування БпЛА в ударному варіанті. Як бойове навантаження використовуються гранати з автоматичних гранатометів та ручні осколкові гранати.
Відзначу, що, нехтуючи досягненими домовленостями, загарбники встановлюють мінні поля вздовж усієї лінії розмежування та в районах транспортних комунікацій. Розширення мінних полів та відсутність позначок суттєво підвищує рівень небезпеки. Регулярно відмічаються випадки підриву місцевих мешканців та цивільного автотранспорту.
Поточні соціально-економічні показники окупованих територій Донбасу демонструють збереження системних проблем – закриття підприємств, простій виробничих потужностей, відсутність прибутку, неможливість сплачувати заробітну плату та податки, накопичення боргів, нерівномірність економічного розвитку окремих районів. У цілому, окупаційні адміністрації демонструють неспроможність самостійної економічної діяльності без фінансової підтримки та ринків збуту Російської Федерації.
Окремо зазначу, що одним із найбільш дестабілізуючих факторів як у районі проведення ООС, так і в нашій державі, є дії російського уряду щодо надання громадянства РФ мешканцям окремих районів Донецької та Луганської областей. За офіційними даними міграційних служб, упродовж 2019 року російське громадянство отримали 136 тисяч мешканців тимчасово окупованих територій. За умов збереження активності жителів цих квазідержавних утворень та розширення можливостей російських міграційних служб у 2020 році вказаний показник може перевищити відмітку в 300 тисяч осіб.
ЛІКАРНІ «ОРДЛО» ПЕРЕПОВНЕНІ ХВОРИМИ НА ПНЕВМОНІЮ ТА ГРВІ
– Дуже мало інформації щодо ситуації із поширенням коронавірусу на тій стороні. Чи є у вас якісь дані, як там ситуація?
– Як відомо, нині кількість хворих на коронавірус в Росії перевищила кількість інфікованих у Китаї. Тож під час ротації російсько-окупаційних військ спостерігається і суттєве збільшення захворюваності на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
Окупаційна адміністрація прогнозовано намагається приховати реальний стан епідемічної ситуації. Значна більшість випадків захворювань, які мають схожі з коронавірусом симптоми, кваліфікуються як пневмонія або гостра респіраторно-вірусна інфекція.
Безпосередньо в сфері охорони здоров’я ситуація в окупованих районах Донецької та Луганської областей характеризується тим, що в лікарнях інфекційні відділення переповнені хворими на ГРВІ та пневмонію, фактично відсутні запаси медичних масок, рукавиць та противірусних препаратів, не вистачає профільних медичних працівників і необхідного обладнання. При цьому діючий медперсонал зобов’язали під розписку не розголошувати відомостей щодо епідеміологічної ситуації.
На цьому фоні спостерігається суттєве збільшення кількості місцевих мешканців, які висловлюють незадоволення політикою “голів республік” щодо протидії поширенню коронавірусної інфекції та не довіряють офіційним даним так званих „держорганів” про реальний розвиток ситуації з розповсюдження пандемії і заходи з протидії захворюванню.
При цьому російське командування реалізує невідкладні заходи щодо захисту саме військовослужбовців ЗС РФ – усі медикаменти та відповідні засоби направляються у першу чергу на потреби російських військових.
На даний час на тимчасово окупованих територіях нами зафіксовано понад чотири сотні випадків інфікування COVID-19, хоча за “офіційними даними” окупаційних адміністрацій обліковано лише близько півтори сотні таких випадків.
– Як вплинуло поширення коронавірусної інфекції в Україні на проведення ООС?
– Для протидії поширенню COVID-19, з урахуванням вимог керівних документів та рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, ми запровадили низку протиепідемічних режимно-обмежувальних заходів. Зокрема, з 28 березня в районі операції призупинено роботу контрольних пунктів в’їзду-виїзду з непідконтрольних територій, а також обмежено проїзд транспорту через блок-пости, розташовані на межі з Харківською, Дніпропетровською та Запорізькою областями. Окрім цього, обмежено пересування військовослужбовців за межами розташування своїх частин, проведення колективних заходів, окрім бойової підготовки, в’їзд та виїзд транспортних засобів.
У військових частинах і підрозділах зі складу Об’єднаних сил організовано санітарну обробку автомобільного транспорту на контрольно-пропускних пунктах, ведеться моніторинг стану здоров’я особового складу, проводиться активне виявлення хворих і підозрілих на COVID-19 для їх своєчасної ізоляції у лікувальних закладах.
В усіх військових мобільних госпіталях та військових частинах розгорнуто ізолятори, здійснюються регулярні тренування медичного персоналу щодо роботи в умовах суворого протиепідемічного режиму, налагоджено дієву взаємодію з військово-цивільними адміністраціями Луганської та Донецької областей щодо спільного використання інфекційних відділень цивільних лікарень.
Сьогодні у нас накопичено запас із 45 апаратів штучної вентиляції легень, близько 30 тисяч медичних масок і 90 тисяч пов’язок бавовняних багаторазового використання, 2,5 тисячі швидких тестів на COVID-19, а також необхідні обсяги медичного одягу, лікарських засобів та іншого медичного майна для боротьби з епідемією COVID-19.
Водночас ведеться активна роз’яснювальна робота серед населення та військовослужбовців щодо профілактичних санітарно-епідеміологічних заходів з попередження інфікування на COVID-19.
Об’єднані сили постійно надають допомогу місцевому населенню. Наразі військові медики ніколи не відмовляють цивільним громадянам, коли ті звертаються до них.
Про дієвість вжитих протиепідемічних заходів опосередковано свідчить зниження в Об’єднаних силах удвічі проти попереднього місяця числа хворих на гострі респіраторні інфекції та пневмонії. Станом на сьогодні випадків захворювання саме на коронавірусну інфекцію серед особового складу Об’єднаних сил не зафіксовано.
– Які головні завдання сьогодні ви ставите перед Об’єднаними силами?
– Найперше – це зберегти життя і здоров’я як українських солдат, так і цивільного населення. А ще – ні за яких умов не допустити втрати нашої території.
Зазначу, що усі рішення командування Об’єднаних сил сфокусовані на досягнення найважливішої мети – здобуття перемоги над ворогом. І щодня, крок за кроком, ми працюємо в цьому напрямку.
Найперше, що нам потрібно – змусити збройні формування Російської Федерації дотримуватись взятих на себе зобов’язань щодо режиму припинення вогню. І для цього у нас є всі необхідні засоби та добре підготовлений особовий склад.
Вкотре хочу наголосити, що жоден обстріл з боку ворога не залишиться безкарним. Українські захисники надають і, в разі необхідності, будуть надавати жорстку та рішучу відповідь на кожен злочинний факт ведення вогню противником.
Зберігаючи сьогодні контроль над ситуацією в регіоні, ми невпинно наближаємо момент повернення тимчасово окупованих територій і повного відновлення мирного життя і добробуту мешканців Донеччини та Луганщини.
На завершення зазначу, що головним надбанням операції за два роки стали люди, причетні до її проведення. Тож сьогодні висловлюю щиру вдячність усім громадянам, як військовим, так і цивільним, які упродовж цього періоду доклали максимум зусиль для успішного виконання визначених нам завдань на сході країни. А також закликаю усіх підтримувати тих воїнів, які в боях на Донбасі пожертвували своїм здоров’ям, берегти світлу пам’ять про українських героїв, які поклали на захист Батьківщини найдорожче – своє життя, і не забувати про їхні родини.
За матеріалами Ірина Кожухар, Укрінформ; Фото Віктора Шубця, АрміяInform
В 1992 році указом президента Кравчука Л.М. професійне свято «День прикордонника» було встановлене 04 листопада. Однак, майже всі, хто служив у радянських прикордонних військах КДБ СРСР, продовжували святкувати його 28 травня. В 2003 році, на кінець каденції Кучми Л.Д., напередодні виборів, «пішли на зустріч побажанням…» і дату свята «Дня українського прикордонника» повернули назад на 28 травня.
У 2018 році під кінець каденції президента Порошенка П.О. святкування «Дня прикордонника» перенесли на 30 квітня. В цей день було обрано з огляду на те, що 30 квітня 1918 року, слов’янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сикевича, звільнивши більшу частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон УНР із Російською Радянською Республікою та Донською республікою.
День прикордонника для кожної країни − свято особливо значуще, адже військовослужбовці цієї професії охороняють державний кордон на суші й в морі.
Боротьба з незаконними збройними формуваннями, терористичними загрозами, наркотрафіком, торгівлею людьми, протидія незаконним міграційним процесам, контрабандній діяльності та навіть поширенню небезпечного вірусу – щоденні завдання Державної прикордонної служби України.
Незважаючи на святкові заходи і карантин, по периметру нашої Держави несуть службу майже 2 тисячі прикордонних нарядів. Не припиняють свою роботу оперативні підрозділи, військовослужбовці, які цілодобово стежать за прикордонням та надводним простором за допомогою технічних засобів.
У ефективній взаємодії з українським військом прикордонники продовжують стримувати російського агресора на «лінії розмежування».
НОВА-новини ветеранів вітає українських прикордонників із професійним святом!
Уявіть собі, що кожен солдат, танк, літак, корабель, зенитна ракетна система, взагалі – бойова одиниця ідентифікується і відображається на єдиному дисплеї командного центра. Що кожному з них, в будь-який момент, можна надіслати відповідну команду, поставити тактичну задачу. І не тільки окремій одиниці, а й цілій армії. Фантастика? Ні, – це одна з стратегічних систем збройних сил: автоматизована система управління військами.
Ідея “зв’язати” все в єдину інформаційну систему виникла у минулому столітті. В США авторами концепції мережевоцентричної війни виступили віце-адмірал Артур Себровські, Джон Ґарстк і адмірал Джей Джонсон. Американські спеціалісти взяли за основу ідеї маршала СРСР М. Оґаркова. Термін «мережевоцентризм» з’явився в американській комп’ютерній індустрії і став проривом в інформаційних технологіях, які дозволили організувати взаємодію між комп’ютерами.
Що ж являє собою доктрина мережевоцентричної війни, так звана Network-centric warfare?
Ключові принципи:
Усі військові сили, які взаємодіють в єдиному інформаційному полі завдяки надійним мережам, можуть обмінюватися інформацією. В результаті – досягнення інформаційної переваги над супротивником. Як казав О. В. Суворов: “Одна хвилина вирішує результат баталії, одна година – успіх кампанії, один день – долі імперій … Я дію не годинами, а хвилинами.”
Обмін інформацією підвищує її якість і рівень обізнаності.
Загальний інформаційний стан такий, що дозволяє забезпечувати необхідну самосинхронізацію, підвищує відмовостійкість і швидкість передачі команд, в підсумку – підвищується ефективність виконання бойових задач.
Фази бойових дій:
Виведення з ладу систем розвідки, ключових вузлів мережі, центрів обробки інформації і управління противника. Як наслідок – досягнення інформаційної переваги.
Завоювання переваги в повітрі шляхом знищення системи протиповітряної оборони супротивника.
Поступове знищення, залишених без управління та інформації, засобів ураження противника, в першу чергу ракетних комплексів, авіації, артилерії, бронетехніки.
Остаточна ліквідація осередків опору.
Мережевоцентричну війну здатні вести тільки високоінтелектуальні сили. Тобто такі сили, які користуються знаннями, що були отримані завдяки всеосяжного спостереження за бойовим простором і розуміння намірів командування. Верховний головнокомандувач в режимі реального часу може спостерігати картину бою на екрані комп’ютера і, при бажанні, зв’язатися не тільки з усіма командирами від генералів до сержантів, а й з конкретним рядовим бійцем. США витрачає величезні кошти для створення закритого, військового Інтернету. Найкращі комп’ютерні сили держави працюють над цими задачами. Створюються тривимірні цифрові карти місцевості найбільш ймовірних зон ведення війни. Те ж саме робиться з військовою технікою армії, флоту і авіації, а також з силами ймовірних противників.
Але, є єдине але…Задовго до висловлення американськими спеціалістами ідей мережевоцентричної війни, в СРСР у 1983 році прийняли на озброєння автоматизовану систему управління (АСУ) «Маневр». Вперше, кожен армійський підрозділ був занесений до єдиної системи, яка легко і ефективно керувалася. В «Маневре» повністю виключалася можливість “дружнього вогню”. Замовником АСУ «Маневр» було Головне ракетно-артилерійське управління. Після розпаду СРСР, США отримала в користування складові системи.
Пентагон підготував і провів командно-штабну гру. З одного боку НАТО, з іншого Варшавський Договір. Війська Заходу керувалися своєю системою, армії Сходу використовували «Маневр». Сили НАТО було розгромлено за три дні. Виключно за рахунок чудового управління! Американці були шоковані.
Наступним етапом глибокого розвитку «Маневр» стала система «Полет-К». В системі була закладена нова ідеологія мережевоцентричних війн, в якій вдало збалансовані всі види зв’язку і управління (провідні, релейні, космічні, комп’ютерні). Вона була реалізована найбільш оптимальним чином. Але в 2000 році проект був закритий. Пізніше, в РФ був запущений новий проект «Созвездие», яка досі розвивається…
Сьогодні на озброєнні НАТО є стратегічна система C4. В Україні, під егідою Національного університета оборони України, була розроблена власна система «Славутич», яка розгорнута на навчальних командних пунктах і впроваджена в навчальний процес.
Інтерв’ю з головним конструктором системи «Полет-К» – Ніколаєвим Робертом
Петровичем (уривок).
Роберте Петровичу, скажіть, будь-ласка, автоматизована система управління військами «Полет-К» є однією з найкращих систем в світі (з урахуванням її технічних характеристик)?
– Я думаю, безумовно, що так. «Полет-К» є глибокою модернізацією системи «Маневр», увібрала в себе найкращі рішення. До речі, я був одним із ключових виконавців вказаної системи. Тому впевнено можу стверджувати, що «Полет-К» не поступається найкращим світовим аналогам.
Правда, що 40 років тому, система «Маневр» була єдиною в своєму роді системою у світі?
– Ми створили систему аналогів якої не було у світі. Під час роботи над нею виникали певні труднощі, як технічного, так і організаційного характеру. Але, як кажуть, першопрохідцям завжди не легко. Ми успішно впоралися з поставленими задачами. Я пишаюся нашим колективом, людьми, які є професіоналами своєї справи.
Якщо можна порівняти дві системи: американську стратегічну C4 і систему «Полет-К». Яка з них краща?
– Непросте питання. Але, я Вам відповім з упевненістю, що «Полет-К» не поступається найкращим світовим аналогам. Досвід роботи з попередником системи – системою «Маневр» (командно-штабні навчання) яскраво свідчать про те, що її функціональність заслуговує найвищого визнання.
