Жінку, яка допомагала проводити в 2014 році “референдум” у Донецькій області, засудили на 5 років умовно. Мешканка Великої Новосілки Донецької області була членом “виборчої комісії” на “референдумі” про визнання самостійності так званої “ДНР” у травні 2014 року.
Їй призначено покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.
Про це інформує Цензор.НЕТ з посиланням на пресслужбу прокуратури Донецької області.
“У травні 2014 мешканка смт. Велика Новосілка за попередньою змовою з іншими особами активно брала участь в організації та проведенні в приміщенні Великоновосілківського районного культурно-оздоровчого комплексу незаконного референдуму про визнання самостійності так званої “ДНР” як член “дільничної виборчої комісії””, – сказано в повідомленні.
Підсудну визнали винною в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України (ч.2 ст.110 КК України).
Міністерство у справах ветеранів України анонсувало велопробіг ветеранів війни. Його гаслом стане: «Вшануймо пам’ять захисників України!».
Учасники стартуватимуть 16 серпня, о 08:00 з площі Народної у місті Ужгороді. Загалом велосипедисти подолають відстань близько 1800 км за маршрутом: Ужгород – Стрий – Рогатин – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Житомир – Київ – Лубни – Полтава –Дніпро – Запоріжжя – Бердянськ – Маріуполь.
«На шляху від Ужгорода до Маріуполя заплановані зустрічі з родинами загиблих, покладання квіти до пам’ятників та Алей слави, спілкування з представниками органів місцевої влади. Велопробіг організовано Міністерством у справах ветеранів для підтримки ветеранів війни та популяризації позитивного образу ветеранів в суспільстві» – заявили у Міністерстві.
Маршрутом проїдуть представники громадських організацій, учасники АТО/ООС, учасники бойових дій в Афганістані з різних регіонів України, аматори велосипедного спорту.
12 серпня 2000 року під час навчань у Баренцевому морі затонув російський атомний підводний човен «Курск» з усіма 118-ма членами екіпажу.
Спущений на воду у 1994 році атомний підводний човен «Курск» входив до складу Північного флоту ВМФ Росії, у 1999 році здійснив автономний похід у Середземне море, де брав участь у стеженні за 6-им флотом США під час бойових дій НАТО проти Югославії і куди мав повернутись у складі спеціальної групи воєнних кораблів Росії.
10 серпня 2000 року «Курск» вийшов у море в рамках навчань недалеко від Кольського півострова, несучи 24 крилаті ракети та 24 торпеди. Вранці 12 серпня він здійснив умовний пуск ракети і о 9-40 почав підготовку до пострілу двома холостими торпедами по атомному крейсеру «Пьотр Вєлікій», які мали відбутись з 11-40 до 13-40 за місцевим часом. Об 11-28 на крейсері, а як згодом вияснилось і на двох американських підводних човнах, що в цей час перебували у Баренцевому морі, та у норвезькому Інституті сейсмічних досліджень, зафіксували вибух, яким командування навчань не надало належного значення.
Після того як у призначений час навчальні торпедні атаки не відбулись, до місця перебування «Курска» були відправлені вертольоти, які не виявили підводного човна. Коли він двічі не вийшов на зв’язок у заздалегідь визначений час, командування оголосило про аварійну ситуацію з «Курском» і наступного дня на його пошуки були відправлена група кораблів.
13 серпня2000 року о 4-51 «Курск» був виявлений на відстані 175 км від міста Сєвєроморськ на глибині 108 метрів. Рятувальні роботи, які проводились до 20 серпня, виявились безуспішними і лише після залучення норвезького судна «Seaway Eagle» (Норвеія член НАТО з 1949 року) вдалось відкрити аварійно-рятувальний люк «Курска», через який було піднято на поверхню тіла підводників і секретну документацію.
Більша частина «Курска» була піднята на поверхню у 2001 році нідерландською компанією Mammoet Transport BV (Нідерланди член НАТО з 1949 року).
Як показало його обстеження, експлуатація човна велась із систематичним порушенням регламенту – була відключена апаратура автоматичного магнітофонного запису переговорів, виключена сигналізація аварійного буя, який не міг сплисти через те, що з дня спуску човна на воду з нього не було зняте заводське транспортувальне кріплення, відключена система автоматичного викидання антени, а у герметичних блоках, призначених для зберігання всього необхідного для надзвичайних ситуацій, не виявилось нічого, крім олівців і паперу.
За офіційною версією, оприлюдненою у 2002 році, через проіржавілу оболонку стався витік торпедного палива, яке вступило в реакцію з мідним та латунним покриттям торпедного апарату, що призвело до хімічного вибуху 12 серпня 2000 року об 11-28, яким було зруйновано два відсіки поруч з торпедними установками. Внаслідок вибуху човен почав занурюватися і впав на морське дно, від чого стався ще один, значно потужніший, вибух декількох торпед на борту.
Від другого вибуху в корпусі човна з’явився двометровий отвір, через який вода затопила більшість відсіків і загинула більшість екіпажу. 23 вцілілих моряка зібрались в одному з відсіків, де залишались живими протягом 8 годин, використовуючи спеціальні хімічні касети для регенерації вуглекислого газу в кисень. Від контакту одніє з них із водою сталася пожежа, яка призвела до знищення кисню у відсіку і смерті моряків від асфіксії. До березня 2002 року тіла трьох із 118 загиблих моряків знайти так і не вдалось.
Це була перша велика аварія після того, як країну очолив Владімір Путін.
П’ять днів після трагедії – 17 серпня 2000 рку головнокомандувач, президент Російської Федерації В. В. Путін перервав свою відпустку, яку він проводив в Сочі.
На запитання Ларрі Кінга про те, що сталося з підводним човном, В. В. Путін відповів: «Она утонула».
Увечері Путін зустрічається з сім’ями. Збори тривають 3 години, на ньому присутній лише той же держканал і показує тільки ці деякі фрагменти. Два німецьких журналіста, яким вдалося потрапити в зал, дають приголомшливий звіт про цю зустріч. Вони вказують на те, що після виступу Путіна, який озвучив свою версію, сім’ї моряків протягом 2,5 годин піддали президента різкій критиці, і дійшло до того, що йому оголосили, що він не гідний свого звання, а також зажадали звільнення багатьох адміралів.
Президент оголошує жалобу в Російській Федерації. Сім’ї відмовляються від жалоби і категорично відмовляються від супроводу президента на місце загибелі «Курська». Така ситуація небувала для Росії.
28 серпня 2000 року в ефір телеканалу ОРТ вийшла авторська програма Сєргєя Доренка з останнім випуском і різкою критикою на адресу Путіна з приводу загибелі АПРК «Курск».
Рік тому Сергій Доренко раптово помер від сердечного нападу прямо під час руху на своєму мотоциклі.
Після Курска – після критики Путіна в ЗМІ, Путін став закручувати гайки для ЗМІ, позбавляючи їх будь-якої незалежності.
Саме в той момент влада і Путін особисто побачили різницю між вільними ЗМІ і контрольованими. Саме тоді він зрозумів, що контроль над ЗМІ – це важливо.
В Білорусі влада вперше вирішила трохи послабити маховик репресій. У четвер міністр внутрішніх справ Білорусі Юрій Караєв вибачився за травми «випадкових людей на протести, які потрапили під роздачу».
За запевненням мера Жодіно, з місцевого СІЗО, куди звозили затриманих в Мінську, вже відпустили 500 осіб. Пізно ввечері зі столичного ізолятора, що в провулку Окрестина вийшли десятки затриманих, а заступник міністра внутрішніх справ Олександр Барсуков пообіцяв, що незабаром звільнять і всіх інших.
Люди, які повертаються показують страшні синці від побиття: розказують історії про страшні катування та про те, що затриманим не дають не те, що їжі – навіть води.
Окрім цього, у мед картах затриманих з’являються геть страшні діагнози. Опубліковані опозиційним білоруським каналом «Nexta» фото свідчать, що деяких протестувальників поліцейські гвалтували.
У країні активно продовжуються страйки: протестують робітники БелАЗу, МАЗу, «Кераміту», «Терразиту» та «Гродно-азоту». Протестувати почали співробітники компанії «Белмедпрепарати», «Белкард», «Мінського тракторного заводу», Білоруської державної філармонії, Національного художнього музею Білорусі і десятких інших державних підприємств.
До страйку у минулі дня доєднувалися величезні Мінський електромеханічний та Білоруський металургійний заводи.
Одночасно з тим з’являється все більше чуток про російський слід: анонімні телеграм-канали звинувачують Лукашенко у навмисній ескалації ситуації, що призводить до розколу країни, серед ОМОНівців іноді бачать російських силовиків.
В Україні наранок 14 серпня 2020 року зафіксовано 1732 нові випадки інфікування COVID-19.
Це черговий антирекорд з кількості нових випадків захворювання за добу, інформує Система моніторингу поширення епідемії коронавірусу .
Всього в Україні 87 872 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з яких – 2011 летальні, 46 797 пацієнтів одужало; за минулу добу одужав 581 пацієнт.
Загалом проведено 1 252 842 тестування методом ПЛР.
Як можна побачити на графіку темпи поширення COVID-19 починають стрімко зростати.
Уряд намагається вкотер «щось вигадати» для запобігання поширенню хвороби. Нещодавно ним були затверджені «нові підходи до визначення карантинних зон». Відтепер «їх визначення» відбуватиметься за трьома показниками, один з яких – кількість хворих в адміністративно-територіальних одиницях.
Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов у своєму Telegram-каналі повідомив, що до “ПОМАРАНЧЕВОЇ” ЗОНИ буде віднесено:
– Луцький та Любешівський райони Волинської області;
– місто Ужгород, Перечинський, Тячівський та Ужгородський райони Закарпатської області;
– міста Івано-Франківськ, Бурштин та Коломия, Тисменицький район Івано-Франківської області;
– міста Львів, Борислав, Дрогобич, Моршин, Новий Розділ, Стрий, Трускавець та Червоноград, Бродівський, Бузький, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’яно-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський та Яворівський райони Львівської області;
– Миколаївський та Саратський райони Одеської області;
– місто Острог, Гощанський та Здолбунівський райони Рівненської області;
– місто Чортків, Тернопільський район Тернопільської області;
– місто Чернівці, Глибоцький район Чернівецької області.
Також, за його словами, до “ЖОВТОЇ” ЗОНИ буде віднесено:
– місто Київ;
– міста Льцук, Володимир-Волинський та Нововолинськ, Горохівський, Іваничівський, Ківерцівський, Маневицький та Ратнівський райони Волинської області;
– місто Хуст, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Рахівський та Свалявський райони Закарпатської області;
– місто Калуш, Богородчанський, Верховинський, Галицький, Долинський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський та Тлумацький райони Івано-Франківської області;
– міста Одеса, Білгород-Дністровськ, Ізмаїл та Теплодар, Ананьївський, Арцизький, Березівський, Біляївський, Болградський, Лиманський, Овідіопольський та Савранський райони Одеської області;
– міста Рівне та Вараш, Березнівський, Володимирецький, Демидівський, Дубенський, Зарічненський, Корецький, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рокитнівський та Сарненський райони Рівненської області;
– міста Тернопіль та Бережани, Бережанський, Гусятинський та Чортківський райони Тернопільської області;
– місто Харків, Богодухівський, Валківський, Золочівський, Краснокутський, Нововодолазький, Первомайський та Чугуївський райони Харківської області;
– Вижницький, Герцаївський, Заставнівський, Кельменецький, Новоселицький, Путильський, Сокирянський, Сторожинецький та Хотинський райони Чернівецької області.
Також, Немчінов уточнив, що «нове епідемічне зонування» почне діяти з 00:00 17 серпня.
12 серпня 2020 року міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу відвідав Комсомольськ-на-Амурі, завітав в цех авіаційного заводу імені Ю.О. Гагаріна. Заводу, на якому збираються, в тому числі і “нє імеющіє аналогов в мірє” винищувачі Су-57. І, звичайно ж, елемент пропаганди не міг обійтися без того, щоб не показати, як збирається “кращий” винищувач в світі. І, зрозуміло, показали! Хоча, насправді, показувати, як виявилося, особливо немає чого.
Російські ЗМІ опублікували фотографії, на яких був зображений фінальний етап збірки другого серійного Су-57, серійний номер 51002.
Перш за все, хотілося б відзначити, що ті Су-57, які зараз збираються в Росії – це далеко не винищувачі п’ятого покоління, оскільки вони не відповідають вимогам бойових літаків цього покоління з ряду технічних і технологічних параметрів. Це не тільки вкрай посередній ЕПР, електронна начинка і повільні обчислювальні комплекси, але й двигун, як і раніше представляє собою виріб першого етапу.
Але контракт на поставку перших двох серійних Су-57 був укладений МО РФ в серпні 2018 року на Міжнародному військово-технічному форумі «Армия-2018». Погодьтеся, саме звучання “серійних” і “перших двох”, вже дисонує. Тут куди ближче більш чесне трактування – дрібносерійних. Але навіть не в цьому справа.
Згідно з контрактом, літаки повинні були бути передані ВКС РФ в 2019 і 2020 роках. Тобто, грубо кажучи, по 1 літаку в рік?
Все вірно, по 1 літаку в рік. Авіаційний завод імені Ю.О. Гагаріна повинен збирати 1 винищувач, фактично, покоління 4 +++ в рік!
Так, за вікном серпень, а другий Су-57, нехай і на так званій фінальній стадії складання, але не готовий, а що ж перший серійний винищувач? Як склалася його доля?
А це не менш цікава історія, адже перший серійний Су-57, серійний номер 51001, розбився 24 грудня 2019 року через поломки системи управління літаком в ході випробувального польоту за три дні до урочистої і помпезної передачі Міністерству оборони.
Дивно, але в червні 2019 року, не дочекавшись перших двох “серійних” Су-57, на Міжнародному військово-технічному форумі «Армия-2019» МО РФ підписує з ПАТ «Компания «Сухой» контракт на поставку 76 серійних винищувачів Су-57 до 2027 року. Тобто, грубо кажучи, по 10-11 винищувачів в рік.
Якщо дрібносерійна, не кваплива і ретельна збірка по одному літаку в рік, привела до катастрофічної поломки в першому ж “серійному” зразку, і не відомо, що ще чекає другий винищувач на випробуваннях, то який рівень аварійності та дефективності буде при таких обсягах збірки?
Є над чим замислитися, і не стільки нам, скільки тим пілотам, що будуть сідати за штурвал цих літаків і тим країнам, які подумують придбати Су-57.
13 серпня на усіх ділянках відповідальності наших підрозділів обстрілів з боку російських окупантів не зафіксовано.
Бойових втрат серед особового складу Об’єднаних сил немає, повідомляє на своїй сторінці у Facebook пресслужба Об’єднаних сил
Разом з тим, минулої доби задокументовано одне порушення збройними формуваннями Російської Федерації домовленостей. Поблизу тимчасово окупованого населеного пункту Золоте-5 противник здійснював інженерне обладнання позицій у бік наших підрозділів.
Водночас, 13 серпня, у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», підірвалися на невідомому вибуховому пристрої два військовослужбовця зі складу Об’єднаних сил. Один із них, на жаль, загинув, інший – отримав поранення.
Від початку поточної доби, 14 серпня, запроваджений режим тиші зберігається повною мірою. У смугах відповідальності наших бригад не зафіксовано жодної збройної провокації чи обстрілу.
За словами голови української делегації Леоніда Кравчука, він не виключає можливості перенесення переговорів у рамках Тристоронньої контактної групи у Швецію, якщо вести діалог в Мінську буде неможливо.
«Білорусь участі у тристоронній групі не бере. Якщо раптом не буде такої можливості проводити там зустрічі, то ми тоді і будемо шукати інше місце. Спочатку були не Мінські угоди. Спочатку була Женева. Можна взяти зовсім нейтральну державу, та ж Швеція. Можемо їх попросити. Це можливо» – заявив екс-президент.
Кравчук також прокоментував і ситуацію в Білорусі. Він вважає, що Україна повинна прийняти будь-якого президента, будь-яку раду, створену в іншій державі. На його думку, Україна має поважати будь-який вибір, який зроблять самі білоруси.
Центр SOCIS і Центр Разумкова провели опитування стосовно кількості українців, які підтримують вступ до Європейського союзу та НАТО.
Питання до респондентів було сформульовано так: «Якби найближчим часом відбувся референдум з приводу вступу України до ЄС/НАТО, як би ви проголосували?».
Вступ до Євросоюзу підтримали 57,7% опитаних, проти висловилися – 26,9%. А от 5,8% респондентів заявили, що не брали б участі в референдумі.
Вступ України до НАТО на референдумі були б готові підтримати 47,7% респондентів, проти висловилися б 32,8%. Не брати участі в референдумі прагнуть 6,5% опитаних.
Також опитування виявило, що більшість українців вважають Росію ворогом та агресором.
Також опитування виявило деякі цікаві тенденції стосовно політичного життя країни. Повну інформацію ви можете побачити:
Внаслідок відхилення від маршруту слідування підірвалися на невідомому вибуховому пристрої два українських солдата, що проходять службу в зоні ООС.
«На місці події працюють робочі групи військової прокуратури та військової служби правопорядку. Обставини трагедії з’ясовуються» – повідомляють у командуванні оперативно-тактичного угруповання «Схід».
Один із вояків загинув на місці, іншого змогли врятувати. Зараз пораненого оперативно доставлено до лікувального закладу, де йому надається необхідна медична допомога.
Сьогодні, 13 серпня, на Донеччині внаслідок пересування на автотранспорті два військовослужбовця зі складу Об’єднаних…
