Сторінка 13 – Новини ветеранів зі всієї України

Що призвело до трагедії в Черкасах, де загинули поліцейські та ветеран?

Трагедія на Черкащині, що сталася 27 січня, привернула увагу не лише на місцевому рівні, але й на національному. Загинули четверо поліцейських і 59-річний ветеран Сергій Русінов, ще один правоохоронець отримав поранення. Подія викликала цілу хвилю запитань, починаючи від офіційних заяв і закінчуючи розслідуванням конфлікту між Русіновим та депутатом Віталієм Сторожуком. Ветеранська спільнота та родина загиблого активно вимагають справедливості, а суспільство очікує прозорого розслідування. 

Події того дня описує Андрій Зозуля, позивний «Артист», представник Корсунь-Шевченківської Січі, до якої входив загиблий ветеран:

“В той день ми мали вирішувати питання в міській раді, але не вдалося. З того часу, коли дізналися про ситуацію, з’явилась інформація, що Сергія обклали. Ми з п’ятьма побратимами вирушили до нього на допомогу. Уже прибувши до будинку, побачили, що там були правоохоронці і слідча група. Нам пояснили, що буде проводитись штурм, бо Сергій був забарикадований. Я зголосився на перемовини, але його не було вдома. Після цього, через п’ять хвилин після того, як ми виїхали, пролунали постріли. І, коли ми вже прибули на місце, ми побачили тіла”.\

Володимир Ліневич, родич загиблого, розповів про те, що відбувалося з його точки зору того ранку:

“Ми прийшли, бачили, що поліція брала драбину, молоток. Питалися, чи не хочемо поговорити, чи може ми відкриємо, а потім сказали, що все одно відкриють будинок. І через п’ять хвилин пролунав постріл. Тоді почалася перестрілка, а вже через деякий час приїхала слідча група, і ми побачили тіла біля дороги”.

Син загиблого Сергій Русінов, військовослужбовець, активно вимагає розслідування трагедії та повторної експертизи. Він зазначає: “Нам досі не надали всі матеріали справи. Ми чекаємо на відповіді, щоб переконатися в обставинах загибелі батька. Без ясності в розслідуванні я не можу просто прийняти цю ситуацію”. Олександр Русінов наполягає на повторній експертизі та вимагає, щоб усе було перевірено детально.

Окрім родини, важливу роль у ситуації відіграла місцева влада та поліція. Ветеранська спільнота та родина загиблого вимагають, щоб влада пояснила, чому конфлікт між Русіновим і депутатом Віталієм Сторожуком призвів до таких наслідків. Що сталося насправді? Чому не було достатньої комунікації між місцевими органами влади, поліцією та ветеранами?

Юрій Корсунов, очільник Спілки ветеранів СОУ, зауважує:

“Трагедія на Черкащині переросла у справу національного масштабу, однак чіткої та вичерпної картини подій досі немає. Є офіційна позиція правоохоронців, є запитання з боку родини та ветеранської спільноти. Водночас суспільство очікує прозорого та неупередженого розслідування”.

Трагедія на Черкащині нагадує інцидент, що стався в 1992 році в США, в Рубі-Ріджі, коли протистояння між ветераном і правоохоронними органами призвело до загибелі як військових, так і мирних мешканців. Подібно до подій на Черкащині, ситуація, яка могла бути вирішена через діалог і чіткі процедури, призвела до трагедії.

Ветеранська спільнота та родина загиблого вимагають не лише справедливості, а й чіткої реакції держави, аби такі ситуації більше не повторювалися.

Сподіваємося, що розслідування цієї трагедії допоможе визначити винних і запобігти подібним інцидентам у майбутньому.

У Харкові відкрили меморіальну дошку військовому медику Єгору Желніну, який загинув під Бахмутом

У Харкові вшанували пам’ять капітана медичної служби, військовослужбовця тероборони Харківщини Єгора Желніна, який загинув на Бахмутському напрямку в серпні 2023 року. Меморіальну дошку відкрили на фасаді обласної стоматологічної поліклініки, де він працював лікарем-стоматологом до початку повномасштабного вторгнення РФ.

Про це повідомляє Харківська обласна рада.

Під час пам’ятного заходу голова Харківської обласної ради, президент УАРОР Тетяна Єгорова-Луценко наголосила: з перших днів повномасштабної війни Єгор Желнін добровільно став на захист рідного міста.

«Лікар. Воїн. Людина. Рятував поранених — так само, як робив це все життя. 17 серпня 2023 року під час евакуації, під ворожим обстрілом, Єгор прикрив собою побратима і загинув на Бахмутському напрямку. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня», — зазначила Тетяна Єгорова-Луценко.

Участь у вшануванні пам’яті взяли рідні Героя, його колеги та побратими, генеральний директор Харківської обласної клінічної лікарні Руслан Врагов, ректор Харківського національного медичного університету Валерій М’ясоєдов, а також представники медичної спільноти.

Окремо голова облради подякувала заступнику командира Полку безпілотних систем KRAKEN Костянтину Немічеву за ініціативу встановлення меморіальної дошки.

«Пам’ять про таких людей — це наш спільний обов’язок. Вічна шана Герою. Слава Україні», — додала вона.

Нардеп Тарас Тарасенко розкритикував модель ветеранських просторів на 1,07 млрд грн

В Офісі Президента України під головуванням Ірини Верещук відбулася нарада щодо розвитку ветеранських просторів. Під час зустрічі Міністерство у справах ветеранів презентувало модель будівництва великих регіональних центрів вартістю понад 100 млн грн кожен. Наразі в Україні зводять сім таких об’єктів.

Напередодні Кабінет Міністрів ухвалив постанову про надання субвенцій областям на 2026 рік саме під цю модель. Загальний обсяг фінансування становить 1,07 млрд грн.

Про перебіг наради повідомив народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко на своїй сторінці у Facebook.

«Будувати потрібно політику, а не лише об’єкти»

За словами Тарасенка, у нього та частини присутніх виникли обґрунтовані сумніви щодо ефективності використання коштів і доцільності централізованого підходу. Ще 4 лютого він направив депутатське звернення Прем’єр-міністру України з вимогою переглянути відповідну постанову уряду.

Ірина Верещук під час наради наголосила, що Президент доручив будувати ветеранську політику, а не просто ветеранські простори. Йдеться про системну роботу — від надання послуг і супроводу до реінтеграції, ментального відновлення, розвитку економічної активності та формування спільнот.

Приклади ефективних моделей

Тарасенко навів приклади ініціатив, які вже демонструють результат.

Зокрема, проєкт PRO Mental Health, що фінансується урядом Польщі, понад два роки працює в Рівненській області, а цього року розширив діяльність на Житомирщину. Його також пропонують масштабувати у Дніпропетровській та Одеській областях. За словами депутата, проєкт має сильну менеджерську команду та чітку філософію функціонування простору.

Ще один приклад — британо-українська програма «Надійне Майбутнє», яка вже рік працює в Україні з ветеранами, що пережили моральну травму. Програма формує невеликі спільноти в громадах і забезпечує підтримку навіть без окремого приміщення, створюючи для ветеранів «місце сили».

Альтернатива: екосистема замість централізованої мережі

Після трьох років аналізу ситуації в регіонах Тарасенко запропонував замість централізованої мережі дорогих об’єктів формувати екосистему ветеранських просторів. Йдеться про об’єднання вже існуючих ініціатив — громад, комунальних установ, громадських організацій, міжнародних партнерів і приватних ініціатив — у єдину систему зі спільною стратегією та стандартами якості послуг.

Головною метою він назвав формування спільнот ветеранів, родин загиблих і зниклих безвісти, а також цивільних, які прагнуть відновлення та розвитку. Саме спільноти, за його словами, формують людський капітал — основу розвитку громад і держави.

Запропоновані кроки

Серед конкретних ініціатив, які презентував депутат:

  • аналітика спроможності громад із використанням методології, розробленої Острозькою академією;
  • визначення та узгодження функціоналу просторів — від базового до розширеного;
  • формування культури створення спільнот;
  • забезпечення просторів транспортом для підвезення ветеранів або надання послуг на виїзді;
  • налагодження співпраці з патронатними службами військових підрозділів;
  • створення спеціалізованих просторів для абілітації, проживання та відновлення після фізичних і ментальних травм, зокрема залежностей.

Тарасенко повідомив, що очікує позицію Міністерства у справах ветеранів у доповіді в Офісі Президента, а також офіційну відповідь Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко на його депутатське звернення.

Бойовий офіцер очолив ветеранську політику поліції Черкащини

Капітана поліції Миколу Скляра призначили помічником керівника ГУНП у Черкаській області з ветеранських питань. кладі зведеної бригади Національної поліції та батальйону поліції особливого призначення ГУНП Черкащини брав участь у бойових діях на Донеччині, зокрема на Костянтинівському напрямку. Під час служби він зазнав поранення, пройшов тривале лікування та успішну реабілітацію.

Про це повідомили у поліції Черкаської області.

«Наразі я продовжую впроваджувати розбудову ветеранської політики, започатковану моїми колегами на цій посаді, а також налагоджувати системний діалог між ветеранською спільнотою області та органами Національної поліції області», — зазначив Микола Скляр.

Нацгвардія розірвала співпрацю з режисером «Театру Воєнних Дій» після скандалу з ветеранами

Гучний конфлікт довкола «Театру Воєнних Дій» отримав продовження. Національна гвардія України офіційно припинила співпрацю з режисером Алексом Боровенським після звинувачень у зневажливих висловлюваннях на адресу ветеранів. Що стало останньою краплею — розповідаємо деталі.

Національна гвардія України розірвала меморандум про співпрацю з режисером та засновником «Театру Воєнних Дій» Алексом Боровенським. Про це повідомляє hromadske з посиланням на пресслужбу НГУ.

У Нацгвардії зазначили, що співпрацювали з режисером упродовж кількох років. У 2025 році сторони підписали меморандум, який передбачав проведення спільних заходів, а також участь військовослужбовців НГУ у театральних постановках.

Втім, у січні 2026 року НГУ вирішила припинити дію документа. У відомстві уточнили, що меморандум дозволяв розірвання в будь-який момент, зокрема у випадках, коли одній зі сторін може бути завдано моральної шкоди.

За інформацією пресслужби, про припинення співпраці офіційно повідомили з 15 лютого 2026 року.

Що передувало рішенню

Рішення ухвалили на тлі заяв ветерана Іллі Мар’яна з позивним «Фестиваль». Він брав участь у виставі «Стусанина» з вересня 2025 року до січня 2026-го та заявив про неналежну комунікацію з боку режисера.

За словами ветерана, йдеться про образливі висловлювання на адресу учасників проєкту та погрози після їхнього виходу з вистави. Зокрема, прозвучали фрази зі зневажливим ставленням до ветеранів.

Позиція режисера

Сам Алекс Боровенський у коментарі hromadske заявив, що співпрацював із НГУ не три роки, а з грудня 2024 року — один рік і три місяці.

«Театр Воєнних Дій» працює у Києві з 2024 року. Серед акторів — ветерани та чинні військовослужбовці. Скандал довкола режисера став першим публічним конфліктом такого масштабу для театру.

Ситуація навколо «Театру Воєнних Дій» продовжує викликати резонанс у ветеранській спільноті. Чи матиме вона подальші наслідки — покаже найближчий час.

Джерело: hromadske

«Голос ветеранів має звучати гучніше»: у Черкасах перезавантажують Консультативну раду

У Черкаській ОВА анонсували перезапуск Консультативної ради у справах ветеранів. До складу запрошують чинних військових та учасників бойових дій. Влада наголошує: жодної політизації — лише професійний діалог і конкретні рішення.

Про це у своїх соцмережах повідомив Голова ОВА Ігор Табурець.

За його словами, голос ветеранів має бути більш відчутним як під час формування політики, так і на етапі її реалізації. Він закликав ветеранську спільноту активніше долучатися до виявлення проблем і їх попередження.

В адміністрації підкреслюють: завдання влади — діяти на випередження, своєчасно ідентифікувати потреби ветеранів та шукати ефективні інструменти для їх задоволення. У регіоні продовжують розвивати ветеранську інфраструктуру — створюють нові простори підтримки та збільшують кількість фахівців із супроводу ветеранів.

Хто може увійти до складу Ради

Очільник ОВА наголосив, що дорадчий орган має зберегти свою фаховість. До складу Ради планують залучати осіб зі статусом чинного військовослужбовця або учасника бойових дій.

«Не можна допустити політизації діалогу. Розмова — професійна, критика — предметна, результат — дієві рішення», — зазначив Ігор Табурець.

В адміністрації наголошують, що ветеранська політика — це питання не лише соціальної підтримки, а й національної та регіональної безпеки, відновлення людського капіталу та формування нової політики пам’ятування.

Ветеранські спілки та організації Черкащини запрошують долучатися до роботи оновленої Консультативної ради.

Деталі можна уточнити за телефонами:
068 621 80 29
050 420 13 56 (Контактний центр)

Пенсії родинам Героїв зростуть майже вдвічі: уряд затвердив нові мінімальні суми

З 1 березня 2026 року в Україні зросте адресна фінансова допомога для членів сімей військовослужбовців, які загинули або зникли безвісти, захищаючи Україну від російської агресії.

Про це повідомляє Мінветеранів.

Зокрема, мінімальна пенсійна виплата для кожного непрацездатного члена сім’ї — батьків, дружини чи чоловіка загиблого воїна, а також для однієї дитини, якій замість пенсії призначено державну допомогу, становитиме не менше 12 810 грн на людину. Нині ця сума становить 7 800 грн.

Виплати зростуть і для родин, де допомогу отримують двоє або більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини чи чоловіка), а також для двох і більше дітей загиблого військовослужбовця. Для них розмір підтримки становитиме не менше 10 020 грн на кожного замість нинішніх 6 100 грн.

Усі виплати щороку індексуватимуться, починаючи з 1 березня 2027 року.

Ветерани на протезах подолали складний зимовий маршрут у Карпатах

Зимове сходження на гору Говерла — у складних кліматичних умовах, за сильного вітру, снігових заметів та густого туману. Цей захід став черговим, уже п’ятим, сходженням в межах проєкту Чернівецької ОВА «Мандротерапія». Захід проходив у форматі дводенного ретриту в Карпатах, який поєднав фізичну активність, психологічну підтримку та реабілітацію через взаємодію з природою.

Учасниками стали ветерани з ампутаціями, які долали маршрут на протезах.   Вони пройшли важкий зимовий маршрут, перемогли власні страхи та сумніви й довели головне —  сила духу сильніша за будь-які обставини. Підйом на найвищу вершину України — це не лише фізичне випробування, а й можливість довести собі, що не все втрачено, що після важких поранень життя продовжується і в ньому є нові вершини.

Особливим джерелом мотивації був супровід Олени Карлової— української альпіністки, професорки математики. У 2025 році вона здійснила сходження на п’яту вершину світу — Макалу, а у 2026 році планує піднятись на Еверест. Її присутність і особистий приклад стали підтримкою для кожного з учасників.

Сходження було реалізоване за активної участі волонтерів проєкту Recovery Travel, які забезпечили організацію, супровід та безпеку учасників.

Українські компанії запрошують на захід про ветеранські політики в бізнесі

12 лютого в Києві відбудеться ключовий захід, присвячений ветеранським політикам українського бізнесу. Він об’єднає компанії різних галузей для чесної та практичної розмови про те, як сьогодні працюють ветеранські програми, які результати вже є та на чому варто зосередитися у 2026 році.

Під час зустрічі учасники підсумують перший рік роботи спільноти та реалізують принцип звітності — у форматі відкритої розмови про:
▪️ практичний досвід впровадження ветеранських програм;
▪️ досягнуті результати та виклики;
▪️ цифри, рішення й людей, які стоять за змінами;
▪️ пріоритетні задачі бізнесу у підтримці ветеранів і ветеранок у 2026 році.

Захід відкритий для всіх бізнесів і організацій, які працюють або планують працювати з ветеранськими програмами.

Зареєструватися можна за посиланням.

Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок створено Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub та у партнерстві з Forbes Ukraine. Головний державний партнер Принципів — Міністерство у справах ветеранів. Партнери заходу: Приватбанк, Інтерпайп, Robota.uа, Kernel, МХП, OMD Optimum Media Ukraine.

В Україні хочуть передати арештовані російські активи на потреби ветеранів та ВПО

Українські народні депутати пропонують кардинально змінити підхід до використання арештованих активів, які керуються Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Відповідно до нового законопроекту № 14347, таке майно може бути спрямоване на забезпечення житлом та реабілітацію військових, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни.

Про це йшлося під час пресконференції на тему “Законопроєкт № 14347: шлях до забезпечення житлом і сучасними центрами реабілітації ветеранів війни та членів їх сімей, внутрішньо переміщених осіб і всіх постраждалих внаслілдок збройної агресії РФ проти України”.

Спрощена процедура заради потреб ветеранів

Законопроєкт передбачає спрощену процедуру передачі арештованих активів без проведення конкурсів. Згідно з документом, майно може передаватися за рішенням Кабінету Міністрів підприємствам, установам та організаціям, визначеним Міністерством у справах ветеранів, для потреб військовослужбовців, ветеранів війни, ВПО та інших постраждалих внаслілдок російської агресії.

У пояснювальній записці автори наголошують, що в умовах повномасштабної війни держава гостро потребує житла та сучасних центрів відновлення. Лікувально-оздоровчі комплекси, санаторії, пансіонати та готелі, які перебувають під арештом, пропонують розглядати не як бізнес-активи, а як простори для концентрації національних ресурсів, волонтерської, благодійної та міжнародної допомоги.

“Арештоване й передане в управління АРМА майно має працювати на Україну і насамперед – на наших захисників”, – наголосив голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко.

Він зазначив, що резиденти РФ та інші посібники держави-агресора досі користуються своїми активами в Україні та отримують з них доходи, які можуть фінансувати диверсійну діяльність проти України.

Масштаби проблеми: 200 мільярдів гривень без використання

Адвокат Андрій Потьомкін звертає увагу на масштаби проблеми неефективного управління арештованими активами.

“За офіційними даними, в управлінні АРМА перебуває близько 102 тисяч активів. З них лише 34 тисячі передано в управління, тоді як понад 67 тисяч залишаються неоціненими та фактично без використання”, – зазначив він.

Загальна вартість цих активів перевищує 200 мільярдів гривень. “67% активів роками залишаються безхазяйними. По суті, ними продовжують користуватися власники”, – додав Потьомкін.

Конкретні приклади: від елітного маєтку до офісу “Газпрому”

Адвокат наводить конкретні приклади невикористаних активів:

  1. Елітний будинок в Конча-Заспі площею 2,5 тисячі квадратних метрів, що належав громадянину РФ. Будівля повністю автономна, обладнана генераторами та сонячними панелями, але АРМА не може знайти йому застосування вже чотири роки.
  2. Офіс “Газпрому” на Подолі в центрі Києва, який досі не має управителя, хоча міг би стати центром ветеранського розвитку.
  3. Понад 800 житлових квартир у різних містах України, більшість з яких пустує. Серед них – пентхаус в Одесі площею понад 1000 м², що належить російському генералу.

“Якщо агентство не може чотири роки знайти цьому будинку жодного застосування, то законопроєкт № 14347 дає нам цю можливість”, – говорить Потьомкін.

Він пропонує створити в елітному будинку в Конча-Заспі центр психологічної підтримки та соціальної адаптації для дітей-переселенців.

Шлях законопроєкту та перспективи

За словами Анатолія Остапенка, на проходження законопроєкту та набуття ним чинності знадобиться кілька місяців.

“Я впевнений, що спротиву з боку парламенту не буде. Але кожен законопроєкт проходить певні важкі обговорення”, – зазначив нардеп.

Він вважає, що обговорення неефективності роботи АРМА може прискорити процес ухвалення рішення, яке посилить соціальну відповідальність держави перед захисниками.

Законопроєкт відкриває новий підхід до використання активів держави-агресора, трансформуючи їх з джерел фінансування ворога в інструмент підтримки тих, хто найбільше постраждав від війни.