Капітан ЗСУ та керівник навчального проекту у одному з Львівських вищих навчальних закладів вимагав 1200 доларів США від хлопця, який навчався там. За винагороду викладач обіцяв посприяти працевлаштуванню хлопця на офіцерську посаду в підрозділи Сухопутних військ Збройних сил України.
Проте оперативники управління стратегічних розслідувань у Львівській області спільно з правоохоронцями затримали горе-офіцера «на гарячому». Він якраз отримував обіцяні кошти.
За місцем проживання фігуранта справи та у його особистому авто проведені обшуки.
Затриманому вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України.
Таке застереження висловили львівські журналісти під час відеомосту Львів – Маріуполь.
Учасники відеомомсту Львів-Маріуполь “Які головні небезпеки для свободи слова має законопроєкт “Про медіа” у липневій редакції 2693-д?” переконані, що в “оновленому” законопроєкті є чимало шкідливих для інформаційного простору двозначних тлумачень і прямих обмежень.
Як вважає Андрій Дрозда, журналіст, телеведучий програми “Чорне і біле” (24 канал), є серйозні питання щодо регламентації онлайн медіа, зокрема, щодо блогерів та неліцензованих ресурсів. На думку авторів законопроєкту, у медійному просторі зараз царює повна анархія, тому потрібно його впорядкувати.
– Але закликати людей до «саморегуляції» та відповідальності – це одне, а затуляти їм рота, влаштовувати репресії – зовсім інше, – зауважив Андрій Дрозда. – Чи не складеться така ситуація, коли представники маленьких медіа, які не працюють «під парасолькою» медіамагнатів, будуть змушені самостійно відбиватися від атак та відстоювати свою правоту: винаймати юристів, не маючи при цьому можливості працювати певний час, бо на цей час їх можуть закрити чи завдати шкоди репутації? Це серйозна проблема для дрібних і середніх медійників, які зазвичай і є найбільш вільними та незалежними у своїх висловлюваннях.
Таке положення закону, вважає львівський журналіст, ставить під загрозу передусім невеликі незалежні ресурси. Зате для великих гравців, за якими стоять потужні політичні сили і чиї інтереси може відстоювати цілий юридичний відділ, проблеми не існує.
– Ми бачимо, що через шість років війни медіа, які несуть розбрат і розповсюджують фейки, не покарані. То чи буде цей закон діяти проти них? – запитує Андрій Дрозда.
Думку колеги поділяє Анна Мурликіна, головна редакторка сайту “0629.com.ua. Новості Маріуполя”. Її насамперед непокоїть нечітке формулювання пункту закону щодо реєстрації ЗМІ та скасування цієї реєсрації у випадку порушення.
– Там є розділ, що можна заборонити онлайн-медіа, але не зрозуміло, що саме може бути підставою для закриття, – наголошує Анна Мурликіна. – У мене виникає побоювання, що це певний інструмент для органів місцевої влади для розправи над медіа: мовляв, ви – не зареєстроване онлайн-меді, то ми з вами не будемо співпрацювати.
Найбільше питань у журналістів Львова та Маріуполя виникло щодо Нацради: чи не стане цей орган своєрідним каральним мечем для незручних для влади ЗМІ?
– У законопроєкті сказано, що Нацрада дає повноваження, регулює, та чи буде цей орган незалежний? – запитує Оксана Дудар, шеф-редакторка інтернет-видання “Дивись.info” зі Львова. – Як ми бачимо, політична складова закладена вже у самому законопроєкті. І ми бачимо абсолютно монопольний орган, який контролює медіа. Насторожує також і те, що законопроєкт скерований не на розвиток свободи слова, а на запровадження чергових обмежень, заборон і покарань. Також впадає у вічі, що він суперечить іншим законам України. Наприклад – як щодо переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці? До цього списку внесли тих, проти кого відкрито кримінальні впровадження. Тобто, провина людини не доведена у суді, але вона вже у цьому списку. Як на мене, це є порушенням конституційного права громадянина України.
На думку Оксани Дудар, закон про медіа нам потрібен. Але він мав би зрівняти права представників різних медіа.
– Проте цей законопроєкт нічого не змінює, він лише посилює відповідальність, – резюмує журналістка.
Своєю чергою Олена Калайтан, головна редакторка газети “Пріазовскій рабочій», підкреслила, що новий закон несе загрозу не лише для онлайн, але й для друкованих ЗМІ.
– У ньому не прописані чіткі вимоги щодо порушень, санкцій і штрафів… Як саме це працюватиме? Все настільки розмите і незрозуміле, що невідомо як. Особливо це стосується друкованих ЗМІ – тут найбільше різночитів та варіацій. Таке враження, що законопроєкт прописаний так, що як буде вигідно Нацраді, так вона його і використає.
Щодо самої Нацради, то Олена Калайтан переконана, що до складу цього органу мають входити не лише представники влади, але й, передусім, журналісти та громадські діячі.
– Спілка журналістів з Донецької області надсилала таку пропозицію, проте ми не бачимо, щоб до нас дослухалися, – повідомила Олена Калайтан.
На захист закону про медіа висловилась Інна Юрьєва, головна редакторка газети “Громада Схід”, визнавши при цьому, що він має численні недоліки і зауваження. Журналістка каже, що цей закон на часі, адже часто в Україні треба рятувати не свободу слова, а читача – від так званої «свободи слова». На Донбасі ця проблема відчувається особливо гостро, зазначає вона. Інна Юрьєва пригадала, як минулого року моніторила інформацію місцевих ЗМІ і буле приголомшена кількістю перекручень, недостовірних фактів, а подекуди – відвертих фейків.
– Безкарність породжує вседозволеність, – констатує Інна Юрьєва. – У нас іде війна, а інформація – це також зброя. Як ви знаєте, під час Другої світової у Британії було міністерство інформації, яке по суті займалося цензурою. Всі кажуть про захист журналістів, але про захист від нечесних журналістів ніхто не говорить. У Франції нещодавно прийняли закон про боротьбу із інформаційними маніпуляціями та фейками. Мені сподобався пункт про обмеження, адже він може захистити споживача від ситуації, коли журналісти подають неправдиву інформацію. Сподобалось, що має бути відповідальність за журналістські стандарти. Попри те я маю і зауваження до законопроєкту і вважаю, що поки є можливість, мусимо внести корективи, правки. Хотілося би, щоб їх можна було вносити і пізніше, коли закон вже запрацює і ми бачитимемо ті чи інші недоліки на практиці. Це краще, ніж політичний «бєспрєдєл» у ЗМІ.
Інна Юрьєва також назвала низку слабких пунктів у законопроєкті. Зокрема – фактично необмежені повноваження Нацради як органу контролю.
– Ми знаємо, що функціонування держустанов в Україні дуже часто залежить від персоналій, – сказала вона. – Хто очолить Нацраду? Якщо це буде не та людина, не з тим етичним кодексом, якого вимагає сучасність, це буде загрозливо. Також, на її думку, слід вже тепер доопрацьовувати ті пункти, де йдеться про структуру і власників медіа – щоб «було зрозуміло хто і на кого працює».
Цікаву статистику на пресконференції озвучила Наталка Войтович, викладачка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка. Вона порахувала, що законопроєкт має 183 сторінки, і при цьому слово «Нацрада» у ньому згадується аж 220 разів – тобто один раз і більше на кожній сторінці. Чи виправдана аж така велика увага до цього органу?
– Я погоджуюсь, що має бути орган, котрий відповідає за ситуацію, – каже Наталка Войтович. – Але погляньмо на ситуацію, що склалась зараз… До Нацради входить вісім осіб: чотирьох призначає президент України, ще чотирьох – Верховна Рада. Нині це моно більшість. Фактично ми підтримуємо орган, який дивиться однобічно, не маємо балансу. Тут ми матимемо погляд в один бік.
Вона також зауважила, що у новому законі майже нічого не сказано про друковані ЗМІ: їхні права, функції, повноваження.
– Дуже мало уваги до друкованих медіа, – зазначає Наталка Войтович. – Невже їх хочуть перевести в онлайн формат, щоб не вирубувати ліс на папір? Мені здається, що зарано на них ставити хрест… Чи, може, у цій сфері настільки все ідеально, що вже нічого розписувати не треба?
Ця проблема особливо хвилює журналістів із друкованих видань. Зокрема Надія Забокрицька, головна редакторка газети “Голос відродження” з Бродів (Львівська область) підкреслила, що законопроєкт орієнтовано на радіо, телебачення, онлайн ЗМІ. І їй, як редактору друкованого видання, не зовсім зрозуміло, як саме має функціонувати газета чи журнал.
– Закон орієнтований на радіо, телевізійні ЗМІ, а про нас – пунктик, – каже вона. – Зараз працюємо так, як і працювали. А як буде далі – я не знаю.
Надія Забокрицька вбачає кілька моментів у законі, які обмежують свободу слова і можуть призвести до трагічної ситуації.
– Мене як редактора дуже насторожує норма про друкування, про позбавлення ліцензії, – каже Надія Забокрицька. – Влада бере на себе функцію контролю. Вона береться визначати порушення. Але за якими саме критеріями визначатимуть ступінь порушення законодавства? І чому це робитиме Нацрада? У нас для виявлення правопорушення існують правоохоронні органи, чи не так? Для мене виглядає так, що Нацрада перетворюється на такий собі політклуб. І добре, щоб вона не перетворилася на «сталінську трійку», яка вирішує, хто законослухняний, а хто ні. Мене найбільше тривожить, що з’являється орган, який визначає, хто може називатися професійним журналістом, а хто ні… Автори цього закону, так мені здається, слабко орієнтуються в нашій професії.
Роман Смілка, директор/редактор часопису Городоччини “Народна думка” (Львівська область), розповів, що був учасником публічного обговорення законопроєкту з його автором нарлепом Микитою Потураєвим.
– Мені прикро, що зауваження і корективи від районних журналістів не взяли до уваги, – зазначив Роман Смілка. – Особливу увагу слід звернути на економічний аспект розвитку ЗМІ, взявши за основу світовий досвід. Якою має бути – і чи має бути частка держави, чи мусить бути угода із органами місцевого самоврядування. Для розвитку місцевих ЗМІ це дуже важливо. Редактори мають знати, як їм вибудовувати свою діяльність. І це мусить бути чітко прописано у законодавстві.
Учасники відеомосту зійтися на думці, що журналісти з різних регіонів і ЗМІ України мусять активніше вносити корективи, поправки і доповнення до законопроєкту “Про медіа” у його липневій редакції 2693-д. А також домагатися, щоб автори законопроєкту врахували ці зауваження, готуючи його до розгляду у першому читанні у Верховній Раді.
Львівський пресклуб організував десять відеомостів із пресклубами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Ужгороді, Тернополі та Кропивницькому та провідними медіа-організаціями в Одесі, Чернігові, Краматорську і Маріуполі. Відеомости відбулися в форматі одногодинних онлайн-дискусій за участю місцевих медіаекспертів. Учасники надають свої відгуки і рекомендації щодо законопроєктів про медіа. Львівський пресклуб збирає пропозиції регіональних експертів і подає їх до парламентського комітету з гуманітарної та інформаційної політики – автора медійних законопроєктів.
Проєкт відбувається за підтримки «Медійної програми в Україні» МГО Internews, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Заява глави Чечні Рамзана Кадирова, яку оприлюднило агентство Інтерфакс-Україна в понеділок, 20 липня 2020 року, не вимагає обов’язкової офіційної реакції з боку української влади. Про це повідомляє агентство “Інтерфакс-Украина”
з посиланням на коментар Офісу президента Володимира Зеленського.
– «Будь-хто в сучасному інформаційному світі має право на будь-які заяви. Але це точно не привід для пошуку якихось таємних смислів.
Тому викликає певний подив настільки наполеглива спроба частини засобів масової інформації надати фактом особистого повідомлення глави суб’єкта федерації сусідньої країни надзвичайне значення», – цитує “Інтерфакс-Украина” коментар Офісу президента.
Також, “Інтерфакс-Украина” з псиланням на Офіс президента стверджує, що звернення Кадирова містить в собі пряме відсилання до певного роду міждержавних відносин, які є компетенцією лише чинних президентів двох країн і тому офіційної реакції таке послання не вимагає.
Крім того, стало відомо, що В.Зеленський раптово перервав відпустку на «дачі Хрущова». Причина, через яку глава держави повернувся до Києва раніше запланованого, не розголошується.
У статті «ЗГАДАЛА БАБА, ЯК ДІВКОЙ БУЛА»: ЩО ТО БУЛО?» «НОВА – новини ветеранів» спробував проаналізувати причини та наслідки привселюдного принизливого звернення Рамзана Кадирова до Президента України Володимира Зеленського.
Сьогодні в суспільстві триває обговорення проблеми, яку одні називають «скороченням армії», інші – «оптимізацією штатної чисельності».
Прихильники першої точки зору заявляють, що під час «нескорочення» армії у підрозділах на третину скоротять артилерію і танки. Звісно, що під час війни таке просто неприпустимо.
Вони стверджують, що Генеральний штаб маніпулюючи фактами вперто відмовляється називати «скороченням» у бойових частинах третини артилерії й танків, які планують поставити на зберігання, а розрахунки і екіпажі для них, у разі потреби, призиватимуть із резервістів через військкомати.
Другу точку зору днями озвучив начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук. Вона зводиться до тези: «Ми створюємо армію не для парадів, а для війни».
У інтерв’ю АрміяInform він сказав наступне:
– Остаточне рішення щодо механізмів оптимізації штатної чисельності війська буде ухвалено невдовзі. Про необхідність приведення штатної чисельності війська у відповідність до визначеної законодавством України чисельності Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак заявили ще торік. Та деякі політики, різного рівня експерти хутко перевернули це питання на свій лад і звинуватили керівництво ЗСУ у скороченні війська.
Ще раз наголошую: поки триває війна, про скорочення війська не йдеться. Абсурдно навіть про це говорити.Скажу більше, я вважаю, що, з огляду на нинішні загрози та виклики, для надійнішої оборони держави знадобилося б чисельніше військо.
Але ми знаємо реальний стан економіки. Замало збільшити військо на папері ще на кілька десятків тисяч, важливо забезпечити всім необхідним, щоб призваний воїн, новосформований підрозділ мав сучасне озброєння, був боєздатним та ефективним в бою. На збільшення війська необхідні додаткові величезні ресурси. А їх у держави бракує, навіть на реалізацію багатьох проєктів, за нинішньої чисельності війська. Я об’єктивно оцінюю дійсність…
Законом України «Про чисельність Збройних Сил України» визначено, що чисельність війська не має перевищувати 250 000 осіб. Наразі укомплектованість війська сягає майже 100 відсотків.
Яка виникла ситуація: чисельність війська, повторюю, майже максимальна, а штатна чисельність значно більша. Тому необхідно провести певні заходи, щоб збалансувати штатну чисельність із чисельністю війська, визначену Законом. Йдеться про переведення частин на нові штати. При цьому надважливо зберегти боєздатність частин, які залучені до виконання завдань у районі ООС. Управлінські ланки будуть переведені на менші за чисельністю структури. Після втілення у життя певних рішень щодо структурних змін у підрозділах, чисельність війська не зменшиться, як і кількість військових частин у ЗСУ.
Щодо механізмів приведення штатної чисельності війська у відповідність до визначеної законодавством України. Є завдання: ще раз проаналізувати ефективність та доцільність нинішніх штатів управлінських структур, зокрема з огляду на дублювання функцій та щодо небойових підрозділів. Я категорично відхилив пропозиції деяких посадовців щодо скорочення окремих підрозділів або створення підрозділів кадру.
Наш задум спробую вам докладно пояснити на прикладі артилерійського підрозділу. Артилерійська батарея може бути чотири-, шести- чи восьмигарматна. Наразі у ЗСУ артбатареї – шестигарматні. Обслуга – 6 військових. Один із варіантів оптимізації штату батареї – перехід на чотири гармати, а дві з шести поставити на зберігання. У разі потреби озброєння знімається зі зберігання, розрахунки укомплектовують резервістами. Нагадаю, у нас сформований резерв першої черги – 100 000 осіб.
Чому цей варіант розглядається одним із оптимальних? В артбатареях за нинішнього штату (як й у механізованих чи інших бригадах) значний некомплект, як і у розрахунках гармат зокрема. Тобто, людей більше немає. Йдеться фактично про оптимізацію військової частини на папері. Головне – батарея зберігається, люди залишаються. Це кращий варіант, ніж залишити дві батареї з шести гармат, а третю зробити підрозділом кадру. Бо головне – зберегти боєздатність підрозділу та здатність у короткий термін наростити спроможності.
Подібна модель оптимізації штату пропонується й у танковому батальйоні: зберегти у бойовому складі всі три роти, а у кожній з них із 10 залишити 8-9 танків, а 1-2 – відправити на зберігання. Адже певна кількість танків нині у батальйонах простоює саме через некомплект людей.
Я поставив завдання командирам різних рівнів: з огляду на ліміти чисельності, ще раз проаналізувати, об’єктивно оцінити роль та місце кожного підрозділу у виконанні завдань в районі ООС, їхні спроможності до виконання бойових завдань та ухвалити рішення, який з підрозділів можна оптимізувати, а який навпаки підсилити. Необхідно критично оцінити, хто і які функції виконує, який внесок кожної посадової особи у боєздатність підрозділу. Треба оптимізувати кількість штабних посад, прибрати помічників, «денщиків», – розповів у інтерв’ю АрміяInform начальник Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Корнійчук.
Молоді українські підприємці та бізнес-професіонали віком 21-40 років мають змогу відвідати США та прийняти участь у місячному професійному стажуванні за кошти уряду США. Ветерани, люди з інвалідністю, представники малих територіальних громад та національних меншин заохочуються до подання онлайн-заявок на участь, оскільки підтримка представництва цих спільнот у приватному секторі є вагомою умовою для сталого економічного розвитку країни.
Ukrainian Business Leaders: Promoting Innovation and Entrepreneurship (UBL PIE) – це програма для молодих українських підприємців та бізнес-професіоналів, які мають за мету розвиток сфер бізнесу, соціального підприємництва, інновацій, регіонального економічного розвитку, технологій, тощо. Програма передбачає місячне стажування у США, організоване з урахуванням індивідуальних професійних інтересів та сфер діяльності учасників, у бізнес-структурах, неприбуткових організаціях, бізнес-акселераторах, урядових офісах економічного розвитку, тощо. Учасники отримають доступ до сучасних бізнес-інструментів, концептів та принципів, які зміцнять їхні лідерські та технічні можливості за допомогою інтерактивних та персоналізованих проектів, а також допоможуть побудувати тривалі професійні відносини між американцями та українцями, що поділяють спільний інтерес у сприянні економічному розвитку.
Запрошуємо ветеранів подавати заявки на участь у програмі стажувань для підприємців у США
Вимоги до кандидатів:
– громадянство України та постійне проживання на території України;
– дата народження з 1 вересня 1979 року по 8 липня 1999 року;
– володіння англійською мовою на розмовному рівні;
– відповідний досвід та спрямованість на продовження кар’єри у сферах бізнесу, соціального підприємництва, інновацій, соціальних мереж, регіонального економічного розвитку та/або технологій.
Першу програму 2021 року попередньо заплановано на січень-лютий 2021 року. За умови успішного проходження конкурсного відбору на програму, усі витрати на участь, пов’язані з перебуванням, проживанням та стажуванням, покриває програма.
Кінцевий термін подачі заявок: 1 вересня, 2020 року.
Он-лайн аплікаційну форму можна знайти за посиланням https://ais.americancouncils.org/ukrainianbl
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ»:
– неподалік Новотошківського російські окупанти вели вогонь із 120 мм мінометів;
– біля Кримського обстріл здійснювався із 82-х мм мінометів, гранатометів та кулеметів;
– поблизу населеного пункту Хутір Вільний противник теж застосував великокаліберні кулемети та автоматичні станкові гранатомети.
У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»:
– неподалік Гнутового по українських захисниках загарбники два рази відкривали вогонь з 82 мм мінометів та гранатометів;
– двічі рашисти обстріляли наші опорні пункти поблизу Павлополя з великокаліберних кулеметів та гранатометів різних систем;
– біля Лебединського по українських воїнах окупанти вели вогонь з озброєння БМП;
– поруч з Водяним вогонь вівся із станкових протитанкових гранатометів.
Сьогодні з ранку збройні формування Російської Федерації вже 4 рази порушили режим припинення вогню. Біля Майорська противник обстріляв наші позиції зі 120 мм мінометів ( р.в. ОТУ «Північ»). Захисників Мар’їнки рашисти двічі обстрілювали з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По околицях Лебединського вогонь вели із станкових протитанкових гранатометів та стрілецької зброї (р.в. ОТУ «Схід»).
Українські підрозділи кожного разу вживали необхідних заходів щодо придушення вогневих засобів противника, після чого ворог відразу припиняв свою активність.
Минулої доби під час ворожих обстрілів загинув один український військовослужбовець, ще один – отримав поранення. За наявною інформацією сьогодні втрат серед українських воїнів немає.
Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.
Монастир Сестер Катехиток святої Анни у Львові запрошує дружин і дітей учасників бойових дій на одноденний вікенд – подорож Львівщиною.
«Учасники матимуть духовний супровід: роздуми, Літургія, спільна молитва, спілкування з психологом, при потребі духовні індивідуальні розмови протягом усього часу перебування» – пишуть на сторінці Монастиря.
Для маленьких дітей передбачена окрема програма з аніматорами. Харчування та проїзд протягом дня для учасників безкоштовні.
Все це відбудеться 8 серпня, початок в смт Брюховичі, вул. Широка, 4а. Доїхати можна громадським транспортом № 8 та № 8А від готелю «Львів», виходити на зупинці «Санаторій «Львів» (смт Брюховичі).
❗️✨Друзі, у нас гарна новина!
Монастир Сестер Катехиток Святої Анни (смт. Брюховичі, вул. Широка, 4а) запрошує ДРУЖИН…
Після попереднього відбору, громадська організація «Спілка ветеранів АТО» склала список з ветеранів, які достойні взяти участь у обласній Програмі надання підтримки учасникам АТО/ООС для будівництва житла в Харківській області (так званій програмі 60/40). Цей список сьогодні затвердила профільна комісія Обласної ради.
У першому в цьому році засіданні комісії взяли участь заступники голови обласної адміністрації Сергій Тихонченко та обласної ради – Віктор Коваленко, депутати та представники ветеранської спільноти. Також комісію відвідали функціонери Департаменту містобудування та архітектури й регіонального відділення Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.
Секретар Комісії Юрій Фурсов заявив, що у 2020 році на програму буде витрачено близько 15 мільйонів гривень та визначено 13 об’єктів житлового будівництва тобто 85 тисяч квадратних метрів житла.
Всього скористатися можливістю зможуть 173 особи – передусім це ветерани АТО/ООС, які перебувають на квартирному обліку та мають групу інвалідності після поранень. Окрім цього в списку учасників є переміщені особи, багатодітні родини, а також ветерани, що проживають в гуртожитках або потребують термінового покращення житлових умов.
Ця цифра добре показує розвиток програми. Цьогоріч пільгове житло отримає майже стільки ж людей, скільки і за всі роки існування можливості (з 2018 року у програмі взяли участь 182 людини).
Заступник голови громадської організації «Спілка ветеранів Антитерористичної операції» Юрій Корсунов підкреслив, що Харківська область є єдиною в Україні де запроваджено програму із підтримки забезпечення житлом учасників АТО, проте відзначив, що не завжди у ветеранів є необхідні 60% суми оплати, тож він запропонував розробити програму пільгового кредитування для цієї категорії громадян.
У прес-службі СБУ повідомили: спецслужбовці нейтралізували понад 300 кібератак і кіберінцидентів на об’єкти критичної інфраструктури протягом першого півріччя 2020 року.
До цих нападів причетні майже 20 хакерських угруповань, значну частину яких напряму контролювали з Російської Федерації. Їх теж уже затримано.
Окреме досягнення СБУ – знищення масштабного механізму фінансування терористичної організації «ЛНР» через системи електронних платежів. Мова йде про так званий «Перший комерційний центр», який забезпечував проведення в ОРЛО операцій з поповнення та зняття коштів з банківських платіжних карт України та РФ, валютно-обмінних операцій, грошових переказів через міжнародні платіжні системи і обіг електронних коштів, направлений на фінансування проросійських утворень і ресурсів.
Важливим питанням стало також запобігання розсилці листів з міфами про коронавірус від імені Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Окрім цього, СБУ припинило діяльність 2,7 тис. спільнот у соцмережах, 375 вебресурсів, 431 інтернет-агітатора і 10 ботоферм, які поширювали фейки та деструктивну інформацію.
Насамкінець службовці діляться неймовірними цифрами – лише одна податкова схема, заблокована СБУ, щомісяця завдавала збитки державі на 2 мільярди гривень.
До Головного управління ДСНС в Одеській області надійшло повідомлення про те, що під час спорудження приватного будинку в Приморському районі будівельники виявили гранату Ф-1.
Особлива небезпека ситуації полягала у тому, що вулиця знаходиться у одній з найбільш людних частин міста біля парку Юність. Мало того, виявилось, що все не обмежується однією гранатою.
Рятувальники виявили 154 гранати Ф-1, 28 детонаторів до артснарядів, 11 мінометних мін калібру 82 мм та мінометну міну калібру 120 мм, а також 52 артилерійські снаряди.
За словами представника пресслужби Головного управління ДСНС в Одеській області, це перше виявлення небезпечних вибухових пристроїв такого значного масштабу в Одесі у 2020 році.
