Президент Володимир Зеленський призначив Кирила Буданова начальником ГУР Міноборони 5 серпня. На цій посаді він змінив Василя Бурба.

Військова розвідка в сучасних умовах повинна враховувати специфіку гібридних загроз, завчасно виявляти їх для мінімізації негативних наслідків, констатував начальник Головного управління Міністерства оборони Кирило Буданов.

«Війни нового типу, куди залучені не тільки військові угруповання, а й цивільні частини, і які ідеально маскуються різними потужними пропагандистськими програмами. Нам треба вчитися виокремлювати військову складову в цих потенційних конфліктах, заздалегідь позначати її наявність і превентивно гасити можливості для початку військових конфліктів », – розповів він в інтерв’ю« Інтерфакс-Україна », опублікованому у вівторок, 11 серпня.

До глобальних ризиків, з якими сьогодні стикається будь-який держав, Кирило Буданов відніс: “глобальний світ, відкриті кордони, швидке знімання будь-якої інформації, множинні осередки недружніх намірів, різке зростання технічних можливостей для ініціювання тих чи інших зіткнень».

Для ефективного протистояння цим загрозам розвідці потрібні модернізація і ресурси.

«Особливо хочу підкреслити, що у деяких країн сильно виражена схильність до інтенсифікації різного роду гібридних впливів на нашу країну, щоб підштовхнути до того чи іншого вектору розвитку. Вигідному для цих країн, а не для нас. Так ось, наше завдання – заздалегідь і в повному обсязі оцінити всі військові можливості будь-якого потенційного противника », – додав глава військової розвідки.

Кирило Буданов також вказав на необхідність модернізації ГУР Міноборони України.

Нагадаємо, що 04 квітня 2019 року в Голосіївському районі Києва підірвали автомобіль офіцера української розвідки. За даними ЗМІ, машина належала Кирилу Буданову. Підрив повинен був стати помстою за операцію в Криму, але в результаті передчасної детонації вибухівки диверсант Олексій Ломако позбувся кисті руки.

Стежити за Будановим російським спецслужбам допомагав завербований співробітник УКРІНФОРМ Руслан Ткачук, у якого був доступ до системи «Безпечне місто».

З 84548 інфікованих на COVID-19 в Україні за останню добу виявили ще 1433 особи. Кількість нових випадків зросла у порівнянні з попереднім днем.

Внаслідок хвороби загалом померли 1 970 людей, з них 19 – за останню добу.

Подолати хворобу вдалося 45686 особам, за добу – 752.

Найбільша кількість зафіксованих випадків у Львівській області та місті Київ.

Високий рівень інфікування спостерігається у Рівненській, Чернівецькій. Івано-Франківській, Закарпатській та Харківській областях.

У світі на COVID-19 захворіло більше 20 мільйонів. Одужало майже 12,5 млн людей.

Влада Німеччини зробила загалом 17 запитів на інформацію до Росії у зв’язку з убивством в Берліні громадянина Грузії, колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі, але безрезультатно, заявив 11 серпня в Москві міністр закордонних справ Гайко Маас, передає УНН із посиланням на “Радіо Свобода”.

Під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Маас заявив про наслідки, які будуть, якщо суд погодиться з висновком прокуратури про те, що вбивство було замовлене російським державним органом.

“Суду вирішувати, яким буде вирок. Це буде основою для нашої реакції”, — сказав Маас. Якщо суд дійде такого висновку, “потрібно також очікувати подальших реакцій”, додав Маас.

Лавров, зі свого боку, заявив, що Москва надала Берліну всю інформацію, яку могла, щодо вбивства.

Голова російського МЗС також заявив, що Берлін повинен надати докази Росії, які підтверджують твердження німецького генпрокурора, що російські владні органи замовили вбивство.

Хангошвілі застрелили 23 серпня 2019 року в парку Малий Тіргартен у Берліні. Російська влада раніше оголосила Хангошвілі в розшук за звинуваченням у тероризмі. Підозрюваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні того ж дня.

У червні цього року федеральна прокуратура Німеччини висунула звинувачення підозрюваному в замовному вбивстві Зелімхана Хангошвілі, який під час війни у Чечні був польовим командиром і воював проти російських сил. У тексті звинувачення зазначається, що підозрюваний скоїв злочин на замовлення російських урядових органів.

Німеччина у зв’язку зі вбивством вислала з країни двох російських дипломатів. А Росія у відповідь оголосила персоною нон ґрата двох співробітників німецького посольства в Москві.

Російський лідер Володимир Путін, коментуючи вбивство Хангошвілі, стверджував, що вбитий був одним із організаторів вибухів у московському метро. Президент Росії назвав убитого “дуже жорсткою і кривавою людиною”.

Путін при цьому заперечив причетність Росії до вбивства, заявивши, що “це бандитська середовище, і там може статися все, що завгодно”. До виступу Путіна про можливу причетність убитого до терактів не повідомлялося, в публічних матеріалах слідства він не згадувався.

Звинувачуваний у вбивстві, громадянин Росії, був затриманий в Берліні в той же день.

В середині червня 2020 року Федеральна прокуратура Німеччини висунула проти нього звинувачення. На її думку, більш ніж за місяць до скоєння злочину він отримав відповідне завдання від “державних установ центрального уряду Російської Федерації”. Процес у цій гучній політичній справі повинен початися в Берліні за кілька тижнів.

Мілітаризація Росією окупованого Криму та збільшення кількості військових суден у Чорноморському регіоні несе велику загрозу не лише Україні, а й союзникам Альянсу. З огляду на це, із середини літа наші партнери почали активно комунікувати про необхідність стримування Кремля, а відтак – продовжувати нарощення військової присутності в Чорному морі.

РФ ДАЛІ ЗАЛЯКУВАТИМЕ КРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ

Керівник Міноборони США Майк Еспер, зокрема наголошував, що НАТО необхідно зміцнювати та спрямувати кошти Альянсу на стримування РФ. За його словами, Росія є джерелом порушень у всьому світі: анексія Криму, ведення війни в Україні, відправка військ до Сирії та Лівії.

Варто зазначити, що Марк Еспер став главою Пентагону нещодавно і висунутий на посаду Дональдом Трампом після порівняно швидкої процедури узгодження його кандидатури в профільному комітеті Сенату США та загального голосування законодавців у Конгресі.

Рішучі заяви щодо стримування Росії фактично одразу після призначення можуть свідчити про те, що від «скрєпоносних» очікують продовження агресії на всіх «фронтах». Тобто, вона й надалі порушуватиме міжнародне право, намагатиметься дестабілізувати безпекову ситуацію в різних куточках планети, особливо в Чорноморському регіоні.

Чому саме в Чорному морі? Бо, з огляду на розміщення сил Південного військового округу – це зручно, менш затратно в економічному плані й близько до НАТО. Так би мовити, все під рукою. Крім того, кількість військ дозволяє брязкати зброєю і залякувати країни Чорноморського басейну.

ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ РОСІЯН У РЕГІОНІ

На думку російського військово-політичного експерта Юрія Федорова, найпотужніше угруповання округу представлене 8-ю гвардійською загальновійськовою армією, в яку входять 150-та мотострілецька дивізія, дислокована поряд із кордонами України, і призначена для наступальних ударних операцій. Крім того, у склад 8-ї загальновійськової армії де-факто включені два армійські корпуси, дислоковані на окупованих частинах Донецької та Луганської областей.

Також, у східній частині Північного Кавказу дислокована 58-ма загальновійськова армія, призначена для військових операцій проти Грузії й Азербайджану. А 49-та загальновійськова армія зі штабом у Ставрополі належить до сил другого ешелону, призначених посилювати війська 8-ї та 58-ї армій.

Ну і, звісно, Чорноморський флот РФ і війська в окупованому Криму, які теж входять до Південного військового округу, виступають як головний інструмент для реалізації різних провокацій на морі.

НАТО НАРОЩУЄ ВІЙСЬКОВУ ПРИСУТНІСТЬ У ЧОРНОМУ МОРІ ДЛЯ СТРИМУВАННЯ «АПЕТИТІВ» РФ

Кількість російських військ, непередбачуваність дій на суходолі, морі, повітрі й кіберпросторі  не дозволяють Альянсу нехтувати загрозою, яку несе Росія з Чорноморського басейну. З огляду на це, цілком логічно, що Альянс продовжить нарощувати військову присутність у регіоні. Так, днями Майк Еспер вже заявляв, що США планують вводити більше ротаційних сил у Чорноморський регіон, зокрема в Румунію. На жаль, їхню кількість глава Пентагону не уточнив.

Слід підкреслити, що НАТО продовжує використовувати військові навчання як ефективний засіб для стримування російської агресії в акваторії Чорного моря навіть під час пандемії COVID-19. Так, на початку серпня в регіоні пройшли спільні навчання Військово-морських і Повітряних сил США. Участь у них брали ракетний есмінець USS Porter, літак-розвідник Poseidon P-8A, чотири винищувачі F-16, безпілотник MQ-9 Reaper та літак-заправник KC-135 Stratotanker. Крім того, в кінці липня завершилися масштабні військові навчання «Сі Бриз – 2020», участь в яких взяли 8 країн, 23 кораблі, 19 повітряних суден.

На тлі подій також відбувається перекидання на схід Європи військ США, планується скорочення американського військового контингенту в Афганістані. Тобто, американці й Альянс оперативно змінюють пріоритети в безпековій політиці для укріплення східних рубежів.

Отже, тут дуже серйозно задумалися над російською проблемою і Організація робитиме все необхідне для стримування «апетитів» Кремля. Уже тепер очевидно: одних лише санкцій замало проти РФ – тепер на безпекову арену виходить військова міць НАТО.

Російський прикордонний корабель приплив до українського узбережжя біля Бердянську на Азовському морі на відстань менше 2 миль (3 км).

Про це на своїй сторінці у Facebook написав професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету Борис Бабін.

За його інформацією здійснив це прикордонний сторожовий корабель з бортовим номером 499 проєкту 10410.

Корабель Морської охорони «Донбас» виявив підозрілі дії та приписало російському кораблю відійти від нашого узбережжя на відстань далі 2 миль.

На що противник відповів зіславшись угоду по Азовському морю, що це є «внутрішнім морем двох держав» та такі дії не заборонені.

Окрім нього в районі також перебував прикордонний сторожовий корабель «Ямалец» з бортовим номером 414.

Після 2014-го року такі дії Росії на Азовському морі стали регулярними і майже припинились після перекидання сюди корабельно-катерного угрупування ВМС ЗС України, проте як бачимо російські провокації без наших симетричних дій продовжуються.

У січні 2020 року під час планової роботи з висвітлення підводної та надводної обстановки вертольотом Морської авіаційної бригади на дистанції близько 10 морських миль виявлено корабель берегової охорони ФСБ Росії «Усть-Лабинск» з бортовим номером 393, що здійснював розвідку українського узбережжя на Азовському морі.

Тоді після кількох обльотів над акваторією якірної стоянки, морські авіатори примусили екіпаж російського корабля відійти від українського берега на відповідну відстань.