Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко та ректор Уманського національного університету садівництва Олена Непочатенко підписали договір про співпрацю. Документ передбачає взаємодію з питань обміну інформацією для реалізації ветеранських освітніх проектів, які пропонуються Уманським університетом.
– Є прямий взаємозв’язок між отриманням освіти нашими ветеранами і майбутнім країни. Успішність тих, хто встав на захист незалежності держави, пов’язана з подальшою реалізацією їхніх знань, має стати основою успішності суспільства. Патріот, який є конкурентоспроможним на ринку праці, приносить користь собі і державі та платить податки, є однією з складових формування заможної України, – зазначив Олексій Ілляшенко.
Заступник Мінветеранів також висловив вдячність ректору університету та викладачам навчального закладу за ініціативну позицію щодо підтримки ветеранів.
– Нам приємно чути, що наш університет став першим із закладів освіти, з ким Міністерство у справах ветеранів уклало такий договір. Наші навчальні заклади чекають учасників АТО, ветеранів на навчання та реадаптацію. Сподіваюся, підписання цього документу розширить можливості обох сторін, – підсумувала Олена Непочатенко.
Щорічно Уманський національний університет садівництва може навчати на різних спеціальностях, за рахунок бюджету, до 800 ветеранів.
Далі представники Мінветеранів та керівництво міської ради в актовій залі Уманського університету садівництва провели зустріч з представниками ветеранських організацій з різних районів Черкаської області.
Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас, передає УНН із посиланням на “Радіо Свобода”.
Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.
“Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції”, — сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, “потрібно також очікувати подальших реакцій”, додав Маас.
Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.
Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен надати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.
Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.
У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.
Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.
Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого “дуже жорсткою і кривавою людиною”.
Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що “це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно”. До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
Звинувачуваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні в той же день.
В середині червня 2020 року Федеральна прокуратура Німеччини висунула проти нього звинувачення. На її думку, більш ніж за місяць до скоєння злочину він отримав відповідне завдання від “державних установ центрального уряду Російської Федерації”. Процес у цій гучній політичній справі повинен початися в Берліні за кілька тижнів.
Мілітаризація Росією окупованого Криму та збільшення кількості військових суден у Чорноморському регіоні несе велику загрозу не лише Україні, а й союзникам Альянсу. З огляду на це, із середини літа наші партнери почали активно комунікувати про необхідність стримування Кремля, а відтак – продовжувати нарощення військової присутності в Чорному морі.
РФ ДАЛІ ЗАЛЯКУВАТИМЕ КРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
Керівник Міноборони США Майк Еспер, зокрема наголошував, що НАТО необхідно зміцнювати та спрямувати кошти Альянсу на стримування РФ. За його словами, Росія є джерелом порушень у всьому світі: анексія Криму, ведення війни в Україні, відправка військ до Сирії та Лівії.
Варто зазначити, що Марк Еспер став главою Пентагону нещодавно і висунутий на посаду Дональдом Трампом після порівняно швидкої процедури узгодження його кандидатури в профільному комітеті Сенату США та загального голосування законодавців у Конгресі.
Рішучі заяви щодо стримування Росії фактично одразу після призначення можуть свідчити про те, що від «скрєпоносних» очікують продовження агресії на всіх «фронтах». Тобто, вона й надалі порушуватиме міжнародне право, намагатиметься дестабілізувати безпекову ситуацію в різних куточках планети, особливо в Чорноморському регіоні.
Чому саме в Чорному морі? Бо, з огляду на розміщення сил Південного військового округу – це зручно, менш затратно в економічному плані й близько до НАТО. Так би мовити, все під рукою. Крім того, кількість військ дозволяє брязкати зброєю і залякувати країни Чорноморського басейну.
ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ РОСІЯН У РЕГІОНІ
На думку російського військово-політичного експерта Юрія Федорова, найпотужніше угруповання округу представлене 8-ю гвардійською загальновійськовою армією, в яку входять 150-та мотострілецька дивізія, дислокована поряд із кордонами України, і призначена для наступальних ударних операцій. Крім того, у склад 8-ї загальновійськової армії де-факто включені два армійські корпуси, дислоковані на окупованих частинах Донецької та Луганської областей.
Також, у східній частині Північного Кавказу дислокована 58-ма загальновійськова армія, призначена для військових операцій проти Грузії й Азербайджану. А 49-та загальновійськова армія зі штабом у Ставрополі належить до сил другого ешелону, призначених посилювати війська 8-ї та 58-ї армій.
Ну і, звісно, Чорноморський флот РФ і війська в окупованому Криму, які теж входять до Південного військового округу, виступають як головний інструмент для реалізації різних провокацій на морі.
НАТО НАРОЩУЄ ВІЙСЬКОВУ ПРИСУТНІСТЬ У ЧОРНОМУ МОРІ ДЛЯ СТРИМУВАННЯ «АПЕТИТІВ» РФ
Кількість російських військ, непередбачуваність дій на суходолі, морі, повітрі й кіберпросторі не дозволяють Альянсу нехтувати загрозою, яку несе Росія з Чорноморського басейну. З огляду на це, цілком логічно, що Альянс продовжить нарощувати військову присутність у регіоні. Так, днями Майк Еспер вже заявляв, що США планують вводити більше ротаційних сил у Чорноморський регіон, зокрема в Румунію. На жаль, їхню кількість глава Пентагону не уточнив.
Слід підкреслити, що НАТО продовжує використовувати військові навчання як ефективний засіб для стримування російської агресії в акваторії Чорного моря навіть під час пандемії COVID-19. Так, на початку серпня в регіоні пройшли спільні навчання Військово-морських і Повітряних сил США. Участь у них брали ракетний есмінець USS Porter, літак-розвідник Poseidon P-8A, чотири винищувачі F-16, безпілотник MQ-9 Reaper та літак-заправник KC-135 Stratotanker. Крім того, в кінці липня завершилися масштабні військові навчання «Сі Бриз – 2020», участь в яких взяли 8 країн, 23 кораблі, 19 повітряних суден.
На тлі подій також відбувається перекидання на схід Європи військ США, планується скорочення американського військового контингенту в Афганістані. Тобто, американці й Альянс оперативно змінюють пріоритети в безпековій політиці для укріплення східних рубежів.
Отже, тут дуже серйозно задумалися над російською проблемою і Організація робитиме все необхідне для стримування «апетитів» Кремля. Уже тепер очевидно: одних лише санкцій замало проти РФ – тепер на безпекову арену виходить військова міць НАТО.
За повідомленням пресслужби Об’єднаних сил 11 серпня 2020 року російські окупаційні збройні формування двічі порушили режим припинення вогню.
Після обіду загарбники біля Мар’їнки обстріляли ЗСУ із підствольного гранатомету та біля Широкиного окупанти трохи постріляли зі стрілецької зброї.
На усіх інших ділянках фронту зберігався режим тиші.
Сьогодні з ранку, 12 серпня 2020 року, неподалік Мар’їнки з боку позицій рашистів у бік позицій ЗСУ було здійснено кілька черг зі стрілецької зброї.
Військовослужбовці Об’єднаних сил на провокації з боку противника вогонь у відповідь не відкривали.
З 27 липня2020 року бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.
У районі «проведення операції» належно виконують завдання також і підрозділи ДСНС Об’єднаних сил.
Сапери розмінували близько семи гектарів території у прифронтовому районі та передали на знищення 138 знайдених вибухо-небезпечний предметів.
Окрім цього, рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених російською артилерією житлових будинків та об’єктів інфраструктури. За минулу добу вони відремонтували шість будинків. Ще на двадцяти трьох об’єктах роботи продовжуються.
Військовослужбовця прикордонного відомства, який у минулому брав участь у НЗФ, викрили у Харківському прикордонному загоні співробітники підрозділу забезпечення внутрішньої та власної безпеки Держприкордонслужби спільно з контррозвідниками УСБ України в Харківській області.
Встановлено, що у вересні 2014 року, військовослужбовець добровільно вступив та до лютого 2015 року перебував у складі НЗФ. Після проходження випробувального терміну (так званого курсу молодого бійця) був призначений до складу батальйону «Оплот», який діяв на території Донецької області. Залучався до служби в нарядах на території військового містечка. За виконання своїх обов’язків отримував грошове забезпечення.
У січні 2015 року підрозділ, в якому проходив службу військовослужбовець, передислоковувався в зону бойових дій. Побоюючись за власне життя, він звільнився з лав НЗФ та переїхав для проживання у м. Харків. Згодом, під час однієї з хвиль мобілізації був направлений для подальшого проходження служби в лави прикордонного відомства.
Даний факт внесено до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України (створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації). Військовослужбовцю вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Тривають слідчі дії.
Яскраво. Трохи повоював у окупаційному рашистському “Оплоті”, а потім, надоїло, приїхав до Харкова і пішов служити на контракт в прикордонники.
Цікаво, а скільки ще таких “невиявлених патріотів” перебуває зараз у державних структурах України?
11 серпня 2020 року відбулося засідання постійної комісії з питань соціальної політики і соціального захисту учасників АТО та членів їх сімей. В ході засідання депутати розглянули низку проєктів рішень, які рекомендували винести на розгляд сесії. Зокрема, «Зміни до обласного бюджету Рівненської області на 2020 рік».
Як зазначила директор департаменту фінансів Рівненської ОДА Лідія Біляк, до обласного бюджету надійшла субвенція з державного бюджету в сумі 4,1 млн. грн. на поліпшення житлових умов для учасників АТО та учасників бойових дій на території інших держав.
Зокрема, 765, 8 тис. грн. спрямовано на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи.
Крім того, 758, 3 тис. грн. виділено на поліпшення житлових умов для сімей учасників бойових дій на території інших держав, для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах.
А також 2,1 млн. грн. компенсації на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5 – 8 пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Російський прикордонний корабель приплив до українського узбережжя біля Бердянську на Азовському морі на відстань менше 2 миль (3 км).
Про це на своїй сторінці у Facebook написав професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету Борис Бабін.
Характерний інцидент, як каже маленьке дельфінятко, відбувся сьогодні на Азові, біля Бердянську.
Кажуть, що…
За його інформацією здійснив це прикордонний сторожовий корабель з бортовим номером 499 проєкту 10410.
Корабель Морської охорони «Донбас» виявив підозрілі дії та приписало російському кораблю відійти від нашого узбережжя на відстань далі 2 миль.
На що противник відповів зіславшись угоду по Азовському морю, що це є «внутрішнім морем двох держав» та такі дії не заборонені.
Окрім нього в районі також перебував прикордонний сторожовий корабель «Ямалец» з бортовим номером 414.
Після 2014-го року такі дії Росії на Азовському морі стали регулярними і майже припинились після перекидання сюди корабельно-катерного угрупування ВМС ЗС України, проте як бачимо російські провокації без наших симетричних дій продовжуються.
У січні 2020 року під час планової роботи з висвітлення підводної та надводної обстановки вертольотом Морської авіаційної бригади на дистанції близько 10 морських миль виявлено корабель берегової охорони ФСБ Росії «Усть-Лабинск» з бортовим номером 393, що здійснював розвідку українського узбережжя на Азовському морі.
Тоді після кількох обльотів над акваторією якірної стоянки, морські авіатори примусили екіпаж російського корабля відійти від українського берега на відповідну відстань.
Російські окупанти на Криму провели «раптові навчання» Чорноморського флоту. В рамках «раптових навчань» за участю берегових ракетних протикорабельних комплексів “Бастіон” Чорноморського флоту РФ 11 серпня відпрацювали в окупованому Криму завдання з виявлення і знищення загону авіаносних кораблів умовного супротивника.
Про це повідомила пресслужба флоту, передає Цензор.НЕТ.
За легендою навчань, окупанти отримали завдання знищити авіаносці, з яких нібито готується завдання вогневого удару по об’єктах економічного комплексу на окупованому Кримському півострові.
Як повідомили російські окупанти, весь умовний противник був знищений ракетним ударом відразу і наповал.
У червні 2020 року колишній командувач сухопутними силами США в Європі генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес висловлював припущення, що у вересні, коли будуть проводитися масштабні військові навчання “Кавказ-2020”, Росія може вторгнутися в Херсонську область для вирішення проблеми з водопостачанням окупованого Криму. На початку липня командувач Військово-морськими силами України Олексій Неїжпапа заявив, що російські війська можуть спробувати захопити частину Херсонської області і українська сторона готується до цього. Командувач Об’єднаними силами ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв сказав, що Неїжпапа перебільшив імовірність загрози вторгнення російських військ.
Апеляційний суд Києва на засіданні у вівторок, 11 серпня, прийняв рішення про пом’якшення запобіжного заходу для підозрюваної у вбивстві журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко.
“Юлію Кузьменко відпустили на цілодобовий домашній арешт. Це ще маленька, але дуже важлива перемога”, – повідомляє спільнота “Free Riff” у соцмережі Facebook.
Юлію Кузьменко відпустили на цілодобовий домашній арешт. Це ще маленька, але дуже важлива перемога! Завдяки Вам!
“Завтра, 12.08.2020, о 12:30 засідання щодо Андрія Антоненка. До зустрічі! Це дуже важливо!” – зазначають у повідомленні.
