Державна прикордонна служба України повідомляє про затримання одного з “помічників” сепаратистів 1988 року народження у Краматорську.
” в 2014 році цей громадянин проходив службу в одному з підрозділів незаконних збройних формувань так званої ДНР. Виконував завдання з огляду транспортних засобів та перевірки документів на блокпосту, розташованому біля будівлі Краматорської міської ради” – повідомили у прес-службі відомства.
Чоловікові інкримінують ч. 2 ст. 260 кримінального кодексу України «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їх діяльності». За санкцією цієї статті передбачено позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Йосип Локотош – оператор-навідник танку 1-ї окремої танкової Сіверської бригади. Неймовірну історію його життя розказують у прес-службі з’єднання.
Попри циганське походження, ім’я і по-батькові у нього українські. Так його нарекла директор його першого сиротинця у Виноградові – Марія Іванівна. Батьки покинули хлопця геть рано, тож довелося йому починати своє життя вихованцем сиротинцю. Ставши повнолітнім, хлопець вивчився на маляра-штукатура.
А потім прийшов час і Йосипа призвали до української армії. Йому сподобалося, і Локотош підписав контракт.
Зараз хлопцеві 32 роки. З них 12 він присвятив вмінню грати на барабанах.
«Спочатку, барабан – це тільки барабан. І здається, що бити у нього простіше за все… Проте, досить лише захопитися. Відразу починаєш вивчати усі тонкощі: ритм, гучність, гармонію між усіма тарілками… І тільки тоді виявляється, що барабан – це не просто ударна установка, а бити в неї – цілковите мистецтво…» – пишуть у прес-службі бригади.
На своє захоплення Йосип не пошкодував грошей, і от, тепер, прямо у казармі батальйону – в побутовій кімнаті – він влаштовує для своїх товаришів імпровізовані вечори відпочинку.
Під час телефонної розмови Міністри оборони України і Молдови – Андрій Таран та Александру Пинзар обговорили питання оборонного співробітництва між країнами.
Основна тема розмови – регіональна безпека, а також важливість взаємодії з партнерами та міжнародними організаціями з метою забезпечення стабільності в регіоні південно-східної Європи.
«Сторони домовилися посилити військову співпрацю, зокрема, за такими напрямками, як спільна участь підрозділів двох країн у багатонаціональних навчаннях, обмін делегаціями між військовими навчальними закладами, а також обмін досвідом із впровадження стандартів НАТО» – заявили у Міноборони.
Президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова начальником ГУР Міноборони 5 серпня. На цій посаді він змінив Василя Бурба.
Військова розвідка в сучасних умовах повинна враховувати специфіку гібридних загроз, завчасно виявляти їх для мінімізації негативних наслідків, констатував начальник Головного управління Міністерства оборони Кирило Буданов.
«Війни нового типу, куди залучені не тільки військові угруповання, а й цивільні частини, і які ідеально маскуються різними потужними пропагандистськими програмами. Нам треба вчитися виокремлювати військову складову в цих потенційних конфліктах, заздалегідь позначати її наявність і превентивно гасити можливості для початку військових конфліктів », – розповів він в інтерв’ю« Інтерфакс-Україна », опублікованому у вівторок, 11 серпня.
До глобальних ризиків, з якими сьогодні стикається будь-який держав, Кирило Буданов відніс: “глобальний світ, відкриті кордони, швидке знімання будь-якої інформації, множинні осередки недружніх намірів, різке зростання технічних можливостей для ініціювання тих чи інших зіткнень».
Для ефективного протистояння цим загрозам розвідці потрібні модернізація і ресурси.
«Особливо хочу підкреслити, що у деяких країн сильно виражена схильність до інтенсифікації різного роду гібридних впливів на нашу країну, щоб підштовхнути до того чи іншого вектору розвитку. Вигідному для цих країн, а не для нас. Так ось, наше завдання – заздалегідь і в повному обсязі оцінити всі військові можливості будь-якого потенційного противника », – додав глава військової розвідки.
Кирило Буданов також вказав на необхідність модернізації ГУР Міноборони України.
Нагадаємо, що 04 квітня 2019 року в Голосіївському районі Києва підірвали автомобіль офіцера української розвідки. За даними ЗМІ, машина належала Кирилу Буданову. Підрив повинен був стати помстою за операцію в Криму, але в результаті передчасної детонації вибухівки диверсант Олексій Ломако позбувся кисті руки.
Стежити за Будановим російським спецслужбам допомагав завербований співробітник УКРІНФОРМ Руслан Ткачук, у якого був доступ до системи «Безпечне місто».
На батьківському паї, у 60 соток, учасник АТО Віктор Когуц два роки тому облаштував плантацію та посадив лохину. У справу вклав уже майже 270 тисяч гривень. Нині збирає перший врожай.
Займається цією справою чоловік вже впродовж двох років.
Допомоги від держави, щоб розпочати справу, Віктор Когуц не брав. Утримує плантацію власним коштом, пише Суспільне.Волинь.
Віктор Когуц – єдиний у селі Човниця Ківерцівського району Волинської області займається вирощуванням лохини. Каже: цією культурою на Волині займаються не так масово, як малиною. Кущі лохини ростимуть і плодоноситимуть упродовж наступних 60 років.
Вирощування лохини дороговартісне і трудоємне, розповів Віктор Когуц. Зі слів чоловіка, раніше на цьому батьківському паї був сінокіс. Щоб зволожувати ґрунт для лохини, проклав крапельний полив. Перевіряє, чи вистачає вологи.
Доглядати за плантацією допомагають рідні. Син Ілля і донька Аліна кажуть, що збирати лохину не важко.
Нині, каже, завершує збирати ягоди середніх сортів, дозрівають і пізні. «Три сорти бралося, щоб максимально розтягнути сезон. Почати з липня і до осені ягоду збирати і доставляти людям», – каже фермер.
Ягоди збирають у спеціальні ємності. Замовлення приймають через інтернет.
Заступник Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко та ректор Уманського національного університету садівництва Олена Непочатенко підписали договір про співпрацю. Документ передбачає взаємодію з питань обміну інформацією для реалізації ветеранських освітніх проектів, які пропонуються Уманським університетом.
– Є прямий взаємозв’язок між отриманням освіти нашими ветеранами і майбутнім країни. Успішність тих, хто встав на захист незалежності держави, пов’язана з подальшою реалізацією їхніх знань, має стати основою успішності суспільства. Патріот, який є конкурентоспроможним на ринку праці, приносить користь собі і державі та платить податки, є однією з складових формування заможної України, – зазначив Олексій Ілляшенко.
Заступник Мінветеранів також висловив вдячність ректору університету та викладачам навчального закладу за ініціативну позицію щодо підтримки ветеранів.
– Нам приємно чути, що наш університет став першим із закладів освіти, з ким Міністерство у справах ветеранів уклало такий договір. Наші навчальні заклади чекають учасників АТО, ветеранів на навчання та реадаптацію. Сподіваюся, підписання цього документу розширить можливості обох сторін, – підсумувала Олена Непочатенко.
Щорічно Уманський національний університет садівництва може навчати на різних спеціальностях, за рахунок бюджету, до 800 ветеранів.
Далі представники Мінветеранів та керівництво міської ради в актовій залі Уманського університету садівництва провели зустріч з представниками ветеранських організацій з різних районів Черкаської області.
Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас, передає УНН із посиланням на “Радіо Свобода”.
Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.
“Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції”, — сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, “потрібно також очікувати подальших реакцій”, додав Маас.
Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.
Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен надати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.
Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.
У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.
Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.
Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого “дуже жорсткою і кривавою людиною”.
Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що “це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно”. До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.
Звинувачуваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні в той же день.
В середині червня 2020 року Федеральна прокуратура Німеччини висунула проти нього звинувачення. На її думку, більш ніж за місяць до скоєння злочину він отримав відповідне завдання від “державних установ центрального уряду Російської Федерації”. Процес у цій гучній політичній справі повинен початися в Берліні за кілька тижнів.
Мілітаризація Росією окупованого Криму та збільшення кількості військових суден у Чорноморському регіоні несе велику загрозу не лише Україні, а й союзникам Альянсу. З огляду на це, із середини літа наші партнери почали активно комунікувати про необхідність стримування Кремля, а відтак – продовжувати нарощення військової присутності в Чорному морі.
РФ ДАЛІ ЗАЛЯКУВАТИМЕ КРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
Керівник Міноборони США Майк Еспер, зокрема наголошував, що НАТО необхідно зміцнювати та спрямувати кошти Альянсу на стримування РФ. За його словами, Росія є джерелом порушень у всьому світі: анексія Криму, ведення війни в Україні, відправка військ до Сирії та Лівії.
Варто зазначити, що Марк Еспер став главою Пентагону нещодавно і висунутий на посаду Дональдом Трампом після порівняно швидкої процедури узгодження його кандидатури в профільному комітеті Сенату США та загального голосування законодавців у Конгресі.
Рішучі заяви щодо стримування Росії фактично одразу після призначення можуть свідчити про те, що від «скрєпоносних» очікують продовження агресії на всіх «фронтах». Тобто, вона й надалі порушуватиме міжнародне право, намагатиметься дестабілізувати безпекову ситуацію в різних куточках планети, особливо в Чорноморському регіоні.
Чому саме в Чорному морі? Бо, з огляду на розміщення сил Південного військового округу – це зручно, менш затратно в економічному плані й близько до НАТО. Так би мовити, все під рукою. Крім того, кількість військ дозволяє брязкати зброєю і залякувати країни Чорноморського басейну.
ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ РОСІЯН У РЕГІОНІ
На думку російського військово-політичного експерта Юрія Федорова, найпотужніше угруповання округу представлене 8-ю гвардійською загальновійськовою армією, в яку входять 150-та мотострілецька дивізія, дислокована поряд із кордонами України, і призначена для наступальних ударних операцій. Крім того, у склад 8-ї загальновійськової армії де-факто включені два армійські корпуси, дислоковані на окупованих частинах Донецької та Луганської областей.
Також, у східній частині Північного Кавказу дислокована 58-ма загальновійськова армія, призначена для військових операцій проти Грузії й Азербайджану. А 49-та загальновійськова армія зі штабом у Ставрополі належить до сил другого ешелону, призначених посилювати війська 8-ї та 58-ї армій.
Ну і, звісно, Чорноморський флот РФ і війська в окупованому Криму, які теж входять до Південного військового округу, виступають як головний інструмент для реалізації різних провокацій на морі.
НАТО НАРОЩУЄ ВІЙСЬКОВУ ПРИСУТНІСТЬ У ЧОРНОМУ МОРІ ДЛЯ СТРИМУВАННЯ «АПЕТИТІВ» РФ
Кількість російських військ, непередбачуваність дій на суходолі, морі, повітрі й кіберпросторі не дозволяють Альянсу нехтувати загрозою, яку несе Росія з Чорноморського басейну. З огляду на це, цілком логічно, що Альянс продовжить нарощувати військову присутність у регіоні. Так, днями Майк Еспер вже заявляв, що США планують вводити більше ротаційних сил у Чорноморський регіон, зокрема в Румунію. На жаль, їхню кількість глава Пентагону не уточнив.
Слід підкреслити, що НАТО продовжує використовувати військові навчання як ефективний засіб для стримування російської агресії в акваторії Чорного моря навіть під час пандемії COVID-19. Так, на початку серпня в регіоні пройшли спільні навчання Військово-морських і Повітряних сил США. Участь у них брали ракетний есмінець USS Porter, літак-розвідник Poseidon P-8A, чотири винищувачі F-16, безпілотник MQ-9 Reaper та літак-заправник KC-135 Stratotanker. Крім того, в кінці липня завершилися масштабні військові навчання «Сі Бриз – 2020», участь в яких взяли 8 країн, 23 кораблі, 19 повітряних суден.
На тлі подій також відбувається перекидання на схід Європи військ США, планується скорочення американського військового контингенту в Афганістані. Тобто, американці й Альянс оперативно змінюють пріоритети в безпековій політиці для укріплення східних рубежів.
Отже, тут дуже серйозно задумалися над російською проблемою і Організація робитиме все необхідне для стримування «апетитів» Кремля. Уже тепер очевидно: одних лише санкцій замало проти РФ – тепер на безпекову арену виходить військова міць НАТО.
За повідомленням пресслужби Об’єднаних сил 11 серпня 2020 року російські окупаційні збройні формування двічі порушили режим припинення вогню.
Після обіду загарбники біля Мар’їнки обстріляли ЗСУ із підствольного гранатомету та біля Широкиного окупанти трохи постріляли зі стрілецької зброї.
На усіх інших ділянках фронту зберігався режим тиші.
Сьогодні з ранку, 12 серпня 2020 року, неподалік Мар’їнки з боку позицій рашистів у бік позицій ЗСУ було здійснено кілька черг зі стрілецької зброї.
Військовослужбовці Об’єднаних сил на провокації з боку противника вогонь у відповідь не відкривали.
З 27 липня2020 року бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає.
У районі «проведення операції» належно виконують завдання також і підрозділи ДСНС Об’єднаних сил.
Сапери розмінували близько семи гектарів території у прифронтовому районі та передали на знищення 138 знайдених вибухо-небезпечний предметів.
Окрім цього, рятувальники Об’єднаних сил проводять роботи з відновлення пошкоджених російською артилерією житлових будинків та об’єктів інфраструктури. За минулу добу вони відремонтували шість будинків. Ще на двадцяти трьох об’єктах роботи продовжуються.
