Корабель побудований суднобудівним підприємством Halifax Shipyards канадської корпорації Irving Shipbuilding.

Harry DeWolf став першим в серії з восьми одиниць, що будуються за програмою AOPS (Arctic Offshore Patrol Ship).

Про це повідомляють ЗМІ Канади.

Після церемонії введення в дію патрульний корабель Harry DeWolf в той же день перейшов в Галіфаксі на військово-морську верф CFB Halifax Dockyard, де буде проходити випробування і підготовки особового складу.

 

Повідомляється, що у 2021 році корабель буде введений до бойового складу ВМС Канади.

Затверджена ще у 2007 році програма побудови великих арктичних патрульних кораблів криголамного типу AOPS (Arctic Offshore Patrol Ship) є однією з основних частин прийнятої у 2010 році урядом Канади Національної суднобудівної стратегії (National Shipbuilding Procurement Strategy, нині National Shipbuilding Strategy).

 

Всього за програмою AOPS планується побудувати вісім арктичних патрульних кораблів – шість для ВМС і два для берегової охорони Канади.

 

В рамках програми AOPS уряд Канади 16 січня 2015 року уклав з корпорацією Irving Shipbuilding контракт вартістю 3,1 млрд канадських дол. (2,56 млрд дол. США) на будівництво для ВМС перших п’яти арктичних патрульних кораблів.

Пізніше бюджет був збільшений до 3,5 млрд канадських дол.

У листопаді 2018 року було оголошено про замовлення шостого корабля для ВМС, а в травні 2019 року – двох кораблів для берегової охорони Канади.

Будівництво їх всіх здійснюється на підприємстві Halifax Shipyards в Галіфаксі.

 

Головний арктичний патрульний корабель AOPV 430 Harry DeWolf був офіційно закладений на Halifax Shipyards 9 червня 2016 року і спущений там на воду 15 вересня 2018 року.

 

Заводські ходові випробування корабля були розпочаті 22 листопада 2019 року.

Нині на Halifax Shipyards ведеться добудова другого корабля цього типу AOPV 431 Margaret Brooke (був закладений 29 травня 2017 року та спущений на воду 10 листопада 2019 року).

Далі планується будівництво наступних кораблів AOPV 432 Max Bernays і AOPV 433 William Hall.

Будівництво п’ятого корабля AOPV 434 Frédérick Rolette буде розпочато у 2021 році, а шостого AOPV 435 Robert Hampton Gray – у 2022 році.

Відзначається, що тільки у 2022 і 2023 роках буде розпочато будівництво двох кораблів цього типу для канадської берегової охорони.

Проєкт корабля AOPS був розроблений компаніями BMT Fleet Technology і STX Canada Marine на основі проєкту корабля берегової охорони Норвегії W 303 Svalbard, введеного в дію у 2001 році.

Корабель Harry DeWolf має полярний клас Arc5 і повну водотоннажність 6615 тонн, довжину 103 і ширину 19 м.

Енергетична установка дизель-електрична, включає чотири дизель-генератори по 4800 к.с. і два гребних електродвигунів по 6000 к.с.

Швидкість повного ходу 17 вузлів, дальність плавання цим ходом 6800 миль. Екіпаж 65 чол.

 

Напередодні російський президент В.Путін підписав закон про денонсацію угоди про використання радіолокаційної станції «Балхаш» у Казахстані (на фото).

Про це повідомляють російські ЗМІ.

Закриття відбулось після введення на території Росії нових радіолокаційних станцій типу «Воронеж».

Всі вони мають створити нову систему оповіщення про ракетний напад, через що «Балхаш» став зайвим.

 

Складовою вузла «Балхаш» є радіолокаційна станція «Дніпро», ідентична розташована неподалік Мукачево на Закарпатті, а також біля окупованого Севастополя, обладнання з якої після завершення дії договору буде вивезено до Росії.

Нові станції типу «Воронеж» відносяться до надгоризонтних радіолокаційних станцій великої дальності. Призначені для виявлення космічних і аеродинамічних об’єктів, у тому числі балістичних і крилатих ракет.

Сімейство складається із станцій метрового («Воронеж-М», «Воронеж-ВП»), дециметрового («Воронеж-ДМ») і сантиметрового («Воронеж-СМ») діапазону хвиль. Довгохвильові станції забезпечують високу дальність виявлення об’єктів, короткохвильові дозволяють точніше визначити параметри цілі.

Як повідомили у прес-службі МОЗ, глава відомства зауважив, що Центральна комісія з ТЕБ та НС поділила регіони за рівнем поширення епідемічної небезпеки COVID-19 на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони.

«Ми чесно та прозоро висвітлюємо ситуацію в тому чи іншому регіоні. Ми показуємо цифри, у зв’язку з чим потрібно вводити зелений або жовтий, або червоний рівні. У Міністерстві охорони здоров’я немає жодного натяку на політику. Всі розрахунки здійснюються в автоматичному режимі, людський фактор тут відсутній. Єдиний пріоритет – здоров’я та безпека українців», – наголосив очільник МОЗ.

Він нагадав, що обмеження відповідно до зони, визначеної для кожного конкретного району чи міста, почали діяти на місцях з 03 серпня. Вони будуть переглядатись щотижня залежно від епідемічної ситуації.

«У поділі на зони поширення епідемічної небезпеки COVID-19 все чітко систематизовано, там немає людського фактора. Є цифри, які показують реальну небезпеку в тому чи іншому регіоні», – підкреслив Степанов.

Визначення регіону або міста до будь-якої із зон відбувається на основі 4 показників:

– середньої кількості тестувань протягом останніх семи днів (не менш 24 на 100 тисяч населення);

– коефіцієнту зайнятості ліжок (не більше 50% ліжко-місць);

– коефіцієнту виявлення випадків (не більше 11%);

– показника зростання кількості випадків (не більше ніж 10%).

 

Якщо впродовж 5 днів у регіоні спостерігатиметься перевищення одного із визначених показників, приймається рішення щодо зміни рівня його епідеміологічної небезпеки.

Перехід регіону з однієї зони небезпеки в іншу можливий при погіршенні ситуації протягом 5 днів поспіль. У разі покращення показників протягом 3 днів – район чи місто може повернутись у зону з меншим рівнем небезпеки.

В Україні на ранок 04 серпня зафіксовано вже 74219 випадків інфікування COVID-19, кількість нових випадків – 1061. Саме такі цифри оприлюднено системою моніторингу поширення пандемії коронавірусу на електронній карті, створеній головним ситуаційним центром України в Апараті Ради національної безпеки і оборони України.

Винищувачі зі складу місії Балтійського повітряного патрулювання НАТО протягом минулого тижня сім разів піднімалися в повітря, щоб пізнавати і супроводжувати літаки ВПС Росії.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Міноборони Литви.

“27 липня – 2 серпня винищувачі, які виконують функції повітряної поліції НАТО в країнах Балтії, сім разів пізнавали і супроводжували російські військові літаки, що летіли над Балтійським морем у міжнародному просторі”, – йдеться в повідомленні.

Так, 27 липня, 28 липня (два випадки), 29 липня, 30 липня (три випадки) були ідентифіковані й супроводжені російські літаки моделей Іл-38, Іл-38н, Су-27, Су-30, що летіли в міжнародному повітряному просторі від Калінінградської області на “материкову” частину РФ або у зворотному напрямку.

У п’яти випадках із семи російські літаки летіли з вимкненими радіолокаційними транспондерами, не підтримували радіозв’язок із регіональним центром управління повітряним рухом і не мали плану польоту.

Місія Балтійського повітряного патрулювання НАТО здійснюється з баз у Литві й Естонії.

Олександр Богуслаєв придбав за суму понад €10 мільйонів євро острів Галлінара біля узбережжя Лігурії в Італії. Олександру 42 роки. Він син В’ячеслава Богуслаєва, колишнього власника компанії “Мотор Січ”. Острів придбала зареєстрована у Монте-Карло компанія. Олександр Богуслаєв викупив острів одразу у дев’яти родин власників.

Як передає Укрінформ, про це пише видання Corriere Della Sera.

Острів Галлінара – це  єдиний природний острів біля узбережжя Лігурії. Там знаходиться природний заповідник, багатий історією. Острів розташований на відстані 1,5 кілометра від узбережжя.

Як зазначає видання, у середньовіччі цей острів був притулком для Римських Пап.

Продаж острову колишніми власниками напрошувався вже давно через економічні негаразди цієї території. Богуслаєв вступив у переговори щодо купівлі, які вже тривали у травні цього року. Тоді він доручив цю справу молодому адвокату з Ніцци – Янніку Ле Мо, та згодом, туринському юристу Альберто Кортасса. 17 липня угода щодо купівлі була підписана сторонами.

ПАТ “Мотор Січ” є одним із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Продукція підприємства постачається у понад 100 країн світу.

Китайська компанія Skyrizon вже придбала понад 50% акцій запорізького заводу “Мотор Січ”.

Російські окупанти 03 серпня 2020 року сім годин не випускали з Криму сім’ю з двома малолітніми дітьми.

Починаючи з 11-ої години ранку російськими окупантами на адміністративному кордоні Каланчак утримувалася сім’я Ісляма і Діляри Карашаєвих з двома малолітніми дітьми. Після 18:00 родину все  ж таки випустили з окупованого півострова.

Про це повідомив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у Facebook.

 

 

 

За його словами, сім’я зараз живе у Києві, а до окупованого Криму їздили провідати своїх батьків.

Чубаров повідомляє, що весь цей час окупанти ФСБ допитували Карашаева.

Також окупанти почали штрафувати українських громадян за спробу перетнути адмінкордон з Кримом за українським паспортом.

 

В липні 2020 року ВМС НАТО провели в Атлантиці навчання під назвою Dynamic Mongoose, в ході яких екіпажі блоку вчилися боротьбі з підводними човнами потенційного противника, повідомляють ЗМІ. Маневри подібного роду стають все важливішим, якщо врахувати зрослі агресивні маневри російських підводних човнів при тому, що навіть кілька субмарин, що прорвалися до узбережжя США, можуть представляти серйозну загрозу.

Під час навчань в районі Ісландії есмінець ВМС США USS Roosevelt, а також ще чотири надводних корабля по черзі полювали і йшли від переслідування і атак п’яти американських підводних човнів.

 

Зі слів командира підводного човна USS Indiana Девіда Грогана, «взаємодіють з іншими елементами з’єднання, які можуть забезпечити швидке реагування і широке охоплення території».

Командир USS Roosevelt капітан Райан Кендалл повідомив, що Dynamic Mongoose  дозволив ВМС провести тренування в реальних умовах протягом тривалого часу.

Під час навчань  американські і французькі літаки здійснювати польоти в район маневрів з Ісландії, а британські – з Шотландії. При цьому екіпажам кораблів доводилося враховувати непрості погодні умови на морі, в той час як пілоти вертольотів вчилися перебувати в повітрі протягом тривалих періодів часу.

«Зазвичай в рамках навчального сценарію цей період становить від двох до трьох годин, – пояснив Кендалл. – Зараз же мова йшла про дії протягом 12 або 22 годин поспіль ».

За словами капітана, в ході маневрів підводного човна також активно користувалися особливостями «навколишнього середовища, температурою води, рівнем її солоності, глибиною і рельєфом дна», щоб уникнути переслідування або знайти укриття з подальшим заняттям вигідної позиції для атаки.

З огляду на, що російські морські та підводні маневри стають все більш агресивнішими, ВМС США почали виділяти більше часу і ресурсів на боротьбу з ними.

«Найважливіша мета цих операцій – це боротьба з підводними човнами. По суті, мова йде в основному про пошук російських підводних човнів, що виходять зі своїх баз на Кольському півострові», – заявив з цього приводу старший науковий співробітник Гудзонівського інституту Брайан Кларк.

 

За часів холодної війни Фареро-Ісландська кордон грав роль пляшкового горлечка, через яке радянський флот потрапляв в Атлантику. У тому випадку якщо в бойовій обстановці російський підводний човен зможе через нього прорватися, то вона поставить під загрозу комунікації між Європою і США.

«США всерйоз побоюються, що якщо навіть всього лише пара російських АПЛ прорветься через Фареро-Ісландська кордон, то потім вони зможуть просто плавати по Атлантиці, поки їм не вдасться вистежити американський підводний човен з балістичними ракетами на борту, або ж вони можуть загрожувати американському узбережжю», – додав Кларк.

За його словами, Dynamic Mongoose наочно демонструє дисбаланс сил. «Кожен раз, коли росіяни відправляють через Фареро-Ісландська кордон АПЛ, ми відправляємо за нею десяток літаків або кораблів. Так що ВМС просто не здатні вести боротьбу з підводними човнами в будь-яких масштабах », – повідомив експерт.

Тим часом, в навчаннях взяли участь всього п’ять підводних човнів, проте Росія може зібрати набагато численніше з’єднання. Наприклад, у жовтні 2020 року Північний флот РФ, за деякими даними, відправив у Атлантику 10 підводних човнів.

 

«Ці підводні човни дуже важко вистежити, якщо тільки ними не займатися один з наших підводних човнів», – підсумував Кларк, додавши, що для ефективного виконання цього завдання НАТО не володіє достатньою кількістю підводних човнів.

 

 

28 липня в п’яти регіонах Північного і Південного Кавказу – Дагестані, Північної Осетії, Чечні, Абхазії і Південної Осетії – почалися тактичні навчання, в яких беруть участь понад п’ять тисяч військовослужбовців з мотострілкових, танкових і артилерійських військових частин, повідомляє “Кавказький вузол”.

Військовослужбовці з мотострілецького з’єднання 58-ї загальновійськової армії, дислоковані в Північній Осетії, провели навчання із застосуванням квадрокоптера для розвідки маршруту на шляху проходження механізованої колони, йдеться в повідомленні, опублікованому 28 липня на сайті Міністерства оборони Російської Федерації.

Механізована колона зробила марш на гірський полігон Тарське (кілька кілометрів на південь від м. Владікавказ – ред.), перед колоною були запущені безпілотні літальні апарати, за допомогою яких контролювалася ситуація в умовах гірсько-лісистої місцевості.

Безпека маршруту також контролювалася підрозділами розвідки, радіаційного, хімічного і біологічного захисту та саперами.