Весну в Антарктиду на своїх крилах-плавцях приносять з півночі пінгвіни.

З настанням полярної ночі, в кінці травня, останній пінгвін залишив українську станцію “Академік Вернадський” і поплив на північ.

А за тиждень до настання Антарктичної календарної весни на станцію завітали аж п’ять пінгвінів, які повернулися додому з теплих країв. Це можна хіба що порівняти з повернення шпаків в кінці лютого.

Район, де розташована українська станція “Академік Вернадський”, населяють пінгвіни дженту або субантарктичні. Вони є типовими мешканцями острову Галіндез у всі сезони, крім зими.

І ось п’ять пінгвінів несподівано для науковців повернулися із зимівлі.

Про повідомляє пресслужба Національного антарктичного наукового центру.

За словами учасника експедиції біолога Олександра Салганського, масове повернення пінгвінів спостерігається у другій половині жовтня, що відповідає квітню у нашій Північній півкулі.

Науковці розповіли, що у попередні роки острів взимку був майже весь скутий кригою, зими були сніжні і люті, але цього року зима видалась аномально теплою – висота снігового покриву сягнула лише 46 сантиметрів. У попередні два роки в кінці серпня снігу було набагато більше – 151 см.  2018-го та 130 см у 2019-го.

В цьому році денна температура на станції +2,3 С°… +4,1 С° і вдень сніг тане.

У повідомленні наголошується, що у світі швидкими темпами відбуваються зміни, і пінгвіни адаптуються до нових умов навіть швидше, ніж ми встигаємо ці зміни прогнозувати.

Також в цьому році українським науковцям випала можливість зробити дивовижні фотографії Антарктиди з “горами-пірамідами” на фоні крижаної “пустелі”.

Всі знімки були зроблені зі станції “Академік Вернадський”.

Світлини опублікували на сторінці Національного антарктичного наукового центру в Facebook.

Піраміди. Ось такі чудові фото було зроблено із нашої станції “Академік Вернадський”, — йдеться у повідомленні.

Днями  до воїнів 16-го окремого мотопіхотного батальйону (ОМПБ), який  дислокується в місті Глухів (Сумська область) і в якому нині служать чимало учасників бойових дій, навідалася  делегація з Полтавщини. Більшість гостей – учасники АТО, котрі отримали бойове хрещення в 2014-2016 роках в боях на Донбасі. Де захищали цілісність і суверенітет України в складі 16 батальйону територіальної оборони, який  під час першої хвилі мобілізації  сформували в Полтаві. Саме з цього добровольчого підрозділу і почався бойовий шлях «глуховців».   Згодом  батальйон тероборони  ввели до складу 58 окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ ЗСУ і він став кадровим підрозділом. В  складі бригади 2015 року військові 258 днів утримували Авдіївську промзону, 2017 року боронили Кримське в Луганській області, утримували лінію оборони під окупованою Горлівкою тощо. Після виведення із зони АТО місцем дислокації батальйону було обрано Сумську область. Зазнав змін і особовий склад 16 ОМБП. Якщо раніше його лави поповняли, переважно, вихідці з Полтавщини, то тепер в його складі полтавців майже немає. «Першопрохідців», які стали кістяком підрозділу, замінили призовники з Сумщини, Київщини, Житомирщини так інших регіонів України…

16 батальйон тероборони було розформовано, але дружба між тими, хто в ньому служив і воїнами нинішнього підрозділу, яким командує випускник військової академії, учасник АТО майор Олексій Халабуда,  зберіглася.  Торік, коли у Полтаві ветерани тербатальйону урочисто відзначали п’яту річницю від  дня створення свого підрозділу, до обласного центру запросили і представників 16 ОМПБ.  Тоді і домовилися, що 2020 року делегація полтавців – ветеранів батальйону тероборони,  на початку травня, в день вже шостої річниці підрозділу, приїде у гості до особового складу 16 ОМПБ. Проте, плани довелося скорегувати через карантин. Воїни мотопіхотинці змогли прийняти гостей лише наприкінці серпня.

До невеликої делегації з міста на Ворсклі, яка прибула до Глухова, входили депутати Полтавської облради, представники обласної громадської організації «Об’єднання ветеранів війни Полтавщини» і ветерани батальйону тероборони,  яким командував підполковник Іван Петренко. Обмеження через коронавірус, яких суворо дотримуються у військовій частині, дещо змінили програму перебування полтавців в частині. Але, як зазначили обидві сторони, зустріч побратимів була радісною і результативною.

«Ми з радістю приймали гостей з Полтавщини, адже поміж них було чимало ветеранів, котрі стояли у витоків утворення нашого батальйону і закладали підвалини його бойових традицій, якими пишаються наші воїнів , – зазначив у коментарі для «НОВА» командир 16 ОМПБ майор Олексій Халабуда. – Ветерани розповіли особовому складу частини про початок формування батальйону тероборони на Полтавщині, участь його особового складу у бойових діях в зоні АТО, навели приклади мужності і героїзму, які виявляли у найтяжчі перші два роки боїв призовники з Полтавської області тощо. Переконаний, що подібні зустрічі триватимуть і надалі, адже вони сприятимуть патріотичному вихованню військовослужбовців і зміцненню шефських зав’язків…».

Учасникам делегації з Полтавщини воїни надали можливість оглянути матеріальну і навчальну базу батальйону, ознайомили з бойовим навчанням, побутом воїнів, технікою, яка перебуває на озброєнні тощо. Ветерани, в свою чергу, розповіли молодим воїнам про історію «свого» батальйону, який згодом було введено до складу ЗС України і перейменовано у 16 ОМПБ.

«Ветеранам було приємно порівняти якісні та візуальні зміни військової бойової техніки, яку наші наступники застосовувала недавно в зоні проведення ООС на Сході України,- поділився колишній командир 16-го батальйону тероборони І.Петренко. – Всі залишилися задоволені зустріччю. Ми привезли в подарунок воїнам фотовиставку про історію батальйону, яку всі з цікавістю роздивлялися. Полтавці вдячні командиру і особовому складу військової частини за теплий прийом.  Бажаємо хлопцям та дівчатам відновити свої сили, добре відпочити тощо,  і надалі з честю і гідністю нести свою військову службу на благо України та її народу!

Олександр Брусенський, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

Кавалер ордену «За мужність» III ступеню, Олександр Горох з Новоград-Волинського після повернення з зони бойових дій не відразу знайшов справу, яка б була йому до душі. За плечима у чоловіка було 15 років військової служби, участь у миротворчій місії ООН у Косово, що попереду – невідомо

Але після декількох спроб і помилок ветеран все ж створив те, чим зараз може пишатися. Адже ця справа приносить йому не лише прибуток, але і задоволення. Так з’явився «Gorokh Workshop» – майстерня з виготовлення, перетяжки та ремонту меблів.

«У 2015 році мені довелося звільнитися зі Збройних Сил через поранення. Внаслідок мінно-вибухової травми я став інвалідом 3-ої групи», – розповідає ветеран.

Після лікування та реабілітації чоловік намагався займатися автоперевезеннями. Офіційно оформив підприємницьку діяльність, сплачував податки, але, на жаль, такий підхід виявився майже збитковим, адже конкурувати довелося з тими, хто працював нелегально. Навчитися перетяжці меблів ветерану запропонував тесть, теж колишній військовий.

«Придбати потрібне обладнання стало можливим, завдяки виграному гранту в Міжнародній Асоціації Інвалідів – USAID. Ми з батьком дружини відкрили власну справу, спочатку все робили вдвох, далі виробництво набирало обертів і вже зараз в «Gorokh Workshop» працює восьмеро людей, більшість з яких – учасники війни», – згадує Олександр Горох.

Щоб перекваліфікуватися з військового на мебляра та засвоїти всі тонкощі справи ветерану знадобився рік. Тепер Олександр не працює безпосередньо на виробництві, адже займається суто організаційними питаннями.

Попри це, учасник бойових дій залишився головним дизайнером меблів. Отже, всі оригінальні та вишукані ліжка, комоди, шафи, дивани та крісла від «Gorokh Workshop» – його рук справа.

Зараз майстри освоюють новий напрямок – виготовлення корпусних меблів, продовжуючи удосконалювати виробництво м’яких, а також, працюючи над реставрацією, перетяжкою меблів, подушок, авточохлів та салонів автомобілів.

«Наш бізнес соціально орієнтований, адже ми завжди надаємо допомогу тим, хто за нею звертається. Наприклад, виготовляли меблі для Новоград-Волинського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, допомагаємо місцевим музеям, робимо гарні знижки для воїнів. Окрім цього, при працевлаштуванні віддаємо перевагу ветеранам. Бо я добре розумію, що дуже часто людям, які повернулися з війни, складно «знайти» себе на мирній землі», – говорить власник «Gorokh Workshop».

На його думку, суспільство інколи зверхньо ставиться до проблем учасників бойових дій. Звісно, не всі, хто пройшов АТО/ООС, були на передній лінії оборони, не всі можуть пишатися своїми вчинками. Але, Олександр Горох впевнений, що, коли б українці були більш толерантними та уважними до цієї категорії громадян, то ми мали б більш позитиву статистику успішних історій від ветеранів.

Довідка з Вікіпедії: Олександр Горох на початку липня 2014 року зазнав важкого поранення у праву ногу в боях на підступах до Луганська. Пізно уночі розвідувальна група зі складу 51-ої окремої механізованої бригади в лісосмузі потрапила у засідку, в затятому бою були вбиті і поранені українські військові, по допомогу постраждалим вирушили на двох БМП-2 солдати під командуванням сержанта Гороха.

Напад вдалося відбити, і, хоча він сам був поранений, далі вів вогонь і керував підлеглими, від’їхавши на безпечну відстань, знепритомнів. Було врятовано життя восьми військових.

19 липня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Олена Шаріпова, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

30 травня 1960 року відповідно до постанови Ради міністрів оборонна промисловість СРСР повинна була створити нову польову дивізійну реактивну систему залпового вогню для заміни РСЗВ БМ-14. Конструктори повинні були створити простий у виготовленні і використанні комплекс, що не поступався б існуючим аналогам. Роботою зі створення РСЗВ «Град» займався в кооперації цілий ряд підприємств-розробників: окремо велася розробка некерованого реактивного снаряда, спорядження бойових частин, створення рухомої пускової установки.

В результаті великого обсягу проведених робіт спочатку був створений некерований 122-мм реактивний снаряд М-21 ОФ. Він мав змішану систему стабілізації, як з  лопатями, так і з обертанням навколо поздовжньої осі. Конструкторам вдалося створити компактний реактивний снаряд, який добре вписувався в трубчасту пускову напрямну. Вдалося досягти і заданої дальності стрільби – 20 кілометрів. Крім того, стало можливим збільшити кількість напрямних бойової машини, підвищити потужність залпу, і скоротити кількість бойових машин, необхідних для ураження цілі. Фугасна дія нового реактивного снаряда було аналогічною до 152-мм артилерійських осколково-фугасних снарядів, в той час як осколків утворювалося набагато більше.

Для ходової частини було остаточно обрано базу вантажівки «Урал-375Д». Ця повнопривідна вантажівка оснащувалася 180-сильним карбюраторним бензиновим двигуном. Для спрощення конструкції пускової установки напрямні отримали трубчасту форму, причому в першому варіанті початкове положення «пакету» з ракетами було поставлене поперек поздовжньої осі автомобіля. Однак вже перші тестові пуски снарядів виявили недоліки такої схеми – не лише через сильне розгойдування платформи, але і через зниження точності стрільби. Тому поряд з поворотом напрямних конструкторам довелося істотно посилити підвіску і вжити заходів для стабілізації кузова. Тепер пуск ракет (як одиночними снарядами, так і залпом) став можливим не тільки уздовж осі автомобіля, але і під гострим кутом до неї.

З 1965 року система «Град» стала масово надходити у війська. До цього часу на автомобільному заводі в Міассі було розгорнуто серійне виробництво вантажних автомобілів «Урал-375 Д» для бойової машини БМ-21. Згодом бойова машина була значно вдосконалена, а номенклатура реактивних снарядів до неї істотно розширена. Виробництво «Градів» радянською оборонною промисловістю у великих масштабах тривало аж до 1988 року. За цей час тільки в армію було поставлено 6536 бойових машин, а на експорт виготовлено ще не менше 646 машин. На початок 1994 року в Збройних силах Російської Федерації знаходилося на озброєнні 4500 РСЗв БМ-21, а в 1995 році, тобто за кілька років після завершення серійного виробництва, ще більше 2000 бойових машин БМ-21 «Град» використовувалися в більш ніж 60 країнах світу. І в даний час РСЗО БМ-21 продовжує залишатися наймасовішою бойовою машиною даного класу.

Коротко про головні переваги БМ-21: машина дозволяє вести стрільбу з кабіни без підготовки вогневої позиції, що забезпечує можливість швидкого відкриття вогню. Комплекс володіє високими динамічними якостями і прохідністю, розвиває швидкість до 75 км / год. Крім того, БМ-21 також здатна долати водні перешкоди без попередньої підготовки з глибиною броду до 1,5 метра. Залп однієї БМ-21 забезпечує ураження живої сили на площі приблизно 1000 квадратних метрів, а неброньованої техніки у 840 квадратних метрів.

Розрахунок бойової машини БМ-21 складається з 6 чоловік. Тривалість повного залпу становить 20 секунд. Час переведення бойової машини БМ-21 «Град» з похідного положення в бойове не перевищує 3,5 хвилини. Перезарядження напрямних проводиться вручну, заряджання кожної труби проводиться розрахунком не менше ніж з 2 осіб. Високі динамічні якості і прохідність дозволяють ефективно використовувати «Град» спільно з бронетанковою технікою як на марші, так і на передових позиціях під час проведення бойових операцій. Система БМ-21 стала базовою для ряду інших систем озброєння різних родів військ РФ.

На сьогоднішній день існує декілька модифікацій бойових частин РСЗВ і реактивних снарядів до них.

Так, в Білорусії на початку 2000-х років побачила світ реактивна система залпового вогню «Град-1 А» ( «Белград»), що представляє собою білоруську модифікацію системи «Град» з бойовою частиною БМ-21, змонтованою на шасі вантажного автомобіля МАЗ- 6317-05.

Українські конструктори створили свою модернізацію РСЗВ БМ-21 «Град» – БМ-21 «Град-М». Український РЗСО «Град-М» – це змонтована на автомобільному шасі КрАЗ-6322 або КрАЗ-6322-120-82 артилерійська частина БМ-21. Нове шасі дало можливість забезпечити бойову систему вдвічі збільшеним боєкомплектом. А минулого року Шепетівський ремонтний завод оголосив, що завершив повний цикл освоєння і виготовлення всіх комплектуючих, що входять до складу артилерійської частини БМ-21 “Град”. Таким чином, на потужностях України може бути запущено виробництво даного типу РСЗВ як для потреб ЗСУ, так і потенційних замовників з-за кордону. Були розроблені і більш просунуті модифікації ракетної системи – як, наприклад РСЗВ «Берест» (але про неї ми розповімо окремо).

Українські військові мають значний досвід використання БМ-21 “Град”. Бійці однієї з сухопутних бригад, яким на озброєння дісталася одна з базових модифікацій БМ-21, розповідають – попри свій вік, у сучасних конфліктах система «Град» себе ще покаже – деякий потенціал до модернізації вона все ж ще має (особливо щодо переоснащення ходової частини), а здатність вражати живу силу ворога регулярно зростає завдяки модернізації боєприпасів.  

“Машина призначена для знищення ворожої живої сили та легкої техніки, типу БТР-ів… вона з двох частин складається – ходова та бойова. В бойовий пакет входить 40 стволів. Є 2 види снарядів – один важить 80 кілограмів, інший – 120. Один осколково-фугасний, інший – запальний. Хоча іноді бувають навіть агітаційні снаряди, набиваються листівками.

Старі Гради попри вік, дуже ефективні і надійні. І втрати від них суттєві – за розумного використання”.

Україна нині випробовує нові боєприпаси «Тайфун-1» для установок «Град». Це розробка КБ «Південне»: 122-міліметровий некерований снаряд з вагою бойової частини у 18 кілограм; на відміну від радянських боєприпасів, «Тайфун-1» вражає цілі на удвічі більшу дальність – до 40 кілометрів. Якщо подальші випробування пройдуть вдало, це може значно підвищити ефективність українських РСЗО, вважає експерт з артилерійського озброєння Петро П’ятаков:

“60 снарядів падають одночасно, практично, з інтервалом півсекунди… Ефективність ураження досить висока. 20 снарядів – це 10 секунд. 40 снарядів – 20 секунд. Вона випустила і тікає з вогневої позиції… за допомогою, наприклад, касетних боєприпасів, які використовуються реактивними системами залпового вогню, можна досягати того ж самого ефекту без необхідності застосовувати високоточні боєприпаси… реактивна артилерія, якщо говорити саме про касетні боєприпаси, дозволяє досягати того самого ефекту в рази дешевше»”.

«Тайфун-1» не тільки збільшить дальність ураження цілей, але і взагалі вирішить проблему зі снарядами, які раніше в Україні не робили – каже експерт

“Там пороховий двигун, це порох. Як його не герметизуй – все одно останні боєприпаси 1985 чи 1989-го року, наприклад. Трошки вони пожили на цьому світі. Там ідуть фізичні і хімічні зміни”, – каже Петро П’ятаков.

Відзначимо: з початку україно-російської війни на сході України ці РСЗВ активно використовують як наші військові, так і загарбники. Зокрема, на озброєні терористів були помічені нові бойові машини моделі 2Б26, а в Мінському меморандумі навіть була згадана російська РСЗВ 9К51М «Торнадо-Г».

На жаль, мусимо також констатувати великі втрати, яких зазнала українська армія від використання цих РСЗВ, особливо на початку конфлікту. Перший випадок використання РСЗВ «Град» стався 13 червня 2014 року – терористи спробували обстріляти блокпост 93-ї механізованої бригади на в’їзді в місто Добропілля Донецької області. Пізніше «Градами» регулярно обстрілювали населені пункти та невійськові об’єкти. Так, 14 жовтня 2014 під обстріл потрапило селище Сартана. Далі був обстріляний блокпост під Волновахою 13 січня 2015 року, внаслідок чого загинуло 12 цивільних осіб — пасажирів автобуса, що проходив контроль. 24 січня російські терористи обстріляли Маріуполь – загинуло 30 людей. Російські терористи активно обстрілювали з РСЗВ «Град» й інші населені пункти, наприклад, 11 лютого 2015, під час боїв за Дебальцеве, місто було обстріляне 14 разів.

Всього ж, за даними штабу АТО, станом на березень 2015 на озброєнні російських терористів було понад 420 реактивних систем залпового вогню різних модифікацій. З початку війни бойовиками було втрачено майже 170 РСЗВ.

Відзначимо, що російсько-терористичні війська продовжують використовувати це озброєння на Донбасі; крім того, вони неодноразово здійснювали обстріли «Градами» і з території РФ. 17 липня 2014 випадковими свідками було зафіксовано обстріл української території з околиць міста Гуково, Ростовської області, пізніше з території РФ був обстріляний прикордонний пункт пропуску «Маринівка» та село Комишне поблизу Станиці Луганської.

Андрій Артюх, НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС

29 серпня 2020 року російські окупанти двічі не дотрималися умов «повного та всеосяжного режиму припинення вогню»

Вранці зі сторони тимчасово непідконтрольної ЗСУ Ужівки рашисти проводили інженерні роботи в бік наших позицій, розташованих  поблизу населеного пункту Водяне.

У другій половині дня російські окупаційні війська здійснили обстріл позицій ЗСУ зі стрілецької зброї неподалік Зайцевого.

Українські захисники, які змушені  неухильно дотримуватися умов «повного та всеосяжного режиму припинення вогню», у відповідь вогонь не відкривали.

Бойових втрат та поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було, -повідомляє пресслужба Об’єднаних сил.

Сьогодні з ранку, 30 серпня 2020 року, на усіх ділянках фронту обстрілів з боку російських терористів не зафіксовано.

Українські воїни продовжують неухильно дотримуватися умов «повного та всеосяжного режиму припинення вогню» та сумлінно виконувати свої завдання за призначенням, – інформує пресслужба Об’єднаних сил.

Ситуація в районі проведення операції залишається повністю контрольованою підрозділами зі складу Об’єднаних сил.

Нагадуємо, раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським відзначила, що ЄС повністю підтримує виконання Мінських угод і привітала Україну з досягненням перемир’я, яке триває вже 33 дні.

ПРЕЗИДЕНТ ЄВРОКОМІСІЇ ПРИВІТАВ ЗЕЛЕНСЬКОГО З ПЕРЕМИР’ЯМ

Слідчим вдалося з’ясували, що мешканець Харківської області у липні 2014 року приєднався до бойовиків самопроголошеної «ДНР». Він був стрільцем у складі проросійських бандформувань під назвами «Спецназ ДНР» та «Батальйон “Оплот”», виконував обов’язки патрульного, охороняв підконтрольні бойовикам об’єкти та місцевість.

За зраду Вітчизни харків’янину щомісяця  виплачували аж по 5 тисяч гривень.

У жовтні 2014 року екс-терорист «раптом прозрів» і втік від бойовиків та повернувся додому на Харківщину. Згодом він вступив до Збройних сил України.

Про це інформує прес-служба СБУ.

Слідчі повідомили йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 258-3 про участь у діяльності терористичної групи чи терористичної організації ККУ. Йому загрожує до 15 років ув’язнення.

Схожа ситуація сталась на Харківщині на початку серпня.

Тоді правоохоронці викрили також екс-бойовика, який вступив до української армії. Він також добровільно приєднався до бойовиків з так званого підрозділу «Оплот», який діяв у самопроголошеній «ДНР». Там він «прислужував» російським окупантам до лютого 2015 року, а потім, побоюючись за власне життя і здоров’я, покинув «рашистів» та переїхав до Харкова.

В Україні станом на дев’яту годну ранку 29 серпня зафіксовано 116.978 випадків інфікування  COVID-19.

Приріст нових випадків за останню добу склав 2.481 інфікованих, що є черговим антирекордом.

Одужали 56.138 людей, за добу — 1.055.

Хвороба стала причиною смерті 2.492 людей, з яких 41 — за останню добу.

Найбільша кількість нових випадків за останню добу зареєстровано у Києві — 265, Харківській області — 247, Тернопільській області — 227, Львівській області −190, Івано-Франківській — 182, Одеській −170 та Чернівецькій області — 142 випадки, — зазначив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

29 серпня в Збройних Силах України за минулу добу зареєстровано 46 нових випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. Загальна кількість хворих становить н 602 особи. На ізоляції перебуває 701 особа. Кількість військовослужбовців, у яких закінчується ізоляція найближчих три доби — 57 осіб. На лікуванні в закладах охорони здоров’я перебуває 11 осіб, стан здоров’я пацієнтів задовільний.  Всього за час пандемії одужало — 1058 осіб, шість летальних випадків, — сказано у повідомленні Командування Медичних сил ЗСУ.

На ранок суботи, 29.08.2020р., у світі виявлено 24 646 610 осіб інфікованих COVID-19.

Загальна кількість тих, хто одужав – 16.119.822 осіб.  Кількість померлих від інфекції, викликаної новим коронавірусом SARS-CoV-2, у світі складає 835.730.

На власному прикладі лікарка швидкої медичної допомоги з Чернівців Аліса Гріщенкова довела, що на COVID-19 можна захворіти знову.

У зв’язку з тим, що контракт із ЗСУ від початку цього року підписали 25 тисяч осіб, така кількість призовників, як у попередні роки, армії вже не потрібна.

Про це повідомило ГУ персоналу Генерального штабу ЗС України.

“У Генеральному штабі триває робота з якісного комплектування Збройних Сил України рядовим і сержантами, спрямована на збільшення військовослужбовців військової служби за контрактом”, – сказано в повідомленні. Так, від початку року до військової служби за контрактом залучені 25 тис. осіб. З яких – понад 2 тисячі офіцерів.

“Це дає можливість порушити питання про зменшення чисельності громадян України, які підлягають призову на строкову військову службу в жовтні – грудні цього року. Відповідні пропозиції готуються для подання на розгляд до Кабінету Міністрів України”, – повідомили в Генштабі.