Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній завдяки Північно-Кримському каналу, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води на Криму складаються з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунтів на півострові.
Влада Криму регулярно закликають жителів півострова економити воду.
У програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» прем’єр-міністр України Денис Шмигаль допустив можливість поставок прісної води з материкової частини України на анексований Крим у випадку, як він висловився, «гуманітарної катастрофи на півострові». При цьому, він зауважив, що Україна не буде поставляти воду «окупантам, окупаційним військам, для потреб військових баз».
Нагадаємо, що одразу після свого призначення на посаду «премьєра» 05 березня 2020 року Денис Шмигаль у ток-шоу «Право на владу» стверджував, що його Кабмін «не перекриє воду для українців в Криму» і заявив, що неподання води «призведе до гуманітарної катастрофи».
Після шквалу критики на його адресу за це висловлювання пан Шмигаль заявив, що українська влада не може подавати воду в Крим до деокупації півострова, тому що «неможливо з технічних причин поділити воду, яка піде людям і воду, яка піде на військові бази».
І ось знов Прем’єр міністр України запереживав, що російські окупанти сидять на півострові без води.
На ці прем’єрські переживання відповів Рефат Чубаров, який закликав пояснити прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, що гуманітарна катастрофа на Кримському півострові триває з того часу, як збройні сили Російської Федерації окупували півострів – вже понад шість років, – з кінця лютого 2014 року. Про це він заявив на своїй сторінці у Facebook.
Поясніть прем'єр-міністру України Денис Шмигаль, що гуманітарна катастрофа на Кримському півострові триває вже більше 6…
Російські окупанти в Севастополі порізали на металобрухт корабель, який брав участь у Другій Світовій Війні, був буксиром-пароплавом, а останнім часом використовувався як кочегарка для опалювання приміщень на березі.
Про це повідомляє Український мілітарний портал.
В свій час він встиг взяти у бойових діях з оборони міста, службі у післявоєнному флоті та вже після в цивільних цілях.
Побудований буксир був тут же – в Севастополі на заводі імені Орджонікідзе. Закладка відбулась 30 вересня 1939 року, а вже наступного року він став у стрій.
Під час оборони Севастополя в 1941-1942 роках буксир забезпечував бойову діяльність флоту та брав участь у бойових рейдах. В той час він був озброєний двома 45-мм гарматами та двома зенітними кулеметами.
В ході окупації він разом з рештками флоту перейшов на Кавказ, а після звільнення міста від окупації повернувся сюди на службу.
Військова служба пароплаву закінчилась у 1978 році, коли буксир був виключений зі складу флоту та перекваліфікований в опалювальну станцію з назвою ОТ-463, яка забезпечувала теплом військово-морське училище Севастополя.
Вперше про його утилізацію заговорили в 90-х 20 ст., проте тоді підконтрольна Україні влада опалювальну станцію ОТ-463 відстояла, а в 2008 році буксир навіть пройшов доковий ремонт.
Потім він був перетворений на плавучу котельню, яка опалювала завод з ремонту ракетного та артилерійського озброєння в Севастополі, біля причалу якого він знаходився донедавна.
16 липня 2020 року було помічено його буксирування зі звичної стоянки до Стрілецької бухти, а згодом і початок процесу його порізки на метал.
Історія буксира-ветерана в черговий раз продемонструвала, що заяви російських лідерів «помню і горжусь» – це не більше ніж пропагандистське гасло до чергової ювілейної дати перемоги над нацизмом у Другій Світовій Війні.
Крім слів «помню і горжусь» у росіян немає нічого для реального вшанування пам’яті та збереження історичних пам’яток.
Речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко у Фейсбук пише:
Україна як ніхто інший розуміє біль грузинів через війну і окупацію частини їхньої території.
Там же він розмістив текст спільної заяви.
Нагадаємо, що в ніч з 07 на 08 серпня 2008 року розпочалась російсько-грузинська війна. Російські війська зайняли 20 відсотків території Грузії та зупинились лише неподалік Тбілісі.
У ніч на 08 серпня 2008 року Грузія заявила про обстріл грузинських сіл з боку невизнаної республіки і про декілька провокацій проти офіційної влади. У Тбілісі анонсували відновлення конституційного ладу в самопроголошеній республіці, у результаті наступу грузинської армії, остання зайняла більшу частину Цхінвалі – головного населеного пункту Південної Осетії.
Кремль тоді звинуватив Грузію в спробі силового повернення частини своєї території, яку контролювали проросійські сепаратисти – Південної Осетії – та назвала свою операцію “Примушуванням Грузії до миру”.
Натомість в Грузії та Світі ця військова спецоперація збройних сил РФії була розцінена, агресія РФ проти Грузії
Москва прогнозовано не захотіла миритися з можливою поразкою проросійських сепаратистів, і РФ безпосередньо втрутилися в цей внутрішній конфлікт. Російські державні ЗМІ звинуватили Грузію в цілеспрямованому обстрілі Цхінвалі. 07 серпня війська РФ почали перекидатися в зону конфлікту, перейшовши в контрнаступ наступного дня.
Під час прямого вторгнення російської армії в Грузію, танкові бригади росіян успішно вийшли за межі невизнаної Південної Осетії та Кодорську ущелину.
Крім того Росія піддала бомбардуванню військові бази, грузинські міста та об’єкти цивільної інфраструктури, а також задіяла проти Грузії військово-морські сили Чорноморського флоту.
Морська піхота ЧФ захопила головний порт Грузії місто Поті і знищили на рейді всі грузинські катери та кораблі, включаючи кораблі прикордонників.
10 серпня Київ офіційно застеріг російську сторону від участі кораблів Чорноморського флоту РФ в конфлікті.
Президент В.Ющенко заборонив кораблям РФ, які брали участь у бойових діях проти Грузії, заходити в Українські порти. Але керівництво ЧФ РФ проігнорувало заяви якогось там «помаранчового президента» України і кораблі, через деякий час, демонстративно повернулися у місця «попередньої дислокації».
У найнапруженіший момент протистояння, виникла серйозна загроза штурму Тбілісі і повалення президента Саакашвілі, — саме на цьому етапі розпочалося енергійне втручання посередників в особі Ніколя Саркозі.
З огляду на пряме вторгнення РФ у Грузію, у Тбілісі заявили про відвід військ з Цхінвалі і про одностороннє припинення вогню. Президент Міхеїл Саакашвілі підписав план перемир’я, запропонований Євросоюзом, зокрема президентом Франції Ніколя Саркозі (від 12 серпня), головними пунктами якого було остаточне припинення вогню і повернення сторонами конфлікту військ на свої бази.
Та Кремль наплював на зусилля Саркозі і російські війська почали активно просуватися далі вглиб грузинської території. Були зайняті міста: Горі, Сенакі, Поті, перерізана стратегічна дорога, що з’єднує західну і східну Грузію.
В результаті російської агресії, Грузія зазнала воєнної поразки, і на кілька тижнів втратила контроль над значними територіями і стратегічними пунктами.
26 серпня Кремль визнав «незалежність» Абхазії і Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв. Крім РФії, ці маріонетково-сепаратистські утворення були визнані Венесуелою, Нікарагуа, Науру, Сирією і, здається, більше ніким.
«Не Росії вирішувати, якими мають бути межі Грузії», — висловив своє ставлення до конфлікту президент Франції. Водночас, російські війська залишалися на території Грузії, ігноруючи «зусилля» пана Саркозі.
Після окупації частини Грузії і етнічних зачисток грузинських сіл навколо Південної Осетії, сторони досягли угоди про припинення вогню за участю міжнародних посередників.
Попри «досягнуті домовленості» про виведення російських військ з грузинської території до 01 жовтня 2008 року, де-факто, війська РФ залишаються на території «маріонеткових республік» і понині, залишаючись фактором тиску на внутрішню і зовнішню політику Грузії.
У вересні 2008 року Грузія розірвала дипломатичні відносини з Росією.
У 2009 році міжнародна комісія з розслідування причин російсько-грузинської війни на чолі з швейцарським дипломатом Гайді Тальявіні зробила висновок, що «бойові дії розпочала Грузія, але цьому посприяли провокаційні дії РФ». Висновки комісії Тальявіні були розкритиковані у Грузії у країнах ЄС, як такі, що повною мірою не встановлюють ступінь відповідальності РФ за ескалацію конфлікту.
Розрахунок Тбілісі на військове втручання Заходу, передусім США, не виправдався. Натомість Захід сконцентрувався на підтримці реформ – і тут Тбілісі справді має успіх. Грузія у рекордно короткий термін підписала Угоду про асоціацію. Грузини отримали безвіз. Грузія нині суттєво ближча до НАТО, ніж Україна, хоча у 2008 році відмінність між нами не була такою очевидною.
Від часу активних бойових дій російско-грузинської війни минуло 12 років, але Грузія не стала ближчою до повернення окупованих територій.
Понад тридцять фронтовиків та членів родин загиблих учасників АТО/ООС зі всіх регіонів України щотижня безплатно відвідують дельфінарії в Одесі, Харкові та Трускавці, де з ними проводять оздоровчу терапію. Плавання у басейні разом з миролюбними і розумними ссавцями позитивно впливає на нервову систему людей, породжує безліч позитивних емоцій, та єднає людину зі світом дивовижного підводного царства та його обивателями, якими є дельфіни.
Програму безкоштовного оздоровлення фронтовиків і членів родин загиблих воїнів ініціювали громадські активісти серед яких і координатор програми реабілітації воїнів АТО у Кременчуці та Кременчуцькому окрузі (Полтавська область) Роман Пацовський.
Кореспонденту «НОВА» він розповів, що наразі оздоровлення учасників АТО/ООС за допомогою дельфінотерапії проводиться у трьох дельфінаріях Одеси, Харкова і Трускавця. Правда, через карантин дельфінарій в Трускавці тимчасово не приймає відвідувачів. А от басейни з дельфінами в перших двох містах працюють на повну завантаженість. Для «атовців» відведено для терапії чотири дні на тиждень, коли вони можуть безплатно пройти оздоровчі сеанси з дельфінами під наглядом інструкторів. За словами Р. Пацовського, нововведення вже користується неабияким попитом: щотижня дельфінарії відвідують тридцять два фронтовика і члени родин загиблих.
Одним з перших випробував на себе чудодійну силу дельфінотерапії Микола Маменко – учасник АТО, а нині практичний психолог. Після війни він почав допомагати побратимам повертатися до мирного життя, долати психологічні бар’єри, які майже завжди супроводжують цей процес. Тому охоче одним з перших прийняв запрошення ентузіастів і пройшов дельфінотерапії за програмою реабілітації воїнів АТО.
«Внаслідок бойових дій виникли проблеми в опорно-руховій та нервовій системах, розповів журналістам М. Маменко. – Дельфінів бачив не вперше. Торік були з сім’єю в Одесі в дельфінарії. Коли поринав у воду – відчував невеликий страх перед ними. Це дуже здорово, коли бачиш їх наживо й маєш можливість доторкнутися до цих дивовижних розумних ссавців. Наблизившись до дельфіна відчував вібрацію звуків й поринув у приємні емоції…».
регіонах, інформуючи про сеанси учасників АТО/ООС. Приміром, на Полтавщині, де активіст курирує це питання, послугами дельфінотерапії вже скористалися ветерани з Кременчука, Горішніх Плавнів тощо. Робота триває у всіх чотирьох округах регіону, підкреслив співрозмовник журналіста. Так само запрошують на дельфінотерапію учасників бойових дій і з інших областей України.
До речі, дельфінотерапію, яку учасники АТО/ООС та члени родин загиблих воїнів проходять безплатно завдяки спонсорам, решта відвідувачів дельфінарієв оплачує з власного гаманця. Приміром, як повідомляють на сайті Одеського дельфінарію, один 25-хвилинний сеанс дельфінотерапії обходиться, залежно від пори року від 1500 до 3000 гривень.
Активісти повідомляють, що для запису на відвідування дельфінарію необхідно надати повідомлення про загибель учасника АТО та документи, що підтверджують родинні зв’язки першого ступеню споріднення (батьки, чоловік, дружина, діти) – для родин загиблих учасників АТО/ООС; посвідчення учасника бойових дій – для учасників АТО.
Бажаючи пройти курс дельфінотерапії також мають попередити організаторів сеансів про наступне: чи вмієте ви плавати, чи не протипоказане вам перебування в солоній воді при температурі від +20 до +28 градусів, якщо у вас трапляються випадки короткочасної втрати свідомості, про проблеми з орієнтацією в просторі або вестибулярним апаратом, якщо у вас втрачені кінцівки або їхні частини, повідомити й про те, чи є у вашому тілі будь-які сторонні предмети (медичні пластини, спиці, оскільки від боєприпасів, кулі або їхні частини). Для участі в програмі з дельфінотерапії потрібна довідка не лише про відсутність протипоказань для відвідування басейну, а й про відсутність протипоказань для дельфінотерапії (саме дельфінотерапії, а не відвідування дельфінарію). Такі довідки видає ваш сімейний лікар. У разі необхідності він може направити вас на консультацію до відповідних фахівців…
Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
Часу залишилося обмаль – заявки приймаються до 9 серпня, старт курсу – у понеділок, 12 серпня
Курс організовано Міжнародним фондом соціальної адаптації для учасників проєкту «Норвегія-Україна». За окремою домовленістю на партнерських засадах до курсу можуть долучитися учасники навчальної програми від “VETERANS HUB ODESA”.
Нагадаємо, шо проєкт «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» (NUPASS) – єдиний в Україні, що надає можливість включати до складу учасників членів сімей звільнених або тих, що підлягають звільненню військовослужбовців. Фінансування здійснюється Міністерством закордонних справ Норвегії.
За словами координатора проєкту «Норвегія – Україна» Ольги Філіної, наразі вже зареєстровано близько 250 заявок на участь в онлайн-курсі, але реєстрація ще триває, тож, випусники проєкту «Норвегія_Україна» всіх минулих семестрів та учасники навчальної програми від “VETERANS HUB ODESA”. ще можуть встигнути заповнити форму і отримати знання з SMM.
Ольга Філіна, координатор проєкту «Норвегія-Україна»
– Цей онлайн-курс – лише частина масштабної програми «Норвегія-Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему», що створена з метою перепідготовки та адаптації ветеранів, членів їхніх родин та сімей загиблих. Відзначу, що у період з 2003 по 2019 роки учасниками проєкту стали майже 11 тисяч осіб, серед них 1401 учасників АТО/ООС. З початку реалізації проєкту в ньому було задіяно 39 українських міст та понад 20 вищих навчальних закладів України. До курсу “Просування бізнесу в соціальних мережах” ми працювали з цієї теми за запитами і більш локально, в окремих містах. Так, наприклад, це були тренінги з маркетингу в соціальних мережах у Миколаєві, Кропивницькому. Зважаючи на значний попит, зараз було вирішено зробити розширений онлайн-курс, – розповідає Ольга Філіна.
Стати учасником курсу можна, заповнивши форму за посиланням:
В анкеті там, де обирається семестр закінчення та місто, є графа «інше», туди потрібно вписати “VETERANS HUB ODESA”.
– Загалом курс розрахований на тих, хто вже брав участь в проєкті «Норвегія-Україна» в одному з регіонів, але на прохання Veterans HUB ODESA було зроблено виключення. Тож зараз приєднатися до онлайн-курсу можуть ті представники ветеранської спільноти та їхні рідні, які ще не мають досвіду співпраці з нашим проєктом, – зазначає керівник «Норвегія-Україна» Ольга Філіна.
Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС
В Україні за минулу добу зафіксовано 1489 нових випадків інфікування COVID-19 — це антирекорд з кількості нових хворих. Усього за добу одужало 600 пацієнтів
Станом на дев’яту годину ранку 08 серпня 2020 року в Україні зафіксовано в цілому 79750 лабораторно підтверджених випадків COVID-19, з яких: 1879 летальних, а 43 655 пацієнтів вже вдалося подолати хворобу. Загалом проведено 154 378 тестувань методом ПЛР.
В кінці травня найвищі чиновники країни стверджували, що внаслідок запровадження жорстких карантинних заходів вдалося «подолати» коронавірусної хвороби COVID-19, і що в Україні «фіксується плато захворюваності».
Як можна побачити на графіку що Україна не тільки не вийшла «на плато захворюваності» в травні, а й демонструє стрімке зростанні кількості інфікованих і захворілих на COVID-19 в червні і липні.
У липні поточного року, Департаментом у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в процесі здійснення моніторингу дотримання законодавства у сфері захисту персональних даних, виявлено чат-бот в месенджері Telegram, в якому оприлюднено табличний файл з персональними даними (ПІБ, номерами військових частин, стверджувальними датами самовільного залишення військових частин). Загалом список містить дані щодо 6 907 військовослужбовців.
З метою оперативного припинення незаконного поширення персональних даних громадян України, що в умовах військової агресії з боку Російської Федерації також може завдати істотної шкоди обороноздатності держави, Секретаріатом Уповноваженого було направлено листи на адресу Служби безпеки України та Національної поліції України з метою вжиття відповідними органами заходів реагування в межах їхньої компетенції. Зокрема було наголошено на необхідності невідкладного блокування Telegram-бота, який станом на сьогодні продовжує поширювати зазначений файл з персональними даними.
06.08.2020 Головним слідчим управлінням Національної поліції України повідомлено, що підрозділом дізнання Солом’янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві за вказаним фактом розпочато кримінальне провадження за частиною першою статті 182 Кримінального кодексу України (Порушення недоторканності приватного життя).
Принагідно нагадуємо, що санкція зазначеної статті за порушення недоторканності приватного життя передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Український розвідник та офіцер Генштабу ЗСУ у своєму опублікував інсайдерські дані стосовно морально-вольових якостей військ бойовиків.
«В підрозділах російсько-окупаційних 1 та 2 АК, під підпис довели вимогу командування про заборону вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин» – розказав він на своєму Телеграм-каналі.
Причиною цього стало те, що останнім часом значно збільшилася кількість суїцидів та не бойових втрат серед бійців. Довелося вдатися і до таких крайніх засобів.
Нагадаємо, вночі 29 лип ня в Білорусі були затримані 32 іноземних бойовика російської терористичної ПВК “Вагнер”. За даними білоруського державного інформагентства БЕЛТА, вони прибули до Білорусі, щоб дестабілізувати обстановку напередодні президентських виборів.
Частина затриманих значиться в базі “Миротворця” як такі, що воювали на Донбасі і в Сирії.
Російський терорист Захар Прілєпін підтвердив, що серед пійманих в Білорусі найманців є колишні бойовики його “терористичного батальйону”.
Так як на всьому пострадянському просторі Росія ще не встигла пересваритися тільки з Бєларуссю та Казахстаном, перед Кремлівськими пропагандистами постало нелегке завдання – пояснити “обивателям”, що робили терористи-«вагнерівці» в Бєларусі напередодні виборів президента цієї країни.
Результат бив цілком передбачуваний – у всьому винна Україна.
Так, російське видання “Комсомольская правда”, намагаючись виправдати найманців з ПВК “Вагнер”, повідомило, що бойовики опинилися в Мінську, вирішивши “підзаробити на охорону за кордоном”, але підступні співробітники СБУ “використовували втемну” терористів.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на КП.
Зокрема, розповідається про якогось “Сергія Петровича”, який телефонував найманцям із ПВК і запрошував попрацювати на охорону нафтових об’єктів в Сирії. Також він цікавився їхнім “бойовим досвідом” на Донбасі. І саме тому в першу групу увійшли громадяни України, які отримали російські паспорти.
А квитки купувалися в Україні …
Видання “шкодує”, що найманці порвали квитки, бо вони б «дали мождивість вивести на слід СБУ».
Далі до переговорів нібито підключився якийсь “менеджер з безпеки” Роснєфті” Сергій Вікторович Бєзінській”. Але такої людини в компанії немає. Однак пошта у нього була зареєстрована саме на домені нафтової компанії (info@office-Rosneft.org). Через два дні після арешту росіян в Білорусі адреса “перестала працювати”.
Один з тих, хто воював на Донбасі бойовиків ПВК Артем Міляєв (позивний Шаман), рекрутував групу чисельністю 180 осіб. Виліт зі столиці Білорусі , наче, планувався за маршрутом Стамбул – Гавана – Каракас і був призначений на 25 липня. За даними видання, було встановлено, що авіаквитки купувалися “в авторизованому агентстві, зареєстрованому на території України, що випливає з відповіді московського представництва турецької авіакомпанії”.
Нібито в ланцюжок набувачів квитків була вбудована під брендом Must go українська комания “Ізі тревел Украйнс”, зареєстрована в місті Львів. При цьому в якості консолідатора даної групи квитків в системі бронювання вказана Анна Алєйнік.
Уже в Білорусі громадянин цієї країни і нібито завербований спецслужбами Геннадій Компан довіз бійців на двох мікроавтобусах до Мінська, де “співробітниця російського посольства в Стамбулі” Лариса Самаріна забронювала для групи санаторій “Бєлорусочка”, в якому пізніше терористів і пов’язала спецслужба Бєларусі.
Відразу після затримання російських терористів в посольство України в Мінську були передані списки затриманих, відзначає видання «КП». Автори матеріалу стверджують, що білоруські спецслужби вже перебували в тісному контакті з українськими, отримавши від них інформацію про «заїзд» бойовиків.
“Комсомольская правда” вважає, що таким чином українські спецслужби створили фейковий проект, в який залучили 180 громадян Росії, в тому числі бойовиків, що воювали на Донбасі.
Російські пропагандисти запевняють, що Служба безпеки України мала намір… Далі вже не так цікаво.
07 серпня 2020 року на «лінії розведення» було зафіксовано кілька фактів порушення режиму «повного та всеосяжного припинення вогню» з боку російських окупаційних збройних формувань, – повідомляє пресцентр ООС.
Біля Новолуганського ворог обстріляв позиції Об’єднаних сил зі стрілецької зброї.
Неподалік Шумів російські окупанти здійснили постріл з підствольного гранатомету, а поблизу Травневого – з автоматичного станкового гранатомету.
Ще два порушення з боку противника зафіксовано поблизу непідконтрольних Україні населених пунктів Ужівка та Золоте-5.
Крім того, на цих ділянках фронту ворог активно проводив інженерні роботи всупереч домовленостей, які були досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи.
Від початку поточної доби, 8 серпня, на ділянках відповідальності наших підрозділів з боку збройних формувань РФ обстрілів не зафіксовано.
Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.
Втрати російсько-окупаційних військ 04 серпня 2020 року склали 2 особи:
Один загинув ( 4 омсбр, не бойовий, обставини уточнюються), один потрапив до лікарні ( 7 омсбр, не бойовий, обставини уточнюються )
06 серпня 2020 року (100 омсбр) придбав «квиток концерт Кобзона» Максимов Максим (“Пуля”). Кажуть, суїцид, але обставини вимагають уточнення, – повідомляє А.Штефан на своїй сторінці у «Телеграм»
