Своєчасно виконуючи ремонт і модернізацію, можна істотно продовжити терміни експлуатації військової техніки. У зв’язку з цим українська промисловість продовжує продукувати проекти оновлення радянських зразків озброєння.  Один із них – модернізація бронетранспортера БТР-70, який отримав серйозні переваги перед базовим варіантом. Концепт має назву БТР-70Д (GM).

 

Новий проект модернізації зачепив два напрямки. Автори вирішили перебудувати силову установку бронетранспортера, а також замінити комплекс озброєння. Інші елементи конструкції і бортові системи залишаються без змін. У підсумку виходить бронемашина, що зберігає риси базового БТР-70, але при цьому має істотні переваги. БТР-70Д (GM) передбачає незначне доопрацювання існуючого броньового корпусу. Його конструкція трохи змінюється в зв’язку з використанням деяких нових агрегатів, але кардинальна перебудова не потрібна.

 

Таким чином, на корпусі зберігаються лобові деталі товщиною до 10 мм, а інші елементи бронювання і раніше мають товщину 6 мм. Такий корпус здатний захистити екіпаж та десант тільки від стрілецької зброї і осколків.  Компонування внутрішніх відсіків корпусу залишилося без змін: передня частина машини віддається під відділення управління, позаду якого розміщуються бойове відділення і відсік для десанту.

 

Читайте також:

 

Магія деревини від «Mastak»: ветеран російсько-української війни створює унікальні вироби «з душею»

 

Проект Житомирського бронетанкового заводу передбачає заміну двигунів старого БТР-70. Чи підлягають заміні агрегати трансмісії – достеменно не відомо. За офіційними даними, застарілі бензинові двигуни повинні поступатися своїм місцем двом дизелям GM-6.2 від американської компанії General Motors. Саме заміна двигунів привела до появи літер «GM» в назві проекту – розповідає керівник відділу Житомирського бронетанкового Юрій Чехун.

 

“Заміна радянських двигунів на американські дизельні – це більш економічно. Крім того, ми вносимо ці зміни з мінімальним втручанням в оригінальну систему живлення цього транспортера – це також дозволяє економити”.

 

Кожен двигун GM-6.2 має потужність 140 к.с.; передбачається, що нові двигуни за рахунок більшої потужності і економічності спростять і здешевлять експлуатацію бронетехніки. Крім того, зростання потужності повинне забезпечити помітне підвищення ходових характеристик. У той же час, розробники не розкривають особливості взаємодії більш потужних двигунів з наявною трансмісією.

 

Читайте також:

 

На Росії збудували один катер-торпедолов і з того дуже радіють

 

Проект БТР-70Д (GM) також передбачає заміну існуючого комплексу озброєння, що спрямована на значне підвищення вогневої потужності. З даху корпусу пропонується прибрати стандартну баштову установку, з кулеметами калібрів 14,5 і 7,62. Замість них встановлюється заглушка з кріпленнями для нового дистанційно керованого бойового модуля з посиленим озброєнням. Мова про модуль «Дельта», розроблений в Житомирі. Він  встиг знайти застосування в декількох інших проектах оновлення старих бронемашин. Слід зазначити, що на БТР-70Д (GM) використовується нова модифікація «Дельти». Раніше Житомирський бронетанковий завод демонстрував інший варіант цього виробу, який мав деякі відмінності від нинішнього.

 

Модуль з новим озброєнням відрізняється досить простою конструкцією, але при цьому здатний показувати непогані результати. На поворотній платформі монтується U-подібна опора для гарматної установки. Поруч з нею встановлюються ящики для боєкомплекту відповідних розмірів. Модуль цілком може повертатися навколо вертикальної осі, забезпечуючи кругову горизонтальну наводку. Переміщення озброєння здійснюється за допомогою електричних приводів з дистанційним управлінням.

 

На модуль поміщається автоматична гармата 2А14 калібру 23 мм. Гармата використовує снарядні стрічки, що подаються з бокового ящика боєкомплекту. Зверху позаду гармати на модулі міститься кулемет КТ-7,62; кріплення забезпечують синхронне наведення кулемета і гармати. «Дельта» комплектується стандартними для таких виробів оптико-електронними засобами. У блоці, який монтується на модулі, є денна і нічна камера, а також лазерний далекомір. Оптико-Фблок закріплюється і переміщається тільки разом з озброєнням.

 

Читайте також:

 

Сьогодні – День танкістів

 

Також БТР-70Д (GM) оснащується сучасною системою управління вогнем. В її складі – стабілізатор озброєння, балістичний обчислювач, автомат супроводу цілей і т.д. Оператор-навідник управляє зброєю за допомогою окремого пульта з монітором для виведення відеосигналу та іншої інформації.

 

 

За даними «Укроборонпрому», модернізований бронетранспортер БТР-70, оснащений двигунами американського виробництва, може комплектуватися не тільки бойовим модулем «Дельта». Можлива установка аналогічних систем інших типів, що відповідають вимогам замовника. Втім, приблизний список сумісних модулів поки не наводиться.

 

“Бойовий модуль також збільшує вогневу потужність цього БТРа. 23 міліметрів абсолютно вистачає для того, щоб вести бойові дії проти живої сили та легко броньованих засобів. Проти тих же БТР-70, БТР-80, проти всього, що має той же наш противник на Сході. Цього озброєння вистачить, щоб виконувати поставлені завдання” – говорить Юрій Чехун, вочевидь, натякаючи, що розробник не проти внутрішнього замовлення БТР-70Д GM для ЗСУ, про які, однак, поки не було жодної згадки.

 

Після модернізації БТР-70Д (GM) зберігає габарити на рівні базового зразка. При цьому заміна бойового модуля призводить до деякого збільшення висоти. Бойова маса – 12 тонн.

 

Переозброєння старого бронетранспортера, за даними розробників, призводять до різкого підвищення основних характеристик. Так, нові двигуни GM-6.2 забезпечують зростання загальної потужності майже на третину в порівнянні з базовою моделлю. Завдяки цьому максимальна швидкість на шосе збільшується з 80 до 100 км/год. Швидкість на воді заявлена ​​на рівні 20 км/год. Також поліпшується прохідність на бездоріжжі.

 

За словами українських військових, які мають досвід користування БТР-70, ходова частина цього апарата дійсно вимагає покращення, аби відповідати сучасним умовам ведення бойових дій. У першу чергу тому, що сам БТР-70 – не найбільш вдала розробка часів СРСР. Через це вони зауважують – БТР-70Д (GM) у першу чергу слід розглядати як варіант озброєння на експорт; українським військовим слід переходити на якісно нове озброєння.

 

Читайте також:

 

На «нафтовому фронті» Саудівська Аравія знову розпочинає наступ

 

“… дивилися, шо можна на нього (БТР-70 – ред.) ставити дізель. Поставили дізель – то на 100 кілометрів вийшло 40 літрів солярки. Рідні двигуни беруть 100 літрів! Звісно, модернізувати, ремонтувати можна. Навіть якшо просто двигуни поставить перебрані, хоть і б/ушні. Нові коштують близько 100-200 тисяч – це вже модернізація. Такі машини пожуть їздити до 5 років – якщо так, то тільки за рахунок движків воно і окупиться. Якшо рідні баки – проїде 300 кілометрів з таким расходом. Якшо на дизелі – 600”.

 

 

До теперішнього часу проект БТР-70Д (GM) дійшов до стадії випробувань дослідного зразка. В ході його випробувань на полігоні був знятий рекламний відеоролик, що показує роботу машини на різній місцевості в умовах полігону. Крім того, у 2018 році бронетранспортер представили на київській виставці «Зброя та Безпека», де з ним змогли ознайомитися усі охочі.

 

Проект модернізації застарілого бронетранспортера радянської розробки може бути цікавий замовникам, але йому доведеться зіткнутися з жорсткою конкуренцією. БТР-70 перебувають на озброєнні всього двох десятків країн, і далеко не всі вони забажають провести модернізацію, адже в сучасних конфліктах такі машини вже не можуть бути ефективними. Втім, протягом 2018 року таки проходили випробування БТР-70Д (GM) з метою оцінки можливості використання бронетранспортера в збройних силах України. В  2020 році бронемашина була включена в перелік продукції концерну “Укроборонпром” і запропонована на експорт державною компанією «Спецтехноекспорт». Вочевидь, військове керівництво не стало розглядати варіант такого озброєння для ЗСУ, які все ж прагнуть до якісного поступового оновлення військової техніки.

 

Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

 

Нагадаємо:

 

Угорщина збирається оновити парк БМП

Війна на Сході України, яка триває вже сьомій рік, докорінно змінила долі тисяч наших співвітчизників, котрі, опинившись у вирії бойових подій, стали її учасниками і жертвами. На жаль, сумний список втрат поповнюється й далі, бо все ще не вдається знайти ефективного рішення, яке могло би покласти край кривавому конфлікту.

 

Нині в Україні статус учасника бойових дій, отриманого за участь у війні на Сході, мають майже 400 тисяч чоловік. Переважно, військовослужбовців. Ще більше так званих внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – цивільних, котрі вимушено залишили свої домівки в зоні бойових дій, або виїхали з тимчасово окупованих територій. За кількістю біженців – майже півтора мільйони,  Україна посідає дев’яте місце в світі.

 

Читайте також:

 

Священник, який допомагав сепаратисту Гіркіну, тепер працює духовником Нацполіції

 

Звісно, держава має піклуватися про цих людей: створювати умови для їхньої реінтеграції в суспільство, вирішувати побутові проблеми, забезпечувати житлом, роботою, підтримувати матеріально тощо. Крім державної підтримки учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб, практично в кожному регіоні нині розроблені і втілюються в життя схожі обласні та міські програми.

 

Вони дозволяють, виходячи з регіональних особливостей та фінансових можливостей влади, підтримати на місцях людей, чиї долі обпалила війна. Як це реалізується на практиці, можна дізнатися, приміром, з досвіду роботи Миколаївської міської ради. Місті, в якому на сьогодні проживають 5,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб та 4,2 тисяч учасників бойових дій. Місцева влада не безпідставно прогнозує, що їхня кількість збільшуватиметься і надалі. Хоча б тому, що у місті розташовано найчисельніший в Україні військових гарнізон. Тому у обласному центрі приділяють постійну увагу поліпшенню умов проживання фронтовиків та тих, хто вимушено переїхав на нове місце.

 

 

10 вересня в Миколаєві урочисто відкрили Центр підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, який має статус комунального. Шлях, який завершився перерізанням стрічки у входу до сучасної установи, розташованої в будинку-красені, тривав майже три роки.

 

Відтоді, коли в місті постало нагальне питання про реінтеграцію в міську територіальну громаду учасників АТО, тисяч внутрішньо переміщених осіб, їхньої соціальної і психологічної реабілітації тощо. 

 

 

«Ще в серпні 2016 року наші активісти ініціювали перед міською владою питання втілення в життя проекту створення Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, -розповів редакції «НОВА» голова ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО» Ілля Шполянський. – Слід віддати належне керівництву міськради, яке не тільки схвалило нашу ініціативу, але і доклало всіх зусиль, щоб такий сучасний центр вже незабаром з’явився в Миколаєві…».

 

Проект миколаївців «Нові можливості адаптації внутрішньо переміщених осіб та ветеранів АТО у громаду м. Миколаєва», який увійшов у десятку переможців в результаті конкурсного відбору, знайшов підтримку Світового Банку та Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Що і визначило його щасливу долю. Вже у листопаді 2017 року Миколаїв відвідали представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, які обговорили деталі реалізації проекту та підготовки відповідних документів.

 

Читайте також:

 

Китайці створили величезну таємничу інформаційну базу про всіх впливових людей світу. Кажуть – це потрібно для війни

 

Тоді зазначалося, що для значної частини переселенців та ветеранів АТО стали проблемою обмежені можливості для отримання постійних доходів, а також труднощі із психологічною адаптацією. Тож, метою  амбітного проекту стали  створення можливостей для успішної інтеграції  переселенців з Донбасу до  територіальної громади обласного центру, реінтеграції ветеранів АТО та розвитку єдиної згуртованої спільноти Миколаєва тощо.

 

 

Отже, менш, ніж за три роки в Миколаєві відчинив свої двері сучасний Центр підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, який облаштували в будівлі площею понад 800 кв. метрів після проведення там капітального ремонту. Унікальну установу, який надано статус комунальної, і якій ще немає аналогу в Україні, було збудовано за кошти міського бюджету (70%) і грант Світового банку (30%).

 

Центр обладнано всім необхідним для того, щоб його відвідувачі почувалися в ньому не лише зручно і затишно, але й мали можливість вирішити нагальні питання. Для цього в Центрі обладнано сенсорну кімнату, зали для заняття спортом та релаксації, кімнату для дітей, приміщення для надання адміністративних послуг, з’явилися можливості для лікування та реабілітації тощо.  Для людей з обмеженими можливостями в будівлі встановили  спеціальний ліфт. До речі, запевняють посадовці міськвиконкому, таких ліфтів  в Україні поки що два.  

 

«Ми хотіли зробити в першу чергу кращий в Україні центр. Як вийшло, можна подивитися, коли зайдете в середину. Будете приємно вражені. Хоча, ще два з половиною роки тому тут були руїни, – зазначив під час урочистої церемонії з нагоди відкриття Центру Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. – Нині ж це сучасна, укомплектована всім необхідним установа, чиї двері відкриті для всіх, хто потребує допомоги. Капітальний ремонт двоповерхової будівлі центру площею біля 800 квадратних метрів виконано коштом міського бюджету та Світового банку. Придбали меблі, необхідну техніку, побутове приладдя, спортивне знаряддя тощо.

 

Супровід проекту здійснювало Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Завжди повторюю, що коли люди не «міряються біцепсами», а стають разом до роботи, виходить чудовий результат. Пам’ятаєте вислів: «У перемоги завжди багато батьків, лише поразка – сирота…».  Але у нашому випадку багато людей стали батьками цього проекту. Дякую всім, хто долучився до реалізації!».

 

 

На урочисту церемонію до Миколаєва приїхав і заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Давид Макар’ян. Столичний гість не лише надав високу оцінку зусиллям всіх, хто долучився до створення Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб, але й розповів, що в Миколаєві незабаром буде реалізовано ще кілька важливих соціальних проектів для учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб.

 

Читайте також:

 

Білоруська опозиціонерка вирішила назвати Путіна “національним героєм”

 

Зокрема, Міністерство реінтеграції спільно з Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву почнуть реалізовувати програму, яка передбачає покупку житла на первинному та вторинному ринку для переселенців. Родзинкою програми стане те, що придбати житло вони зможуть під 3% річних у лізинг. А після того, як між Україною та Туреччиною підпишуть меморандум про зведення житлового  містечка для переселенців, в тому числі і кримських татар, які залишили півострів, розпочнеться його будівництво.

 

Земельна ділянка для містечка Миколаївською міськрадою вже виділена, акцентував заступник міністра. І висловив надію, що новосели там з’являться вже до кінця 2021 року.  До речі, як повідомив «НОВА» І. Шполянський, Миколаївщина незабаром знову приверне до себе увагу через турботу про учасників бойових дій. Так, Миколаївська обласна рада вже оголосила закупівлю коштом обласного бюджету мікроавтобусу. Так званого «ветераномобіля». Він стане своєрідним офісом на колесах, де юристи, психологи, соціальні працівники тощо надаватимуть послуги фронтовикам.

 

На церемонію відкриття Центру запросили і колишнього Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадима Черниша, за час керування якого відомством і почалося будівництво  Центру підтримки ветеранів АТО та внутрішньо переміщених осіб. Почесне право перерізати символічну стрічку і першими переступити його поріг організатори церемонії надали сину полеглого в зоні АТО воїна Данилу Колєснікову і дочки однієї із сімей внутрішньо переміщених осіб Наталії Кирсановій.

 

Отже, Миколаїв відтепер має надсучасну комунальну установу, де допомагатимуть учасникам бойових дій і переселенцям, котрі втратили домівки, рятуючись від війни, повернутися до мирного життя, відновити душевний спокій і відчути себе повноцінними членами міської територіальної громади.

 

Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

 

(Фото із сайту Миколаївської міської ради).

 

Нагадаємо:

 

“Анрюша Єрмак мой друг, і ето било наше рєшеніє…”, – це і є державна кадрова політика?

Скоріше за все Путіну набридло на кожне 09 травня драпірувати фанерою Мавзолей Леніна, і на Росії оголосили конкурс на кращу концепцію подальшого використання Мавзолею «БЕЗ Леніна».

Це не черговий український жарт чи «правакация амєрікосов», – все досить серйозно.

У Російській Федерації дійсно збираються провести конкурс на кращу концепцію подальшого використання Мавзолею Леніна на Красной площі. Конкурс оголошений Союзом архітекторів Росії.

Про це повідомляє “НОВА: новини ветеранів” із посиланням на оприлюднену відповідну заяву на сайті “Союза архітєкторів Росії”.

Метою конкурсу в спілці архітекторів назвали “створення банку ідей з “ре-використання Мавзолею”. Конкурсантам пропонується перетворити Мавзолей у філію Музею російської архітектури.

Російські ЗМІ переконують, що ніякого політичного замовлення на проведення конкурсу концепцій “ре-використання Мавзолею В.І.Леніна” немає. Сам конкурс є спецпроектом фестивалю “Зодчєство” і покликаний зібрати максимальну кількість архітектурних ідей, якими б фантастичними вони не були, – йдеться в повідомленні.

Учасникам конкурсу пропонується розробити ескіз проекту використання будівлі Мавзолею в якості музею історії проектування і будівництва, а також продумати маршрут, який з’єднає Музей російської архітектури і Мавзолей колишнього «вождя світового пролетаріату».

Заявки на участь можна подати до 19 жовтня 2020 року.

До участі в конкурсі допускаються не тільки дипломовані архітектори, художники , а й пересічні громадяни Росії і, навіть, країн СНД.

Кращі роботи будуть показані в рамках фестивалю “Зодчєство” з 11 по 13 листопада.

Підведення підсумків конкурсу заплановано на 13 листопада 2020 року.

Про підсумки конкурсу “НОВА: новини ветеранів” обов’язково поінформує читачів.

А в Україні Верховна Рада збирається оголосити конкурс на кращий ескіз Великого Державного герба України

Консультативна рада у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України при президенті запропонувала Володимиру Зеленському включити своїх представників до складу української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ).

Про це повідомив голова ради Сергій Куніцин в ефірі телеканалу “Україна 24”.

“Ми звернулися до президента з тим, щоб у ТКГ були представлені три людини від нашої Ради, люди, які пройшли війну на Донбасі”, – сказав він.

Куніцин запропонував кандидатуру Богдана Пантюшенка, який у 2015 році потрапив у полон у Донецькому аеропорту і п’ять років провів у в’язницях Донецька, та “добре знає, що там відбувається”.

“Ми вважаємо, що представники нашої Ради ветеранів, захисники України повинні бути в Тристоронній контактній групі, щоб не було таких рішень, які призводять до обурення ветеранської спільноти і до негативних реакцій у цілому”, – наголосив Куніцин.

На думку голови ради Сергія Куніцина, і в ТКГ, і в Спільному центрі з контролю і координації питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) повинні бути саме ті люди, які захищали Україну і знають ситуацію на Донбасі.

За словами ветерана з Надвірної Андрія Лисканюка, започаткувати власну справу йому допоміг життєвий та військовий досвід. Тепер у нього все злагоджено та чітко – працює як «по-воєнному».

У минулому Андрій – розвідник 4-го батальйону оперативного призначення НГУ «Крук» з позивним «Mastak».  Він і сьогодні – мастак (саме так називають на Прикарпатті майстрів ). Цю ж назву він обрав і для власного бренду.

Крамниця авторських виробів з деревини «Mastak» пропонує іграшки, посуд, інтер’єрний декор, побутові дрібниці, виготовлені з деревини у кращих народних традиціях. «Після повернення додому я мав досить складний період, важко було налаштуватися, знайти своє місце. Робота, на мій погляд, – найкраща реабілітація для ветеранів, адже власна справа докорінно змінила моє життя», – розповідає Андрій Лисканюк.

Також ветеран безмежно вдячний своїй коханій дружині Оксані, яка допомогла  йому вийти з того депресивного стану, в якому він перебував після повернення з зони бойових дій. Захисник вважає її «душею» виробництва та його головним ідейним натхненником. Адже зробити перші кроки у власному бізнесі спонукала саме вона.

«За фахом я майстер різьби по дереву. Столярна справа тією чи іншою мірою супроводжувала мене все життя, але настільки серйозно як зараз, я нею не займався. Тепер це вже сімейний бізнес: дружина допомагає приймати замовлення та веде сторінки в соціальних мережах, сини – Денис та Артем поруч зі мною в столярні  опановують секрети майстерності», – ділиться своїм щастям ветеран. Вироби від «Mastak» не лише якісні та гарні, вони ще й мають свій характер, енергетику та відтворюють традиції нашого народу. Саме тому сувенірно-побутова продукція від Андрія Лисканюка здатна не тільки створити затишок в оселі, але і принести в житло елемент національного колориту та самобутності.

Абсолютно вся продукція – це ручна робота, екологічно чиста деревина (липа, дуб, черешня, бук, ясен) та натуральне покриття (лляна олія та віск). Отже, кожен виріб індивідуальний та неповторний, з оригінальним малюнком, створеним самою природою, з душею та позитивною енергетикою майстра.

«Дуже шкода, що багато з хлопців, які повернулися з Донбасу, втрачають себе у шкідливих звичках, або їдуть працювати в інші країни. Почати бізнес з нуля неможливо, а стартового капіталу у більшості просто немає. Мені пощастило більше, адже деревообробне обладнання  придбав ще до війни, тож зміг почати роботу, не чекаючи сторонньої допомоги. Розуміючи складність ситуації, ми з однодумцями намагаємося всіляко допомагати війську та ветеранам, надаємо волонтерську допомогу», – говорить учасник бойових дій.

Зараз Мастак займається пошуком майстрів, які б долучилися до нового проєкту. На сьогодні в планах створенням першої приватної столярні – майстерні, в якій би діти могли абсолютно безкоштовно ознайозмлюватися з процесом роботи з деревом.

«Моя історія ще раз доводить істину про те, що у житті кожного бувають складні моменти, але ніколи не потрібно опускати руки. Мені дуже пощастило, адже поруч зі мною була моя чудова родина, яка і стала головною рушійною силою на шляху до змін. Буду радий, якщо мій приклад допоможе іншим ветеранам повірити у власні сили та знайти своє призначення», – підсумовує Андрій Лисканюк.

.

Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

На Росії в рамках великої програми оновлення допоміжного флоту ВМФ нарешті добудований головний катер нового проєкту 1388НЗТ, і найближчим часом, можливо, почнеться процес його ходового випробування.

Катери-торпедолови призначені для пошуку, підйому з води і транспортування випущених торпед під час навчальних стрільб. Вони не мають на борту власного озброєння.

Закладка катерів із заводськими номерами «451» та «452» мала відбутися в 2016-17 рр., а в стрій кораблі мали стати в 2018 і 2019 роках відповідно. Але на те вона і Росія…

.

В той же час в Греції відбулася церемонія спуску на воду вже сьомого швидкісного ракетного катера р-79 класу «ROUSSEN»

.

09 жовтня 2019 року перший торпедолов нового типу – ТЛ-2195. спустила на воду на «Сокольской судовєрфє» Майже рік пішов на його добудову біля стінки. У серпні 2020 року катер пройшов заводські ходові випробування на Волзі.

08 вересня 2020 року катер, чомусь, не своїм ходом, а за допомогою пари буксирів, поплив до свого майбутнього місця служби на військово-морську базу у Новоросійськ. Там відбудуться заплановані державні випробування. А остаточне приймання катера флотом очікується аж у наступному році.

Другий катер проекту планують побудувати в 2023-му.

Таким чином, обидві допоміжні плавзасоби стануть у стрій із запізненням на 4 роки.

А на верфі в Іспанії триває будівництво корветів класу «AVANTE-2200» для Саудівської Аравії (ВІДЕО)

Російський катер-торпедолов проєкту 1388НЗТ має довжину 49 метрів,  ширину – 9 метрів та осадку 2,6 метри. Водотоннажність – понад 300 тон.

На корпусі розміщена надбудова з рубкою, житловими та технічними приміщеннями.

Кормова частина надбудови пристосована для зберігання і транспортування виловлених навчальних торпед.

Енергетична установка катера складається з дизельних двигунів китайського виробництва CHD622V20 потужністю по 3945 к.с. Для підвищення маневреності та покращення утримання на місці при роботі з торпедою катер має висувну гвинто-рульову колонку. У носовій частині корпусу є підрулюючий пристрій.

Катер може розвинути швидкість до 20 вузлів.

Екіпаж плавзасобу складається із 14 осіб. Побутові умови і запаси продовольства забезпечують автономність в 10 діб, що має вистачити для участі в заходах по відловлюванню навчальних торпед.

Озброєння на борту відсутнє. У центрі надбудови встановлений кран, який забезпечує підйом виробів з води і завантаження їх в торпедний відсік.

 Незважаючи на те, що російський флот отримає аж за два роки лише два екземпляри таких потрібних російському флоту кораблів, російські ЗМІ переконують, що навіть така кількість катерів зможе істотно вплинути на стан допоміжного флоту і зробити суттєвий внесок в забезпечення навчальних заходів.

Справа в тому, що існуючий  допоміжний флот ЧФ ВМФ РФ зараз включає три застарілих катера-торпедолова  побудованих ще за часів СРСР. Всі інші екземпляри потихеньку іржавіють біля «стінки».

І цьому не варто дивуватись, бо на супутникових знімках можна розгледіти, як навіть авіаносець «Адмірал Кузнєцов» (він же «Кузя») теж трохи заржавів.

Отримавши всього два нових катери пр. 1388НЗТ, Чорноморський флот відразу аж в півтора рази збільшить свої «торпедоловні можливості», – вихваляються російські ЗМІ.

Згідно з відкритими даними, у ВМФ Росії є 10-13 катерів-торпедоловіві, причому більша частина з них представляє собою металобрухт. Найбільшою «ескадру» має в своєму розпорядженні Чорноморський флот – аж 4 одиниці. У Балтійського і Тихоокеанського флотів – по 2 одиниці.

«Таким чином, подія на невеликій верфі в Нижньогородській області насправді має велике значення для розвитку всього ВМФ РФ», – підсумовують своє повідомлення російські ЗМІ.

Французькі корабели закінчують будувати вже друге патрульне судно для Аргентини

12 вересня 2020 року вздовж всієї лінії російсько-українського фронту на Донбасі спостерігалася тиша, – повідомляє пресслужба Об’єднаних сил на своїй сторінці у Facebook.

Сьогодні з ранку, 13 вересня 2020 року, наші захисники продовжили дотримуватися «повного та всеосяжного режиму припинення вогню». Інформації про обстріли наших захисників з  боку російських окупаційних військ теж не надходило.

У районі проведення операції Об’єднаних сил  підрозділи ДСНС продовжують гасити загоряння сухої трави в районі населеного пункту Кримське, що на Луганщині.

З метою усунення наслідків обстрілів російської артилерійських попередніх років рятувальники Об’єднаних сил усувають пошкодження житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

За суботу вони відремонтували ще 9 будинків, а на 26 об’єктах роботи продовжуються.

Також сапери ДСНС очистили від боєприпасів, що не розірвалися, та мін майже 10 гектарів території у прифронтовому район. Знайдено та знищено 210 вибухонебезпечних предметів.

Ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил повністю контрольована українськими захисниками. Наші військовослужбовці продовжують сумлінно виконувати завдання за призначенням, – повідомляє пресслужба Об’єднаних сил.

Водночас із виконанням завдань із захисту України підрозділи Об’єднаних сил готуються до участі в Стратегічних командно-штабних навчаннях «Об’єднані зусилля – 2020».

Втрати російсько-окупаційних військ:

10 вересня 2020 року Міхаіл Батура (поганяло “Мінськ”) відправився на «концерт Кобзона» (чомусь раптово помер);

12 вересня 2020 року ще один російський окупант з 4 омсбр перетворився на «Груз-200» (не бойовий, обставини уточняються).

Зрозуміло, що «шумиха» окупантів навколо позицій ЗСУ біля населеного пункту Шуми була лише приводом для «легалізації так званого «вогню у відповідь».

 

Щойно стало відомо, що ніяка «делегація» нічого не буде обстежувати, рашистські окупанти відразу о 14:15 відкрили вогонь по українських позиціях буквально зі стрілецької зброї. Для коригування вогню російські окупанти підняли у небо два безпілотних літальних апарати. Все це однозначно і беззаперечно свідчить про те, що обстріл був прицільним та свідомо спрямованим на ділянку, де мала пройти зустріч представників СЦКК та ОБСЄ і відносно якої росіяни надали чергові «гарантії безпеки».

 

Це і так зрозуміло всім.

 

Але сам факт можливості «інспекції позицій ЗСУ» російськими загарбниками спричинив неабиякий резонанс у суспільстві.

 

Рашисти трохи постріляли і на деякий час заспокоїлись. А українські воїни продовжують мужньо дотримуватися «повного і всеохоплюючого режиму припинення вогню» і належну «відповідь» російському агресору так і не надають.

 

Але коли на фронті все затихло, настала черга політиків з’ясовувати – так «хто ж кого переграв»?

 

Тут є кілька варіантів.

 

ВАРІАНТ 1 –  УКРАЇНА ПЕРЕГРАЛА РОСІЮ І “ДНР”.

 

“Та сторона” не очікувала, що Київ погодиться на спільний огляд укріплень, а ми тим самим вибили в них право обстрілювати наші позиції з ультиматумом. В Міноборони заявили, що хоч спільну інспекцію продавлювали росіяни, вони все ж не очікували, що ми на це погодимось. Коли ж у штабі ООС заявили про порушення з боку бойовиків, аналогічні тим, які вони пред’являють українській стороні, і зажадали аналогічної спільної інспекції ворожих позицій, то бойовики “здулися” і під надуманим приводом відмовилися. А на додачу від безсилої злості ще й не придумали нічого кращого, як обстріляти ці самі позиції.

 

ВАРІАНТ 2 –  РОСІЯ І “ДНР” ПЕРЕГРАЛИ УКРАЇНУ.

 

Після згоди української делегації в ТКГ на “спільну інспекцію” наших позицій, російські терористи отримали підтвердження, що влада Зеленського готова іти на поступки заради збереження тиші перед виборами і нею легко маніпулювати. Якщо це так, то в “Л-ДНР” будуть тиснути на українську владу й далі, тримаючи її у напрузі аж до самих виборів і граючи на пониження її рейтингу.

 

А на згадану інспекцію вони взагалі не збиралися, тому що, по-перше, прекрасно знають, що жодних порушень з нашого боку немає і СММ ОБСЄ це офіційно зафіксує, а по-друге, ризикують отримати від наших бійців “на горіхи”, тому що письмового наказу не відкривати вогонь у ворога на наших позиціях так ніхто й не наважився видати. Тому й почали увесь цей цирк з новими умовами участі в інспекції, щоби їм точно відомовили.

 

ВАРІАНТ 3 – УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД ПЕРЕГРАВ ВЛАДУ ЗЕЛЕНСЬКОГО.

 

По-перше військові відмовилися виконувати усний наказ, від якого віяло зрадою. Про це написав головний редактор одного з українських видань Юрій Бутусов.

 

По-друге, хвиля народного обурення, обіцянки пікетів та мітингів зупинили владу, і вона злякалася. Щоправда, він цих самих пікетів це владу не врятувало – люди прийшли як на Банкову під Офіс президента, так і до резиденції, у якій живе голова днржави. А у Харкові взагалі вимагали імпічменту Зеленського. І щось підказує, що це лише початок, і якщо українська влада захоче й далі балансувати на межі зради, народ мовчати не буде.

 

ВАРІАНТ 4 – ВЛАДА ЗЕЛЕНСЬКОГО ПЕРЕГРАЛА УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД.

 

По-перше, штаб ООС в останній момент дістав “кролика з капелюха”, внаслідок чого “спільну інспекцію” скасували,  виставивши націонал-патріотів істеричками, попутно спостерігаючи, як вони сваряться між собою, у тому числі, у ветеранському русі.

 

По-друге, влада в особі керівника української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука і Офісу президента показала себе такими собі захисниками української гідності. Мовляв, вони, звісно ж, готові до миру, але не дозволять цим бойовикам нахабніти і принижувати Об’єднані сили і ОБСЄ.

 

Найцікавіше те, що кожен з цих варіантів має право на життя і за великого бажання можна до кожного з них підтягнуте ще аргументів. Тому оцінка і сприйняття цієї непересічної багатоходової ситуації не в останню чергу залежить від ставлення до Росії, “ДНР”, Зеленського і націонал-патріотів.

 

Перебираючи можливі варіанти всі якось забули про два важливі моменти:

перший – як там під обстрілами в умовах тотального обмеження можливостей захисту свого життя перебувають наші захисники?

І другий – з російськими окупантами немає сенсу домовлятися, бо вони ігнорують будь-які домовленості у випадку, коли їм це вигідно.

 

Любителям «перебирати варіанти» потрібно чітко усвідомити, що ворог має бути знищений або вигнаний з території України. Росія має відшкодувати матеріальні та моральні збитки державі та конкретним громадянам України, які потерпіли від «гри росіян у войнушку» на території України.

 

І тут – без варіантів!

 

 

 

Українка Юлія Левченко стала чемпіонкою Меморіалу Каміли Сколімовської, який проходить в Польщі, – повідомляє сайт Федерації легкої атлетики.

Українські спортсменки зайняли весь п’єдестал на турнірі “Dessauer Leichtathletik-Meeting Anhalt”, що відбувся на території у Німеччині.

Юлія Левченко лише за кількістю спроб випередила у боротьбі за “золото” Ярославу Магучіх. Обидві спортсменки зупинилися на висоті 1,96. “Бронзу” з результатом 1,90 здобула Ірина Геращенко.

Ще одну медаль — “срібну” в Дессау українській збірній приніс стрибок у довжину на 6,85 Марини Бех-Романчук.

Українська бігунка Анна Рижикова, яка спеціалізується на бігу на 400 метрів з бар’єрами, у літньому сезоні 2020 року провела два старти та двічі фінішувала другою. Спочатку вона здобула «срібло» на змаганнях в Угорщині, а пізніше – на етапі Діамантової ліги у Стокгольмі.

А на 55-му міжнародному турнірі P-T-S Meeting, що відбувся у словацькому Шаморіні, л Анна Рижикова показала перший результат у бігу на 400 метрів з бар’єрами – 55,21 с.

Ціни на нафту продовжили знижуватися в ході торгів 11 вересня 2020 року під тиском опублікованих напередодні статистичних даних про запаси палива в США і побоювань з приводу зниження попиту на “чорне золото”.

 

Як передає Укрінформ, про це свідчать дані біржових торгів на сайті Investing.com.

 

В той же час державна нафтова компанія Saudi Aramco знижує жовтневі відпускні ціни на нафту всіх сортів для споживачів в Азії та США, повідомляє Bloomberg.

 

«Саудівська Аравія знизила ціни на жовтневу нафту, що є ознакою того, що найбільший в світі експортер бачить коливання попиту на паливо на тлі нових спалахів коронавирусу по всьому світу», – передає агентство.

 

Іншими словами, зростання попиту на нафту виявився не таким стрімким як очікувалося і тому ринок в найближчий час очікує черговий раунд нафтових війн.

 

Ну, а чим нижче ціна на нафту, тим мцнішим і довготривалим буде «повне та всеохоплююче припинення вогню» на російсько- українському фронті на Донбасі.