17 танкова бригада Андрій Таран Дніпропетровщина Міністр оборони Нагородження НГУ Україна
Міністр оборони України Андрій Таран нагородив медаллю мера Кривого Рогу, члена партії «Опозиційний блок» Юрія Вілкула за допомогу ЗСУ.
Про це повідомляє пресслужба міської ради.
Відзначається, що Вілкул отримав медаль «За сприяння Збройним Силам України».
Таран відзначив керівництво міста за сприяння і допомогу військовим, а також за «внесок, який робить місто в розвиток інфраструктури 17-ї окремої танкової бригади.
Як стверджується на сайті міськради, нещодавно коштом міського бюджету в 17-й окремій танковій бригаді було проведено капітальний ремонт казарми.
Додатково повідомляється, що у військовій частині Т0400 організовано та виконано ремонт санчастини, спортзалу та їдальні. Виконано ремонт покрівлі боксів для техніки, санчастини, зовнішнього освітлення у військовій частині 3011 Національної гвардії України.
Своєю чергою Вілкул стверджує, що місто створює комфортні умови для оздоровлення та реабілітації ветеранів війни, а також надає підтримку сім’ям загиблих і полонених бійців.
«Також, ми створюємо належні умови для проходження та несення служби в пунктах постійної дислокації військових частин гарнізону», – зазначив мер Юрій Вілкул.
Міністр оборони висловив подяку керівникам міста за допомогу військовим.
«Мені сьогодні було дуже приємно знову побувати в Кривому Розі, хочу подякувати особисто за ту допомогу, яку ви надаєте військовим, зокрема танковій бригаді, яка розташована у місті. Адже з відчуттям підтримки з боку населення, керівництва міста набагато легше виконувати ті завдання, які сьогодні покладаються на військовослужбовців», – відзначив Міністр оборони України Андрій Таран.
Також повідомляється на сайті міської ради, що з 2014 року за розпорядженням міського голови був створений міський штаб допомоги військовослужбовцям.
“З Україною нас кинули. У 2014 році нам обіцяли гроші бойові. Ми під бомбардуванням вивозили поранених з території України”, – заявили медпрацівники російського Гуково. На відео вини жаліються на невиплати обіцяних бойових грошей за їх цю участь у війні на Донбасі.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, про це вони розповіли під час зборів, на якому вимагали від влади додаткових грошей за роботу з Коронавірусние хворими.
“Як з Україною нас кинули на гроші, так і з коронавірусів також зараз нам обіцяють і знову кидають … Окрема розмова по Україні … З 2014 року нам обіцяли виплатити гроші бойові. Бойові – це ми вивозили поранених з території України. Під бомбардуваннями. з фельдшерами разом. Чи не отримали бойові не тільки швидкі, але і всі лікарі, які штопали їх … все це справу зам’яли “, – кажуть медики і стверджують, що в евакуації поранених з Донбасу брали участь їхні колеги з Новошахтинська і Білої Калитви.
Сьогодні, 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей Україна та весь світ нагадує про права дитини та їх захист. Для військовослужбовців Збройних Сил України святим обов’язком є захищати майбутні покоління та прикладати максимум зусиль, аби життя українських дітей було мирним, спокійним та щасливим.
Цей день був заснований в 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше Міжнародний день захисту дітей відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
20 листопада 1959 була ухвалена Декларація прав дитини і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.
На жаль, протягом семи років права українських дітей, зокрема тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях та у районі ведення бойових дій, порушуються. Російсько-українська війна позбавила дитинства, нанесла психологічні травми, морально, а то й фізично вдарила по здоров’ю сотні малюків.
Тому українські воїни, у першу чергу, заради дітей та їх майбутнього готові життя віддавати у боротьбі з цинічним російським ворогом. Готові на все, аби створити для дітей гідні умови розвитку, зростання та виховання. Готові на все, щоб у кожної дитини буде щасливе дитинство без куль, вибухів, страху…
Нехай сонячними та радісними буде кожен день кожної української дитини!
Віцепрем’єр-міністр України з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що настав час переглянути Будапештський меморандум 1994 року, щоб зупинити Путіна.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Atlantic Counсil.
Довірившись гарантіям, запропонованим США, Великою Британією і Росією, Україна підписала Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року. Тим самим Україна добровільно відмовилася від свого ядерного арсеналу, третього за величиною у світі на той час. У 2014-му році Російська Федерація порушила умови меморандуму, напала на Україну, анексувала Кримській півострів. А частину Луганської і Донецької областей перетворила на чергову «гарячу точку», видаючи її за неіснуюче громадянське протистояння в Україні.
За словами Олексія Резнікова, нездатність міжнародної спільноти зупинити Путіна в Україні призвела до ескалації гібридних військових дій Росії проти всього західного світу.
“Настав час переглянути Будапештський меморандум 1994 року, щоб покласти край конфронтації та прокласти шлях до стійкого миру”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що Україна бачить принаймні два напрямки, які обіцяють значний прогрес у межах Будапешта. Це охоплює якісно новий рівень військово-технічної підтримки України, а також допомогу в притягненні держави-агресора до відповідальності.
Варто нагадати, що «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» було укладено 05 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією. Угода містить пункти, що надають гарантії суверенітету та безпеки Україні в обмін неядерний статус України.
Зазначений меморандум є юридичним актом:
набрав чинності з моменту підписання відповідно до тексту цього документу;
сам текст згаданого документа 1994 року не передбачає ратифікації.
Процедура ратифікації міжнародних угод була встановлена Російською Федерацією в 1995 році, вже пізніше укладання меморандуму. Тому вказана угода є обов’язковою до виконання від 05 грудня 1994 р. всіма сторонами, які брали участь у підписанні меморандуму без винятку. В 1995 році Генеральна Асамблея ООН прийняла меморандум як офіційний документ.
Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов’язалися:
– поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
– утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України;
– ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
– утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;
– домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об’єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
– не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
– проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов’язань.
01 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін на тлі «Кримської кризи» отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, наших співвітчизників, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації». Станом на 02 березня про введення військ не було заявлено офіційно, але є численні повідомлення про захоплення військових об’єктів озброєними людьми без розпізнавальних знаків, які фактично були військовослужбовцями Збройних сил РФ.
Після «псевдореферендуму» 16 березня 2014, проведеного окупнатами в Криму та Севастополі у РФії розпочали офіційний процес «прийняття Криму». Він «завершився» підписанням договору «про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб’єктів», що був ратифікований державною думою Росії 21 березня 2014 року, а 11 квітня 2014 Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь були включені до переліку суб’єктів РФ у Конституції Росії.
17 грудня 2015 року на щорічній пресконференції Володимир Путін визнав наявність російських військовиків, що виконують військові завдання на території Донбасу: «Ми ніколи не казали, що там немає людей, котрі займаються рішенням певних питань там, в тому числі і у військовій сфері, але це не значить, що там присутні регулярні російські війська.»
З 22 травня в Україні встановлено «адаптивний карантин», який діятиме до 22 червня. Того ж дня відбулося чергове послаблення карантинних обмежень.
У перший день літа Україна переходить на наступний, третій, етап «адаптивного карантину», а отже скасовано чергові обмеження.
З урахуванням рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, в Україні дозволено, зокрема, наступне:
– роботу басейнів і спортзалів;
– відвідування навчальних занять в групах не більше 10 осіб, наприклад, почнуть роботу автошколи;
– запуск залізничного транспорту і міжобласних перевезень автотранспортом.
Спортивні заклади зможуть відновити роботу за дотримання таких обов’язкових умов:
– температурний скринінг усіх працівників закладів та відвідувачів перед початком зміни (в разі виявлення температури понад 37,2°C або ознак респіраторних захворювань – не допускаються);
– всі працівники спортзакладів мають бути в медичних масках або респіраторах;
– дотримання соціальної дистанції між клієнтами закладу: не більш ніж однієї особи на 10 кв. м площі зали для індивідуальних занять; однієї особи на 5 кв. м площі зали для групових/командних занять (не більш як 10 осіб у групі);
– групові або командні заняття можна проводити лише за попереднім записом.
На час дії в Україні карантину в спортивних закладах забороняється:
– використання багаторазових (тканинних) рушників (окрім персональних рушників відвідувачів);
– розміщення в доступі клієнтів рекламних брошур, журналів та інших поліграфічних матеріалів;
– функціонування спа-зон та надання послуг масажу;
– функціонування фітнес-барів та кулерів з водою (робота вендингових машин дозволяється);
– функціонування дитячих кімнат;
– одночасне використання багатофункціональних тренажерів кількома відвідувачами;
– проведення групових занять для понад 10 осіб та інших групових занять, що передбачають безпосередній фізичний контакт;
– проведення групових занять для дітей віком до 12 років; видача багаторазових рушників клієнтам.
Правила користування потягами.
Основними правилами, зокрема, є такі:
– пасажири допускатимуться до поїздів виключно в захисних масках;
– вимірювання температури тіла буде здійснюватися при посадці до вагону.
При цьому в “Укрзалізниці” додали, що вагони поїзда перед та після кожного рейсу проходитимуть санобробку, а провідники будуть забезпечені засобами індивідуального захисту.
Місто Київ та Волинська, Донецька, Львівська, Рівненська та Чернівецька області не готові до наступного етапу ослаблення карантину.
МОЗ наголошує, що перехід областей до наступного етапу карантину, який передбачає послаблення деяких карантинних обмежень, можливий за умови відповідності епідситуації в області визначеним критеріям:
– інцидентність (кількість нових випадків COVID-19 за останні 7 днів на 100 000 населення) складає менше 12 на 100 000 населення (тижневий рівень захворюваності на 100 000 населення в період умовного піку епідемії на території України + 50%);
– завантаженість ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19, становить менше 50% (достатня кількість для забезпечення стаціонарної допомоги хворим за визначеного рівня захворюваності та з урахуванням резерву на випадок її зростання);
– охоплення тестуванням не нижче за рівень інцидентності — тобто середня кількість тестувань (методами полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу) протягом останніх 7 днів складає понад 12 на 100 000 населення.
На ранок 01 червня в Україні 24012 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з них 718 летальних, 9690 пацієнтів одужало. За минулу добу одужало 152 пацієнта, померло десять осіб.
На графіку показано динаміку поширення хвороби в Україні за квітень і травень 2020 року.
30 травня близько п’ятої години ранку, в районі півострова Чонгар, під час несення служби на спостережному посту було виявлено відсутність військовослужбовця одного із підрозділів Збройних Сил України.
З моменту зникнення військовослужбовця відразу розпочалися пошукові заходи, однак вони не дали результатів.
Військовослужбовець на телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження його невідоме.
За попередньою інформацію, військовослужбовця під час несення служби було викрадено. Неподалік спостережного посту були виявлені сліди боротьби з невідомими особами.
На даний час, вживаються всі необхідні заходи щодо встановлення місця знаходження військовослужбовця. Матеріали щодо даної події оперативно передані до правоохоронних органів.
Минулої доби окупаційні гібридні збройні формування Російської Федерації лише тричі порушили режим припинення вогню.
З ранку неподалік Новотроїцького російські окупанти обстріляли наші опорні пункти з ручних та станкових протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів.
Біля Водяного російські найманці вели вогонь зі станкових протитанкових гранатометів.
Біля Оріхового (район відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”) противник випустив у бік українських оборонних укріплень лише дві 82 мм міни.
Для стримування збройної агресії російських окупантів та їхніх найманців наші воїни змушені були задіяти чергові вогневі засоби, що досить швидко переконало рашистів у необхідності припинити свою злочинну діяльність. Під час відновлення режиму «тиша», передбаченого «Мінськими домовленостями», один окупант отримав квиток на «концерт Кобзона», а інші двоє відправилися у відрядження до лікувального закладу.
Серед наших захисників внаслідок ворожих обстрілів втрат не було.
Сьогодні з ранку окупаційні гібридні російські збройні формування поблизу Гнутового (р.в. ОТУ Схід”) обстріляли позиції Об’єднаних сил з гранатометів різних систем.
За поточну добу втрат серед українських захисників немає.
30 травня з мису Канаверал (США) о 22:22 за київським часом успішно здійснено запуск першого в історії приватного пілотованого космічного корабля Crew Dragon місії Demo-2 з двома астронавтами на борту. Про це повідомляє УНН з посиланням на пряму трансляцію NASA в Facebook.
Це — перший пілотований запуск американського пілотованого корабля після закриття програми Space Shuttle в 2011 році.
На борту корабля перебувають астронавти Боб Бенкен і Даг Херлі. 31 травня, вони мають провести стиковку Crew Dragon з Міжнародною космічною станцією на орбіті Землі.
27 травня через штормове попередження час запуск було перенесено. Для запуску корабля з самого початку були зарезервовані ще два стартових вікна: 30 травня 2020 року 19:22 UTC (22:22 по Києву) та 31 травня 2020 року 19:00 UTC (22:00 за Києвом).
І корабель, а також перша ступінь для місії Demo-2 в космос ніколи не літали, хоча і сам «човник»ь і перша ступінь ракети розраховані на багаторазове використання.
Перший ступінь ракети після виконання основного завдання повинна буде самостійно приземлитися на баржу “Of Course I Still Love You” в Атлантичному океані. Стиковка «човника» з МКС запланована на 31 травня.
NASA оголосило склад екіпажу першої пілотованої місії Crew Dragon ще два роки тому. У перший політ відправились ветерани астронавти Роберт Бенкен і Дуглас Херлі, які повинні оцінити готовність корабля до доставки людей на орбіту. Херлі — буде стежити за автономним польотом Crew Dragon, Бенкен — контролювати процес автоматичного стикування і розстикування з МКС (запланована і перевірка ручного режиму стикування). Також дуету належить на практиці перевірити зручність і функціональність нових рятувальних скафандрів розробки SpaceX
КОРАБЕЛЬ.
Розроблявся проект Constellation (ракета Ares I / корабель Orion) закрили при минулому президента Барака Обаму.
З того часу США змушені бронювати місця на політ до МКС і назад тільки на радянсько-російських “Союзах” (хоча почали літати на ньому і раніше), причому цінник з кожним роком зростає: на 2020 й вартість відправки одного астронавта на російському кораблі перевалила за $ 86 млн
NASA відмовилося від ідеї самостійно розробляти новий корабель для польотів на Міжнародну космічну станцію замість човників, а влаштувало конкурс серед приватних компаній США, в якому в 2014-му перемогли Boeing і SpaceX. Перші створили Starliner, другі – Сrew Dragon.
Якщо безпілотний тест-політ “Старлайнер” був невдалим, то порожній “Дракон” для екіпажу злітав минулої весни до МКС бездоганно. У SpaceX кажуть, що зможуть возити людей на станцію, в тому числі і росіян – з обміну, приблизно за ціною $ 50-55 млн за людину (а весь запуск – майже $ 210 млн). У Boeing цінник буде чи не в два рази більше: $ 90 млн і $ 350 млн відповідно.
Crew Dragon може взяти на борт сім чоловік, але на замовлення NASA буде возити за рейс тільки чотирьох. Більш того, для кожної зафрахтувати NASA місії капсула екіпажу буде нової, а повторно їх, можливо, використовують в майбутніх туристичних польотах. Мабуть, основне візуальне відміну пілотованої версії Dragon V2 від першої, вантажний: він не крилатий. Тобто виставлених в сторони сонячних панелей у нього немає, ними облицьовано вантажний відсік корабля.
ЕКІПАЖ.
В останній раз екіпаж з двох американців стартував з території США в 1982 році (STS-4). В тест-місії беруть учать два досвідчених астронавти Аерокосмічного управління США, які двічі літали на човниках Space Shuttle: 49-річний пілот Роберт “Боб” Льюїс Бенкен і 53-річний командир Даглас “Даг” Джеральд Херлі.
Херлі входив в екіпаж місії STS-135 човника Atlantis – заключного польоту американців в космос на своїх ракеті / кораблі. Було це 8 липня 2011 року, тобто майже дев’ять років тому.
Боб Бенкен народився 28 липня 1970 року в штаті Міссурі. Освіта: бакалавр у фізиці і машинобудуванні (Вашингтонський університет), магістр і доктор в машинобудуванні (Каліфорнійський технологічний інститут). Колишній льотчик-випробувач на F-15, F-16 і F-22, капітан ВПС США. Прийшов в NASA в 2000-му, через дев’ять років отримав підполковника.
Двічі літав на орбіту на човнику Endeavour (STS-123 в 2008-му і STS-130 в 2010-му) – всього 708 ч, і кожен раз тричі виходив у відкритий космос (в сумі близько 37,5 ч). Одружений на астронавтці NASA Кетрін Макартур, захоплюється скелелазінням, трекінгом і лижами.
Даг Херлі народився 21 жовтня 1966 року в штаті Нью-Йорк. Освіта: бакалавр в інженерних науках (Університет Тулейн). Льотчик-випробувач морської авіації, освоїв понад 25 типів літаків з нальотом понад 5500 год. Полковник корпусу морської піхоти США. Потрапив в NASA в тому ж році, що і Бенкен. Двічі побував у космосі – 683 години – в місіях Endeavour (STS-127 в 2009-му) і Atlantis (STS-135 в 2011-му). У відкритий космос не виходив. Одружений на Карен Найберг – астронавтці NASA; має дитину. Захоплюється альпінізмом, ганяє в NASCAR і є завзятим мисливцем.
Дублери екіпажу – 51-річний командир Майкл Скотт Хопкінс і 44-річний пілот Віктор Джером Гловер.
Політне завдання. Ракета стартує з комплексу LC-39A космічного центру ім. Кеннеді в штаті Флорида.
Перший ступінь ракети мають намір м’яко посадити на плавучу платформу Of Course I Still Love You в Атлантичному океані. Це другорядна частина місії.
Корабель з серійним номером C206 повинен автоматично – без допомоги маніпулятора Canadarm2 на МКС – зістикуватися із станцією через адаптер IDA-2 на модулі Harmony. “Дракон” хочуть провести через безліч перевірок, тому політ займе майже 19 годин.
Зараз на орбіті працює експедиція МКС-63 у складі американця Крістофера Кессіді, росіян Івана Вагнера та Анатолія Іванишина, які прибули на МКС 9 квітня і будуть там до 22 жовтня.
Термін перебування на МКС екіпажу Crew Dragon ще не визначений – від 30 до 119 діб: це мають вирішити вже під ас місії. Корабель спроектований так, що може залишатися на орбіті до 7 місяців. Повернення на Землю екіпажа «Дракона» заплановано біля берегів Флориди. Капсулу з астронавтами виловить в Атлантичному океані морське судно SpaceX Go Navigator.
Трансляцію запуску можна переглянути за посиланням:
«Творча Криївка» – проект з реабілітації воїнів АТО. Почався він ще з часів Майдану Засновницями стали дві киянки – Євгенія Павлюк та Віталіна Маслова.
З того часу проект удосконалювався та допоміг сотням бійців, з якими працювали десятки психологів-волонтерів.. Так він став тим полігоном, на якому майже в бойових умовах “випробовувалися” новітні методи реабілітації наших солдатів та виховувалися нові покоління спеціалістів.
НЕ КОЛИШНІ ВОЇНИ
Страх, відчуття деморалізованості, ступор – всі ці ознаки нормальні для моменту потрапляння нормальної людини в ненормальні умови.
Це хвороба і не розлади адаптації. Навпаки,той, хто, потрапивши на війну, реагувати спокійно насправді має проблеми.
Так, усе це може стати хворобою, якщо солдату дійсно буде потрібна допомога, і він вчасно за нею не звернеться.
Не усім потрібна допомога, деякі бійці адаптуються самостійно. Решта потребує психолога, який допоможе їй повернутись з війни. З психологічної війни.
Сергій.
Був у Криївці двічі – у 2014 року та у 2015-му після виходу з Дебальцевого…
Ветеран АТО розповідає, що на першому заїзді вони малювали, ліпили з глини, ходили до річки, і найважливіше – спілкувалися з цікавими людьми з різних областей України.
Другого разу Сергій поїхав у Криворівню, Верховинський район Івано-Франківської області: “Програма дуже відрізнялась. Ходили у скелі Довбуша, збирали гірські лікувальні трави, нам розповідали про природу. Також малювали та спілкувалися з гуцулами. Вони розповідали про свої звичаї”.
Сергій каже, що у Криївці він морально відпочив, розслабився та “переключився”.
Сприяє й те, що на таких заходах домашня атмосфера, не акцентують увагу на негативі, багато приємних людей.
“Я зустрів бійця, з яким неподалік були біля Дебальцевого. Ми почули вибух, а згодом дізналися, що це підірвалася машина на фугасі. Так і не знали, що трапилося з людьми, які там були. А в “Криївці” зустрілися з чоловіком, який розповів, що теж там був. Неймовірна зустріч”, – усміхається Сергій.
Зараз чоловік рекомендує їхати в “Криївку” багатьом знайомим.
Каже, що спочатку люди насторожуються, коли чули слово “психолог”. Але він переконував колег: “поїдь подивися, там мозок не виносять”. “Вони їхали і поверталися окриленими – обіймали, ділились враженнями, показували фото”, – свідчить АТОвець.
Катерина.
Харківська волонтерка Катерина Бережна, війна для якої почалася ще на Майдані, стежить за проектом із 2016-го. Каже, що була вражена змінами, які помітила у своїх друзів-бійців після 10-денної реабілітації в «Творчій Криївці»: «Нічого такого досі я не бачила. Волонтерам проекту вдається перемкнути людей із тотальної війни на якісь абсолютно мирні речі на кшталт ліплення коників із сиру. Як можна змусити 40-річного чоловіка, що побував на війні, ліпити коників із сиру? Їм це якось вдається. Я не розумію, як усе те працює, просто бачу приголомшливі результати. Бачу людей, спустошених і змучених, які виходять звідти з очима, що знову горять. Цей досвід неодмінно треба розвивати в країні, де близько 100 тис. ветеранів дістали на війні травми різного ступеня тяжкості».
РОБОТА «ТВОРОЧОЇ КРИЇВКИ»
Коли в процесі реабілітації воїнів АТО спеціалісти програми вперше з ними зустрічаються,, то не знають, на якій стадії проживання стресу вони знаходяться.
А тому, в прошу чергу, забезпечують їх усім тим, що так необхідно їм в стадії гострого стресового розладу.
Той, кому це справді потрібно – той цим скористається. Кому не потрібно – тому не зашкодить. І це, до речі, стосується не тільки програм реабілітації, але й того, як зустрічати своїх воїнів вдома, у родині.
Режим дня, регулярне харчування(бажано в одній і тій же порі дня)
Можливість помитися чи прийняти душ, можливість поїсти щось в період між основними прийомами їжі.
Бо коли людина зазнає впливу психотравмуючих подій, вона часто регресує в дитячий вік. Тоді їм потрібно поїсти щось смачне. До того ж, на фронті, в хлопців нічого такого не було, і вони за ним скучили. Ну і ще – багато позитивних нових вражень, здатних заглушити собою спогади про війну.
Робота з тілом.
Вона необхідна також з цих самих причин: коли в ситуації загрози нашому життю ми регресуємо, то опускаємося зазвичай до рівня свого тіла, яке потім теж треба приводити в порядок.
Тіло потребує розслаблення, після постійного носіння зброї, бронежилетів воно потребує відпочинку.
Тому в проекті працюють масажисти або тілесні терапевти.
Тіло після війни, навіть непоранене, теж треба приводити в порядок.
Психологічна допомога.
У проекті, звичайно ж, працюють психологи. Вони не лізуть в душу. Основне правило в роботі з бійцями – не випитувати насильно.Психолог потрібний для того, щоб вислухати бійця, коли він сам до того буде готовий.
Творчість.
Важливою складовою роботи з бійцями є саме творчість.Є речі, які ми не можемо виразити словами, навіть психологу у безпечних умовах. Але їх можна виразити образно – творчістю.
Тому колишні бійці малюють картини. Живопис є однією з найважливіших складових процесу реабілітації.
Так працює наша психіка. Якщо якийсь психоемоційний вплив є надто тяжким для неї – то цей вплив записується в нашій підсвідомості одним-єдиним великим масивом в незмінному вигляді. І, часто, бійці малюють те, що відкладаються у їх підсвідомості.
Так і працює “Творча криївка”. Ще одним правилом кожного заїзду є сухий закон. Не модна пити навіть пиво, вийняток –лише безалкогольне. Алкоголь ніяким чином не допомагає психіці, лише руйнуючи її.
Під час кожного заїзду у «Криївці» перебуває 12 бійців. На них розраховані 4 спеціалісти з реабілітації. Тобто на 12-ть бійців потрібно, як мінімум, 4-5 спеціалістів – лише тоді від реабілітації є результат.
Так, санаторне лікування не може надати таких умов, адже в умовах санаторію на 100 військових припадає лише один психолог, у кращому випадку, та 2-3 лікаря.
Нашій державі необхідно зрозуміти, що бійці потребують не лише фізичної, але й психологічної реабілітації. Бо тіло і психіка –одне ціле і приводити їх до порядку необхідно одночасно.
Марія Сімоніченко, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
